МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Російський погляд на парламентські вибори в Україні

04/03/2006 | Микола Малуха

Говорити правду завжди бажано; але рідко, а то і зовсім ніколи, обов'язково Артур Джеймс Бальфур британський політик

Ніяк не утихнуть пристрасті навколо виборів у Верховну Раду в ЗМІ Росії. Майже щодня глядачі з екранів телевізорів одержували «зведення з фронту». У «кращих традиціях» радянського інформбюро росіяни дізнавалися про швидкий крах держави Україна, про крокуючих натовських солдатів по Хрещатику і Майдану, вимираючому від убогості народі і, звичайно, про «браву» діяльність «народного опозиціонера» Н. Вітренко і «проросійського» Януковича. Після підрахунку попередніх підсумків, інформаційний простір Росії наповнили «вісті» про сотні тисяч (!) українських громадян (чомусь переважно росіян за національністю), які не побачили своїх прізвищ на виборчих ділянках. Телеканали видали астрономічну цифру в 500 тисяч чоловік в Донецькій області, що не зуміли проголосувати. І посипалися, як з рогу достатку репортажі з Києва, Харкова, Севастополя, Луганська і інших міст «про навмисне недопущення до голосування проросійського виборця». Тільки, де доблесні журналісти з «сусідньої республіки» такі цифри знайшли – залишається питанням. У принципі, російські працівники «четвертої влади» ніколи не ставили перед собою завдання в подачі достовірної інформації. А навіщо? «Брехня – це гріх перед обличчям Господа, але дуже корисна річ перед лицем обставин», - сказав американський політик Едлай Стівенсон. Захоплююча дискусія підійнялася на території «північного сусіда» після оголошення більш-менш точних результатів. Коли стало відоме ім'я переможця і ще чотирьох «щасливчиків» виборчої гонки всю Росію охопив новий національний вигляд спорту – ворожіння на кавовій гущі. Політологи, вчені, журналісти, дипломати до хрипоти голосу намагалися запропонувати подальший сценарій розвитку подій в Україні. З кожним разом нова теорія все менше і менше стикалася з дійсністю, стаючи схожою на сюжет фантастичного голлівудського бойовика. «Україна розколеться на захід і схід; перемога Партії Регіонів – моральна поразка „помаранчевих”; „помаранчеві” захлинулися; народ вибрав Росію» - основні заголовки і гасла, якими розкидалися праворуч і ліворуч пани К. Затулін, М. Леонтьев, К. Фролов і решта «когорта фахівців по України». Ну гаразд, навіщо звертати увагу на непорядних людей, що вже заслужили собі імідж українофобів. Але, на жаль, така точка зору одержує відкрите або приховане схвалення в урядових колах РФ. Тому підтвердження передача «Національний інтерес» з Дмитром Кисельовим на телеканалі РТР від 2.04.2006 року. Як експерти були запрошені: Г. Карасин (заступник міністра Міністерства закордонних справ РФ), Михайло Маргелов (глава комітету у міжнародних справах Ради Федерації), В. Третьяков (головний редактор газети «Московські новини») і філософ А. Ципко («етнічний українець»). Основні теми передачі: парламентські вибори в Україні і як будувати взаємостосунки Росії з Україною. На серйозному рівні було заявлено, що головним завданням Росії є «об'єднання східнослов'янських держав». У Росії з Україною багатий досвід «успішного» існування, єдина історія, віра, традиції. Ну а закінчилася дана теза висновком, що великороси, малороси і білоруси – це єдиний російський народ. Далі в ході міркування, запрошені фахівці, піддали жорсткій критиці євроатлантичний вибір Києва. Зокрема, висловили таку сміливу тезу про те, що «вступ України в НАТО – позбавлення суверенітету, оскільки новий член буде повністю поглинений могутнім Альянсом, зате союз з Росією – навпаки, зміцнення незалежності. Оскільки під час царської Росії і Радянського Союзу ніколи у взаємозв'язках Росії і України не існувало відношення метрополія-колонія». Неозброєним поглядом видно, як рясніє міфологією російська версія історії взаємного існування двох країн. Своєрідним підсумком стала заява про несформованість української нації. Під час всієї передачі не було і натяку на пошук недоліків усередині себе, негативно впливаючи на розвиток відносин двох країн. Закінчуючи міркування, хотілося б звернутися до слів американського президента Рональда Рейгана, таких актуальних для сьогоднішніх російських політиків, політологів і багатьох інших, що впливають і управляють російським суспільством: «Якщо ви випробували все і нічого не добилися, спробуйте сказати правду». Микола Малуха, Голова Союзу Української Молоді Мурмана

Відповіді

  • 2006.04.04 | Юрій Шеляженко

    Сотні тисяч тих, що не знайшли себе в списках - правда.

