Лідер одеських “терористів” чинить контрнаступ.
03/11/2004 | Майдан-ІНФОРМ
Найбільш стійкі з одеських комсомольців так і не визнали себе винними у скоєнні терактів (вибух біля стін СБУ) та кримінальних злочинів (розбійницькі напади на магазини з метою експропріації матеріальних цінностей).
Суддя Тополєв уже завершує допит підсудних у справі “Яковенко та інші”. У правовій державі за свідченнями комсомольців можна було б порушити низку кримінальних справ: проти ментів, які катували і шантажували підслідних, залякували родичів. Підсудні наполягають на тому, що закликати до повстання проти режиму їх спонукав геноцид, який чинить українська влада проти свого народу, і просили запросити в якості свідка й речника геноциду Юлію Тимошенко.
“Лідер терористичного угруповання” Андрій Яковенко у своїй промові на суді також згадав про розкрадання Чорноморського морського пароплавства. За інших обставин він міг би виступити свідком у справі проти “щурів”, що розтягнули на металобрухт колись славетне пароплавтво. Суддя Тополев намагався завадити Яковенку розповісти про свій життєвий шлях, але Андрій аргументував свій “ліричний відступ”:
- Ваша честь! Те, про що я хочу сказати, і є найважливіше! Я маю пояснити суду мотиви своїх дій, які ви називаєте злочином(Андрій має на увазі заклики до повалення конституційного ладу). 1993 року я закінчив Херсонське морехідне училище за фахом радист. Як одного з найкращих курсантів мене відправили працювати у ЧМП... Протягом багатьох років я був вимушений спостерігати, як руйнується та структура, в якійя працюю. Пароплавство буквально розкрадали на очах у народа і правоохоронних органів. Я бачив, як наші кораблі приходили в Індію і там їх кидали на мілину – цілком придатні до експлуатації, добре оснащені судна... Потім їх продавали на металобрухт. На цьому наживався клас буражуазії, яка стала олпророю ниншнього режима. А ми – голодували, хоча завжди було прийнято вважати, що моряки далекого плавання живуть добре. Траплялося, що ми під охороною автомачиків – судно заарештовували за борги... А закінчилося тим, що мені вже не було на чому вийте в море – ЧМП знищили. І ніхто не спробував зупинити цей злочин. Я бачив розвал СРСР, зраду колишніх партійних діячів... І тоді я сам прийшов у міськком партії і запитав: що ми можемо зробити, аби припинити це?...
Яковенка розчарували вибори 2002 року, які, на його думку, були сфальсифіковані владою. І він вирішив закликати народ до повстання. З цією метою, як визнає сам Яковенко, він розповсюджував листівки у військових частинах та газету “Рада робітничих дептутів” на акції “Повстань, Україно!”. Як зазначає придністровська правозахиниця Надія Бондаренко, на шпальтах “Ради”Андрій Яковенко закликав лише обговорити повстання як можливий шлях подолання кризи, але точного механізму та дати повстання він не зазначав і не формував боївок.
Втім, навряд чи суд врахує ці зауваження: дехто з комсомольців, не витримавши катувань та залякані слідчими, підписали зізнання у скоєнні кримінальних злочинів. І саме вони, вочевидь, і стануть підгрунтям для винисення нашим “гуманним” судом вельми суворого вироку.
Суддя Тополєв уже завершує допит підсудних у справі “Яковенко та інші”. У правовій державі за свідченнями комсомольців можна було б порушити низку кримінальних справ: проти ментів, які катували і шантажували підслідних, залякували родичів. Підсудні наполягають на тому, що закликати до повстання проти режиму їх спонукав геноцид, який чинить українська влада проти свого народу, і просили запросити в якості свідка й речника геноциду Юлію Тимошенко.
“Лідер терористичного угруповання” Андрій Яковенко у своїй промові на суді також згадав про розкрадання Чорноморського морського пароплавства. За інших обставин він міг би виступити свідком у справі проти “щурів”, що розтягнули на металобрухт колись славетне пароплавтво. Суддя Тополев намагався завадити Яковенку розповісти про свій життєвий шлях, але Андрій аргументував свій “ліричний відступ”:
- Ваша честь! Те, про що я хочу сказати, і є найважливіше! Я маю пояснити суду мотиви своїх дій, які ви називаєте злочином(Андрій має на увазі заклики до повалення конституційного ладу). 1993 року я закінчив Херсонське морехідне училище за фахом радист. Як одного з найкращих курсантів мене відправили працювати у ЧМП... Протягом багатьох років я був вимушений спостерігати, як руйнується та структура, в якійя працюю. Пароплавство буквально розкрадали на очах у народа і правоохоронних органів. Я бачив, як наші кораблі приходили в Індію і там їх кидали на мілину – цілком придатні до експлуатації, добре оснащені судна... Потім їх продавали на металобрухт. На цьому наживався клас буражуазії, яка стала олпророю ниншнього режима. А ми – голодували, хоча завжди було прийнято вважати, що моряки далекого плавання живуть добре. Траплялося, що ми під охороною автомачиків – судно заарештовували за борги... А закінчилося тим, що мені вже не було на чому вийте в море – ЧМП знищили. І ніхто не спробував зупинити цей злочин. Я бачив розвал СРСР, зраду колишніх партійних діячів... І тоді я сам прийшов у міськком партії і запитав: що ми можемо зробити, аби припинити це?...
Яковенка розчарували вибори 2002 року, які, на його думку, були сфальсифіковані владою. І він вирішив закликати народ до повстання. З цією метою, як визнає сам Яковенко, він розповсюджував листівки у військових частинах та газету “Рада робітничих дептутів” на акції “Повстань, Україно!”. Як зазначає придністровська правозахиниця Надія Бондаренко, на шпальтах “Ради”Андрій Яковенко закликав лише обговорити повстання як можливий шлях подолання кризи, але точного механізму та дати повстання він не зазначав і не формував боївок.
Втім, навряд чи суд врахує ці зауваження: дехто з комсомольців, не витримавши катувань та залякані слідчими, підписали зізнання у скоєнні кримінальних злочинів. І саме вони, вочевидь, і стануть підгрунтям для винисення нашим “гуманним” судом вельми суворого вироку.