04/07/2006 | samopal

Газопровід до Європи чим раз дорожчий.

Будівництво нового трубопровлду з Росії до Німеччини може коштувати до 12 мільярдів доларів, тобто вдвічі більше, ніж заплановано. Як повідомив представник правління російського “Газпрому” Богдан Будзуляк*, на прокладку суходільного відрізка Грязівець – Виборг, за допомогою якого балтійська труба повинна бути під’єднана до російської газотранспортної системи, потрібно 6 мільярдів доларів. Стільки ж повинна поглинути прокладка трубопроводу по дну Балтики від Виборга до узбережжя Німеччини. Прокладка газопроводу Грязівець – Виборг (917 км) розпочалася у грудні 2005-го року. Морський відтинок налічуватиме 1189 км**. Для Росії балтійський газогін - то найважливіша інвестиція у газовій галузі. Він забезпечить постачання газу безпосередньо до споживачів у Західній Європі в обхід найважливішої транзитної держави – України, а також Білорусі та Польщі. Мова йде про щорічне транспортування до 55 мільярдів кубометрів газу. Перші поставки – у 2010-му.

* не знаю, чи правильно написав хвамілію цього пана (бо може бути Будзулак), але дуже вже
хочеться спитати, чи він бува не з КУНу?
**цікава газпромівська арихметика: під водою – 5 мільйонів за км, а па суше – 6,5 мільйонів.

----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Джерело – RZECZPOSPOLITA

GAZOCIĄG DO EUROPY CORAZ DROŻSZY
Budowa nowego rurociągu z Rosji do Niemiec może kosztować nawet 12 mld dolarów, czyli dwa razy tyle, ile dotąd planowano. Bogdan Budzulak z zarządu rosyjskiego Gazpromu ujawnił, że na ułożenie lądowego odcinka Griazowiec - Wyborg, za pośrednictwem którego bałtycka rura ma zostać podłączona do rosyjskiej sieci przesyłowej, potrzeba 6 mld dolarów. Drugie tyle miałby pochłonąć rurociąg na dnie Bałtyku z Wyborga do niemieckiego wybrzeża. Budowa gazociągu Griazowiec - Wyborg (917 km) rozpoczęła się w grudniu 2005 r. Morski odcinek liczy 1189 km. Dla Rosji gazociąg bałtycki to najważniejsza inwestycja w gazownictwie. Umożliwi bezpośredni transport gazu do odbiorców w Europie Zachodniej z pominięciem dotychczas najważniejszego kraju tranzytowego - czyli Ukrainy, a także Białorusi i Polski. Chodzi o dostawy 55 mld m sześc. gazu rocznie. Pierwsze już w 2010 r.