Почалось
06/11/2004 | СЕМЕН
Якщо ці люди прийдуть до влади, як вони поводитимуться із простими українцями?
11.06.04, 15:02 | Тетяна Білінська
Джерело: "Репортер", м. Тернопіль
Час та місце розвитку подій: Київ. 5 червня 2004 р. 10.00. Офіс блоку В.Ющенка "Наша Україна".
Основні дійові особи: Голова ПРП (В.Пинзеник), його заступники (нардепи – Філенко, Соболєв, Терьохін, Косів, Гринів), депутат Верховної Ради України актор Іван Гаврилюк, голови обласних організацій ПРП).
Весь цей політичний бомонд зібрався на головну раду партії "Реформи і порядок". До порядку денного було внесено чотири питання, два з яких мали досить формальний характер (звіт голів двох обласних організацій ПРП про роботу в регіонах та про скликання VIII з'їзду ПРП). А два інші були набагато важливішими для керівництва партії, оскільки зачіпали досить пікантні моменти, і, незважаючи на попередні домовленості з регіональними керівниками, партійні лідери помітно нервувалися, не відаючи до кінця, в яке русло може повернути ситуація і чи можливо буде її контролювати.
Питання, які принесли стільки психологічної напруги, стосувалися ситуації (завдання ПРП) щодо створення об'єднаної партії та розгляду апеляції виключених членів Тернопільської обласної організації ПРП І.Рекуш та Т.Білінської.
Та, зрештою, про виключення пізніше. Найбільше мене вразила холоднокровність, з якою Пинзеник готовий умертвити той вулик, який будував, якому він писав гімн про бджоли.
Мабуть, VIII з'їзду ПРП буде останнім, оскільки на ньому збираються проголосити розпуск партії, прикриваючись високими ідеями в ім'я Ющенка. Ось так проявляється руйнівна сила нашоукраїнських лідерів. Спочатку валять те, що створили власними руками, а потім набагато цинічніше повалять те, що створив народ.
І все в ім'я чого, в ім'я кого? Пинзеник заявив, що, швидше за все, В.Ющенко на вибори піде самовисуненням, а партії, блоки, громадські організації та різні спілки будуть його підтримувати, скликавши форум.
Те, що хоче зараз зробити Ющенко, ми вже "проходили" два роки тому, під час виборів тернопільського міського голови Б.Левківа. На виборах всі працювали на його імідж, а прийшовши до влади, він спокійно заявив на першій же прес – конференції: "Я нікому нічого не винен. Мене обрало 52 тис. тернополян". Отож набрав команду далеко не професіоналів, а підбирав за принципом "з ким весело каву пити".
Так само і Ющенко хоче "зіскочити" з будь-яких зобов'язань. А потім скаже: "Дякую за підтримку. Я нікому нічого не винен. Я самовисувався і сам пройшов. Мене вибрала Україна. Команду буду формувати сам ".
Філенко каже: "Хто виступає проти Ющенка – той проти України". Ті самі слова він говорив на попередніх президентських виборах про Кучму. Що це, політичне лукавство чи просто заїжджені фрази, а може, політичний нюх? У деяких нардепів він розвинений на відмінно. Вони дуже "вчасно" зраджують своїх політлідерів та переходять в інші партії, задля того щоб знову опинитися у Верховній Раді. Ті ж самі Філенко (колишній член НДП), Стеців (колишній член НДП), Косів (колишній член НРУ) тепер члени ПРП. Цікаво, де ще побувають такі собі політичні "перекотиполе". Мабуть, наступна їхня станція – це партія "Наша Україна". ЇЇ планують створити до президентських виборів із 150 тисячним членством, де поряд із колишніми членами ПРП будуть громадські організації "Наша Україна" та "За Україну, За Ющенка" (ЗУЗЮ), а також група "Разом" (Жванія, Мартиненко та інші.).
Порядок створення партії "НУ" такий: спочатку розпуск низових структур, а потім подання індивідуальних заяв про вступ у члени партії "НУ", тобто утворення партії знизу (через конференцію обласної організації).
Зі слів І.Гриніва стало зрозуміло, що на сьогодні ані УНП, ані НРУ вступати в цю партію намірів не мають, а наразі ведуться переговори з П. Порошенком (партія "Солідарність").
Хто очолить партію. невідомо. Є два претенденти – Ющенко (?) , який боїться відповідальності, та Пинзеник, який хоче хоч трішки виділитися та не пропасти в політичному полі. Але, на мою думку, людина – лідер, яка занедбала свою партію та здала її в служки, не заслужить на цю посаду в групи "Разом" та у Віктора Андрійовича. Тому що в регіонах члени інших партій, які приходять на посаду голови штабу "НУ", не вважають за потрібне підбирати членів ПРП на рядові штабні посади. Що це значить? Це демонструє ставлення інших партій до В.Пинзеника (голову ПРП не поважають!).
Навіть рядові члени НРУ дозволяють собі вимагати негайної відповіді. А що вже казати про те, що за кожне зайве слово чи речення пан Пинзеник отримує чергового стусана від сірого кардинала ПРП І.Гриніва. Так сталося й тоді, коли Віктор Михайлович похвалився, що Т.Чорновіл вже не є членом ПРП. Дійсно, це правда (!), адже під шаленим тиском, Тараса Чорновола змусили написати заяву про вихід з партії, що він і зробив 4 червня 2004р. Хто від цього більше втратив: Чорновіл чи ПРП?
Останнім питанням порядку денного був розгляд апеляції виключених членів Тернопільської обласної організації ПРП І.Рекуш та Т.Білінської. Чіткого формулювання причини виключення так і не було. Самостійно написати заяву про вихід з партії ми не погодилися, хоча були "пропозиції" це зробити.
Але історія виключення почалася після опублікування в березні ц.р. мого відкритого листа п. Пинзенику. Одразу ж після цього почалося поширення інформації через нардепа від "Нашої України" І.Стойка про те, що нібито рішенням Секретаріату ПРП нас виключено. До чого тут Стойко, невідомо, однак, мабуть, В.Пинзенику не вистачило сили духу оприлюднити таке невмотивоване рішення самому. І він вирішив загребти вогонь чужими руками. Останнім часом спостерігається така тенденція серед нардепів: не хочеш сам нариватися на неприємності – дай оголосити це Стойкові. Такі речі неодноразово "провертає" з ним і Я.Джоджик.
Навіть на головній Раді пан Пинзеник не насмілився про виключення доповісти особисто, а передав його голові виконкому та голові контрольно – ревізійної комісії О.Жиру.
Основним звинувачуванням проти І.Рекуш було ініціювання визнання Першої Української Галицької Дивізії воюючою стороною.
Для ПРП це питання виявилося ворожим та шкідливим для Ющенка і його перемоги на президентських виборах. Хоча Янукович заявив, не боячись зменшення рейтингу на Сході, що "усіх, хто воював, не слід ділити на "своїх " і "чужих". Таким чином, пропозиції про дії, які могли б підняти рейтинг Ющенка, відкидаються, при цьому відкидається і будь-яке ідеологічне підгрунття, що стосується національної ідеї, з боку Віктора Андрійовича.
Це жахливо, що на 13 році незалежності України можуть виключити з партії, яку всі сприймали як націонал – патріотичну та якою вона себе вважає згідно з програмою. Так вчинили з І.Рекуш, яка відстоювала дивізійників. Хоча первинна причина виключення – порушення Статуту. Іншого трактування порушень Статуту не було. Тому заявляти про демократію в цій політичній партії, я думаю, недоречно.
