МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Взаємодія влади і громадськості щодо розвитку української мови

06/02/2006 | Майдан-ІНФОРМ

5 червня в Кабінеті Міністрів України за участю Віце-прем’єр-міністра України В’ячеслава КИРИЛЕНКА відбудеться обговорення питань взаємодії влади і громадськості щодо розвитку української мови.

У зустрічі візьмуть участь: В’ячеслав БРЮХОВЕЦЬКИЙ, Святослав ВАКАРЧУК, Оксана ЗАБУЖКО, Віталій КЛИЧКО, Руслана ЛИЖИЧКО, Олег СКРИПКА та інші.

Захід відбудеться о13.45 в Будинку Уряду (вул. Грушевського, 12/2, к. 632, вхід через 6 під’їзд).

Прес-служба віце-прем’єр-міністра України В’ячеслава Кириленка

Відповіді

  • 2006.06.02 | Роман ShaRP

    Обратите внимание, пожалуйста.

    Майдан-ІНФОРМ пише:
    > 5 червня в Кабінеті Міністрів України за участю Віце-прем’єр-міністра України В’ячеслава КИРИЛЕНКА відбудеться обговорення питань взаємодії влади і громадськості щодо розвитку української мови.
    * * *

    > У зустрічі візьмуть участь: В’ячеслав БРЮХОВЕЦЬКИЙ, Святослав ВАКАРЧУК, Оксана ЗАБУЖКО, Віталій КЛИЧКО, Руслана ЛИЖИЧКО, Олег СКРИПКА та інші.

    Все эти деятели по состоянию на текущий момент представляют либо (про)Западную Украину, либо, в лучшем случае, Киев.

    А где представители Востока, мне интересно? Хотя бы из Харькова можно было бы кого-то пригласить для разнообразия? Или все, что восточнее Киева, у нас считается Диким Полем, где нет ни власти, ни общественности?
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2006.06.05 | Раціо

      Ага, Північна Осетія,Таджикістан, Киргизстан - все під Коломиєю

      Роман ShaRP пише:
      > > У зустрічі візьмуть участь: В’ячеслав БРЮХОВЕЦЬКИЙ, Святослав ВАКАРЧУК, Оксана ЗАБУЖКО, Віталій КЛИЧКО, Руслана ЛИЖИЧКО, Олег СКРИПКА та інші.
      >
      > Все эти деятели по состоянию на текущий момент представляют либо (про)Западную Украину, либо, в лучшем случае, Киев.

      Може розвинеш цю глибоку мислю? Якщо мається на увазі місце народження - то див. сабж. Якщо про місце мешкання - то це лише Київ. А представляють вони, безперечно, всю Україну, бо є діячами національного рівня. Але якщо в Комсомольській Правді написали про всесвітню галичанську змову, то декому не лишається нічого, як вишукувати її підтвердження, щойно підозріло-жовте сонце викочується на невипадково-синє небо.

      Мене, наприклад, засмучує відсутність у списку експертів певних галузей, без яких різко падають шанси в межах тієї балачки вийти на щось корисне.
    • 2006.06.05 | Людмила

      Кличко в нас вже західняком став?????

      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2006.06.05 | Роман ShaRP

        Кличко у нас стоял на трибуне с Ющенко,

        ходил к нему в кабинет, возглавил "оранжевый" блок "Пора-ПРП". Вполне достаточно для "продался Западу".

        Негативно сыграл против него отказ от боя с Рахманом, или как его там. Вы не поверите, но моей жене как-то пришло письмо со "стихами", обличающими Кличко, - от ее знакомого в Старобельском районе Луганской области (это примерно там же, где и Северодонецк). Вы даже представить себе не можете, какая это глушь, - но уже и там "знают", что "Кличко - трус", а "ринг не Майдан, там вас не багато".
    • 2006.06.05 | Albes

      Re: Обратите внимание, пожалуйста.

      Так ведь Кириленко, когда говорит : "розвиток української мови" имеет в виду совсем не то, что всем кажется. Это же эвфимизм выражения "уничтожение русского языка".
      Если бы он ДЕЙСТВИТЕЛЬНО что-то реально делал для развития украинского языка, то я бы это только приветствовал. А сейчас его задача, поднять волну на уничтожение русского языка, чтобы отвести внимание всех (и в первую очередь тех, кто желает именно развития украинского языка) от своего полного бездействия путем создания "образа врага". Известный прием.
  • 2006.06.05 | Василь Сивий

    Re: Взаємодія влади і громадськості щодо розвитку української мови

    Тяжко і гидко на душі, коли в тебе на виду глумляться над рідним і дорогим, коли зневажують ту частину тебе, що єднає із твоїм дідом, прадідом, що є твоїм єством. Гидко, коли це глумління стає предметом телешоу і байдужими рядками новин.
    Важко читати нашу історію. Українцеві для цього діла потрібна валеріана. І це зовсім не образне перебільшення. Я свідок. Багато отого продукту доводиться споживати українцеві останнього місяця.
    І от нарешті... Взаємодія влади і громадськості щодо розвитку української мови. То де ж ота взаємодія? Де наша, українська влада? Дуже прикро, що питання державної ваги №1 на сьогодні, буде обговорюватися фактично на рівні лише виключно громадськості. Адже очевидно, що це питання не гуманітарне і не культурне, а державне і політичне. Насамперед питання державної безпеки. Хіба названі хоч і популярні та шановані люди мають якийсь вплив на цю сферу? Так можна і потрібно було ставити це питання принаймні рік-півтора тому. Та сьогодні це мізерія. Не дадуть, не дозволять, не пустять українське.
    Адже мова вже насправді йде про знищення, витіснення української мови і українства у стратегічно і історично важливих районах України. Це практичні кроки з реалізації Сєвєроднецького збіговиська, учасники котрого не відбулися навіть переляком. Прийняті рішення вже відверто йдуть під тими самими антиукраїнськими гаслами. Хто і де побачив загрозу російській мові? Навіть в Україні, навіть на заході. Зате помітили окремі, слабенькі, паростки української. У відповідь зверхність, брутальність, глибока зневага і не бажання зробити крок назустріч, вчитися, зрозуміти українців. Зовсім це не захист російської, а знищення української мови і українців. І йде потужне фінансування цих процесів.
    Як приклад. Довелося годин п'ять їхати в автобусі півднем України (Дніпропетровськ, Запоріжжя, все козацькі землі, де курганів більше ніж хат). І весь час на FM російська і радянська (російською) музика. Жодного українського слова, мелодії, пісні. Без жодної перерви на рекламу!!! На останнє прошу звернути особливу увагу! Це FM не є комерційним, це суто політичний проект.
    То як в цей інформаційний, наперед кимось викуплений для зросійщення, простір потраплять навіть найпопулярніші українські виконавці?
    Інший приклад. Зібралося чоловік 40-50 в аудиторії на заняття. Читаю лекцію українською. Піднімається один: "Почему Вы не читаете на понятном НАМ ВСЕМ языке? У нас ведь специфичный регион (Запоріжжя). Ведь уверен, Вы прекрасно владеете русским!". Яка реакція інших? Вже є прогрес, є декілька не дуже твердих і голосних зауважень, що ми все ж в Україні. То де ви українці? Де ваше обурення, де ваша вимога своєї рідної мови, де ваша честь і гордість?! Хто і як вас так нагнув, залякав, опустив і тримає. Вже згодом підійшов один літній чоловік і ніби вибачаючись і пояснюючи сказав: "наші патріоти лежать в нашій землі...".
    Де наші, українців, грощі з наших податків, з нашої праці, для нас. Адже нас, принаймні, 2/3 в Україні. Навіщо всі ті державні інституції, якщо вони не здатні зробити елементарного - попередити і припинити відверто антидержавну, антиукраїнську діяльність. Чому наші гроші та нам на зле використовують? Адже знайшли 8 тисяч на новонародженого, обіцяють знайти й 25. Але чому не знайдеться й копійки, щоб ці діти, мої діти, внуки, правнуки, росли українцями. Щоб їх єдиною мовою не був страшний суржик чи "региональная речь". Щоб не були вони без роду й племені, зайдами і злодюгами на цій землі.

