МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Ющенко виступає у Верховній Раді.

02/09/2006 | Майдан-ІНФОРМ
Ющенко прибув у Верховну Раду і виступає перед депутатами.

Тема його виступу– ситуація в Україні.

Попередній текст звернення Президента був розданий народним депутам напередодні.

Свій виступ Ющенко розпочав із ствердження що найвищою цінністю є людська свобода.

Відповіді

  • 2006.02.09 | Майдан

    Виступ транслюється по радіо (-)

    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2006.02.09 | Михайло Свистович

      А також по УТ-1 і 5 каналу. Ющ виглядає кволим і розгубленим.

      Читає з папірця, запалу нема, викликає жалість.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2006.02.09 | ans-mo

        Як може виглядати людина, котрого поливають брудом з усіх боків?

        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2006.02.09 | Михайло Свистович

          Re: Як може виглядати людина, котрого поливають брудом з усіх боків?

          По-різному може виглядати. А до Вас прохання: не забувайте, будь ласка, ставити знак (-) в повідомленні, яке складається з одної назви.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2006.02.09 | Daisy

        Ющ виглядає кволим і розгубленим.

        По радіо він звучав нормально.

        Він - не політик за своєю суттю. Він просто морально не готовий до того, що інші люди можуть так просто зневажати те, що для нього є святим. Він вважає, що заклик до об"єднання заради України має працювати, бо Україна - святе. Але не для всіх. Яка там Україна, якщо требе собі місце у ВР забезпечити?

        Ось він і розгублений, бо не розміє, як таке може бути
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2006.02.09 | Остап!

          Ющенко не розуміє що таке трикутник влади, тому маємо проблеми

          Ющенко не розуміє що таке трикутник влади...

          Він каже що трикутник влади -це президент, уряд і парламент.

          А в дійсності, трикутник влади - СУД, Уряд і Парламент.

          От звідси всі проблеми.

          Вже була пропозиція написати йому на листку перелік його повноважень і заставити вивчити їх....
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2006.02.09 | Daisy

            Re: Ющенко не розуміє що таке трикутник влади, тому маємо проблеми

            Але тоді він туди не вписується, бо за Конституцією він не є ані законодавчою, ані виконавчою, ані судовою владою.

            У нас виходить щось на кшталт чотирикутника, хоча Конституція говорить про розподіл влади на три гілки
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2006.02.09 | Остап!

              Це базова проблема політичного життя України

              Daisy пише:
              > Але тоді він туди не вписується, бо за Конституцією він не є ані законодавчою, ані виконавчою, ані судовою владою.
              >
              > У нас виходить щось на кшталт чотирикутника, хоча Конституція говорить про розподіл влади на три гілки

              Це базова проблема політичного життя України. Все решта -похідні цієї проблеми.

              При нормальному трикутнику влади: Суд, Уряд, Парламент - президенту якраз залишаться його любимі вулики і глечики. Чому він упирається і хоче керувати там де не може - не зрозуміло.
              згорнути/розгорнути гілку відповідей
              • 2006.02.09 | Мартинюк

                Більшість тих хто голосували за Ющенка думають по іншому

                Так само як і ті які голосували за Януковича - всі голосували за Президента з реальними повноваженнями а не за бутаформську посаду.

                Інакше на вибори прийли б лише деякі нудьгуючі пенсіонери.
                згорнути/розгорнути гілку відповідей
                • 2006.02.09 | Остап!

                  Прямі вибори президента є "нав"язаними" виборами хибної гілки

                  Мартинюк пише:
                  > Так само як і ті які голосували за Януковича - всі голосували за Президента з реальними повноваженнями а не за бутаформську посаду.
                  >

                  Прямі вибори президента є "нав"язаними" виборами хибної гілки влади.

                  Нас, образно кажучи, "розвели" на вибори 2004.
                  Тому нам і опонентам нічого не залишалось робити як протистояти приходу "протилежної сторони" з диктаторськими повноваженнями.

                  Необхідності у президентові, як гілці влади - нема. Що і видно вже десь 6 років, з початку розмов про доцільність посади президента у тому вигляді, яка вона є в Україні (при наявності Прем"єра)
                • 2006.02.09 | SpokusXalepniy

                  Це ти кому розповідаєш?

                  Мартинюк пише:
                  > ...ті які голосували за Януковича - всі голосували за Президента з реальними повноваженнями а не за бутаформську посаду.

                  Згоден.

                  Тільки треба згадати хто голосував у ВР за цю реформу. А вже після цього обговорювати зрадників і зрадниць.
              • 2006.02.09 | BIO

                Re: Це базова проблема політичного життя України

                >Чому він упирається і хоче керувати там де не може - не зрозуміло.

                Чудово зрозуміло, його упирає оточення бо при нормальних розкладах,
                особливо судових, в них ніяких шансів керувати. Він і до отруєння
                не мав на них ради, а тепер і поготів. А це дуже виснажує,якщо ще є що.
                Занотуйте, будь ласка, це априорі.
        • 2006.02.09 | Михайло Свистович

          Re: Ющ виглядає кволим і розгубленим.

          Daisy пише:
          > По радіо він звучав нормально.

          Я дивився по телевізору.

          >
          > Він - не політик за своєю суттю.

          Пора вже ним ставати.

          >
          > Він просто морально не готовий до того, що інші люди можуть так просто зневажати те, що для нього є святим.

          Пора вже звикати.

          >
          > Ось він і розгублений, бо не розміє, як таке може бути

          Пора вже розуміти. Якщо не може - спитати. Тільки не одних любих друзів. Пора вже розширювати коло. В нього є лише одна можливість - спертися на народ. Механізм цього опертя можна винайти. Але ж для цього потрібне бажання і спроби. Наразі їх не видно.

          Він - президент, а не просто громадянин. Не має права ховатися в мушлю.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2006.02.09 | Daisy

            Re: Ющ виглядає кволим і розгубленим.

            Він - людина. І багато проблем, які ми спостерігаємо назовні, є результатом його глибиних характеристик. А їх дуже важко міняти. І ті ж самі бджоли та глечики є нічим іншим, як намаганням відійти від ідіотизму реальності у світ, де все зрозуміло. Думаю, мало хто розуміє, як йому важко.

            Чи має він зобов"язання? Має. Але це не робить його завдання легшим.
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2006.02.09 | Михайло Свистович

              Re: Ющ виглядає кволим і розгубленим.

              Daisy пише:
              > Він - людина. І багато проблем, які ми спостерігаємо назовні, є результатом його глибиних характеристик. А їх дуже важко міняти.

              Саме так. Я це знаю по собі. Треба міняти, бо програєш.

              > І ті ж самі бджоли та глечики є нічим іншим, як намаганням відійти від ідіотизму реальності у світ, де все зрозуміло.

              Хай будуть бджоли і глечики. Нормальне хобі.

              > Думаю, мало хто розуміє, як йому важко.

              Я його розумію, але від цього не легше. Йдеться ж не про Віктора Андрійовича Ющенка, а про президента України.
        • 2006.02.09 | catko

          от вже і сам ющ пояснив свою "розгубленість"(л)

          http://www.obkom.net.ua/news/2006-02-09/1345.shtml

          Ющенко понял, что сегодня в парламенте он метал бисер перед свиньями

          Президент Виктор Ющенко считает нынешний состав Верховной Рады неготовым воспринимать идеи послания.

          Об этом он сообщил журналистам.

          «Избирательная полемика, она фактически на повестке дня. Тут нельзя говорить о непреходящих вещах, это тут не воспринимается, это не та тема, не то меню, не то настроение», – сказал Ющенко.

          Ющенко отметил, само выступление было для него некомфортным.

          «(Депутаты) утомленные, наэлектризованные... в зале я ощущал дискомфорт», – добавил Президент.

          В то же время, Ющенко отметил, что воспринимает нормально такое состояние парламента.

          «Это то, что отходит и очевидно воспринимать его надо, таким каким оно есть», – резюмировал он.

          Как сообщалось, Ющенко выступил в Раде с ежегодным посланием.

          Президент, в частности, пообещал вынести конституционную реформу на референдум, снизить налоги и призвал политиков к консолидации.
        • 2006.02.09 | damoradan

          Сам виноват

          Сначала выгнал из правительства БЮТ и ПРП, а теперь удивляется, что кроме фракций НСНУ и УНП его никто не воспринимает. Чему удивляться?! На чью поддержку он рассчитывал?
      • 2006.02.09 | Scubo

        Куди йому до Шуфрича і Вітренко.

        Чи Хостікоєва у ролі турецького султана...

        За кого голосували!

        Кому податки платимо!
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2006.02.09 | Михайло Свистович

          Дещо не гріх перейняти і в Шуфрича з Вітрянкою (-)

  • 2006.02.09 | tomcat

    ентузiазму точно немає. а як в нього iз здоров'ям? (-)

  • 2006.02.09 | Albes

    Re: Ющенко виступає у Верховній Раді.

    "Свій виступ Ющенко розпочав із ствердження що найвищою цінністю є людська свобода."
    Вот именно, что тольго говорит. А дела говорят о противоположном. Например подписание им ряда законов, которые сужают свободы граждан вплоть до полной их ликвидации по сути и непринятие мер по отмене таких законов, принятых предыдущей властью. Приведу только два общеизвестных примера (хотя их больше) по каждому своему утверждению : "неприкосновенность" и "политреформа".
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2006.02.09 | Майдан

      Ющенко припинив видавати секретні укази і оскаржив недоторканіст

      Діло тепер з Конституційним Судом.

      Але ж ви самі не любите різких рухів зі сторони президента - наприклад історія із звільненням Піскуна.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2006.02.09 | Albes

        Ющенко припинив видавати секретні укази і оскаржив недоторка ?

        "Ющенко припинив видавати секретні укази і оскаржив недоторканіст

        Діло тепер з Конституційним Судом.

        Але ж ви самі не любите різких рухів зі сторони президента - наприклад історія із звільненням Піскуна."

        Не припинив.
        А насчет "оскаржив недоторканіст" так вообще только посмеяться можно. Я тоже могу все обжаловать в недействующий орган. А толку ? Только, разве что, для ПиАра.
        А вот ДЕЙСТВИЯ... Спросите у Шона, какую позицию занимали в судебных заседаниях по неприкосновенности представители Президента, действующие от ЕГО имени. И прочитайте его материал http://www2.maidanua.org/news/view.php3?bn=maidan_free&key=1139394453&first=1139484360&last=1139454243

        И не люблю я не "різких рухів" буть то со стороны Президента или кого-либо иного. Я не люблю некомпетентности и "понтов", "холодного цинизма..."(с)В.Высоцкий. И это все (а не "резкие движения") было продемонстрировано в "деле Пискуна".

        Я прочитал сегодняшнее выступление Ющенко в ВР. Особенное внимание, как Вы понимаете, уделил тому, что он говорил по поводу реформирования судебной и правоохранительной систем. Мой вывод : болтовня, опять одна болтовня. Ни о чем. Пустышка. Реальные идеи и предложения явно отсутствуют. И за этот год НИЧЕГО в судебной системе в лучшую сторону не изменилось. Только в худшую. И нам ВСЕМ это еще не раз аукнется на наши головы.
    • 2006.02.09 | tomcat

      може це зпустошення по закiнченню газовоi битви? (+)

      до речi ехануров та iвченко також виглядають дуже стомленими. нова система торгiвлi газом - це фундаментальна змiна в економiцi. це вам не промови на мiтингах i не пiар-акцii, це дуже важка робота.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2006.02.09 | BIO

        Re: може це зпустошення по закiнченню газовоi битви? (+)

        Добавьте третьим до комплекта плачкова.
        Судя по одутловатым лицам наиболее
        активно отсасывали именно они.
        Газ конечно, сверхлимитный.
        Фтизиолога не проведешь.
        Как , впрочем, и физиономиста.

        Спиздилиолог, приватизация карстовых пустот почти даром
    • 2006.02.10 | stefan

      стенограма виступу ВАЮ

      ГОЛОВА. Так, шановні народні депутати, я прошу вас всіх зайти до сесійної зали. (О п л е с к и)

      Так, шановні колеги, в роботі Верховної Ради України бере участь Президент України Віктор Андрійович Ющенко, а також присутній уряд на чолі з Юрієм Івановичем Єхануровим. (О п л е с к и)

      Шановний Президенте, шановні колеги, відповідно до статті 85 Конституції України до повноважень Верховної Ради України належить заслуховування щорічних та позачергових послань Президента України про внутрішнє і зовнішнє становище України. Президент України направив до Верховної Ради України матеріали з текстом послання, які вам вручено.

      До виступу зі зверненням до українського народу запрошується Президент України Віктор Андрійович Ющенко. Прошу привітати Президента України. (О п л е с к и)



      ЮЩЕНКО В.А.

      Шановні народні депутати, шановна громада України!

      Для мене є велика честь сьогодні бути в цьому залі і мати можливість звернутися до народних депутатів України.

      Рік тому Україна відкрила нову сторінку своєї історії. На місці колишньої Радянської республіки – держава з непевним політичним обличчям і невизначеним майбутнім – з`явилась політично зріла нація, яка здатна самостійно вершити свою історичну долю без будь-чиїх підказок.

      Рік тому Україна опинилася в центрі уваги міжнародної спільноти. Зарубіжні держави та їх лідери з інтересом спостерігали за подіями, що відбувалися в Україні. Наші громадяни як на Сході, так і на Заході під різними прапорами довели світові, що є народом, здатним визначати не лише свою історію, але й світову. Розумію, що оцінка наступних поколінь буде вагомішою, але сьогодні прийміть від мене щирі слова подяки усім, хто від тієї чи іншої політичної сили в Україні чи за її межами своєю правдою допомагав Україні повернутися у світовий демократичний процес.

      (О п л е с к и)

      Новий статус країни відкриває перед нами принципові нові горизонти розвитку, ставить нові завдання державотворення та вимоги до нашого суспільства, до всіх, хто покликаний ці завдання вирішувати. Ми разом з вами належимо до великого народу, який довів свою зрілість і наділив нас владою. У той же час ми належимо можливо до різних гілок влади та маємо різні денні вподобання. І хоча це відрізняє нас, але не робить нас противниками. Ми тісно пов`язані одним обов`язком, який маємо виконувати перед нашим суспільством і нашим народом. Як Президент України я хочу дати оцінку ситуації та задати орієнтири подальшого розвитку суспільства. Я пропоную порядок денний, навколо якого українська громада, усі ми повинні консолідувати власні зусилля. Тому досить сваритися, роботи вистачить усім. Сьогодні як ніколи важливо продемонструвати вміння взаємодіяти та реалізовувати стратегічні завдання розвитку країни, вміти консолідуватись. Переконаний, що лише в ході цієї роботи ми сформуємо досконалу та потрібну для українського народу модель нової системи української влади. Я вірю, що, нарешті, ми започаткуємо в державі новий тип суспільного діалогу та облишимо ганебну практику політичного популізму. Ми повинні піднятися на рівень державного мислення та утвердити новий статус українського політика, здатного проводити в суспільстві нові цінності та відстоювати їх у світі.

      Шановні колеги, часто доводиться чути, що сьогодні українцями бути модно та цього замало, я переконаний. Ми маємо зробити все, щоб було ще й вигідно і цікаво, щоб кожен українець міг пишатися своєю батьківщиною. Ми відкрили світові очі на Україну, тому зможемо відкрити і власні очі на світ. Маємо по-іншому подивитися на нашу державу, на власні проблеми і на власні перспективи.

      Подібно до того, як ми дивимося у вікно, перш ніж відповідно одягнутися і вийти з своєї хати, ми маємо збагнути процеси довкола нас, вибудувати власне місце серед інших країн світу, власну місію. Сучасна цивілізація розвивається надзвичайно динамічно, часто зміни відбуваються швидше, ніж ми встигаємо їх осмислити. Керуватися у політичній практиці категоріями і стандартами вчорашнього дня - значить прирікати свою країну на історичний програш. Перехідний період 90-их років закінчився. Рубікон перейдено, українська модерна нація відбулася і має реальні шанси увійти в число розвинених країн світу. Що дає мені підстави так стверджувати? Що у нас сьогодні є в активі? Власне кажучи, чому до України сьогодні прикута така увага інших країн світу?

      Перше. Ми довели, що в цій країні людська свобода - не просто слово, а вища цінність, яка об’єднує націю та визначає філософію влади, цінність, яку наш народ готовий обстоювати з непохитною волею і рішучістю. Пригадуються слова великого Богдана: „Такої доброї нагоди, щоб кожний на всій Україні користувався вільностями, ще ніколи не було”.

      Друге. Ми стали прикладом для інших країн пострадянського простору у самостійному виборі свого шляху, згідно з власними національними пріоритетами, а не під тиском будь-якої сили.

      Третє. Викликом для нас, як і для всієї цивілізації на рубежі століть стало те, що не існує, як виявилось, готових універсальних рецептів демократії після років тоталітарного режиму, на багато питань потрібно самим шукати відповіді уперше в новітній історії. Територією України проходить передова лінія глобального розвитку державного управління та сучасних демократичних інститутів. Ми можемо стати прикладом для всього прогресивного людства у формуванні нової демократії.

      Четверте. Шлях до економічного процвітання, який Європа пройшла за сотні років, ми повинні пройти за 5-7 років, максимум за 10. Україна може відбутися як повноцінна держава, лише якщо зробить економічний стрибок. Вона має прийняти цей виклик і стати місцем формування нових моделей економічного розвитку, але це все – проблема політичної волі.

      П’яте. Україна історично була перехрестям різних культур, цивілізацій, місцем перетину важливих транзитних, міграційних, фінансових, політичних, інтеграційних та інших процесів. Тривалий час це вважалось тягарем, додатковою складністю і перешкодою для національного розвитку.

      Переконаний, що сьогодні це – наша колосальна перевага і величезний невикористаний резерв. Фундамент, який ми збудуємо для управління цими процесами, визначатиме перспективи стабільного розвитку не тільки нашої держави, але й регіону.

      Рік тому ми отримали завдання суспільства створити нову політичну систему. Це багаторічний процес змін, але вже зараз можна впевнено сказати, що 2005 рік поклав добрий початок на цьому непростому шляху. Завдяки народу ми зруйнували підвалини авторитарно-корупційної системи, отримали свободу, перш за все, свободу слова і свободу політичного вибору. Влада стала відкритою для контролю та чутливою до критики. Для нас політична конкуренція сьогодні – це вже природній стан суспільства.

      Різко послаблена та позбавлена державної підтримки система олігархічного контролю економіки, різко порушена корупційна вертикаль влади, зменшується вплив на економіку найнебезпечніших тіньових схем, як то тіньова приватизація чи компенсація, ПДВ тощо.

      Суттєво звужено коло бідності. Практично знищено зубожіння. Українська культура, українська культурна політика перестала бути попелюшкою.

      Вдамся лише до одного аналізу окремих тенденцій минулого року. Ми отримали країну з ознаками економічного занепаду. Україна жила з олігархонізованою, надзвичайно енергоємною, енергозалежною, незбалансованою, тіньовою і практично не конкурентноздатною економікою, яка по суті вичерпувала свій ресурс.

      Почав розкручуватися дефіцит бюджету, який уже становив 12 мільярдів гривень, погіршувалася макроекономічна ситуація. За січень 2005 року темпи росту ВВП скоротилися майже удвічі – з 12 до 6,5. У четвертому кварталі 2004 року валютні резерви Національного банку зменшилися на четверть. З квітня 2004 року почали відбуватися негативні тенденції у всіх галузях національної промисловості. Країна могла б покотитися у прірву бідності і розрухи.

      2005 рік був роком початку якісної перебудови економіки. Ми зуміли зробити найважливіше – поставити її на службу кожному українцю. Економіка почала зростати переважно за рахунок розширення внутрішнього споживання, істотно знизилася її залежність від несприятливого і дуже кон’юнктурного сировинного експорту.

      Фактично уперше в історії незалежної країни ми сформували модель соціально орієнтованої економіки і забезпечили її практичне функціонування. Тільки така модель змогла забезпечити рекордні показники зростання добробуту людей. Реальні доходи населення збільшилися, вдумайтеся, шановні колеги, на 20 відсотків, соціальні стандарти більше, ніж на 30 відсотків, а допомога на дітей у 4-12 разів. Мінімальну пенсію у цій країні уперше збільшено до прожиткового мінімуму.

      Я переконаний, що зазначена модель принесе результати, за які нам будуть вдячні наші батьки, діти і онуки. Ми будемо і надалі розвивати такий соціально-економічний курс. Водночас я хотів би особливо підкреслити, що висока соціальна планка 2005 року була досягнута при збереженні повної макроекономічної стабільності на ринку.

      Незважаючи на вагоме соціальне навантаження, ми заспокоїли макроекономіку, дефіцит Державного бюджету - 1,8 % до ВВП, був у межах визначений для країн з перехідною економікою. Ми витримали інфляцію 10,3% у межах середньої за останні 5 років. У другому півріччі вона майже втричі була нижчою, ніж за аналогічний період минулого року, відповідно 3,7 проти 8,4%.

      Надходження до бюджету стабільно зростали. Доходів надійшло на 54% більше ніж у попередній рік. Цей курс продовжується і зараз. Уже за січень 2006 року Загальний фонд Державного бюджету виконано на 109% і на 38% збільшено порівняно із січнем попереднього року.

      При помірних поки що темпах зростання внутрішнього валового продукту та промисловості ми одержали високі показники економічної та соціальної ефективності.

      Резерви Національного банку України зросли на 10 мільярдів доларів або у 2 рази. Таких темпів зростання та обсягів валютних резервів у країні ще не було. Одним із яскравих прикладів нової політики став продаж „Криворіжсталі”, який приніс Україні 4,8 мільйона доларів, що на 20%, мільярда доларів, вибачте, що на 20% більше ніж поступлення від приватизації за всі попередні роки разом узяті.

      Практично погашена прострочена заборгованість по ПДВ, яка багато років була джерелом, по-суті, корупції державних чиновників. Ефективні кроки нової влади привели до зниження рівня тінізації. За оцінками міжнародних рейтинг-агентств за рівнем корупційності Україна перейшла з 122 місця на 107 місце. На лютневій пленарній сесії Міжнародної групи з боротьби з фінансовими зловживаннями, ФАТФ, Україну викреслено з чорного списку країн, які ведуть недостатню роботу з легалізацією доходів, отриманих злочинним шляхом.

      Я буду всебічно підтримувати цей курс і надалі. Україну почали поважати в світі. Це є необхідною умовою для того, щоб відстоювати національні інтереси нашої країни. І в цьому напрямі торік вже було багато зроблено. Зокрема, в результаті захисту вітчизняних виробників від антидемпінгових … збережено ринки ємкістю 182 мільйони доларів, відповідні угоди та домовленості досягнуто з Європейським Союзом у сфері торгівлі текстилем і сталлю. Скасовані торговельні санкції з боку США, які дозволяють розширити експорт по 23 товарних позиціях щороку додатково на суму більше 60 мільйонів доларів.

      Незважаючи на суттєве збільшення соціальної складової економіки забезпечено надійну фінансову базу для подальшого економічного зростання. Обсяг депозитів фізичних осіб збільшився, вдумайтесь, на 76 відсотків і становить сьогодні 73 мільярди гривень.

      Кредитування економіки зросло на 62 відсотки, а темпи приросту кредитування - у два рази. Кредитування населення зросло в 2,3 рази, майже на 6 відсотків зменшено прямий зовнішній борг держави, або скорочено цей борг на 7 мільярдів гривень. Громадяни почали довіряти державі, вірити у її перспективи.

      Шановні колеги! 2005 рік вніс значні зміни у сприйняття України міжнародною спільнотою, наша країна почала стрімко виходити із стану зовнішньополітичної ізоляції, відкриваючи для себе нові можливості на міжнародній арені.

      Україна вже утвердилась у світі, як рівноправний суб’єкт міжнародних відносин, її політика є виваженою і передбачуваною. Ми почали будувати взаємовигідні і добросусідські відносини зі своїми партнерами. Водночас, для реалізації стратегічних цілей нашої державної політики важливо забезпечити взаємодоповнення зовнішньої та внутрішньої політики.

