МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Може я й дурак, але не зробив нічого, щоб стати нардепом

12/30/2005 | Михайло Свистович
Ось нарешті опубліковані списки кандидатів у народні депутати від НСНУ та БЮТ. І тепер я можу написати ці рядки, після яких мене багато хто назве ідіотом, і я не заперечу, хоча й не погоджусь.

Справа в тому, що в мене була реальна можливість стати народним депутатом за тим і за іншим списком. Я глибоко вдячний тим людям, які прагнули пролобіювати мене, я навіть писав тут, що погоджусь бути депутатом хоч від Партії регіонів, якщо запропонують, але сам не доклав до цього жодного зусилля, хоча можливості для цього були всі, особливо за списком БЮТ, де така можливість зберігалась числа до 20-го грудня. І шансів там було побільше (ймовірність десь 80%, в НСНУ десь 60%). Саме смішне при цьому, що це призвело до купи пліток, в яких жваву участь взяли й деякі відвідувачі цього форуму, ажіотажно обговорюючи в мене за спиною між собою (все таємне рано чи пізно стає явним), як я продався Ющенку, “ПОРА!” – несунам і т.д. Що ж, люди судять по собі. Вони не уявляють, що заради депутатства можна не продатися й залишитись самим собою, не втрачаючи обличчя й не йдучи на змову з сумлінням. А ще смішніше, що про те, що потрапити до списку Юлі в мене більше шансів, ці пліткарі не взнали.

Як все було там і там. В НСНУ мене взялися лобіювати не самі круті люди, й вони дійшли поступово по драбинці нагору. Я теж там бував і не раз. І не сам. Правда, не з питань власного депутатства, а по конкретних, корисних для України справах. Слід відзначити, несуни там, де вони спрацювали, зробили все без піару і жодної користі для себе, хоча б могли розтрубити, як це робить та сама ЖоПа, провівши якусь одну нечисельну акцію й приписавши собі вирішення якоїсь величезної проблеми, проти якої така акція спрямована. Етика не дозволяє мені описати, про що саме ми там говорили. Не тому, що секрет, а просто негарно писати про речі, які ти дізнався з розмови, яку твої співрозмовники або ті, від чийого імені чи за чиї інтереси ти вів розмову, вважають конфіденційною. Напишу лише про те, що наслідком таких походів став порятунок стратегічного підприємства (це більше заслуга DADDY). Під час цих розмов заходила розмова й про депутатство, але я цього питання ніколи не підіймав. Його підіймали мої лобісти, або самі несуни, з якими я розмовляв. І несуни мені навіть передали, що є на це згода Безсмертного. Однак, далі цих слів не пішло, мені ніхто не телефонував ні з приводу питань, які піднімалися розмовах, ні з приводу депутатства. А питати самому якось мене харило. Навіщо нав’язуватись, якщо люди цим не цікавляться?

З БЮТом було інакше. Там лобісти були значно потужніші. Вони мені неодноразово передавали через досить впливових в Україні людей (не бютівців), що, якщо я хочу, то можу зв’язатися з ними, але я не зв’язався. Навмисно. Бо, якби сильно хотіли, могли б самі мене знайти. Це не пиха, а просто нехіть пробиватися у крісло, втрачаючи людську подобу. Ходити, просити, щось, можливо, обіцяти (хоча б на рівні десь промовчати, чогось не зробити). Я ж не збирався заради депутатства змінювати свої принципи та закривати собі рота хоча б частково. Тому й зі своїм давнім знайомим Томенком зустрівся тільки тоді, коли списки вже були сформовані. До речі, дехто, хто пробивався, і мав менших лобістів, ніж я, таки пробилися.

Також відіграла роль “ненайкращість” цих списків, якщо взяти персональний склад. А ще було противно споглядати як засовують язика далеко–далеко й бояться зробити якийсь зайвий рух, який може призвести бодай до малого конфлікту з кимсь з впливових однопартійців, діючі нардепи зі страху не потрапити до списку. А ще дії цих партій (блоків) також настільки бувають паскудними, що я просто не зміг би змовчати до кінця виборчої кампанії. З огляду на те, що одна людина революції у ВР не зробить, зі спогляданням за тим, як втрачають людську подобу у гонитві за мандатами, я вирішив не робити наполегливих спроб стати депутатом.

Найбільшу ж роль у моїй пасивній поведінці зіграла параноя багатьох спільників по боротьбі з режимом, яку вони сильно поширювали як між собою, так і (меншою мірою) серед спільних знайомих, чия думка про мене для мене важить багато. Точніше, серед останніх цю параною не те, щоб поширювалась, просто вона була настільки сильно, що все ж таки проривалася окремими словами чи реченнями. Нібито нейтральними, але параноя настільки бриніла в тоні і побудові речень, що ставало чомусь соромно за них. Бо іноді це проривалось і в моїй присутності.

Параноя полягала в тому, що моє депутатство, мовляв, буде не лише моєю заслугою, що мене беруть туди за рахунок і праці інших, а я, ставши депутатом, їх забуду, і що вони також заслужили на щось, але мене цікавить тільки депутатство і я вже з ними мало спілкуюсь, бо займаюся своїм майбутнім депутатством... І що я маю добиватися депутатства не тільки для себе, але й ще хоча б для двох людей у Верховну Раду, а ще для кількох у місцеві ради. Коли ж дізналися про шанси у БЮТ (дехто з них оцінив їх у 100-відсоткові, а вони дійсно виглядали такими), то щодо депутатства для інших розмов уже не було, був лише сум, що ось Свистович стане депутатом, і його безглуздо навіть просити, щоб когось іще потяг за собою. Егоїст типу він.

Пояснити ж те, що торг здєсь нє умєстєн, що для мене депутатство не є самоціллю, але якщо когось і візьмуть, то тільки, на жаль, мене, і лише одного мене, і нема на це ради, що, виставляючи умови щодо ще когось до ВР, можна добитися лише одного результату – пошлють усіх (ще у місцеві ради можна було б говорити), що я з кимсь не спілкуюсь не тому, що займаюсь депутатством (я вже написав, що ним не займався), що маю справи, які без мене не обійдуться, і які через певний час стануть вирішити буде неможливо (відкладати їх не можна), а наші з ними спільні справи не вимагають критичної саме моєї участі (там на мені ніщо не замкнене, практично всі необхідні контакти я давно віддав, і вони давно працюють і без мене), і без мене, було і неможливо і якось для мене принизливо. Набридло мені доводити, що я – не верблюд.

От і вирішив я не докладати зусиль для свого народного депутатства. Як і до будь-якого іншого, хоча, можливо, я піду до якоїсь місцевої ради, де моя участь для конкретних справ, якими я займаюся, була б дуже бажаною. Тим більше, що є пропозиції й нікого, здається, просити не треба, і беруть мене туди виключно як Михайла Свистовича, а не особу, яка має такі і такі регалії (вони там взагалі нікого не цікавлять, цікавить саме моя життєва позиція). Якщо це дійсно так, то, можливо, в якусь місцеву раду піду. Подивлюсь. Якщо не висуватимуть умов, і якщо сусіди по списку не будуть одіозними. А може й не піду.

До речі, не виключено, що буде можливість пропхати когось іще в якісь місцеві ради. Також не за регалії і минулі подвиги, а виключно як корисних для перебування в цих радах персоналій. В т.ч. й цих параноїків. Отут я готовий добиватися і навіть хочу (і сам запропоную, хоча міг би й образитись), якщо це дійсно можливо (думаю, що можливо, але точно знатиму після усіх довгих світ, адже місцеві списки формуватимуться пізніше). Бо добиватися чогось для інших звик, а для себе – якось харить.

Ага, ледь не забув, що була ще пропозиція в прохідну частину до ВР. Там умов не висували, самі запропонували, але, на жаль, партія не прохідна.

Відповіді

  • 2005.12.30 | Sean

    Ну і дарма

    Власне - сабж.

    Для розрядки. З власного армійського досвіду. Підполковник Радянської Армії перед строєм салдатав: "Можєт я і дурак, але я - подполковнік"!
    :)
  • 2005.12.30 | BIO

    Оракулу Хаосу: заголовка досить для економії часу...(-)

    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2005.12.30 | Михайло Свистович

      Не смішному блазню ВІО: у Вас часу багато

      Якщо б Ви витратили його дещицю на щось практично корисне, то може б і змогли когось повчити чомусь. А так в мене закрадаються підозри, що Ви є нащадком відомого "майстра на всі руки" з роману "Золоте теля". Він також усіх повчав, нічого не петраючи.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2006.01.01 | BIO

        Какого Кукуя Киса ?

        У Вас нехватка инструктивных материалов ?
        Сочувствую, но новых для Вас у меня нет -
        с тупым инструментом уже не работаем.

        Драный Копилефт
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2006.01.02 | Михайло Свистович

          Re: Какого Кукуя Киса ?

          BIO пише:
          > У Вас нехватка инструктивных материалов ?

          Так.

          > Сочувствую, но новых для Вас у меня нет

          А у Вас хіба були колись для мене інструктивні матеріали? І хіба у Вас вони є взагалі? Перепрошую, але Ваш практичний досвід замалий, щоби я користувався Вашими інструктивними матеріалами?

          > с тупым инструментом уже не работаем.

          Не буду питати про що це, щоб Вас не образити.
  • 2005.12.30 | Englishman

    Re: Може я й дурак, але не зробив нічого, щоб стати нардепом

    Якби ви більш активно займалися можливістю свого включення до списку, ви б не втратили "людську подобу". Як не втрачаєте її, просячи гроші на Майдан від будь-кого (хоч і від Медведчука, про що ви неодноразово казали). Бо робили б це для діла.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2005.12.30 | Михайло Свистович

      Re: Може я й дурак, але не зробив нічого, щоб стати нардепом

      Englishman пише:
      > Якби ви більш активно займалися можливістю свого включення до списку, ви б не втратили "людську подобу".

      Ви просто не знаєте, як це робиться в нинішніх умовах. До того ж я описав ще й інші чинники. Я втратив би не в своїх очах, а в чужих, хоча, можливо, у ці чужі очі я більше ніколи не подивлюсь. Але може власники цих очей щось зрозуміють і зміняться. Не хочу, щоб вони пропали для України.

      > Як не втрачаєте її, просячи гроші на Майдан від будь-кого (хоч і від Медведчука, про що ви неодноразово казали). Бо робили б це для діла.

      Я жодного разу не просив грошей на Майдан. Я їх брав у тих, хто пропонував у відповідь на мою пропозицію.
  • 2005.12.30 | DADDY

    Re: Може я й дурак, але не зробив нічого, щоб стати нардепом

    Нажаль, все саме так і відбувалося, як пише Михайло.І довгі бесіди, і обіцянки, і паранойя. Особливо останнє.Я згодний з Михайловим рішенням: краще зайняти почесне 451 місце, ніж докладати надзусилля аби потрапити у ВР, а за спиною чути: він потрапив туди на наших спинах та завдяки нашій роботі, а про нас не подбав.
    Особисто я вже чув неодноразово, ще восени: А чому це ти говорив тільки про Свистовича? А ми?
    Блін, соромно і неприємно.
    А ще соромно за несунів. На привеликий жаль в керівництві несунів не знайшлося людей одночасно впливових та розумних, аби зрозуміти користь від Михайла у ВР і внести його прізвище у прохідну частину свого списку.
    Чому це саме не зробили БЮТ-івці мене не дуже турбує (бо я не є прихільником ЮВТ), але відсутність Михайла у їхньому списку свідчить про те саме, що й у несунів: голови немає.
    Дай Боже, у когось вистачить розуму виправити помилку хоч би на місцевому рівні.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2005.12.30 | Михайло Свистович

      Re: Може я й дурак, але не зробив нічого, щоб стати нардепом

      DADDY пише:
      >
      > Особисто я вже чув неодноразово, ще восени: А чому це ти говорив тільки про Свистовича? А ми?

      Якщо в мене буде можливість, про них у місцевих списках я також поговорю. Ймовірно, що за себе при цьому говорити не буду. А може і буду. Залежить також від багатьох чинників. У всякому разі тут мені ніхто не закине чужу працю. Бо в цьому випадку звернулися до мене як до мене. І я говоритиму за конкретних осіб, як самодостатніх, а не належних до колективу.

      >
      > Чому це саме не зробили БЮТ-івці мене не дуже турбує (бо я не є прихільником ЮВТ), але відсутність Михайла у їхньому списку свідчить про те саме, що й у несунів: голови немає.

      Тут не зовсім так. Я просто не відгукнувся на передану через треті руки від моїх лобістів у БЮТ пропозицію. По-перше, через параною, по-друге, через те, що, якби дуже хотіли, самі б зв"язалися (а так виглядає, що хотіли, окрім пропхати у списки, ще й залишити вдячним), по-третє, моя активне пробивання себе до списку БЮТ виглядало б дуже некоректно на тлі моєї критики БЮТ.

      > Дай Боже, у когось вистачить розуму виправити помилку хоч би на місцевому рівні.

      Вже виправили :) Пропозиція є пряма. Я думаю над нею. А також хочу побачити можливих сусідів по списку.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2005.12.30 | DADDY

        Re: Може я й дурак, але не зробив нічого, щоб стати нардепом

        Михайло Свистович пише:

        > Якщо в мене буде можливість, про них у місцевих списках я також поговорю. Ймовірно, що за себе при цьому говорити не буду. А може і буду. Залежить також від багатьох чинників. У всякому разі тут мені ніхто не закине чужу працю. Бо в цьому випадку звернулися до мене як до мене. І я говоритиму за конкретних осіб, як самодостатніх, а не належних до колективу.
        >
        1.Я б не говорив (але тобі краще бачити як воно має бути).
        > >

        > через те, що, якби дуже хотіли, самі б зв"язалися (а так виглядає, що хотіли, окрім пропхати у списки, ще й залишити вдячним),
        >
        отож. Але це знову ж таки свідчить про відсутність голови

        >
        >
        > Вже виправили :) Пропозиція є пряма. Я думаю над нею. А також хочу побачити можливих сусідів по списку.

        Потрібна буде практична допомога - ти знаєш де і як мене знайти.
        "Свистович - наш Президент"
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2005.12.31 | Михайло Свистович

          Re: Може я й дурак, але не зробив нічого, щоб стати нардепом

          DADDY пише:
          >
          > 1.Я б не говорив (але тобі краще бачити як воно має бути)

          Я говоритиму. Бо може хоч так дійде, що в житті не все так і не всі таекі, як вони собі уявляють і "головокруженіє от успєхов" (а успіхи і, особливо, самооцінка сильно перебільшені) пройде. Страшна ця хвороба. Нею зараз уражений багато хто по всій Україні. Досягнувши найменшого успіху, людина вважає, що уже є самодостатньою і може геть усе. І, на жаль, часто спосіб тут один - власні граблі. А ще - руйнування стереотипів. Своєю відмовою від боротьби за мандат нардепа я вирішив спробувати їх зруйнувати. І пропозицією посприяти у місцевому депутатстві також.

          >
          > Потрібна буде практична допомога - ти знаєш де і як мене знайти.

          Допомоги не потрібно. Але є цікава розмова. Десь числа 3-4 зателефоную.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2005.12.31 | Пані

            Re: Може я й дурак, але не зробив нічого, щоб стати нардепом

            Михайло Свистович пише:
            > Страшна ця хвороба. Нею зараз уражений багато хто по всій Україні. Досягнувши найменшого успіху, людина вважає, що уже є самодостатньою і може геть усе. І, на жаль, часто спосіб тут один - власні граблі.

            А ти бачив хоч когось, кому це допомогло? З мого досвіду (який не є універсальним, звичайно) манія величі граблями не лікується, а навпаки - роздмухується. В якості приклада можу навести майже весь наш політикум.

            > А ще - руйнування стереотипів.

            А це таки може допомогти.
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2005.12.31 | Михайло Свистович

              Re: Може я й дурак, але не зробив нічого, щоб стати нардепом

              Пані пише:
              >
              > А ти бачив хоч когось, кому це допомогло? З мого досвіду (який не є універсальним, звичайно) манія величі граблями не лікується, а навпаки - роздмухується. В якості приклада можу навести майже весь наш політикум.

              Якби не бачив - не чинив би так. Якщо манія не сильно розвинулась (вони ще далеко не політикум), то може зупинитись. І тут справа поки що у більшості більше не в манії величі, а в ілюзіях й неправильній оцінці ситуації. А ще є прагматичний момент. І він - головна моя мотивація. Про нього пишу тобі у відповідь. Половину уже написав. Мабуть, другу допишу зранку.
          • 2006.01.03 | DADDY

            Re: Може я й дурак, але не зробив нічого, щоб стати нардепом

            Михайло Свистович пише:

            > Допомоги не потрібно. Але є цікава розмова. Десь числа 3-4 зателефоную.

            У мене виникла такаж думка: зустрітися за участі Девранда та Лисого та поговорити про найближче майбутнє і нашу участь в ньому.
      • 2005.12.30 | DADDY

        Re: Може я й дурак, але не зробив нічого, щоб стати нардепом

        Михайло Свистович пише:

        >
        > Вже виправили :) Пропозиція є пряма. Я думаю над нею. А також хочу побачити можливих сусідів по списку.

        Понадобиться допомога: ти знаєш де і як мене знайти
  • 2005.12.30 | Абу

    це твоє рішення, я його поважаю і певно воно обгрунтоване

    але я і тоді говорив і зараз можу повторити - ти потрібен у ВР. менш з тим, добре що ти це все виклав
  • 2005.12.30 | Пані

    Ти не дурак, але підстави - дурацькі

    Михайло Свистович пише:

    > Параноя полягала в тому, що моє депутатство, мовляв, буде не лише моєю заслугою, що мене беруть туди за рахунок і праці інших, а я, ставши депутатом, їх забуду, і що вони також заслужили на щось, але мене цікавить тільки депутатство і я вже з ними мало спілкуюсь, бо займаюся своїм майбутнім депутатством... І що я маю добиватися депутатства не тільки для себе, але й ще хоча б для двох людей у Верховну Раду, а ще для кількох у місцеві ради. Коли ж дізналися про шанси у БЮТ (дехто з них оцінив їх у 100-відсоткові, а вони дійсно виглядали такими), то щодо депутатства для інших розмов уже не було, був лише сум, що ось Свистович стане депутатом, і його безглуздо навіть просити, щоб когось іще потяг за собою. Егоїст типу він.

    Раз ти все вже тут написав, то і я тут напишу. Я сподіваюся, що ти зробиш висновки про цих людей і надалі орієнтуватимешся більше на тих, хто не страждає на таку "паранойю", як ти це назвав.

    Бо в цьому випадкові ти проміняв Україну на якихось *********** самоцензуровано мною (не знаю хто це і знати не хочу). Користі для України від твого перебування в ВР було б набагато більше.

    Але в результаті я вважаю, що це на краще. Бо якби ти відчував на всі 100%, що туди треба йти - ти пішов би і плюнув на всі ці паранойі. Значить, не відчував, що дійсно треба.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2005.12.30 | galarina

      Михайле, ти більш самодостатній як вільний творець

      політичний художник. Будь яка кабала (в інших термінах;)чим має на увазі Видрін) не буде йти на користь тобі, тій справі якою ти займаєшся.
      Повірь, це не психотерапевничний спіч
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2005.12.30 | Sean

        "Творець" - це сильно. Михайле, наливай :) (-)

    • 2006.01.02 | Михайло Свистович

      Нарешті написав Re: Ти не дурак, але підстави - дурацькі

      Пані пише:
      >
      > Раз ти все вже тут написав, то і я тут напишу. Я сподіваюся, що ти зробиш висновки про цих людей і надалі орієнтуватимешся більше на тих, хто не страждає на таку "паранойю", як ти це назвав.
      >
      > Бо в цьому випадкові ти проміняв Україну на якихось *********** самоцензуровано мною (не знаю хто це і знати не хочу). Користі для України від твого перебування в ВР було б набагато більше.
      >
      > Але в результаті я вважаю, що це на краще. Бо якби ти відчував на всі 100%, що туди треба йти - ти пішов би і плюнув на всі ці паранойі. Значить, не відчував, що дійсно треба.

      Ти не так дещо зрозуміла, а от в останньому абзаці сказала все правильно. Якби справа була тільки у цій “параної”. Все значно складніше.

      Перше (не саме головне, емоційне). Таких виборів я ще не бачив, хоча бачив зблизька і зсередини усі без винятку вибори. В купи людей реально поїхав дах, депутатське крісло від найнижчого до найвищого рівня списків (від райради до ВР) раптом чомусь стало для людей таким жаданим, ніби це є місце у космольоті, який забере обмежену кількість людей з гинучої планети. Вся причина у списках. Оця легкість здобуття мандату, коли не треба нічого робити, агітувати, контролювати, а варто лише потрапити до прохідної частини списків, перетворила людей на чорт зна що. Вони починають іти на неприйнятні раніше компроміси, як мінімум, а, як максимум, втрачають людську подобу, продаються, лицемірять і т. ін. Рвуться людські стосунки, бо ті, хто раніше заглядав “політично грамотним” до рота, поважав їх, слухав їх, допомагав їм, сьогодні, отримавши раптом можливість потрапити до списків, уявили себе не просто крутими, а просто не вітаються з цими “політично грамотними”, а також безбожно на них женуть, щоб заспокоїти своє сумління, вигадати собі моральні підстави для власної гидотної поведінки. Ще вчора вони щиро вважали цих “політично грамотних” безумовними моральними і та всіма іншими авторитетами, схилялися перед ними, визнавали, що вони – “незвичайні люди”, а також, що “ми б так не змогли”. А сьогодні вони не вітаються з ними без будь-якої причини. Точніше, причина одна. В них з’явилася можливість потрапити у списки. А для цього треба витіснити цих “політично грамотних”. І навіть не завжди тому, що ті – конкуренти. Просто часто місцеві списки формують нагорі. І раптом виявляється, що поряд з місцевими “політично грамотними” проживають куми, родичі, а також просто люди, які мають зв’язки з тими, що у цій партії нагорі чи грошові мішки або їх шістки. Їх ніколи ніхто не бачив до революції, не знав про їх існування, а тепер з них формують списки. Цьому опираються “політично грамотні”. А тому “політично безграмотні” допомагають цим кумам та мішкам подолати “грамотних” з надією, що їх також включать у список. Якщо взяти Ірпінь, то тут це найяскравіше проявляється у партії “Батьківщина”. Найсмішніше, що реальних претендентів на прохідні місця значно більше, аніж цих прохідних місць.

      А ще є такі речі як втома і гроші. Люди віддали все для революції, підірвали здоров’я, збідніли і зламалися. Вони сподівалися, що при новій владі життя налагодиться, але розкол у помаранчевій команді підкосив їх віру. І тепер вони прагнуть просто заробити грошей. До янучар не підуть, бо ж матимуть душевні муки. А от мочити вчорашніх своїх у власній же партії за гроші вчорашніх янучар, які перебігли, на це уже погоджуються. Бо тут можна заколисати сумління, що працюєш же на помаранчеву силу. І працюють. Часто за копійки чи навіть за обіцянки. Не розуміють (рефлекс постійної боротьби та практично безперервної виборчої кампанії протягом останніх чотирьох років), що вибори пройдуть, гроші скоро закінчаться, потім довгий час виборів не буде, партіям вони стануть не потрібні, фінансування не буде теж, а людські стосунки не повернеш. Та й не матимуть більшість з цих “неграмотних” нічого з цього депутатства. Вони й не прагнули його раніше, а дехто колись був, а потім гне схотів бути. А тут, наче дурка скосила. На фіга їм раптом здалось депутатство? Не розумію. Бо ж недоторканість їх не цікавить.

      Цими виборами керує шиза. Якийсь нездоровий ажіотаж з хворобливим блиском в очах. Гонитва по головах, штовханина ліктями серед своїх (не маю на увазі конкуренцію між Ю-Ю, це було б півбіди, а то ж на приземленому, побутовому рівні). Тому якось не комфортно брати участь у цьому марафоні божевілля. Тим більше, що є протилежні приклади: Шишкін (в нього таке було з Ген прокурором, а не з нардепом, правда), Василенко, Зінченко, Мельниченко (останнім двом взагалі не треба було ні за що боротися, їм на тарілочці все піднесли, вони самі відмовились).

      Друге (головне, прагматичне). Вибори закінчаться – не закінчиться боротьба. Причому нас чекають чотири безвиборні роки. На вищому рівні буде два центри впливу на ситуацію в країні – парламент і президент. Ще буде Кабмін, але його формуватимуть як компроміс між цими двома силами, тому все одно там будуть люди, які гратимуть або на стороні президента, або на стороні інших сил, представлених у парламенті. Парламент буде рідкісним зоопарком. Його не зміниш, депутатів не знімають. Як і не сильно зміниш їх погляди, і не сильно змусиш їх щось виконувати (важелів значно менше, ніж на виконавчу владу). Однозначно президентська гілка влади буде кращою від парламентської. Яким би не були Ющенко та його команда, вони все одно будуть кращими за ВР. Вплинути на прийняття законів і взагалі поведінку парламенту я не зможу. Тому плюс депутатства лише у збільшенні можливостей для виконання своїх завдань поза ВР. ІМХО. Це – суттєво, але того самого частково можна досягти й завдяки існуючим виходам на більш менш нормальних людей у виконавчій гілці влади.

      До того ж на виконавчу владу легше тиснути. І, щоб здійснювати цей тиск, потрібні організовані люди. Зараз більшість із таких людей зайняті виборами, сприймаючи їх як останній та рішучий бій. Насправді він таким не є, бо перемоги на них не буде, й протистояння після них продовжиться. Але це протистояння вже вимагатиме не агітації, а роботи. І щоб залучити до роботи купу нормальних людей, які відійдуть від виборів й побачать, що вони не вирішать усіх питань (і взагалі їх так просто не вирішиш), потрібна така дрібничка як репутація. Репутація в очах певних людей, які можуть допомогти процесу залучення людей до громадянського активізму й самі залучитися. Саме на них, але не на тих, кого ти мала на увазі, я орієнтувався. Кожна людина має своє сприйняття тих чи інших подій і вчинків. Потрібні для справи люди не звертають особливої уваги на чутки й плітки, поширювані людьми з поза нашого середовища. Однак параноя, яка б поширювалася своїми, виглядала б для багатьох правдоподібною. Я просто став би для них схожим на Каськіва. А, оскільки поширювалася б параноя не публічно (і навіть в цілому ненавмисно і нецілеспрямовано, а просто в розмовах, згадках і т.д.), то заперечити її й пояснити всім усі деталі деталі, і що це - не так, не було б можливості. Не будеш же бігати по всіх підряд (чи телефонувати або писати їм) з питанням: “Чи не чули Ви щось поганого про мене? А що саме?” Та й з купою потрібних людей я просто незнайомий (звідки я знаю, хто саме виявиться корисним для справи). Заперечувати публічно не публічні плітки теж не будеш (виглядатиме як виправдання, отже, за цим щось є).

      Після виборів настануть довгі безвиборні роки, окреслиться нова ситуація, коли минуле уже не гратиме великої ролі для отримання дивідендів. І це зрозуміє кожен, навіть найбільший параноїк, що минулі хороші справи дивідендів уже не принесуть. І на наступних виборах параноя уже нікому не зашкодить. Але зараз ще, на жаль, вона може зашкодити справі. А для мене справа важливіша, аніж депутатство.

      Депутатство – лише інструмент. Отож я прикинув можливі позитиви, які б давав цей інструмент для справи, та негативи, які б були від отримання мною цього інструменти, і вирішив, що в цілому справа програє. Тому й вирішив нардепства не домагатися.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2006.01.03 | Пані

        Може в статті поставиш?

        Я вважаю, що воно того варте і корисно для майбутнього.
        Там тільки преамбулу дописати треба.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2006.01.03 | леонід

          Не треба прогибатися.

          Маю грандыозну повагу до Михайла Свистовича, але вважаю, що він прогнувся, коли треба було посунути двозадого Жовтяка з депутатства і брати віжки в руки.Що тоді завадило -політична цнотливість, чи надія нам самоспадання депутатських крісел. А тепер поштовхайтеся навкулачки з блоком Жовтяка-Мельника. Разом їх багато.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2006.01.04 | Михайло Свистович

            Не треба

            леонід пише:
            > Маю грандыозну повагу до Михайла Свистовича, але вважаю, що він прогнувся, коли треба було посунути двозадого Жовтяка з депутатства і брати віжки в руки.

            Можна приклад мого прогибання? Бо написане Вами є - демагогія. Я мав можливість його посунути і тим більше взяти віжки в руки?

            > Що тоді завадило -політична цнотливість, чи надія нам самоспадання депутатських крісел.

            Завадила відсутність можливостей щодо такого усунення. Максимально що було можливо - відповідні дописи на Майдані проти всіх сумісників (не тільки Жовтяка). Вони були.

            > А тепер поштовхайтеся навкулачки з блоком Жовтяка-Мельника.

            Нема такого блоку.
        • 2006.01.04 | Михайло Свистович

          Не треба його в статті

          В статтях це буде нарцисизм. Я написав сюди, щоб його прочитали ті конкретні особи, які до всього цього причетні різними боками чи ьули в курсі. Вони усі читають форум або через інших осіб отримують інфу з нього.
      • 2006.01.03 | DADDY

        Re: Нарешті написав Re: Ти не дурак, але підстави - дурацькі

        Михайло Свистович пише:

        > Депутатство – лише інструмент. Отож я прикинув можливі позитиви, які б давав цей інструмент для справи, та негативи, які б були від отримання мною цього інструменти, і вирішив, що в цілому справа програє. Тому й вирішив нардепства не домагатися.

        Ти все вірно оцінив, але:
        згадай як змінився за ці роки Шкіль і які можливості він надбав завдяки своєму депутатству.Тобто я вважаю, що, враховуючи те, що можна було висуватися і на ВР, і на місцеві вибори ти помилково не зробив СПРОБУ потрапити у ВР.Не вірю, що під час виборів ти б втратив обличчя, нормальну свідомість, совість, але "нардепство" надало б більших можливостей (згадай як нардеп Томенко боровся за ліцензії для 5-го каналу і виборов).
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2006.01.04 | Михайло Свистович

          Re: Нарешті написав Re: Ти не дурак, але підстави - дурацькі

          DADDY пише:
          >
          > Ти все вірно оцінив, але:
          > згадай як змінився за ці роки Шкіль і які можливості він надбав завдяки своєму депутатству.

          Саме його я згадував і саме тому не схотів ставати депутатом у цій ситуації. При тому, що ніхто проти депутатства Шкіля не заперечував, проти нього мають багато чого з його колишніх соратників (це вже сталося після оцінки ними його депутатської роботи), вважаючи, що він надав перевагу депутатству над справою. Його репутація в очаз багатьох не самих поганих людей є зіпсованою, справа, за яку боровся Шкіль, від цього не виграла, я не бачу, як він використовує свої можливості окрім можливості потрапити іще раз в нардепи.

          >
          > Не вірю, що під час виборів ти б втратив обличчя, нормальну свідомість, совість

          Я б особисто нічого цього не втратив. Але багато корисних для справи людей вважали б інакше (цьому б посприяли параноя плюс сам факт мого депутатства). І я не зміг би всіх переконати, бо звідки б я знас, кого саме треба переконувати (особливо тих, кого я навіть не знаю, але хто знає про мене). Більшість з них не писали б мені листів з запитаннями, а просто склали б про мене думку, яка відрізнялася б від реальності.
  • 2005.12.30 | So_matika

    Не дурак

    і мою точку зору ти знаєш. Я раділа, що для тебе є перспектива потрапити у ВР, і звісно, дуже жаль, що однією адекватною людиною там буде менше. Але нехай душа буде спокійна. Так краще.

    А користь ти можеш принести і не будучи депутатом, і навіть набагато більшу - бо депутатство, хоч якою б людина не була, все одно припускає деяку міру несвободи. А у людини свободної, тим паче якщо вона має певну популярність, репутацію і добре ім"я, є важелі впливу набагато сильніші, ніж факт належності до тераріуму нової еліти.

    Удачі тобі, вільна людино, все буде добре. От побачиш.
  • 2005.12.30 | S@nya

    Дуже жаль

    що не буде нардепа Свистовича. Думаю, від нього було б багато користі...

    Але цілком розумію і дуже поважаю твоє небажання принижуватися і кудись телефонувати, щоб потрапити до списку.
  • 2005.12.30 | line305b

    Ну и зря...

    Парламент - все-таки одна из самых важных вещей в жизни - нельзя оставлять на самотек. Хотя - конечно - можно наверное играть положительную роль в политике и не принимая законов. Надеюсь, существует "план А" (раз Парламент был "планом Б") относительно того, чем интересным (продолжать) заниматься...
  • 2005.12.30 | Albes

    И правильно сделал.

    Если не чувствуешь внутренней необходимости и желания делать именно такую работу, то лучше от нее отказаться, чтобы потом не было стыдно.
    Ведь "Каждый выбирает для себя..."
    Удачи !
  • 2005.12.30 | SpokusXalepniy

    Всё дело только в одном.

    Вообще-то, всё дело в расстановке приоритетов.

    Кроме того, можно бы было задуматься и сказать: я сделал доброе дело - осовободил место для того, кому это важнее, кому предписана дорога "или-или" (или в тюрьму, или депутатом ;) ). Тогда сразу же можно простить себе (не другому, конечно) некоторые усилия в борьбе за депутатство, включая и излишнюю пиаристость.

    С другой сторны, можно обратить внимание на саму философию такого подхода. Она сильно напоминает философию вора: "всё равно украдут, так лучше это буду я, чем вон тот, который это пропьёт в две минуты".

    На месте Свистовича я бы оценил свои способности скромнее. Не способности быть депутатом. Здесь как раз нет сомнений. А способности принять правильное решение на основе изложенных мыслей. Сам факт наличия этих мыслей-рассуждений, во многом объективно противоречивых, говорит о том, что Свистович не может их адекватно ранжировать по приоритетам. Обязательно выходит очень субъективно. Психологически - почти невозможно.

    Вывод. Надо было всё как есть - то что сейчас написано - сначала изложить на бумаге (+ещё и другое, если есть), а потом раздать пяти лучшим своим друзьям, которые тебя хорошо знают изнутри, чтобы они попытались отделить в написанном зёрна от плевел.
    Тогда окончательное решение было бы лучше обгрунтовано.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2005.12.30 | Михайло Свистович

      Re: Всё дело только в одном.

      SpokusXalepniy пише:
      >
      >
      > Сам факт наличия этих мыслей-рассуждений, во многом объективно противоречивых, говорит о том, что Свистович не может их адекватно ранжировать по приоритетам. Обязательно выходит очень субъективно. Психологически - почти невозможно.

      Все правильно. Тому це теж було однією з гирьок, яка переважила одну з шальок терезів під час прийняття рішення "Що робити?"

      >
      > Вывод. Надо было всё как есть - то что сейчас написано - сначала изложить на бумаге (+ещё и другое, если есть), а потом раздать пяти лучшим своим друзьям, которые тебя хорошо знают изнутри, чтобы они попытались отделить в написанном зёрна от плевел.

      Я так і зробив. Всі вони сказали, що я буду дурнем, якщо не зроблю нічого, щоб стати депутатом. Я їх не послухався.
  • 2005.12.30 | saha

    Михайле, а може на мера Ірпеня?(-)

    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2005.12.30 | Михайло Свистович

      На мера Ірпеня є більш гідна кандидатура (-)

      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2005.12.31 | Пані

        Я дуже сподіваюся, що вона не відмовиться...

        ... і балотуватиметься в будь якому випадкові. І переможе! Це буде класно!
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2006.01.03 | saha

          Так. Тобі на мера Києва потрібно.

          Дорочі шанси не дуже і погані.
          Томенко не йде отже 10-15% електорату можна розраховувати у випадку підтримки тебе М. Томенком.
          А головне обійти Кличка в боротьбі за 2 місце.
          А в 2 - гому турі проти Омельченка ставимо весь Київ на вуші :).
          Якщо схочеш йти то я обов"язково підтримаю і матеріально і організаційно також.
          А мер Києва це покруче буде депутатства.
          Да й команду свою зможеш до себе взяти.
          І для ЖоПі носа втерти можна буде.
          Михайле це шанс перемогти Кучмізм в Києві.
          А візьмемо столицю. Легше буде і в Україні.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2006.01.03 | Сергій Кабуд

            доречі Свистович як мер Київа - кращого кандидата НЕ ІСНУЄ

            є тут ще певна метафізика,
            перед Помаранчовою революцією віруючі люди казали що десь вони це вирахували, може за церковним календарем,

            що Київ врятує Михайло, чи дух св. Михайла чи якось так.

            Свистович насправді був одним з underdogs революції і цілком можливо що саме завдяки йому певні аспекти тої боротьби вдалися помаранчовим.

            тепер закономірно він може бути покликаним на МЕРА
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2006.01.04 | Михайло Свистович

              Гадаю, що існують значно кращі кандидати

              Сергій Кабуд пише:
              >
              > Свистович насправді був одним з underdogs революції і цілком можливо що саме завдяки йому певні аспекти тої боротьби вдалися помаранчовим

              Навіть якщо прийняти, що це - так, то це не є підставою для мерства у мегаполісі. Революція і каналізація - різні речі. Я знаю каналізацію, однак для київської не готовий. Спочатку треба потренуватись "на кішках", щоб брати на себе такий тягар. Тим більше, що шансів виграти - жодних.
          • 2006.01.04 | Михайло Свистович

            Re: Так. Тобі на мера Києва потрібно.

            Я не хочу конкурувати з Гладчуком за передостаннє місце :)

            saha пише:
            > Дорочі шанси не дуже і погані.

            Насправді ніякі.

            >
            > А головне обійти Кличка в боротьбі за 2 місце.

            Навіщо? На виборах щось важить тільки перше місце.

            > А в 2 - гому турі проти Омельченка ставимо весь Київ на вуші

            Вибори проходять в один тур, а якщо хтось може поставити Київ на вуха, то є купа питань, з яких це треба робити.

            >
            > І для ЖоПі носа втерти можна буде.

            В мене нема такого бажання. Це - дуже дріб"язково. Потрібен результат, а не втіха від задоволення.
  • 2005.12.30 | sama

    Ну от, а 1/450 парламенту втратила шанс бути нормальною

  • 2005.12.30 | Volodimir_V

    Re: Може я й дурак, але не зробив нічого, щоб стати нардепом

    Тоді у вас нема вибору.
    У вас залишився шанс прийняти участь в проекті контролю депутатів всіх рівнів із фіксуванням їх дій.
    Прогнозую, що такий проект зявиться та ви приймете в ньому участь.
    (так що ловись рибка маленька й велика.)
  • 2005.12.30 | Свiдомий

    Re: Може я й дурак, але не зробив нічого, щоб стати нардепом

    Даремно, Михайле, ти не скористався можливiстю стати депутатом. Тодi ти мiг би зробити для людей значно бiльше, нiж зараз - у депутата ширшi повноваження, нiж у звичайного громадянина.

    От ми тут критикуємо одiознiсть виборчих спискiв рiзних партiй. Подумалось: а може тому-то вони й є такi одiознi, через те, що ти й такi, як ти, з тих чи iнших причин вiдмовляються вiд участi в виборах?

    Михайле, подумай: як не ми, то хто? Вся ота шваль i марiонетки?
    Дарма ти не погодився. Може, ще не пiзно? Або тодi хоч в якусь мiсцеву раду пробуй. То пусте, що хтось там щось базiкає. "Нам своє робИть". (c) Тичина
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2005.12.31 | Михайло Свистович

      Re: Може я й дурак, але не зробив нічого, щоб стати нардепом

      Свiдомий пише:
      > Даремно, Михайле, ти не скористався можливiстю стати депутатом. Тодi ти мiг би зробити для людей значно бiльше, нiж зараз - у депутата ширшi повноваження, нiж у звичайного громадянина.

      Я це знаю (був не самим поганим помічником нардепа), але дивлюся на всі плюси й мінуси. В ситуації, яка склалася, я вирішив, що для справи, якій віддав багато років життя, мінусів від мого нинішнього нардепства буде більше. Докладніше опишу у відповідь на допис Пані пізніше (може навіть завтра), бо там доведеться трохи більше шкрябати й структуровано та вдумливо писати.

      >
      > От ми тут критикуємо одiознiсть виборчих спискiв рiзних партiй. Подумалось: а може тому-то вони й є такi одiознi, через те, що ти й такi, як ти, з тих чи iнших причин вiдмовляються вiд участi в виборах?

      Я не відмовлявся. Я не схотів лізти без мила в одне місце (не плутати з однойменною партією), хоча мав таку досить реальну можливість. Я б може й поліз заради України, якби те саме зробили ще купа симпатичних мені людей, і була б можливість їх реального потрапляння до списків. А так, двома-трьома десятками більше чи менше - великої ролі не грає.

      >
      > Дарма ти не погодився. Може, ще не пiзно?

      Пізно :) Тому я й пишу це сьогодні, коли уже пізно. Щоб не виглядало, ніби ламаюся.

      >
      > Або тодi хоч в якусь мiсцеву раду пробуй.

      Тут нема що пробувати. Це - дуже реально. Є пряма пропозиція, і я обдумую її. Все залежатиме від багатьох чинників, про що я напишу так само тоді, коли список уже буде зданий до відповідної територіальної комісії. В місцевій раді душевно комфортніше. Там треба вирішувати конкретні господарські питання, а неграти в піар-ігри Ющенко проти Тимошенко і навпаки. До того ж, мене більше тягне саме до конкретики (виконавча влада або місцеве депутатство), бо я ж насправді в душі не революціонер, як багато мене помилково вважають. Я просто не мирюсь з несправедливістю, от і довелось ставати революціонером, в яких була потреба і був дефіцит. Революціонером став ніби непоганим, але це не за рахунок таланту, а за рахунок наполегливого навчання. Тому і зараз віддаю первагу конкретним (хай і не завжди голосним) перед піарними голосними справами чи скандалами.

      Незалежно від результату мого обдумування, я вдячний тим, хто мені запропонував цю місцеву раду. Пролунали ці пропозиції від двох різних людей, причому з однією з них в мене серйозні розбіжності в поглядах на конкретні речі і взагалі гиркаємось іноді. Однак, людина піднялася над цим. І це - позитив.

      > То пусте, що хтось там щось базiкає. "Нам своє робИть". (c) Тичина

      В цій ситуації базікання зашкодить справі. Можливо, я перебільшую, але вирішив так. Докладніше про це також буде у відповіді Пані.
  • 2005.12.30 | Боровик

    Re: Може я й дурак, але не зробив нічого, щоб стати нардепом

    Михайле, Ви цю інформацію подаєте як власну з особистого життя чи як таку, що має відношення до Майдану?
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2005.12.30 | Albes

      Re: Може я й дурак, але не зробив нічого, щоб стати нардепом

      Это он специально для Вас. Чтоб Вы могли поязвить вволю. И проявиться.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2005.12.30 | Боровик

        Re: Може я й дурак, але не зробив нічого, щоб стати нардепом

        Ніскільки, навборот.
        Я був би радий якби Свистович став депутатом, але є різниця в тому чи він став ним через Майдан чи безвідносно до майдану.
        В першому випадку були б якісь взаємні зобов*язання чи то відчуття солідарності. Для Майдану це був би великий поступ.
        А якщо він депутат сам по собі, то це тільки цікавий і приємний факт.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2005.12.31 | Михайло Свистович

          О! Тоді це важливо. А я гадав - шпилька. Помилився.

          Боровик пише:
          >
          > Я був би радий якби Свистович став депутатом, але є різниця в тому чи він став ним через Майдан чи безвідносно до майдану.
          > В першому випадку були б якісь взаємні зобов*язання чи то відчуття солідарності. Для Майдану це був би великий поступ.
          > А якщо він депутат сам по собі, то це тільки цікавий і приємний факт.

          Я співпрацюю з кількома середовищами, які роблять корисні речі. Це не моя провина, що вони не бажають об"єднатися. Я завжди був за. Може, після виборів щось зміниться хоча б частково. Періодично в окремих середовищах виникають до мене претензії, що я їм приділяю мало часу. Але я не можу розірватися. Тому моя увага приділяється сьогодні більше одному середовищу, завтра - іншому, я в різні моменти життя там, де вважаю свої зусилля найефективнішими (наприклад, ці 15 днів - більше в одному середовищі, менше в іншому, зовсім відсутній в третьому і т.д. А наступні 5 днів все інакше).

          Я ніколи нічого не робив для себе і, розуміючи, що одна людина не може всього осягнути, чесно ділився в усіх середовищах усіма контактами, намагаючись познайомити з конкретними потрібними людьми інших людей з цих середовищ, щоб не бути посередником там, де можна обійтись і без мене. Інша справа, що не всі потрібні люди бажали з кимсь знайомитись (вони звикли і їм зручніше мати справу з однією конкретною людиною). Але не всі були такими впертими, тому поступово цей стереотип прив"язки до однієї людини вдавалося перебороти, хоча час від часу я чую претензії від когось на свою адресу, що недостатньо працюю в напрямку розширення цих контактів (це повна туфта, але пояснити їм це часом неможливо) і навіть піарюсь (це при тому, що купі журналістів я відмовляю в інтерв"ю через зайнятість, нрідко ходжу торгувати обличчям на поважні тусовки і т.д.). Іноді це обертається навіть проти мене, бо ті, хто отримав контакти від мене, потім, контактуючи без мене, або не говорять мені всієї необхідної інформації, або намагаються ніби в жарт і між іншим "понизити мій імідж" в очах цих поважних людей, з якими ж я їх і познайомив. Я лише сміюсь з цього, бо правда рано чи пізно випливає, а з покидьками ми не контактуємо, тож ці поважні люди навіть отримавши про мене якусь не таку інформацію і навіть припустивши, що вона правдива, все одно не змінять своє ставлення до мене різко на протилежне, а якщо вирішать дійсно визначитись з думкою, то почнуть копати серйозно. І, оскільки мені нема за що соромитися та виправдовуватися, це вдарить бумерангом по "понижувачах мого іміджу", адже переважна більшість цих "поважних людей" є в цілому порядними чи, як мінімум, розумними і прагматичними, а тому не люблять, коли когось за спиною обсирають.

          Якби я став депутатом, то всі зв"язки і стосунки з усіма середовищами збереглися б точно такими, які є зараз. Натомість в декого виникла параноя, що так не буле і мені почали ледь не виставляти умови, щоб я підтвердив, що працюватиму на них а не на себе. Причому за моєю спиною ці умови перетворювалися у констатацію "він нас кине". А тому постали вимоги "обнардепствувати" ще 1-2 людей, хоча це було неможливо. Можливим було лише "обмісцеводепутатствувати" кілька десятків людей. Тому, маючи такі вимоги, які неможливо виконати, я вирішив не заручатись підтримкою середовища, не доводити, що я - не верблюд і не добиватися власного нардепства. В підсумку ті, хто хотів багато, неотримали нічого, в т.ч. і близького до себе нардепа у ВР. Для мене ж нардепство не є самоціллю. Це все стосується списку НСНУ.

          Щодо списку БЮТ, то я здогадувався (а зараз уже дізнався точно), що мої значно потужніші, ніж у НСНУ, лобісти збиралися мене пропхати до списку саме як Михайла Свистовича (їх не цікавила моя приналежність до жодного середовища). Це розуміли і "параноїки", а тому ніяких вимог уже не ставили, хоча розмови, що "чого один Свистович, треба ще 1-2" за моєю спиною були. Якби я став нардепом, мені все одно б дорікали, що я когось використав, пояснити ж було б неможливо, що мене до списку беруть зовсім не за заслуги якогось середовища, а як особу (це мої лобісти і вигадали для БЮТ принцип (мені він не зовсім подобається) "блок особистостей, а не партій"). Тому я вирішив не добиватися нардепства і по цьому списку.

          Можливість просунути певну кількість людей у місцеві ради в мене іще скоріш за все залишається (точно знатиму після оцих усіх свят), і я її використаю навіть, якщо сам вирішу нікуди не йти. Більше того, "параноїкам" я теж запропоную скористатися цією можливістю. Серед них є люди, які були б корисними на депутатських посадах у місцевих радах.

          Через Майдан я не мав жодного шансу стати депутатом. Майдан там нікого не цікавить. Зате саме через Майдан (а не через будь-яке інше середовище) я став членом Громадської ради при МВС України й відповідальним там за напрямок по зверненнях громадян. Там інші середовища нікого не цікавили.

          Ну і для попередження нової параної напишу, що Майдан не має жодного стосунку щодо параноїдальних явищ "зажим контактів", "він нас кине, ставши депутатом". Майданівці проти мого депутатства нічого не мали. Навпаки, ті з них, які знали, вважали, що я мав би йти туди. І вважають, що я вчинив неправильно. Один Євген Захаров вважає, що я вчинив правильно, і що краще, щоб я не ставав депутатом. Однак, в нього це з найкращих почуттів (він вважає, що не маємо ми йти у владу), та й дізнався він про моє можливе нардепство лише тоді, коли я йому сампризнався, що в мене була така можливість, але я вирішив нею не скористатися.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2005.12.31 | Боровик

            Re: О! Тоді це важливо. А я гадав - шпилька. Помилився.

            Дякую, твоя позиція зрозуміла.
            Але мені ближча позиція Мартинюка, за якою у владу таки треба іти.
            А якщо Майдан нікого не цікавить, то він має шанс залишитись спостергачем того що трапляється.
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2005.12.31 | Пані

              Re: О! Тоді це важливо. А я гадав - шпилька. Помилився.

              Боровик пише:
              > Дякую, твоя позиція зрозуміла.
              > Але мені ближча позиція Мартинюка, за якою у владу таки треба іти.
              > А якщо Майдан нікого не цікавить, то він має шанс залишитись спостергачем того що трапляється.

              Майдан цікавить, але не так. Ми дійсно не політична сила і не прагнемо бути. Колись же люди повинні зрозуміти чітку межу між політичною та громадською діяльністю. І, здається, ця місія на нас знов падає...
            • 2005.12.31 | Михайло Свистович

              Re: О! Тоді це важливо. А я гадав - шпилька. Помилився.

              Боровик пише:
              >
              > А якщо Майдан нікого не цікавить, то він має шанс залишитись спостергачем того що трапляється.

              Не цікавить в електоральному плані серед однозначно прохідних. Отак будеточніше. Бо непрохідних цікавить. А в неелекторальному плані цікавить, наприклад, Луценка.
          • 2005.12.31 | Пані

            Угу.

            Михайло Свистович пише:

            > Ну і для попередження нової параної напишу, що Майдан не має жодного стосунку щодо параноїдальних явищ "зажим контактів", "він нас кине, ставши депутатом". Майданівці проти мого депутатства нічого не мали. Навпаки, ті з них, які знали, вважали, що я мав би йти туди.

            І навіть випихували, як могли. І якби Михайло став депутатом (а я сподіваюся, що це колись все таки станеться), то допомагали б також.
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2005.12.31 | 123

              Оце моє резюме:

              Пані пише:
              > Михайло Свистович пише:
              >
              > > Ну і для попередження нової параної напишу, що Майдан не має жодного стосунку щодо параноїдальних явищ "зажим контактів", "він нас кине, ставши депутатом". Майданівці проти мого депутатства нічого не мали. Навпаки, ті з них, які знали, вважали, що я мав би йти туди.
              >
              > І навіть випихували, як могли. І якби Михайло став депутатом (а я сподіваюся, що це колись все таки станеться)

              Мені теж здається, що станеться :)

              Михайле, мені здається, я добре розумію твої мотиви (хоч і хотілося б бачити тебе депутатом)... Успіхів тобі у Новому Році, все твоє нікули від тебе не подінеться! :)
    • 2005.12.30 | Сергій Кабуд

      треба діяти самостійно і не залежати від бюрократів

      з огляду на те що Майдан про це нічого не знав,
      воно чи дійсно є приватне
      чи існує певне коло довірених осіб.

      Але це пофіг.

      Все це звучить фігово, звонити комусь, просити в бюрократів шось, якісь інтриги.

      І найвразливіше-
      ПАРАНОЯ ЯК ФАКТОР УКРАЇНСЬКОЇ ПОЛІТИКИ(((((

      Майдан і Пора(справжня)- достатньо впливові і авторитетні організації-спільноти, які мають достатній потенціал-ресурс бути самостіними і утворити на своїй базі НЕЗАЛЕЖНУ від екс-комуністичних політиків політичну силу(партію чи шо там поточний закон України прописує як суб'єкта виборів)

      Єдиним ГІДНИМ рішенням для такої особи як Михайло Свистович було б бути представником саме НЕЗАЛЕЖНОЇ організації.

      Тоді не було б проблем з параноєю і інтригантством :"а чому він став депутатом на чужій праці", тощо.

      Бо утворена на принципах демократичної відкритиості організація за своїм статутом просто не мала б таких пропблем.

      І тут перемога на наступних виборах-шмиборах не була б ціллю, бо такого плану організація працює не з метою просунути своїх в ради, а як фундамент побудови НОВОЇ ПОЛІТИЧНОЇ МЕНТАЛЬНОСТІ,. нових підходів, базованих на чесній і моральній політиці.

      І на це в суспільстві, яке б воно не було відстале і зазомбовано зомбоящиком, без сумніву є величезний попит.

      І це борг всіх розумних і свідомих, політично зрілих українців перед народом-
      що таке обєднання все ще не утворене.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2005.12.30 | Боровик

        Re: треба діяти самостійно і не залежати від бюрократів

        Свистович-депутат від Майдану це як студент ВНЗ, а просто незалежна організація - вічний абітурієнт, навіть якщо він розумний...
        Іноді треба здавати іспити.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2005.12.30 | Сергій Кабуд

          без самостійних і незалежних політичних організацій Україна

          ніколи не стане повноцінно-незалежною
    • 2005.12.31 | Михайло Свистович

      Re: Може я й дурак, але не зробив нічого, щоб стати нардепом

      Боровик пише:
      > Михайле, Ви цю інформацію подаєте як власну з особистого життя чи як таку, що має відношення до Майдану?

      Я просто її подаю. Не в новинах і статтях, а в дописах на форумі. Тут розміщується не тільки те, що стосується Майдану, а, наприклад, і такі речі, які стосуються газу, Януковича, партійних списків.
  • 2005.12.30 | magda

    Re: Може я й дурак, але не зробив нічого, щоб стати нардепом

    Михайло Свистович пише:

    > Бо, якби сильно хотіли, могли б самі мене знайти. Це не пиха, а просто нехіть пробиватися у крісло, втрачаючи людську подобу.

    Ось це - розумію.

    > Також відіграла роль “ненайкращість” цих списків, якщо взяти персональний склад.

    І це теж.

    > Параноя полягала в тому, що моє депутатство, мовляв, буде не лише моєю заслугою, що мене беруть туди за рахунок і праці інших

    Інакше не буває.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2005.12.31 | Михайло Свистович

      Re: Може я й дурак, але не зробив нічого, щоб стати нардепом

      magda пише:
      >
      > Інакше не буває.

      Буває.
  • 2005.12.30 | autistka

    Михайле, все, що робиться, робиться з якоїсь

    ...причини. У данному випадку - внутрішної. Так що все правильно, у кожного свій шлях. Якщо колись твоя доля буде стати депутатом, чи ким там ще, - ти ним станеш. А поки що залишайся голосом громадянської совісті :-) .
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2005.12.30 | magda

      Re: Михайле, все, що робиться, робиться з якоїсь

      autistka пише:
      > ...причини. У данному випадку - внутрішної. Так що все правильно, у кожного свій шлях. Якщо колись твоя доля буде стати депутатом, чи ким там ще, - ти ним станеш. А поки що залишайся голосом громадянської совісті :-) .

      У нього поки що голос особистої святості. :)
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2005.12.31 | Михайло Свистович

        Re: Михайле, все, що робиться, робиться з якоїсь

        magda пише:
        >
        > У нього поки що голос особистої святості

        Ні, це у Магди давня галюцінація "я краще знаю Свистовича, ніж він сам себе, бо ж застосовувала до нього психоаналіз" (вона щиро вважає, що добре ним володіє, хоча це не так).

        Магдочко, почуття особистої святості в мене нема, як би тобі це не ввижалося. Я прост так живу. І не задумуюсь над цим (себе не їм і не хвалю, на це немає часу). Я от нещодавно індульгенцію продав, за що Мала на мене певний час дулась. Але я вчинив прагматично, хоч, може, й не зовсім морально. Грошей, правда, собі не взяв. Вони пішли на церкву :)
    • 2005.12.30 | Сергій Кабуд

      За цих людей не гріх битися а не за членство в клубах міліонері

      09-12-2005 08:14, Сергій Кабуд
      шо б заважало створити і заповнити нишу?

      http://www2.maidan.org.ua/n/arch2005/1134108843

      22 імені хедлайнерів не викликають сумнівів.

      Думаю шо половина з них погодилася б.

      А ще вони б запропонували інших не гірших.



      -Мирослава Гонгадзе

      -Микола Мельниченко

      -Олександр Єляшкевич

      -Мирослава Свистович, Майдан, правозахисниця, активістка, журналістка, спеціаліст по виборах

      -Михайло Свистович, Майдан, правозахисник, лобіст всіх знедолених, журналіст, революціонер, спеціаліст по виборах

      -Тетяна Монтян, Майдан, АДВОКАТ-ПРАВОЗАХИСНИЦЯ

      -Суддя Юрій Василенко

      -Андрій Ігнатов(Майдан, Майдан Інтернешенал)

      -Михайло Даценко (Ассоціація Громадян України- найкращій спеціаліст по організації виборів на закордонних дільницях, в США)

      -Кирило Булкін Майдан, Радіо Свобода

      -Євген Захаров Майдан, ХПГ

      -Олександ Попов Майдан, Нічна Варта

      -Володимир Мартинюк (Майдан), один з авторів ідеї сайту Майдан

      -Анатолій Бондаренко(Толік Девранд)(Майдан) Автор геніального гасла "Ми-Разом-Багато-Нас-Не-Подолати"

      -Наталя Зубар, (Майдан), журналіст, редактор, адмін Майдану

      -Виктор Шишкін (суддя Конституційного Суду України- тут може технічно цей кандидат не зможе увійти в список, але як Ющ входить, чому б і пану Віктору це не зробити)

      - Сергій Дібров (Майдан) Одеська Н.А.Д.О., Одеське УНА-УНСО

      - Олександр Северин (Майдан), юрист, правовий радник сайту «Майдан»

      - Павло Солодько (Майдан), популярний молодіжний письменник, автор "Четвертoї революції"

      - Вячеслав Хаврусь (Майдан), вчений, правозахисник, журналіст

      - Анатолій Андрєєв (Майдан), правозахисник, журналіст

      - Марьяна Сварник (Майдан) філософ, правозахисниця, журналіст





      і це лише імена які одразу згадуються і мають достатню відомість

      додаю ще кілька імен людей відомих достатньо


      і своєю послідовністю і асоціацією з Майданом


      Кожен з запропонованих може я сподіваюся запропонувати ще тих осіб, які підходять нашім критеріям але ще не названі тут.


      Я наводжу імена відомі в ЗМІ, людей з послідовною, перевіреною позицією, які зробили суттєвий внесок в Рух Майдану і які мають досвід публічного спілкування - радіо, телебачення, виступи, тощо.

      Ну й розумні, вміють вдало донести до інших свої переконання і успішно переконувати людей.
    • 2005.12.31 | Михайло Свистович

      Це - заспокоєння? Так я не сумний. Навпаки, я спокійний та

      уміратварьонний. Життя ще довге, роботи - повно. А можливостей аж до неба :)

      Я це пишу сюди, щоб пояснити, багато людей мали про мої можливості інформацію, але не повну. Я її просто приховав. Щоб на мене ніхто не впливав з тих, хто міг би вплинути. Хотів прийняти рішення самостійно. Лише кілька людей, які або не могли б вплинути на мене, або просто не намагалися, віддаючи це на мій розсуд (бо я того бажав), знали усі чи майже усі подробиці.

      Найбільше переживатиме моя мама. Вона так хотіла, щоб я став депутатом і отримав нормальну квартиру. Мав би на це законне право, проживаючи в однокімнатній хрущовці з дружиною і двома дітьми. Але ж як би я довів тоді Дейзі :) , що зміг би встояти перед спокусою взяти те, що можу взяти за законом? А так, можна сказати, довів.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2005.12.31 | autistka

        Я мабуть помилилася. Це виглядало як потреба

        ... пост-валідації вчинка. Ну коли людина вже прийняла ріщення, й не хоче його міняти, але хоче обговорити ситуацію з іншими. Для того, щоб побачити інший підхід, інші деталі, іншу інтерпретацію ситуації. Про всяк випадок. На майбутнє. Дві голови все ж краще, як відомо.

        Якщо це не той випадок, то в чому була ідея повідомлення? Я не впевнена, що розумію. Щоб сказати "на мене ніхто не вплинув" і "бачите які були неправі ті, що мене підозрювали"?

        Тоді хочу щось сказати, якщо ти не проти. Мені здається, ти, як людина, як особитістсть, маєш надзвичайно цінний потенціал для майбутнього України. Але тільки у тому випадку якщо ти не будеш таким залежним від думки інших про свою персону. Це неважливо, що вони кажуть про мотиви твоїх вчинків. Якщо ти подумаєш, дійсно неважливо. Важлива лише твоя мета. Ну й моральність засобів, звичайно. Але моральність, звірена ТОБОЮ, а не кимось іншим.

        Вибачаюсь за намагання читати мораль, більше не буду. Мене злякала перспектива, що така могутня зброя, як Свистович, може перетворитися на розмінну монету його оточення, як Ющ.

        Якщо я знову помиляюся у своїх висновках, тоді що було основною ідеєю повідомлення?
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2005.12.31 | Сергій Кабуд

          я думаю причини інші



          В Україні є приблизно 7 партії які пройдуть- у ВР

          Для МС можливості стати нардепом були потенційно(теоретично) в 3х з них-
          БЮТ, НСНУ, Соціалістична, за їх ідеологічною близкістю до нього.

          Як потрапити в верхівку списку?

          1.Потрібно мати шо їм запропонувати(не Україні, підкреслюю а їм, саме бюрократам від них).

          Відомо що це можна зробити якщо бажаючий має :

          -кілька міліонів контрибуції в партфонди
          -популярність, яка атрактує виборців
          -є власником чогось, що можна використати для компанії(телеканал чи популкярну авторську передачу, тощо).

          Пан Свистович вирогідно немає нічого з списку, топто нема на що міняти мандат депутата.

          2.Допустимо що все ж таки він щось має. Тоді можна починати вести переговори. Це не проста річ і я не впевнений що він це зумів би зробити. Весь цей допис і гілка демонструє що він як раз має протилежні якості до вміння вести успішні переговори. нажаль. Бо людина він дійсно корисна для національних інтересів.

          3.У разі успішного вирішення пунктів 1 та 2 МС мав би влитися як один з прохідних кандидатів у виборчу компанію.

          Чи захотів би він і чи ЗДАТЕН на таку роботу? Бо він би зайняв місце когось, хто б це міг робити для тої партії, яка його включила б.

          Якщо він мав би таке саме відношення до роботи яке він демонструє в цій гілці- можна зробити висновок, що вирогідно(не гарантовано але є сумніви) він міг би навпаки сприяти тому, що його партія троха б втратила популярності через його неправильне відношення до своїх обов'язків в компанії.

          Цілком можливо шо при цьому МОРАЛНО він був би на висоті, але його партія втратила б голоси. А може просто через відсутність дісціплінованості, постійну зайнятість на тролів у форумі, тощо.

          Тоді, якщо його б скажімо включили в нижню частину прохідного списку,
          цілком з обєктивних причин- він би міг не пройти.
          -------------------------------------------------------------

          Все вище написане базовано лише на прочитанні гілки та відкритій інформації на вільному форумі плюс здоровому глузді.

          Мій головний висновок такий-

          доки не буде нормальної, своєї партії, без екс-комуністичних номенклатутрників, де Свистович буде дійсно мотийований працювати-

          він не стане депутатом.
        • 2006.01.02 | Михайло Свистович

          Re: Я мабуть помилилася. Це виглядало як потреба

          autistka пише:
          > ... пост-валідації вчинка. Ну коли людина вже прийняла ріщення, й не хоче його міняти, але хоче обговорити ситуацію з іншими.

