МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Що робити? І хто винуватий?

03/29/2006 | igor
Я мав нагоду бути свідком створення НСНУ. Оскільки вже все звершилося і нашкодити вже не можна тож можу розповісти з перших вуст. Прийняти участь і очолити цю структуру збіглися всі кому не ліньки. Штабісти, що вже на другий день після виборів всіх кинули і закрившись в кабінетах ділили посади і розгризлися на цьому на 3 чи 4 групи. Місцеві нардепи, бізнесмени, дуже мальовнича картинка. Торги йшли дуже довго. Зрештою була зустріч із верховними. Приїхала трійка, всіх вислуховувала. Врешті пояснила свою позицію. Вони хочуть щоб все було тихо і мирно (що зрештою саме по-собі й добре), а тому висовуватися нікуди не треба, дратувати нікого не варто, треба сподобатися електорату Янковича, щоб цей електорат до себе переманити. Зізнаюся, я дав добру пораду "попросити Януковича очолити партію". Похвалили розважливих бізнесменів за те, що не висувалися, на майданах не зявлялися, бо на них велика відповідальність за робочі місця електорату. Та і втратити їм було багато чого. А тепер як небезпека минула їх радо вітають і приймуть до лав щоб використати їх організаційні таланти (і грошики).
Отож вся ця братія й очолила НСНУ. На установчих зборах були "вожді" і їх підлеглі, що терміново стали помаранчевими. У залі були лише одинокі знайомі з майдану обличчя. Більшість людей зналися лише по роботі і сиділи компактними групами за виробничим принципом. Бравий заклик "Ющенко ТАК!" зазвучав якось вяло і врізнобій. Було видно, що більшості було ніяково таке кричати . Зате почали аплодувати запрошеному нардепу трохи явно не того забарвлення. Не в курсі, що той депутат був зовсім не проти, щоб отих бомжів з майдану згребли (як у Мінську). Депутат побажав успіхів і толерантності молодим партійцям. Керівний склад списком проголосували, майже повний одобрямс. За кого голосували, здається ніхто й не знав. Кожен за свого начальника . Щоправда одна жінка почала виясняти заслуги одного з керівників - директора школи. Він гордо заявив, що не став роздавати учням і вчителям агітматеріали за Януковича і що йому навіть погрожували, що знімуть з посади . Жінка знала дещо інші заслуги достойника, але її попросили заспокоїтися і вона покинула зал.
Одним словом, як сказав Єхануров "побузили и хватит!!!".
Далі почалася розбудова партії. За принципом особистої близькості. Трохи погризлися доки поділили сфери впливу, чужих вигнали і настала ідилія. З декількох сот активістів, що були на майдані, брали участь у виборах до лав не прийняли здається жодного. Бо їх подали "не ті" люди. Ближче до виборів, коли потрібно стало комусь працювати, стали запрошувати бажаючих, як робочу силу.
Створили міський комітет, районні комітети. Зняли офіси, попадали в крісла і стали чекати виборів. Коли народ буде за них власну шкуру драть і перенесе у більші і зручніші кабінети. Ні газети, ні зустрічей, ні виступів по телебаченню. Як сказав один із вождів "а зачем народ дразнить". Наверх пішли реляції про успішну роботу. В партії ... членів, виступили в ... місцях, опублікували ..., організували ... (сам бачив). Хоча в місті про них ні сном ні духом.
І отримали, аж 6% за НСНУ у ВР.
Ближче до виборів стало ясно, що бізнесмени "за так" грошей не дадуть. Знову погризлися, поділили місця. Почали збирати свій актив і агітувати за себе і НСНУ. Любима фраза "зберіть мені людей, що за Януковича і за декілька годин ми їх переконаємо!". Та нікого крім свого активу та й то під приводом підготовки до виборів зібрати не вдавалося. На тих зборах лилися діфирамби свити і називали вже один одного за новими посадами (на які збиралися). Гадко і стидно. Чорна зависть до Ю.Т. "раньше ее нужно было убрать ..., успела сделать себе рейтинг". У себе вони з самого початку прибрали всіх хто міг мати той рейтинг .
Я не хочу сказати жодного поганого слова про партійців, про тих хто в таких умовах хоч чимось корисним займався, хто був і є з нами. Чому не боролися не говорили? Боролися. Але підтримка оцієї верхівки йде зверху і голос лунає у пустку.
Може хоч зараз почують. Та чи почують? Чи зроблять висновки? Чи знову будуть шукати винуватих серед своїх?
Дуже хотілося б знати кому в голову прийшла така світла думка кинути своїх і допомагати чужим, супротивникам. Потрібно абсолютно не розуміти психологію регіонщиків, щоб так вчинити. Який результат можете поглянути за голосуванням в ТВО №104 Алчевська. Такі дії сприймаються як слабкість і лише добавляють голоси регіонам. Бо вони поважають грубу силу, вигоду. Поставте автономне опалення партійцям НСНУ і авторитет її серед регіонщиків просто підскочить. Ну як вони можуть поважать тих хто не захищає свох і заграє перед чужими. Для них це явна ознака слабкості.

А як же у БЮТ, СПУ? Теж не мед. БЮТ пробували також очолити, але не зовсім вдалося. Туди увійшла значна частина активістів майдану, а згодом і "чужі" для НСНУ. Загальне враження значно краще. Хоча й серед них таких що когось в чомусь зможуть переконати не дуже багато. Але агітробота була і структури не на папері і перші особи партії приїжджали. І Юлію Володимирівну мав нагоду добре бачити. Страшенно втомлену після трьох мітингів вряд (далі ще один). Як викладач знаю, що це за втома після 6-8 годин виступу перед аудиторією, без папірця, пильно слідкуючи за тим що кажеш. Людина вміє працювати до виснаження.
Суто особисте і дуже субєктивне враження. Я під час помаранчевих подій якось інтуїтивно навчився вирізняти своїх. Є якесь особливе відчуття спокою і комфорту при контакті, навіть миттєвому, коли дивишся в очі. Тож цей момент був. До речі, контакт із чужими викликає у мене головний біль і тривалу розбитість. Спілкування з ніякими викликає відчуття тривоги, настороженості від якого психологічно і емоційно закриваєшся.
Але це суто субєктивно. Це не є доказом. Нічого нікому не нав'язую.
Їх робота дала 13% у ВР.
Соціалісти. У нас вони були основні герої революції. І майдан організовували і перші мітинги і свято інавгурації (коли штабісти вже погризшись за портфелі розбіглися і не здатні були нічого організувати). А яка команда у них була на виборах! Який авторитет вони цілком заслужено отримали. Продали, опустили. Зверху продали, за бігморди, за гроші. Перетворили дієву команду однодумців на атіль. Не скажу що сам Сан Санич, але він мав би бути в курсі! І мені плакати хотілося на цих виборах дивлячись на їх спостерігачів. Бо зникла команда. Зникли люди на яких можна покластися, до яких можна звернутися, які можуть щось контролювати за чимось слідкувати, які відчувають відповідальність. Звичайні заробітчани, сірі, тихі, ненавчені і не м'яті. Як всі. Нічим не виділяються. Поставили - стоїмо. Може хтось Сан Саничу до вух донесе? Хоча навряд чи дослухається. Отримали аж 3% у ВР, а цілком могли розраховувати на 30.

Парламентські вибори це окрема тема. Якщо це комусь буде цікаво.
Скажу лише, що потрібно бути абсолютно тупим і ледачим, щоб маючи владу не забезпечити контроль за підрахунком голосів. І створити ідеальні умови для фальшувань. На щастя регіони такої тупості не чекали. Тож обійшлося не організованими а лише ситуативними випадками. Здається, принаймні у нас.

Отож результат є закономірним і цілком справедливим. Однак мене він зовсім не радує. Мені щодня грів серце вигляд агітпалаток НСНУ і БЮТ, що притулилися поряд, стінка до стінки, бік в бік. Згодом і ПОРА до них прилаштувалася. Ніхто там не сперечався, не обзивався, не лаявся. Бо ми всі свої. Що нам до того, що там на верхах не здатні знайти спільної мови. Чого ділити, чому сваритися нам? В синьому регіоні! Де нас на пальцях можна перерахувати. Коли ми прекрасно знаємо чим для нас особисто обернеться перемога Януковича.
Мене дивує. Чого так уважно слухаємо підлабузників своїх лідерів, що в угоду завжди готові підленько когось обпісуарити, мітячи свою територію. Для чого це все повторюємо. Виносимо на люди і лаємось між собою на радість нашим ворогам. Я мав досить часу щоб познайомитися з тактикою супротивника. Він не гребує нічим. Ніжний і ласкавий він розділяє наші погляди, погоджується з нами і навіть допомагає. І все це заради того щоб вибрати зручнішу позицію як нас задушити. Щоб розсварити, розчарувати. Типова картина. Такий пухнастий регіонщик підлазить до Вас і каже приблизно щось таке "Я от голосував за Ющенка, але я та-аак розчарувася. Буду тепер голосувать за регіони." Такі собі невинні трамвайні розмови. Через певний час починаються плітки "Ви знаєте, всі помаранчеві такі розчаровані! Ви не розчарувалися ?(з подивом)".
Та ні, не діждетеся! У нас в голубому регіоні було 60 Я 30 Ю стало 48 Я і 22 за наших. Я ще не бачив жодного розчарованого з тих хто був на майдані! То де те глибоке розчарування? Шкода іншого, шкода втрачених можливостей, часу. І знову якісь ігри. Чи не досить?

Панове модератори майдану! Перша сторінка майдану хронічно відстає від життя! Може пора задіяти громадянську акцію "ВИМАГАЙ ВІД ЛІДЕРІВ ОБЄДНАННЯ! НІ КОАЛІЦІЯМ З ЯНУКОВИЧЕМ!", "Пошли телеграму Президенту! Вимагай коаліції демократичних сил! Ні коаліції з Януковичем!" ЧОГО ЧЕКАЄМО? ПОТРІБНО ТИСНУТИ НА ВЛАДУ!!!! ВПЕРЕД ХЛОПЦІ! ВПЕРЕД МОЛОДЬ!

Відповіді



Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2019. Сайт розповсюджується згідно GNU Free Documentation License.
Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua