01/27/2006 | Марко Майданний

Рота закрий. У прямому. Бо схопиш ангіну.
І в переносному. Себто – стули свою пельку.
Пре, як на танку, московська зима в Україну –
явище, ширше за схеми синоптиків в телеку.

Падає птах, на льоту обернувшись льодиною.
Ти б відігрів – та відмовились рухатись руки.
Холод зсередини й ззовні владує людиною.
Й гасла не вигукнеш. Стигнуть в горлянці всі звуки.

Дій краще мовчки. Не словом, а ділом. Одначе,
в цю холоднечу з ділами теж справи не Бог вість:
нарід ще б міг на Майдан чи бодай на майданчик –
жаль, відморозило в лідерів глузд. Або совість.

Що ж, хай їм грець. Відігрій знерухомлену птаху.
І не впускай ні в країну, ні в себе руїну.
Кров розжени. І виходь без сум’яття і страху –
проти зими. Не за лідерів. За Україну.


Попередні твори того ж автора:

Одначе, шкода (майже за Б. Окуджавою): http://maidanua.org/static/mai/1137754124.html
Козацька розвага: http://www.maidanua.org/static/mai/1137155107.html
БЛяСКУЧА п’ятірка: http://www.maidanua.org/static/mai/1136643759.html