А ось кого на головній раді не чекали, – це, мабуть, мене. Проте приємним виявився той факт, що В.Пинзеник мене одразу ж упізнав і звернувся зі словами: "Ви Тетяна Білінська? Я б хотів з вами зустрітися після закінчення Ради". Рада почалася. Після виступу І.Рекуш весь партійний бомонд від безсилля впав в апатію. Тоді мені стало страшно і я подумала: "Якщо ці люди прийдуть до влади, як вони поводитимуться із простими українцями?". Згадалося мені, як під час фуршетів вони пили третій тост за жінок і розказували про велику повагу до мужніх жінок-політиків, а тепер накинулися на них мов яструби, забувши про те, що говорили лише вчора. Для них людина важлива тоді, коли вона потрібна, якщо ні, її розтирають на порох. Переконана, що кожен виборець мав таке відчуття після виборів, коли вважав, що вирішує долю України, а насправді – лише долю окремої людини, яка, потрапивши в якусь раду, одразу ж забуває про все на світі і думає лише про себе. Та, зрештою, в політиці немає ані жінок, ані мужчин, а є лише політики. Тому, незважаючи на стать, треба бути політично толерантними.
Виключали мене за порушення статуту ПРП, в якому чітко зазначено, що у випадку, коли у відповідній раді немає фракції ПРП, депутат може залишатися позафракційним. А листа чи рішення партійного з'їзду щодо обов'язкового вступу в фракцію "Наша Україна" всіх депутатів – членів ПРП мені досі ніхто не пред'явив. Звичайно простій людині дуже легко замакітрити голову, але коли керівний склад зіткнувся з людьми, які мають власну думку, то йому закортіло якнайшвидше позбутися такого "щастя". Адже наслідки вільнодумства можуть бути "летальними" для керівників партії, які не є сильними лідерами. На мою думку, партія сильна тоді, коли є статут, який виконують усі, починаючи з голови партії та його заступників і закінчуючи рядовими членами. На сьогодні ситуація в ПРП нагадує ситуацію в Мукачевому, де голова та керівний склад не дають відповіді на жодні запитання і трактують все так, як їм хочеться, незважаючи ні на статут, ні на партійну програму.
Цікаво прозвучали відгуки О.Жира, голови контрольно-ревізійної комісії, про результати його "нелегальних" відвідин Тернополя, під час яких він багато дізнався про тернопільського мера. Він зауважив, що з Левковим ми будемо мати великі проблеми під час виборів, оскільки він своїми діями дискредитує та сильно підриває авторитет "Нашої України".
Мені було приємно, що деякі голови обласних організацій не побоялися висловити свою позицію щодо неправомірності і недоцільності виключення мене із членів ПРП та звернули увагу на те, що взагалі немає ніяких підстав для виключення, бо подібні ситуації є в кожній області України.
Коли керівники головної ради засумнівалися в правильності своїх дій, виступив нардеп Соболєв, який всіх проінформував про те, що в Тернополі діє громадська організація "Репортер", яка має однойменну газету і непозитивно відгукується про Ющенка, а Т.Білінська є заступником голови цієї громадської організації. Проте мене втішили слова Соболєва, адже це є свідченням того, що ГО "Репортер" стає популярною в усій Україні – від Луганська до Ужгорода. Прикро те, що "Наша Україна" створила собі на підтримку різні громадські організації, які діють тільки перед виборами, а в решти бачить тільки пропартійність. Хто в Тернополі чув або відвідав хоч одну акцію ГО "НУ" чи ГО "ЗУЗЮ"?. Відповідно до чинного законодавства України, я маю право бути одночасно і членом партії, і членом громадської організації.
Голосування пройшло з результатом 27 – "за", 3 – "утримались". Нас виключили з партії, порушивши статут. Це неправомірне рішення ми будемо відстоювати в суді, не з метою відновлення членства, а з метою зняття висунутих звинувачень.
Шкода, що на головній раді не було М.Томенка, який черговий раз готувався до опитування на замовлення нашоукраїнських політиків.
Після закінчення головної ради у пана Пинзеника вже не було бажання чи сили зі мною зустрітися. Але своїм колишнім однопартійцям я не кажу "прощавайте", а тільки "до побачення", оскільки з політики я нікуди не йду.
Тетяна Білінська,
депутат Тернопільської міської ради,
екс – член ПРП, екс-голова Тернопільського міського осередку ПРП
11.06.04, 15:02 | Тетяна Білінська
Джерело: "Репортер", м. Тернопіль
Час та місце розвитку подій: Київ. 5 червня 2004 р. 10.00. Офіс блоку В.Ющенка "Наша Україна".
Основні дійові особи: Голова ПРП (В.Пинзеник), його заступники (нардепи – Філенко, Соболєв, Терьохін, Косів, Гринів), депутат Верховної Ради України актор Іван Гаврилюк, голови обласних організацій ПРП).
Весь цей політичний бомонд зібрався на головну раду партії "Реформи і порядок". До порядку денного було внесено чотири питання, два з яких мали досить формальний характер (звіт голів двох обласних організацій ПРП про роботу в регіонах та про скликання VIII з'їзду ПРП). А два інші були набагато важливішими для керівництва партії, оскільки зачіпали досить пікантні моменти, і, незважаючи на попередні домовленості з регіональними керівниками, партійні лідери помітно нервувалися, не відаючи до кінця, в яке русло може повернути ситуація і чи можливо буде її контролювати.
Питання, які принесли стільки психологічної напруги, стосувалися ситуації (завдання ПРП) щодо створення об'єднаної партії та розгляду апеляції виключених членів Тернопільської обласної організації ПРП І.Рекуш та Т.Білінської.
Та, зрештою, про виключення пізніше. Найбільше мене вразила холоднокровність, з якою Пинзеник готовий умертвити той вулик, який будував, якому він писав гімн про бджоли.
Мабуть, VIII з'їзду ПРП буде останнім, оскільки на ньому збираються проголосити розпуск партії, прикриваючись високими ідеями в ім'я Ющенка. Ось так проявляється руйнівна сила нашоукраїнських лідерів. Спочатку валять те, що створили власними руками, а потім набагато цинічніше повалять те, що створив народ.
І все в ім'я чого, в ім'я кого? Пинзеник заявив, що, швидше за все, В.Ющенко на вибори піде самовисуненням, а партії, блоки, громадські організації та різні спілки будуть його підтримувати, скликавши форум.
Те, що хоче зараз зробити Ющенко, ми вже "проходили" два роки тому, під час виборів тернопільського міського голови Б.Левківа. На виборах всі працювали на його імідж, а прийшовши до влади, він спокійно заявив на першій же прес – конференції: "Я нікому нічого не винен. Мене обрало 52 тис. тернополян". Отож набрав команду далеко не професіоналів, а підбирав за принципом "з ким весело каву пити".
Так само і Ющенко хоче "зіскочити" з будь-яких зобов'язань. А потім скаже: "Дякую за підтримку. Я нікому нічого не винен. Я самовисувався і сам пройшов. Мене вибрала Україна. Команду буду формувати сам ".
Філенко каже: "Хто виступає проти Ющенка – той проти України". Ті самі слова він говорив на попередніх президентських виборах про Кучму. Що це, політичне лукавство чи просто заїжджені фрази, а може, політичний нюх? У деяких нардепів він розвинений на відмінно. Вони дуже "вчасно" зраджують своїх політлідерів та переходять в інші партії, задля того щоб знову опинитися у Верховній Раді. Ті ж самі Філенко (колишній член НДП), Стеців (колишній член НДП), Косів (колишній член НРУ) тепер члени ПРП. Цікаво, де ще побувають такі собі політичні "перекотиполе". Мабуть, наступна їхня станція – це партія "Наша Україна". ЇЇ планують створити до президентських виборів із 150 тисячним членством, де поряд із колишніми членами ПРП будуть громадські організації "Наша Україна" та "За Україну, За Ющенка" (ЗУЗЮ), а також група "Разом" (Жванія, Мартиненко та інші.).
Порядок створення партії "НУ" такий: спочатку розпуск низових структур, а потім подання індивідуальних заяв про вступ у члени партії "НУ", тобто утворення партії знизу (через конференцію обласної організації).
Зі слів І.Гриніва стало зрозуміло, що на сьогодні ані УНП, ані НРУ вступати в цю партію намірів не мають, а наразі ведуться переговори з П. Порошенком (партія "Солідарність").
Хто очолить партію. невідомо. Є два претенденти – Ющенко (?) , який боїться відповідальності, та Пинзеник, який хоче хоч трішки виділитися та не пропасти в політичному полі. Але, на мою думку, людина – лідер, яка занедбала свою партію та здала її в служки, не заслужить на цю посаду в групи "Разом" та у Віктора Андрійовича. Тому що в регіонах члени інших партій, які приходять на посаду голови штабу "НУ", не вважають за потрібне підбирати членів ПРП на рядові штабні посади. Що це значить? Це демонструє ставлення інших партій до В.Пинзеника (голову ПРП не поважають!).
Навіть рядові члени НРУ дозволяють собі вимагати негайної відповіді. А що вже казати про те, що за кожне зайве слово чи речення пан Пинзеник отримує чергового стусана від сірого кардинала ПРП І.Гриніва. Так сталося й тоді, коли Віктор Михайлович похвалився, що Т.Чорновіл вже не є членом ПРП. Дійсно, це правда (!), адже під шаленим тиском, Тараса Чорновола змусили написати заяву про вихід з партії, що він і зробив 4 червня 2004р. Хто від цього більше втратив: Чорновіл чи ПРП?
Останнім питанням порядку денного був розгляд апеляції виключених членів Тернопільської обласної організації ПРП І.Рекуш та Т.Білінської. Чіткого формулювання причини виключення так і не було. Самостійно написати заяву про вихід з партії ми не погодилися, хоча були "пропозиції" це зробити.
Але історія виключення почалася після опублікування в березні ц.р. мого відкритого листа п. Пинзенику. Одразу ж після цього почалося поширення інформації через нардепа від "Нашої України" І.Стойка про те, що нібито рішенням Секретаріату ПРП нас виключено. До чого тут Стойко, невідомо, однак, мабуть, В.Пинзенику не вистачило сили духу оприлюднити таке невмотивоване рішення самому. І він вирішив загребти вогонь чужими руками. Останнім часом спостерігається така тенденція серед нардепів: не хочеш сам нариватися на неприємності – дай оголосити це Стойкові. Такі речі неодноразово "провертає" з ним і Я.Джоджик.
Навіть на головній Раді пан Пинзеник не насмілився про виключення доповісти особисто, а передав його голові виконкому та голові контрольно – ревізійної комісії О.Жиру.
Основним звинувачуванням проти І.Рекуш було ініціювання визнання Першої Української Галицької Дивізії воюючою стороною.
Для ПРП це питання виявилося ворожим та шкідливим для Ющенка і його перемоги на президентських виборах. Хоча Янукович заявив, не боячись зменшення рейтингу на Сході, що "усіх, хто воював, не слід ділити на "своїх " і "чужих". Таким чином, пропозиції про дії, які могли б підняти рейтинг Ющенка, відкидаються, при цьому відкидається і будь-яке ідеологічне підгрунття, що стосується національної ідеї, з боку Віктора Андрійовича.
Це жахливо, що на 13 році незалежності України можуть виключити з партії, яку всі сприймали як націонал – патріотичну та якою вона себе вважає згідно з програмою. Так вчинили з І.Рекуш, яка відстоювала дивізійників. Хоча первинна причина виключення – порушення Статуту. Іншого трактування порушень Статуту не було. Тому заявляти про демократію в цій політичній партії, я думаю, недоречно.
А ось кого на головній раді не чекали, – це, мабуть, мене. Проте приємним виявився той факт, що В.Пинзеник мене одразу ж упізнав і звернувся зі словами: "Ви Тетяна Білінська? Я б хотів з вами зустрітися після закінчення Ради". Рада почалася. Після виступу І.Рекуш весь партійний бомонд від безсилля впав в апатію. Тоді мені стало страшно і я подумала: "Якщо ці люди прийдуть до влади, як вони поводитимуться із простими українцями?". Згадалося мені, як під час фуршетів вони пили третій тост за жінок і розказували про велику повагу до мужніх жінок-політиків, а тепер накинулися на них мов яструби, забувши про те, що говорили лише вчора. Для них людина важлива тоді, коли вона потрібна, якщо ні, її розтирають на порох. Переконана, що кожен виборець мав таке відчуття після виборів, коли вважав, що вирішує долю України, а насправді – лише долю окремої людини, яка, потрапивши в якусь раду, одразу ж забуває про все на світі і думає лише про себе. Та, зрештою, в політиці немає ані жінок, ані мужчин, а є лише політики. Тому, незважаючи на стать, треба бути політично толерантними.
Виключали мене за порушення статуту ПРП, в якому чітко зазначено, що у випадку, коли у відповідній раді немає фракції ПРП, депутат може залишатися позафракційним. А листа чи рішення партійного з'їзду щодо обов'язкового вступу в фракцію "Наша Україна" всіх депутатів – членів ПРП мені досі ніхто не пред'явив. Звичайно простій людині дуже легко замакітрити голову, але коли керівний склад зіткнувся з людьми, які мають власну думку, то йому закортіло якнайшвидше позбутися такого "щастя". Адже наслідки вільнодумства можуть бути "летальними" для керівників партії, які не є сильними лідерами. На мою думку, партія сильна тоді, коли є статут, який виконують усі, починаючи з голови партії та його заступників і закінчуючи рядовими членами. На сьогодні ситуація в ПРП нагадує ситуацію в Мукачевому, де голова та керівний склад не дають відповіді на жодні запитання і трактують все так, як їм хочеться, незважаючи ні на статут, ні на партійну програму.
Цікаво прозвучали відгуки О.Жира, голови контрольно-ревізійної комісії, про результати його "нелегальних" відвідин Тернополя, під час яких він багато дізнався про тернопільського мера. Він зауважив, що з Левковим ми будемо мати великі проблеми під час виборів, оскільки він своїми діями дискредитує та сильно підриває авторитет "Нашої України".
Мені було приємно, що деякі голови обласних організацій не побоялися висловити свою позицію щодо неправомірності і недоцільності виключення мене із членів ПРП та звернули увагу на те, що взагалі немає ніяких підстав для виключення, бо подібні ситуації є в кожній області України.
Коли керівники головної ради засумнівалися в правильності своїх дій, виступив нардеп Соболєв, який всіх проінформував про те, що в Тернополі діє громадська організація "Репортер", яка має однойменну газету і непозитивно відгукується про Ющенка, а Т.Білінська є заступником голови цієї громадської організації. Проте мене втішили слова Соболєва, адже це є свідченням того, що ГО "Репортер" стає популярною в усій Україні – від Луганська до Ужгорода. Прикро те, що "Наша Україна" створила собі на підтримку різні громадські організації, які діють тільки перед виборами, а в решти бачить тільки пропартійність. Хто в Тернополі чув або відвідав хоч одну акцію ГО "НУ" чи ГО "ЗУЗЮ"?. Відповідно до чинного законодавства України, я маю право бути одночасно і членом партії, і членом громадської організації.
Голосування пройшло з результатом 27 – "за", 3 – "утримались". Нас виключили з партії, порушивши статут. Це неправомірне рішення ми будемо відстоювати в суді, не з метою відновлення членства, а з метою зняття висунутих звинувачень.
Шкода, що на головній раді не було М.Томенка, який черговий раз готувався до опитування на замовлення нашоукраїнських політиків.
Після закінчення головної ради у пана Пинзеника вже не було бажання чи сили зі мною зустрітися. Але своїм колишнім однопартійцям я не кажу "прощавайте", а тільки "до побачення", оскільки з політики я нікуди не йду.
Тетяна Білінська,
депутат Тернопільської міської ради,
екс – член ПРП, екс-голова Тернопільського міського осередку ПРП