    А може ще раз станеться диво, наші вороги знову перегнуть палицю до того, що лагідні, поступливі і толерантні українці нарешті знову скажуть ДОСИТЬ! ??? Пам'ятаєте, як Президент перед виборами розказував про сліпих пілотів. Тож маю кричати. Українською. "НА СЕБЕ!!! НА СЕБЕ!!!!". Може почують?

    РS. Збирався написати декілька слів, а вийшло ось що. Може знайдете можливість покласти це на стіл обговорення. В’ячеслав БРЮХОВЕЦЬКИЙ, Святослав ВАКАРЧУК, Оксана ЗАБУЖКО, Віталій КЛИЧКО, Руслана ЛИЖИЧКО, Олег СКРИПКА. Я шаную, люблю і поважаю їх. Може чимось допоможе й мій голос. Може треба моя праця?

    З повагою, Василь Сивий, д.т.н.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2006.06.05 | Роман ShaRP

      Опять 25.

      Василь Сивий пише:
      > Дуже прикро, що питання державної ваги №1 на сьогодні,

      Не был этот вопрос таким, и никогда не будет. Потому что не являетса консолидирующим, скорее наоборот. Даже в пределах "оранжевой коалиции" и ее избирателей.

      > Насамперед питання державної безпеки.

      Таким этот вопрос тоже не является.

      > Де наші, українців, грощі з наших податків, з нашої праці, для нас. Адже нас, принаймні, 2/3 в Україні.

      А 3/10 своим родным языком называют русский.

      > Але чому не знайдеться й копійки, щоб ці діти, мої діти, внуки, правнуки, росли українцями. Щоб їх єдиною мовою не був страшний суржик чи "региональная речь". Щоб не були вони без роду й племені, зайдами і злодюгами на цій землі.

      Это вопрос скорее к вам, а не к государству. Как хотите, так и научите.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2006.06.05 | Василь Сивий

        Давайте не будемо лукавити

        пане Романе. В Україні немає мовної проблеми, є проблема українська.
        Іде боротьба не лише і не стільки за мову. Тотальна русифікація це лише одне із потужних знарядь нищення українців. Мій прадід вчився в російській школі, а дід в польській. Так "історично складалося". Я вчився в українській школі і мої діти ніби теж в українській. Але від українського в неї лише вивіска. В результаті, діти пішли в українську школу з чистою українською мовою, а закінчують із суржиком і "региональным языком" у спілкуванні з однокласниками. То чия це проблема? Звісно українців.
        Дуже цікаве розуміння консолідації суспільства в наших опонентів. Давайте знищимо все українське, зведемо українську мову до вузького домашнього вжитку, до вимирання, і все буде тихо й мирно. Варіант із тим, що давайте вивчимо українську і не будемо заважати українцям, бо російської й так досить, її ніхто не забороняє і не переслідує, вона нікуди не зникне і буде розвиватися (оскільки має власну державність) не розглядається. Бо так "нам удобнее". Якщо мова це таке третьорядне і неважливе питання, то для чого ж ви так вчепилися в нього, чого такі затяті. Чому так стараєтеся переконати нас, українців, що це не варто й розмови.
        То ви дуже погано знаєте українців і граєтеся із страшною силою, яка (не дай боже) може й проснутися. Винні в цьому звичайно ж українці. Бо не хочуть бути шельменками, сердючками, кузями, няньками, шматками, і т.п.
        Чому це так страшно? Бо мова є тим детонатором, що здатен підірвати Україну. Сумнівно, щоб українці виграли в тій кривавій і нерівній борні. Хоча наслідки вряд чи хтось може передбачити. Але не тіштеся. "Русскоязычные" в Україні будуть найбільшими жертвами тієї борні. Жодної користі їм з того не буде. Невже не вчить Чечня? Кому потрібні російські біженці? "Русскоязычные" це лише біомаса, гарматне мясо для імперських вождів.
        Саме тому, що мова є детонатором, це питання є питанням державним, питанням безпеки для України. І поводится із ним необхідно як із зарядженим боєприпасом. А сьогоднішні дії регіоналів мають на меті зовсім не на захист російськомовних, а тим більше мови. Плювати вони на них хотіли. Як і Корчинський (чеченський герой) з братчиками, або правовірна Вітренко. До речі, як і супернаціоналіст Івченко на українців. Я сподіваюся, що є зрозумілим чому, кому і для чого потрібні мовні провокації?
        То може варто задуматися? Може варто прислухатися до українців і потроху позбуватися великоруської зверхності. Вчитися жити разом, цивілізовано. Поважаючи українців, вивчаючи їх історію, мову, культуру. Бо у нас вистачить і толерантності і тактовності і поваги.
        Будете сперечатися стосовно зверхності, нетактовності і відвертого хамства?
        Заходять якось до мене додому знайомі (подружня пара). Чують, що ми розмовляємо українською. "Вы что, разговариваете на украинском?!". Вираз здивування і недовіри. Потім дружина тихенько чоловікові: "вот клоуны !".
        Після лекції українською мовою підходить чоловік. "Скажите, только честно! Вы дома, с родными и детьми тоже разговаривате по украински?". Ну звичайно, я ж українець. Але бачу, що повірити в таке йому неймовірно важко.
        Даю колезі книгу, українською. "Вы что! Я что, буду читать на языке похожем на русский!".
        Мій колега (вже інший), старший за мене, родом з полтавського села. Його син: "зачем мне этот язык, этот ваш Шевченко. Да кто он такой!? Этот язык вообще кто-то придумал. Он нам не нужен. Мы русские."
        Я вже не кажу про постійні, набридливі фрази на зразок "зачем мне эта мова!", "... ну вот, все эта ваша незалежнисть".
        Українець визначається не мовою, якою він розмовляє, не походженням, не місцем народження чи проживання, не статком. Його визначає відношення до України, до мови, до її майбутнього. Так, Кличко не розмовляє українською, але він не байдужий до неї і до України. Юлія Тимошенко виросла в російськомовній родині, в російськомовному середовищі. Але знає і розуміє ціну мовного питання. Тому вивчила і принципово користується українською. Бо має високу мету, бо не може українська Маргарет Тетчер не бути українкою. А Голда Меєр єврейкою.
        Я знаю багато людей, що в силу обставин не знають свою мову, але жалкують з цього приводу і вболівають за неї. Дехто починає потроху розмовляти, вивчати, дехто вже махнув на це, але хоче бачити україномовними своїх нащадків. Я знаю багато етнічних росіян, які із розумінням ставляться до наших мовних проблем. Багато з них її вивчили і використовують.
        Є частина, які не задумувалися серйозно над цим питанням, які жили в Україні ніби в Росії. Для яких Україна і українська мова лише фактор дискомфорту. Ось із здивуванням помітили якихось українців, які не такі як вони думали, які чогось там хочуть. Росіяни в Росії взагалі мають про Україну дуже спотворене ЗМІ уявлення. Більшість щиро думає, що там все так як у них, тільки є якась групка націоналістів, які мутять воду і чомусь не люблять їх, росіян.
        Є ще категорія, найгірша. За походженням українці, батьки яких україномовні, але які ненавидять все українське. Для них "русский язык" це велике досягнення, ознака "благородных кровей, успешности", а українська мова нагадування про справжнє "неблагородное" походження. От і стараються. Щоб не подумали ...
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2006.06.05 | Роман ShaRP

          Вот и не лукавьте.

          Вот перед вами я, украинец из двуязычной семьи, всегда, сколько себя помню, знавший и уважавший оба языка, - и украинский и русский. И желающий от других, в принципе, того же.

          Василь Сивий пише:
          > пане Романе. В Україні немає мовної проблеми, є проблема українська.

          У каждого своя точка зрения на этот вопрос, - что естественно, так как каждому своя рубашка ближе к телу, как говорится.

          > Іде боротьба не лише і не стільки за мову. Тотальна русифікація це лише одне із потужних знарядь нищення українців. Мій прадід вчився в російській школі, а дід в польській. Так "історично складалося". Я вчився в українській школі і мої діти ніби теж в українській. Але від українського в неї лише вивіска. В результаті, діти пішли в українську школу з чистою українською мовою, а закінчують із суржиком і "региональным языком" у спілкуванні з однокласниками. То чия це проблема? Звісно українців.

          Каааакие нехорошие люди, они разговаривают на неправильном языке!

          Вы являетесь всего лишь зеркальным отражением своих оппонентов, русификаторов, просто у них в центре русский язык, на котором все должны говорить, а у вас - украинский, и, аналогично, все должны.

          А вот я считаю, что никто ничего вам не должен.

          > Дуже цікаве розуміння консолідації суспільства в наших опонентів. Давайте знищимо все українське, зведемо українську мову до вузького домашнього вжитку, до вимирання, і все буде тихо й мирно.

          У вас понимание не менее интересное: "давайте все выучим украинский". Ну, допустим, выучили. Но все равно хотят общаться, читать, слушать, смотреть на русском. Шеф, что делать? Что делать, шеф?

          > Якщо мова це таке третьорядне і неважливе питання, то для чого ж ви так вчепилися в нього, чого такі затяті.

          Мне действительно все равно, на каком языке общаться, например, на работе. Как начальство скажет - лишь бы платило.

          А есть люди, которым не все равно. Причем как с украиноязычной, так и с русскоязычной стороны.

          И не употреблять украинского в неофициальных ситуациях - это тоже, в общем-то, их право. Или свобода.

          > Чому це так страшно? Бо мова є тим детонатором, що здатен підірвати Україну. Сумнівно, щоб українці виграли в тій кривавій і нерівній борні.

          Ой напугали. Можно подумать, я все это пишу из Москвы, а не из Киева.

          >Русскоязычные" в Україні будуть найбільшими жертвами тієї борні. Жодної користі їм з того не буде. Невже не вчить Чечня? Кому потрібні російські біженці? "Русскоязычные" це лише біомаса, гарматне мясо для імперських вождів.

          Можно подумать, что украиноязычные для своих вождей значат больше.

          > Саме тому, що мова є детонатором, це питання є питанням державним, питанням безпеки для України.

          Вопросом безопасности для Украины является языковая толерантность. Терпимость.

          Вы терпите их русский - они терпят ваш украинский. Вы уважаете их русский - они уважают вас украинский. И т.д. и т.п. Нечто в таком духе.

          Вы способны уважать людей, предпочитающих русский язык? А то у вас все уважение да такт да прочее как-то исключительно в одни ворота выходят. А так не будет, не мечтайте.

          Да, случаи разные бывают. Предрассудки в отношении украинского языка существуют. Однако я решительно не понимаю, как могут ухудшить отношение к нему постоянные истерики тех, кто "как бы" озабочен его судьбой.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2006.06.06 | Василь Сивий

            Таке враження, що Ви не читаєте

            бо хто сказав, що я зневажливо ставлюся до інших мов і тієї ж російської. Чи займаю дзеркальну позицію до опонентів. Хоча Ви декларуєте себе себе двомовним, насправді Ви людина російськомовна, яка знає і українську (можливо). Де Ви таке побачили, що я хочу заставити МІЖ СОБОЮ, ЧИ ДЕ ІНДЕ розмоляти лише українською. Але, якщо я віддаю свою дитину до української школи то я маю таки бути певним, що насправді вона не російська. І дитину вчитимуть в українському мовному середовищі. Я ж не вимагаю цього в російській чи єврейській школі, яких є досить. Я не вимагаю заборони російської, але я хочу мати принаймні не гірші умови й для власної. На відміну від опонентів.
            Правда в тому, що я дійсно вважаю, що в Україні її громадяни мають знати, розуміти і володіти УКРАЇНСЬКОЮ. Бо мова принципово не може існувати і розвиватися не маючи власного мовного середовища. Бо у світі немає іншої країни з українською мовою. На відміну від РОСІЇ, АНГЛІЇ, НІМЕЧЧИНИ, ФРАНЦІЇ і т.д. Кожна з цих країн піклується про розвиток саме своєї мови, а не мови сусідів. Ви не отримаєте там жодної пристойної роботи не вивчивши мови і не підтвердивши її знання на належному рівні (чого до речі немає в Україні). З якого дива, скажімо Росія, почне піклуватися про розвиток української мови. Росіяни це зрозуміють? То ж українська держава, уряд, українська еліта має піклуватися саме про свою мову. Це природньо. Інше питання, як це зробити досить коректно, делікатно і цивілізовано. До цього часу цим питанням ніхто серйозно не займався і не займається й досі. Звідси й проблеми.
            А зараз цим користуються і влаштували провокацію. Я це добре розумію, однак я українець і маю захищати свою мову, навіть грубими методами. Особливо, якщо цього не робить держава. Бо якби я був певний в безпеці своєї мови, її захисті і підтримці з боку держави (як це робить Росія стосовно російської мови) то не мав би підстав турбуватися. Ви ж в даній ситуації поводитеся як росіянин, або як людина чужа до української мови і України. Людина стороння, абсолютно байдужа до української мови, однак зовсім не байдужа до російської. Отакі справи.
  • 2006.06.05 | Роман ShaRP

    Вот что по этому поводу передал канал "Пятак" (/)

    http://5tv.com.ua/newsline/184/0/26468/

    Руслана, Вакарчук та Кличко підніматимуть рейтинг української мови

    Співаки Руслана Лижичко, Святослав Вакарчук та екс-боксер Віталій Кличко підніматимуть рейтинг української мови в суспільстві. Робити це вони будуть разом з урядом. Вітчизняні зірки з урядовцями розробляють концепцію мовного розвитку. Водночас зазначають, часу обмаль, тому діяти треба вже негайно.

    Відеоролик "Думай по-українські" - один із найперших соціальних проектів з підняття рейтингу українскої мови. Але настанова від Президента Ющенка зникла з ефіру після кількох місяців життя. І якщо центральна влада про українську мову забула, то місцева влада не забула про російську. Як наслідок - кілька регоінів надали російській статус регіональної. Віце-прем'єр В'ячеслав Кириленко всіх заспокоює - подібні рішення незаконні і загрози українській не становлять.

    В'ячеслав Кириленко, віце-прем'єр міністр:
    - Все більш ніж зрозуміло , оскільки воно оскражене в прокуратурі і місцеві ради зобово'язані його скасувати. Ну а ті хто не погодиться з цим рішенням будуть відповідати на протест прокуратур у суді і на моє переконання судова перспектива такого розгляду є визначеною. Оскільки Конституція України яка чітко регламентує застосування мов лише у законодавчий спосіб є вищою ніж рішення будь-якої місцевої ради.

    Незважаючи на такі заспокоєння, саме в своєму кабінеті Кириленко збирає відомих українців для розробки мовної концепції. Учасник зустрічі - телеведуча та народний депутат Ольга Гресим'юк каже - влада втратила час, тому нині українську мову треба активно популяризувати.

    Співачка Руслана навпаки пропонує трохи зачекати. На її думку, популярність української зростатиме рАзом з поколінням, яке зараз виховується у дитячих садках або ходить до школи. Рішення ж місцевих рад щодо статусу російської мови вона називає істерикою.

    Задля популяризації української мови Руслана за порадою Віталія Кличка вирішила дати кілька концертів на сході України. Що ж робитимуть інші зірки наразі не відомо. Варіантів безліч - від упровадження курсів української мови до заміни в книжках з матиматики матрьошок на Котигорошків.

    Андрій Жигулін, Леонід Леонідов, 5 канал
  • 2006.06.05 | Shooter

    Ось цілком слушна стаття по темі:

    http://www.pravda.com.ua/news/2006/6/5/42497.htm

    Виглядає, загострення язиково-НАТОвської чесотки повинно піти на спад після формування уряду.

    Хронічну проблему ж потрібно так чи інакше вирішувати, і то чим швидше - тим краще. Але не під тиском бандюків з ПРУ.


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".