    Правда навіть те, що сотні тисяч не знайшли себе в списках у день голосування. Інша справа, що цифра 500 тис. скоріше може бути по всьому сходу України, ніж по одній конкретній області. У Луганській області, як каже Land, не змогли прогосувати внаслідок проблем зі списками десь 150 000, то в Донецькій може бути і 200 000, але ж не 500 000 (але 500 000 могло бути тих, хто мав проблеми зі списками до виборів, і багато з них встигли виправитися).

    Я не люблю російської пропаганди, але ця зачіпка не є брехнею.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2006.04.04 | damoradan

      Для того, чтобы найти себя в списках,

      каждый должен был поднять свою задницу и посмотреть, если ли он там. То, что электорат БЮТ это сделал, а электорат ПР - нет, это проблемы исключительно последней. В следующий раз будут разворачивать программу регистрации избирателей, а не тратить деньги на тупые ролики.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2006.04.05 | Юрій Шеляженко

        В Донбассе люди тоже искали себя в списках,

        но самое интересное - иногда находили, подавали заявление, исправляли в присутствии избирателя, а в день выборов его все равно в списках не было. Проблем со списками было море. И "регионалы" тоже вели кампанию по борьбе с ошибками в списках.

        Вообще, если в списке нет целой улицы, я не верю, что даже в стране с самым активным населением 99% жителей этой улицы дружно придут в ДВК и подадут заявления на внесение их в список.

        А ваша логика мне показалась похожей на это:
        (диалог в суде)
        - Товарищ Зверюгин, вам 30 лет. Зачем вы побили беззащитного ребенка и отняли у него шоколадную конфету?
        - Ну я ж не виноват, что он не умеет защищаться! .....

        damoradan пише:
        > каждый должен был поднять свою задницу и посмотреть, если ли он там. То, что электорат БЮТ это сделал, а электорат ПР - нет, это проблемы исключительно последней. В следующий раз будут разворачивать программу регистрации избирателей, а не тратить деньги на тупые ролики.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2006.04.05 | damoradan

          Re: В Донбассе люди тоже искали себя в списках,

          Юрій Шеляженко пише:
          > но самое интересное - иногда находили, подавали заявление, исправляли в присутствии избирателя, а в день выборов его все равно в списках не было. Проблем со списками было море. И "регионалы" тоже вели кампанию по борьбе с ошибками в списках.
          >
          > Вообще, если в списке нет целой улицы, я не верю, что даже в стране с самым активным населением 99% жителей этой улицы дружно придут в ДВК и подадут заявления на внесение их в список.
          >
          А в чем, Вы считаете, причина? В организованной фальсификации? Кем и против кого?
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2006.04.05 | Юрій Шеляженко

            В чем бы ни была причина, нарушение гражданских прав - отстой.

            Каждый гражданин Украины от 18 лет и старше имеет право проголосовать. Если он хочет проголосовать, но не может по не зависящим от него причинам - это уже крайне паршиво.

            damoradan пише:
            > А в чем, Вы считаете, причина? В организованной фальсификации? Кем и против кого?

            В лучшем случае причина - в коллективной безответственности и некомпетентности всех, кто причастен к составлению списков.

            В худшем случае это технология, осуществленная некоей заинтересованной и влиятельной в нынешней власти силой и направленная на игнорирование голосов относительно пассивных избирателей (что больше всего бьет, из "проходных" политсил, по СПУ, КПУ, БлНарОп, ПР).
  • 2006.04.04 | catko

    а кого зараз той "російський погляд" цікавить?(-)



Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2018. Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua