Краще з розумним шось згубити, ніж з дурним знайти
02/17/2006 | Й.Сірка
Оця народна мудрість мені пригадалася, коли я читав на сайті Української правди відповіді Н.Шуфрича на запитання. Шуфрича знає громадськість України, як скандального типа, який завжди знаходився там, де не словом, а бійкою вирішували спірні питання. Людина, яка вже в 1990 році здобула перші мільйони і саме на той час припадає початок завезення в Україну гуманітарної допомоги (сам Шуфрич каже, що з підприємництва заробив, але не уточнює з якого), поспішила молодим у політику, а між часом з історика став кандидат наук з проблем сільського господарства в Угорщині. Людина, з якою не пов’язаний ні один добрий вчинок за її політичного бешкетування у ВРУ в Закарпатті, де вже мали його досить та в новому, як стверджують люди, купленому виборчому окрузі. Боляче, коли подумаєш, що саме завдяки режимові, до якого стояв Шуфрич близько, загинув засновник газети, яка надає місце політикові-самозванцеві, який дуже стислі відповіді дає на питання, коли вони йому незручні, але не залишає ані на мить можливість, щоб не вилити бруд на помаранчевих та президента, які, на жаль, не усунули його з політичної сцени і не дали в руки правосуддя. Може скажете – демократія! Але ж демократія це не анархія і не трибуна для божевільних брехунів та людей, що викликають і зчиняють бійки та проявляють нетолерантність до політичного противника! Демократія – це форма політичної організації суспільства, яка включає толерантність, рівність, культуру поведінки політика, але її треба мати, а у Шуфрича брак не тільки культури поведінки, але й елементарної етики політика. Він не ширить дух єдності, дух співжиття та толерантність між людьми, але ширить ненависть, неповагу й образи за програні позиції, за те, що не вдалося ще більше награбувати, а під час влади СДПУ(о) на Закарпатті все складалося так добре для Шуфрича, а тут помаранчеві перешкодили. Тому вся лють зараз спрямована на помаранчевих, а з ними і на президента. І хто такий отой кандидат наук угорського сільського господарства, кого він представляє, отих куплених 30 тисяч голосів, які згадувалися в одному з запитань до нього, чи партію, яку вже 15 років не хочуть приймати до рядів соціалістичного інтернаціоналу?! Виходить він на сторінки поважної газети з образами на адресу українського народу і її президента, невже ж нема тут закону, щоб заборонити брехню, яка спричинює ненависть до державних діячів та народу і його мови?! Чи й справді недоторканість сильніша за справедливість?!
Але, щоб не бути Шуфричем, який скидає з хворої голови на здорову, то поглянемо на деякі його відповіді на сторінках Української правди, які зокрема брехливі. Горе-політик вболіває, що після помаранчевої революції все погіршилося.
Отут спеціаліст з сільського господарства Угорщини навіть не уточнює, що погіршилося – становище партії СДПУ(о), яка через своїх провідників правила в Закарпатті, в адміністрації президента та на деяких інших ділянках державного управління, найбільше загальновідомі темники творіння, здається, його партії? Та вже одно визволення преси й журналістів від тиску, під яким знаходилися за минулої влади чого варта! А свобода слова , яку так користає недоторканий! І факт вбивств журналістів та інших діячів, ґестапівські методи вбивства, як цьому було у випадку ректора УжНУ Сливки, та інші численні беріївсьскі методи, які зникли з українського життя і це теж заслуга помаранчевих, а щодо матеріяльного забезпечення, то кожен вміє рахувати, коли більше отримував платні й пенсії до революції, чи після, але ж не тільки від хліба людина сита!
Звинувачення помаранчевих у погіршенні стану в Україні виходить з вуст людини, яка брала безпосередню участь у маніпуляції виборів в Мукачеві, втручалася у вибори мера Ужгорода, а зараз з легкої руки все приписує помаранчевим, мовляв, то вони фальсифікували вибори і, мабуть, один одного били, а потім партію Шуфрича звинуватили. Отут стало ясно, що справа не з демократом, а з демаґоґом, який вміє маніпулювати не тільки словами. Йому б і Ґебельс позаздрив. Ні одним словом не згадує т.зв. депутат, як виглядало телебачення, яку спадщину залишили помаранчевим його партія і ко – тотальну корупцію, якої Україна не знала за всю свою історію, тотальний контроль над ЗМІ, який майже не відрізнявся від комуністичного режиму, доведення населення України до зубожіння, в той час, коли саме отакі, як Шуфрич заробляли перші мільйони, а тепер „у всьому винна невістка”! Шуфрич належить до типів, якому плюнеш в обличчя, а він скаже, що то дощ падає! Отож він знаходить аморальним платні депутатів, але моральним свого мерцедеса, коштів за який вистачило б на поліпшення соціального становища цілого села в Закарпатті. Лицемірство й цинізм, якими Шуфрич висловлює свою стурбованість заробітками та пенсіями в Україні, викликає запитання, чи людина, яка оцінює своє майно у десятки мільйонів, має право звинувачувати у бідноті людей помаранчеву революцію, яка взялася за поліпшення і соціального стану тих, які найменше отримують.
На питання, чи він себе вважає патріотом, то відповідь пролунала дуже „філософська” – прагне, щоб платні і пенсії в країні були більші, тому він патріот! Саме слово патріот походить з грецької мови, й означало краян, співвітчизник, а зараз воно набуло значення, що це людина, яка любить свою батьківщину, йде на подвиг за неї, віддана своєму народові, його найкращим демократичним і революційним традиціям (дивись у словнику). Звичайно, що серед сільськогосподарської літератури, якою користувався кандидат наук у „науковій” дисертації про сільське господарство Угорщини таких тонкощів не зустрічав, але чому б вже не промовчати, коли в тобі бракує патріотизму справжнього! З відповідей Шуфрича можна скласти собі картину не патріота, а яничара ХХІ століття! Прочитайте уважно його відповіді, які стосуються російської мови. Чому він так вболіває за двомовність, бо він бачить приклад у Швейцарії. Яка живе краще ніж Україна! Шуфричеві можна вибачити, що не розуміється на мовній політиці Швейцарії, бо вона ж не те, що сільське господарство в Угорщині, де він фахівець (науковий).
А справа дуже проста – у Швейцарії живуть чотири етнічні групи, тобто, не зайди, не емігранти, а споконвіку живуть там як і українці в Україні. Мовна політика у Швейцарії керується демократичною рівністю серед етнічних груп ЕТНІЧНИХ! Збереження ідентичності, повага до сусіда і рівність етнічних груп – ґарантія їхньої єдності. І їх ніяк не прирівняєш до України, бо ситуація, яка склалася в Україні на мовному тлі нічим не відповідає Швейцарії, чи Канаді, чи Бельгії, де існує федеральний устрій (знов таки на базі етнічних народів), який і визначає мовну політику! В Україні, згідно з останнім переписом населення, проживає 77,8% українців, то до якого порівняння вдається експерт сільського господарства! В Україні мовну політику століттями позначали Валуєвський циркуляр 1863 р. та Емський указ Миколи ІІ 1876 р., якими заборонялася українська мова, переклади українською мовою, вживання української в театрах, а пізніше комуністичний режим ще й скоротив український алфавіт, викинувши з нього літеру „Ґ”, яка була на означення іншого звуку ніж „Г”. Шуфрича не цікавить, що в Україні змушені запровадити Рік української книжки, щоб її врятувати! В Україні на душу населення появляється лише 0,2 (в Німеччині 6%) української книжки, а решта 0,6 російської, а газетні та журнальні видання хіба не доводять майже повну русифікацію українського друкованого слова. Не російську мову потрібно Україні, бо коли люди можуть вивчити англійську, німецьку, французьку, чи якусь іншу, то можуть вивчити і українську, живучі в Україні. Як спеціаліст сільського господарства в Угорщині, міг би приглянутися і до мовної політики Угорщини, яка визнає одну державну мову, або міг би приглянутися до північних, чи західних сусідів, які мають не тільки іншомовне, але й іншоетнічне населення, а державну мову практикують одну і не заздрять Швейцарії її добробут! Отож , не розібравши броду – не лізь у воду!
Зухвалі відповіді російською на запитання українською, лише підтвердили, що Шуфричеві не можна надавати простір у ЗМІ, бо він не дотримується навіть елементарної поведінки політика – говорити до людини мовою, якою до тебе звертаються і яку ти знаєш, а не демонструвати у стані т.зв. депутата, що ти можеш нехтувати і питанням і етикою і державною мовою лише тому, що ти купив собі мандат недоторканості! Отож, патріот своїх мільйонів переплутав поняття патріотизму, зате значення яничара дуже підходить його розумінню держави, де б не мова визначала сутність українця, а капітал Шуфрича, щоб йому не заздрили його мерцедеса, бо він же депутат-недоторканець. Дивує мене, що в Україні стільки патріотів і російськомовних, бо ж вони не винні, що вже їхнім предкам забрали мову і вчили їх, що існує друга рідна, а потім першу відкинули і людей позбавили рідного слова, а слово надають яничарові, який представляє погляди своєї т.зв. соціял-демократичної партії, я певний, що із тих 30 000 куплених теж не всі погоджуються з висловами того, кому продали свої голоси.
Цілковито вибився т.зв. депутат з рейок, коли його запитували про ставлення до Ющенка, отут, „герой” бійок у ВР та поза нею, навіть наважився назвати Ющенка т.зв. президентом! То в якій державі він живе, що ображає волевиявлення понад половини населення України! Тип, який сам, лише дивом увійшов у ВРУ, не тільки вживає вульгарних висловів щодо президента, але й сумнівається у його леґітимності, бо, бачте, він був так переконаний, що фальсифікації, на яких так довго прцювала стара система, спрацють. Правда, він „відрізняє” Ющенка – людину і Ющенка – президента, але коли у верховній раді знущався над отруєним Ющенком, то мав на увазі майбутнього президента, чи брак елементарного людського почуття проявився в ньому?!
Та найбільш енергійним т.зв. депутат виявився при запитаннях, коли його запитали про кримінальні справи, які були запроваджені проти нього. Тут вже й забув „патріот” і „всезнайко”, що робила його партія, коли була при владі, тут вже він йде в атаку, бо ще в комсомолі навчився, що найкраща оборона – атака, і його злість та безсилість проти помаранчевих наближає його до людиноподібних, які сидять на деревах і зі злості кидають вниз чим потраплять на тих, що їх дразнять!
Т.зв. чат з Шуфричем на сторінках Української правди був прикладом того, що не слід робити, бо не можна надавати слово людині, яка готова „роздавити помаранчевих”, лише тому, що вони не відповідають яничарській психіці, людині, яка не розуміє, що таке повага іншого, що таке політична толерантність, що таке соціальна рівність і справедливість, що таке культурна поведінка, що таке патріот і демократ, що таке етика, що таке любов до своєї мови, але яка повністю володіє демаґоґією і поширює ненависть та брехню, користаючи з демократичних завоювань помаранчевої революції. Гадаю, що Ґеорґій Ґонґадзе був би не надав слово людині, яка не є символом ані демократа, ані опозиціонера, але скоріш символом безкарного розбишаки, який ніколи не пропустить якусь бійку, а за слова не відповідає, бо він має недоторканість!
Торонто, 17.02.2006 р.
Але, щоб не бути Шуфричем, який скидає з хворої голови на здорову, то поглянемо на деякі його відповіді на сторінках Української правди, які зокрема брехливі. Горе-політик вболіває, що після помаранчевої революції все погіршилося.
Отут спеціаліст з сільського господарства Угорщини навіть не уточнює, що погіршилося – становище партії СДПУ(о), яка через своїх провідників правила в Закарпатті, в адміністрації президента та на деяких інших ділянках державного управління, найбільше загальновідомі темники творіння, здається, його партії? Та вже одно визволення преси й журналістів від тиску, під яким знаходилися за минулої влади чого варта! А свобода слова , яку так користає недоторканий! І факт вбивств журналістів та інших діячів, ґестапівські методи вбивства, як цьому було у випадку ректора УжНУ Сливки, та інші численні беріївсьскі методи, які зникли з українського життя і це теж заслуга помаранчевих, а щодо матеріяльного забезпечення, то кожен вміє рахувати, коли більше отримував платні й пенсії до революції, чи після, але ж не тільки від хліба людина сита!
Звинувачення помаранчевих у погіршенні стану в Україні виходить з вуст людини, яка брала безпосередню участь у маніпуляції виборів в Мукачеві, втручалася у вибори мера Ужгорода, а зараз з легкої руки все приписує помаранчевим, мовляв, то вони фальсифікували вибори і, мабуть, один одного били, а потім партію Шуфрича звинуватили. Отут стало ясно, що справа не з демократом, а з демаґоґом, який вміє маніпулювати не тільки словами. Йому б і Ґебельс позаздрив. Ні одним словом не згадує т.зв. депутат, як виглядало телебачення, яку спадщину залишили помаранчевим його партія і ко – тотальну корупцію, якої Україна не знала за всю свою історію, тотальний контроль над ЗМІ, який майже не відрізнявся від комуністичного режиму, доведення населення України до зубожіння, в той час, коли саме отакі, як Шуфрич заробляли перші мільйони, а тепер „у всьому винна невістка”! Шуфрич належить до типів, якому плюнеш в обличчя, а він скаже, що то дощ падає! Отож він знаходить аморальним платні депутатів, але моральним свого мерцедеса, коштів за який вистачило б на поліпшення соціального становища цілого села в Закарпатті. Лицемірство й цинізм, якими Шуфрич висловлює свою стурбованість заробітками та пенсіями в Україні, викликає запитання, чи людина, яка оцінює своє майно у десятки мільйонів, має право звинувачувати у бідноті людей помаранчеву революцію, яка взялася за поліпшення і соціального стану тих, які найменше отримують.
На питання, чи він себе вважає патріотом, то відповідь пролунала дуже „філософська” – прагне, щоб платні і пенсії в країні були більші, тому він патріот! Саме слово патріот походить з грецької мови, й означало краян, співвітчизник, а зараз воно набуло значення, що це людина, яка любить свою батьківщину, йде на подвиг за неї, віддана своєму народові, його найкращим демократичним і революційним традиціям (дивись у словнику). Звичайно, що серед сільськогосподарської літератури, якою користувався кандидат наук у „науковій” дисертації про сільське господарство Угорщини таких тонкощів не зустрічав, але чому б вже не промовчати, коли в тобі бракує патріотизму справжнього! З відповідей Шуфрича можна скласти собі картину не патріота, а яничара ХХІ століття! Прочитайте уважно його відповіді, які стосуються російської мови. Чому він так вболіває за двомовність, бо він бачить приклад у Швейцарії. Яка живе краще ніж Україна! Шуфричеві можна вибачити, що не розуміється на мовній політиці Швейцарії, бо вона ж не те, що сільське господарство в Угорщині, де він фахівець (науковий).
А справа дуже проста – у Швейцарії живуть чотири етнічні групи, тобто, не зайди, не емігранти, а споконвіку живуть там як і українці в Україні. Мовна політика у Швейцарії керується демократичною рівністю серед етнічних груп ЕТНІЧНИХ! Збереження ідентичності, повага до сусіда і рівність етнічних груп – ґарантія їхньої єдності. І їх ніяк не прирівняєш до України, бо ситуація, яка склалася в Україні на мовному тлі нічим не відповідає Швейцарії, чи Канаді, чи Бельгії, де існує федеральний устрій (знов таки на базі етнічних народів), який і визначає мовну політику! В Україні, згідно з останнім переписом населення, проживає 77,8% українців, то до якого порівняння вдається експерт сільського господарства! В Україні мовну політику століттями позначали Валуєвський циркуляр 1863 р. та Емський указ Миколи ІІ 1876 р., якими заборонялася українська мова, переклади українською мовою, вживання української в театрах, а пізніше комуністичний режим ще й скоротив український алфавіт, викинувши з нього літеру „Ґ”, яка була на означення іншого звуку ніж „Г”. Шуфрича не цікавить, що в Україні змушені запровадити Рік української книжки, щоб її врятувати! В Україні на душу населення появляється лише 0,2 (в Німеччині 6%) української книжки, а решта 0,6 російської, а газетні та журнальні видання хіба не доводять майже повну русифікацію українського друкованого слова. Не російську мову потрібно Україні, бо коли люди можуть вивчити англійську, німецьку, французьку, чи якусь іншу, то можуть вивчити і українську, живучі в Україні. Як спеціаліст сільського господарства в Угорщині, міг би приглянутися і до мовної політики Угорщини, яка визнає одну державну мову, або міг би приглянутися до північних, чи західних сусідів, які мають не тільки іншомовне, але й іншоетнічне населення, а державну мову практикують одну і не заздрять Швейцарії її добробут! Отож , не розібравши броду – не лізь у воду!
Зухвалі відповіді російською на запитання українською, лише підтвердили, що Шуфричеві не можна надавати простір у ЗМІ, бо він не дотримується навіть елементарної поведінки політика – говорити до людини мовою, якою до тебе звертаються і яку ти знаєш, а не демонструвати у стані т.зв. депутата, що ти можеш нехтувати і питанням і етикою і державною мовою лише тому, що ти купив собі мандат недоторканості! Отож, патріот своїх мільйонів переплутав поняття патріотизму, зате значення яничара дуже підходить його розумінню держави, де б не мова визначала сутність українця, а капітал Шуфрича, щоб йому не заздрили його мерцедеса, бо він же депутат-недоторканець. Дивує мене, що в Україні стільки патріотів і російськомовних, бо ж вони не винні, що вже їхнім предкам забрали мову і вчили їх, що існує друга рідна, а потім першу відкинули і людей позбавили рідного слова, а слово надають яничарові, який представляє погляди своєї т.зв. соціял-демократичної партії, я певний, що із тих 30 000 куплених теж не всі погоджуються з висловами того, кому продали свої голоси.
Цілковито вибився т.зв. депутат з рейок, коли його запитували про ставлення до Ющенка, отут, „герой” бійок у ВР та поза нею, навіть наважився назвати Ющенка т.зв. президентом! То в якій державі він живе, що ображає волевиявлення понад половини населення України! Тип, який сам, лише дивом увійшов у ВРУ, не тільки вживає вульгарних висловів щодо президента, але й сумнівається у його леґітимності, бо, бачте, він був так переконаний, що фальсифікації, на яких так довго прцювала стара система, спрацють. Правда, він „відрізняє” Ющенка – людину і Ющенка – президента, але коли у верховній раді знущався над отруєним Ющенком, то мав на увазі майбутнього президента, чи брак елементарного людського почуття проявився в ньому?!
Та найбільш енергійним т.зв. депутат виявився при запитаннях, коли його запитали про кримінальні справи, які були запроваджені проти нього. Тут вже й забув „патріот” і „всезнайко”, що робила його партія, коли була при владі, тут вже він йде в атаку, бо ще в комсомолі навчився, що найкраща оборона – атака, і його злість та безсилість проти помаранчевих наближає його до людиноподібних, які сидять на деревах і зі злості кидають вниз чим потраплять на тих, що їх дразнять!
Т.зв. чат з Шуфричем на сторінках Української правди був прикладом того, що не слід робити, бо не можна надавати слово людині, яка готова „роздавити помаранчевих”, лише тому, що вони не відповідають яничарській психіці, людині, яка не розуміє, що таке повага іншого, що таке політична толерантність, що таке соціальна рівність і справедливість, що таке культурна поведінка, що таке патріот і демократ, що таке етика, що таке любов до своєї мови, але яка повністю володіє демаґоґією і поширює ненависть та брехню, користаючи з демократичних завоювань помаранчевої революції. Гадаю, що Ґеорґій Ґонґадзе був би не надав слово людині, яка не є символом ані демократа, ані опозиціонера, але скоріш символом безкарного розбишаки, який ніколи не пропустить якусь бійку, а за слова не відповідає, бо він має недоторканість!
Торонто, 17.02.2006 р.
Відповіді
2006.02.18 | mykola
Re: Краще з розумним шось згубити, ніж з дурним знайти
Пане,Сірка ,ви праві!Шуфрич мерзотник рідкісний,а редактор УП не тільки поступив паскудно надавши цей чат(а може як його симпатик) бо як розуміти що тільки 33 відгуки напечатано.Я доступу не мав і думаю не тільки я.Видно редактор не дарма =застовбив=доступ до форуму напевно має бубновий інтерес...2006.02.18 | mirgor
Гарна стаття(-)
2006.02.18 | SpokusXalepniy
І це пише людина із Торонто, а не із села Яблунівка. Троль. (-)
2006.02.18 | mirgor
Троль - це твій підпис новий, чи що?(-)
2006.02.18 | SpokusXalepniy
Ні, це оцінка демократичності п.Сірка (-)
2006.02.18 | mirgor
Добре, що вступився за Шуфрича!(-)
2006.02.18 | Scubo
Та Ви що - він же з Юлею уряд Єханурова валив !
І взагалі кажуть що симпотний парень... А хтось же сміє його лаяти. Напевно це не демократ і можливо навіть фашист.2006.02.18 | Світлана
Re: Краще з розумним шось згубити, ніж з дурним знайти
Шановний пане Й.Сірка! Ви стільки багато слів і благородних почуттівприділили цій амьобі, тобто Шуфричу.Але ж він не вартий того. І чим меньше ми будемо про нього говорити, а тим більше писати, тим слабшими будуть його і без того слабкі позиції. Адже сильніш за все людину ранить те, що його не помічають, не виявляють до нього ніякого інтересу. Так давай те ж не втрачати свій час і емоціїї на всяких шуфричів, вітренків, кравчуків, медведчуків і т.інш. А щодо Українськой правди, то мені б дуже не хотілося, щоби вона перетворилась у вульгарне видання, надаючи свій час і простір таким вульгарним людям, як Шуфрич. І демократія , свобода слова, тут не при чому. Просто треба себе поважать і дбати про те, щоби тебе поважали твої читачі.
Уважаемый пан Й.Сирка! Вы столько много слов и благородных чувств приделили этой амебе, т.е. Шуфричу. Но он же не стоит этого. И чем меньше мы будем о нем говорить, а тем более писать, тем слабее будут его и так слабые позиции. Ведь сильнее всего человека ранит равнодушное к нему отношение. Так будем же абсолютно равнодушны к шуфричам, витренкам, кравчукам, медведчукам и еже с ними. А Украинской правде я скажу: не надо становиться вульгарным изданием, предоставляя свое время и пространство таким некчемным и вульгарным людям, как Шуфрич.И демократия, свобода слова, тут не причем. Просто надо себя уважать и заботиться о том, что бы не потерять уважения у своих читателей.
2006.02.18 | mirgor
Re: Краще з розумним шось згубити, ніж з дурним знайти
Світлана пише:> Так давай те ж не втрачати свій час і емоціїї на всяких шуфричів, вітренків, кравчуків, медведчуків і т.інш.
>
Простите не уделять внимания "шуфричів, вітренків, кравчуків, медведчуків і т.інш. " никак не приходится, они так умеют плюнуть в душу народу, что им народ будет уделять внимание пока они не будут жить, там где Бакай и компания пока коров не пасут (пока дружественний братский русский народ не выгонит их из своей земли вместе с Путиным)
> Так будем же абсолютно равнодушны к шуфричам, витренкам, кравчукам, медведчукам и еже с ними.
До таких гнид, як Кравчук, Шуфрич, Вітренко байдужим бути неможливо, весь час хочеться плюнути їм в їх рожеві ситі морди...
Шуфрич той під коксом весь час "балдеє", с чата УП не могли випроводить, нюхне і енергія, так і "прет".
P.S.Вибачте за технічні помилки при перекладі.
2006.02.20 | SpokusXalepniy
"Плювати в морди" - з кого почати?
mirgor пише:> До таких гнид, як... Шуфрич... байдужим бути неможливо, весь час хочеться плюнути їм в їх рожеві ситі морди...
Організаційні методи Шуфріча стали особливо відомими після Мукачєво та Ужгорода. Все ніби-то вказувало, що нарешті бандитам - тюрьми!
Президент, виступаючи на Майдані - мав рацію.
І ось що ж ми бачимо?
Помаранчева влада начолі з головним обіцянчиком. Прокуратура. Суд.
Де ж то наш пан Шуфріч? Десь тут був...
А, ось він де!!!
В списках кандидатів під гарантованим номером 4 від ПРУ.
Зауважте! Не в камері номер 4, а, рахуйте, - вже в Верховній Раді!
То я би на вашому місці скоріше плюнув в обличчя іншої особи. Бо Шуфріч, на відміну від іншої особи, нікого не зраджував. Ворог - є ворог. На ворога дивляться з повагою. У справжнього міліціонера навіть не виникає бажання плюнути в морду бандита, а тільки спіймати і заточити за грати (нехай, навіть, вбити в перестрільці). А ось коли свій же товариш (міліціонер) зраджує..., ось тоді бажання ще й плюнути таки виникає природнє.
Таким чином, ви якось усвідомтесь - чи ваше бажання природнє, чи штучне створено.
2006.02.20 | mirgor
Re: "Плювати в морди" - з кого почати?
SpokusXalepniy пише:> Де ж то наш пан Шуфріч? Десь тут був...
> А, ось він де!!!
> В списках кандидатів під гарантованим номером 4 від ПРУ.
> Зауважте! Не в камері номер 4, а, рахуйте, - вже в Верховній Раді!
Слава Богу що цей точно не пройде, Ви помилилися, він в списках непрохідних "НЕТАК!", так що після 26 березня втече в Москву...
2006.02.20 | SpokusXalepniy
Помилився в деталях. Але не в суті - в кого починати плювати.
mirgor пише:> > Зауважте! Не в камері номер 4, а, рахуйте, - вже в Верховній Раді!
> Слава Богу що цей точно не пройде, Ви помилилися, він в списках непрохідних "НЕТАК!", так що після 26 березня втече в Москву...
Помилився. Хоча, не гарантовано, що не пройде.
Але ж щодо "плювати в морди..." треба уважно порозмірковувати.
2006.02.19 | Юрій
Re: Краще з розумним шось згубити, ніж з дурним знайти
Кому потрібне російсько-українське сміття в українській пресі,радіо і телеефірі,а також у ВРУ та державних установах?<...Чат з Шуфричем на сторінках Української правди був прикладом того, що не слід робити, бо не можна надавати слово людині >
В цьому випадку користуватися словом людина некоректно. Більше підходить істота - безпардонна,озлоблена на українців,що живе серед них,хамськи поводить себе щодо них.Як виявляється, дана істота має вчену ступінь кандидата сільгосп наук,що спеціалізується на сільському господарстві Угорщини,а ще, в позанауковий час,привласнює майно,землі та ліси незалежної України -часом особисто,а часом через свою 75-річну матусю.На жаль в Україні Нестор Шуфрич не виняток.
А щодо того, що не слід робити УП, то це стосується не тільки УП, а всіх тих ніби то українських видань,українського національного радіо, українського телебачення,ВРУ,державних установ та відомств.Потрібно рішуче відмовитися від цієї жахливої практики - російсько-української мішанини,цього мовного смітника,в якому,здається,обидві сторони витворюють досі невідомі культурному світу діалоги на рівні двох радянських клоунів -розумного росіянина-єврея Штепселя та примітивного малоросійського хохла-українця Тарапуньки.
Цей "витвір" російських шовіністів отримав практику лише у двох пострадянських країнах - Україні та Білорусі,де проросійська меншість для збереження свого панівного становища і можливості відновлення імперії різними засобами старається довести перевагу російської мови,культури над нашою мовою і культурою.Вони нас не розуміють і не хочуть вперто вивчити нашу мову,поважати нашу національну культуру.Ми їх розуміємо і вміємо говорити по їхньому.Мало того,при першій нагоді ми переходимо на їхній "язик".Виходить система провідності в одну сторону - діод.
Чомусь двомовності зі свічкою не знайдеш на їх етнічній батьківщині Росії, а от в Україні гвалт і крик давай двомовність
Ви собі представляєте,щоби якийсь там Христенко говорив в російському уряді по українськи до якогось там Лужкова?Чи десь в Уренгої(де більшість українців) в якійсь російській газеті,появилася стаття по українськи?А чому? А тому,що якщо навіть 0,5% не розуміють по українськи,то це буде приводом відмови в передачі українською.Саме наші знання російської витворяють цей драматичний цирк з нашою державною мовою.\
Ось і в наших телерадіопрограмах є можливість Януковичу відкрито принижувати українців своїми агітаційними російськомовними матеріалами за допомогою українського радіотелемовлення, а у ВРУ законотворцям порушувати ст.10 Конституції та рішення Конституційного суду про вживання української мови як державної.
На протязі багатьох років закордонне радіо "Свобода" довело,що можна говорити виключно українською.Авторитет цього радіо достатньо високий.То невже українські засоби масової інформації думають,що майбутнє українців копирсатися в цьому різномовному смітнику,через нього розвивати свою мовну і духовну культуру?
А допускати організаторів -федерастів та інших російськомовних шовіністів до прямого ефіру на українських телерадіоканалах є порушенням Контитуції України.Хоча, нехай говорять,Україна демократична держава, - через перекладача,або користуючись державною мовою України.
ГЕТЬ З ЕФІРУ ДВОМОВНИЙ УКРАЇНСЬКО-РОСІЙСЬКИЙ СМІТНИК!!!
2006.02.19 | Юрій
Re: Краще з розумним шось згубити, ніж з дурним знайти
Двомовні,тримовні (письменні) люди в цивілізованому світі використовують словники - російсько-український,українсько-російський,англо-українсько-російський,і т.д.Складається враження,що ми в Україні не знаємо про їх існування,чи не вміємо ними користуватися і тим самим доводимо,що розмовляємо на одній мові - російській - де один співбесідник, росіянин, розмовляє літературною мовою, а другий,українець,розмовляє російським діалектом.Однак,чому в Росії нас не розуміють?Чому Путін не розуміє Ющенка,коли б той насмілився звернутися до нього по українськи?Чому малочисельна країна Словакія знаходить і витрачає кошти на переклади з чеської на словацьку,хоча всі словаки розуміють чеську бо спільно,як і ми з росіянами, проживали в одній з чехами державі?Цікаво би провести на цю тему круглий стіл керівників,чи тих, від кого залежить наповнення цих,створених в Україні російсько-українських мовних смітників.
Я тимчасово перебуваю у Канаді чотири роки і жодного разу не почув і не побачив,щоби відбувся франко-англійський діалог без перекладу на одну з мов,якою проводиться цей діалог;є англійська преса,англійське кіно,англійські радіотелепрограми,так само,як і французькі.Якщо вмикаю телевізор тут у Канаді,то знаю,що канали такі то є французькі,а такі то англійські,що на таких то радіохвилях о такій то годині можна почути український голос.Коли ж ,тут у Канаді, я включаю телеканал УТР,чи скажімо українське національне радіо,то,без усякого попередження,на українській хвилі або ж каналі,безпардонно,без вибачень,якийсь там "законотворець-депутат", або ж інший високопосадовець з уряду,чи з держустанови,плюючи на Конституцію,а заодно мені та іншим моїм співвітчизникам в душу,говорить російською.Так,дозвольте запитати Вас, шановних редакторів, так званих,формально україномовних каналів,для кого і кому Ви готуєте свої двомовні блюда? До речі,канадці-українці,що тут народилися і зберегли свою мову ,Вашу продукцію не вживають,бо не розуміють російську так само,як і Путін українську.То на кого Ви працюєте,в чиїх інтересах?
Щодо інтернетських форумів.Попробуйте зайти на російський форум і щось написати українською,вам там місця не знайдеться.У форумах українськомовних повно мовного сміття.Невже так приємно мешкати у цьому смітті спільно українцям і росіянам?
2006.02.19 | Сергій Вакуленко
Re: Краще з розумним шось згубити, ніж з дурним знайти
Коли ще була Чехословаччина, чесько-словацький діалог не був чимось непомисленним. Та й у парламенті кожен говорив по-своєму (хоча словаки страшенно гнівалися, що "їхній" Гусак на державному рівні розмовляв чеською).Один раз я бачив якусь передачу з Бельгії, де йшов фламандсько-французький діалог.
А загалом маєте рацію — мусить бути або те, або те.
Хоча, з другого боку, на російськомовних каналах в Україні так само можна говорити українською мовою, й ніхто того не перекладає.
Беручи в цілому, на телебаченні української мови за останні роки потроху більшає. Чи можна швидше? Багато залежить від суб'єктивних чинників. Настає день, коли слід зробити "вольове" рішення. Сподіваймося, що й тієї волі потроху більшатиме.
2006.02.20 | Свiдомий
Re: Краще з розумним шось згубити, ніж з дурним знайти
З усiєю вiдповiдальнiстю заявляю, що вищезгаданий чат з Шуфричем на сайтi "УП" не був демократичним. Незадовго до його початку, я вiдправив через електронну форму наступне запитання до Шуфрича: "Кого б ви хотiли бачити своїм сусiдом по тюремнiй камерi?", однак в списку заданих питань воно так i не з'явилося.