03/17/2006 | Ярослав Чумак (Львів)

Теперішні виборчі перегони, як і всі попередні, мають одну важливу рису, – вони є найкращим виразником правдивих настроїв і прагнень політичних партій, які існують в нашій державі і, час-від-часу, висловлюють свою позицію з тих чи інших питань. Звичайно, позиція кожної з партій різниться, але, як показує досвід спостереження за українськими політичними силами, практично всіх їх об’єднує одна дуже характерна спільність, – якою б не була їх позиція, вона, зазвичай, є мінливою, плинною, і змінюється відповідно до обставин, поточних ситуацій, вимог чи бажань.
Останнє, що здивувало, то це зміни щодо ставлення до окремих актуальних проблем сьогодення лідерів ВО “Свободи”. Власне, йдеться про справу, на перший погляд, не помітну для пересічного громадянина, який не вчитується в агітаційні матеріали, що роздаються на кожному кроці партійними активістами, і, відповідно, не звертає уваги на певні недоречності, чи, навіть, суперечності, в їх текстах.
Отож, що привернуло мою увагу. Візьміть офіційну партійну газету ВО “Свободи”, чи, точніше, її “спеціальний випуск” (цікаво, що в тут ви не побачите дати чи порядкового числа випуску), в якій на першій сторінці в п’яти колонках оприлюднено короткі біографії кандидатів до Верховної ради України, які входять до першої п’ятірки партійного списку (над біографічними довідками розміщене спільне фото цих п’яти кандидатів з піднятими трьома пальцями правої руки). Навіть при побіжному перегляді тексту, людина, яка, хоча б мінімально орієнтується в українській історії XX століття, зверне увагу на недоречності в п’ятій колонці, де власне розміщена біографія Ореста Васкула, п’ятого номера партійного списку, “голови Київського крайового братерства ОУН-УПА”.
Наведу короткий витяг з цього тексту (будь-хто з читачів, взявши до рук згадане видання, може пересвідчитися, що цей витяг є цілісним кавалком тексту і не є вирваним з контексту): “Студентом вступив до бандерівської ОУН. Свого часу він свідомо підробив власну метрику, додавши собі рік, аби мати змогу вступити до лав УПА. Після військового навчання разом 12 тисячами українських вояків був перекинутий на Східний фронт під Броди.”
То що ж тут не так? По-перше, відколи це потрібно було підробляти метрику, щоб потрапити в лави УПА, і, по-друге, коли це 12 тисяч вояків УПА брали участь у битві під Бродами?
Про що йдеться насправді? Без жодних сумнівів можу стверджувати, що в наведеному тексті йдеться не про УПА, а про дивізію СС “Галичина”, офіційне українське військове формування в складі німецького війська часу Другої світової війни.
Для чого потрібне таке перекручування? А це вже питання до п. Тягнибока та його “радикальних” однопартійців. Відколи ви стали такими поміркованими політиками, чому, враз, з’явилося бажання перекрутити, загладити чи приховати біографічні дані та історію української національно-визвольної боротьби? Куди подівся зухвалий радикалізм із славнозвісними закликами до боротьби проти “жидів і москалів”? То може тоді треба було підставити кандидата у Президенти України В. Ющенка, а тепер дуже хочеться потрапити до Верховної ради?

З повагою до п. О. Васкула,
який, напевне, й не читав цієї газетки,
Ярослав Чумак (Львів)