Рівень соціальної напруженості: ставлення до акцій протесту
09/29/2004 | Майдан-ІНФОРМ
Рівень соціальної напруженості: ставлення до акцій протесту
Загальнонаціональне соціологічне опитування проводилося з 13 по 18 вересня 2004 року в усіх адміністративно-територіальних одиницях України (24 області, АР Крим, міста Київ та Севастополь), у 127 поселеннях: 68 містах і 59 селі. Усього опитано 2054 респонденти віком від 18 років і старше.
Рівень досягнення респондентів становить 76,2%. Вибіркова сукупність репрезентативна за основними соціально-демографічними ознаками по відношенню до дорослого населення України. Стандартні відхилення при достовірних 95 відсотках і співвідношенні змінних від 0,1:0,9 до 0,5:0,5 становлять 1,34-2,24 відсотка.
Метод отримання інформації: індивідуальне інтерв 'ю за місцем проживання респондента комбінованим способом, що поєднує методи інтерв'ю "віч-на-віч" та метод самозаповнення респондентами окремого блоку анкети (електоральні орієнтації).
Після самозаповнення окремого блоку анкети респондент власноручно вкладав анкету в окремий індивідуальний конверт та заклеював його. Таке поєднання методик дозволило підвищити рівень конфіденційності та достовірності відповідей респондентів.
За даними проведеного опитування, переважна більшість населення країни не схильна розглядати сьогоднішнє становище у суспільстві як конфліктогеннє або таке, що вказує на можливе загострення суспільно-політичної ситуації. На думку 78% опитаних нами респондентів, у суспільстві немає якого-небудь значного соціального напруження.
Проведений аналіз відповідей вказує на те, що неможливо виокремити які-небудь соціально-демографічні групи які зазначали б більший рівень соціальної напруги. Також немає суттєвих відмінностей у відповідях респондентів з різних за типом поселень. Аналіз у регіональному розрізі вказує на те, що найбільшою мірою схильні вважати існуючу ситуацію близькою до соціально-напруженої мешканці м. Києва (21%) та опитані у Центральному та Північному регіонах (15 та 14% відповідно). Найменша кількість тих, хто схильний вважати що "існує сильна соціальна напруженість", у Західному регіоні -8%.
На думку більшості опитаних існує декілька соціально-прийнятних способів виявлення свого незадоволення та громадської непокори. До таких належать санкціоновані мітинги та демонстрації (49% схвалює, з яких 17% може за певних умов взяти в них участь), санкціоновані страйки (45% схвалює, відповідно 14% можуть взяти участь).
На відміну від указаних вище способів відстоювання своїх прав та інтересів у громадській думці відсутнє переважно схвальне ставлення до таких акцій, як несанкціоновані страйки та мітинги. Схвалюють проведення несанкціонованих мітингів та демонстрацій 22% опитаних, лише 5% теоретично погодилися б узяти в них участь, натомість не схвалюють такі дії - 38%. Така ж ситуація і стосовно несанкціонованих страйків (схвалюють такого роду акції 20%, візьмуть участь - 4%). Майже третина схвалює таку форму протесту як "бойкотування, відмова підкорятися, виконувати рішення адміністрації, влади, акти громадської непокори" і лише 8% візьмуть у них участь
До дій, які не матимуть схвалення більшої частини населення, належать силове, збройне протистояння (87%), терористичні акти (89%), захоплення приміщень, блокування руху на автомобільних і залізничних дорогах (73%) та вуличні заворушення (79%). Відповідно саме в таких заходах могли б, за власними ж оцінками, взяти участь не більше 2% опитаних.
Дані дослідження вказують на те, що найбільший протестний потенціал, який може виявитися у вигляді санкціонованих мітингів, демонстрацій, мають Західний, Центральний, Північний регіони та АР Крим. Натомість у м. Києві найбільша частка тих, хто схвалює санкціоновані мітинги та демонстрації, але не збирається брати в них участь.
Відповідно Західний, Центральний та Північний регіони відрізняються найвищими показниками тих, хто позитивно ставиться до підтримки актів громадської непокори, відмови підкорятися та виконувати рішення влади, а також щодо підтримки всіх інших форм протесту та способів відстоювання своїх прав і інтересів.
Звернемо увагу на те, що з-поміж інших регіонів особливо відрізняється думка респондентів, опитаних у м. Києві: з - поміж усіх інших респонденти, опитані в столиці, постійно демонструють найбільше схвалення всіх видів протесту, що прямо не призводять до кровопролиття, однак демонструють при цьому найменшу готовність узяти в них особисту участь.
Загальнонаціональне соціологічне опитування проводилося з 13 по 18 вересня 2004 року в усіх адміністративно-територіальних одиницях України (24 області, АР Крим, міста Київ та Севастополь), у 127 поселеннях: 68 містах і 59 селі. Усього опитано 2054 респонденти віком від 18 років і старше.
Рівень досягнення респондентів становить 76,2%. Вибіркова сукупність репрезентативна за основними соціально-демографічними ознаками по відношенню до дорослого населення України. Стандартні відхилення при достовірних 95 відсотках і співвідношенні змінних від 0,1:0,9 до 0,5:0,5 становлять 1,34-2,24 відсотка.
Метод отримання інформації: індивідуальне інтерв 'ю за місцем проживання респондента комбінованим способом, що поєднує методи інтерв'ю "віч-на-віч" та метод самозаповнення респондентами окремого блоку анкети (електоральні орієнтації).
Після самозаповнення окремого блоку анкети респондент власноручно вкладав анкету в окремий індивідуальний конверт та заклеював його. Таке поєднання методик дозволило підвищити рівень конфіденційності та достовірності відповідей респондентів.
За даними проведеного опитування, переважна більшість населення країни не схильна розглядати сьогоднішнє становище у суспільстві як конфліктогеннє або таке, що вказує на можливе загострення суспільно-політичної ситуації. На думку 78% опитаних нами респондентів, у суспільстві немає якого-небудь значного соціального напруження.
Проведений аналіз відповідей вказує на те, що неможливо виокремити які-небудь соціально-демографічні групи які зазначали б більший рівень соціальної напруги. Також немає суттєвих відмінностей у відповідях респондентів з різних за типом поселень. Аналіз у регіональному розрізі вказує на те, що найбільшою мірою схильні вважати існуючу ситуацію близькою до соціально-напруженої мешканці м. Києва (21%) та опитані у Центральному та Північному регіонах (15 та 14% відповідно). Найменша кількість тих, хто схильний вважати що "існує сильна соціальна напруженість", у Західному регіоні -8%.
На думку більшості опитаних існує декілька соціально-прийнятних способів виявлення свого незадоволення та громадської непокори. До таких належать санкціоновані мітинги та демонстрації (49% схвалює, з яких 17% може за певних умов взяти в них участь), санкціоновані страйки (45% схвалює, відповідно 14% можуть взяти участь).
На відміну від указаних вище способів відстоювання своїх прав та інтересів у громадській думці відсутнє переважно схвальне ставлення до таких акцій, як несанкціоновані страйки та мітинги. Схвалюють проведення несанкціонованих мітингів та демонстрацій 22% опитаних, лише 5% теоретично погодилися б узяти в них участь, натомість не схвалюють такі дії - 38%. Така ж ситуація і стосовно несанкціонованих страйків (схвалюють такого роду акції 20%, візьмуть участь - 4%). Майже третина схвалює таку форму протесту як "бойкотування, відмова підкорятися, виконувати рішення адміністрації, влади, акти громадської непокори" і лише 8% візьмуть у них участь
До дій, які не матимуть схвалення більшої частини населення, належать силове, збройне протистояння (87%), терористичні акти (89%), захоплення приміщень, блокування руху на автомобільних і залізничних дорогах (73%) та вуличні заворушення (79%). Відповідно саме в таких заходах могли б, за власними ж оцінками, взяти участь не більше 2% опитаних.
Дані дослідження вказують на те, що найбільший протестний потенціал, який може виявитися у вигляді санкціонованих мітингів, демонстрацій, мають Західний, Центральний, Північний регіони та АР Крим. Натомість у м. Києві найбільша частка тих, хто схвалює санкціоновані мітинги та демонстрації, але не збирається брати в них участь.
Відповідно Західний, Центральний та Північний регіони відрізняються найвищими показниками тих, хто позитивно ставиться до підтримки актів громадської непокори, відмови підкорятися та виконувати рішення влади, а також щодо підтримки всіх інших форм протесту та способів відстоювання своїх прав і інтересів.
Звернемо увагу на те, що з-поміж інших регіонів особливо відрізняється думка респондентів, опитаних у м. Києві: з - поміж усіх інших респонденти, опитані в столиці, постійно демонструють найбільше схвалення всіх видів протесту, що прямо не призводять до кровопролиття, однак демонструють при цьому найменшу готовність узяти в них особисту участь.