02/08/2006 | Майдан-ІНФОРМ

На пошту Майдану прийшов лист з Франції, який посіяв у нас сумніви, чи справді Європа вивчила уроки голокосту та інших масових геноцидів минулого століття.

Українці у Франції, громадяни країни, прохають допомоги України у боротьбі проти антиукраїнського неґаціонізму.

Професор сучасної історії в Університеті Париж-7 ім. Д. Дідеро, пані Анні Лякруа-Різ, заперечує дійсність голоду 1932-1933 років, зорганізованого Сталіним.

Це негідне становище неґацонізму викликало оправдані й обгрунтовані протести осоціяцій, які представляють думку біля 75 000 французів українського походження.

Міністр національної освіти Франції та президент Університету Париж-7 ім. Д. Дідеро не реагують від липня 2005 р. на численні листи і відмовляються прийняти представників франко-українських асоціяцій.

У напруженій ситуації відбулася напершті зустріч 2 лютого 2006 р. представника Комітету оборони демократії в Україні з урядовцем французького міністерства закордонних справ, яка не довела до жодного результату.

Представники французів українського походження прохають українські громадські організації, політичні й парламентськ кола та асоціяції висловити свої протести на руки посла Франції в Україні, з метою не допустити, щоб глумилися над пам'яттю жертв страшного Голодомору та гідністю українського народу.

В імені численних асоціяцій: Микола Кюзен і Фридерік Гніда

Comite' Ukraine 33 - Comite' de De'fense de la De'mocratie en UKRAINE
15 rue de l'Espe'rance - 69003 - LYON ukr-33@wanadoo.fr cddu-pdt@wanadoo.fr

Від Майдану.

Професор Анні Лякруа-Різ не лише заперечує Голодомор. Вона атакує Церкву, звинувачує її в колабораціонізмі з гітлерівцями та благословлянні масових вбивств. Для нас є незрозумілою така логіка паризької професорки, яка у своєму виданні 1996 р. "Ватикан, Европа і Райх від Першої світової війни до Холодної війни" публікує "наукові" писання про "Католицьку армію України" та про причетність греко-католицької церкви до Голокосту - тут радше треба говорити про наукові кваліфікації авторки та іґнорування нею історичних фактів. Можливо, ця пані не змогла встановити факту врятування митрополитом Андреєм Шептицьким від гітлерівців з ризиком для власного життя львівського рабина Кагане (в иншій транскрипції Кахане) - то Майдан допоможе знайти достатньо вірогідне історичне джерело - спогади самого рабина.

Проте для нас у цьому питанні важливим є також і постава української влади. Ми знаємо, що Президент Ющенко, перебуваючи у Франції, не побоявся наклепів з боку антиукраїнських сил і поклав квіти на могилу Симона Петлюри. А що ж инші чиновники, в першу чергу в МЗС, які мали б захищати інтереси України - їх не обходить, що на державу і народ, які вони представляють, зводять наклепи? Чи вони чекають, коли Президента запишуть симпатика чорносотенних погромів, а вже тоді з граціозністю динозаврів почнуть реаґувати?