МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

У Кременчуці правопорядок захищають регіональні садомазохісти ?

03/15/2006 | Олександр Курилов
Пам`ятка: як шукати людину зниклу безвісті в міліції ?

У Кременчуці знову згадали сталінське минуле. Людей хапають з домівок і тягнуть в міліцію, аби вибити з них зізнання у тому, чого вони ніколи не скоювали. Під такий пресинг потрапив 21-річний комп`ютерник міської газети "Вісник Кременчука".

Першими, зміст того, що сталося зрозуміли батьки хлопця. Вони вирушили до Крюківського райвідділу, аби розшукати свою дорослу дитину. Саме туди хлопця повели міліціонери. Звісно, дільничний відповів, що нічого не знає.

Що відбувається насправді, знали лише журналісти та керівники міського управління внутрішніх справ.

До одного з місцевих міліцейських начальників зателефонував працівник "ВК", аби повідомити - у Крюківському РВВС зникла людина. Зник оператор комп'ютерної верстки, який повинен завтра вийти на роботу й зверстати свіжий номер газети.

Заступнику керівника міського управління УМВС журналіст потелефонував лише один раз. Ще за дві години, відгукнувся й сам зниклий. Телефоном повідомив - вийшов з суду, є живим, хоч й з серйозними травмами...

Правоохоронне побиття за партійними ознаками

Ось що розповідає сам постраждалий від мазохитських дій захисників порядку. Людей зі слабими нервами просимо не читати.

"О 9-40 ранку, 8 березня до мене додому прийшли міліціонери. Документів не показували, але сказали: пішли з нами, необхідно поговорити. Прийшли у Крюківський райвідділ, мене провели у кабінет. Там було ще двоє правоохоронців і ось почалося... Мене посадили на стілець, а один з міліціянтів поставив мені ногу на коліна. Каже: розповідай все, ти подоба людини! Я ж питаю, що саме розповідати. Вони кажуть - як все було. Перепитав їх знову, про що саме розповідати? Один зі слідчих нічого не сказав, але відразу почав бити. В обличчя мене не били. Спочатку, лише по голові. Потім зайшли ще двоє, документів звісно ніхто не показав, але вони теж долучилися. Я запитав їхні прізвища, але мені за це дісталося. Били знову, а потім посадили на стілець й сказали: розповідай про дублянку і телефон "Сіменс А75". Що я міг відповісти, якщо нічого не знаю? Натомість чую: якщо ти не продавав, то розкажи про того, хто це робив. "Ти покриваєш своїх дружків", - сказав мені один з міліціонерів. Далі почалося справжнє гестапо.

Мені наказали лягти на підлогу. Відмовився. Міліціянти надягли на мене наручники. Вчотирьох повалили. Один сів мені на голову і почав бити мене по голові. Ще двоє били ногами. Так знову хвилин з десять й минуло.

Наступна частина допиту більш страхітлива. Сказали, що зараз мене ґвалтуватимуть, роздягнули догола та почали бити лінійкою в пах. Далі вже все сплуталося, знову поставили і знову били, поклали і знову били... Я лише казав їм що нічого не знаю. Трохи дали очуняти, запитали, за кого голосував. Сказав за Ющенка.

"Ти голосував за того прищавого урода"? - перепитав мене один з міліціонерів і показав на прапорець партії регіонів України, який стоїть у нього на столі. "Я за це голосував", - сказав правоохоронець й показав мені на прапорець.

Що ще було ? Дали мені мої речі, але вже разом з пакетом коноплі. Сказали - бери. Я відмовляюся... А згодом міліціонери написали рапорт, що напередодні я йшов додому напідпитку. До мене підійшли патрульні і одного з них, я начебто, штовхнув. Вони написали, що я чинив опір і втік.

Мене привели до суду, хотіли, аби суддя дав мені покарання у вигляді 15 діб арешту. Але у суді присудили 51 гривню штрафу та відпустили додому."

Що з доказами ?

У редакції з цього приводу є лише одне - довідка судмедексперта про побиття і самі фото постраждалого. Враження від побаченого - по людині їздили легковиком. Але зі слів постраждалого ми знаємо, що під машину він не потрапляв. То з нього ногами вибивали необхідні свідчення.

