МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Бутейко - чергова жертва КГБ

06/21/2006 | Боровик
Бутейко госпитализирован с инфарктом

Корреспондент.net
21 Июня 2006, 21:17

Первый заместитель министра иностранных дел Антон Бутейко попал в больницу с инфарктом и обширным инсультом, передает УНИАН.



Об этом сообщили в больнице "Феофания", куда госпитализирован Бутейко.

Вчера у Бутейко произошел инфаркт, после чего он был госпитализирован, а сегодня у него произошел обширный инсульт.

Бутейко - 1947 года рождения. С 1974 г. - на дипломатической службе. Работал, в частности, послом Украины в США (1998-1999 гг.), послом Украины в Румынии. В сентябре 2003 года подал в отставку с должности посла в Румынии в знак протеста против подписания Украиной соглашения о Едином экономическом пространстве.

Відповіді

  • 2006.06.22 | Сергій Кабуд

    важко уявити совєцького діпломата і не ахвіцера кгб

    може він і жертва, але гарантовано ахвіцер ГБ у минулому, як і 100% інших 'дипломатів'.

    Подав у відставку- велике цабе, а міг би скажімо Щербицького застрелити, бо вирогідно не раз бував поруч.

    Міг і кучму. Був би національним героєм.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2006.06.22 | Михайло Свистович

      зовсім не важко

      Сергій Кабуд пише:
      > може він і жертва, але гарантовано ахвіцер ГБ у минулому

      зовсім не гарантовано

      > як і 100% інших 'дипломатів'

      не були 100% дипломатів ахвіцерами КГБ

      >
      > Подав у відставку- велике цабе, а міг би скажімо Щербицького застрелити, бо вирогідно не раз бував поруч.
      >
      > Міг і кучму. Був би національним героєм.

      Ти теж можеш приїхати з Америки і багато кого застрелити з нинішніх впливових осіб, на яких женеш. Але чомусь не робиш цього. Натомість дорікаєш іншим, що вони цього не зробили. Негарно.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2006.06.22 | Сергій Кабуд

        треба доводити що НЕ був аніж шо був

        бо були всі, за означенням, так само як і під час нюрнбергу доводити треба було нацистам що не приймали участь в злочинах проти людства, так і в Україні, де знищували людей десятками міліонів, ситуація була ще гірша ніж в німців.

        Так близько до кучми як Бутейко я ніколи не доберуся.

        З огляду на занепад української дипломатії, можна зробити лише один висновок про всіх дипломатів-

        був комуністом, вчився на міжнародці- пішов нафіг,

        бо вирогідність співпраці з кгб-фсб настільки висока, що має стати НЕГАТИВНИМ критерієм відбіру для державної служби, так само як і членство в СС чи праця на гестапо, навіть гірше з огляду на чисельність жертв і маштаби шкоди.

        Елементарна логіка держбезпеки вказує на недоцільність таких ризиків.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2006.06.22 | Михайло Свистович

          Ні, треба доводити, що був. В цивілізованих країнах завжди

          доводяться звинувачення, а не невинність.

          Сергій Кабуд пише:
          > бо були всі, за означенням

          не були

          > так само як і під час нюрнбергу доводити треба було нацистам що не приймали участь в злочинах проти людства, так і в Україні, де знищували людей десятками міліонів

          При Бутейкові вже не знищували

          >
          > Так близько до кучми як Бутейко я ніколи не доберуся.

          Ти можеш дуже близько добратися до Волкова, Ахметова, Януковича, та й до Кучми також. Було б бажання.

          >
          > був комуністом, вчився на міжнародці- пішов нафіг

          А ким замінити? Нема ким.

          >
          > бо вирогідність співпраці з кгб-фсб настільки висока

          не дуже

          >
          > Елементарна логіка держбезпеки вказує на недоцільність таких ризиків.

          Можеш бути спокійним за родича моєї дружини :) Моя теща, яка вчила Бутейків, підтвердить їх порядність та розум. Не стукали ніколи вони.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2006.06.22 | ans-mo

            Цілком очевидно, що Бутейко не мав безпосереднього відношення

            до КДБ за часів роботи у радянському МЗС. У радянських амбасадах приблизно половина дипломатів була "чистими", а половина "сусідами" зі спецслужб. Але стовідсотково усіх "перевіряли органи" (чи є родичи за кордоном, чи є родичи судимі etc.). Також стовідсотково усі дипломати підписували забов"язання "храніть государствєнную тайну".
            Можливо у радянські часи Бутейко й шов на компроміси з комуністичною системою, але зараз він є рідкісним прикладом проукраїнського чесного політика. Тому дуже прикро, що з поважним паном Бутейко сталась така неприємність. Зараз в Україні вкрай мало спеціалістів такого гатунку.
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2006.06.22 | Чучхе

              Я хотів би уточнити, що Бутейко не був радянським дипломатом

              Він і іще кількеа людей потрапили в МЗС часів його формування в перші місяці незалежності, коли Кравчук пустив до деяких міністерств (переважно, гуманітарних, зокрема Ємця в Міннац) якийсь відсоток неформалів. До того Бутейко був рухівцем, а перед цим фякимось інженером... В радянські часи дипломатичною роботою точно не займався
              згорнути/розгорнути гілку відповідей
              • 2006.06.22 | ans-mo

                Що тоді мав на увазі УНІАН про "с 1974 на службі"?

                http://www.unian.net/ukr/news/news-158408.html
                згорнути/розгорнути гілку відповідей
                • 2006.06.22 | ans-mo

                  Все ж був дипломатом УРСР (сайт МЗС), але наврядчи

                  був пов"язаний з КДБ.
                  http://www.mfa.gov.ua/mfa/ua/publication/content/1443.htm

                  АНТОН ДЕНИСОВИЧ БУТЕЙКО - перший заступник Міністра закордонних справ


                  Заступник голови Української Народної Партії

                  Дипломатичний ранг – Надзвичайний і Повноважний Посол України

                  Освіта – вища, кандидат юридичних наук, закінчив Київський університет, факультет міжнародних відносин та міжнародного права, юрист-міжнародник, референт-перекладач англійської мови. Автор багатьох публікацій.
                  Народний депутат України ІІ-го скликання (1994-98 р.р.) - керівник депутатської групи “ЦЕНТР”, член Президії Верховної Ради України, член Конституційної комісії України, голова підкомісії з питань валютного регулювання та державного боргу України Комісії Верховної Ради України з питань фінансів та банківської діяльності. Відстоював розбудову України як демократичної європейської держави, брав участь у прийнятті Конституції України, представляв перше подання до Конституційного Суду України.



                  Брав активну участь у розробці та втіленні в життя засад зовнішньої політики України та у створенні її дипломатичної служби. Виконував функції міністра закордонних справ України у рік, коли Г.Удовенко був Головою Генеральної Асамблеї ООН. Очолював делегації України на переговорах з іноземними державами, а також у складі державних делегацій України брав участь у численних міжнародних конференціях, форумах та парламентських асамблеях ОБСЄ, НАТО, Ради Європи та Західно-Європейського Союзу. Обирався доповідачем Парламентської Асамблеї ОБСЄ. Обирався головою Спеціальної комісії в рамках ООН по створенню Міжнародного трибуналу з морського права.



                  У вересні 2003 року подав у відставку у зв’язку з незгодою з політикою Президента України Л.Кучми, зокрема, з підписанням угоди про участь України в Єдиному економічному просторі з Росією, Казахстаном і Білорусією, порушенням прав людини в Україні та за іншими мотивами.



                  З грудня 2003 р. до березня 2005 р.- Віце--президент Асоціації українських банків.



                  З лютого 2001 р. до жовтня 2003 р.– Надзвичайний і Повноважний Посол України в Румунії.



                  З березня 2000 р. до січня 2001 р. – Посол з особливих доручень МЗС України.



                  З листопада 1998 р. до січня 2000 р.– Надзвичайний і Повноважний Посол України в Сполучених Штатах Америки.



                  З жовтня 1995 р. до листопада 1998 року – Перший заступник Міністра закордонних справ України, Уповноважений Кабінету Міністрів України у справах європейської та євроатлантичної інтеграції України.



                  З грудня 1991 року по вересень 1994 року – радник Президента України, керівник Служби Президента України з міжнародних питань.



                  З 1986 р. до 1991 р. – відповідно радник відділу міжнародних організацій, начальник договірно-правового відділу МЗС УРСР.



                  З 1980 р. до 1986 р. – співробітник Секретаріату ООН (правове обслуговування багатосторонніх переговорів держав), м.Нью-Йорк, США.



                  З 1974 р. до 1980 р. – відповідно аташе, третій, другий секретар відділу міжнародних організацій, перший секретар-помічник Міністра закордонних справ УРСР.



                  Нагороджений орденами України “За заслуги” ІІІ і ІІ ступенів, орденами Греції, Італії, Мексики та Польщі.



                  Володіє українською, англійською, російською та французькою мовами.


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2019. Сайт розповсюджується згідно GNU Free Documentation License.
Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua