МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Куйбіда - профессор 2

03/16/2006 | Pavlo43
РЕПОРТАЖІ ТА СТАТТІ 13 березня, 16:59

Куйбіда вляпався у скандал! Він теж "проФФесор"?



Відома історія про донецького "професора" Януковича, але колишній мер міста Львова Василь Куйбіда перевершив навіть вождя донецьких. Василеві Степановичу, як багатьом вітчизняним політикам, до повної насолоди політичним танцем завжди чогось бракує.

Василеві Степановичу видалось замало чесної магістерської ярмулки держакадемії управління та гордого звання завгоспу МАУПу – як же так, Василь Базів став гордим науковцем, навіть неписьменний зечара Янукан одягнув погони академіка, а сам хазяїн П’ємонту ходить у недоуках?! Всього на всього якийсь кандидат математики?... Непорядок. Тож і розпочалася операція «проФФФФесор».

В університетах технологія «пальцем роблення» науковців відпрацьована в деталях. Добре відомим є випадок Базіва, вірного прислужника Медведчука, захист роботи котрого відбувався за закритими дверима (!), аби не вилізла ненауковість праці, зклепаної зі газетних статейок(!!!). Прийшли, налили, поділили грішву й захистили. Ці процедури відбуваються під патронатом досвідчених компартійців, котрі за совітів чесно сиділи в обкомі, а згодом лобіювались партійними корєшами з Києва на відповідальних за науку.

Реалізовуватись полюбляють по різному. Це може бути творчість, зокрема так зробив Пушкін. Ті, котрим творить набридає, лізуть керувать. Чомусь львівський поет і колишній математик, Василь Степанович запрагнув стати юристом… Не філологом чи істориком, а саме правником… Міг же чесно зробити чергову поетичну купу, зшити її у дисертацію та стати почесним філологом. Але ні… Зрадив музу, уподібнившись сину одного львівського юриста, який зараз засідає у російській Думі..

Схема відмивання наукових звань відпрацьована в деталях, але якщо Базів бодай статейки писав самостійно, то заклопотаний Василь Степанович – ні. З усього творчого доробку «проФФФФесор» мав лишень маловідомі загалу поезії, - решту робили наукові кріпаки. Але можливостей для реалізації наукової кар’єри було не менше, - міський голова мав можливість допомогти житлом. Процес йшов, так би мовити за спільною згодою сторін, тобто за інтерес.

Стати «хресним батьком» амбітного поета погодився громадянин Віталій Чушенко. Можна лишень рекомендувати усім зацікавленим завгоспам, спраглим до науки, продати за добрі гроші теляток – і вперед, гризти граніт науки, від астрофізики до івриту. Можна бичків і не продавати, зробивши як Василь Степанович, - нагородити наукову музу квартиркою. Відбувся милий серцю бартер – «ти мені науку а я тобі – житло», тобто Куйбіда за раз реалізував освітню програму для чиновників і підтримку вітчизняної науки. Що тут поганого?! Чиновник допоміг науковцю...

Водночас громадянин Чушенко, знаючи, що Вася - зайнятий хлоп й читати «власної» дисертації не буде, не перенапружувався і, так виглядає, скористався з дисертації свого іншого підопічного - громадянина Зайця, в якого був науковим керівником. Є чимало «запозичень» навіть у найважливішому для науковців авторефераті дисертації, де майже не змінено порядок слів. Заяць написав роботу під назвою «правовий статус області в Україні», тому у Василя Степановича поле для маневру було невелике - назвали писанину «конституційно-правовими основами самоврядування у містах обласного значення». Почепили на твір Зайця горде козацьке прізвище Куйбіда та й пішли обмивати ордерок на хату, сподіваючись, що правдонька лишиться глибоко заритою в надрах Харківської наукової бібліотеки, що по вулиці Пушкінській 77. Але, як виявилось, є чимало шанувальників місцевого самоврядування, котрі ночей не сплять і тіко й бачать, аби дізнатись, які ж правові і конституційні основи самоврядування в області. А тут - здрастуй, Василю, Новий рік. Формально дві різні наукові розробки, а насправді – та сама робота з поодинокими змінами, так званою «поправкою на вітер». І вже не відрізнити «правового статусу» від «конституційно-правових основ». Не будемо голослівними – мета і задачі дослідження в Куйбіди і Зайця майже однакові – «розробка цілісної концепції правового статусу області» і «розробка цілісної концепції правового статусу міста обласного значення». Якщо тримати дві роботи поруч, аж нудить від подібності, найгірше, що захист відбувся у Національній юридичній академії імені Ярослава Мудрого, поставивши під сумнів її наукову цнотливість. Щоправда провідні наукові установи були різні: Одеса у Куйбіди і Харків у Зайця.

Сльози заважають порівнювати дисертації, як у дитячій грі знайдіть «пару відмінностей на малюнку» - у Куйбіди навіть формулювання «основних питань» ідентичне заячому. Зокрема читаємо: «проаналізувати погляди науковців на конституційно-правову природу області та її місце і роль у системі адміністративно-територіального устрою в Україні» у Зайця, а в Куйбіди - «проаналізувати погляди науковців на конституційно-правову природу міста обласного значення на його місце та роль у системі адміністративно-територіального устрою в Україні». В науковому оригіналі Зайця бачимо «визначити основні засади, особливості і тенденції формування системи обласного поділу в Україні», а у творі під прізвищем Куйбіда зустрічаємо «визначити основні засади та тенденції статусу міста обласного значення в Україні». Часто дисертація Зайця зазнавала мінімального втручання: в оригіналі «розкрити особливості конституційно-правового регулювання області на різних етапах історичного розвитку Української держави», і в Куйбіди «розкрити особливості конституційно-правового регулювання статусу міста на різних етапах історичного розвитку Української держави». Вражає?! Далі - більше! «Дослідити порядок вироблення і узгодження спільних інтересів територіальних громад», - пише Заєць, його наслідує і Василь Степанович - «дослідити порядок вироблення і узгодження інтересів територіальних громад», переносячи слово «спільний» на кінець речення. Заяць прагне «сформулювати теоретичні засади побудови системи обласних органів публічної влади» і «розкрити наслідки реформування територіальної організації та ефективність її функціонування», а Куйбіда скеровує свій інтелектуальний пошук, аби «сформулювати теоретичні засади побудови системи міських органів міста» і «розкрити конституційно-правові наслідки реформування владних відносин у Львові, показати їх ефективність та особливості функціонування». Обоє ж в унісон прагнуть «дати пропозиції щодо вдосконалення конституційно-правового регулювання статусу»…

У ступені дослідженості проблеми здобувач Куйбіда під копірку списує цілі абзаци, зокрема в оригіналі Зайця читаємо «конституційно-правовий статус області ще не був предметом комплексного дисертаційного дослідження. Окремі питання по вдосконаленню його елементів розглядались вченими територіальних проблем держави в загальному плані. Слід зазначити, що економісти, географи, соціологи, демографи та політологи досліджують окремі проблеми, пов’язані з обласним поділом. Але предмет їхнього аналізу, не є предметом науки конституційного права України», а в Куйбіди зустрічаємо таке: «конституційно-правовий статус міста обласного значення ще не був предметом комплексного дисертаційного дослідження. Окремі питання по вдосконаленню його елементів розглядались вченими, що вивчали територіальні проблеми держави в загальному плані. Слід зазначити, що економісти, географи, соціологи, демографи та політологи досліджують окремі проблеми, пов’язані з процесом зародження міста... Проте предмет їхнього аналізу, не є предметом науки конституційного права України…». Абзацом нижче пан Зяаць пише: «у даній роботі особлива увага приділялась працям українських державознавців: Андрузького Г.Л., Драгоманова М.П., Ейхельмана О.О., Окіншевича Л.О., Панейка Ю.Л.,…», а в авторефераті Василя Степановича ми зустрічаємо - «у даній роботі особлива увага приділялась працям українських державознавців: Г.Андрузького, М.Драгоманова, О.Ейхельмана, Л.Окіншевича, Ю.Панейка…» Не полінувався Василь Степанович запозичити і наступний рядок, лишень помінявши у дисертації Зайця прізвище Барсєгова на Лужина: «у дисертації проведено аналіз досліджень представників радянської школи конституційного (державного) права, зокрема Барсегова Ю.Г., Бойцова В.Я., Кадирова В.А., Клименка Б.Н., Лєпьошкіна О.І., Миронова О.О., Основіна В.С…»


Наступні абзаци двох дисертацій подібні як близнята, хіба Василь Степанович з невідомих причин не вписав президента Грушевського, вірнопіддано залишивши двох відомих «будівничих» України – есдека Кравчука і Кучму. Тож у Зайця читаємо: «при написанні роботи було взято до уваги політико-правові погляди по даному питанню президентів Української держави: Грушевського М.С., Кравчука Л.М. та Кучми Л.Д, голів Верховної Ради України. Використовувались законопроекти, які у свій час вносились на розгляд до парламенту України» у науковому ж дослідженні Куйбіди читаємо: «при написанні роботи було взято до уваги політико-правові погляди по даному питанню Президентів Української держави: Кравчука Л.М. та Кучми Л.Д, голів Верховної Ради України. Використовувались законопроекти, які у свій час вносились на розгляд до парламенту України». Куйбіда, наслідуючи Зайця пише, що «відчувається потреба комплексного дослідження місця і ролі», лише в одного науковця «області як територіального утворення», а в другого - «територіальної громади міста».


Збігається й форма написання про об’єкт дисертаційного дослідження, зі зрозумілою поправкою на вітер, у пана Зайця це «конституційно-правове регулювання правового статусу області в Україні як адміністративно-територіальної одиниці та суб’єкта конституційно-правових відносин», а у пана Куйбіди - ««конституційно-правове регулювання правового статусу міста обласного значення в Україні як адміністративно-територіальної одиниці та суб’єкта конституційно-правових відносин»…

Нема можливості наводити увесь комплекс наукового крутійства, навіть п’ятої частини наведеного було би достатньо для визнання фальшивості дисертації Куйбіди, але дещо обійти просто неможливо. Здобувач Куйбіда послуговувався навіть висновками пана Зайця, зокрема читаємо в оригіналі «аналіз історичного аспекту територіальної організації Української держави дозволяє говорити про те, що для неї характерним є наявність адміністративно-територіальних одиниць…», а у висновках поеми Куйбіди ми зустрічаємо «аналіз історичного аспекту територіальної організації Української держави дозволяє говорити про те, що для неї характерним є наявність міст…». Пан Заяць у своїй дисертації резонно зазначає, що «корінні зміни в державно-управлінських, соціально-економічних та інших відносинах обумовлюють трансформацію правового статусу області», а Василь Степанович не менш резонно повторює у «запозиченій» дисертації Зайця «корінні зміни в державно-управлінських, соціально-економічних та інших відносинах обумовлюють трансформацію правового статусу територіальних громад міста та їх представницьких органів». Пан Заєць робить висновок, що «характерною ознакою області має бути збалансованість соціально-економічного розвитку їх територій», Куйбіда ж вважає, що «характерною ознакою міста обласного значення є збалансованість соціально-економічного розвитку його територій».


Науці невідомо, чи поставив науковий керівник Куйбіди свого іншого «наукового сина» до відома про можливі «випадкові співпадіння» двох розвідок у галузі місцевого самоврядування; напевно – ні. Але фактом є й те, що значна кількість наукових публікацій Куйбіди мають співавтора, скромного наукового трудягу і за сумісництвом керівника виборчого штабу претендента на посаду міського голови Львова – пана Віталія Івановича Чушенка, який на той час працював доцентом кафедри конституційного, адміністративного та фінансового права юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка…


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2019. Сайт розповсюджується згідно GNU Free Documentation License.
Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua