оранжова революція входить у чергову стадію свого розвитку -
06/14/2006 | Хвізик
ця стадія зветься РЕАКЦІЯ
Вона розпочнеться, коли офіційно проголосять про створення парламентської більшості на базі ПР
Неначе зміна дня та ночі, прихід реакції є неминучим у розвитку будь-якої революції. Річ у тому, що революціонери, досягши успіху, перебирають владу до своїх рук лише позірно, розставивши своїх людей на важливих посадах. На жаль, кваліфікація цих людей є недостатньою для їхніх посад. Крім того, стара влада, ніби "йдучи геть", забирає із собою свої напрацьовані зв"язки, тіньові важелі впливу та тіньові прибутки. Завдяки цьому, вона має змогу перегрупуватися, підготуватися і, дочекавшись потрібного моменту, перейти у наступ.
З точки зору реакціонерів, слушний момент настав - у рядах революціонерів немає згоди, революціонери ладні поперегризати одне одному глотки, у їхніх рядах утворилися широкі трішини. Отже, ці тріщини слід поглибити та розширити і переходити у наступ по всьому фронту. Цей наступ розпочнеться у найближчі дні. Полетять голови лідерів революції. У буквальному смислі слова полетять. Сам Ющенко перетвориться на ляльку, та/або буде знищений фізично.
Українство буде вимушене тимчасово відступити зі своїх нинішніх позицій. Питання: де є ті рубежі, на які можна безпечно відійти та не понести суттєвих втрат?
Наступ реакції йтиме по багатьох напрямах. Ось найважливіші з них:
1 - (пере)розподіл власності
2 - федералізм
3 - вступ до усяких міжнародних організацій (ЄЕП, ЄЕС, НАТО...)
4 - мовне питання
Моя особиста думка по цих питаннях така.
Про власність. Мені байдуже. Мені однаково, чи знаходиться якийсь завод у руках "любих друзів" чи "донецьких бандитів". Нехай вони хоч поз"їдають одні одного.
Про федералізм. Це питання слід перевести у русло адміністративної реформи і "забалакати", спустити, так би мовити, на гальмах.
Про міжнародні організації. Вступ до ЄЕС слід зняти з порядку денного. Не готові ми ще до європейської демократії. Одразу з"являться пропозиції вступати до ЄЕП. Це питання слід затягувати та "забалакувати" аж до того часу, поки революціонери не позализуть свої рани. В той же час, слід наполягати на якнайшвидшому вступі до НАТО. Мені здається цілком реальним переконати донецьких у явних вигодах вступу до цієї організації, принаймні їхні московські конкуренти втратили би купу важелів впливу на Україну.
Про мови. Бажано було би уникнути підняття цього питання. Але його вже підняли. Українці ні в якому разі не повинні піддаватися на провокації, повинні стояти твердо, не відступаючи ні на крок. Тому що питання мови - це є питання фізичного виживання українців в умовах реакції.
Вона розпочнеться, коли офіційно проголосять про створення парламентської більшості на базі ПР
Неначе зміна дня та ночі, прихід реакції є неминучим у розвитку будь-якої революції. Річ у тому, що революціонери, досягши успіху, перебирають владу до своїх рук лише позірно, розставивши своїх людей на важливих посадах. На жаль, кваліфікація цих людей є недостатньою для їхніх посад. Крім того, стара влада, ніби "йдучи геть", забирає із собою свої напрацьовані зв"язки, тіньові важелі впливу та тіньові прибутки. Завдяки цьому, вона має змогу перегрупуватися, підготуватися і, дочекавшись потрібного моменту, перейти у наступ.
З точки зору реакціонерів, слушний момент настав - у рядах революціонерів немає згоди, революціонери ладні поперегризати одне одному глотки, у їхніх рядах утворилися широкі трішини. Отже, ці тріщини слід поглибити та розширити і переходити у наступ по всьому фронту. Цей наступ розпочнеться у найближчі дні. Полетять голови лідерів революції. У буквальному смислі слова полетять. Сам Ющенко перетвориться на ляльку, та/або буде знищений фізично.