          Не маю такої потреби. Мотив цього допису суто прагматичний. Пояснити багатьом людям (а вони читають цей форум), які були в курсі, що і як воно насправді. Щоб одні не ображалися, а інші зрозуміли хибність своєї параної, бо ж втратили багато і не через мене. Я нікому нічого робити не заважав.

          >
          > Тоді хочу щось сказати, якщо ти не проти. Мені здається, ти, як людина, як особитістсть, маєш надзвичайно цінний потенціал для майбутнього України.

          Не варто мене переоцінювати. Це без кокетства.

          >
          > Але тільки у тому випадку якщо ти не будеш таким залежним від думки інших про свою персону. Це неважливо, що вони кажуть про мотиви твоїх вчинків. Якщо ти подумаєш, дійсно неважливо. Важлива лише твоя мета. Ну й моральність засобів, звичайно. Але моральність, звірена ТОБОЮ, а не кимось іншим.

          Я саме так і ставлюся до всього. І чиню саме так. Тут же - інша ситуація. Мені здалось, що моє депутатство в умовах, які навколо нього склалися, могло нанести шкоду справі. Може я й помиляюся, звичайно.

          >
          > Мене злякала перспектива, що така могутня зброя, як Свистович, може перетворитися на розмінну монету його оточення, як Ющ.

          Той, хто не бажає бути розмінною монетою, ніколи нею не буде.
  • 2005.12.30 | Stefan Seitz

    Все ще попереду!

    Партії теж треба ж розуміти, бо "насильно любим не будеш", чи таке щось.

    У новому році вийде щось добре.
  • 2005.12.31 | Адвокат ...

    Іосіф Сталін, людожер і кат, полюбляв таку приказку:

    "Перед тим, як що сь зробити, або що сь сказати,-- добряче подумай. А сказавши, чи зробивши,-- ніколи про те не шкодуй".

    Ваша гішторія з не зреалізованим кандидатуванням,-- то пісня!

    Але в ній, принаймні для мене, немає ніц нового, або цікавого. Все вже було, і давно відоме. І те, що "несуни" переважно думають зовсім не тією частиною тіла, що за звичай називають "головою". І те, що ТЮльки, попри деклярації своїх "нєдюженних умствєнних способностєй", здатні лише наслідувати вже відомі успішні приклади.

    І перебувати,-- доволі довго,-- у тій, чи іншій кумпанії, ІМНО,-- було б для Вас доволі не комфортно.


    То ж: ухвалили рішення, втілили го у життя,-- не шкодуйте! Бо, як на мене, Ваше нардепство має сенс лише за умови нардепства ще, бо дай, 15 людей, що сповідують цінності Майдану.
    Місцеве ж депутатство, як на мене, є значно меньш залежним від наявности "команди". От же, роля Дон Кішота ще чатує на Вас. ;)
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2005.12.31 | Михайло Свистович

      Re: Іосіф Сталін, людожер і кат, полюбляв таку приказку:

      Адвокат ... пише:
      >
      > То ж: ухвалили рішення, втілили го у життя,-- не шкодуйте!

      Див. відповідь Аутистці. Я ніц не шкодую. Можливо, пошкодую колись потім. Зараз - ні.

      >
      > Бо, як на мене, Ваше нардепство має сенс лише за умови нардепства ще, бо дай, 15 людей, що сповідують цінності Майдану.

      Я теж так вважаю (тільки цифру ставив 50), і це було одним з чинників, які вплинули на моє рішення.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2005.12.31 | Адвокат ...

        От і добре! ( - )

  • 2005.12.31 | ГРАД

    Re:Може я й дурак, але не зробив нічого, щоб стати нардепом

    Аргументовно і переконливо. Поважаю!
  • 2005.12.31 | IgorKko

    Re: Може я й дурак, але не зробив нічого, щоб стати нардепом

    Я тут людина нова. Для мене 80% написаного вище - гра нюансів. Це цікаво спостерігати, але тільки 5 хвилин. Якщо я буду дописувати тут частіше, то неодмінно стану думати інакше. На жаль. Цінуйте свіжий погляд. :)

    Якщо по темі, то все вірно. Зі сторони виглядає, що вам не варто туди іти, а краще готувати майбутнє. В ідеальному випадку теперішніх можна буде замінити наступного разу. Тому що 10 років для них занадто багато. А якщо вийде, то доведеться поставити їм кілька пам'ятників.
  • 2006.01.02 | Євген Захаров

    Ні, навпаки.

    Як на мене, не треба тобі йди у нардепи, бо ти не можеш бути гравцем команди і підкорятися усіляким дурнуватим командирам (а де вони інші?) - як на мене, у тебе мислення не є політичним, тобто налаштованим на знайдення компромісу. Для тебе моральна оцінка (та ще й в твоїй системі координат щодо моралі) значно більше важить, ніж задоволення якогось політичного інтересу. А оскільки ти себе не зміниш, "на горло собственной песне не наступишь", то й не треба насилувати себе й інших. Отже, залишайся БЕЗПАРТІЙНИМ громадським активістом. І відкинь ці химери.
    Отака моя порада. До речі, я зараз відтворюю свою аргументацію для себе самого на початку 90-х, коли я був в такому ж віці, як ти зараз. Досвіду виборчих кампаній 1989, 1990, 1991 рр. (я був довіреною особою Чорновола по Харківській області у 1991) мені вистачило, щоб зрозуміти, що політика (у вузькому сенсі - досягнення та використання влади для реалізації своїх політичних поглядів) - це не моє.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2006.01.02 | Михайло Свистович

      Re: Ні, навпаки.

      Євген Захаров пише:
      > Як на мене, не треба тобі йди у нардепи, бо ти не можеш бути гравцем команди

      І був, і можу.

      > і підкорятися усіляким дурнуватим командирам

      дурнуватим не можу

      > як на мене, у тебе мислення не є політичним, тобто налаштованим на знайдення компромісу

      Навпаки.

      > Для тебе моральна оцінка (та ще й в твоїй системі координат щодо моралі) значно більше важить, ніж задоволення якогось політичного інтересу

      Ні, для мене завжди більше важить результат.
    • 2006.01.03 | Сергій Кабуд

      дивлюся я на Ющенко чи Юлю і думаю - це політика?

      яка до біса може бути політика в україні, коли
      поперше політик має бути колишнім комуністом, інакше він не знає достатньо людей і не має звязків і так далі і тому подібне

      варіянт- бути просуванцем кремля чи інших російських структур

      і все, біолше нема варіянтів. Навіть Чорновіл зараз не вписався б в 'політику' бо не був в кпсс чи шо там ще..

      А ми з цією сутиацією не збираємося миритися. Ми знайдемо інші шляхи.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2006.01.03 | stefan

        "Мы пойдем другим путем"?

        Сергій Кабуд пише:
        > яка до біса може бути політика в україні, коли
        > поперше політик має бути колишнім комуністом, інакше він не знає достатньо людей і не має звязків і так далі і тому подібне
        >
        > варіянт- бути просуванцем кремля чи інших російських структур
        >
        > і все, біолше нема варіянтів. Навіть Чорновіл зараз не вписався б в 'політику' бо не був в кпсс чи шо там ще..
        >
        > А ми з цією сутиацією не збираємося миритися. Ми знайдемо інші шляхи.
        ***
        "Мы пойдем другим путем"
        Сергій Кабуд.
        ***
        1.Хто такі "ми"?
        2.Що це за "другий путь"?
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2006.01.03 | Сергій Кабуд

          народ України який як виявилося у 2004р не такий тупий

          як кремлюки думали

          а заснуємо непросякнути гебе і кпсс організації, наростимо їх наприклад навколо середовиєа ОПОРА, МАйдан Альянс.

          Та Ви й самі знаєте про що я просто понтуєтесь якогось біса
      • 2006.01.04 | Михайло Свистович

        Re: дивлюся я на Ющенко чи Юлю і думаю - це політика?

        Сергій Кабуд пише:
        >
        > Навіть Чорновіл зараз не вписався б в 'політику' бо не був в кпсс

        Був. І Лук"яненко був.
    • 2006.01.03 | Daisy

      Re: Ні, навпаки.

      Мені здається, що вирішувати для себе "моє" "не моє" є справді правильним підходом у такій ситуації. Я вже не пам*ятаю, хто це сказав, але десь точно читала: "Людина народжується на світ з власною парою очей. Вона не є відповідальною за те, що вона бачить. Вона відповідає лише за власну чесність." Ми всі різні. І не лише в своїх моральних якостях. Треба вміти робити свій вибір, та поважати вибір інших, навіть якщо він є для нас незрозумілим.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2006.01.04 | Михайло Свистович

        Re: Ні, навпаки.

        Daisy пише:
        > Мені здається, що вирішувати для себе "моє" "не моє" є справді правильним підходом у такій ситуації

        У цій ситуації був застосований зовсім інший підхід :)

        > Треба вміти робити свій вибір, та поважати вибір інших, навіть якщо він є для нас незрозумілим.

        Ви вже почали поважати вибір Тараса Чорновола та Ніни Карпачової?
  • 2006.01.03 | Сергій Кабуд

    Парламент був не обраний а сфальшований, він не легитимний

    а закони не виконуються належним чином, практично в країні правовий беспрєдєл


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2018. Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua