Що може і що не може засекречувати українська держава?
03/22/2005 | stranger
Попри звернення коаліції громадських організацій Альянс "Майдан" з приводу неврегульованої законодавством практики засекречування різноманітних державних документів, українські урядовці надалі засекречують все нові і нові документи і налі відмовляютья розсекречувати те що було очевидно незаконно засекречено при попердніх урядах та Президентах.
З огляду на це у середу має відбутися чергова прес-конференція Альянсу Майдан http://maidan.org.ua/static/news/1111430519.html .
Виникає очевидна дилема, оскільки всюди у світі існує інформація яка має статутс державної таємниці або просто статус конфіденційної . Однак в Україні внаслідок очевидної неврегульованості законом це все набирає форми чиновницької самодіяльності та самоуправства
В Україні існує закон про державну таємницю , але цей закон не передбачає грифів "не для друку", "опублікуванню не підлягає", "для службового користування" . Такі грифи інтуїтивно можна було б собі уявити у випадках конфіденційності інформації, однак українське законодавство знову ж таки не пердбачає для держави права на таку інформацію.
Те що ми бачили на практиці минулих урядів – це примітивне намагання замаскувати під цими грифами некомфортні для чиновників відомості, або просто замаскувати антисуспільні дії або примітивне розкрадання .
Цікаво було б почути думки та пропозиції учасників форуму про стан справ в інших, більш благополучних країнах , а також Ваші враження(приклади) щодо практики незаконного засекречування інформації в місцевих та центральних органх влади.
Відповіді
2005.03.22 | socialist
Re: Що може і що не може засекречувати українська держава?
Секретність має бути обгрунтована необхідністю захисту інтересів держави, а не приватними інтересами владоможців.2005.03.23 | Мартинюк
Критерії державної таємниці та конфіденційності
В суспільстві нема розуміння критеріїв раціональної і виправданої суспільними інтересами конфіденційності і державної таємниці.Ці критерії у своїй більшості є в законах "Про державну таємницю"та в законі "Про інформацію". Однак на ділі використовуються грифи "Не для друку" та їм подібні, які не передбачені жодним законом.
За старою інерцією з часів тоталітарного режиму більшість громадян погоджується з правом держави засекречувати все що їй забажається, і не розуміння того що в цьому випадки чиновники засекречують інформацію з міркуваннь власного комфорту чи навіть власної приватної вигоди .
Наприклад немає загально розуміння недопустимості засекречування документів, які стосуються прав громадян, стану законності та правопорядку.
Прикладом разючого протиріччя, успадкованої з часів комуністичного режиму , практики тотального засекречування службової документації є Генеральна прокуратура. Як виявляється існує ( "секретний") указ Кучми, за яким нормативні документи Прокуратури навіть не підлягають реєстрації у Міністерстві Юстиції.
2005.03.24 | Юрій Шеляженко
Якщо держава від мене зараз щось засекречує, я їй не вірю
Бо влада на даний момент не переконала мене в тому, що її секрети не підступна змова моїх обранців проти мене. Засекречування будь-якого нормативного акту має бути серйозно обгрунтованим. Я повинен дізнатись хоча б орієнтовно, що це таке, щоб ухвалити раціональне рішення, цікавитись подібним або не цікавитись.Натомість ніхто з владоможців не сказав жодного внятного слова про те, чому ж, власне, від нас засекречують укази, якого вони такого особливого характеру. Тому доводиться вірити всяким чуткам...
http://www.livejournal.com/users/CEKPETAPIAT/