Українство буде вимушене тимчасово відступити зі своїх нинішніх позицій. Питання: де є ті рубежі, на які можна безпечно відійти та не понести суттєвих втрат?
Наступ реакції йтиме по багатьох напрямах. Ось найважливіші з них:
1 - (пере)розподіл власності
2 - федералізм
3 - вступ до усяких міжнародних організацій (ЄЕП, ЄЕС, НАТО...)
4 - мовне питання
Моя особиста думка по цих питаннях така.
Про власність. Мені байдуже. Мені однаково, чи знаходиться якийсь завод у руках "любих друзів" чи "донецьких бандитів". Нехай вони хоч поз"їдають одні одного.
Про федералізм. Це питання слід перевести у русло адміністративної реформи і "забалакати", спустити, так би мовити, на гальмах.
Про міжнародні організації. Вступ до ЄЕС слід зняти з порядку денного. Не готові ми ще до європейської демократії. Одразу з"являться пропозиції вступати до ЄЕП. Це питання слід затягувати та "забалакувати" аж до того часу, поки революціонери не позализуть свої рани. В той же час, слід наполягати на якнайшвидшому вступі до НАТО. Мені здається цілком реальним переконати донецьких у явних вигодах вступу до цієї організації, принаймні їхні московські конкуренти втратили би купу важелів впливу на Україну.
Про мови. Бажано було би уникнути підняття цього питання. Але його вже підняли. Українці ні в якому разі не повинні піддаватися на провокації, повинні стояти твердо, не відступаючи ні на крок. Тому що питання мови - це є питання фізичного виживання українців в умовах реакції.
Відповіді
2006.06.14 | Tatarchuk
Ця стадія ще не наступила, бо є інші
Хвізик пише:> ця стадія зветься РЕАКЦІЯ
> Вона розпочнеться, коли офіційно проголосять про створення парламентської більшості на базі ПР
Насправді це стадія не остання, а проміжна - "тимчасова реакція", прописана в усіх теоретичних та практичних працях
Після першої явної реакції щезає все те, що ви так яскраво перелічили далі -
> у рядах революціонерів немає згоди, революціонери ладні поперегризати одне одному глотки, у їхніх рядах утворилися широкі трішини.
Бо радикальна частина революційних сил, навпаки, відразу після того концентрується, обєднується та дає по мізкам "контрі" та "перебєжщикам".
> Неначе зміна дня та ночі, прихід реакції є неминучим у розвитку будь-якої революції. Річ у тому, що революціонери, досягши успіху, перебирають владу до своїх рук лише позірно, розставивши своїх людей на важливих посадах. На жаль, кваліфікація цих людей є недостатньою для їхніх посад. Крім того, стара влада, ніби "йдучи геть", забирає із собою свої напрацьовані зв"язки, тіньові важелі впливу та тіньові прибутки. Завдяки цьому, вона має змогу перегрупуватися, підготуватися і, дочекавшись потрібного моменту, перейти у наступ.
Але ця проблема теж вирішується відносно легко - то є рішучий розрив зі старою кадровою "елітою", тобто санація та люстрація.
Отже, наступний після "тимчасової реакції" період можете назвати "люстрацією", але вороги назвуть це "справжнім терором" (лат. терор = ужас, жах)
ПС. А от вже після того, і те далеко не одразу, прийде "термідор". Та й він не є вершиною реакції, бо термідор може (але не обовязково) змінитися авторітарним режимом
2006.06.14 | Хвізик
вніс корективу
2006.06.14 | afterstep
це не край, і рано визначати рубежі.
Велика інерція системи "змете" вас з будь-яких визначених зараз (рубежів). І, думаю, зараз слід думати не про рубежі, а де взяти за кілька років нові політичні сили - бо немає чим сьогодні замітити верхуйовне лайно...2006.06.14 | Хвізик
насправді, прихильні до революції кадри є. багато з них сидять у
бізнесі або по закордонахслід винайти механізм їхнього залучення
проблема в тому, що ці люди опікуються власною репутацією, тому багато з них не буде братися за діло, допоки не повірить у його необхідність та у власний успіх у ньому. Принаймні, вони мають бути певними, що їх не зрадять їхні революційні начальники.
2006.06.14 | stefan
це фантазія і утопія
Хвізик пише:> насправді, прихильні до революції кадри є. багато з них сидять у бізнесі або по закордонах
> слід винайти механізм їхнього залучення
1.це фантазія і утопія.такого механіму не існує у практичному аспекті.
в теоретичному-можна писати безліч трактатів, і на цьому - крапка.
> проблема в тому, що ці люди опікуються власною репутацією, тому багато з них не буде братися за діло, допоки не повірить у його необхідність та у власний успіх у ньому. Принаймні, вони мають бути певними, що їх не зрадять їхні революційні начальники.
2.читай.п.1.
2006.06.14 | Хвізик
отож. залучення таких кадрів легко робити в період стабільного р
розвитку. а в період революційних змін - майже неможливо2006.06.14 | afterstep
що реально вже не раз відбувалося.
Далеко ходити не потрібно - завивання "не зрадь майдан" цілком логічно закінчилося театральною виставою "коаліція". До речі, цю тезу я не збираюся обговорювати - основна теза далі.Так от, власне, основна теза - не думаю, що в нинішній ситуації знайдеться достатньо людей, готових перекреслити все - і свій бізнес6 і спокій своєї родини, заради якогось примарного щастя Батьківшини. Але - нам допоможуть. І доволі скоро поставлять в умови, що єдиним способом врятувати бізнес і щастя родини - буде боротьба за незалежність Батьківшини. Слід просто зачекати.
2006.06.16 | Сергій Кабуд
в нас був шанс це зробити наперед, ще у 2004
коли тут обговорювався проект справжньої революційної партії Пора-Майданпро****бали Неньку саме тоді (((
2006.06.14 | Дядя Вова
А ще на Землю впаде Комєта, а ще буде число 666...
Тьфу, да будьте же Вы мужчиной, возьмите себя в руки. И так на душе тошно. После футбола.Исходя из Вашей логики, так мы тут давно должны были головой ап стену – то ваш пасечник в президентстве, то... одна умная женщина... в премьерстве. Просто нужно уметь спокойно работать и в режиме оппозиции. Кстати сказать, сейчас участие ПР в коалиции крайне нежелательно во всех отношениях, необходимо дать время «нарулиться» оранжевым.
Ну, а будь МОЯ воля, то я бы в перспективе объединил всех сторонников ПР, БЮТ и НСНУ в единый блок «народ Украины». Все здесь хотят одного и того же в конечном итоге – жить в богатой, цивилизованной и независимой стране. Так що, ніхто нікого не вб’є.
2006.06.14 | Хвізик
проти комети ми нічого не вдіємо. число 666 є містикою
2006.06.14 | Shooter
оранжева еволюція
Хвізик пише:> Наступ реакції йтиме по багатьох напрямах. Ось найважливіші з них:
> 1 - (пере)розподіл власності
> 2 - федералізм
> 3 - вступ до усяких міжнародних організацій (ЄЕП, ЄЕС, НАТО...)
> 4 - мовне питання
>
> Моя особиста думка по цих питаннях така.
> Про власність. Мені байдуже. Мені однаково, чи знаходиться якийсь завод у руках "любих друзів" чи "донецьких бандитів". Нехай вони хоч поз"їдають одні одного.
Вже нема що (пере)ділити.
> Про федералізм. Це питання слід перевести у русло адміністративної реформи і "забалакати", спустити, так би мовити, на гальмах.
Навпаки - це питання потрібно раз і назавжди вирішити через адміністративну реформу.
> Про міжнародні організації. Вступ до ЄЕС слід зняти з порядку денного. Не готові ми ще до європейської демократії. Одразу з"являться пропозиції вступати до ЄЕП. Це питання слід затягувати та "забалакувати" аж до того часу, поки революціонери не позализуть свої рани. В той же час, слід наполягати на якнайшвидшому вступі до НАТО. Мені здається цілком реальним переконати донецьких у явних вигодах вступу до цієї організації, принаймні їхні московські конкуренти втратили би купу важелів впливу на Україну.
