МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Ринкові підприємці, приймайте участь в акції спротиву 15 березня

03/11/2004 | Ігор Немашкало
Цей матеріал є трохи переробленою статтею з чергового випуску газети "Власна справа" № 3 (35) за березень 2004 року.

Кабінет Міністрів України зареєстрував у Верховній Раді України черговий антипідприємницький законопроект № 5158, яким передбачається встановлення для фізичних осіб - підприємців, які працюють за фіксованим податком, обов'язкових нарахувань на фонд оплати праці. А це означає, що приватні підприємці, які торгують на ринках, зобов'язані будуть щомісяця сплачувати збори від фонду оплати праці:

1) до Фонду соціального страхування України на випадок тимчасової втрати працездатності - 2.9% (мінімум 5.95 гривень за кожного працівника);

2) до Фонду соціального страхування від безробіття - 1.9 % (мінімум 3.9 гривні за кожного працівника);

3) до Фонду соціального страхування від травматизму та нещасних випадків - роздрібна торгівля - 0.9 % (мінімум 3.9 гривні за кожного працівника), гуртова торгівля - 1.36 % (мінімум 2.79 гривні за кожного працівника);

4) до Пенсійного фонду України - 32% (мінімум 70 гривень за себе і кожного працівника).

Окрім того треба буде здавати ще звітність з важкими наслідками. Розміри внесків будуть зростати відповідно до зростання мінімальної зарплати. Перші три перераховані фонди з часом претендуватимуть на відсоток і від чистого доходу підприємця, а оскільки він зараз невизначений, то зажадають чи фіксовану сумму, як зараз пенсійний фонд, чи весь цей кагал вимагатиме поновити для ринкових підприємців облік і будуть перевіряти їх та застосовувати непрямі методи, як вже отримав право пенсійний фонд. Тобто не дай Бог тепер ринковому підприємцю купити якусь дорогу річ для особистого чи родинного вжитку, до нього негайно причепиться пенсійний фонд і зажадає 32% від вартості речі. А з часом до нього приєднаються з своїми вимогами ще 3-4 фонди (бо планується ще утворити фонд медичного страхування). Можливо, на згарище після всього цього нашестя завітає і податкова інспекція.

На фоні цього місцеві обласні державні адміністрації грубо ігнорують положення Постанови Кабінету Міністрів України № 1978 від 25.12.2002, яка зобов'язує облдержадміністрації встановити граничний розмір цін на послуги, які ринки надають підприємцям.

У зв'язку з цим, з метою захисту законнних прав і інтересів трудівників ринків, Профспілка підприємців закликає усіх підприємців України 15 березня прийняти участь у загальнонаціональній акції спротиву підприємців, що торгують на ринках, а також в пікетуванні у цей день Кабінету Міністрів України (м. Київ, вул. Михайла Грушевського, 12\2, неподалік від Майдану Незалежності). Початок акції спротиву у 10.00.

Для того, щоби захиститися від зазіхань влади і висловити свою незгоду, підприємці, які торгують на ринках України, повинні:

1. Підготувати гасла і відрядити до міста Києва для участі в пікетуванні Кабінету Міністрів України не менш, як 10 осіб з кожного ринку.

2. Підготувати і спрямувати звернення до народного депутата України свого округу з вимогою:

-проголосувати ЗА законопроект № 5104, яким відміняються дискримінаційні по відношенню приватних підприємців норми пенсійного законодавства;

-НЕ голосувати за законопроект Кабінету Міністрів України № 4105, яким для підприємців встановлюється додаткове фінансове навантаження в розмірі 70 гривень, яке підприємець повинен буде платити за себе і за кожного свого працівника;

-НЕ голосувати за пункти 2,3,4 законопроекту Кабінету Міністрів України № 5158, якими законодавчо закріплюється збільшення мінімум на 70% фінансове навантаження на кожного підприємця, що працює на ринку, при збереженні існуючої ставки фіксованого податку.

3. Підготувати і спрямувати до Кабінету Міністрів України вимогу про невідкладну реалізацію положень Постанови Кабінету Міністрів України № 1978 від 25.12.2002, які зобов'язують облдержадміністрації встановити граничний розмір цін на послуги, які ринки надають підприємцям.

Довідки за телефонами:

8-057-757-65-60
8-057-757-91-61
8-057-712-83-83
8-057-757-23-45

Нагадую, що пікетування коло Кабміну очікується доволі видовищним. Буде встановлено шибеницю. Можливо, будуть інші вигадки.

