МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Коаліційність по-кримськи: процес підрахунку і підсумки виборів

04/10/2006 | Юлія Тищенко
Поствиборча ситуація, що склалася в Автономній Республіки Крим з огляду на ще не оголошені офіційно результати виборів до Верховної Ради автономії, залишається доволі інтригуючою.

Інтрига криється як у самих результатах кримського волевиявлення, так і в процесі формування нових політичних коаліцій заради створення нового кримського уряду та розподілу посад у керівництві Верховної Ради АРК.

Автономія завжди була неоднозначним регіоном України зі своїми особливими потребами і складнощами. Адже в Криму набагато більшою мірою, ніж в інших українських регіонах, відчуваються різноманітні геополітичні впливи. Понад те, це регіон, політична нестабільність якого в той чи іншій спосіб завжди відбивається на загальноукраїнській політичній стабільності. Питання міжнаціональних відносин на півострові, проблеми, пов’язані з розподілом власності, питання конституційного будівництва завжди були непростими сюжетами для офіційного Києва.

В останній період нова центральна влада приділяла політичним процесам в автономії не надто багато уваги, тож у ході виборчої кампанії вона згадала про непрості кримські політичні впливи та неоднозначну диспозицію сил фактично тільки тоді, коли в АРК було раптом реанімовано давні сюжети, пов’язані з проведенням "мовного референдуму", на який мало бути винесено питання про визнання на півострові російської мови як державної.

Власне, Кримський виборчий блок "За Януковича", до складу якого входять Партія регіонів України, Руський блок і Російська громада Криму, ініціював проведення загальнокримського консультативного референдуму про статус російської мови в АРК ще в жовтні 2005 року. Наприкінці грудня минулого року Кримська республіканська організація Партії регіонів прийняла рішення провести Всекримський консультативний референдум про надання російській мові статусу другої державної. І саме тоді в АРК було запущено маховик виборчої кампанії.

Офіційно виборча кампанія в АРК стартувала 26 грудня 2005 року. Участь у ній взяли 47 партій та виборчих блоків, тобто навіть більше, ніж до українського парламенту. Фактично вперше вибори до Верховної Ради АРК відбувалися виключно на пропорційній основі. До цього існувала мажоритарна система обрання депутатів. Щоправда, під час виборів до ВР АРК у 1994 році було введено виборчі квоти для національних спільнот, проте в подальшому така практика не повторювалася.

Отже, за даними ЦВК України, в АРК було зареєстровано загалом 1540312 виборців. На території автономії було створено 1245 виборчих дільниць, 8 окружних виборчих комісій з виборів народних депутатів України, 1 виборчу комісію з виборів до ВР АРК та 25 територіальних виборчих комісій з місцевих виборів. Участь у голосуванні на виборах до ВР АРК узяли 996 тисяч осіб. До кримського парламенту балотувались у складі виборчих списків партій і блоків 1536 осіб, на посади міських, селищних та сільських голів претендували 1634 особи.

Загалом іще не оголошені, неофіційні результати виборів до кримського парламенту виглядають таким чином: пальму першості здобув виборчий блок “За Януковича”, який підтримали 32,75% виборців (за приблизними підрахунками, це дорівнює 37 мандатам). Потрапить до кримського представницького органу й партія "Союз", що показала результат приблизно в 7,58% електоральних голосів. Також у ВР АРК буде представлено блок Народного руху України та Меджлісу і Блок Куніцина, які здобули майже по 7% голосів. До парламенту пройшли також КПУ, блок БЮТ – “Прозора влада” (6,11%) та блок Н. Вітренко “Народна опозиція”. За стінами парламенту АРК залишилися КРО НСНУ, Блок В. Литвина "Ми", Блок "Наш Крим", СПУ, Опозиційний блок “Не так!”.

Отже, вже сьогодні можна підбивати перші підсумки волевиявлення до ВР АРК в політичному сенсі. За великим рахунком, і для АРК, і для України загалом нинішні вибори стали своєрідним символічним продовженням виборів президентських. Країна фактично не виходила зі складної виборчої кампанії 2004 року, а АРК є найбільш політизованим регіоном серед інших. Тому основні електоральні баталії розгорталися між Блоком “За Януковича” і помаранчевими силами. Окремо слід сказати про блок С. Куніцина, який фактично "грав" на електоральному полі" ПРУ і таки зумів відіграти в нього свою частку кримського політичного майбутнього.

Саме логіка "четвертого туру виборів" обумовила те, що електоральним фаворитом став блок "За Януковича", відтак голоси, які раніше належали СДПУ(о), що має свої партосередки на півострові, та КПУ, відійшли до цієї політичної сили. Варто нагадати, що 2004 року під час виборів Президента автономія стала четвертим після Донеччини, Луганщини та Севастополя регіоном, який підтримав В. Януковича найбільшою кількістю голосів (майже 80%). Сьогодні за політичну силу його імені проголосували відчутно менше виборців: за результатами виборів до ВР України блок здобув 57,92% голосів, а в кримському парламенті автономії прихильників колишнього прем’єра хотіли би бачити менше третини кримських виборців. Зрозуміло, що кримські регіонали висловлюють публічно своє невдоволення тим, що їм так і не дістався "контрольний пакет голосів" у кримській Верховній Раді.

Стрімко продовжують втрачати голоси й кримські комуністи. Це показова тенденція, яка має загальноукраїнський зміст та сенс, але особлива красномовна ситуація в АРК, де КПУ весь час була при владі – варто згадати хоча би про багаторічне спікерство лідера кримських комуністів Л. Грача у ВР АРК з 1998 по 2002 роки. Однак якщо в парламенті Криму, обраному в 1998 році, фракція комуністів налічувала 40 депутатів, то за результатами виборів 2002 року вона спромоглася отримати лише 22 депутатські мандати. Ці дані наочно демонструють падіння авторитету кримської філії КПУ на півострові. За цього слід нагадати, що за результатами виборів 2002 року в багатомандатному окрузі в Криму за Комуністичну партію України було віддано 33,91% голосів виборців. Порівняно зі здобутками виборчого 1998 року КПУ втратила не так уже й багато – адже тоді за неї проголосувало 39,34% кримчан. Проте поступальне зниження ваги КПУ спостерігалося водночас і в інших регіонах. Його можна пояснювати не тільки політичними причинами, тобто тим, що електорат КПУ поступово перетік до "регіоналів" чи став протестним електоратом БЮТ. Тут багато важить і такий чинник, як природна зміна поколінь, а отже, зміна електорату: адже представники молодших поколінь значно рідше голосують за комуністів, аніж їхні батьки та діди.

Своєю чергою, ті помаранчеві сили, які потрапили до ВР АРК, мають свої відмінності, з огляду на які говорити про їх монолітність та єдність теж не доводиться. Зокрема, до ВР АРК сьогодні пройшли блок БЮТ – "Прозора влада" та Блок НРУ. "НУ" не змогла набрати необхідних 3% і залишилася поза межами ВР АРК. Це доволі красномовно демонструє, хто сьогодні голосує за помаранчевих в АРК і хто є реальною опорою цих політичних сил. Зокрема, кримські татари пішли на ці вибори без “генералів” НСНУ і – потрапили до ВР автономії. Звісно, результати "Нашої України", показані на виборах до ВР АРК, потребують більш детального аналізу, але вже сьогодні можна побачити, що в автономії їй висловлювали електоральну прихильність здебільшого в районах компактного проживання кримських татар. Наприклад, на виборах до Верховної Ради України цей блок став другою за кількістю прихильників політичною силою у виборчому окрузі № 2, а це Бахчисарайський район (за нього проголосували майже 14% виборців).

БЮТ – “Прозора влада" теж спромігся показати в АРК порівняно непогані результати. На виборах до ВР України ця політична сила виборювала перші, другі та подеколи треті місця в 8-ми виборчих округах Криму. Слід зазначити, що в АРК ця політична сила мала потужний інформаційний ресурс у вигляді ТРК "Чорноморка", яку контролює А. Сенченко. Потрапивши в кримський парламент, сьогодні представники "Прозорої влади" сили претендують на місця в кримському уряді, причому місця не останні.

Належить наголосити, що в Криму, як повсюдно, помаранчеві теж конкурували одне з одним, що не додавало їм ваги. Зокрема й щодо підтримки БЮТу з боку кримських татар, які позиціонували себе рухівським електоратом, який входить до блоку НСНУ на всеукраїнському рівні.

Процес підрахунку

Результати виборів іще не оголошено офіційно, адже триває процес розгляду скарг тих суб’єктів виборчого процесу, які невдоволені результатами виборів. Наприклад, до прокуратури АРК надійшло майже 60 звернень, 7 із яких від тервиборчкомів, 6 – від виборців, 20 – від кандидатів у депутати, а 24 – від представників партій та блоків. Також зареєстровано 2 звернення від органів влади та місцевого самоврядування, одне повідомлення від ЗМІ.

Крім того, на окремих дільницях проводиться перерахунок голосів. Станом на 3 квітня на розгляді у виборчкомі АРК перебувало майже 2 тисячі скарг щодо порушень у ході підрахунку голосів із вимогами про проведення повторного підрахунку. Отже, процес установлення результатів виборів сьогодні ще не завершено. За оцінками прокуратури, в тих скаргах, які надійшли на її адресу, чи не найбільш розповсюдженими порушеннями є невідповідність переданих до виборчкому АРК протоколів про підсумки голосування тим протоколам, які видані суб'єктам виборчого процесу на дільницях одразу після підбиття підсумків голосування. А в окремих випадках автори скарг надають чисті протоколи, до яких не внесено даних про підсумки голосування, але які завірено “мокрою” печаткою певної виборчої дільниці та підписано окремими членами відповідної комісії.

Також у ході голосування фіксувалися такі негаразди, як черги на дільницях, нестача кабінок для голосування.

Та значну кількість нарікань з боку політичних партій, які потрапили до ВР АРК, викликає саме процес підрахунку голосів. Наприклад, за інформацією блоку БЮТ – "Прозора влада", під час звірки 1200 протоколів про підрахунок голосів виборців, які було передано до ТВК, було встановлено, що 1186 (!) із них не відповідають протоколам про підрахунок голосів виборців, які було отримано членами дільничних виборчих комісій у день підрахунку голосів на виборчих дільницях. І це лише один із прикладів, які наводять політичні сили, невдоволені підсумками виборчого процесу.

Існують різні сценарії закриття питання про нечесний підрахунок голосів. Зокрема, окремі політичні сили півострова виступають за перерахунок виборчих бюлетенів лише на окремих дільницях, інші ж узагалі вимагають тотального перерахунку голосів. Щоправда, складно сказати, наскільки такий перерахунок змінить результати кримського волевиявлення. Скоріш за все, він не зможе внести суттєві зміни в їх результати. Існують іще більш радикальні сценарії. Йдеться про вимоги окремих політичних сил визнати вибори недійсними. Зрозуміло, ця перспектива виглядає доволі примарною. А крім того, такий поворот подій може суттєво дестабілізувати ситуацію в АРК.

Загалом результати виборів не задовольнили багатьох із тих, хто боровся за місця в парламенті АРК. Наприклад, кримські “нашоукраїнці”, список яких очолював нинішній прем’єр автономії, ледь не першими почали вимагати визнати вибори в АРК недійсними. Так, іще 28 березня Кримська республіканська організація політичної партії "Народний союз “Наша Україна" повідомила, що спостерігачі від НСНУ зафіксували факти невидачі бюлетенів для голосування у Верховну Раду АРК на 14 ділянках. За їх інформацією, в усіх районах автономії відзначалися випадки псування виборчих бюлетенів шляхом внесення виправлень авторучками.

Загалом після дня голосування протести проти порушень під час виборів висловили 16 кримських організацій партій і блоків. Понад те, ці політичні сили встановили намети в Сімферополі та провели мітинг під назвою “Проти порушень і свавілля влади на виборах”. Частина невдоволених висловлює переконання в необхідності перегляду результатів виборів до ВР АРК: "Ми впевнені, що підсумкові дані волевиявлення громадян на виборах 26 березня 2006 р. радикально зміняться за умови, що буде проведений перерахунок голосів і відповідно до його підсумків буде скориговано дані і протоколи про голосування громадян у цих районах”, – сказано в спільній заяві, прийнятій учасниками акції.

За перерахунок голосів у той чи інший спосіб виступили очевидні політичні антагоністи. Адже під цією заявою підписалися, наприклад, представники кримських організацій і відділень Опозиційного блоку “Не так!”, Соціалістичної партії України, Партії зелених, Блоку Юлії Тимошенко, НДП, партії “Союз”, Компартії України, Компартії трудящих, блоку “Наш Крим”, партії “Реформи і порядок”, Народного союзу “Наша Україна”, Народного блоку Литвина, Партії національно-економічного розвитку України “За Крим без корупції”, Кримськотатарського блоку, Патріотичної партії України і Національно-консервативної партії.

Якщо навіть не брати до уваги порушення на дільницях, то належить визнати, що, за великим рахунком, ефективність роботи комісій вимагала бажати кращого, але це ж загальноукраїнська тенденція, за постання якої несуть відповідальність самі політичні партії, які ці комісії формували. Сьогодні ж багатьом політичним силам, які не пройшли до ВР АРК, важливо зберегти політичне реноме та знайти виправдання своїй політичній поразці. Адже, ймовірніше за все, перерахунок голосів навряд чи надасть їм можливість потрапити до найвищого кримського самоврядного органу. Але як би там не було, однак сьогодні вкрай важливо зробити публічним процес "покарання" тих членів ДВК і ТВК, які свідомо порушували законодавство. Інакше ми й надалі матимемо подібні неприємності.

Отже, процес розгляду скарг триває вже майже два тижні, а поки ті політичні сили, які здобули перемогу на кримських виборах, розмірковують про можливі політичні сценарії створення коаліції.

Коаліційність по-кримськи

Можна з очевидністю сказати, що процес творення парламентської коаліції в Києві так чи інакше знаходить своє опосередковане віддзеркалення й у творенні майбутньої коаліції у ВР АРК, навіть незважаючи на кримську специфіку партійних та блокових "представництв" в автономії. Якби сьогодні стала можливою коаліція "НУ" і ПРУ на всеукраїнському рівні, то в Криму, беззаперечно, регіонали, які, до речі, сьогодні й так потужно представлені у ВР АРК, відчували би себе більш упевнено, а водночас було би логічно очікувати приєднання до такої коаліції інших політичних сил, які сьогодні виступають проти кримських "донецьких" фактично єдиним фронтом. Усе це дозволило би створити більш стабільний парламент. Своєю чергою, це б могло спонукати ПРУ рахуватися з іншими політичними силами Криму під час розподілу посад. Теоретично можливою була би коаліція ПРУ і НРУ. Сьогодні блок "За Януковича" монопольно пропонує кілька кадрових варіантів стосовно кандидатури спікера. Головою ВР АРК можуть стати С. Цеков чи А. Грищенко. Останнього дехто також називає і як можливого кандидата на прем’єрство. Блоку С. Куніцина теж важливо не втратити свого впливу в АРК, а сам С. Куніцин, вірогідно, хотів би повернутися до керівництва кримським урядом. Він має багаторічний прем’єрський досвід, і за часів його урядування АРК була більш стабільним регіоном, ніж у попередні часи, чому є низка причин. С. Куніцин очолював Раду міністрів автономії в 1998--2001 роках. Тоді, в 1998-му, було утворено коаліційний уряд Криму в результаті досягнення домовленості між Рескомом Компартії і Народно-демократичною партією. Після парламентських виборів 2002 року С. Куніцину вдруге вдалося ввійти до тієї ж "ріки": він очолював РМ АРК з 29 квітня 2002 року до 20 квітня 2005 року.

Кримські комуністи, хоча їх і мало у ВР АРК, висувають на посаду спікера кандидатуру Л. Грача, однак сьогодні це виглядає вельми проблематичним, а тому вони продовжують переговори з іншими політичними силами. Не можна виключати з процесу форматування майбутнього парламенту й НРУ–Меджліс, адже ця політична сила, що традиційно підтримує "НУ” на півострові, теж є тримачем одної із "золотих акцій" у кримській ВР. Спікером від "Союзу" хотів би стати Л. Миримський, проте його шанси на це невеликі. Ведуть співбесіди на тему створення коаліції з окремими політичними суб’єктами (наприклад з "Народною опозицією") і блок "За Януковича", але голосів обох цих політичних сил вочевидь забракне для того, щоб така коаліція виявилася стабільною.

Така ось політична непевність може призвести до чергових прем’єріад та подальшого поглиблення нестабільності, адже з повною монополією "регіоналів" у ВР АРК ніколи не змиряться інші впливові кримські політичні сили, які теж зацікавлені в доступі до кримської влади та ресурсів. Проте хоча сьогодні вони в той чи інший спосіб позиціонують себе поки що як своєрідну альтернативу блоку “За Януковича”, вдаючись у своїй риториці до протиставлень на кшталт "ми" і "вони", однак не виключено, що вже незабаром непримиренні вороги стануть ситуативними партнерами.

Своєю чергою, прем’єр автономії – це ще й прерогатива Президента, адже саме він пропонує його кандидатуру на затвердження до ВР. Потенційно він може тривалий час перебирати кримські персоналії, допоки запропонує їх парламенту. В такий спосіб Президент не втрачатиме впливу на "кримське позиціонування" політичних і бізнесових сил. З огляду на відносну строкатість кримського парламенту, де поки що можливі лише ситуативні коаліції, було б доцільно не тільки проводити консультації всередині політикуму півострова, але й залучати до цього процесу представників президентського Секретаріату або й самого Президента. Кримський уряд, імовірніше за все, буде коаліційним, адже тільки це задовольнить прагнення кримського політикуму, тим більше, що така практика тут була вже апробована. Зокрема, можна пригадати нещодавній приклад "коаліційності", який мав місце наприкінці вересня минулого року, коли було відправлено у відставку прем’єра А. Матвієнка. Після цієї відставки відбулося "пакетне" голосування, і новий склад уряду було затверджено "пакетом", тож він і вийшов певною мірою компромісним і коаліційним. До складу кримського уряду тоді було введено й нові посади, наприклад першого заступника, було призначено 4 віце-прем’єри.

Отже, наразі тривають підрахунки та переговори з приводу того, якою все ж таки буде коаліційність "по-кримськи". І це процес не менш складний і не менш закритий, ніж у столиці.

Юлія Тищенко, керівник програм розвитку громадянського суспільства

Відповіді

  • 2006.04.12 | Зоя

    Re: Коаліційність по-кримськи: процес підрахунку і підсумки виборів

    Юлю, ти -молодчина! Я бачу, що й справді кримські проблеми тобі не байдужі. Пригаду,як ти "дискутувала" на конференції з приводу консолідації кримського сус-ва.
    Ось фотографії тобі ніяк не віддам!
    Щиро дякую!
    Юлія Тищенко пише:
    > Поствиборча ситуація, що склалася в Автономній Республіки Крим з огляду на ще не оголошені офіційно результати виборів до Верховної Ради автономії, залишається доволі інтригуючою.
    >
    > Інтрига криється як у самих результатах кримського волевиявлення, так і в процесі формування нових політичних коаліцій заради створення нового кримського уряду та розподілу посад у керівництві Верховної Ради АРК.
    >
    > Автономія завжди була неоднозначним регіоном України зі своїми особливими потребами і складнощами. Адже в Криму набагато більшою мірою, ніж в інших українських регіонах, відчуваються різноманітні геополітичні впливи. Понад те, це регіон, політична нестабільність якого в той чи іншій спосіб завжди відбивається на загальноукраїнській політичній стабільності. Питання міжнаціональних відносин на півострові, проблеми, пов’язані з розподілом власності, питання конституційного будівництва завжди були непростими сюжетами для офіційного Києва.
    >
    > В останній період нова центральна влада приділяла політичним процесам в автономії не надто багато уваги, тож у ході виборчої кампанії вона згадала про непрості кримські політичні впливи та неоднозначну диспозицію сил фактично тільки тоді, коли в АРК було раптом реанімовано давні сюжети, пов’язані з проведенням "мовного референдуму", на який мало бути винесено питання про визнання на півострові російської мови як державної.
    >
    > Власне, Кримський виборчий блок "За Януковича", до складу якого входять Партія регіонів України, Руський блок і Російська громада Криму, ініціював проведення загальнокримського консультативного референдуму про статус російської мови в АРК ще в жовтні 2005 року. Наприкінці грудня минулого року Кримська республіканська організація Партії регіонів прийняла рішення провести Всекримський консультативний референдум про надання російській мові статусу другої державної. І саме тоді в АРК було запущено маховик виборчої кампанії.
    >
    > Офіційно виборча кампанія в АРК стартувала 26 грудня 2005 року. Участь у ній взяли 47 партій та виборчих блоків, тобто навіть більше, ніж до українського парламенту. Фактично вперше вибори до Верховної Ради АРК відбувалися виключно на пропорційній основі. До цього існувала мажоритарна система обрання депутатів. Щоправда, під час виборів до ВР АРК у 1994 році було введено виборчі квоти для національних спільнот, проте в подальшому така практика не повторювалася.
    >
    > Отже, за даними ЦВК України, в АРК було зареєстровано загалом 1540312 виборців. На території автономії було створено 1245 виборчих дільниць, 8 окружних виборчих комісій з виборів народних депутатів України, 1 виборчу комісію з виборів до ВР АРК та 25 територіальних виборчих комісій з місцевих виборів. Участь у голосуванні на виборах до ВР АРК узяли 996 тисяч осіб. До кримського парламенту балотувались у складі виборчих списків партій і блоків 1536 осіб, на посади міських, селищних та сільських голів претендували 1634 особи.
    >
    > Загалом іще не оголошені, неофіційні результати виборів до кримського парламенту виглядають таким чином: пальму першості здобув виборчий блок “За Януковича”, який підтримали 32,75% виборців (за приблизними підрахунками, це дорівнює 37 мандатам). Потрапить до кримського представницького органу й партія "Союз", що показала результат приблизно в 7,58% електоральних голосів. Також у ВР АРК буде представлено блок Народного руху України та Меджлісу і Блок Куніцина, які здобули майже по 7% голосів. До парламенту пройшли також КПУ, блок БЮТ – “Прозора влада” (6,11%) та блок Н. Вітренко “Народна опозиція”. За стінами парламенту АРК залишилися КРО НСНУ, Блок В. Литвина "Ми", Блок "Наш Крим", СПУ, Опозиційний блок “Не так!”.
    >
    > Отже, вже сьогодні можна підбивати перші підсумки волевиявлення до ВР АРК в політичному сенсі. За великим рахунком, і для АРК, і для України загалом нинішні вибори стали своєрідним символічним продовженням виборів президентських. Країна фактично не виходила зі складної виборчої кампанії 2004 року, а АРК є найбільш політизованим регіоном серед інших. Тому основні електоральні баталії розгорталися між Блоком “За Януковича” і помаранчевими силами. Окремо слід сказати про блок С. Куніцина, який фактично "грав" на електоральному полі" ПРУ і таки зумів відіграти в нього свою частку кримського політичного майбутнього.
    >
    > Саме логіка "четвертого туру виборів" обумовила те, що електоральним фаворитом став блок "За Януковича", відтак голоси, які раніше належали СДПУ(о), що має свої партосередки на півострові, та КПУ, відійшли до цієї політичної сили. Варто нагадати, що 2004 року під час виборів Президента автономія стала четвертим після Донеччини, Луганщини та Севастополя регіоном, який підтримав В. Януковича найбільшою кількістю голосів (майже 80%). Сьогодні за політичну силу його імені проголосували відчутно менше виборців: за результатами виборів до ВР України блок здобув 57,92% голосів, а в кримському парламенті автономії прихильників колишнього прем’єра хотіли би бачити менше третини кримських виборців. Зрозуміло, що кримські регіонали висловлюють публічно своє невдоволення тим, що їм так і не дістався "контрольний пакет голосів" у кримській Верховній Раді.
    >
    > Стрімко продовжують втрачати голоси й кримські комуністи. Це показова тенденція, яка має загальноукраїнський зміст та сенс, але особлива красномовна ситуація в АРК, де КПУ весь час була при владі – варто згадати хоча би про багаторічне спікерство лідера кримських комуністів Л. Грача у ВР АРК з 1998 по 2002 роки. Однак якщо в парламенті Криму, обраному в 1998 році, фракція комуністів налічувала 40 депутатів, то за результатами виборів 2002 року вона спромоглася отримати лише 22 депутатські мандати. Ці дані наочно демонструють падіння авторитету кримської філії КПУ на півострові. За цього слід нагадати, що за результатами виборів 2002 року в багатомандатному окрузі в Криму за Комуністичну партію України було віддано 33,91% голосів виборців. Порівняно зі здобутками виборчого 1998 року КПУ втратила не так уже й багато – адже тоді за неї проголосувало 39,34% кримчан. Проте поступальне зниження ваги КПУ спостерігалося водночас і в інших регіонах. Його можна пояснювати не тільки політичними причинами, тобто тим, що електорат КПУ поступово перетік до "регіоналів" чи став протестним електоратом БЮТ. Тут багато важить і такий чинник, як природна зміна поколінь, а отже, зміна електорату: адже представники молодших поколінь значно рідше голосують за комуністів, аніж їхні батьки та діди.
    >
    > Своєю чергою, ті помаранчеві сили, які потрапили до ВР АРК, мають свої відмінності, з огляду на які говорити про їх монолітність та єдність теж не доводиться. Зокрема, до ВР АРК сьогодні пройшли блок БЮТ – "Прозора влада" та Блок НРУ. "НУ" не змогла набрати необхідних 3% і залишилася поза межами ВР АРК. Це доволі красномовно демонструє, хто сьогодні голосує за помаранчевих в АРК і хто є реальною опорою цих політичних сил. Зокрема, кримські татари пішли на ці вибори без “генералів” НСНУ і – потрапили до ВР автономії. Звісно, результати "Нашої України", показані на виборах до ВР АРК, потребують більш детального аналізу, але вже сьогодні можна побачити, що в автономії їй висловлювали електоральну прихильність здебільшого в районах компактного проживання кримських татар. Наприклад, на виборах до Верховної Ради України цей блок став другою за кількістю прихильників політичною силою у виборчому окрузі № 2, а це Бахчисарайський район (за нього проголосували майже 14% виборців).
    >
    > БЮТ – “Прозора влада" теж спромігся показати в АРК порівняно непогані результати. На виборах до ВР України ця політична сила виборювала перші, другі та подеколи треті місця в 8-ми виборчих округах Криму. Слід зазначити, що в АРК ця політична сила мала потужний інформаційний ресурс у вигляді ТРК "Чорноморка", яку контролює А. Сенченко. Потрапивши в кримський парламент, сьогодні представники "Прозорої влади" сили претендують на місця в кримському уряді, причому місця не останні.
    >
    > Належить наголосити, що в Криму, як повсюдно, помаранчеві теж конкурували одне з одним, що не додавало їм ваги. Зокрема й щодо підтримки БЮТу з боку кримських татар, які позиціонували себе рухівським електоратом, який входить до блоку НСНУ на всеукраїнському рівні.
    >
    > Процес підрахунку
    >
    > Результати виборів іще не оголошено офіційно, адже триває процес розгляду скарг тих суб’єктів виборчого процесу, які невдоволені результатами виборів. Наприклад, до прокуратури АРК надійшло майже 60 звернень, 7 із яких від тервиборчкомів, 6 – від виборців, 20 – від кандидатів у депутати, а 24 – від представників партій та блоків. Також зареєстровано 2 звернення від органів влади та місцевого самоврядування, одне повідомлення від ЗМІ.
    >
    > Крім того, на окремих дільницях проводиться перерахунок голосів. Станом на 3 квітня на розгляді у виборчкомі АРК перебувало майже 2 тисячі скарг щодо порушень у ході підрахунку голосів із вимогами про проведення повторного підрахунку. Отже, процес установлення результатів виборів сьогодні ще не завершено. За оцінками прокуратури, в тих скаргах, які надійшли на її адресу, чи не найбільш розповсюдженими порушеннями є невідповідність переданих до виборчкому АРК протоколів про підсумки голосування тим протоколам, які видані суб'єктам виборчого процесу на дільницях одразу після підбиття підсумків голосування. А в окремих випадках автори скарг надають чисті протоколи, до яких не внесено даних про підсумки голосування, але які завірено “мокрою” печаткою певної виборчої дільниці та підписано окремими членами відповідної комісії.
    >
    > Також у ході голосування фіксувалися такі негаразди, як черги на дільницях, нестача кабінок для голосування.
    >
    > Та значну кількість нарікань з боку політичних партій, які потрапили до ВР АРК, викликає саме процес підрахунку голосів. Наприклад, за інформацією блоку БЮТ – "Прозора влада", під час звірки 1200 протоколів про підрахунок голосів виборців, які було передано до ТВК, було встановлено, що 1186 (!) із них не відповідають протоколам про підрахунок голосів виборців, які було отримано членами дільничних виборчих комісій у день підрахунку голосів на виборчих дільницях. І це лише один із прикладів, які наводять політичні сили, невдоволені підсумками виборчого процесу.
    >
    > Існують різні сценарії закриття питання про нечесний підрахунок голосів. Зокрема, окремі політичні сили півострова виступають за перерахунок виборчих бюлетенів лише на окремих дільницях, інші ж узагалі вимагають тотального перерахунку голосів. Щоправда, складно сказати, наскільки такий перерахунок змінить результати кримського волевиявлення. Скоріш за все, він не зможе внести суттєві зміни в їх результати. Існують іще більш радикальні сценарії. Йдеться про вимоги окремих політичних сил визнати вибори недійсними. Зрозуміло, ця перспектива виглядає доволі примарною. А крім того, такий поворот подій може суттєво дестабілізувати ситуацію в АРК.
    >
    > Загалом результати виборів не задовольнили багатьох із тих, хто боровся за місця в парламенті АРК. Наприклад, кримські “нашоукраїнці”, список яких очолював нинішній прем’єр автономії, ледь не першими почали вимагати визнати вибори в АРК недійсними. Так, іще 28 березня Кримська республіканська організація політичної партії "Народний союз “Наша Україна" повідомила, що спостерігачі від НСНУ зафіксували факти невидачі бюлетенів для голосування у Верховну Раду АРК на 14 ділянках. За їх інформацією, в усіх районах автономії відзначалися випадки псування виборчих бюлетенів шляхом внесення виправлень авторучками.
    >
    > Загалом після дня голосування протести проти порушень під час виборів висловили 16 кримських організацій партій і блоків. Понад те, ці політичні сили встановили намети в Сімферополі та провели мітинг під назвою “Проти порушень і свавілля влади на виборах”. Частина невдоволених висловлює переконання в необхідності перегляду результатів виборів до ВР АРК: "Ми впевнені, що підсумкові дані волевиявлення громадян на виборах 26 березня 2006 р. радикально зміняться за умови, що буде проведений перерахунок голосів і відповідно до його підсумків буде скориговано дані і протоколи про голосування громадян у цих районах”, – сказано в спільній заяві, прийнятій учасниками акції.
    >
    > За перерахунок голосів у той чи інший спосіб виступили очевидні політичні антагоністи. Адже під цією заявою підписалися, наприклад, представники кримських організацій і відділень Опозиційного блоку “Не так!”, Соціалістичної партії України, Партії зелених, Блоку Юлії Тимошенко, НДП, партії “Союз”, Компартії України, Компартії трудящих, блоку “Наш Крим”, партії “Реформи і порядок”, Народного союзу “Наша Україна”, Народного блоку Литвина, Партії національно-економічного розвитку України “За Крим без корупції”, Кримськотатарського блоку, Патріотичної партії України і Національно-консервативної партії.
    >
    > Якщо навіть не брати до уваги порушення на дільницях, то належить визнати, що, за великим рахунком, ефективність роботи комісій вимагала бажати кращого, але це ж загальноукраїнська тенденція, за постання якої несуть відповідальність самі політичні партії, які ці комісії формували. Сьогодні ж багатьом політичним силам, які не пройшли до ВР АРК, важливо зберегти політичне реноме та знайти виправдання своїй політичній поразці. Адже, ймовірніше за все, перерахунок голосів навряд чи надасть їм можливість потрапити до найвищого кримського самоврядного органу. Але як би там не було, однак сьогодні вкрай важливо зробити публічним процес "покарання" тих членів ДВК і ТВК, які свідомо порушували законодавство. Інакше ми й надалі матимемо подібні неприємності.
    >
    > Отже, процес розгляду скарг триває вже майже два тижні, а поки ті політичні сили, які здобули перемогу на кримських виборах, розмірковують про можливі політичні сценарії створення коаліції.
    >
    > Коаліційність по-кримськи
    >
    > Можна з очевидністю сказати, що процес творення парламентської коаліції в Києві так чи інакше знаходить своє опосередковане віддзеркалення й у творенні майбутньої коаліції у ВР АРК, навіть незважаючи на кримську специфіку партійних та блокових "представництв" в автономії. Якби сьогодні стала можливою коаліція "НУ" і ПРУ на всеукраїнському рівні, то в Криму, беззаперечно, регіонали, які, до речі, сьогодні й так потужно представлені у ВР АРК, відчували би себе більш упевнено, а водночас було би логічно очікувати приєднання до такої коаліції інших політичних сил, які сьогодні виступають проти кримських "донецьких" фактично єдиним фронтом. Усе це дозволило би створити більш стабільний парламент. Своєю чергою, це б могло спонукати ПРУ рахуватися з іншими політичними силами Криму під час розподілу посад. Теоретично можливою була би коаліція ПРУ і НРУ. Сьогодні блок "За Януковича" монопольно пропонує кілька кадрових варіантів стосовно кандидатури спікера. Головою ВР АРК можуть стати С. Цеков чи А. Грищенко. Останнього дехто також називає і як можливого кандидата на прем’єрство. Блоку С. Куніцина теж важливо не втратити свого впливу в АРК, а сам С. Куніцин, вірогідно, хотів би повернутися до керівництва кримським урядом. Він має багаторічний прем’єрський досвід, і за часів його урядування АРК була більш стабільним регіоном, ніж у попередні часи, чому є низка причин. С. Куніцин очолював Раду міністрів автономії в 1998--2001 роках. Тоді, в 1998-му, було утворено коаліційний уряд Криму в результаті досягнення домовленості між Рескомом Компартії і Народно-демократичною партією. Після парламентських виборів 2002 року С. Куніцину вдруге вдалося ввійти до тієї ж "ріки": він очолював РМ АРК з 29 квітня 2002 року до 20 квітня 2005 року.
    >
    > Кримські комуністи, хоча їх і мало у ВР АРК, висувають на посаду спікера кандидатуру Л. Грача, однак сьогодні це виглядає вельми проблематичним, а тому вони продовжують переговори з іншими політичними силами. Не можна виключати з процесу форматування майбутнього парламенту й НРУ–Меджліс, адже ця політична сила, що традиційно підтримує "НУ” на півострові, теж є тримачем одної із "золотих акцій" у кримській ВР. Спікером від "Союзу" хотів би стати Л. Миримський, проте його шанси на це невеликі. Ведуть співбесіди на тему створення коаліції з окремими політичними суб’єктами (наприклад з "Народною опозицією") і блок "За Януковича", але голосів обох цих політичних сил вочевидь забракне для того, щоб така коаліція виявилася стабільною.
    >
    > Така ось політична непевність може призвести до чергових прем’єріад та подальшого поглиблення нестабільності, адже з повною монополією "регіоналів" у ВР АРК ніколи не змиряться інші впливові кримські політичні сили, які теж зацікавлені в доступі до кримської влади та ресурсів. Проте хоча сьогодні вони в той чи інший спосіб позиціонують себе поки що як своєрідну альтернативу блоку “За Януковича”, вдаючись у своїй риториці до протиставлень на кшталт "ми" і "вони", однак не виключено, що вже незабаром непримиренні вороги стануть ситуативними партнерами.
    >
    > Своєю чергою, прем’єр автономії – це ще й прерогатива Президента, адже саме він пропонує його кандидатуру на затвердження до ВР. Потенційно він може тривалий час перебирати кримські персоналії, допоки запропонує їх парламенту. В такий спосіб Президент не втрачатиме впливу на "кримське позиціонування" політичних і бізнесових сил. З огляду на відносну строкатість кримського парламенту, де поки що можливі лише ситуативні коаліції, було б доцільно не тільки проводити консультації всередині політикуму півострова, але й залучати до цього процесу представників президентського Секретаріату або й самого Президента. Кримський уряд, імовірніше за все, буде коаліційним, адже тільки це задовольнить прагнення кримського політикуму, тим більше, що така практика тут була вже апробована. Зокрема, можна пригадати нещодавній приклад "коаліційності", який мав місце наприкінці вересня минулого року, коли було відправлено у відставку прем’єра А. Матвієнка. Після цієї відставки відбулося "пакетне" голосування, і новий склад уряду було затверджено "пакетом", тож він і вийшов певною мірою компромісним і коаліційним. До складу кримського уряду тоді було введено й нові посади, наприклад першого заступника, було призначено 4 віце-прем’єри.
    >
    > Отже, наразі тривають підрахунки та переговори з приводу того, якою все ж таки буде коаліційність "по-кримськи". І це процес не менш складний і не менш закритий, ніж у столиці.
    >
    > Юлія Тищенко, керівник програм розвитку громадянського суспільства


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2019. Сайт розповсюджується згідно GNU Free Documentation License.
Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua