Перспективи помаранчевого листопаду
11/16/2004 | Інший
Перспективи помаранчевого листопаду
http://www.sobor.org.ua/ivp/public/olek151104.htm
Напередодні президентських виборів українське суспільство виявилося поляризованим як ніколи раніше за роки незалежності. В цій поляризації можна знайти як негативну, так і позитивну сторону.
З одного боку – небезпека подальшого поділу України на Схід і Захід, який, безумовно, був би вигідний Російському неоімперіалізму і, відтак, стимулювався б російською зовнішньою політикою і російськими ЗМІ.
З іншого – боротьба світоглядів совка і українського інтелігента, боротьба грубої сили з моральністю і толерантністю, що веде до очищення, якого так потребує українське суспільство.
Сьогодні з великою вірогідністю можна передбачати перемогу в ІІ турі президентських виборів Віктора Ющенка. Однак, на жаль, актуальною залишається небезпека зриву виборів, можливість провокацій і введення надзвичайного стану, а навіть фізичного усунення народного кандидата.
Соціологічний прогноз
Як відомо, 31 жовтня ц.р., у день виборів Президента України Консорціум у складі чотирьох соціологічних фірм — Центру “Соціс”, Київського міжнародного інституту соціології, Центру “Соціальний моніторинг” і Центру Разумкова — та Фонду “Демократичні ініціативи” провів наймасштабніший в Україні Національний екзит-пол’2004. Загалом було опитано майже 50000 виборців на 1500 виборчих дільницях.
Під час опитування респондентам також ставилося запитання щодо їх можливого голосування у другому турі виборів, якщо до нього вийдуть Віктор Ющенко та Віктор Янукович. На прес-конференції 4 листопада були оприлюднені дані КМІС та Центру Разумкова (об’єднані), а також Центру “Соціс” (на жаль, Центр “Соціальний моніторинг” відмовився надати результати свого опитування щодо голосування у другому турі).
Можливі результати голосування у другому турі (%)
Варіанти голосування КМІС+Центр Разумкова “Соціс”
За Віктора Ющенка 46.3 45.5
За Віктора Януковича 40.0 43.7
Проголосують проти обох 4.3 4.5
Не підуть на вибори 1.0 1.2
Важко відповісти, не знаю 7.8 5.2
За результатами опитування, проведеного соціологічною службою Центру Разумкова в період з 3 по 7 листопада 2004 року, Віктор Ющенко впевнено перемагає в другому турі Віктора Януковича. Відповіді респондентів на питання "За кого ви збираєтеся голосувати в другому турі президентських виборів?" розподілилися в такий спосіб: за Віктора Ющенка - 44%, за Віктора Януковича - 37%; проти обох кандидатів - 5%, не підуть голосувати - 2%, не визначилися зі своїм вибором - 12% опитаних.
Серед тих, хто має намір взяти участь у голосуванні, кандидатуру Віктора Ющенка готові підтримати 47%, Віктора Януковича - 40%, проти обох - 4%, не визначилися з вибором - 9% опитаних. Серед тих, хто не тільки має намір взяти участь у голосуванні, але вже визначився зі своїм вибором, Віктора Ющенка готові підтримати 54%, Віктора Януковича - 46% опитаних.
Таким чином, за два тижні до дня голосування розрив між Ющенком і Януковичем складає 8% на користь Ющенка. Інші результати проведеного опитування свідчать про те, що різниця набраних голосів може збільшитися і перевищити 8%.
Прогнози експертів
Вибори показали, що влада сьогодні вже не є аж такою всесильною. Застосовані владою технології змогли, звичайно, підтягнути результат її кандидата на 3-5%, про які й говорили напередодні експерти. Але очевидним перебільшенням є заяви деяких лідерів "Сили народу" про фальсифікацію в загальнонаціональному масштабі в розмірах 15-20%.
Результат другого туру в значній мірі визначатимуть голоси поріділого лівого електорату. Тому жодна плата за відкриту підтримку з боку Мороза, включно із твердою обіцянкою провести в найближчі місяці конституційну реформу, не може вважатися для Ющенка зависокою. Натомість, незважаючи на рішення Пленуму КПУ не підтримувати жодного з кандидатів, можна передбачити, що значна частина комуністичного електорату все ж таки підтримає в ІІ турі виборів Януковича.
Як пише на “Українській правді” Ірина Погорєлова, “коаліції "Сила народу" доведеться дуже обережно ставитись до домовленостей з СПУ та КПУ, а покладатися лише на власні сили. Ще - на свою продуману пропаганду на тлі незначного, але все ж покращення інформаційного забезпечення. Плюс на повну дезорієнтацію місцевого адмінресурсу, якому зовсім нема за що любити Януковича. Плюс на виправлення деяких помилок організації кампанії. Плюс на "громадянську мобілізацію". Яка вже в другому турі – але, дійсно, лише після голосування в ньому, а не напередодні, - вочевидь, не може викликати того силового сценарію, що призвів би до зриву виборів загалом. Через що і плани самих силовиків автоматично втрачають свою агресивність”.
У ІІ турі принципового значення набуває побудова значно дієвішої, аніж сьогодні, системи контролю за голосуванням. Адже в І турі представники й спостерігачі від Ющенка були в усіх дільничних комісіях – але часто вони мали дуже приблизне уявлення про свої функції, не пройшовши навіть елементарного тренінгу й інструктажу. Тепер, як заявив керівник офісу Ющенка Олег Рибачук, на місцевому рівні діятиме схема співпраці всіх опозиційних сил – “Нашої України”, БЮТ, соціалістів і навіть комуністів.
Серйозним резервом для лідера «Нашої України» може стати і явка на вибори тих громадян, які не змогли проголосувати 31 жовтня через проблеми зі списками виборців.
Отже, як вважає керівник наукових програм Інституту відкритої політики Максим Стріха, сьогодні впевнено можна оцінювати шанси Ющенка в другому турі як дещо вищі, ніж шанси Януковича. “Влада вже повною мірою використала резерв одноразових засобів, розрахованих на перемогу в першому турі (підвищення пенсій, приїзд Путіна, плутанина у виборчих списках, бетеери на вулицях Києва, стрілянина в Кіровограді тощо). В другому турі щось подібне навряд чи пройде.
Натомість Януковичу доведеться докладати надзвичайних зусиль, аби нейтралізувати фактор зростання цін – і навряд чи це вдасться навіть на три тижні без згубних далекосяжних наслідків для національної економіки. Боротися з якими, ймовірно, доведеться вже новому президентові й новому урядові”, - пише Максим Стріха.
І все ж таки ситуація (як політична, так і соціально-економічна) залишається невизначеною і нестійкою. Велику частину своїх стратегічних резервів фаворити президентських перегонів поставили на кін ще перед першим туром. У зв’язку з цим дуже багато залежатиме від передвиборних дебатів, якщо вони відбудуться, а також від тактичної і стратегічної гнучкості обох команд. У першому турі ми побачили логіку «передвиборної війни». У другому турі варто було б показати, хто із кандидатів у більшій мірі готовий стати загальнонаціональним лідером і подолати ті тенденції регіонально-політичного розколу, які виявилися в ході виборчої кампанії.
На думку Андрія Окари, ІІ тур може допомогти Ющенку повніше розкритися – стати змістовнішим, цікавішим, прояснити для себе і для виборця численні складні питання, сформулювати нові месіджі, “засвітити” свою майбутню команду. ІІ тур також об’єктивно сприятиме консолідації еліт.
Януковичу ж ІІ тур може допомогти зберегти обличчя, щоб у випадку поразки залишитися в політиці, тим більше, що за генезою своєї кар’єри він не олігарх, а швидше – топ-менеджер, - вважає Андрій Окара.
Розглянемо детальніше шанси кандидатів на перемогу.
Кампанія Віктора Ющенка
Його величезна психологічна перевага в тому, що, незважаючи на плутанину в списках з іменами, прізвищами і датами народження виборців (за підрахунками спостерігачів, від 10% до 30% тих, хто має право голосу, не змогли з цієї причини реалізувати своє право вибирати главу держави), на колосальний тиск із боку регіональних адміністрацій, на інформаційну блокаду в більшості областей, на терор і погрози, його команда змогла значно перевершити успіх «Нашої України» на минулих парламентських виборах. «Нашоукраїнцям» вдалося взяти низку центральних і лівобережних областей України (Кіровоградська, Черкаська, Сумська, Полтавська), що традиційно вважалися або «провладними», або «заповідником лівих». Вони також «замахнулися» на Херсонську область – один із індустріальних регіонів південно-східної України, які традиційно вважаються оплотом діючої влади. Але майже однакова кількість голосів, набрана на Херсонщині В.Ющенком і В.Януковичем, дозволяє першому з них навіть там розраховувати на успіх.
Згідно з прогнозом Української соціологічної служби (Ukrainian Sociology Service), В.Ющенку для перемоги необхідно утримати центр і взяти частину голосів на Півдні. Повною мірою це не вдалося, але, здається, шанс, як і раніше, є досить великим. У підсумку 17 із 27 регіонів України опинилися під великим або меншим впливом правоцентристів. Відтак, ефект «економічних аргументів» влади у вигляді передвиборних підвищень мінімальних зарплат і пенсій, а також заяв прем’єра про введення подвійного громадянства і надання офіційного статусу російській мові виявився в «новозалучених» В.Ющенком лівобережних і центральних областях меншим, ніж очікувалося.
Кампанія Віктора Януковича
Зрозуміло, що менш ніж 1%-а перевага - занадто мала підстава для прем’єра, щоб твердити про повернення довіри до влади. Акцент, очевидно, й надалі доведеться робити на адмінресурс: нехай і мінімальна, але все-таки офіційно визнана перевага В.Януковича (принаймні, до оголошення ЦВК остаточного результату підрахунку голосів) розв’язує руки главам регіональних адміністрацій для подальшого тиску на виборців. Правда, як показують підсумки голосування, виборець уже «не той». Реально В.Янукович може розраховувати на старше покоління в глибинках східних і центральних регіонів, котре, як би там не було, прихильно сприйняло підвищення пенсій. Старші люди, все-таки, є найбільш дисциплінованою частиною електорату, і за їхній рахунок влада прагнутиме відвоювати центр.
На користь кандидата від влади й інформаційна блокада, що, як змушений був визнати О.Зінченко, поки що є досить ефективною. Так, за його словами, у Харкові, Луганську, Донецьку люди не знали, що 23 жовтня В.Ющенко вивів під ЦВК до 150 тисяч осіб, а «яєчний» інцидент сприймався ними здебільшого в контексті «поганих націоналістів».
Однак, як пише на “Українській правді” правник Тарас Бескидник, очікування зміни влади може вдарити по контрольованості амінресурсу. Схоже, в штабі Януковича грати вирішили тими ж картами: ще грошей всім та ще більше кроків у бік Росії. Однак, у Тигіпка, напевно, здали нерви, і він наговорив велику купу дурниць.
По-перше, керівник штабу Януковича заявив, що ще до 21 листопада будуть прийняті відповідні документи на рівні України та Росії для того, щоб встановити подвійне громадянство. Однак він забув заглянути у Конституцію України, де чітко записано у статті 4: "В Україні існує єдине громадянство". Жодних винятків з цього правила не передбачено, а отже, для реалізації обіцянок потрібно вносити зміни до Конституції. Протягом трьох тижнів Конституцію змінити неможливо: конституційний закон має проходити експертизу Конституційного суду, а також прийматися на двох сесіях парламенту. Більше того, положення про громадянство знаходиться у "захищеній" частині Основного закону, зміни до якої повинні бути не тільки схвалені двома третинами народних депутатів, але й затверджені на всенародному референдумі. Невже Тігіпко про це не знав?
Друга обіцянка Тигіпка стосується російської мови. Змінити її статус на офіційний теж можна лише через зміни до Конституції: процедура така ж як і щодо громадянства, оскільки стаття щодо мов теж захищена. Про це Тігіпко, напевно, знав, тому уточнив, що зараз планується внесення законопроекту про принципи російської мови, що, зокрема, передбачає можливість навчання дітей у школі російською мовою, викладання у ВНЗ російською мовою, а також можливість громадян спілкуватися із владою російською мовою.
І знову повний провал, такий закон вже діє в Україні аж 15 років! У штабі, очевидно, ніхто навіть не потрудився відкрити досі чинний Закон УРСР "Про мови" 1989 року. А дарма: всі речі, які пропонує Тігіпко там вже є: і право звертатися до органів влади російською мовою і право на освіту російською як в школах, так і в вищих навчальних закладах. Отже, з законодавством про мову все в порядку. Воно достатньо сильно захищає права як російськомовного населення, так само й інших меншин. Головне це виконання урядом цього закону.
Чому ж штаб Януковича зробив такі заяви? Це можна пояснити низькою правовою грамотністю головного банкіра, який зробив заяву, не порадившись з юристами.
Однак, можуть бути й інші пояснення: заяви перед виборами це лише політична гра на настроях виборців. Кого цікавить, що обіцянки виконати юридично не можливо! Головне - їх зробити, прокрутити по всіх каналах, а потім звинуватити опозицію, а в тому що вона завалили прогресивні ідеї Януковича, - вважає Тарас Бескидник.
Небезпеки
Швидше за все, не варто особливо розраховувати на повторення в ІІ турі фальсифікаційних технологій І туру. Хоча, як вчить історія, генерали готуються до минулих воєн, можна бути впевненим, що провладні “мозкові центри” в Києві, а також в Москві готують альтернативні сценарії і технології. Не будемо говорити про найбільш небезпечний з можливих сценаріїв, що базується на фізичному усуненні Ющенка. Хоча досвід отруєння Ющенка доводить, що відомі сили насправді готові на все.
У випадку масових грубих фальсифікацій на користь Януковича, або невизнання Центрвиборчкомом очевидної перемоги Ющенка цілком реальним є початок народного повстання. Але передбачити його розмах і результати сьогодні ще досить складно. Якого кольору буде грудень покаже час.
Та все ж, сьогодні як ніколи все залежить від громадянської свідомості людей, кожного з нас. І найголовніше те, що люди це добре розуміють й не збираються пасивно спостерігати, як їхнє майбутнє вирішуватиме хтось інший.
Богдан Олексюк
http://www.sobor.org.ua/ivp/public/olek151104.htm
Напередодні президентських виборів українське суспільство виявилося поляризованим як ніколи раніше за роки незалежності. В цій поляризації можна знайти як негативну, так і позитивну сторону.
З одного боку – небезпека подальшого поділу України на Схід і Захід, який, безумовно, був би вигідний Російському неоімперіалізму і, відтак, стимулювався б російською зовнішньою політикою і російськими ЗМІ.
З іншого – боротьба світоглядів совка і українського інтелігента, боротьба грубої сили з моральністю і толерантністю, що веде до очищення, якого так потребує українське суспільство.
Сьогодні з великою вірогідністю можна передбачати перемогу в ІІ турі президентських виборів Віктора Ющенка. Однак, на жаль, актуальною залишається небезпека зриву виборів, можливість провокацій і введення надзвичайного стану, а навіть фізичного усунення народного кандидата.
Соціологічний прогноз
Як відомо, 31 жовтня ц.р., у день виборів Президента України Консорціум у складі чотирьох соціологічних фірм — Центру “Соціс”, Київського міжнародного інституту соціології, Центру “Соціальний моніторинг” і Центру Разумкова — та Фонду “Демократичні ініціативи” провів наймасштабніший в Україні Національний екзит-пол’2004. Загалом було опитано майже 50000 виборців на 1500 виборчих дільницях.
Під час опитування респондентам також ставилося запитання щодо їх можливого голосування у другому турі виборів, якщо до нього вийдуть Віктор Ющенко та Віктор Янукович. На прес-конференції 4 листопада були оприлюднені дані КМІС та Центру Разумкова (об’єднані), а також Центру “Соціс” (на жаль, Центр “Соціальний моніторинг” відмовився надати результати свого опитування щодо голосування у другому турі).
Можливі результати голосування у другому турі (%)
Варіанти голосування КМІС+Центр Разумкова “Соціс”
За Віктора Ющенка 46.3 45.5
За Віктора Януковича 40.0 43.7
Проголосують проти обох 4.3 4.5
Не підуть на вибори 1.0 1.2
Важко відповісти, не знаю 7.8 5.2
За результатами опитування, проведеного соціологічною службою Центру Разумкова в період з 3 по 7 листопада 2004 року, Віктор Ющенко впевнено перемагає в другому турі Віктора Януковича. Відповіді респондентів на питання "За кого ви збираєтеся голосувати в другому турі президентських виборів?" розподілилися в такий спосіб: за Віктора Ющенка - 44%, за Віктора Януковича - 37%; проти обох кандидатів - 5%, не підуть голосувати - 2%, не визначилися зі своїм вибором - 12% опитаних.
Серед тих, хто має намір взяти участь у голосуванні, кандидатуру Віктора Ющенка готові підтримати 47%, Віктора Януковича - 40%, проти обох - 4%, не визначилися з вибором - 9% опитаних. Серед тих, хто не тільки має намір взяти участь у голосуванні, але вже визначився зі своїм вибором, Віктора Ющенка готові підтримати 54%, Віктора Януковича - 46% опитаних.
Таким чином, за два тижні до дня голосування розрив між Ющенком і Януковичем складає 8% на користь Ющенка. Інші результати проведеного опитування свідчать про те, що різниця набраних голосів може збільшитися і перевищити 8%.
Прогнози експертів
Вибори показали, що влада сьогодні вже не є аж такою всесильною. Застосовані владою технології змогли, звичайно, підтягнути результат її кандидата на 3-5%, про які й говорили напередодні експерти. Але очевидним перебільшенням є заяви деяких лідерів "Сили народу" про фальсифікацію в загальнонаціональному масштабі в розмірах 15-20%.
Результат другого туру в значній мірі визначатимуть голоси поріділого лівого електорату. Тому жодна плата за відкриту підтримку з боку Мороза, включно із твердою обіцянкою провести в найближчі місяці конституційну реформу, не може вважатися для Ющенка зависокою. Натомість, незважаючи на рішення Пленуму КПУ не підтримувати жодного з кандидатів, можна передбачити, що значна частина комуністичного електорату все ж таки підтримає в ІІ турі виборів Януковича.
Як пише на “Українській правді” Ірина Погорєлова, “коаліції "Сила народу" доведеться дуже обережно ставитись до домовленостей з СПУ та КПУ, а покладатися лише на власні сили. Ще - на свою продуману пропаганду на тлі незначного, але все ж покращення інформаційного забезпечення. Плюс на повну дезорієнтацію місцевого адмінресурсу, якому зовсім нема за що любити Януковича. Плюс на виправлення деяких помилок організації кампанії. Плюс на "громадянську мобілізацію". Яка вже в другому турі – але, дійсно, лише після голосування в ньому, а не напередодні, - вочевидь, не може викликати того силового сценарію, що призвів би до зриву виборів загалом. Через що і плани самих силовиків автоматично втрачають свою агресивність”.
У ІІ турі принципового значення набуває побудова значно дієвішої, аніж сьогодні, системи контролю за голосуванням. Адже в І турі представники й спостерігачі від Ющенка були в усіх дільничних комісіях – але часто вони мали дуже приблизне уявлення про свої функції, не пройшовши навіть елементарного тренінгу й інструктажу. Тепер, як заявив керівник офісу Ющенка Олег Рибачук, на місцевому рівні діятиме схема співпраці всіх опозиційних сил – “Нашої України”, БЮТ, соціалістів і навіть комуністів.
Серйозним резервом для лідера «Нашої України» може стати і явка на вибори тих громадян, які не змогли проголосувати 31 жовтня через проблеми зі списками виборців.
Отже, як вважає керівник наукових програм Інституту відкритої політики Максим Стріха, сьогодні впевнено можна оцінювати шанси Ющенка в другому турі як дещо вищі, ніж шанси Януковича. “Влада вже повною мірою використала резерв одноразових засобів, розрахованих на перемогу в першому турі (підвищення пенсій, приїзд Путіна, плутанина у виборчих списках, бетеери на вулицях Києва, стрілянина в Кіровограді тощо). В другому турі щось подібне навряд чи пройде.
Натомість Януковичу доведеться докладати надзвичайних зусиль, аби нейтралізувати фактор зростання цін – і навряд чи це вдасться навіть на три тижні без згубних далекосяжних наслідків для національної економіки. Боротися з якими, ймовірно, доведеться вже новому президентові й новому урядові”, - пише Максим Стріха.
І все ж таки ситуація (як політична, так і соціально-економічна) залишається невизначеною і нестійкою. Велику частину своїх стратегічних резервів фаворити президентських перегонів поставили на кін ще перед першим туром. У зв’язку з цим дуже багато залежатиме від передвиборних дебатів, якщо вони відбудуться, а також від тактичної і стратегічної гнучкості обох команд. У першому турі ми побачили логіку «передвиборної війни». У другому турі варто було б показати, хто із кандидатів у більшій мірі готовий стати загальнонаціональним лідером і подолати ті тенденції регіонально-політичного розколу, які виявилися в ході виборчої кампанії.
На думку Андрія Окари, ІІ тур може допомогти Ющенку повніше розкритися – стати змістовнішим, цікавішим, прояснити для себе і для виборця численні складні питання, сформулювати нові месіджі, “засвітити” свою майбутню команду. ІІ тур також об’єктивно сприятиме консолідації еліт.
Януковичу ж ІІ тур може допомогти зберегти обличчя, щоб у випадку поразки залишитися в політиці, тим більше, що за генезою своєї кар’єри він не олігарх, а швидше – топ-менеджер, - вважає Андрій Окара.
Розглянемо детальніше шанси кандидатів на перемогу.
Кампанія Віктора Ющенка
Його величезна психологічна перевага в тому, що, незважаючи на плутанину в списках з іменами, прізвищами і датами народження виборців (за підрахунками спостерігачів, від 10% до 30% тих, хто має право голосу, не змогли з цієї причини реалізувати своє право вибирати главу держави), на колосальний тиск із боку регіональних адміністрацій, на інформаційну блокаду в більшості областей, на терор і погрози, його команда змогла значно перевершити успіх «Нашої України» на минулих парламентських виборах. «Нашоукраїнцям» вдалося взяти низку центральних і лівобережних областей України (Кіровоградська, Черкаська, Сумська, Полтавська), що традиційно вважалися або «провладними», або «заповідником лівих». Вони також «замахнулися» на Херсонську область – один із індустріальних регіонів південно-східної України, які традиційно вважаються оплотом діючої влади. Але майже однакова кількість голосів, набрана на Херсонщині В.Ющенком і В.Януковичем, дозволяє першому з них навіть там розраховувати на успіх.
Згідно з прогнозом Української соціологічної служби (Ukrainian Sociology Service), В.Ющенку для перемоги необхідно утримати центр і взяти частину голосів на Півдні. Повною мірою це не вдалося, але, здається, шанс, як і раніше, є досить великим. У підсумку 17 із 27 регіонів України опинилися під великим або меншим впливом правоцентристів. Відтак, ефект «економічних аргументів» влади у вигляді передвиборних підвищень мінімальних зарплат і пенсій, а також заяв прем’єра про введення подвійного громадянства і надання офіційного статусу російській мові виявився в «новозалучених» В.Ющенком лівобережних і центральних областях меншим, ніж очікувалося.
Кампанія Віктора Януковича
Зрозуміло, що менш ніж 1%-а перевага - занадто мала підстава для прем’єра, щоб твердити про повернення довіри до влади. Акцент, очевидно, й надалі доведеться робити на адмінресурс: нехай і мінімальна, але все-таки офіційно визнана перевага В.Януковича (принаймні, до оголошення ЦВК остаточного результату підрахунку голосів) розв’язує руки главам регіональних адміністрацій для подальшого тиску на виборців. Правда, як показують підсумки голосування, виборець уже «не той». Реально В.Янукович може розраховувати на старше покоління в глибинках східних і центральних регіонів, котре, як би там не було, прихильно сприйняло підвищення пенсій. Старші люди, все-таки, є найбільш дисциплінованою частиною електорату, і за їхній рахунок влада прагнутиме відвоювати центр.
На користь кандидата від влади й інформаційна блокада, що, як змушений був визнати О.Зінченко, поки що є досить ефективною. Так, за його словами, у Харкові, Луганську, Донецьку люди не знали, що 23 жовтня В.Ющенко вивів під ЦВК до 150 тисяч осіб, а «яєчний» інцидент сприймався ними здебільшого в контексті «поганих націоналістів».
Однак, як пише на “Українській правді” правник Тарас Бескидник, очікування зміни влади може вдарити по контрольованості амінресурсу. Схоже, в штабі Януковича грати вирішили тими ж картами: ще грошей всім та ще більше кроків у бік Росії. Однак, у Тигіпка, напевно, здали нерви, і він наговорив велику купу дурниць.
По-перше, керівник штабу Януковича заявив, що ще до 21 листопада будуть прийняті відповідні документи на рівні України та Росії для того, щоб встановити подвійне громадянство. Однак він забув заглянути у Конституцію України, де чітко записано у статті 4: "В Україні існує єдине громадянство". Жодних винятків з цього правила не передбачено, а отже, для реалізації обіцянок потрібно вносити зміни до Конституції. Протягом трьох тижнів Конституцію змінити неможливо: конституційний закон має проходити експертизу Конституційного суду, а також прийматися на двох сесіях парламенту. Більше того, положення про громадянство знаходиться у "захищеній" частині Основного закону, зміни до якої повинні бути не тільки схвалені двома третинами народних депутатів, але й затверджені на всенародному референдумі. Невже Тігіпко про це не знав?
Друга обіцянка Тигіпка стосується російської мови. Змінити її статус на офіційний теж можна лише через зміни до Конституції: процедура така ж як і щодо громадянства, оскільки стаття щодо мов теж захищена. Про це Тігіпко, напевно, знав, тому уточнив, що зараз планується внесення законопроекту про принципи російської мови, що, зокрема, передбачає можливість навчання дітей у школі російською мовою, викладання у ВНЗ російською мовою, а також можливість громадян спілкуватися із владою російською мовою.
І знову повний провал, такий закон вже діє в Україні аж 15 років! У штабі, очевидно, ніхто навіть не потрудився відкрити досі чинний Закон УРСР "Про мови" 1989 року. А дарма: всі речі, які пропонує Тігіпко там вже є: і право звертатися до органів влади російською мовою і право на освіту російською як в школах, так і в вищих навчальних закладах. Отже, з законодавством про мову все в порядку. Воно достатньо сильно захищає права як російськомовного населення, так само й інших меншин. Головне це виконання урядом цього закону.
Чому ж штаб Януковича зробив такі заяви? Це можна пояснити низькою правовою грамотністю головного банкіра, який зробив заяву, не порадившись з юристами.
Однак, можуть бути й інші пояснення: заяви перед виборами це лише політична гра на настроях виборців. Кого цікавить, що обіцянки виконати юридично не можливо! Головне - їх зробити, прокрутити по всіх каналах, а потім звинуватити опозицію, а в тому що вона завалили прогресивні ідеї Януковича, - вважає Тарас Бескидник.
Небезпеки
Швидше за все, не варто особливо розраховувати на повторення в ІІ турі фальсифікаційних технологій І туру. Хоча, як вчить історія, генерали готуються до минулих воєн, можна бути впевненим, що провладні “мозкові центри” в Києві, а також в Москві готують альтернативні сценарії і технології. Не будемо говорити про найбільш небезпечний з можливих сценаріїв, що базується на фізичному усуненні Ющенка. Хоча досвід отруєння Ющенка доводить, що відомі сили насправді готові на все.
У випадку масових грубих фальсифікацій на користь Януковича, або невизнання Центрвиборчкомом очевидної перемоги Ющенка цілком реальним є початок народного повстання. Але передбачити його розмах і результати сьогодні ще досить складно. Якого кольору буде грудень покаже час.
Та все ж, сьогодні як ніколи все залежить від громадянської свідомості людей, кожного з нас. І найголовніше те, що люди це добре розуміють й не збираються пасивно спостерігати, як їхнє майбутнє вирішуватиме хтось інший.
Богдан Олексюк