      Переконаний, саме Україні, історично судилось бути основою інтеграційних процесів у регіоні Центрально-східної Європи, стабільність якого є важливою не тільки для континенту, але і для цілого світу.

      Переконаний, українці стануть нацією, яка запропонує світові високі духовні цінності, нові зразки демократичної культури, міжнародної єдності та міждержавного діалогу. У цьому полягає наш глобальний проект і наша місія. (О п л е с к и).

      Шановні колеги, на мій погляд, невдачі останніх років були пов’язані з нерозумінням власних ресурсів та можливостей, прийняттям на себе хибних цілей, поверхневим самовизначенням у світі.

      Складалася ситуація, коли Південь та Схід України вже не міг без Росії, а Захід спав і марив Європою. Київ перетворився на центр боротьби за владу. І так тривало доти, доки народ не об’єднався і не вирішив долю нашої держави. Ми змінили логіку процесів у державі і в цілому регіоні. Сьогодні не можна допустити, щоб привиди минулого визначали наші мотиви та політичні цілі.

      Слід припинити боротися один з одним за контроль над старою владною машиною. Ми продовжуємо виснажувати суспільну довіру, перетягувати рештки старої роздертої ковдри, замість того, щоб ткати нову. Досить бігти за вчорашніми цілями, постійно доганяючи чийсь розвиток, намагаючи комусь сподобатися, копіювати чуже - це не наш шлях і це шлях в нікуди.

      Сьогодні для нас, як ніколи, гостро стоїть питання реалізації власної місії, консолідації багатоетнічної нації України та формування реалістичної власної стратегії розвитку.

      Своїм першочерговим завданням як Президента України, я бачу повернення системи фундаментальних інфраструктурних реформ для творення України як суверенної держави, життя якої визначається європейськими цивілізованими координатами, а розвиток спрямований від соціально-економічної периферії до центру Світового Співтовариства.

      Що нам для цього потрібно зробити? Ми всі і кожен, мусимо крок за кроком відмовитися від пут минулого, які стримують поступ держави. А це: відмовитися від виключно української практики вранці домовлятися, а ввечері ці домовленості порушувати. (О п л е с к и).

      Партійна роздробленість залишається одною із базових політичних проблем нації, які зашкоджують структуризації і парламенту, і суспільства. Відмовитися від провокативного мусування у партійних інтересах особливо перед виборами тем, які хоч на йоту розділяють українське суспільство. Чи то йдеться мова про релігію, мову, чи, так звану, федералізацію, НАТО та інше. Відмовитися від політики подвійних стандартів, коли для прикладу сповідуються з одного боку ставлення до змін до Конституції, як до священної корови, і в той же час свідомо нехтується право народу згідно з Конституцією мати дієздатний Конституційний Суд. Відмовитися від, вибачте, традиційного передвиборчого соціального популізму, ціна якого за останні місяці в результаті прийнятих законів - третина Державного бюджету, при чому жодної копійки ресурсів під ці закони не підведено.

      А ще треба пройти одну велику школу та навчитися об’єднуватися і формувати консолідовану позицію чи то у зовнішніх відносинах, чи то перед загрозами економічних чи політичних криз.

      Події останнього часу першочергово ставлять на порядок денний необхідність формування і розвитку стратегічної спроможності державного управління. Тому на середньострокову перспективу хочу виділити напрямки нової стратегії державотворення і розвитку суспільства, яка дасть змогу кожній політичній силі, громадянам реалізувати свої інтереси та переконання.

      Перший напрямок. Це формування сучасної системи державного управління, здатної працювати з глобальними процесами, визначати та відстоювати суспільні інтереси.

      Система управління, яку ми отримали у спадок, лише породжує і примножує кризи. Ми маємо конфлікт між старими методами авторитарного керівництва і новими умовами життя у незалежній країні. Наша система влади не вміє рухатися за інтересами громадян, влада продовжує вважати себе єдиним джерелом вироблення рішень. Ми сьогодні приймаємо низку важливих законів, а вони відразу втрачають свою силу. В результаті за гучними назвами стоїть організаційне безсилля або стара адміністративна система. Тому часто наші рішення є благими намірами, якими, як говорив відомий класик, вимощена дорога у пекло.

      Хочу звернути увагу політичних сил на те, що влада сьогодні змінює свої джерела. Її все менше у стінах владних будинків. Акцент переноситься на гуманітарні, правові та політичні інструменти, процедури, узгодження інтересів і досягнення порозумінь. Влада все більше зміщується туди, де відбувається самоорганізація громад, де йде пошук нових інструментів державного управління.

      За таких обставинах політична партія, яка здатна створити умови для вирішення суспільних проблем, може досить швидко перетворитися на впливову силу у державі, а не лише слугувати поїздом у парламент.

      Окремої уваги потребують ситуації прийняття стратегічно важливих для держави рішень. Політичні рішення мають розглядатися публічно, а не нав'язуватися політикам шляхом створення кризи. Нам потрібна нова якість консультаційного процесу в державі.

      Не менш нагальною проблемою, що потребує публічних дискусій, є реформування Збройних Сил України та оборонно-промислового комплексу. На розгляд громадськості та політику му у 2006 році будуть винесені основоположні документи – стратегія національної безпеки України та стратегія воєнної безпеки України.

      Надійною може бути лише професійна армія із соціально захищеним військовослужбовцем. Ми плануємо з 2010 року повністю перейти на контрактну форму служби з одночасним забезпеченням інноваційного розвитку оборонно-промислового комплексу України та військово-технічного співробітництва.

      Шановні колеги, я критичний щодо моделі демократії, яка склалася в Україні. У нас практично не вибудований цивілізований політичний простір. Переконаний: позиція всіх політичних сил має бути відображена у політичному процесі. Н може так буди, що опозиція, політична сила, за якою стоять відповідні групи суспільних інтересів, була виключена з політичного діалогу та насолоджувалася лише критикою іншої.

      Вирішення цього завдання вимагає повернутись до теми конституційної реформи. Вважаю за необхідне ще раз висловити своє ставлення до неї. Повторююсь, як гарант Конституції я не зробив і не зроблю жодного кроку на порушення Конституції в редакції, що набрала чинності з 1 січня 2006 року. (О п л е с к и)

      Разом з тим, я неодноразово наголошував, що зміни… але я наголошую, що зміни, які набрали чинності і ще мають вступити в дію, це лише часткова реформа системи влади. До того ж це лише реформа на центральному її рівні. Тому вони, на мій погляд, ці зміни не можуть називатися повноцінною політичною чи конституційною реформою, якої сьогодні реально потребує наше суспільство. Внесені до Конституції зміни уже сьогодні демонструють ряд проблем, які ви знаєте, які я хотів частину перелічити. Це неврегульованість питання відставки уряду в разі розпаду коаліції, що його сформувала. Що робити громадянам, якщо одна з гілок влади не виконує своїх конституційних повноважень? Неузгодженість реформи системи влади на центральному і на місцевих рівнях. Остання відкладена мінімум на півроку. Перехід до пропорційного принципу формування представницьких органів місцевих рад не враховує захисту інтересів місцевих громад і містить пряму загрозу наростання відцентрових тенденцій. Це річ очевидна.

      Жоден із законів, які регулюють діяльність органів влади, не адаптований до внесених в Конституцію змін. Без прийняття змін до цих законів влада в нових умовах не зможе нормально функціонувати. Переконаний, цілі політичної реформи мають бути набагато глибшими, вони не зводяться лише до перерозподілу повноважень у трикутнику президент-парламент-уряд. Нівелювання масштабу політичної реформи лише до цього перерозподілу загрожує перманентними парламентсько-урядовими кризами, свідками яких ми вже є.

      І останнім у цьому ряду, але чи не найважливішим пунктом формування сучасної системи державного управління слід відзначити кадрову політику, якість кадрів. Державна служба перестає бути місцем отримання адміністративної ренти, але вона ще не стала престижною професією.

      Ми маємо допустити до державної служби вольові ініціативні кадри нової генерації, це і є наш головний ресурс, який потрібно примножувати.