У мене номер стільникового телефону 8-050-2832808 (Джинс), але я не є членом Профспілки підприємців і не приймаю участі в організації акції. Просто добровільно допомагаю її висвітлювати у інеті.
Як мені розповіли в профспілці підприємців, тиждень тому емісари профспілки їздили до Києва, ходили базарами Троєщини і Петрівки, намагалися занести туди революцію, як Че Гевара, однак великого порозуміння не знайшли і не дуже сподіваються на підтримку ринкових торговців-киян, а оскільки регіони зорієнтовані на Києв, то і вони навряд чи підтримають акцію. Отака не дуже то весела ситуація. Хоча у людей ще є час, щоб "розвеселитись". Було б бажання.

Попередні дописи на цю тему

http://maidan.org.ua/n/free/1073210743

Відповіді

  • 2004.03.11 | Ігор Немашкало

    Важливий законопроект

    Нарешті з'явився законопроект про відміну ринкового збору, що я пропоную вже кілька місяців, як одну з можливостей ввести пенсійний збір, не збільшивши при цьому загальне фінансове навантаження на підприємців, тим більше, що ринковий збір втратив свої функції і став неправовим. Можливо, найвдаліше я виклав це у листі до Пенсійного фонду 23.02.2004:
    " Чому ринковий збір неправовий? Тому, що це, фактично, збір за право на працю. За право праці не платить більше жоден працюючий в Україні. Треба ще звернутись до історії ринкового збору, щоб зрозуміти його безглуздість. Ринковий збір мав раніше дві функції. Перша - держава посередництвом його мала "свою частину" при випадковому продажу зайвих городини чи речей громадянами. Іншого способу для держави мати свою частку тоді просто не існувало. Друга функція - ринковий збір використовувався на утримання ринку. Зараз обидві фунції відпали. На ринках працюють не випадкові люди, а професіональні торговці, які й так сплачують державі податки, найчастіше у вигляді і так завищеного фіксованого податку. При тому податки ті йдуть переважною частиною до місцевого бюджету, куди спрямовується і ринковий збір. Отже він став подвійним оподаткуванням. Між іншим, найпоширеніший розмір фіксованого податку 100 гривень за ставки прибуткового податку 13% відповідає доходу 770 гривень, що значно більше середньої зарплати в Україні і реальних доходів більшості ринкових підприємців.
    Функція утримання ринку за участі ринкового збору також зникла, бо ринки стали комерційними підприємствами, за торгівлю на яких підприємці окремо і багато платять ринку, при цьому в цю оплату враховуються ПДВ, земельний та іші податки ринку, так що не можна навіть сказати, що ринкові підприємці звільнені від них, вони просто платять їх опосередковано. Ринковий же збір на утримання ринку не повертається, місцевий бюджет витрачає його, як правило, на інші цілі, при цьому ринок та інфраструктура коло ринку залишаються часто в жалюгідному стані, що також обтяжчує становище підприємців. Отже бачимо, що існування ринкового збору є антиправовим і невиправданим. Однак він забирає у підприємця кожен день 2.55 з кожного торгового місця, або за 25 днів 63.75, що близько до запропонованого мінімального пенсійного внеску. Держава повинна скасувати ринковий збір, а вже потім запроваджувати пенсійний внесок. Тоді підприємці з задоволенням заощаджуватимуть у пенсійному фонді для себе і найманих працівників. Одна проблема - місцевий бюджет, як справжній кровоссавець не віддасть добровільно свою частку крові, яку він кожного дня п'є у підприємців."

    повністю : http://maidan.org.ua/n/free/1077549720

    У інтернет я викинув багато таких пропозицій. Може хтось з Чернігова прочитав їх, а може й просто думки зійшлися.
    Та цей законопрооект досить дивний, бо на ринку дуже мало людей працює за єдиним податком, там майже всі приватні підприємці працюють за фіксованим податком, тих, хто працює за єдиним податком, можна перерахувати по пальцях однієї руки. Як правило це ті, хто поряд з ринком тримають ще й крамницю, однак таких дуже мало, бо поєднувати це важко. Можливо, це просто помилка, бо у пояснювальній записці таки згадано саме фіксований податок, а в законопроекті він несподівано зник. Сподіваюсь зв'язатись з депутатом, щоб це з'ясувати.
    Ось, що я накопав по цьому законопроекту.


    Проект
    Вноситься народним
    депутатом України
    Атрошенком Владислав Анатолійович,рік народження 1968,
    обраний по виборчому округу № 207, Чернігівська область, atroshenko@rada.gov.ua,
    освіта вища, спеціальність: інженер-електромеханік, попереднє місце роботи: радник Президента Українського союзу промисловців і підприємців з питань паливно-енергетичного комплексу, член фракції "Наша Україна", член Комітету з питань бюджету

    Закон України
    Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України
    Про місцеві податки і збори
    (щодо ринкового збору)

    Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:

    І. Внести до Декрету Кабінету Міністрів України “Про місцеві податки і збори” ( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1993, N 30, ст.336 ) такі зміни:

    В статтю 4 додати абзац наступного змісту:

    “Від сплати ринкового збору звільняються:
    суб’єкти малого підприємництва - фізичні особи, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб, та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. грн.. та які є платниками єдиного податку”.

    II. Цей Закон набирає чинності з дня опублікування.

    Голова Верховної Ради України

    Пояснювальна записка
    до проекту Закону України “Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України “Про місцеві податки і збори” (щодо ринкового збору)

    1. Обґрунтування необхідності прийняття акта.

    Проект Закону України “Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України “Про місцеві податки і збори” (щодо ринкового збору) розроблено з метою зменшення податкового тиску на суб’єктів малого підприємництва, які працюють за спрощеною системою оподаткування за єдиним та фіксованим податком.
    У даний час у суб’єктів малого підприємництва дуже складна ситуація. Так на Чернігівщині з початку 2004 року зменшується кількість бажаючих займатись малим підприємництвом, а відповідно зменшується обсяг надходжень до місцевого та державного бюджетів. Тоді як протягом 2003 року була позитивна тенденція та надходження від малого підприємництва зросли удвічі. Тож за прогнозами Ради приватних підприємців України половина суб’єктів підприємницької діяльності змушена буде покинути свій бізнес.
    Саме занепокоєні таким негативним явищем Чернігівська обласна профспілка “Чернігівщина” звернулася з проханням прийняти зміни до Декрету Кабінету Міністрів України “Про місцеві податки і збори”, де скасувати сплату ринкового збору для суб’єктів малого підприємництва, які обрали спрощену систему оподаткування.

    2. Загальна характеристика і основні положення акта.

    Проектом Закону України “Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України “Про місцеві податки і збори” передбачається зменшення податкового тиску з суб’єктів малого підприємництва шляхом звільнення їх від сплати ринкового збору.
    Проектом передбачено доповнити статтю 4 Закону України “Про місцеві податки і збори” новим абзацом наступного змісту: “Від сплати ринкового збору звільняються: суб’єкти малого підприємництва - фізичні особи, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб, та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. грн.. та які є платниками єдиного податку”.
    3. Стан нормативно-правової бази

    Дане питання регулюється Декретом Кабінету Міністрів України “Про місцеві податки і збори” № 56-93 від 20.05.1993 р., Указом Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” № 727/98 від 03.07.1998 р., Законом України “Про державну підтримку малого підприємництва” № 2063-ІІІ від 19.10.2000 р.
    4. Фінансово-економічне обґрунтування

    Введення в дію цього Закону не потребує додаткових бюджетних коштів.

    5. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття акта.

    Запропоновані зміни до Декрету Кабінету Міністрів України “Про місцеві податки і збори” мають на меті зменшення податкового тиску з суб’єктів малого підприємництва, що призведе до легалізації підприємницької діяльності, що призведе до реального економічного зростання, яке відчують саме пересічні громадяни України.

    Порівняльна таблиця
    до проекту Закону України
    Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України “Про місцеві податки і збори”
    (щодо ринкового збору)

    Статті закону, до яких вносяться зміни Нова редакція
    Декрет Кабінету Міністрів України “Про місцеві податки і збори” (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1993, N 30, ст.336) Стаття 4. Ринковий збір Ринковий збір - це плата за торгові місця на ринках і в павільйонах, на критих та відкритих столах, майданчиках для торгівлі з автомашин, візків, мотоциклів, ручних візків, що справляється з юридичних осіб і громадян, які реалізують сільськогосподарську і промислову продукцію та інші товари. Ринковий збір справляється за кожний день торгівлі. Його граничний розмір не повинен перевищувати 20 відсотків мінімальної заробітної плати для громадян і трьох мінімальних заробітних плат для юридичних осіб залежно від ринку, його територіального розміщення та виду продукції (товару). Ринковий збір справляється працівниками ринку до початку реалізації продукції. Декрет Кабінету Міністрів України “Про місцеві податки і збори” (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1993, N 30, ст.336) Стаття 4. Ринковий збір Ринковий збір - це плата за торгові місця на ринках і в павільйонах, на критих та відкритих столах, майданчиках для торгівлі з автомашин, візків, мотоциклів, ручних візків, що справляється з юридичних осіб і громадян, які реалізують сільськогосподарську і промислову продукцію та інші товари. Ринковий збір справляється за кожний день торгівлі. Його граничний розмір не повинен перевищувати 20 відсотків мінімальної заробітної плати для громадян і трьох мінімальних заробітних плат для юридичних осіб залежно від ринку, його територіального розміщення та виду продукції (товару). Ринковий збір справляється працівниками ринку до початку реалізації продукції. Від сплати ринкового збору звільняються: суб’єкти малого підприємництва - фізичні особи, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб, та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. грн. та які є платниками єдиного податку.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2004.03.11 | Ігор Немашкало

      Треба додати

      що у профспілці підприємців мене сьогодні повідомили, що чернігівці вирішили підтримати акцію спротиву 15 березня. Тож з'ясуємо, що ж замірковували такою формою законопроекту чернігівці та їх народний депутат. Чому вони не рятують тих, хто працює за фіксованим податкосм? Чи вони помилилися чи у Чернігові геть усі підприємці працюють за єдиним, а не фіксованим податком, чи профспілка Чернігіва об'єднує виключно тих, хто працює за єдиним податком.
    • 2004.03.11 | Ігор Немашкало

      Номер і посилання на законопроект

      № 5212 від 03.03.2004

      http://195.230.149.70:7777/pls/zweb/webproc4_1?id=&pf3511=17380
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2004.03.12 | Ігор Немашкало

        Фіксований податок буде знищено?

        Мав сьогодні розмову з пані Ляпіною. Вона підтвердила, що в нетрях "Нашої України" визріло переконання, що з фіксованим податком треба кінчати. Уніфікувати спрощені системи до одного їх виду - єдиного податку. До кінця року прийняти закон "Про спрощену ситсему оподаткування", який залишить тільки єдиний податок, а тоді законопроект Атрошенка стане у пригоді. Однак в мене все таки залишається сумнів, що це вже виправдання зробленого апостеріорно, бо нерозуміння відмінностей єдиного і фіксованого податків це застаріла хвороба наших депутатів і чиновників. На моє запитання, як же бути з таким недоліком єдиного податку, як необхідністю вести облік (фіксований податок звільняє від обліку повністю), Ляпіна стверджувала, що облік всерівно формальний і необтяжливий. На моє запитання, чи ведеться розробка закону "Про спрощену систему оподаткування", Ляпіна сказала, що це доручено Мінфіну на чолі з Азаровим і ведеться розробка дуже кволо, враховуючи також великі політичні ризики. Голова профспілки підприємців (Харків) Цимбалюк каже, що азарівці ніяк не можуть вирішити, як же ж краще допікти підприємцям і зробити спрощену систему складніше від звичайної, тобто непрацездатною. Насичують і насичують той законопроект отрутою для підприємців.
        До речі, він сьогодні розповів мені, що мав зустріч з активістами партії промисловців і підприємців, і ті спочатку хотіли якось влізти з пропагандистькою метою до акцій підприємців, але Цимбалюк їх відшив, то вони почали йому відверто погрожувати. Обіцяє невдовзі докладну розповідь про характер цих погроз і осіб, які погрожували. Зачекаємо.
        Отак і зв'яжися з тими партіями. Чи не призведе оця діяльність Атрошенка зі знищення фіксованого податку до поганих наслідків? Щоб не вийшло з цього Атрошенка ще одного Терьохіна, який і так відлякує підприємців від "Нашох України".
        Вже зрозуміло, що юридична техніка у нього шкутильгає. Замість того, щоб написати просто про єдиний податок, він навіщось почав додавати і конретизувати, що у підприємця працює не більше 10 людей, обсяг виручки не більше 500 000 гривень на рік. Навіщо все це? Адже це і є властивості єдиного податку, які ще будуть встановлені законом "Про спрощену систему оподаткування". А якщо там буде прийнято інші параметри єдиного податку? Треба залишати ступені свободи незайманими.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2004.03.13 | Ігор Немашкало

          Це вже не буде соціальним компенсатором Потрібен антидот.

          У мене ідея скасування неправедного ринкового збору була пов'язана з компенсацією нових соціальних (особливо пенсійних) внесків-навантажень на підприємців. У розмові з Ляпіною вона також підтвердила, що це буде відігравати компнсаторну роль. Однак, насправді у постановці Атрошенко-Ляпіної (бо як я розумію, Атрошенка надихнули на цей законопроект Чернігівська профспілка підприємців на чолі з Радою приватних підприємців на чолі з Ляпіною) скасування ринкового збору є швидше компенсацією переходу ринкових підприємців від фіксованого податку до єдиного. А питання компенсації соціального навантаження залишиться відкритим. І повинно бути вирішеним введенням державного регулювання і, звідси, зменшенням цін на послуги ринків для підприємців (можливо навіть вартості оренди для крамниць, при чому для ринків це вже задекларовано, тільки не працює) і зменшенням самого єдиного податку.
          Для цього треба мати громадський контроль за розробкою закону "Про спрощену систему оподаткування та звітності". Виведення законопроектних робіт їз сутінків дозволить, по-перше, пожвавити їх, по-друге, попередити всипання до закону такої кількості отрути для підприємців, що зробить спрощену систему неїстівною для них.
  • 2004.03.11 | Ігор Немашкало

    Кабмін не хоче шибениці

    Як мені розповіли в профспілці підприємців, вже два дні їх старанно обробляють, намагаючись вмовити скасувати акцію 15 березня. На це кинули великі сили, зокрема апарат Держпідприємництва на чолі з екс-харків'янином Авксентьєвим, управління зв'язків з громадськістю Кабінету міністрів. Керівникам харківської профспілки пропонують замість акції зустріч з Авксентьєвим, Азаровим та ще бозна з ким, аби вони не встановлювали шибениці перд Кабміном. І сьогодні ввечері їм телефонували на мобілки з Кабміну, справлялись, чи не відмовились вони від злих намірів. Організатори акції самі здивовані такою увагою до зовсім нестрашної акції. Хіба що інші регіони вирішили таки підтримати пропозицію харків'ян. Поки я знаю тільки про рішучу підтримку чернігівців. Це що, чернігівців так бояться? Харків'яни наче народ спокійний. Хоча намагались тролейбуси поперевертати колись та потім їх щось відволікло і вони їх покинули. Ми ж усього не знаємо. Може у Кабміні вже знають, що і інші регіони підтримають та очікують якихось карбонаріїв. Тоді може й буде буча якась.
    Щоб харків'ян ще десь не затримали по дорозі. Коли їхали з труною пікетувати Адміністрацію Президента, їх супроводжував цілий полк харківської міліції. А машину з труною переслідували від Харкова, оголосили в всеукраїнський розшук. Та забули попередити, що тримати треба труну, а не машину, так що машину затримали, а труна доїхала, а тоді і машину, зробивши втик відповідальним, відпустили. Так що ті ще були пригоди.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2004.03.12 | Ігор Немашкало

      Зрозумів чого боїться Кабмін

      Бояться напевно кримчан після їх страшної акції "Постріл Аврори". І так досі урядовці трусяться. Ану як в них ще залишилися невикористана піротехніка і вони надумають використати її біля Кабміну. Це ж можуть випадково і в Кабмін поцілити, а ви ж знаєте, яка зараз піротехніка. Це ж трохи не межконтинентальні ракети, хіба що без ядерних боєголовок. Зважте про всяк випадок - харків'яни кримчан не запрошували і такого їм не радили.
  • 2004.03.12 | Ігор Немашкало

    Невикористаний резерв

    Цікаво було б використати інший резерв - запропонувати Кабінету міністрів і Пенсійному фонду перевірити супермаркети з огляду на те, чи легально там працюють продавці та числена обслуга. Люди кажуть, що там багато нелегалів працюють, причому у жорстких умовах експлуатації. ПРичому навіть перевірок таких на предмет нелегальності використання робочої сили пенсійним фондом не ведеться. Ось де резерв! Дехто мені казав - та ти що, у супермаркетів дах такий! Але коли я їх запитую - а вас би перевіряв хтось, чи легально ви використовуєте робочу силу, вони відразу відповідають здивовано - та ні, ніколи не перевіряли, ми могли б і цілий натовп використовувати нелегально, якби була потреба. Так що не дахи тут винні, а звичайний наш пофігізм. Тобто треба ввести перевірки на легальність використання робочої сили в супермаркетах і підприємствах, що працюють за звичайною системою. Тоді загальність оподаткування дала б змогу платити усім менший відсоток. А так білі платять за чорних, а чорним несть числа. Хотять щоб і базари знову почорніли, як раніше (а це є і зараз, тільки в менших обсягах) базарні підприємці були розібрані по міліцаях, які за певну суму охороняли б їх від перевіряючих.


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".