Рада Європи стурбована ходом справи Гонгадзе
07/12/2006 | Забойщик
Рада Європи стурбована ходом справи Гонгадзе
Анастасія Зануда
Бі-Бі-Сі, Київ
У Київському апеляційному суді триває розгляд справи про вбивство журналіста Георгія Гонгадзе.
Саме ця справа є однією з тих, що їх досліджує доповідач юридичного комітету Парламентської Асамблеї ради Європи, Сабіна Лейтхойссер-Шнаренбергер. Вона працює над звітом про розслідування справи про загибель Георгія Гонгадзе, а також напади на інших журналістів та політичних діячів.
Під час свого візиту до Києва представниця ПАРЄ зустрілася із заступником міністра внутрішніх справ, Генеральним прокурором та слідчими Генпрокуратури, адвокатами, які ведуть ці справи, а також із спікером Олександром Морозом.
Крім того, у неї була можливість відвідати судове засідання у Київському апеляційному суді, у якому розглядається справа Гонгадзе, саме тоді, коли свої свідчення давала удова журналіста. Доповідач ПАРЄ каже, що має як позитивні, так і негативні враження від свого візиту до України.
Сабіна Лейтхойссер-Шнаренбергер: Прогресом є те, що три особи у судовому порядку відповідають на звинувачення у вбивстві Георгія Гонгадзе. Проте варто було б очікувати чогось більшого, бо невідомими залишаються організатори та замовники цього злочину, а про наявність таких осіб говорили у суді навіть самі звинувачені у виконанні вбивства. І мене дуже непокоїть відсутність прогресу, поступу у розслідуванні того, хто та що стоїть за цією справою, за тими, хто безпосередньо вбив Гонгадзе. Ми також будемо уважно стежити за тим, чи не виявиться єдиним винуватцем загибелі Гонгадзе людина, що вже також померла, наприклад, колишній міністр внутрішніх справ, пан Кравченко.
Бі-Бі-Сі: Чому, на ваш погляд, не було досягнено більшого?
Сабіна Лейтхойссер-Шнаренбергер: Можливо, не вистачає політичної волі, аби Генеральний прокурор зробив все можливе, щоб розкрити цю справу. Ми знаємо, що один із ключових фігурантів справи, генерал Пукач, зміг втекти за межі України.
Мені здається, українські правоохоронці могли б докласти більше зусиль, аби розшукати та затримати його. Крім того, більше інформації можна було б домагатися і від майора Мельниченка, а також долучити його свідчення до судової справи.
Гадаю, однією з причин такого недостатньо жвавого розслідування може бути причетність до справи високих осіб у тодішньому українському керівництві, особливо, якщо зважити на складну поточну політичну ситуацію в країні зараз.
Правоохоронні органи не дуже дозволяють контролювати себе, та й на посаді Генерального прокурора - вже друга людина з часу зміни влади в Україні. З огляду на ситуацію, міністр внутрішніх справ пан Луценко не зміг зі мною зустрітися, і я розмовляла із його заступником. У мене склалося враження, що він був не дуже готовий до цієї розмови.
Бі-Бі-Сі: Чи не варто було б очікувати, що такої політичної волі, якої, за вашими словами бракує у розслідуванні, міг би додати президент? Врешті-решт, неупереджене і повне розслідування справи Гонгадзе було однією із обіцянок президента Ющенка “на Майдані”?
Сабіна Лейтхойссер-Шнаренбергер: Гадаю, президент не може напряму давати свої вказівки щодо розслідування, тобто він не та людина, яка може сказати Генеральному прокуророві зробити те чи інше. Проте я дійсно сподіваюся побачити у майбутньому більш сильне бажання довести цю справу до кінця. А саме цього, нажаль, на мою думку, ми сьогодні й не спостерігаємо.
Бі-Бі-Сі: Чому ця справа Гонгадзе є такою важливою для Ради Європи?
Сабіна Лейтхойссер-Шнаренбергер: Для Ради Європи те, як розслідуються ці справи, є важливим показником того, що відбувається в Україні із системою незалежного судочинства. Тобто, це справді лише дві чи три справи, проте для нас вони є лакмусовим папірцем, який показує реальний стан справ із тим, як розвивається Україна.
Мій мандат на спостереження триватиме ще близько року. Восени я зроблю проміжний звіт. Наступного року у підсумковому звіті Рада Європи цікавитиметься не тільки суто юридичними процедурами, що були виконані у зв’язку із цими справами, але й наявністю політичної волі та бажання розслідувати ці злочини. На даний момент можна сказати, що зроблено недостатньо.
http://www.bbc.co.uk/ukrainian/domestic/story/2006/07/060712_gongadze_europe_sp.shtml
Анастасія Зануда
Бі-Бі-Сі, Київ
У Київському апеляційному суді триває розгляд справи про вбивство журналіста Георгія Гонгадзе.
Саме ця справа є однією з тих, що їх досліджує доповідач юридичного комітету Парламентської Асамблеї ради Європи, Сабіна Лейтхойссер-Шнаренбергер. Вона працює над звітом про розслідування справи про загибель Георгія Гонгадзе, а також напади на інших журналістів та політичних діячів.
Під час свого візиту до Києва представниця ПАРЄ зустрілася із заступником міністра внутрішніх справ, Генеральним прокурором та слідчими Генпрокуратури, адвокатами, які ведуть ці справи, а також із спікером Олександром Морозом.
Крім того, у неї була можливість відвідати судове засідання у Київському апеляційному суді, у якому розглядається справа Гонгадзе, саме тоді, коли свої свідчення давала удова журналіста. Доповідач ПАРЄ каже, що має як позитивні, так і негативні враження від свого візиту до України.
Сабіна Лейтхойссер-Шнаренбергер: Прогресом є те, що три особи у судовому порядку відповідають на звинувачення у вбивстві Георгія Гонгадзе. Проте варто було б очікувати чогось більшого, бо невідомими залишаються організатори та замовники цього злочину, а про наявність таких осіб говорили у суді навіть самі звинувачені у виконанні вбивства. І мене дуже непокоїть відсутність прогресу, поступу у розслідуванні того, хто та що стоїть за цією справою, за тими, хто безпосередньо вбив Гонгадзе. Ми також будемо уважно стежити за тим, чи не виявиться єдиним винуватцем загибелі Гонгадзе людина, що вже також померла, наприклад, колишній міністр внутрішніх справ, пан Кравченко.
Бі-Бі-Сі: Чому, на ваш погляд, не було досягнено більшого?
Сабіна Лейтхойссер-Шнаренбергер: Можливо, не вистачає політичної волі, аби Генеральний прокурор зробив все можливе, щоб розкрити цю справу. Ми знаємо, що один із ключових фігурантів справи, генерал Пукач, зміг втекти за межі України.
Мені здається, українські правоохоронці могли б докласти більше зусиль, аби розшукати та затримати його. Крім того, більше інформації можна було б домагатися і від майора Мельниченка, а також долучити його свідчення до судової справи.
Гадаю, однією з причин такого недостатньо жвавого розслідування може бути причетність до справи високих осіб у тодішньому українському керівництві, особливо, якщо зважити на складну поточну політичну ситуацію в країні зараз.
Правоохоронні органи не дуже дозволяють контролювати себе, та й на посаді Генерального прокурора - вже друга людина з часу зміни влади в Україні. З огляду на ситуацію, міністр внутрішніх справ пан Луценко не зміг зі мною зустрітися, і я розмовляла із його заступником. У мене склалося враження, що він був не дуже готовий до цієї розмови.
Бі-Бі-Сі: Чи не варто було б очікувати, що такої політичної волі, якої, за вашими словами бракує у розслідуванні, міг би додати президент? Врешті-решт, неупереджене і повне розслідування справи Гонгадзе було однією із обіцянок президента Ющенка “на Майдані”?
Сабіна Лейтхойссер-Шнаренбергер: Гадаю, президент не може напряму давати свої вказівки щодо розслідування, тобто він не та людина, яка може сказати Генеральному прокуророві зробити те чи інше. Проте я дійсно сподіваюся побачити у майбутньому більш сильне бажання довести цю справу до кінця. А саме цього, нажаль, на мою думку, ми сьогодні й не спостерігаємо.
Бі-Бі-Сі: Чому ця справа Гонгадзе є такою важливою для Ради Європи?
Сабіна Лейтхойссер-Шнаренбергер: Для Ради Європи те, як розслідуються ці справи, є важливим показником того, що відбувається в Україні із системою незалежного судочинства. Тобто, це справді лише дві чи три справи, проте для нас вони є лакмусовим папірцем, який показує реальний стан справ із тим, як розвивається Україна.
Мій мандат на спостереження триватиме ще близько року. Восени я зроблю проміжний звіт. Наступного року у підсумковому звіті Рада Європи цікавитиметься не тільки суто юридичними процедурами, що були виконані у зв’язку із цими справами, але й наявністю політичної волі та бажання розслідувати ці злочини. На даний момент можна сказати, що зроблено недостатньо.
http://www.bbc.co.uk/ukrainian/domestic/story/2006/07/060712_gongadze_europe_sp.shtml