      Другий стратегічний напрямок - це формування інтелектуально орієнтованої економіки. Стан і майбутнє економіки визначають високотехнологічні підприємства, які створюють нові продукти та послуги. Усі ми розуміємо, що розвиток національної економіки на ринкових засадах неможливий, без активно включення України в систему світових господарських процесів. Україна не може стояти осторонь цивілізаційних і економічних процесів, при цьому в умовах глобалізації роль і формат участі країни в міжнародному економічному співробітництві неминуче змінюється.

      Ми не маємо права більше рухатися в режимі наздогоняючого розвитку, дивлячись у спину нашим конкурентам. В результаті економічної політики минулих років, Україна ризикує посісти в міжнародному розподілу праці місце притаманне сировинноорієнтованим, низькотехнологічним країнам світу. У ході процесів глобалізації це несе в собі ризики перетворення країни на промислово-технологічну периферію.

      Інтеграція у світовий економічний простір вимагає підвищення частки інноваційної продукції та збільшення обсягів надання високотехнологічних послуг. Наше завдання: використавши свій науковий потенціал, стати в рівень з розвинутими країнами світу. Для цього, ми повинні значно більше вкладати в людські ресурси, підвищення їх кваліфікації, дослідження і розробку нових технологій. Хочу підкреслити, що інтеграція в сучасні регіональні. Політичні та економічні альянси з користю для своїх громадян можлива лише за умов підготовки населення та підвищення конкурентоспроможності людських ресурсів країни.

      У цьому контексті ми маємо поглиблювати співпрацю у глобальних високотехнологічних проектах, включаючи приєднання до проектів у рамках оновленої лісабонської стратегії Європейського союзу. Завданням органів державної влади є подальше розширення міжнародного співробітництва усіх напрямків від гуманітарного, науково-технічного до політичного і оборонного. Працюючи над створенням унікальних українських товарів, потрібно змінювати конкурентні переваги вітчизняного бізнесу та захищати себе від недобросовісної конкуренції на світових ринках.

      Завданню побудови сучасної конкурентоспроможної економіки, що ґрунтується на людському капіталі та інноваціях, мають відповідати напрями нашої міжнародної політики. Не зважаючи на внутрішні проблеми як у Європейському союзі, так і в Україні, в 2005 році було зроблено більше, аніж за всю історію нашої незалежності для поглиблення відносин і визнання України світовою і європейською спільнотою.

      Україна отримала статус країни з ринковою економікою, розпочато переговори про спрощення візового режиму, реадмісію, досягнуто значного прогресу у виконанні плану дій Україна-ЄС, укладено шість важливих галузевих угод у сфері безпеки, транспорту, енергетики, космосу тощо.

      Наступні кроки України у сфері європейської інтеграції продиктовані передусім національними інтересами. Це – створення зони вільної торгівлі з Європейським союзом у 2007 році, укладення європейської угоди про асоціації у 2008 році, потім, після виконання копенгагенських критеріїв вступу до ЄЕС, набуття повноправного членства в Європейському союзі.

      На двосторонньому і багатосторонньому рівні Україна і в подальшому буде використовувати потенціал стратегічного партнерства з Росією і підтримувати добрі взаємовигідні відносини з іншими країнами-сусідами, бути присутньою там, де є наші політичні, економічні чи гуманітарні інтереси.

      2005 рік сміливо можна занести у актив і у відносинах з такими нашими партнерами, як Сполучені Штати Америки, Польща та Румунія. Сподіваюсь, що 2006 рік ознаменується прийняттям стратегічно важливих рішень у взаєминах з цими державами. На порядку денному – це визнання України країною з ринковою економікою в рамках антидемпінгового законодавства у Сполучених Штатах Америки, підписання відповідного протоколу у рамках процесу оформлення членства України у Світовій організації торгівлі.

      Ще одним нашим важливим зовнішньополітичним завданням є утвердження нашої держави як регіонального лідера. Україна не лише поділяє європейські цінності, а й сприяє їх впровадженню в регіоні. Про те, що ця діяльність не є абстрактною, свідчить заснування на самміті 2 грудня у Києві спільноти демократичного вибори як регіональну форму забезпечення демократії, безпеки, стабільності, процвітання в Балто-Чорноморсько-Каспійському регіоні.

      Нова регіональна політика України стає одним із ключових елементів європейської та євроатлантичної інтеграції нашої держави. Україна своїми діями підтверджує лідерство в ГУУАМ, все активніше виконує… використовує можливості співпраці у Чорноморському регіоні, зокрема в рамках ПАЧЕС

      Головний акцент робиться і далі робитиметься на поглиблення економічної співпраці, поліпшення міжнародного іміджу України, максимальному використанні її потенціалу як надійної країни, транзитера енергоресурсів та партнера у забезпеченні стабільності і безпеки у цьому регіоні. Значний прогрес ми отримали у врегулюванні придністровського конфлікту.

      Україна крім цього бере активну участь у підготовці міжнародно-правових документів, що формують правову базу, у тому числі Єдиного економічного простору, керуючись принципами рівно-векторної і різношвидкісної інтеграції з урахуванням норм української Конституції і національних інтересів.

      Третій стратегічний напрям – це поліпшення якості життя громадян, консолідація суспільства та відродження духовних цінностей нації. Сьогодні Україна започатковує державну політику, орієнтовану на підвищення економічних, соціальних та гуманітарних стандартів життя для кожного громадянина.

      Особливу увагу ми вже приділяємо нашому майбутньому – це дітям. Протягом найближчих років ми заберемо з вулиці безпритульних дітей та створимо їм належні умови для гармонійного розвитку в атмосфері сімейного затишку. Переконаний, що ми станемо свідками того, як необтяжливо стереотипами минулого молодь стане основою консолідації суспільства на принципах міжнаціональної толерантності, культурної множинності та духовних цінностей.

      Наразі ми маємо величезний розрив між умовами життя, що продиктовані різницею в доходах різних верств населення. Тому реформування системи оплати праці має стати в голові перетворень. Для цього ми запропонуємо стимули доведення зарплат, виведенню зарплат найманих працівників із тіні. Запровадимо новий стандарт – погодинну оплату праці. Ключове завдання – забезпечити державні стандарти та соціальні гарантії гідного рівня життя кожному громадянину незалежно від місця його проживання.

      Для реалізації цієї мети необхідний інноваційний розвиток секторів, які десятиліттями перебували на державних дотаціях. Житлово-комунальне господарство є однією з пріоритетних сфер в повсякденному середовищі людини через яке формується її настрій, через яке громадяни оцінюють діяльність органів управління від начальника ЖЕКу до керівника уряду.

      Останні події в Алчевську змішують нас остаточно усвідомити, що нам потрібна послідовна реорганізація всієї галузі житлово-комунального господарства. Нам потрібен план дій, який дасть змогу навести лад у наших під’їздах, на наших подвір’ях, у наших містах і селах.

      Для забезпечення надійної роботи систем тепло-, водопостачання, підвищення стандартів якості надання послуг необхідна нова політика ціноутворення, демонополізація галузі, економічно заохочення енерго і ресурсозбереження, а найголовніше, нам бракує ринкових умов роботи цієї галузі, на базі чого виникає великий дефіцит інвестицій в житлово-комунальне господарство.

      Ключовим політичним інструментом вирішення завдань стратегічного розвитку суспільства і держави є і залишається Державний бюджет. У бюджеті 2006 року зроблено низку новітніх кроків, які вказують на зміни в бюджетному процесі. Це зниження кількості податків, зменшення розміру ставок, розширення податкової бази, обмеження кількості податкових пільг. І це добре. Але попри позитивні зрушення, діюча система оподаткування продовжувала виконувати по-суті лише одну фіскальну функцію. Інші завдання, пов’язані з стимулюванням продуктивності підприємницької діяльності, ефективності зайнятості, інвестицій та інновацій, вирішувалися, як правило, безсистемно і не проводили до помітного ефекту.

      Тому, перш за все, в бюджеті наступного року має бути заплановане зниження податкового тиску. Треба об’єднати наші соціальні збори в єдиний податок. На черзі впорядкування податку на додану вартість і податку на прибуток підприємств.