З НАТО "вже і негайно" не вийде - занадто вже харашо данєцкі та сочувствующіє попрацювали на антиНАТІвській ниві. І не будуть "втрачати" цієї передвиборчої фішки як мінімум до 2009.
Вступ до ЄС знімати непотрібно. Навпаки, слід далі і всюди наполягати, що вступ до ЄС є стратегічною метою України. Натомість, на короткотермінову перспективу "пояснити" ЄС, що подавати заявку не будемо. З іншого боку - активно розширювати співробітництво з ЄС - в напрямку єдиного ринку насамперед.
> Про мови. Бажано було би уникнути підняття цього питання. Але його вже підняли. Українці ні в якому разі не повинні піддаватися на провокації, повинні стояти твердо, не відступаючи ні на крок. Тому що питання мови - це є питання фізичного виживання українців в умовах реакції.
Реакції можна уникнути, якщо не буде для неї підґрунтя. В Україні зараз є проблема з носіями двох мов - української та російської. Потрібне компомісне рішення, яке би залишило за українською статус загальнодержавної та дало її носіям такі самі "реальні права", як і носіям російської в певних сферах та регіонах (скажімо, все той же дубляж кіно та україномовні книжки чи комунікація українською з державними органами та установами). З іншого боку - російська (та інші) повинні мати "регіональні права" в тих регіонах, де існує така потреба.
Якщо ж проблему законсервувати - то будуть знову ті самі граблі на кожних виборах.
2006.06.16 | Сергій Кабуд
про власність- головне, в кого власність в того контроль над ЗМІ
а значить і над довбаками в країні: правда ето ложь, свобода ето рабство, а далі деморалізоване бидло само зніма штани, як ми спостерігаємо скрізь навіть серед нашіх2006.06.16 | Soft
№?:Полная конфискация награбленного во время послесоюзной смуты
2006.06.16 | Сергій Кабуд
виходить шо вихід один- всенародне ополчення, УПА
лише так можна конфіскувати все пограбоване, зробити люстрацію і посадити всіх бандитів в клітки.дорослі та свідомі чоловіки та жінки, в першу чергу галичани та кияни це елементарно можуть зробити.
2006.06.16 | Хвізик
не вийде. їхніх лідерів бандити легко перекуплять
2006.06.16 | Сергій Кабуд
не перекуплять, серед нас є люди в яких достатньо вже є
і хто живе по-християнські, скромно, не має брюхо на 100 кіло та ніколи принципово не влазить в мерседесиЗгадай хоча б забитого Чорновола. Таких в Україні і в діаспорі достатньо для всіх ключових чинів УПА
це єдиний вихід, інших не було нема і не буде.
lets use our brains for a change
2006.06.16 | ОРИШКА
Re: не перекуплять, серед нас є люди в яких достатньо вже є
Сергію, кидай там усе, давай сюди, бо так і залищимся без люстрації. І кожного разу будуть наступати на ті ж вили.2006.06.18 | Мірко
Re: не перекуплять, серед нас є люди в яких достатньо вже є
Сегій пише>Згадай хоча б забитого Чорновола. Таких в Україні і в діаспорі достатньо для всіх ключових чинів УПА<
Не найкращий примір.
Одиноке що памятаю про Чорновола (старшого), це то що на зборах СКУ він виступив проти визнання УПА. Якийсь час пісьля цього, його хтось камазнув...
На слова "Слава Україні"
не відповів Героям Слава.
2006.06.18 | Сергій Кабуд
я памятаю 1986 рік, Чорновіл ще в зоні, Свобода читає його статт
я слухав це і розумів- Чорновіл буде лідером.Так і сталося. Він був практично єдиним нормальним лідером в сучасній Україні:
не комуністом, політвязнем, патріотом.
Те, про що Ви кажете- мені не відомо. Важливо знати формат, в якому він був проти визнання УПА і чому. Може вважав що це буде використано ворогом, не знаю.
Сьогодні в нас немає і близько подібних йому лідерів, аж поки ми самі не станемо їми. Молимося як на ікону на екс-комуністів цих помаранчових, хай їм грець- а вони всі мають бути законодавчо відсторонені від можливості займати посади в Державі, якби ми не були бидляками так і було б.
2006.06.18 | Михайло Свистович
Re: я памятаю 1986 рік, Чорновіл ще в зоні, Свобода читає його с
Сергій Кабуд пише:>
> Так і сталося. Він був практично єдиним нормальним лідером в сучасній Україні
Я б не сказав, що він був абсолютно нормальним лідером.
>
> не комуністом, політвязнем, патріотом.
Цих чеснот виявился заимало.
>
> Те, про що Ви кажете- мені не відомо. Важливо знати формат, в якому він був проти визнання УПА і чому. Може вважав що це буде використано ворогом, не знаю.
Я вперше чую, що Чорновіл був проти визнання УПА.
>
> Сьогодні в нас немає і близько подібних йому лідерів
Я б не сказав. Той же Ющенко добився більших успіхів.
2006.06.18 | Сергій Кабуд
Ющенко зрадив найкращі сподівання чим перекреслив все попереднє
ЧОрновіл діяв в часи, коли все було значно складніше і не був обраний Президентом цілком можливо за підтасовок та мізкопромивки.Втім кількість лайна яка вивалюється з ющенко щоденно перевищує весь негатив Чорновола.
З іншим- погоджуюсь.
Ющенко досяг більше ще й тому що він є часткою системи 1918-2006, совка топто. Частка нової компрадорської еліти, яка ще у 85у вирішила перейти на неп, але не втратити владу і власність переписати на себе.
Інших конкурентів було вирішено знищувати та вичавлювати закордон.
технологічні, інтелектуальні бізнеси нищити, щоб в інтелегенції не накопичувалося фінансів і не зазіхали на владу комуняк-ющенків.
решта- брехлива риторика.
2006.06.18 | Михайло Свистович
В Чорноволі теж багато хто розчарувався, хто покладав на нього
сподівання.Сергій Кабуд пише:
> ЧОрновіл діяв в часи, коли все було значно складніше
а потім все стало простіше, а він лише втрачав
> і не був обраний Президентом цілком можливо за підтасовок та мізкопромивки
Ні, його дійсно не обрали Президентом, а потім він втрачав популярність, і ніколи не мав такої, як Ющенко.
2006.06.18 | Сергій Кабуд
Ющенко кращій брехун і актор, от і все пояснення
краще голосувати за Чорновола, Свистовича, ніж за будь якого камуніста хоч і в минулому, незважаючи не їх мізерний негатив в порівнянні з членством в гестапо-кпсс-кгбПросто думати треба головою а не телевізором. Цьому наші люди лише починають вчитися
2006.06.18 | Михайло Свистович
Ні, в Чорновола акторської майстерності було побільше
Брехні ж, можливо, поменше. Хоча фіг його знає.2006.06.18 | Сергій Кабуд
гарне акторство- коли вдається шо воно не бреше
тому ющенко брехун і актор значно вдаліший за чесного Чорновола2006.06.18 | Сергій Кабуд
ну і головне- Чорновола вбили друзі ющенка
2006.06.18 | Михайло Свистович
ні, друзі Ющенка не вбивали Чорновола
2006.06.18 | Сергій Кабуд
і Гонгадзе теж вбили вороги ющенка:
папа-кучма, кравченко, литвин, яких він і друзями і родичами і як тіки не називавющенко - один з найбрудніших брехунів і зрадників в історії України
2006.06.18 | Михайло Свистович
може вони й не всі були його ворогами, але друзями не були
Сергій Кабуд пише:> папа-кучма, кравченко, литвин, яких він і друзями і родичами і як тіки не називав
Мене (а особливо мою жінку) також багато хто називає і друзями, і родичами, але це далеко не завжди відповідає дійсним думкам цих людей.
>
> ющенко - один з найбрудніших брехунів і зрадників в історії України
З цього витікає, що він запросто міг брехати Кучмі, Кравченку та Литвину
2006.06.18 | Бєлочка
Таварісч прадалжає праваціравать?