Якщо на паркані написане сороміцьке слово – не спіши знімати шт
02/09/2006 | Rylet
Порода – це коли класно.
Породистий пес, наприклад, є насправді таким, коли у господаря на нього не лише справні документи, а й сам чотириногий Дружок чи Барсик виглядає доглянутим чи, принаймні, без видимих коростяних чи лишайних плям і бліх.
Якщо ж вірити лише документам, то можна повестися на елементарному обмані, заплативши за наспіх відмиту й причесану дворнягу енну кількість баксів, розпізнавши підлог лише тоді, коли її неадекватна представленим паперам поведінка засвідчить вам вашу безпросвітну дурість. Бо, окрім матеріальних втрат і самоусвідомлення факту того, що над вами позбиткувалися, є й інші критерії вирахування нанесеного вам ущербу. А саме – цей випадок стає відомим вашим друзям та знайомим, які аж ніяк не лишать собі в задоволенні покепкувати над вами і вашим недолугим ґешефтом.
Тому про таке ганебне придбання краще мовчати. Або навпаки, варто навіть похизуватися при нагоді, що, мовляв, не просто пса придбали, а воістину вовчару...
Приблизно такий випадок стався й у Криму, куди, безумовно, переслідуючи передвиборчі агітаційні наміри, Партія регіонів притаранила кільканадцять вагонів першокласного вугілля в якості допомоги жителям автономії, що, як і інші громадяни України, цього року потерпають від незвичних морозів. Про першокласне вугілля від Януковича розтрубили ще до того, як перший кавалок чорного золота було кинуто в топку.
Але трапилося те, що й мало трапитися: замість синього дружнього горіння полум’я в печі згасло. Бо у цьому випадку поняття “порода” означало зовсім інші характеристики, і відповідало значенню речовини, що неодмінно супроводжує видобуток вугілля. І скільки б кочегари не намагалися роздмухувати свої печі, дармове паливо, незважаючи на відмінні характеристики, зазначені в супровідних документах, горіти не хотіло.
Бо – порода.
Звичайно, пропагандистські акції – нормальне явище у передвиборчий період. Тут собаку зуміє продати лише той, хто перше його з’їв. Але вагони непотребу, яким під маркою першокласного вугілля для замерзаючого Криму донецькі регіонали, наче збиткуючись над стражданнями людей, завалили кочегарні, що опалюють школи, дитсадки й будинки жителів півострова, ще раз підтвердили слова видатного корифея українського гумору Павла Глазового: “Не вір тому, хто тебе лиже, бо він тебе й зхрумка!”.
Микола Ялівко.
член Соцпартії України
Породистий пес, наприклад, є насправді таким, коли у господаря на нього не лише справні документи, а й сам чотириногий Дружок чи Барсик виглядає доглянутим чи, принаймні, без видимих коростяних чи лишайних плям і бліх.
Якщо ж вірити лише документам, то можна повестися на елементарному обмані, заплативши за наспіх відмиту й причесану дворнягу енну кількість баксів, розпізнавши підлог лише тоді, коли її неадекватна представленим паперам поведінка засвідчить вам вашу безпросвітну дурість. Бо, окрім матеріальних втрат і самоусвідомлення факту того, що над вами позбиткувалися, є й інші критерії вирахування нанесеного вам ущербу. А саме – цей випадок стає відомим вашим друзям та знайомим, які аж ніяк не лишать собі в задоволенні покепкувати над вами і вашим недолугим ґешефтом.
Тому про таке ганебне придбання краще мовчати. Або навпаки, варто навіть похизуватися при нагоді, що, мовляв, не просто пса придбали, а воістину вовчару...
Приблизно такий випадок стався й у Криму, куди, безумовно, переслідуючи передвиборчі агітаційні наміри, Партія регіонів притаранила кільканадцять вагонів першокласного вугілля в якості допомоги жителям автономії, що, як і інші громадяни України, цього року потерпають від незвичних морозів. Про першокласне вугілля від Януковича розтрубили ще до того, як перший кавалок чорного золота було кинуто в топку.
Але трапилося те, що й мало трапитися: замість синього дружнього горіння полум’я в печі згасло. Бо у цьому випадку поняття “порода” означало зовсім інші характеристики, і відповідало значенню речовини, що неодмінно супроводжує видобуток вугілля. І скільки б кочегари не намагалися роздмухувати свої печі, дармове паливо, незважаючи на відмінні характеристики, зазначені в супровідних документах, горіти не хотіло.
Бо – порода.
Звичайно, пропагандистські акції – нормальне явище у передвиборчий період. Тут собаку зуміє продати лише той, хто перше його з’їв. Але вагони непотребу, яким під маркою першокласного вугілля для замерзаючого Криму донецькі регіонали, наче збиткуючись над стражданнями людей, завалили кочегарні, що опалюють школи, дитсадки й будинки жителів півострова, ще раз підтвердили слова видатного корифея українського гумору Павла Глазового: “Не вір тому, хто тебе лиже, бо він тебе й зхрумка!”.
Микола Ялівко.
член Соцпартії України