У ВР знов цирк - збільшать чисельність апарату замість його скорочення
06/30/2004 | Майдан-ІНФОРМ
Завтра (четвер, 1-го липня) до порядку денного засідання ВРУ народним депутатом Матвєєвим В.Г. (фракція КПУ) вноситься питання про збільшення на 50 чоловік граничної чисельності апарату ВРУ та доведення її до 1115 штатних одиниць.
Уявіть собі, її збільшують замість того щоб зменшити цю чисельність за рахунок:
1. відділу контролю (Анікєєв - 4 ранг, 5 працівників), який ходить і вручну розносить відповіді на запити, замість того, щоб їх віддав працівник експедиції (7 ранг).
2. дачі доручення Голови ВРУ, щоб відповіді на запити депутата, в тому числі і копії відповідей на них, що надходять на адресу ВРУ віддавали відразу ж депутатам-авторам без резолюції Голови ВРУ та керівника апарату. Яким на мою думку є що робити, замість того щоб витрачати свій власний час на створення нових робочих місць для чиновників, які завантажують їх дурною роботою.
3. затвердження класифікатора правових актів ВРУ, якщо вже не розроблених ВРУ, то хоча б затверджених Мін’юстом. Правда Указ Президента поклав на Мін’юст ведення класифікатора , а не його затвердження. В РФ це затверджено Указом Єльцина, а потім Путіна. І за рахунок цього класифікацію проекту при розробці і реєстрації ( з урахуванням предмету відання комітетів, який в дуже недолугому вигляді затвердив Голова ВРУ) та автоматичну розсилку проектів протягом 20 секунд після їх реєстрації електронною поштою всім суб’єктам законодавчої ініціативи, отримання в 10-денний термін висновків, уникнення появи законів-метеликів, законів про те, що молокопродуктом вважається те, що містить в собі 50% молока, тощо. Я вже не кажу про те, що Голова Верховної Ради України може затвердити нормальне, а не таке некваліфіковано , розпорядження про предмети відання комітетів, щоб автоматично розсилати їх, а не підписувати кожен раз папірець із стандартною резолюцією, яку готує їм сектор реєстрації проектів (4 чоловіки), 2 працівників якого треба повернути до сектору реєстрації кореспонденції, в складі якого ці працівник були раніше, а 2 скоротити.
4. ліквідації сектору статистики (3 чоловіки), який рахує, що розглянуто в порівнянні із попередніми періодами;
5 перетворення відділу забезпечення проведення пленарних засідань в сектор з 1 чоловіка, оскільки той цирк, який ми щодня бачимо в залі просто вражає:
1. Працівник Укусу (відділ “Рада”) виводить на екран дані про того хто виступає;
2. Працівник відділу забезпечення проведення пленарних засідань записує назву питання і результати голосування на папірець і передає сусідці, колезі по відділу та другому працівнику УКСусу;
3. Сусідка (раніше там була дама, яка погано бачила і для неї поставили телевізор), яка записує ці дані в амбарну книгу і передає для роздруківки і передачі обмеженій кількості керівників та виставлення через пару днів в мережі Інтернет у вигляді довідки;
4. Другий працівник Укусу (відділ “Рада”) вручну вносить до бази даних назву питання яке голосують, оскільки за словами керівників “Ради” та відділу забезпечення проведення пленарних засідань що практично ніхто з головуючих на засіданні майже ніколи не може точно сформулювати назву питання яке голосується.
5. Крім того там же сидить керівник відділу забезпечення проведення пленарних засідань, оскільки якщо там не сидіти, то навіщо він потрібен. Він також оголошує що депутатам треба зайти до залу щоб проголосувати. Робітка ще та за 2500 гривень на місяць.