      Вирішальним чинником у сприянні соціальному та економічному розвитку має стати реформа податкової системи, а саме: прозорий перелік інструментів податкового стимулювання, створення єдиного правового поля діяльності суб’єктів господарювання та умови для подальшої адаптації податкового законодавства України до законодавства Європейського Союзу.

      В основу проведення податкової реформи необхідно закласти основне правило: податки повинні бути зрозумілими, стабільними та низькими, але платити їх зобов’язані всі.

      Шановні колеги! Переконаний, що консолідація українського суспільства має відбутися на фундаменті духовних цінностей, це ставить для української влади завдання створення організаційних та правових підвалин для цього. Іван Франко, 150-тирічний ювілей якого відзначаємо цього року, писав: „Наша мета - витворити з величезної етнічної маси українського народу українську націю - суцільно культурний організм, здібний до самостійного культурного і політичного життя”.

      Духовне відродження нації має спиратися на власну правдиву історію, якій належить пройти через серце і душу кожного громадянина, кожної етнічної громади України.

      Вона має бути без білих плям чи недомовленостей, однако своєю для жителів Києва чи Донецька, Львова чи Сімферополя. Це основа для консолідації українського суспільства, запорука постійного громадського діалогу, який має набути інституційних форм, вестись за участю представників різних громад та діаспор.

      Він дасть змогу досягти консенсусу у найгостріших і найактуальніших проблемах сучасного розвитку країни і суспільства. Україна здавна була рідним домом для представників багатьох національностей. На нашій землі мирно співіснували послідовники різних релігійних традицій, і сьогодні Україна є однією із небагатьох пострадянських держав у якій зберігається міжнаціональний мир.

      Це одне з найбільших надбань, і ми повинні ним дорожити. Наш обов’язок: подальше утвердження міжнаціональної злагоди, запобігання виникненню конфліктів на національному чи релігійному ґрунті.

      Представники кожного етносу мають почуватися в Україні краще, ніж на своїй історичній батьківщині.

      Нам потрібно сформувати стратегію роботи із співвітчизниками, які проживають за межами України. Я не сприймаю поділу українців на своїх та зарубіжних. Такого ставлення до своїх громадян немає ні у Франції, ні в Німеччині, ні в інших цивілізованих країнах світу.

      Усі ми українці, діти однієї землі. Наших людей на всіх континентах десятки мільйонів. Але як Україна захищає їхні інтереси і як вони допомагають Україні утвердитися у світовому просторі.

      Важливо створити нову концепцію єднання світового українства , її дієву реалізацію, розробити способи та механізми її наповнення змістом.

      Не можу обминути найбільш чутливу для суспільства проблему релігійної сфери, не природне роз’єднання православних церков України.

      Незаперечною є необхідність подолання існуючих між найбільшими православними юрисдикціями протиріч та утвердження єдиної помісної соборної первоапостольної православної церкви. (О п л е с к и)

      Безумовно, її становлення розглядається в загальному контексті розвитку та утвердження національної ідентичності українців. Зважаючи на стратегічне значення цього питання, держава в праві його активно порушувати та не втручаючись у внутрішньо церковні справи сприяти його розв’язанню.

      Важливим фактором формування суспільних цінностей є мова. Нація не може посісти гідне місце серед провідних країн світу, якщо не дбатиме про свою мову і про її розвиток. Державність української мови має виступати не тільки важливим інтегруючим чинником, а й слугувати потужнім фактором культурно-інформаційної, економічної, політичної безпеки нашої держави. (О п л е с к и).

      Держава повинна мати власну прозору публічну та системну культурну політику, принципом якої має стати забезпечення максимально широкої участі людини та інститутів громадського суспільства у процесі прийняття рішень, які стосуються культурного життя. Поширення і використання продуктів культури, створення умов для повноцінного задоволення культурних, освітньо-інформаційних потреб жителів усіх міст і сіл України. Українська культура повинна також виконувати потужну репрезентативну функцію, забезпечуючи інтеграцію України у світовий культурний простір. Через кращі зразки нашої культурної спадщини твори сучасної культури світ має пізнати України.

      Слід також вести цивілізований діалог та створити відповідні умови для повернення в Україну культурного надбання нашого народу.

      Шановні народні депутати! Шановні громадяни України! Умови реалізації зазначених напрямків є злагоджена робота всіх гілок влади та формування системи взаємодії з інститутами громадянського суспільства. Ми повинні усвідомлювати нову роль громадян у перетвореннях, які здійснюємо. Минулі невдачі та помилки державної політики були пов’язані з відстороненням людей від суспільно-політичних процесів. В результаті влада втрачала не лише авторитет та довіру, але й величезний ресурс позитивних зрушень.

      Партнерство має стати новою практикою влади політичних партій та громадських організацій. З цією метою бачу доцільним впровадження програмного підходу в організації діяльності, як інституту президента, так і загалом державного управління.

      Перелічені віще стратегічні напрямки дають можливість стати завданнями національних програм розвитку. Національні програми покликані активно залучати населення до вироблення державної політики та забезпечити контроль з боку громадян за реалізаціями стратегічних напрямків. Найближчим часом я видам відповідний указ, яким буде запроваджено ці механізми і окреслено право та інституційне поле їх впровадження.

      В останній частині свого виступу дозвольте наголосити на окремих програмах, які ми вже розпочали реалізовувати, або розробка яких завершена ближчим часом. Організація, фінансування, строки їх проведення мають бути встановлені законами та забезпечені прямим бюджетним фінансуванням.

      Перше. Програма реформування судової системи і правоохоронних органів. У розвинутих демократичних країнах суд стоїть врівень, якщо не вище інших гілок влади. У цивілізованому суспільстві панує принцип верховенства права.

      Так само має бути і в Україні. Основним результатом цих змін має стати підвищення довіри громадян до суддів і правоохоронних органів. З цією метою маємо створити належні умови для діяльності суддів. Ми припинимо ганебну практику, коли видатки Державного бюджету останніх років задовольняли потреби судової системи не більше, ніж на половину. Водночас увага приділятиметься удосконаленню підбору суддівських кадрів, підвищенню вимог щодо їх підготовки та досвіду роботи.

      Громадськість матиме засоби контролю за добором кандидатур на посади суддів. Паралельно здійснюватиметься реформування суміжних із правосуддям інституцій – прокуратури, адвокатури, системи виконання судових рішень, нотаріату. На часі приведення діяльності правоохоронних органів до європейських стандартів – з посилення функцій громадського контролю.

      Друге. Програма боротьби з корупцією та реформування системи органів державної влади. Подолання корупції в системі державного управління є одним із критеріїв оцінки ефективності діяльності влади. Програма спрямована на підвищення прозорості влади всіх рівнів та передбачає удосконалення системи декларування та перевірок майна, доходів та відповідність рівню споживання вищими посадовими особами, запровадження незалежного моніторингу стану поширення корупційних діянь.

      Важливо законодавчо розмежувати політичні та адміністративні функції в системі виконавчої влади, удосконалити процедури діяльності органів влади. Відмежування політичних посад від сфери цивільно-державної служби, становлення правових механізмів захисту службовців від незаконних політичних впливів стане твердим правилом.

      Окремим завданням є впровадження нових організаційних форм та стандартів якості послуг, удосконалення механізмів правового захисту громадян у відносинах з органами влади. Розвиток системи адміністративного судочинства стане предметом окремої уваги у цій сфері.

      Третє. Програма здоров'я нації. Пріоритетним завданням стає не лікування хвороб, а її профілактика. Це передбачає перехід до сімейної медицини, перенесення акценту на профілактичні та оздоровчі методи, ранню діагностику, сприяння здоровому способу життя. Під час визначення гарантованого рівня медичних послуг маємо переглянути зміст базових послуг для різних категорій населення.

      Програма передбачає впровадження нових фінансових та управлінських механізмів для вирішення проблем соціальних хвороб та інфекційних захворювань, а також технологічну модернізацію і розвиток системи підготовки кадрів та досліджень. Завдання найближчого часу – вжити реальних заходів для зменшення кількості захворювань на ВІЛ-інфекцію СНІД, туберкульоз, онкологічні та серцево-судинні захворювання.

      Програма „Конкурента освіта”. Передбачає підвищення доступу до якісної освіти, у тому числі шляхом цільової підтримки обдарованих дітей, дітей з малозабезпечених родин. Програма включає також розвиток освітянських закладів у сільській місцевості та малих міст з урахуванням демографічних чинників, тенденції на ринку праці, перспектив соціально-економічного розвитку регіонів та покликання сформувати в Україні сучасну систему безперервної освіти, навчання протягом життя. Наше завдання – відродити інтерес до наукового пізнання, сприяти зростанню висококласних фахівців, перш за все, у прикладних науках. Це можливо тільки за умов цілеспрямованого примноження інтелектуальних ресурсів нації. У цьому інтереси держави і окремого громадянина збігаються. Для кожної української родини хороша освіта – це шанс для її дитини. А освічена людина – це шанс для всієї нації. Тому сьогодні я ініціюю впровадження механізму цільових грантів для молодих вчених. Окрема увага науковим школам, що займаються перспективними дослідженнями, критеріями ефективності державних інвестицій в науку буде не кількість кандидатів і докторів наук, а зроблені ними відкриття глобального масштабу, інноваційні ідеї комерціалізовані на світових ринках.

      Програма „Відродження села”. Аграрний сектор потребує пильної уваги всього суспільства, оскільки земля для українців – це не стільки знаряддя виробництва, скільки духовна і культурна спадщина. Програма передбачає створення єдиного реєстру землі та об`єктів нерухомості, Державного земельного кадастру, видачу державних актів на право власності на земельні ділянки.

      У сільськогосподарському виробництві ключовим є питання ціноутворення. Подолати диктат посередниками ми зможемо шляхом наближення системи торговельних бірж, інших ринкових інститутів до виробника, що дасть можливість селянину отримати гідну ціну за його продукцію.

      Окремий акцент програми – створення достойних умов життя в сільській місцевості, консолідація ресурсів на принципах партнерства та державного, як державного так і місцевого рівня. Для закріплення молоді на селі буде передбачено окремий соціальний пакет на основі державного контракту з випускниками ВУЗів. Ідеться про надання пільгового кредиту на житло і, так звані, підйомні при першому працевлаштуванні. Я буду ініціювати відповідну програму підтримки, яка передбачає в тому числі не менш 5 тисяч гривень державної допомоги для кожного молодого спеціаліста, що приїхав працювати в село і має намір там залишитися.

      Наступним кроком, у рамках програми, стане збільшення частки оплати праці в структурі витрат на виробництво сільськогосподарської продукції з нинішніх 15 до 33 у найближчі роки. Це наблизить заробітну плату селян до середньої заробітної плати в Україні.

      Програма розвитку високих технологій – це шоста програма. Переконаний, рецепт українського технологічного прориву у відмові від хибного уявлення про вирішальну роль чиновника у створенні інновацій. Функція держави – створити зрозумілі і справедливі правила гри. Тому я розраховую на підтримку парламенту у цьому питанні. Слід пам’ятати, що Україна конкурує зі своїми сусідами за глобальні інвестиції. Аргумент про вигідне географічне становище уже не може бути переконливим для інвесторів. А тезу про дешеву робочу силу ми повинні взагалі забути. Важливо створити якісно нові конкурентні переваги, розвинену інфраструктуру, кваліфіковані кадри, ефективне державне управління. Високотехнологічні виробничі проекти відомих світових компаній можуть стати стимулом для підвищення технологічного рівня української економіки.

      Однак, дорогі і до нашого часу, і що до грошей, бюрократичні процедури започаткування бізнесу та тривалі митні процедури роблять шанси України на залучення таких інвестицій дуже мізерними.

      Найближчим часом законопроекти, що врегульовують ці проблеми будуть подані на розгляд Верховної Ради. Водночас підготовлено проект указу щодо підтримки ініціативи українських підприємців під робочою назвою „Українська силіконова долина”. У рамках цього проекту на базі академічних установ та університетів п’яти регіонів України будуть створені міжнародні технологічні центри. Так ми поєднаємо наукові відкриття та комерційні можливості. В результаті лише на старті 100 мільйонів доларів приватних інвестицій протягом перших років та понад півтори тисячі нових робочих місць стануть критерієм успішності цього проекту.

      Програма підвищення енергоефективності української економіки, підвищення ефективності енергоспоживання та диверсифікації постачання енергоносіїв – це ключові тези програми. Механізмами її реалізації є програми житлово-комунального господарства на засадах конкуренції, впровадження енергоаудиту у побутовій сфері та на виробництві.

      Ми запропонуємо чіткий економічний механізм заохочення енергозбереження. Критерієм успішності програми стане зменшення енергоспоживання уже протягом найближчого року на 10%. Ми докладемо зусилля до версифікації джерел постачання та шляхів транспортування енергоносіїв до України. Для цього буде прискорена реалізація міжнародних енергетичних проектів.

      Шановні народні депутати! Переконаний, що ці та інші стратегічні програми стануть локомотивами національного розвитку, навколо якого об’єднаються фінансові та людські ресурси, зусилля влади, громадськості і бізнесу. Наші спільні малі і великі перемоги на цьому шляху кожного дня наближатимуть нас до досягнення трьох стратегічних цілей: підвищення якості життя громадян, утвердження ефективної економіки знань і розбудови справедливої і прозорої системи влади.

      Наголошую: нас об’єднує спільне майбутнє.

      І нарешті, переконаний, після проходження етапу часткових змін до Конституції ми вийдемо на проведення реальної комплексної політичної реформи, яка будуватиметься на таких пріоритетах:. перше - забезпечення участі громадян в управління державою; друге – запровадження механізмів реальної підзвітності всіх гілок влади та органів державного управління перед суспільством та відповідальність її перед громадянами; третє - підвищення дієздатності та ефективності функціонування системи влади через збалансований розподіл повноважень і функцій між гілками влади та органами.

      Четверте. Делегування повноважень органам місцевого самоврядування та запобігання відцентрованим тенденціям, передача місцевим громадам функцій виконавчих органів та одночасно достатніх ресурсів для їх реалізації.

      П’яте. Подолання корупції в органах влади, спрощення механізмів надання адміністративних послуг населенню, забезпечення політичної, нейтральності та суспільної престижності, професійної державної служби.

      Шосте. Адаптація інститутів політичної системи та громадського суспільства до нових суспільних потреб, нові вимоги до політичних партій, нові умови і стимули для неурядових організацій.

      Хочу наголосити, що шлях реалізації цих принципів має обов’язково передбачати взаємодію всіх гілок влади, повноцінну участь суспільства та досягнення консенсусу еліти. Процес впровадження нової моделі державного управління та удосконалення політичних інституцій має бути прозорим і бездоганно правовим. Щоб не було жодних підстав ставити під сумнів її легітимність.

      Тому я пропоную такий план дій щодо проведення дійсно народної політичної реформи.

      Створити конституційну комісію з представників політичних сил, громадськості, неурядових організацій, органів місцевого самоврядування, науковців, експертів з метою вироблення проекту нової редакції Конституції України. (О п л е с к и)

      Провести всенародне обговорення виробленого проекту. Для цього проекту нової редакції Конституції, напрацьованої конституційною комісією, винести на Всеукраїнський референдум. Розробити та прийняти низку законодавчих актів, які розвивають конституційні норми та забезпечать ефективну дію нової політичної моделі. Це насамперед закони про Кабінет Міністрів України, Президента України, Регламент Верховної Ради України та інші.

      Як гарант додержання конституційних прав і свобод людини і громадянина я вважаю цей шлях оптимальним з точки зору поєднання завдань участі суспільства і легітимності усього конституційного процесу. Переконаний, що досягнення навколо цього питання цілком можливого консенсусу.

      Із цією метою наголошую, що виборів у Верховну Раду України не ініціюватиму розгляду в Конституційному Суді питання щодо закону 2222. Разом з тим хотів би ще раз висловити свою стурбованість відсутністю у державі дієздатного Конституційного Суду. Впевнений в тому, що вже в найближчі дні Верховна Рада України забезпечить приведення до присяги суддів, обраних з’їздом суддів та призначених Президентом України, а також обере свою частину суддів.

      Шановні колеги, на завершення хочу згадати слова імператора Наполеона, які сьогодні люблять цитувати, що політика – це доля. Очевидно у нього був власний історичний контекст, мотиви та розуміння політики.

      Я хочу наголосити, що саме в наш вік випало вирішувати долю наших людей і долю цієї держави. У 19 столітті, коли Європа стала на шлях творення нинішніх національних держав, у європейській думці вперше з’явився той погляд на націю, який і нині в епоху глобалізації визначає політичні пріоритети кожної, що поважає себе, держави.

      У нас цей погляд найточніше висловив Тарас Шевченко, визначивши націю як спільноту мертвих і живих, і ненароджених земляків в Україні і не в Україні. Вдумайтесь в ці слова. Кожен із нас несе відповідальність одночасно і перед днем сьогоднішнім, перед виборцями, які делегували його у владу, і перед пам’яттю всіх минулих поколінь, які передали нам у спадок цю країну, і сьогодні більшою мірою ніж будь-коли перед новими ненародженими поколіннями українців, чиє майбутнє напряму залежить від того, наскільки адекватно ми зуміємо відповісти на поставлені нам історією виклики.

      Наш український Сократ, мій улюблений філософ Григорій Сковорода казав: „Найбільша втрата – це втрата часу”. І коли я чую, що деякі аналітики прогнозують відсутність значних змін у країні через політичну боротьбу, то ставлю собі питання, чи розуміють політики ту ціну, що сплачує і буде сплачувати суспільство в цілому і кожна людина своїм життям, добробутом, своїм нереалізованим потенціалом за чиїсь амбіції, за боротьбу за владу. Мені б дуже не хотілось, що колись, через багато років історики ламали собі голову: так коли ж все-таки був перехідний період в Україні? Тоді, коли вони намагались і вагались, що робити з незалежністю, чи коли не знали, як використати відвойовану свободу.

      Також не хочу, щоб колись, ми, дивлячись в очі своїх онуків, згадували цей період, готові віддати все, аби повернутись сюди та зробити все по-інакшому.

      Переконаний, сьогодні нам нічого ділити. Держава потребує нової об’єднавчої ідеології. Нею же не може бути боротьба за незалежність чи свободу, боротьба з режимом чи ще якась боротьба. Взагалі нею не може бути будь-що, що пов’язане зі словом боротьба. Сьогодні маємо вилізти з окопів, скласти зброю та подати один одному руки.

      Переконаний, в цьому році нам належить вести країну до успіхів, розвитку і процвітання. Ми маємо зібрати мільйони воль та талантів в один єдиний кулак і зробити ще один крок на зустріч людям.

      Дякую вам за увагу і слава Україні! (О п л е с к и)
  • 2006.02.09 | Остап!

    "Рівень" послання - курсова робота студена 1 курсу , НМД

    >В підготовці послання брали участь провідні українські вчені, експерти, фахівці неурядових аналітичних центрів і інституцій.
    >
    > Організаційний, методичний і науковий супровід здійснював Національний інститут стратегічних досліджень при Президенті України.
    >
    > Щорічне послання Президента до Верховної Ради передбачено статтею 106 Конституції України. Виступ Президента транслюватиметься на УТ-1 і “5 каналі”.
    > http://hotline.net.ua/content/view/21351/3/

    "Рівень" послання - курсова робота студена 1 курсу , НМД

    Хіба що розвели "типовий твір" словами про Алчевськ.

    А вказівки щодо Бюджету 2006 взагалі виглядають дико, бо Бюджет 2006 вже прийнято.

    Коли писалося це послання ???

    Дивно, що в Україні існує цілий Інститут стратегічних досліджень "видає на гора" таку воду. Цікаво, який бюджет цього інституту? Чи має гараж? :)
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2006.02.09 | Scubo

      Шуфрич теж так гадає

      А як виступає, а як ловко бреше, не червоніє і як впевнено себе відчуває!

      Шуфрича в президенти...
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2006.02.09 | Остап!

        Є надія, що Шурфич не пройде до Парламенту (-)

  • 2006.02.09 | tomcat

    Ющенко заявляет, что во время выступления в Раде чувствовал..(+)

    Ющенко заявляет, что во время выступления в Раде чувствовал себя дискомфортно. При этом глава государства подчеркнул, что сегодня в стенах парламента «нельзя говорить о непереходных вещах, особенно системных». «Это тут не воспринимается, это не та тема, и не то настроение»,

    http://www.proua.com/news/2006/02/09/135952.html
  • 2006.02.09 | IgorKko

    Послання хороше,

    але читав він його без драйву. Стандартна проблема: або нормальний текст, але мляво, або енергійний експромт, але з багатими ляпами. Як на мене, то перший варіант кращий.
    Здається, що термін "нова редакція конституції" в обіг запускати не треба було. Або зарано, або зовсім не треба. Цитата з Буонапарте взагалі дурниця, тим більше з таким порядком слів.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
  • 2006.02.09 | Олег

    УНБ підтримує

    Український Народний блок Костенка і Плюща підтримує пропозиції Президента України
    “Я не почув у словах Президента популізму”, - зазначив народний депутат України, заступник голови комітету ВР з питань бюджету, представник Українського Народного Блоку Костенка і Плюща Валерій АСАДЧЕВ, коментуючи сьогоднішній виступ Президента Віктора ЮЩЕНКА в парламенті. При цьому він наголосив, що Блок Костенка і Плюща підтримує пропозиції Президента України щодо утворення Конституційної комісії та винесення її нової редакції на Референдум. “Те, що зміни до Конституції потребують редагування та взаємоузгодження, – об’єктивна реальність, а не політичне перетягування канату”, - зауважив Валерій АСАДЧЕВ. Найкращим доказом цього депутат назвав термін, запропонований Віктором ЮЩЕНКОМ для референдуму – після виборів.
    А для закріплення ефекту Валерій АСАДЧЕВ запропонував доповнити відредагований та схвалений на референдумі текст Конституції визначеним терміном (мінімум 25 років), протягом якого заборонити вносити будь-які інші зміни в основний закон. “Політики мають навчитися жити за Конституцією”, - заявив депутат.
    Валерій АСАДЧЕВ також позитивно оцінив програми, запропоновані Президентом України як такі, що давно вже стоять на порядку денному: “У програмі Української народної партії зразка 1995 р. були розписані основні постулати, зокрема податкова реформа, реформа самоврядування”. “До речі, з огляду на те, що ці реформи вже давно оцінені та обраховані, їх можна досить швидко реалізувати та отримати позитивний ефект”, - вважає Валерій АСАДЧЕВ.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2006.02.09 | damoradan

      Кто б сомневался

      Чего только не сделаешь, чтобы попасть в новости.
  • 2006.02.09 | mirgor

    Гавриш коментує виступ президента:

    Комментируя сегодняшнее выступление Виктора Ющенко в парламенте, народный депутат Степан Гавриш допустил досадный ляпсус, перепутав двух хрестоматийных теоретиков политической мысли.

    «Доклад Ющенко - это что-то среднее между «Городом Солнца» Сен-Симона и выступлением Генерального секретаря компартии Советского Союза», - заявил Гавриш.

    Напомним, что автором произведения "Город Солнца" является не Сен-Симон, а Томазо Кампанелла.

    Степан Гавриш имеет степень доктора юридических наук.

    Как уж тут не согласиться с Леонидом Даниловичем, в сердцах заявившем, что Гавриш – «пустой, как барабан»…
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2006.02.10 | stefan

      Гавриш - Гаврош

      асоціація.
      ***
      правда, Гаврош був зовсім малим, незрілим і слабоосвіченим паризьким хлопчиськом, що підносив боєприпаси революціонерам...
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2006.02.10 | BIO

        Re: Гавриш - Гаврош

        В своих ассоциациях тоже надо разбираться.
        Как Гаврош в патронах - холостые не стреляют.
        Вы лучше подсчитайте количество скрытой рекламы
        блока Литвина в речуге и во что это ым выльется после
        выборов. Копыта с подковами не принимаются - уже перебор.

        Контора


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2018. Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua