Інформація від Івана Макара про пана Шкіля
03/19/2004 | una-unso
Інформація від Івана Макара про пана Шкіля
для делегатів “з‘їзду”.
До Проводу Української
Національної Асамблеї
Обвинуваченим у організації та
активній участі у масових
безпорядках 9 березня 2001 р.
Моє звернення викликано тим, що попереднє слідство наближається до закінчення і виникає нагальна потреба визначитися з проведенням наступних стадій захисту – ознайомленням з матеріалами справи та судовим розглядом справи. Така потреба виникає через обмеженість фінансових можливостей Організації та фактом перебування під вартою більшості обвинувачених.
Фактором, який стимулює збільшення термінів, як ознайомлення з матеріалами справи, так і судового її розгляду, є збільшення кількості учасників процесу, що в свою чергу тягне за собою збільшення фінансових витрат Організації. Таким чином, виникає потреба в тому, щоб у подальшому захисті обвинувачених взяло участь якомога менша кількість захисників.
Крім цього, дії захисників повинні бути скоординовані, оскільки в іншому випадку своїми клопотаннями вони можуть дублювати один одного, що призведе до затягування процесу та неефективного використання праці захисників. Відсутність єдиної команди захисників призведе до того, що в процесі між ними можуть виникнути конфлікти, що в свою чергу призведе до конфліктів між підсудними а подалі і до розколу в Організації.
Про реальність таких суперечностей, які під час судового розгляду обов’язково призведуть до конфліктів, свідчать непорозуміння, які вже виникли між мною та адвокатом Т.Монтян. Стосувалося це, в першу чергу, визначення тактики захисту лідера УНА А.Шкіля під час пред’явлення йому обвинувачення і наступного допиту. Як відомо, А.Шкіль відмовився зробити політичну заяву, як це було домовлено між нами під час зустрічі напередодні, а обрав лінію поведінки, яку запропонувала адвокат Т.Монтян, і дав свідчення в якості обвинуваченого. Я вважав і вважаю, що така його поведінка, яка служила прикладом для інших обвинувачених, створює проблеми як для самого лідера УНА так і для всієї Організації.
Наявність персональних адвокатів призводить до того, що дивіденди за політичне переслідування отримує лише лідер, а решта ув’язнених залишається поза увагою ЗМІ. Прикладом може служити те, що 4 тижні тому об’явив і не припиняє голодовку відомий член УНА Олег Бойко, але громадськості цей факт не відомий, як невідомими залишаються його політичні вимоги та стан здоров’я, який на даний час можна вважати критичним. Не проінформована громадськість і про важкий стан здоров’я та умови перебування під вартою Сергія Гальчика, Руслана Зайченка, Андрія Косенка, Павла Литвиненка, Станіслава Самофалова про стан і факти залякувань слідством і знущань з Миколи Ляховича, про позбавлення слідством захисту Владислава Мирончука. Не проінформованою залишається громадськість і про інші обставини перебування під вартою своїх підзахисних, а також про протиправні дії слідства, прокуратури та державних установ стосовно розслідування справи.
В подальшому, особливо під час судового розгляду, теж виникнуть суперечності, оскільки вже на даний момент простежуються дві основні лінії спрямовання зусиль на відшукання доказів того, що події 9 березня були провокацією правоохоронних органів, та на доказуванні неправомірності санкцій на арешт і непричетності до масових безпорядків обвинувачених. Цілком закономірно, що підзахисні тих адвокатів, зусилля яких будуть спрямовані на доведення факту провокації з боку правоохоронних органів, будуть в гірших умовах і на їхній долі відіб’ється агресивність їхніх захисників.
Таким чином вважаю, що керівництву Організації необхідно визначитись з командою адвокатів – захисників членів та кандидатів у члени УНА, які братимуть участь у наступних стадіях процесу.
Стосовно ж моєї участі у наступних стадіях процесу як захисника членів та кандидатів в члени УНА, то це можливо лише за наступних умов:
1. членів та кандидатів в члени УНА захищатиме єдина команда адвокатів без поділу підзахисних між адвокатами та наявності у членів та кандидатів у члени УНА персональних адвокатів;
2. лінія захисту буде спрямована, в першу чергу, на відшукання доказів причетності до провокацій 9 березня органів влади, зокрема, правоохоронних органів.
3. керівництво УНА забезпечить об’єктивний інформаційний супровід зазначеного процесу.
У випадку неприйняття зазначених умов вважаю неможливою свою подальшу участь у захисті членів та кандидатів у члени УНА, оскільки в кінцевому випадку це призведе до конфліктів в середині Організації, що є метою тих, хто організував провокацію. Крім того мої потуги стосовно доведення фактів участі правоохоронців в організації провокації з масовими безпорядками залишаться непоміченими ні судом ні громадськістю і потонуть в потугах інших захисників щодо захисту окремих обвинувачених ставши таким чином зовсім зайвими.
На даний момент попереднє слідство закінчується і тому прошу Провід УНА разом з обвинуваченими своїми товаришами терміново визначити можливості і потреби подальшої моєї участі як в ознайомленні з матеріалами справи так в судовому процесі.
13 червня 2001р. адвокат І. Макар
До Проводу Української
Національної Асамблеї
Обвинуваченим у організації та
активній участі у масових
безпорядках 9 березня 2001 р.
У своєму зверненні від 13 червня я висунув ряд умов, за яких можлива моя участь у справі в якості захисника членів та кандидатів у члени УНА.
Такими умовами були:
1) членів та кандидатів у члени УНА захищатиме єдина команда адвокатів без поділу підзахисних між адвокатами та наявності у членів та кандидатів у члени УНА персональних адвокатів;
2) лінія захисту буде спрямована в першу чергу на відшукання доказів причетності до провокацій 9 березня органів влади, зокрема, правоохоронних органів;
3) керівництво УНА забезпечить об`єктивний інформаційний супровід зазначеного процесу.
Тоді ж я відвідав майже всіх обвинувачених, до яких у мене є доступ. Зустрівся я і з лідером УНА Андрієм Шкілем. З його реакції на моє звернення я зрозумів, що він не визнає своєї помилки у тому, що після пред`явлення обвинувачення він не зробив політичної заяви, а погодився дати на допиті покази. Як виявилося в подальшому, за результатами портретної експертизи кілька обвинувачених не було ідентифіковано. Тобто для них єдиними доказами у справі можуть стати покази обвинувачених, які наслідували поведінку свого лідера.
Вважаю, що така поведінка А.Шкіля була викликана лише єдиним бажанням – самому якнайшвидше покинути СІЗО, продемонструвавши таким чином бажання допомагати слідству, що є підставою для зміни запобіжного заходу.
На даний момент з підписанням Президентом нового Кримінального кодексу правова ситуація у даній справі різко змінилася. Навіть якщо відкинути той факт, що влада сама організувала провокацію з масовими безпорядками то за новим Кодексом ці події кваліфікуються як „групове порушення громадського порядку” і „караються штрафом до п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців.” Тобто на момент вступу в законну силу нового Кодексу (1 вересня 2001 р.) ув`язнені відбудуть максимальний термін передбаченої в ньому санкції. Отже проблема правового захисту тепер не стоїть так гостро, як на момент пред`явлення попереднього обвинувачення, коли санкція за зазначені дії становила від десяти до п`ятнадцяти років позбавлення волі.
Таким чином розгляд даної справи буде носити яскраво виражений політичний характер і служитиме перед виборами популяризації партії УНА і в першу чергу її лідера, який, як я вже згадував вище, не дозрів і навряд чи дозріє до такої ролі. Вважаю, що таким чином дуже важлива ніша в українській політиці – ніша радикального правого лідера може бути заповнена випадковою людиною, що, зрештою, може завдати значної шкоди національним інтересам.
Іншою проблемою вказаної справи є опіка над заарештованими та фінансування захисту. Я неодноразово нагадував керівництву УНА (виступав також з вказаною проблемою на засіданні керівництва Форуму Національного порятунку) про необхідність більш відчутної опіки над ув`язненими. Причиною неналежної опіки керівниками УНА називалося відсутність коштів в той час, як наймалися персональні адвокати. Вважаю це ще одним доказом незрілості лідера Організації.
Оскільки захисників, знову ж таки по вині керівництва Партії, набралося більш ніж достатньо, то виникла проблема не лише оплати їх послуг, а й забезпечення прозорості фінансування. Із заявами міжнародних організацій зразу ж після масових арештів про фінансування захисту в самих захисників виникають підозри і домисли як у відношенні до керівництва Організації, так і у відношенні один до одного, що сприяє виникненню нездорової атмосфери. Як мені стало відомо, такі підозри у моїх колег виникають і у відношенні до мене як до особи, яка на початку зазначалася як координатор захисту.
Таким чином наступними умовами моєї участі у наступних стадіях процесу як захисника членів та кандидатів у члени УНА є:
4) УНА змінить лідера, або ж Андрій Шкіль заявить про відставку за своєю ініціативою;
5) керівництво УНА забезпечить за рахунок фінансування персональних адвокатів належну опіку над ув`язненими;
6) керівництво УНА забезпечить абсолютну прозорість фінансування.
У випадку неприйняття зазначених умов вважаю можливою свою подальшу участь у справі в якості захисника виключно осіб, які офіційно відмовляться від членства Української Національної Асамблеї. Як я з`ясував у попередніх розмовах з ув`язненими, кілька чоловік з них готові припинити своє членство в УНА за умови, що я залишуся їхнім захисником.
Повторно прошу Провід УНА разом з обвинуваченими своїми товаришами терміново визначитися з захистом.
Для остаточного з`ясування і вирішення проблеми прошу визначити свою позицію в письмовому вигляді.
19 червня 2001 р. адвокат І.Макар
Наш коментар:
Здавалося б, ці листи не потребують коментарів. Однак для громадян, що не мають відповідної юридичної підготовки, не знаходились під слідством чи нещодавно вступили до Організації, маємо зауважити наступне:
1. Обвинувачений не має давати свідчення ні на себе ні на своїх подільників.
2. Обвинувачений, що дає такі свідчення, співпрацює зі слідчими органами.
3. Співпраця зі слідчими органами має свою ціну.
4. Ціна, а також подальша доля обвинуваченого залежить від того, чи така співпраця обмежувалася лише його особою, чи вона поширювалася і на його подільників.
Новим членам Організації треба постійно і неухильно нагадувати, що обвинувачення на 90% будує свої докази на свідченнях самих обвинувачених, які йдуть на співпрацю зі слідством. Співробітництво зі слідством відносно своїх товаришів завжди і всюди називалося зрадою.
для делегатів “з‘їзду”.
До Проводу Української
Національної Асамблеї
Обвинуваченим у організації та
активній участі у масових
безпорядках 9 березня 2001 р.
Моє звернення викликано тим, що попереднє слідство наближається до закінчення і виникає нагальна потреба визначитися з проведенням наступних стадій захисту – ознайомленням з матеріалами справи та судовим розглядом справи. Така потреба виникає через обмеженість фінансових можливостей Організації та фактом перебування під вартою більшості обвинувачених.
Фактором, який стимулює збільшення термінів, як ознайомлення з матеріалами справи, так і судового її розгляду, є збільшення кількості учасників процесу, що в свою чергу тягне за собою збільшення фінансових витрат Організації. Таким чином, виникає потреба в тому, щоб у подальшому захисті обвинувачених взяло участь якомога менша кількість захисників.
Крім цього, дії захисників повинні бути скоординовані, оскільки в іншому випадку своїми клопотаннями вони можуть дублювати один одного, що призведе до затягування процесу та неефективного використання праці захисників. Відсутність єдиної команди захисників призведе до того, що в процесі між ними можуть виникнути конфлікти, що в свою чергу призведе до конфліктів між підсудними а подалі і до розколу в Організації.
Про реальність таких суперечностей, які під час судового розгляду обов’язково призведуть до конфліктів, свідчать непорозуміння, які вже виникли між мною та адвокатом Т.Монтян. Стосувалося це, в першу чергу, визначення тактики захисту лідера УНА А.Шкіля під час пред’явлення йому обвинувачення і наступного допиту. Як відомо, А.Шкіль відмовився зробити політичну заяву, як це було домовлено між нами під час зустрічі напередодні, а обрав лінію поведінки, яку запропонувала адвокат Т.Монтян, і дав свідчення в якості обвинуваченого. Я вважав і вважаю, що така його поведінка, яка служила прикладом для інших обвинувачених, створює проблеми як для самого лідера УНА так і для всієї Організації.
Наявність персональних адвокатів призводить до того, що дивіденди за політичне переслідування отримує лише лідер, а решта ув’язнених залишається поза увагою ЗМІ. Прикладом може служити те, що 4 тижні тому об’явив і не припиняє голодовку відомий член УНА Олег Бойко, але громадськості цей факт не відомий, як невідомими залишаються його політичні вимоги та стан здоров’я, який на даний час можна вважати критичним. Не проінформована громадськість і про важкий стан здоров’я та умови перебування під вартою Сергія Гальчика, Руслана Зайченка, Андрія Косенка, Павла Литвиненка, Станіслава Самофалова про стан і факти залякувань слідством і знущань з Миколи Ляховича, про позбавлення слідством захисту Владислава Мирончука. Не проінформованою залишається громадськість і про інші обставини перебування під вартою своїх підзахисних, а також про протиправні дії слідства, прокуратури та державних установ стосовно розслідування справи.
В подальшому, особливо під час судового розгляду, теж виникнуть суперечності, оскільки вже на даний момент простежуються дві основні лінії спрямовання зусиль на відшукання доказів того, що події 9 березня були провокацією правоохоронних органів, та на доказуванні неправомірності санкцій на арешт і непричетності до масових безпорядків обвинувачених. Цілком закономірно, що підзахисні тих адвокатів, зусилля яких будуть спрямовані на доведення факту провокації з боку правоохоронних органів, будуть в гірших умовах і на їхній долі відіб’ється агресивність їхніх захисників.
Таким чином вважаю, що керівництву Організації необхідно визначитись з командою адвокатів – захисників членів та кандидатів у члени УНА, які братимуть участь у наступних стадіях процесу.
Стосовно ж моєї участі у наступних стадіях процесу як захисника членів та кандидатів в члени УНА, то це можливо лише за наступних умов:
1. членів та кандидатів в члени УНА захищатиме єдина команда адвокатів без поділу підзахисних між адвокатами та наявності у членів та кандидатів у члени УНА персональних адвокатів;
2. лінія захисту буде спрямована, в першу чергу, на відшукання доказів причетності до провокацій 9 березня органів влади, зокрема, правоохоронних органів.
3. керівництво УНА забезпечить об’єктивний інформаційний супровід зазначеного процесу.
У випадку неприйняття зазначених умов вважаю неможливою свою подальшу участь у захисті членів та кандидатів у члени УНА, оскільки в кінцевому випадку це призведе до конфліктів в середині Організації, що є метою тих, хто організував провокацію. Крім того мої потуги стосовно доведення фактів участі правоохоронців в організації провокації з масовими безпорядками залишаться непоміченими ні судом ні громадськістю і потонуть в потугах інших захисників щодо захисту окремих обвинувачених ставши таким чином зовсім зайвими.
На даний момент попереднє слідство закінчується і тому прошу Провід УНА разом з обвинуваченими своїми товаришами терміново визначити можливості і потреби подальшої моєї участі як в ознайомленні з матеріалами справи так в судовому процесі.
13 червня 2001р. адвокат І. Макар
До Проводу Української
Національної Асамблеї
Обвинуваченим у організації та
активній участі у масових
безпорядках 9 березня 2001 р.
У своєму зверненні від 13 червня я висунув ряд умов, за яких можлива моя участь у справі в якості захисника членів та кандидатів у члени УНА.
Такими умовами були:
1) членів та кандидатів у члени УНА захищатиме єдина команда адвокатів без поділу підзахисних між адвокатами та наявності у членів та кандидатів у члени УНА персональних адвокатів;
2) лінія захисту буде спрямована в першу чергу на відшукання доказів причетності до провокацій 9 березня органів влади, зокрема, правоохоронних органів;
3) керівництво УНА забезпечить об`єктивний інформаційний супровід зазначеного процесу.
Тоді ж я відвідав майже всіх обвинувачених, до яких у мене є доступ. Зустрівся я і з лідером УНА Андрієм Шкілем. З його реакції на моє звернення я зрозумів, що він не визнає своєї помилки у тому, що після пред`явлення обвинувачення він не зробив політичної заяви, а погодився дати на допиті покази. Як виявилося в подальшому, за результатами портретної експертизи кілька обвинувачених не було ідентифіковано. Тобто для них єдиними доказами у справі можуть стати покази обвинувачених, які наслідували поведінку свого лідера.
Вважаю, що така поведінка А.Шкіля була викликана лише єдиним бажанням – самому якнайшвидше покинути СІЗО, продемонструвавши таким чином бажання допомагати слідству, що є підставою для зміни запобіжного заходу.
На даний момент з підписанням Президентом нового Кримінального кодексу правова ситуація у даній справі різко змінилася. Навіть якщо відкинути той факт, що влада сама організувала провокацію з масовими безпорядками то за новим Кодексом ці події кваліфікуються як „групове порушення громадського порядку” і „караються штрафом до п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців.” Тобто на момент вступу в законну силу нового Кодексу (1 вересня 2001 р.) ув`язнені відбудуть максимальний термін передбаченої в ньому санкції. Отже проблема правового захисту тепер не стоїть так гостро, як на момент пред`явлення попереднього обвинувачення, коли санкція за зазначені дії становила від десяти до п`ятнадцяти років позбавлення волі.
Таким чином розгляд даної справи буде носити яскраво виражений політичний характер і служитиме перед виборами популяризації партії УНА і в першу чергу її лідера, який, як я вже згадував вище, не дозрів і навряд чи дозріє до такої ролі. Вважаю, що таким чином дуже важлива ніша в українській політиці – ніша радикального правого лідера може бути заповнена випадковою людиною, що, зрештою, може завдати значної шкоди національним інтересам.
Іншою проблемою вказаної справи є опіка над заарештованими та фінансування захисту. Я неодноразово нагадував керівництву УНА (виступав також з вказаною проблемою на засіданні керівництва Форуму Національного порятунку) про необхідність більш відчутної опіки над ув`язненими. Причиною неналежної опіки керівниками УНА називалося відсутність коштів в той час, як наймалися персональні адвокати. Вважаю це ще одним доказом незрілості лідера Організації.
Оскільки захисників, знову ж таки по вині керівництва Партії, набралося більш ніж достатньо, то виникла проблема не лише оплати їх послуг, а й забезпечення прозорості фінансування. Із заявами міжнародних організацій зразу ж після масових арештів про фінансування захисту в самих захисників виникають підозри і домисли як у відношенні до керівництва Організації, так і у відношенні один до одного, що сприяє виникненню нездорової атмосфери. Як мені стало відомо, такі підозри у моїх колег виникають і у відношенні до мене як до особи, яка на початку зазначалася як координатор захисту.
Таким чином наступними умовами моєї участі у наступних стадіях процесу як захисника членів та кандидатів у члени УНА є:
4) УНА змінить лідера, або ж Андрій Шкіль заявить про відставку за своєю ініціативою;
5) керівництво УНА забезпечить за рахунок фінансування персональних адвокатів належну опіку над ув`язненими;
6) керівництво УНА забезпечить абсолютну прозорість фінансування.
У випадку неприйняття зазначених умов вважаю можливою свою подальшу участь у справі в якості захисника виключно осіб, які офіційно відмовляться від членства Української Національної Асамблеї. Як я з`ясував у попередніх розмовах з ув`язненими, кілька чоловік з них готові припинити своє членство в УНА за умови, що я залишуся їхнім захисником.
Повторно прошу Провід УНА разом з обвинуваченими своїми товаришами терміново визначитися з захистом.
Для остаточного з`ясування і вирішення проблеми прошу визначити свою позицію в письмовому вигляді.
19 червня 2001 р. адвокат І.Макар
Наш коментар:
Здавалося б, ці листи не потребують коментарів. Однак для громадян, що не мають відповідної юридичної підготовки, не знаходились під слідством чи нещодавно вступили до Організації, маємо зауважити наступне:
1. Обвинувачений не має давати свідчення ні на себе ні на своїх подільників.
2. Обвинувачений, що дає такі свідчення, співпрацює зі слідчими органами.
3. Співпраця зі слідчими органами має свою ціну.
4. Ціна, а також подальша доля обвинуваченого залежить від того, чи така співпраця обмежувалася лише його особою, чи вона поширювалася і на його подільників.
Новим членам Організації треба постійно і неухильно нагадувати, що обвинувачення на 90% будує свої докази на свідченнях самих обвинувачених, які йдуть на співпрацю зі слідством. Співробітництво зі слідством відносно своїх товаришів завжди і всюди називалося зрадою.
Відповіді
2004.03.19 | Стопудів
Re: Інформація від Івана Макара про пана Шкіля
ПіАр Макар. ІМХО.