04/30/2006 | Майдан-ІНФОРМ

“Як чорний дим ненависти і злоби,
Нестерті залишаючи сліди.
Повзе по світі жах — Чорнобиль, —
Прокляття атомної війни.”

Сідней 30 квітня 2006 — Вшанування жерт в 20 - ту річницю найбільшої в світі ядерної катастрофи на Чорнобильській АЕС відбулося дуже врочисто і навіть зворушливо в неділю 30 квітня ц.р. в залі Дому Молоді в Лідкомбі.

Гостями української жалібної Громади були: - пані Варвара Перрі, депутат округи Авбурн. Вона представляла Прем’єра НПВ, радник Пет Куртін – мер міста Авбурн. Отримано листа з привітом і співчуттям від Майора Генерала Майкела Джеффрі, Генерального Ґубернатора Австралії.

Святочний похід – вхід до залі представників громадських, церковних, молодечих організацій очолили отці УАПЦ, УГКЦ, Української Баптистської Церкви, молодь у вишивках несла церковні хоругви з ображенням Матері Божої – вишита приподобною сестрою василянкою Константиною, прапороносці СУМ-у, Пласту, ( в одностроях) ветеранів УПА, Козацтва, Союзу Українок з українським та австралійським прапорами і згадані австралійські політики та члени Управи ОУГ - попрямував до сцени на якій видніла Чорнобильська Мадонна Марусі Юрків. Перед сценою стояв вівтар біля якого - o.протопресвітер Володимир Люлька, о. Євстахій Дорош УАПЦ, о. Симон Цькуй, о. Ждан Коломиєць, о. Тарас Горпиняк – УГКЦ, - пастор Микола Чорненький - Українська Баптистська Церква, відправели Молебень...Прапороносці стояли з лівої і правої сторони вівтара підчас цілої відправи. Співав чи відспівував Ансамбль Духовної музики із хору церкви св. Андрія в Лідкомбі. Ефект був вражаючий...

Заступник Голови ОУГ НПВ др. Богдан Гузій привітавши всіх гостей, в своїй короткій, але змістовній промові вказав на те, що цього тиждня відзначаємо три сумні дати День Анзак, загибель в часі різних воєн вояків Австралії, 10 річниця загибилі людей в Порт Артур в Тасманії і 20 річницю ядерної катастрофи ЧАЕС, за яку відповідає московська верхівка тоталітарного режиму СССР, а не Україна й її народ. Він повідомив, що саме в цій хвилині в містах Австралії, де живе більше число українців, — в Мельбурні, Адельайді, Канбері, Перті й Брізбені проходять такі ж жалібні відзначення.

Доповідь, ілюстровану знимками виголосили Стефан Дума – (СУМ) українською мовою та Анастасія Суховерська ( ПЛАСТ) – англійською...Обоє доповідачі були маленькими дітьми коли стався вибух на ЧАЕС. Вони говорили з тзв перспективи молоді, молодого покоління й я би сказала вив’язалися дуже добре з своїх обов’язків.

Пані Варвара Перрі та мер міста Авбурну Пет Куртін, у своїх виступах склали співчуття українській громаді з приводу траґедії на ЧАЕС та подяку за, як вони казали, дуже зворушливе вшанування жертв ядерної катастрофи і поміч жертвам її. Ілюстрація доповіді, дві сотні знимок з роззірваного атомною енергією 4 реактора, спустошеної природи, хворих дітей з різними вадами, самоселів, залишена на полях техніка, гелікоптерів, вантажівки, ітд, спустошені порожні хати, квартири міста, диких звірів, виселення мешканців Чорнобиля, Припяті дали присутнім зрозуміти, які жахіття відбуваються в Україні та Білорусі зокрема та в інших країнах Европи... Про що гості і згадали у своїх промовах. А пан Пет Куртін на закінченні свого виступу прочитав уривок з вірша пані Людмили Саракули в пам’ять жертв вибуху ЧАЕС...

У концертній програмі виступили Іра, Василь Опришко, Іван Олексин, Людмила Воронова – цимбалістка та солістка-бандуристка Лариса Ковальчук-Буряк, піяністка Оксана Опришко. Вони чудово виконали “Веснівку” о. Маркіяна Шашкевича – С. Стельмащука, Мадригал 17 століття та Аве Марія Качінні. Лариса Буряк закінчила концертову частину піснею Д. Павличка “На Чорнобиль журавлі летіли”, яка стала майже гимном, коли мова про Чорнобиль.

І на закінчення відбулося висвітлення фільму “Серце Чорнобиля”, в якому показано страшні наслідки отого нещастя, яке сталося 20 років тому на ЧАЕС. Провід бувшого СССР та тодішне керівництво комуністичної партії України повинні стати перед судовою відповідальністю за те, що накинув Україні й Білорусі ярмо Чорнобиля і допровадив до загального погіршення стану здоров'я українського народу, а життя якого ми молилися в цю неділю на кінці світу, в Австралії!

Чорнобильський тиждень в Сіднеї закінчився. А траґедія Чорнобиля може і відходить у минуле, але біди від траґедії ще довго триватимуть для українського і білоруського народів.