15 років або філ зе діфференс
04/30/2004 | Shooter
Завтра 8 постсоціалістичних країн стануть членами Європейської Спільноти.
Після падіння Берлінської стіни пройшло лише 15 років. І країни з комуністичною диктатурою при владі й закостенілою та неефективною адміністративно-командною економікою стають частиною "золотого мільярду". Звісно, завдячуючи "чуткому камуняцькому руководству" цим країнам ще довго доганяти країни Заходу, проте...все пізнається в порівнянні.
Після 15 років GDP згаданих країн чинить 0,9 (країни Балтії) - 2,3 рази в порівнянні з 1990им. У залишених за бортом Росії та Україні - біля 0,6. І це при тому, що кращий стан економіки в 1990-му та гіршу перспективу, в порівнянні з УРСР та РСФСР, мали лише 3 з 8-ми вступаючих країн - Чехо-Словаччина та Словенія.
Після 15 років в структурі н/г згаданих країн велику частку чинять модерні машинобудівні та, частково, "інформативні" виробництва - при домінуванні продукування сировини та напівфабрикатів в Росії, Україні чи Білорусі.
Після 15 років в згаданих країнах діє "нормальна" представницька демократія європейського гатунку - в Росії, Україні та Білорусі ж панують абсолютно нефективні кгбістсько-бандюківсько-номенклатурні режими.
Філ зе діфференс.
Та порадіймо за наших братів. Всі ми там будемо, проте вони - вже завтра, ми - років за 20. Бальшоє спасіба за це персонльно тов. Кучмі та його пахолкам!
Проте сьогодні про бидло при владі - ні слова. Поставмо собі CД з Дворжаковими Слов'янськими танцями, відкоркуймо пляшку доброї вкраїнської горілки та щиро порадіймо за наших (більш щасливих) братів.
Будьмо!
Після падіння Берлінської стіни пройшло лише 15 років. І країни з комуністичною диктатурою при владі й закостенілою та неефективною адміністративно-командною економікою стають частиною "золотого мільярду". Звісно, завдячуючи "чуткому камуняцькому руководству" цим країнам ще довго доганяти країни Заходу, проте...все пізнається в порівнянні.
Після 15 років GDP згаданих країн чинить 0,9 (країни Балтії) - 2,3 рази в порівнянні з 1990им. У залишених за бортом Росії та Україні - біля 0,6. І це при тому, що кращий стан економіки в 1990-му та гіршу перспективу, в порівнянні з УРСР та РСФСР, мали лише 3 з 8-ми вступаючих країн - Чехо-Словаччина та Словенія.
Після 15 років в структурі н/г згаданих країн велику частку чинять модерні машинобудівні та, частково, "інформативні" виробництва - при домінуванні продукування сировини та напівфабрикатів в Росії, Україні чи Білорусі.
Після 15 років в згаданих країнах діє "нормальна" представницька демократія європейського гатунку - в Росії, Україні та Білорусі ж панують абсолютно нефективні кгбістсько-бандюківсько-номенклатурні режими.
Філ зе діфференс.
Та порадіймо за наших братів. Всі ми там будемо, проте вони - вже завтра, ми - років за 20. Бальшоє спасіба за це персонльно тов. Кучмі та його пахолкам!
Проте сьогодні про бидло при владі - ні слова. Поставмо собі CД з Дворжаковими Слов'янськими танцями, відкоркуймо пляшку доброї вкраїнської горілки та щиро порадіймо за наших (більш щасливих) братів.
Будьмо!
Відповіді
2004.04.30 | Тестер
Re: Ага напиймоси з горі, а завтра підемо
бараболі садити, або просити голову колгоспу аби віорав городРаби, підніжки...
2004.04.30 | DADDY
Re: 15 років або філ зе діфференс
Вірно: про Чмо ні слова, хай йому ЄЕП!Особливо радію за прибалтів: я жив там у кінці 80-х, багато спілкувався з корінним населенням.Чув розповіді як навіть 22 червня 1941 р., коли вже німці почали військові дії, НКВС продовжував вантажити людей-"кулаків" у вагони і на Північ, на Північ. Сволота ГеБешная!
Люди у Балтії під радянськими танками у Вільнюсі, під пулями ризського спецназу у Латвії, під пильним оком КДБ у Естонії вибороли право бути у об"єднаній Европі. Молодці!!!!
DIXI
2004.04.30 | Navigator
Я теж жив в Прибалтиці. Мовні проблеми знімав однією фразою:
"Пробачте, я - ПРИЇЗЖИЙ !"Люблю і мури Таллінна (Тоомпеа), і церкву Петра в Вільнюсі, і печери Сігулди, і ресторани Юрмали, і органи, і пиво, і приємний прибалтійський акцент, і непохитність прибатів в патріотизмі, і джорданобрунівську небагатослівність цього патріотизму - вмру, а не зсунусь ні на міліметр!
Радий, що прибалти, в т.ч. і російськомовні, тепер можуть сказати в Європі: "Пробачте, ми - місцеві !!!"
2004.04.30 | Navigator
Повторюсь:Чий досвід може допомогти Ющенкові в Донбасі.
Багатство не в надрах, а в головах...В політиці важливо знайти анології.
Приблизно така ж ситуація, як зараз в Україні, була всього декілька років тому в Прибалтиці.
Зараз російськомовні Прибалтики активно інтегруються в західне життя. Попри мовні проблеми виявляють явний прибалтійський патріотизм. В Росії прибалтійські росіяни почуваються чужими. Навіть кат-НКВд-шник при виселенні в Росію старається хоч крючком палиці зачепитись за Прибалтику, хоча б на зайвий місяць. А російські націоналісти при підтримці російського уряду (от сміху – на всю Європу) намагаються повернутись в Прибалтику через європейські суди. Щоб ще помучитись!
В чому причина?
В економіці. Маючи вищий, як в Росії рівень життя, можливості вільного пересування по Європі (і заробітку там) прибалтійські російськомовні набувають психологію американських російськомовних.
“У вас в России жить невозможно. Здесь тоже по-своему тяжело. Но мы уже привыкли. Во сделайте в России культуру, чистоту, свободу, сосиски – и мы вернемся. Да, наши дети – нет. Мы- да. Если сделаете там, как здесь”
Тобто пенсію 200 доларів, як в Естонії.
А не новий вогнемет “Буратіно”.
Висновок: потрібно копіювати прибалтійський досвід і співапрацювати і з прибалтійськими політтехнологами.
2004.04.30 | DADDY
Re: Повторюсь:Чий досвід може допомогти Ющенкові в Донбасі.
Navigator пише:> Багатство не в надрах, а в головах...
>
> В політиці важливо знайти анології.
> Приблизно така ж ситуація, як зараз в Україні, була всього декілька років тому в Прибалтиці.
Нажадь Ви помиляєтесь ("я так думаю").З першого дня незалежності у Прибалтиці було зроблено найважливіше: заборона для всіх партайгеноссе та ГеБухі працювати далі у державних органах.Таким чином миттєво страна відсікла комуняцьке минуле й комуняцький апарат.
Був прийнятий і став діяти Закон про Державну мову. Повторю: СТАВ ДІЯТИ!!! Ніхто, хто не володіє державною мовою на рівні достатньому аби скласти екзамен не буде державним службовцем (Чмо!!!Азаров!!! та інші).
> Зараз російськомовні Прибалтики активно інтегруються в західне життя. Попри мовні проблеми виявляють явний прибалтійський патріотизм. В Росії прибалтійські росіяни почуваються чужими. Навіть кат-НКВд-шник при виселенні в Росію старається хоч крючком палиці зачепитись за Прибалтику, хоча б на зайвий місяць. А російські націоналісти при підтримці російського уряду (от сміху – на всю Європу) намагаються повернутись в Прибалтику через європейські суди. Щоб ще помучитись!
> В чому причина?
> В економіці. Маючи вищий, як в Росії рівень життя, можливості вільного пересування по Європі (і заробітку там) прибалтійські російськомовні набувають психологію американських російськомовних.
Ну, економіку миттєво не виправиш.Закриваючи "тіньові" схеми можливо додати в економіку "кров" - гроші, але...
> Висновок: потрібно копіювати прибалтійський досвід і співапрацювати і з прибалтійськими політтехнологами.
Щось запозичити можливо, але: коли Ви кажете про балтийський "патріотизм" російськомовних прибалтів, потрібно, на мій погляд, пом"ятати, що вони законодавчою базою були поставлені перед нелегким вибіром: або від"їзджати до Росії (чому? вони ж народилися, або прожили тут у Прибалтиці 10,20,30 років), або вивчити місцеву мову й спокійно жити там, де вони вже почували себе місцевим населенням.
На мій погляд справа не в мовному протистоянні.Справа в тому аби запропонувати вьому Українському народу якусь позитивну програму. У 91-му на гребні боротьби за Незалежність, за умови приходу до влади національно-свідомого Президента (Чорновіл) та уряду Україна могла Карпати перенести на кордон з Росією для поліпшення клімату
Зараз цією позитивною програмою, що об"єдная і Захід і Схід має бути щось на кшалт хіпповського Love&Peace.Щось таке "Всі ми - Українці. Давайте разом збудуємо міні-Европу вдома, а не на чужині!" І саме Европу, а Союз Нерушимий хай будують без нас.
DIXI
2004.04.30 | Navigator
Коротко. Тому й анологія. Не в мові проблема, а в економічних і
політичних реформах.Чому ми зараз в прибалтійському 1991? Тому що вже маємо таки ті ж самі сили, що мали прибалти тоді, і всі змоги провести аналогічні реформи !
Російська гебуха зараз будує імперію (ЗЛИДЕННИХ І ВІЧНОГОЛОДНИХ). Українська гебуха юзом лягає під неї. Юзом, щоб непомітно було.
Гебуха в умовах ринку - відставники в кальсонах на рибалці.
Тому ненавидять все західне - свободу слова, вільний ринок, вибори.
Бо навіть при реалізації однієї з цих 3-х умов в Україні відправляТься на рибалку