Яке алібі ?

Між іншим у побитого міліціонерами хлопця, який закінчив міське педучилище і працює комп`ютерником в газеті, алібі, більш ніж серйозне. Пізно увечері, 7 березня, вся редакція "ВК" зібрався в офісі, аби вшанувати жіночу частину колективу. Чи може бути так, що хлопець був перед очима репортерів редакції й одночасно втікав від патруля у протилежному кінці міста? Про пристойну поведінку нашого співробітника свідчить вся редакція "ВК".

Про враження ?

- Оце в міліції вже додумалися за що бити. Знущалися, бо справа почала стосуватися не крадіжки, а політики. Ми й так знаємо, що наші правоохоронці б'ють затриманих дуже жорстоко. Але це побиття , з садомазохізмом й щоб запитали, за кого голосував і показували, за кого слід голосувати... Такого у Кременчуці ще не було - коментує побиття одна з репортерок редакції.

P.S. "Ми давно повну відповідь на всі запитання з цього факту. Але сьогодні справу вивчає комісія", - така відповідь на запитання: чому в міліції б'ють людей, від начальника Крюківського районного управління МВС Сергія Шаповала.

У міському управлінні міліції цю справу теж обіцяють прокоментувати якнайшвидше. Якими будуть висновки, передбачити неважко. Знаючи відповідну реакцію, не виключено, що йтиметься про історію, як далеко не атлетичного складу працівник газети спочатку побив чотирьох правоохоронців, котрі були присутні на допиті, а згодом побив себе сам. Можлива мета такої дії - отримання відповідної довідки від судмедексперта для дискредитації районного та міського управління МВС... Кого наступним битимуть міліціонери поки що невідомо.

Відповіді

  • 2006.03.15 | Бос

    Re: У Кременчуці правопорядок захищають регіональні садомазохісти ?

    Коли знайдуться відважні і повистрілюють пару таких собі "лягашат" - це і буде справедливість на сучасному етапі. А так, їм ще правити і правити.
  • 2006.03.15 | Николай.

    Re: У Кременчуці правопорядок захищають регіональні садомазохіст

    Проводы Нового Года.
    Встретились друзья детства, штурмана авиации (Демченко В. Ю.), капитана запаса военврача (Нечета Н. В) и коллега стоматолог. Сия не святая троица решила полюбоваться салютом, праздничной иллюминацией, ощутить единство свободного народа - веселой, суетливой толпы. Но, вот единства, как-то не случилось. Субъекты, в форме украинской милициии, не представившеиеся , не предъявившие значка и документов отвели в сторону трезвого летуна, и, после краткого, но жесткого запугивания, заставили сбежать.
    Денег, откупиться, с собой не было…
    Предвидя последствия задержания брата, я сел в клетку воронка, куда следом загрузили двоих бичей, не менявших позы йогов до выгрузки в мусарне автозаводского РОВД.
    Записывая, с недовольным видом, образование высшее, слыша – врач, или юрист, Мент, обыкновенно свирепея, орёт- ”а я, кто, по твоему,- мусор поганый?!? “ Нас кинули в зарешеченую камеру с кровью на стенах, 2*3,5 , где уже томились 10 узников .Подобно 12 апостолам, этот сброд не обманул моих ожиданий. Трижды сидевший, моримый голодом, в ожидании добровольного признания, торговец оружием из Молдовы, соседствовал со вчерашним школьником, не дошедшим 10 метров до дома, где ждали и беспокоились родители, с дня рождения друга. Мобилки у всех отбирали, при задержании, дабы не беспокоить родителей задержанных. Не давая жертвам воды, всю ночь стражи порядка, тешили свои низменнные инстинкты, склоняя в грубой форме красивую, молодую, неосторожно опьяневшую девушку (21год) из соседней камеры, к извращеннному сексу,
    изощреной лексикой подонков. Под дружный хохот уголовников, апплодисменты крутяков бедная жертва рыдала, билась в истерике, тщетно крича – Мамочка, спаси меня! неумело, матерясь в ответ… Наутро соседняя камера пустовала, Кто знает? уступила ли жертва домогательствам извращенцев?, может отыскали родственники, но скорее всего мусора поделились “трофеем”с другим отделением.
    Под надрывный кашель зека- туберкулезника, лежа, вповалку на заплеванном каменном полу, камера тщетно пыталась заснуть. Но, соседи, беспредельщики-наркоманы, чинили разборку, обогащая лексикон дивными перлами, в сравнении с которыми зоновский мат казался детским лепетом. Мусора- надсмотрщики оглохли, свято веря, что “ такие люди” не заслуживают иного отношения по мягкости закона. Измученный голодом и жаждой торговец оружием- молдаван, получил, под утро, от кентов пару буханок хлеба, молоко выпили мусора, чтоб срачка не напала. Совесть не позволила мне вкусить преломленный хлеб. Мучимый жаждой, в тесной, душной камере, я, прикрыв глаза, пытаясь не слышать извращенцев-ментов и беспредельщиков, мечтал о кружке прохладного баварского пива и вспоминал графа Толстого “Революция плодотворная только та, которую невозможно остановить”, и прошлогодние оранжевые события все более казались мне пошлым фарсом…Свежевыкрашенные стены камеры вновь были залиты чьей-то кровью, но чья мордашка подружилась с ними, мне было безразлично …
    За стенами застенков величественно догорала не то гоголевская, не то пастернаковская ночь, в тот час, как на озаренный бликами зарешеченной лампочки Ильича потолок ложились тени, кружка пива, кружась, уподоблялась джакузи, с цитрусово-ароматной пеной, чья-то, чудом заныканая сигарета, удлинняясь, темнела, напоминая Дюмонт, и фимиам Черной Магии- любимых духов, убитой бывшим “мусором” жены, ощущался терпко-кислым коньячным букетом. Разум и Воля побеждали мерзость бытия.
    Но наповал сразила меня утренняя откровенность молоденького мусорка.
    Из плебейского тщеславия ментик заявил, что сотрудничает в оппозиционной Кременчугской газетенке, зная нравы главного редактора. А, ему, лично, глубоко насрать, что писать, и где…
    P.S. Наутро, в “народном суде”,”их честь”, судья даровала мне свободу. Был ли в чем я виновен, а, если и был, то в чем?, померанчево- украинское правосудие так и не удосужилось уведомить меня. Фраза : “Вы можете быть свободны” прозвучала насмешкой…

    Н. Нечета, Кременчуг, Украина.

    P.P.S. Но это всего лишь цветочки, по сравнению с тем, как калечили моего брата в ночь на 19 октября 2002года в ментовке на поселке Молодежный.
  • 2006.03.15 | Олексій(Харків)

    Мова йде про протистояння НАС та ЇХ. Чи стане воно збройним?

    В Україні вже кожному зрозуміло, що мова у таких випадках не йде про декількох виродків у формі. Мова йде про систему. Систему, яка за будь-яку ціну захищає своїх. Будь-хто вам скаже - так, можливо їх і звільнять, але ні в якому разі не посадять. Та й за звільнення ще повоювати доведется. Міліція, прокуратура й суд вже давно не є системою захисту справедливості. Це надбудова на шії звичайних людей, існуюча задля власного добробуту. (Якщо це не так, то чому ж тоді навчання вашої дитини в юракадемії є беззаперечною гарантією ії добробуту в майбутньому? Адже будь-де в світі просто диплом юриста без натхнення та кропіткої праці надприбутку не принесе (м'яко кажучи). А в нас достатньо просто долучитись до системи.) І безневинних там нема - поки ми тут галасуємо, там у коридорах сослуживці плескають тих уродів по плечу, мовляв, "прорвемось". Будьте певні - вітатися з ними ніхто в міліції не відмовляється. Навіть ті, що самі катувати гребують. На чому хочеться наголосити: в Ірландії колись також поліція дозволяла собі зайве і винні не каралися. Скільки по тому було знищено поліціянтів, судей та прокурорів - пам'ятаєте? Якщо в нас знайдеться хтось сміливий - його врешті-решт посадять. Але якщо терпець урвется усім... Почекаємо?
  • 2006.03.15 | Пані

    Заява потерпілого в цій кричущій справі

    Прокурору м. Кременчука
    Павличуку Віктору Анатолійовичу
    вул. 60 р. Жовтня, 4-а
    Копія: Прокурору Полтавської області
    36000, м. Полтава, вул. 1100-річчя
    Полтави, 7
    Копія: Секретаріату Президента України
    01220, м. Київ, вул. Балекова, 11
    Копія: Міністру внутрішніх справ України
    Луценку Юрію Віталійовичу
    01024, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 10.
    Бікмуліна Руслана Амангельдійовича,
    проживаючого за адресою:
    м. Кременчук, пров. Тополевий, 3, кв. 8,
    тел. 6-81-85 дом., 3-63-04 раб.

    Заява

    8 березня о 9.40, до мене подзвонили в двері. За дверима були двоє невідомих, які попросили мене пройти з ними до участкового. На питання для чого, вони не відповіли, і сказали що вони не знають. Замість участкового мене привели в райвідділ, де було ще двоє чоловіків. Один з них, коли я зайшов, сказав: - "Садись, подобие человека". Потім він в не дуже чемній формі попросив розповісти про все, а я в нього запитав про що мені казати. Мені почали погрожувати, а згодом й бити. Приблизно хвилин через 20 мене спитали про телефон Siemens A57 та дубльонку. Коли я сказав що нічого не знаю про телефон та дубльонку, мене продовжили бити. Потім зашли ще двоє, а згодом ще один. Мене били гумовою дубинкою, ногами та руками. Потім мене поклали на підлогу в наручниках за спиною і далі били по голові. Весь цей час, вони хотіли, щоб я розповів з ким і кому я продав телефон та дубльонку. На відповідь, що нічого такого я не робив, мене били знову і знову. Потім я нарешті дізнався, з їх слів, що це сталося в лютому. Я сказав, що в лютому я взагалі не був в тому районі, де це відбулося, і що в мене є свідки, але мене ніхто не слухав і тому мене били і били. Потім один з міліціонерів, зняв з мене штани і труси, і почав бити лінійкою по половому члену, мене також лякали, що зґвалтують за допомогою гумової дубинки. Потім вони написали протокол затримання, буцімто 07.03.06р. о 21.10 я йшов повз "Аваль Банк" у Крюкові, і голосно та нецензурно лаявся. До мене підійшов патруль, і побачивши, що я п’яний, хотіли провести мене до відділку, але я начебто вирвався і втік. Це Не правда! Такого не було, і в той день о 21.20 я був у свого товариша, який може це підтвердити. Річ у тім, що коли я від нього йшов, то подивився на годинник, і на годиннику було 21.19. В суді я так і сказав, і суддя мене випустив, присудивши 51грн. штрафу.
    До речі, коли я питав їх прізвища, мені не тільки не відповіли, а й декілька разів за це вдарили.

    Один з міліціонерів, спитав, за кого я голосував, і коли я відповів що голосував за Ющенка, він сказав: - "За этого прыщавого урода!!! Смотри за кого я голосовал" і показав мені маленький прапорець "Партії Регіонів", декілька разів мене вдарив. Один з них сфотографував мене голого на фотоапарат мобільного телефону, і сказав, що якщо я комусь розповім про те що вони мене били, він розвісить фотографії на усіх стовпах.

    Таким людям не місце у правоохоронних органах, їхнє місце за ґратами.

    Прошу провести перевірку та вжити відповідних передбачених законом заходів до винних осіб.

    Ксерокопія акту судово-медичного обстеження додається.

    09.03.2006р. Бікмулін Р.А.
  • 2006.03.15 | Сергій 1975

    Re: У Кременчуці правопорядок захищають регіональні садомазохісти ?

    Співчуваю. в такому випадку напишіть якогома більше скарг найбільшому числу владних адресатів (Прокуратура, внутрішня безпека МВС, Верховна рада, секретаріат Президента, усі можливі правозахисні організації)
  • 2006.03.16 | Николай.

    Re: У Кременчуці правопорядок захищають регіональні садомазохіст

    Разговор с бывшим Главментом о принципах комплектования
    личным составом низшего звена мусарен.
    Увидев, как-то генеральский китель с орденами и медалями, я задал его хозяину простодушный вопрос:” За что-же народ ненавидит собственную милицию?” Вот, что я услышал в ответ:“ Милиция рождалась из грязи простонародья и дело, зачастую, имеет с грязью человеческой. Ну, как тут совесть не изгадить, если она и была? Знаешь ли, сынок, сколько по вине судей, ментов да прокуроров по тюрьмам и лагерям народу сидит, без вины виноватого? Оттого мента за-глаза в народе зовут мусором. Если будешь видеть в каждом Друга, Товарища и Брата, долго ментом на свете не проживёшь, а что карьеры не сделаешь, так это и к гадалке не ходи. Преступность непобедима, поскольку корни её в подлой природе человека. Следовательно главная задача - устрашение собственного народа. Держать быдло в узде может только Страх!
    Эдакая разновидность дрессуры. Ну, как тут не вспомнить недавне акции устрашения в России, когда случайных людей хватали на улицах, в барах, кинотеатрах и жестоко избивали, унижая и издеваясь при этом. Ужас людей вызывала случайность выбора, недо-
    вольных произволом властей и то, что досталось даже весьма серьёзным и уважаемым законопослушным гражданам. Характерно, что виновники произвола наказаны не были. Главным, наитяжшим преступлением в нашей стране было всегда не убийство, а по-
    пытка свержения правящей власти. Верхушка антинародной клики берегла только свою жопу, а беды простого человека ей были до лампочки!” А, дальнейшее откровение меня просто убило: “Тебя в менты не возьмут. У тебя два недостатка - высшее образование
    и честность. Какой начальник без образования, или с купленным дипломом захочет, чтоб его подсидел какой-то пацан, да ещё и с цивильным представлением о чести. У нас особенная гордость, проще говоря,- Подъёбка Друг Чекиста! Ну, этого тебе не понять.
    Вот поработал бы в нашей системе с моё, сам бы, как Чонкин, жену по-пьяне на расстрел бы водил. Ты вот думаешь, наверное, что ты бы лучшие порядки в мусарнях завёл, только тут тебе не здесь. Небось и разнарядки на задержание преступников и алкашей отменил бы? И так ленивый, трусливый, зачастую неинтеллигентный ( из простонародья ) мент ни-хера норовит не делать, а дай ему волю, так и вообще на службу хер забьёт!!! Он и так свою смешную зарплату считает премией, за то что не попался на грязных делишках, которые его реально кормят. Типа крышевания наркоторговцев, отмазки от суда, посредничества в криминальных разборках или примитивной чистки карманов от лишних дензнаков у подвыпивших пролетариев и трудовой интеллигенции под предлогом проверки документов. Так что Главное в нашем деле, - всегда держать в заначке компромат на подчиненного, а как ты на честного компромат соберешь? разве что сфабрикуешь, да ведь разоблачить могут… Тупого селюка мента поймают на воровстве, так начальник достанет компромат из заначки и скажет: “Я давно за ним следил, хотел разоблачить этого оборотня в погонах, да не было достаточно доказательств. Но МЫ его разоблачили, и давай оплевывать бывшего коллегу по бизнесу. Так начальника могут и в звании повысить…А вот если разоблачат группу честных и преданных делу ментов, ставящих себе целью свержение антинародной власти, тут уж любому не сдобровать”. Власть скажет: “Kак ты мог проворонить таких врагов народа, покушающихся на самое святое. А, главное,- честных. Ты, что, их замарать не мог? Тебя-ли, мента со стажем, учить, как делать подставы. Ты ж с детства усвоил - Подъёбка – друг чекиста”. Затем-то и берут тупых и вороватых , таким власть – всласть. Они будут, если прикажут, стрелять в собственный народ, а вот армия не будет, там ведь всех призывают, и честных тоже…”
    Когда пленки Мельниченка всплыли, думалось, почему бы их не обнародовать?!? Но вспомнился этот разговор. Грязь, в конце концов, станет землей,- но, лишь в могиле.
    Н. Нечета, Кременчуг, Украина.
    P.S. А лирические излияния, по поводу: “наш бронепоезд на запасном пути, нас даже с воинского или спецучета, не снимают на случай народной смуты”, оставляю за кадром, по вполне понятным причинам.
  • 2006.03.19 | Николай.

    Re: У Кременчуці правопорядок захищають регіональні садомазохіст

    Another one broken Destiny.
    Mr. President, long time I did not dare to address to you for the help, but recently, I have understood that I can not have time to make it any more. Now I shall try shortly to explain why. To me it is well known, that you are very busy, but, I have hope, that you will have enough patience to read my message up to the end. I used to live in Ukraine. This country experiences now the difficult period of transition to democracy. I had imprudence to take part in these changes and by that I have subjected myself and the family to serious danger. As you know, in Ukraine while nobody canceled activity of secret service. KGB boys overlook nothing and do not forgive. This organization, certainly, not so is omnipotent, as before, but still rather dangerous. Publishing the verses and sketches in a network the Internet, I could not remain outside of their attention. Here is the text of the message which I tried to send you right after those tragical events:
    "More then twenty years ago I've made an inexcusable mistake. I've sent a letter to the
    BBC! There's no need to explain aftereffect... It was unprecedented
    impudence. KGB doesn't forgive it. Soon after that my father was killed.
    It looked like accident. Cose they are Professionals... My life changed too.
    Psychiatric clinic became my second home... They let me graduate medical
    College but I can't work normally. Dirty smiles, gossips were always on
    my back. Now I'm 40. My life is upside down. I was thinking into myself
    I've paid enough for my mistake. But I was wrong. On 19th of October 2002
    I've got to local police department. (On 18th is my birthday...) Of course
    I was drunk; I've had money in my pockets and new Japan's Dictaphone
    with FM radio”Panasonic”. That was big mistake... It has given them an occasion for tortures.
    Tortures seemed never ends. They asked me where I’ve stolen it. Gas mask with blocked gate, cops’
    stick... all night long. My right leg became bloody beefsteak. They have taken some marrow for sale.
    It was done naturally without anesthesia.
    Unfortunately our cops don't boil instruments for tortures. To avoid
    osteomyelitis I've use antibiotics but it do not protect against virus
    infection... Now all my family suffers from different strange illnesses.
    Doctors refused to help me because of my "STRANGE" anamnesis. I don't
    know what American Dream is. I saw it only in Hollywood movies, but I know
    exactly the REAL face of modern Ukraine. They can take away everything
    but hope. What should I say to my son now? You are guilty, because your
    father dreamt of Freedom and justice for all... silly, but not fanny.
    When I start to realize I'm in troubles I think the Net will help me.
    That was my second big mistake. My PC has pinged by KGB hackers trough
    Firewall and anti virus programs. E-mail was blocked. Its real miracle that
    you are reading my message now. God listens to my prayer. "
    My position is aggravated with that already for a long time they have put me on the account in insane hospital. As you can see, this means of struggle with heterodoxy checked up by years continues to work effectively and presently. Worst of all that I cannot take advantage of the civil rights at all to leave this country of militant atheism becoming hated to me. Formally, possessing all civil rights, actually I cannot take advantage of them. Any my attempt to defend the rights and human advantage encounters a blank wall of misunderstanding, animosities. My hopes that with coming to power of the new president the situation in the country is normalized, unfortunately, are not justified yet. I live in a provincial small Kremenchug town where in practice nothing has changed. Corruption and criminality have reached here the unprecedented sizes. I am ready to be responsible for my words in any court. In our small town, as well as in many other country towns of Ukraine the drug mafia closely cooperates with bribed policemen. I have felt it on my broken ribs and I'm ready to tell about it. Unfortunately it can expose to danger of death of people close to me. As you know, now in Ukraine human life costs a trifle. With ease of special service organize murders of ministers and deputies, and here, in a province, for example my life, or the life of people close to me will cost less than 50 $. Such work is carried out for them by addicts and vagabonds. I would like that in Ukraine changes will be to the best, but I do not know, how to protect people close to me - my family. My problems, probably, seem insignificant looking from Washington. .It's naive to count on your help however I hope for it. Please pardon me for taking your away from your work and for my "wronglish". Thanks for your understanding anyway.
    Sergiy Necheta, Kremenchug, Ukraine.


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2019. Сайт розповсюджується згідно GNU Free Documentation License.
Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua