«Сон на 300 цестернах бензину» або «Намети на рейках. Рік 2006-й
04/18/2006 | Lynx
Київщина, місто Васильків... рік заснування - 988... оборона підходів до серця Русі – Києва, повстання декабристів, демократична революція за три роки до Революції Помаранчевої, блокування в місцевій військовій частині російського спецназу під час подій «останньої»... здавалось би це місто бачило все. Чого ще треба.
Натомість, засновники «Нашого Києва», побуваши у Василькові 16 квітня побачили те, на що абсолютно не розраховували, за будь-яких обставин. Переходячи рейки місцевого відгалудження Південно-Західної залізниці, перед нашими очима постав помаранчевий намет, встановлений і закріплений власне на залізничних рейках, вогнище і людей, сидячих на стільцях поперек рейок.
Як нам вдалось з*ясувати у учасників акції, васильківчани не просто проводять акцію протесту, люди безпосередньо захищають своє життя.
Будинки учасників блокади розташовані буквально через паркан від місцевої «Нафтобази», куди привозяться оптові партії бензину і інших нафтопродуктів. Звідси відбувається роздрібне розповсюдження. Приватні будинки, які між усім, збудовані значно раніше, після спорудження нафтобази, опинились буквально через паркан від колосальних цестерн з нафтопродуктами. Загалом, на Нафтобазі зосереджено біля 18 000 тон бензину. Ця цифра еквівалентна 10 залзничним составам по 30 цестерн в кожному.
За радянських і, даруйте, кучмівських часів, протести населення призвели б максимум до репресій. А проблеми лише нарощувались. Не говорячи про постійну небезпеку рунівного вибуху, що постійно підкріплювалось періодичними пожежами, є і цікавіші речі. Головна проблемва полягає в тому, що грунт навколо нафтобази повністю просичений бензином і іншими нафтопродуктами. Копаючи котлован для фундаменту будинку чи паркану або навіть город, люди наштовхуються на жирну в*язку субстанцію – це грунт плюс фільтрат бензину. На превеликий жаль, нафтобаза розташована в заплаві р.Стугна. Під тонким шаром чорнозему лише пісок. А це ідеальне середовище для розповзання підземнизх «нафтових» плям. Тому, відкопати на городі «родовище» бензину можна на величезній відстані від власне нафтобази. Саме ж підприємство цілком задоволене розташуванням у заплаві і навіть прибережній захисній смузі річки, що дозволяє вкрай ефективно скидувати відходи до літописної Стугни.
Вершиною нагнітання загрози став вибух у погребі одного з жителів (між усім, депутата місцевої ради). Вмикаючи прилад для обігріву приміщення, власник погребу здетоновував бензинові пари, що наповнили приміщення, просичившись через стіни. Життя врятоване лише щасливим випадком. Про відповідальність про такий замах на людське життя ніхто не поніс.
Після ж Помаранчевої революції, Васильківчани активізувались. Добились того, що в березні 2005 року обласною санітарно-епідеміологічною станцією нафтобаза була закрита і опломбована.
Рік по тому, напередодні парламентських виборів пломби нафтобази зірвали і до міста поїхали цестерни бензину. Благо встигли перекрити рейки автомобілем. Доволі швидко до шпал закріпили намет. Почали цілодобове чергування. Натомість вже два тижні все без змін. Що буде далі – не зрозуміло, хоч цестерни і подались звідки з*явились.
Закликаємо всі засоби масової інформації підтримати учасників акції. Ситуація потребує вольового рішення влади про перенесення нафтобази нам більш екологічно безпечний майданчик. А людям має бути повернена віра у закони і перш за все Конституцію, яка так легковажно ГАРАНТУЄ КОЖНОМУ БЕЗПЕЧНЕ ДЛЯ ЖИТТЯ І ЗДОРОВ*Я ДОВКІЛЛЯ.
Натомість, засновники «Нашого Києва», побуваши у Василькові 16 квітня побачили те, на що абсолютно не розраховували, за будь-яких обставин. Переходячи рейки місцевого відгалудження Південно-Західної залізниці, перед нашими очима постав помаранчевий намет, встановлений і закріплений власне на залізничних рейках, вогнище і людей, сидячих на стільцях поперек рейок.
Як нам вдалось з*ясувати у учасників акції, васильківчани не просто проводять акцію протесту, люди безпосередньо захищають своє життя.
Будинки учасників блокади розташовані буквально через паркан від місцевої «Нафтобази», куди привозяться оптові партії бензину і інших нафтопродуктів. Звідси відбувається роздрібне розповсюдження. Приватні будинки, які між усім, збудовані значно раніше, після спорудження нафтобази, опинились буквально через паркан від колосальних цестерн з нафтопродуктами. Загалом, на Нафтобазі зосереджено біля 18 000 тон бензину. Ця цифра еквівалентна 10 залзничним составам по 30 цестерн в кожному.
За радянських і, даруйте, кучмівських часів, протести населення призвели б максимум до репресій. А проблеми лише нарощувались. Не говорячи про постійну небезпеку рунівного вибуху, що постійно підкріплювалось періодичними пожежами, є і цікавіші речі. Головна проблемва полягає в тому, що грунт навколо нафтобази повністю просичений бензином і іншими нафтопродуктами. Копаючи котлован для фундаменту будинку чи паркану або навіть город, люди наштовхуються на жирну в*язку субстанцію – це грунт плюс фільтрат бензину. На превеликий жаль, нафтобаза розташована в заплаві р.Стугна. Під тонким шаром чорнозему лише пісок. А це ідеальне середовище для розповзання підземнизх «нафтових» плям. Тому, відкопати на городі «родовище» бензину можна на величезній відстані від власне нафтобази. Саме ж підприємство цілком задоволене розташуванням у заплаві і навіть прибережній захисній смузі річки, що дозволяє вкрай ефективно скидувати відходи до літописної Стугни.
Вершиною нагнітання загрози став вибух у погребі одного з жителів (між усім, депутата місцевої ради). Вмикаючи прилад для обігріву приміщення, власник погребу здетоновував бензинові пари, що наповнили приміщення, просичившись через стіни. Життя врятоване лише щасливим випадком. Про відповідальність про такий замах на людське життя ніхто не поніс.
Після ж Помаранчевої революції, Васильківчани активізувались. Добились того, що в березні 2005 року обласною санітарно-епідеміологічною станцією нафтобаза була закрита і опломбована.
Рік по тому, напередодні парламентських виборів пломби нафтобази зірвали і до міста поїхали цестерни бензину. Благо встигли перекрити рейки автомобілем. Доволі швидко до шпал закріпили намет. Почали цілодобове чергування. Натомість вже два тижні все без змін. Що буде далі – не зрозуміло, хоч цестерни і подались звідки з*явились.
Закликаємо всі засоби масової інформації підтримати учасників акції. Ситуація потребує вольового рішення влади про перенесення нафтобази нам більш екологічно безпечний майданчик. А людям має бути повернена віра у закони і перш за все Конституцію, яка так легковажно ГАРАНТУЄ КОЖНОМУ БЕЗПЕЧНЕ ДЛЯ ЖИТТЯ І ЗДОРОВ*Я ДОВКІЛЛЯ.
Відповіді
2006.04.18 | Хвізик
от я не розумію. чому у нас нафтобази обов"язково розливають бен
бензин та інші паливно-мастильні матеріали?Вони ж нині такі дорогі!
Чому я в Америці ніколи не чув, щоб навколо якої нафтобази все було просякнуте нафтопродуктами? А в річку тим більше ніхто не посміє зливати!
Читаючи такі дописи, я починаю підтримувати політику Путіна щодо підняття для нас цін на пальне. Нехай піднімає! Хай бензин по 100 баксів зробить, може тоді наші навколонафтові дармоїди навчаться хазяйнувати по-людському.
2006.04.18 | Роман ShaRP
Виправте хто-нибудь "цЕстерни" на "цИстерни". (-)
2006.04.18 | Юрій Шеляженко
Вечерние Вести: "Взрывоопасное соседство" (/)
Взрывоопасное соседствоhttp://www.vv.com.ua/main.php?artID=61816&topic=25&Date=2006-04-17&resolution=1
Владельцы нефтебазы в Василькове, закрытой санэпидстанцией из-за отсутствия очистных сооружений, пытались незаконно возобновить работу.
Железнодорожные пути, ведущие к воротам Васильковской нефтебазы АТЗТ «Киевнефтепродукт», перекрыты скоплением людей и машин. Поодаль стоят несколько вагонов-цистерн, соединенных в маленький состав. Машинисты терпеливо ждут инструкций начальства.
Так выглядит забастовка жителей Василькова, живущих рядом с нефтебазой, организованная против нарушения владельцами этого предприятия предписаний СЭС, закрывшей нефтебазу год назад. Завотделением коммунальной гигиены Владимира Пашко, который тогда опломбировал ворота, охрана сейчас не пускает на территорию нефтебазы, чтобы проверить целостность пломб.
Больше трех лет назад, зимой 2003 года, подполковник Андрей Авраменко, начальник отдела контроля воздушных перевозок Генштаба вооруженных сил Украины, вернулся с работы домой — в небольшой уютный домик в центре Василькова — и отправился в подсобку за овощами. Чтобы овощи не мерзли, в помещении зимой постоянно работала электроплитка. Регулируя мощность обогрева, он повернул рукоятку переключателя, проскочила искра, и вдруг Андрей Авраменко увидел зарево… Стены обрушились на него, а когда он выбрался из-под развалин, то увидел, что вместо штанов на нем — обгоревшие клочки ткани. Следы ожогов на руках сохранились до сих пор. Эксперты сделали заключение: «причиной взрыва стало наличие газовоздушной смеси», а проще говоря — испарения горючих веществ, которыми пропитан здешний грунт.
Кроме опасности взрыва, живущим рядом с нефтебазой постоянно приходилось терпеть шум грузовых составов. Одна из усадеб даже разрушилась от вибрации. Еще бы: в десятке метров от нее ежедневно стучали колеса многотонных цистерн. Алла Артеменко, живущая рядом с опасным предприятем на улице Парижской коммуны, рассказывает: «Мы не успеваем делать ремонты — каждая хата треснута. Это как землетрясение: нас трясло каждый день. Шли по 20 цистерн каждый день. В 18 лет я работала на нефтебазе бухгалтером и видела, как начался пожар. Со всего района съехались пожарные машины, паника была ужасная, я не знала, куда убегать с бумагами. А произошло все потому, что работники вздумали запаять днище полной цистерны, давшей течь. Я помню, как один из работников, тридцатилетний комсомолец, вышел из пожарища, весь черный, только с седыми, как снег, волосами. Еле затушили».
Васильковская нефтебаза была построена в 1924 году, реконструирована в 1974 году. После этого людей убеждали, что селиться рядом с предприятием совершенно безопасно. Поверивших в обещания советских чиновников ждала незавидна судьба — они жили, по словам одного из участников акции протеста, «словно у подножия вулкана». Но и после приватизации предприятия новым хозяевам, АТЗТ «Киевнефтепродукт», все так же нет дела до людей, живущих по соседству. Интересно, что совладельцем нефтебазы является банк «МРІЯ-1», один из основателей которого — Петр Порошенко.
Новоизбранный мэр Василькова Сергей Иващенко обещает в ближайшее время добиться перепрофилирования нефтебазы. А до тех пор люди будут ежедневно дежурить на рельсах. «Мы не пропустим внутрь ни одной цистерны», — говорят они.
Юрий ШЕЛЯЖЕНКО