МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

По-суті йдеться про спробу забрати у парламенту головну його фун

09/15/2004 | Ruslan
По-суті йдеться про спробу забрати у парламенту головну його функцію на нинішній час – громадського контролера за виборами. Певні події підтверджують, що задумане може бути реалізоване – представник СДПУ(о) Геннадій Руденко вчергове висловився за те, щоб забрати у опозиції парламентські комітети. Що, зрозуміло, викличе дестабілізацію у Верховній Раді. Водночас інший представник СДПУ(о) Нестор Шуфрич сказав "Українській правді", що перерозподіл навряд відбудеться до виборів.

Однак цей фрагмент – лише один з епізодів запланованого. Чи буде воно впроваджуватися в життя – читачі самі зроблять висновки, порівнюючи написане з перебігом подій.

Можливі сценарії роботи Верховної Ради України у вересні-жовтні (листопаді) 2004 року (VI сесія)

1. Попередні зауваження.

1). Ефективність роботи ВРУ ( прийняття законів, поданих Президентом України, Кабінетом міністрів України, членами парламентської коаліції, включаючи проект Державного бюджету України в першому читанні, тощо) особливо позитивно не вплине жодним чином на результати виборчої кампанії В.Ф.Януковича.

Навпаки, неминучі провали в законотворенні посилять конфлікти в середовищі Парламентсько-Урядової коаліції (далі по тексту ПУКа), стануть фактором негативних оцінок у суспільстві як результат гострої критики через відкриту парламентську трибуну опозицією і її кандидатами, відволікають основні сили на парламентські конфлікти.

2). Парламентська коаліція (більшість) є рихлою, не спроможною до практичної і максимальної концентрації у проведенні у сесійній зала серії важливих питань. Підтримка одного питання (визначального по суті) вимагає надзвичайно складних і дорогих внутрішніх технологій (переговорів, заохочень, тощо). Спільна ідеологія ПБ відсутня і до завершення виборів Президента неможлива.

3). ПБ здатна на політичну реакцію (заяви, опонування) не системно, тільки в особливих, крайніх випадках. а відміну від опозиції її політика в основному малопублічна, пасивна, що перетікає в умовах постійного внутрішнього конфлікту. Реально протистояти опозиції із ПБ здатні 2-5 народних депутати проти 20-30 із "НУ" і "БЮТу".

4). Опозиція практично має слабку телерадіоінформаційну підтримку. Робота парламенту, особливо в пленарному режимі, надає їм можливість для масштабних медіапроектів по типу "Бронепоїзд": спираючись на парламентську демократію, обстрілювати суспільство шляхом важких звинувачень влади, звітами тимчасових слідчих комісій (по справі Г.Гонгадзе, тиску на депутатів, тощо), ПУКу, міжнародну спільноту (запрошуючи, наприклад, в парламент дипломатів, іноземних спостерігачів, тощо, влаштовуючи перед парламентом чисельні мітинги протесту і т.д.).

5). Керівництво Верховної Ради України не належить до ПБ і об'єктивно буде обслуговувати інтереси опозиції. Зважаючи на емоційні, психологічні перевантаження опозиційних кандидатів у Президенти, посилення їх конкуренції із В.Ф.Януковичем, опозиція в Парламенті буде мати скоріше тенденцію до спільних дій проти влади (єдина ідеологія для свого електорату), а ніж до системних розколів по ідеологічній лінії.

Дві третини профільних комітетів, якими володіє опозиція, використовують основний потенціал для опонування Прем'єр-міністру (Уряду) і кандидату у президенти В.Ф.Януковичу, підтримуючи рівень політичної і соціальної напруги у суспільстві.

Особливо небезпечними є наслідки, що можуть бути створені результатами прийняття рішень комітетами, які очолюють А.Матвієнко (адмінресурс), М.Томенко (свобода слова, агітація), В.Онопенко (судова система), В.Мойсик, В.Стретович (правоохоронні органи), П.Порошенко (бюджет 2005 року, оцінка позитиву бюджету 2004 року).

6). ПБ реально, без особливих зусиль, сепаратних переговорів, ситуативних, малопрогнозованих випадків провести власне рішення більшістю від конституційного складу ВР в умовах осені 2004 р. не спроможна.

7). При будь-яких сценаріях треба враховувати фактор політичної реформи.

2. Можливі три сценарії розвитку подій на VI сесії ВРУ

1) Пасивний;
2) Оптимістичний (пасіонарний);
3) Екстремальний (блокбастер).

1) Пасивний

Голова ВР переконує керівництво держави у спроможності (умінні домовитись з конфліктними сторонами) управляти ситуацією. Зважаючи на концепцію політики Голови ВР, цей сценарій буде основним і реально може бути нав'язаний (Голова ВР будь-яким чином буде намагатись уникнути конфлікту у В.А.Ющенком, оскільки найбільш трагічні стосунки з теперішнім політичним режимом йому нічим не загрожують, а конфлікт, з опозицією, особливо в разі її перемоги, є для нього завершенням кар'єри).

Аргументи можуть бути:

А) потрібна працююча Верховна Рада України як вітрина стабільності, прозорості, законності, демократичності влади й виборів, розраховано на те, що в умовах ослаблення позиції Президента, центром прийняття рішень, фактично, стає Верховна Рада України на чолі з Головою, а точніше – сам Голова Верховної Ради України. Ситуація повністю неконтрольована, одночасно це є метою й опозиції.

Б) необхідність підтримати урядову успішну політику по соціально-економічному розвитку ефективним законотворенням, де Голова домовляється про певний компроміс із основними політичними гравцями (разом із тим, рішення від більшості об'єктивно буде приймати Голова Верховної Ради України).

Наприклад, по принципу, до обіду політика, після обіду ударене законотворення, із цією метою Голова ВР буде ініціювати створення різних кризових робочих груп на чолі з віце-спікерами, підписання політичних угод по типу: вони (опозиція) нам не заважають голосувати остаточно за зміни до Конституції (політичну реформу), а ми (ПБ) не заважаємо опозиції (НУ і БЮТ) використовувати Парламент для своїх цілей.

Треба зважити, що опозиція не пропустить жодного законопроекту (особливо НУ і БЮТ), як дають перевагу ПУКові.

В) Якщо Парламент не буде працювати, то проведення політичної реформи стає неможливим, що може знайти серйозну підтримку у Президента. Потрібен окремий план проведення політичної реформи, розроблений спеціальною робочою групою після наради у Президента на чолі з Главою АП.

Для ефективного проведення пасивного сценарію Головою Верховної Ради України можуть бути висунуті вимоги:

- ПБ без узгодження з ним не ініціює жодних питань, що можуть зруйнувати його зусилля для пошуків компромісів;

- заміна координатора;

- дистанціонування від парламентської політики В.Медведчука (як спосіб розколоти ПБ, тому ця вимога не відповідає позиціям фракцій СДПУ(о), ДІН, тощо).

Пасивний сценарій у значній мірі мав місце на V сесії, але в ньому фактор виборів Президента не відігравав ключової ролі. Вересень-жовтень (листопад) VI сесії: парламент буде одною з основних публічних площадок боротьби за Президентство.

Ахіллесовою п'ятою пасивного сценарію є управління ситуацією шляхом постійних пошуків компромісів, які принципово по своїй суті у більшості стратегічних і тактичних цілей неможливі. Головною фігурою в сценарії стає Голова Верховної Ради України, який удало себе позиціонує на фоні критики В.Ф.Януковича і чинного Президента.

В пасивному сценарії на час завершення виборі (20-30 жовтня, до 21 листопада 2004 року) внаслідок неспівпадіння цілей ПУКа і Голови Верховної Ради України, його власної мети, переговорного процесу між ним і В.А.Ющенком, можуть проявитись ознаки до альянсу між Головою Верховної Ради України і лідером НУ по типу "Бурджанадзе-Саакашвілі":

- у лідера НУ недостатньо ефективних ресурсів для нарощування темпів виборчої кампанії, тиску на опонентів, формування ідеології єдиного лідера виборів 2004 року;

- Голові Верховної Ради України треба "порвати з минулим". Це свідчення деморалізації влади, якого чекають в значній частині адміністративного ресурсу, який зорієнтований на Голову Верховної Ради України чи вважає його політику узгодженою з Президентом , або має конфлікт з Головою АП, чи не підтримує В.Ф.Януковича;

- лідерові НУ вкрай потрібні для виходу із певної внутрішньої резервації як представника основних націонал-патріотичних сил нові несподівані й сильні кроки на полі чинної влади як гаранта певної незмінності адмін-кадрової політики, маневру у своєму радикальному оточенні, що стає важким баластом. В.А.Ющенку треба зайняти тактику: від кризи інтересів із владою (негатив), потрібні ілюзії, у певному оточенні Президента та частині суспільства, що лідер НУ теж може бути правонаступником (позитив).

Для цього вкрай потрібні нові союзники: - найбільш ефективним може стати, після Зінченка О., Литвин В. Тоді Парламент готовий до варіанту "Червоних троянд" незалежно від результатів виборів 2004р. з політичною реституцією (якщо реформа проведена, якщо новий Парламент буде опозиційним від Президента).

Основним фактором реальності пасивного сценарію є політична реформа, яка при ньому має найбільш високий ризик бути проваленою (рівень довіри до Голови Верховної Ради України стрімко зростає до інших постійно понижується). Це перетворює Голову ВР у єдиного ідеолога, провідника (могильника) політичної реформи.

Висновок:

Пасивний сценарій є найменш прийнятним і найбільш ризикованим для передвиборної кампанії В.Ф.Януковича. Він (сценарій) характеризується:

- малопрогнозованими внутрішніми й зовнішніми (дії представників НУ, БЮТу в Раді Європи, ОБСЄ, тощо) ризиками;

- формує у суспільній думці ефективного конкурента В.Ф.Януковича;

- внутрішнім конфліктом відносин Президент – Прем'єр-міністр володіє Голова Верховної Ради України.

2) Оптимістичний (пасіонарний)

ПБ на основі ПУКа формує й ефективно реалізує план законотворення, політичну реформу, веде жорстку ідеологічну війну з опонентами на парламентській трибуні, Раді Європи, ОБСЄ і в кулуарах Верховної Ради України. Лідером ПБ стає Голова Верховної Ради України, а лідером Парламентсько-Урядової коаліції – В.Ф.Янукович, який централізує через Консультативну раду управління основною стратегією розвитку ситуації у парламенті.

Тактичні завдання вирішує Голова Верховної Ради України, очолюючи роботу Координаційної ради, яка повністю контролює роботу Погоджувальної Ради. Компроміси підписуються якщо вони не направлені проти В.Ф.Януковича. Проводиться гнучка, але жорстка політика по відношенню до опонентів.

За вересень і початок жовтня ПБ при підтримці комуністів і соціалістів проводить серію соціально-економічних законів, що суттєво визначають соціальний комфорт та загальні настрої виборців.

Це дає зрозуміти як в Україні так і за її межами, що В.Ф.Янукович має серйозні переваги, що навколо нього об?єдналась основна політична еліта, включаючи і опозиційну. НУ і БЮТ ведуть себе надзвичайно агресивно, допускають серйозні помилки і постійно втрачають довіру.

ПБ формує спільну ідеологію дій, веде дискусію про чесні, прозорі і демократичні вибори, створення політичної коаліції як прообразу майбутнього виборчого блоку для залучення в ПБ позафракційних, частини депутатів групи "Центр", тощо.

Сценарій можливий тільки на теоретичному рівні, оскільки всі його складові на цей час є глибоко конфліктними:

- ПБ володіє можливістю проводити рішення консолідованим голосування в межах 192-205 народних депутатів, в умовах кризи – 170-195 народних депутатів.

При систематичних поразках рішень, що проводить ПБ, тенденція до реальної спроможності ефективно працювати, постійно буде падати в якості (опонування будь-якому рішенню, яке є конфліктним або не пов'язано з єдиним інтересом) і у кількості (конфлікт між НАПУ, НВибір, НДП і іншими членами ПБ);

- Є різні інтереси між Президентом, Прем'єр-міністром і Головою Верховної Ради України, які будуть перетворювати у конфлікти впливові представники їх оточення;

- Невизначена доля мажоритарників, більшість яких розраховує, що політична реформа проведена не буде і пропорційна система виборів народних депутатів буде замінена на будь-який сурогат мажоритарної;

- Опозиція володіє 2/3 всіх інструментів управління Парламентом, включаючи Президію Верховної Ради України. Проведення будь-якого питання ПБ завжди приречено на конфлікт;

- Голова Верховної Ради України не володіє ресурсом для швидкої перебудови своєї позиції. Головна його мета – зберегти й посилити функцію своєї посади та стати арбітром.

Він постійно сумнівається в перемозі В.Ф.Януковича, дистанціюється від його підтримки, намагається максимально задекларувати свою лояльність НУ і її лідерові, проводить і буде проводити з ним і його впливовим оточенням різні переговори, які не мають для В.Ф.Януковича жодної перспективи окрім послаблення його позиції.

Висновок:

Сценарій не може бути підтриманий без зміни частини Президії Верховної Ради України й керівництва профільних комітетів, що неможливо до грудня 2004 року.

3) Екстремальний (блокбастер)

Має бути досягнута тільки одна позитивна мета: конституційне схвалення закону №4189 (політична реформа). Для цього необхідно терміново розробити окремий сценарію.

Прийняття інших законопроектів, включаючи і проект Державного бюджету на 2005 рік, не має жодного впливу на будь-які чутливі статистичні й політичні результати обрання В.ФЯнуковича Президентом.

Очевидний позитив: сценарій чистого аркуша для Парламенту після перемоги В.Ф.Януковича і свобода повного маневру для новообраного Президента.

Концепція сценарію: "Карфаген постійно падає".

- Парламент у глибокому внутрішньому конфлікті – кризі.

- Основні зусилля опозиції у вересні направлені на боротьбу за регламентну роботу Верховної Ради України.

- В.Ф.Янукович не відволікається на безперспективні переговори, не приймає участі у політичних конфліктах Парламенту, а показує суспільству й Заходу впевнену ритмічну, ефективну роботу Уряду, який стає єдиним стабільним органом Центральної політики влади, а В.Ф.Янукович – центральною фігурою влади.

- Голова ВРУ постійно веде з ним безрезультатні консультації.

- Президент підтримує В.Ф.Януковича для забезпечення стабільного розвитку.

Події мають розвиватись швидко з метою недопущення перехоплення ініціативи, проведення пасивного (Голова ВРУ) і оптимістичного (Азаров М.Я., депутати-лобісти і т.д.) сценаріїв.

Можливі наступні блокбастери:

А) Чергове подання про дачу згоди на притягнення до кримінальної відповідальності (без арешту) Ю.В.Тимошенко по сукупному звинуваченню в розкраданні державного майна в особливо крупних розмірах і організація дачі хабара.

Важливо:

- подання має бути подано до вересня 2004 року;

- розгорнути навколо нього відповідну гучну медіакомпанію (Ахіллесова п'ята лідера НУ – його оточення, де найбільш одіозною фігурою може стати "Леді Ю").

Б) Відкликання Зінченка О.О. із посади віце-спікера фракцією СДПУ(о), оскільки ця квота необґрунтовано віддана опозиції.

Ризики мінімальні: право фракції СДПУ(о) ніхто не осуперечує, а конфлікт, який виникне, має віддалений характер від В.Ф.Януковича.

В) Аналогічно: відкликання Порошенка П.О. з посади Голови Комітету з питань бюджету у зв'язку із зловживанням посадою.

Ступінь ризику теж є мінімальною і середньою. Його мінімізація –ініціатива виключно ПБ на основі колективного рішення. Фігура Порошенка П.О. викликає внутрішню різку критику, протест, несприйняття НУ і БЮТ, що дає можливість розраховувати на пасивну підтримку цього блокбастеру серед членів "Сили народної". Одночасно цим можливо посилити внутрішній конфлікт у найближчому оточенні лідера НУ.

Г) Ініціювання створення тимчасової слідчої комісії (ТСК) по розслідуванню злочинів, вчинених народними депутатами Гаврилюком В. і Козаченком О.

Важливо:

- ефективна попередня медіапідготовка;

- відповідні заяви Генеральної прокуратури і МВС;

- депутатська група "Центр" є критичним подразником ПБ і разом з НАПУ, частково НВибором і НДП, є інструментом руйнування ПБ із боку НУ і Головою ВРУ. Створення Тимчасової слідчої комісії є одночасно політичною дамбою для діяльності ТСК Гаврилюка В.

Ризики мінімальні.

Д) Політична реформа. Особливий сценарій. Особлива роль В.Медведчука.

Є) Збирання підписів за відкликання Голови Верховної Ради України у зв'язку з непроведенням політичної реформи. Особливий сценарій. Ситуація максимально ефективна зростанням функцій арбітра В.Ф.Януковича разом із Президентом, де в останнього виникає можливість для дистанціювання.

Важливо:

- медіапідготовка;

- внесення змін до Регламенту Верховної Ради України (повернення до редакції 2001 року);

- використання звинувачень опозиції до Голови ВРУ.

Можливі й інші блокбастери. Приведені найбільш ефективні.

1. Для ефективного управління В.Ф.Януковичем ситуацією у Верховній Раді України необхідно:

посилити особисту співпрацю з лідерами ПБ:

- постійно зустрічатись як особисто, так і колегіально, максимум взаємної довіри через відкритість і підтримку;

- до Дня незалежності України кожного керівника можливо відзначити цінним подарунком;

- зустрітись коордрадою без Голови Верховної Ради України для прийняття рішення про проведення активу більшості спільно з політичною коаліцією в підтримку В.Ф.Януковича ( С.Гавриш, В.Пустовойтенко);

- запропонувати бачення спільного політичного майбутнього.

У випадку підтримки викладеного, запропоновані сценарії мають бути відпрацьовані закритою групою для швидкої підготовки їх проведення.


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".