Після сільської дискотеки міліціонери обстріляли людей з автомата Кала
09/30/2004 | Майдан-ІНФОРМ
25 вересня пізно увечері після дискотеки у сільському клубі с.Милорадове Котелевського району на його східцях пролилася кров. З міліцейського автомата Калашникова було поранено трьох людей. Молоду жінку - тяжко в ногу. У двох хлопців - вогнепальні поранення легші: одного куля черкнула по правій руці, в іншого — застряла в м’язах гомілки.
Якому ж злочинові намагалися запобігти троє так само молодих міліціонерів, що аж мусили схопитися за довірену їм зброю і випустити одну (так тепер трактується вищим обласним міліцейським начальством) кулю й поранити нею трьох?
Про це говорив обурений народ на сільській сходці, яку скликав 29 вересня виконком Милорадівської сільської ради в тому ж клубі, де сталась трагедія, і куди сільський первинний осередок Української народної партії покликав журналістів та голову обласної організації УНП Олександра Кулика.
Сільський клуб був переповнений і людьми, і емоціями. Виявляється, того пізнього вечора патрульна група з трьох співробітників міліції під’їхала до клубу і побачила, що хлопці після дискотеки мовби розпивають спиртне. При цьому, як говорили на сходці очевидці, міліціонери брутально лаялись і вочевидь були нетверезі. Спровокована колотнеча закінчилася трагічно. Мало того, “швидка допомога”, яку селяни одразу викликали, не приїхала з Котельви. До лікарні потерпілих доставляли приватним авто й на міліцейській машині, яку вдалось затримати, розбивши в ній скло, інакше вона б від’їхала, покинувши поранених.
Начальник Котелевської районної міліції М. Омельченко, відповідаючи на запитання селян-милорадівців, кілька разів підкреслював, що постріл був мимовільним (а зняття із запобіжника — також? – авт.), що „міліціонери були недосвідчені, зрештою, що якби хтось того вечора виявився розумнішим, то подібного б не сталося”.
Але ж як бути людям спокійними, коли ті троє міліціонерів продовжують нести службу, бо «прокуратура не вбачає у їхніх діях складу злочину», як сказав тут же, на сільській сходці, заступник начальника Полтавської обласної міліції В. Книш. Кримінальна справа порушена, але слідство почалося з того, що східці, на яких стікала кров’ю поранена жінка, терміново... зірвали, скроплене людською кров'ю каміння повантажили на причеп, який і в день сходки стояв перед самісіньким входом до клубу. Милорадівці схвильовані, обурені і збуджені, а начальство різних рівнів, яке з’їхалося на сходку, або відмовчалося, або посилалось на свою некомпетентність.
А число потерпілих від рук міліції все більшає. Тому найдоречнішими в цьому випадку стали звернення до людей народного депутата України третього скликання, голови обласної організації Української народної партії Олександра Кулика і помічника народного депутата, який прибув з Києва, Геннадія Стасюка. Зокрема, О. Кулик конкретно підказав людям, що треба записати у рішення сільської сходки і куди треба далі звертатися, щоб біографії хлопців, за яких заступилося ціле село, не постраждали від одного розчерку пера судово-чиновницької влади. «Я не сумніваюся, що конфлікт у вашому селі був спровокований працівниками міліції, - сказав, вислухавши довгу гостру дискусію між селянами і міліцейськими керівниками, О. Кулик. - І через те вони тут, на сходці, щоб відбілити свої мундири. На їх місці треба вибачитися перед людьми, бо, зрештою, 52% недовіри до української міліції - цифра ганебна. Це з Януковича судимості зняли, а простих сільських хлопців затаврують пожиттєво».
Справа в тому, що слідство, як казали високі міліцейські посадовці, ще триває, але двох сільських хлопців швидко через районний суд засудили за хуліганство. Тобто зробили їх судимими і таким чином прикрили дії міліціонерів того трагічного вечора.
Сходка також підтримала інші пропозиції О. Кулика: на час слідства відсторонити трьох міліціонерів від служби, за рахунок правоохоронних органів вилікувати потерпілих, а розслідування кримінальної справи від районного прокурора передати у відання обласної прокуратури.
Якому ж злочинові намагалися запобігти троє так само молодих міліціонерів, що аж мусили схопитися за довірену їм зброю і випустити одну (так тепер трактується вищим обласним міліцейським начальством) кулю й поранити нею трьох?
Про це говорив обурений народ на сільській сходці, яку скликав 29 вересня виконком Милорадівської сільської ради в тому ж клубі, де сталась трагедія, і куди сільський первинний осередок Української народної партії покликав журналістів та голову обласної організації УНП Олександра Кулика.
Сільський клуб був переповнений і людьми, і емоціями. Виявляється, того пізнього вечора патрульна група з трьох співробітників міліції під’їхала до клубу і побачила, що хлопці після дискотеки мовби розпивають спиртне. При цьому, як говорили на сходці очевидці, міліціонери брутально лаялись і вочевидь були нетверезі. Спровокована колотнеча закінчилася трагічно. Мало того, “швидка допомога”, яку селяни одразу викликали, не приїхала з Котельви. До лікарні потерпілих доставляли приватним авто й на міліцейській машині, яку вдалось затримати, розбивши в ній скло, інакше вона б від’їхала, покинувши поранених.
Начальник Котелевської районної міліції М. Омельченко, відповідаючи на запитання селян-милорадівців, кілька разів підкреслював, що постріл був мимовільним (а зняття із запобіжника — також? – авт.), що „міліціонери були недосвідчені, зрештою, що якби хтось того вечора виявився розумнішим, то подібного б не сталося”.
Але ж як бути людям спокійними, коли ті троє міліціонерів продовжують нести службу, бо «прокуратура не вбачає у їхніх діях складу злочину», як сказав тут же, на сільській сходці, заступник начальника Полтавської обласної міліції В. Книш. Кримінальна справа порушена, але слідство почалося з того, що східці, на яких стікала кров’ю поранена жінка, терміново... зірвали, скроплене людською кров'ю каміння повантажили на причеп, який і в день сходки стояв перед самісіньким входом до клубу. Милорадівці схвильовані, обурені і збуджені, а начальство різних рівнів, яке з’їхалося на сходку, або відмовчалося, або посилалось на свою некомпетентність.
А число потерпілих від рук міліції все більшає. Тому найдоречнішими в цьому випадку стали звернення до людей народного депутата України третього скликання, голови обласної організації Української народної партії Олександра Кулика і помічника народного депутата, який прибув з Києва, Геннадія Стасюка. Зокрема, О. Кулик конкретно підказав людям, що треба записати у рішення сільської сходки і куди треба далі звертатися, щоб біографії хлопців, за яких заступилося ціле село, не постраждали від одного розчерку пера судово-чиновницької влади. «Я не сумніваюся, що конфлікт у вашому селі був спровокований працівниками міліції, - сказав, вислухавши довгу гостру дискусію між селянами і міліцейськими керівниками, О. Кулик. - І через те вони тут, на сходці, щоб відбілити свої мундири. На їх місці треба вибачитися перед людьми, бо, зрештою, 52% недовіри до української міліції - цифра ганебна. Це з Януковича судимості зняли, а простих сільських хлопців затаврують пожиттєво».
Справа в тому, що слідство, як казали високі міліцейські посадовці, ще триває, але двох сільських хлопців швидко через районний суд засудили за хуліганство. Тобто зробили їх судимими і таким чином прикрили дії міліціонерів того трагічного вечора.
Сходка також підтримала інші пропозиції О. Кулика: на час слідства відсторонити трьох міліціонерів від служби, за рахунок правоохоронних органів вилікувати потерпілих, а розслідування кримінальної справи від районного прокурора передати у відання обласної прокуратури.