6. А в день об’яви запитів сидить ще чиновник (5 ранг), який на пальцях рахує, що обголосив Голова Верховної Ради України і за що і як проголосували. Голові до цього не надоїв цей цирк і він ніяк не дасть доручення про передачу переліку тих запитів, які він озвучує, депутатам, для розміщення в Інтернет та ЗМІ заміст колихання повітря. Півгодини, які він витрачає на це можна передати для виступів депутатів. Можна поставити питання, щоб запит подавався після звернення, на яке депутат не отримав задовільну відповідь. І подавав його в електронному вигляді, щоб з текстом в мережі Інтернет могли познайомитись всі і зрозуміли, а чи була ця проблем варта запиту, та й ще відповідь. Для цього достатньо розпорядження Голови Верховної Ради України, оскільки це його права (п.2,5 частини 1 статті 88 Конституції України).
А ще є роздача щодня купи проектів, які в більшості йдуть до смітника. Тому що заступник керівника апарату, що відповідає за копіювалки ніяк не заборонить масове повторне копіювання секретаріатами комітетів проектів, які віддають на засіданні депутатам. Навіщо брати проекти, якщо їх все рівно ще раз роздадуть в комітеті. Більшість помічників могли б самі отримувати їх щодня і читати і готувати висновки і пропозиції депутатам. Але для цього треба зробити революційну перебудову – проекти класти щодня в скриньки депутатів, які виставити не на Садовій, 3, щоб ганяти туди депутатів як цуциків, а в коридорі кожного з комітетів. Тим більше, що типографія Верховної Ради України буде тепер у дворі на Садовій, 3. І звідти легше везти до комітетів, ніж на Грушевського, 5 де купами видавати депутата, а потім викидати до сміття.
В принципі в апараті треба скоротити на 350-400 чоловік. Це як мінімум, тому вони просто створюють проблеми законотворчому процесу. Але вивільнивши ці посади їх можна направити на покращання законотворчого процесу. Нажаль ні Голова Верховної Ради України ні його підлеглі практично не мають виробничого досвіду, а тому не погоджуються з тим, що головною продукцією Верховної Ради України є закони, і з цього і треба виходити в організації роботи Верховної Ради України . Обов’язок щодо чого покладається Конституцією України саме на Володимира Михайловича Литвина.
Так що в четвер, 1-го липня треба голосувати проти проекту Постанови Матвєєв В.Г. №5723 від 30.06.2004 “Про граничну чисельність Апарату Верховної Ради України». Інакше сміятися всі будуть.
Тим більше що зареєстрована вона в порушення норм Регламенту без пояснювальної записки і фінобгрунтування та висновків Бюджетного та Євро інтеграційного комітетів.
Уявіть собі, її збільшують замість того щоб зменшити цю чисельність за рахунок:
1. відділу контролю (Анікєєв - 4 ранг, 5 працівників), який ходить і вручну розносить відповіді на запити, замість того, щоб їх віддав працівник експедиції (7 ранг).
2. дачі доручення Голови ВРУ, щоб відповіді на запити депутата, в тому числі і копії відповідей на них, що надходять на адресу ВРУ віддавали відразу ж депутатам-авторам без резолюції Голови ВРУ та керівника апарату. Яким на мою думку є що робити, замість того щоб витрачати свій власний час на створення нових робочих місць для чиновників, які завантажують їх дурною роботою.
3. затвердження класифікатора правових актів ВРУ, якщо вже не розроблених ВРУ, то хоча б затверджених Мін’юстом. Правда Указ Президента поклав на Мін’юст ведення класифікатора , а не його затвердження. В РФ це затверджено Указом Єльцина, а потім Путіна. І за рахунок цього класифікацію проекту при розробці і реєстрації ( з урахуванням предмету відання комітетів, який в дуже недолугому вигляді затвердив Голова ВРУ) та автоматичну розсилку проектів протягом 20 секунд після їх реєстрації електронною поштою всім суб’єктам законодавчої ініціативи, отримання в 10-денний термін висновків, уникнення появи законів-метеликів, законів про те, що молокопродуктом вважається те, що містить в собі 50% молока, тощо. Я вже не кажу про те, що Голова Верховної Ради України може затвердити нормальне, а не таке некваліфіковано , розпорядження про предмети відання комітетів, щоб автоматично розсилати їх, а не підписувати кожен раз папірець із стандартною резолюцією, яку готує їм сектор реєстрації проектів (4 чоловіки), 2 працівників якого треба повернути до сектору реєстрації кореспонденції, в складі якого ці працівник були раніше, а 2 скоротити.
4. ліквідації сектору статистики (3 чоловіки), який рахує, що розглянуто в порівнянні із попередніми періодами;
5 перетворення відділу забезпечення проведення пленарних засідань в сектор з 1 чоловіка, оскільки той цирк, який ми щодня бачимо в залі просто вражає:
1. Працівник Укусу (відділ “Рада”) виводить на екран дані про того хто виступає;
2. Працівник відділу забезпечення проведення пленарних засідань записує назву питання і результати голосування на папірець і передає сусідці, колезі по відділу та другому працівнику УКСусу;
3. Сусідка (раніше там була дама, яка погано бачила і для неї поставили телевізор), яка записує ці дані в амбарну книгу і передає для роздруківки і передачі обмеженій кількості керівників та виставлення через пару днів в мережі Інтернет у вигляді довідки;
4. Другий працівник Укусу (відділ “Рада”) вручну вносить до бази даних назву питання яке голосують, оскільки за словами керівників “Ради” та відділу забезпечення проведення пленарних засідань що практично ніхто з головуючих на засіданні майже ніколи не може точно сформулювати назву питання яке голосується.
5. Крім того там же сидить керівник відділу забезпечення проведення пленарних засідань, оскільки якщо там не сидіти, то навіщо він потрібен. Він також оголошує що депутатам треба зайти до залу щоб проголосувати. Робітка ще та за 2500 гривень на місяць.
6. А в день об’яви запитів сидить ще чиновник (5 ранг), який на пальцях рахує, що обголосив Голова Верховної Ради України і за що і як проголосували. Голові до цього не надоїв цей цирк і він ніяк не дасть доручення про передачу переліку тих запитів, які він озвучує, депутатам, для розміщення в Інтернет та ЗМІ заміст колихання повітря. Півгодини, які він витрачає на це можна передати для виступів депутатів. Можна поставити питання, щоб запит подавався після звернення, на яке депутат не отримав задовільну відповідь. І подавав його в електронному вигляді, щоб з текстом в мережі Інтернет могли познайомитись всі і зрозуміли, а чи була ця проблем варта запиту, та й ще відповідь. Для цього достатньо розпорядження Голови Верховної Ради України, оскільки це його права (п.2,5 частини 1 статті 88 Конституції України).
А ще є роздача щодня купи проектів, які в більшості йдуть до смітника. Тому що заступник керівника апарату, що відповідає за копіювалки ніяк не заборонить масове повторне копіювання секретаріатами комітетів проектів, які віддають на засіданні депутатам. Навіщо брати проекти, якщо їх все рівно ще раз роздадуть в комітеті. Більшість помічників могли б самі отримувати їх щодня і читати і готувати висновки і пропозиції депутатам. Але для цього треба зробити революційну перебудову – проекти класти щодня в скриньки депутатів, які виставити не на Садовій, 3, щоб ганяти туди депутатів як цуциків, а в коридорі кожного з комітетів. Тим більше, що типографія Верховної Ради України буде тепер у дворі на Садовій, 3. І звідти легше везти до комітетів, ніж на Грушевського, 5 де купами видавати депутата, а потім викидати до сміття.
В принципі в апараті треба скоротити на 350-400 чоловік. Це як мінімум, тому вони просто створюють проблеми законотворчому процесу. Але вивільнивши ці посади їх можна направити на покращання законотворчого процесу. Нажаль ні Голова Верховної Ради України ні його підлеглі практично не мають виробничого досвіду, а тому не погоджуються з тим, що головною продукцією Верховної Ради України є закони, і з цього і треба виходити в організації роботи Верховної Ради України . Обов’язок щодо чого покладається Конституцією України саме на Володимира Михайловича Литвина.
Так що в четвер, 1-го липня треба голосувати проти проекту Постанови Матвєєв В.Г. №5723 від 30.06.2004 “Про граничну чисельність Апарату Верховної Ради України». Інакше сміятися всі будуть.
Тим більше що зареєстрована вона в порушення норм Регламенту без пояснювальної записки і фінобгрунтування та висновків Бюджетного та Євро інтеграційного комітетів.