МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

О проблемах «симметрии»

08/19/2006 | Дядя Вова
В своей заметке «Мовне питання в Україні - питання симетрії» Ukrod пишет:

> - Коли мій товариш зі Сходу приїзджає до мене в гості на Захід, сторонні люди на вулицях сприймають його нормально, з його російською.
> - Коли я приїзджаю до нього, на мене, з моєю українською, дивляться як на придурка чи ворога, бандеру карочє.
Так часто нарываюсь на знаменитый стереотип: «На востоке Украины нельзя говорить по-украински, засмеЮт», что захотелось раз и навсегда покончить с ним. По крайней мере, на ВФ.

Точно так же жители СССР были уверены, что в США нельзя выходить в темное время суток на улицу, сразу нападут бандиты и застрелят. Даже в ток-шоу кололи этим «фактом» глаза своим заокеанским собеседникам. А мои друзья боятся ехать во Львов. Там на улицах, если почувствуют, что наш украинский ненастоящий, побьют камнями. И кроме меня, этому никто здесь не улыбается.

Если совсем честно, то над носителем украинского языка здесь могут посмеяться некоторые бестактные люди, но совсем по другой причине. Как это ни прискорбно, но в 70-90% случаев такого носителя видно за сто метров, даже если он глухонемой. У писателя О.Генри есть забавный рассказ про то, как парень с американского ранчо приезжает в Нью-Йорк. Так даже мальчишка-рассыльный бросает в него апельсиновые корки и приговаривает: «И не хочется, но ничего не могу с собой поделать». А если этот «носитель» еще и вышиванку надел из бабушкиного сундука, а не нормальную, долларов за 50?

Понимаю, что внешне мои слова выглядят оскорбительно для украиноязычных, для некоторых незаслуженно, но эта проблема ЕСТЬ. И если мы будем о ней фарисейски молчать, то только дальше будем загонять болезнь вглубь. А ведь можно и нужно ее лечить.

Чтобы меня не обвинили в фантазиях или излишней рафинированности, приведу простой пример. КОГО начинают изображать наши эстрадные звёзды, когда им нужно изобразить «типичного украинца». Например, Владимир Данилец. Или Верка Сердючка. Или взять победителя программы «Шанс» Воевуцкого. Красавец, поёт как ангел, но как только заговорит (по-русски, кстати) или пройдется по эстраде... А Поплавский? А кто-нибудь смотрел байду «Не будь байдужим» по телеканалу «Культура»(!) – это тихий ужас ИМХО, антиреклама.

Вот, где наша беда! Пока украинская культура будет визуально ассоциироваться... с бескультурьем... а российская с утонченностью, изяществом и талантом, то никакая ругань, набрасывание с кулаками, плач о тяжелом детстве и логические построения не помогут повысить престиж украинства в нашей стране или на ВФ.

То же и с литературой. ГДЕ замечательное современное произведение на украинском языке, чтобы я читал его взахлёб? Есть же у россиян пелевины, акунины, лимоновы, донцовы и многие-многие другие. Переведенных «Гарри Поттеров» мне не предлагать, я могу купить на блошином рынке российский перевод, а на китайском базарчике - китайский.

Глупый разозлится, умный задумается.

Відповіді

  • 2006.08.19 | Георгій

    Re: О проблемах «симметрии»

    Дядя Вова пише:
    > Пока украинская культура будет визуально ассоциироваться... с бескультурьем... а российская с утонченностью, изяществом и талантом, то никакая ругань, набрасывание с кулаками, плач о тяжелом детстве и логические построения не помогут повысить престиж украинства в нашей стране или на ВФ.
    (ГП) Це правда, але ж біда в тому, що в багатьох російськомовних ця асоціація українського з безкультурним і російського з "талантом" надумана ними самими. Об"єктивно, вона не має під собою ніякого підгрунтя. Чим українські інтелігенти Іван Франко, Михайло Грушевський чи Агатангел Кримський були "безкультурними" і не "талановитими"? Чим поет-символіст Олександр Олесь був менш витонченим і "галантним," ніж росіяни Бальмонт чи Сєвєрянін? Люди просто не хочуть бачити української культури, української інтелігентності, української витонченості, "урбанності," шарму. А вони є. І були. І завжди будуть.

    > То же и с литературой. ГДЕ замечательное современное произведение на украинском языке, чтобы я читал его взахлёб? Есть же у россиян пелевины, акунины, донцовы и многие-многие другие. Переведенных «Гарри Поттеров» мне не предлагать, я могу купить на блошином рынке российский перевод, а на китайском базарчике - китайский.
    (ГП) Можу назвати кілька прикладів. "Сонячна машина" Винниченка була опублікована в журналах ще за СРСР. Не вірю, що той, хто хоче її знайти, не може її знайти в сучасній Україні. Також не повинно бути важко знайти чудові твори письменників доби "розстріляного відродження" - Майка Йогансена, Валеріана Підмогильного і інших. Багато з них дійсно читаються "взахльоб," повірте мені. І сучасні хороші українські письменники є. Візьміть хоча б Юрія Андруховича і Оксану Забужко. (До речі, один німецький літературознавець сказав про Андруховича, що твори цього письменника роблять його, німця, почуваючим себе як провінціал.)
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2006.08.20 | толя дейнека

      Re: що читати? де культура?

      не здивуюся, якщо відповіді на ці питання на 80% залежать від створеного іміджу, престижу, образу. Сучасна культура є комерційне підприємство, і вже тривалий час. Завжди перед митцями та їхніми агентами стоїть задача захопити прошарок споживачів культпродукту, і що не менш важливо - втопити, обгадити конкурента чи конкурентну течію. Так зараз, і сто, і двісті років тому, прикладів привети можу десятками.

      От дядя Вова, дрібний провокатор, і займається обгажуванням, при чому без жодних об'єктивних пістав, заради самого процесу. По уму, перед такими не виправдовуватися треба, а гнати в шию.
  • 2006.08.19 | afterstep

    зауважу лише стосовно української літератури

    в часи "Хрущовської відлиги" було багато книг, в т.ч. хороших перекладів. Наприклад, український переклад "Пригод бравого вояка Швейка" я особисто би на голову вище поставив від бездарного російського. Але...
    Була навіть чарівнка книжечка "Кар'єра Никодима Дизми", де було змальовано прототип сучасного українського прем'єра. Прототипу лише судимостей бракувало - але мова не про те.
    --
    Всі видавці як один стверджують, що українська книга невигідна.
    Коли в неділю гуляю містом - всі московські книгарні (супермаркети на кшалт "Буква") - відкриті. Українська - зачинена. Колись спеціально навідався туди в суботу - теж зачинена. Працює лише в робочий час. Тобто тоді, коли люди на роботі. Але не про те...
    --
    В українців за століття гноблення практично витравили самоповагу. Ті, хто чинив спротив - винищувалися безжально, а залишалися ті, що хилилися перед паном та старалися догодити. І в той момент, коли кожен, що називає себе українцем, із самоповаги почне спілкуватися українською - в першу чергу на побутовому рівні - тоді можливо і з'явиться шанс на відродження нації як такої. В т.ч. й української книги. Але на кілька наступних років - українська знову не модна ;)
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2006.08.20 | Дядя Вова

      Что ж, по литературе свои "обвинения" снимаю.

      afterstep пише:
      > В українців за століття гноблення практично витравили самоповагу. Ті, хто чинив спротив - винищувалися безжально, а залишалися ті, що хилилися перед паном та старалися догодити. І в той момент, коли кожен, що називає себе українцем, із самоповаги почне спілкуватися українською - в першу чергу на побутовому рівні - тоді можливо і з'явиться шанс на відродження нації як такої. В т.ч. й української книги. Але на кілька наступних років - українська знову не модна ;)
      Согласен. Талантливый украинский писатель не может вдруг сам по себе материализоваться из воздуха. Даже если, например, Леся Майже-Украинка или Тетяна Монтян (пример немного шутливый, но у них получилось бы) захотят вдруг написать роман на украинском, то никому это не будет нужно. Не сформирована аудитория читателей.

      Действительно, исторически вышло, что основная масса любителей и ценителей чтения сформирована на русскоязычной литературе. Они трижды подумают, прежде чем купить украиноязычную книгу, да и зачем, если есть не менее качественная проза на уже привычном им языке. Разве что это будет супер-мировой-бестселлер, но такие пишутся раз в десятилетие, а то и реже.

      А молодежь, я так понимаю, книг практически не читает. Может, мы вообще напрасно про литературу заговорили, может лет через 10 такого «жанра» вообще в природе не будет. Компьютерный век, возможны любые повороты и неожиданности.

      Но тогда и борьба за «мову» бессмысленна. Впрочем, я это подозревал. Чисто, «праворукие против леворуких», пусть ВСЕ делают так, как МНЕ удобно. И этим практицизмом грешит подавляющее большинство с обеих сторон. Осмысленных борцов за идею - единицы.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2006.08.20 | afterstep

        Логіка боротьби за мову чи "язика"

        Нація існує доти, доки існує її мова. Або "язик" - хоча мова мені якось більше до вподоби. Як тільки перестають існувати носії мови - відразу гаплик нації.
        Стосовно
        >Действительно, исторически вышло, что основная масса любителей и ценителей чтения сформирована на русскоязычной литературе.
        слід лише зауважити, що примусом було "роздуто" російськомовну читацьку аудиторію. І "акуратною2 фільтрацією привита думка, що всі інші мови "братерського союзу республік" - "неповноцінні". В цьому і сила "русскоязичної меншини" у всіх постсовкових країнах - вони відкидають саму можливість існування якоїсь мови, відмінної від російської, і надають цілу низку псевдологічних доказів своєї правоти.
        Всі завойовники рано чи пізно так поступають на анексованих територіях, а Росія - завше славилася нажорсткішими методами.
        ---
        Стосовно аудиторії - причому "русскоязичної" - зауважу: особисто для мене є великою втіхою, що Донцова більш популярна, ніє ті самі російські класики. Це свідчить про деградацію - і це приємно спостерігати. А українці - дайте час, і вже наступне покоління, прийшовши до влади, буде мати мінімальні зачатки гідності та національної свідомості. Вже зараз підростає це покоління - 90-х років народження - для яких російска мова є іноземною. А вже їхні діти, хай і на обмеженому ареалі (не на всій території сучаної України) - але відродять Україну. Якщо, звичано, до того часу знову не знайдеться якийсь український сотник, що з міркувань "братньої дружби з москвою" не кине Україну під московські багнети (як то було у Батурині)
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2006.08.20 | Дядя Вова

          Не совсем и не со всем согласен.

          afterstep пише:
          > Нація існує доти, доки існує її мова. Або "язик" - хоча мова мені якось більше до вподоби. Як тільки перестають існувати носії мови - відразу гаплик нації.
          Почему же тогда до сих пор существуют, например, шотландцы и валлийцы? Значит, не только язык. Но то, что язык является достаточно мощным основанием для нации, я согласен. Даже готов прекратить этот спор, т.к. сказано за 15 лет на этот счет было достаточно много.

          > Вже зараз підростає це покоління - 90-х років народження - для яких російска мова є іноземною. А вже їхні діти, хай і на обмеженому ареалі (не на всій території сучаної України) - але відродять Україну.
          А вот тут не совсем соглашусь со сроками. Подрастающее поколение на юго-востоке в языковом плане не отличается от своих родителей. Несмотря на то, что при Кучме были практически уничтожены русскоязычные школы. Только писать разучились, это НАШИ детки в интернете породили моду на «йад».

          Возможно, что другая ситуация в Сумах, Полтаве, Черкассах. Я там давно не был, а люди говорят разное, кто что хочет увидеть: от «ничего не изменилось» до «полной украинизации».

          Моя оценка: нужно лет 50-100. И это если всё пойдет нормально. А то, может вступим в Евросоюз, и все по-английски заговорят? Кстати, В ТАКОМ случае Вы тоже будете сожалеть об украинском? Я о русском – нет, наверное. Буду «англичанином». :)
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2006.08.20 | afterstep

            суперечності (разногласия) ;)

            щоб позбутися наслідків примусового ополячення - знадобилося (реально) рівно стільки часу, доки не повмирало те покоління, що в школі вчилося суто польскою мовою.
            Стосовно південних і східних теренів України - стверджувати не буду нічого ;) хоча мені здається, що якраз українські школи там рідкість6 а і вчителів-носіїв мови катма ;)
            І навіть в євросоюзі - і навіть при хорошому знанні англійської - я все одно навіть не жалкуватиму - тужитиму за рідною мовою ;) але це твердження - на правах особистих уподобань ;)
            --
            моя оцінка - так сталося, що я більш-менш добре собі уявляю ситуацію на Сумщині, - в деяких регіонах русифікація пройшла вже "незворотну" точку. Тобто - двомовність навіть нашим правнукам забезпечена ;) Як ото шотландцям, валійцям, ірланцям тощо ;)
          • 2006.08.20 | Георгій

            Про шотланців і валлійців

            Хто Вам сказав, що вони існують як нація? Є, безумовно, шотландська етнічність і гельська (валлійська) етнічність, але націй під назвою "шотланці" і "гельці" нема.

            Навіть про ірландську націю важкувато говорити, хоч і є ірландська держава (республіка Ейре).

            От британська нація є.
      • 2006.08.22 | Михайло Свистович

        Re: Что ж, по литературе свои "обвинения" снимаю.

        Дядя Вова пише:
        >
        > Даже если, например, Леся Майже-Украинка или Тетяна Монтян (пример немного шутливый, но у них получилось бы) захотят вдруг написать роман на украинском, то никому это не будет нужно. Не сформирована аудитория читателей.

        Не судіть усіх по собі. В мене, наприклад, немає стільки грошей, щоб купити всі книжки українською, які мене цікавлять. І, коли в мене є зайві гроші, і я йду до книгарні, то часто виявляю, що потрібних мені книдок там вже немає. Розібрали.

        >
        > Действительно, исторически вышло, что основная масса любителей и ценителей чтения сформирована на русскоязычной литературе. Они трижды подумают, прежде чем купить украиноязычную книгу, да и зачем, если есть не менее качественная проза на уже привычном им языке. Разве что это будет супер-мировой-бестселлер, но такие пишутся раз в десятилетие, а то и реже.

        Дурня повна. Це справедливо хіба що стосовно бидляцького ширпотребного чтива.

        >
        > А молодежь, я так понимаю, книг практически не читает.

        Знову судите усіх по собі?
  • 2006.08.19 | andriko

    вишиванкa долларов за 50?

    згорнути/розгорнути гілку відповідей
  • 2006.08.19 | Ghost

    Re: О проблемах «симметрии»

    Дядя Вова пише:
    > А мои друзья боятся ехать во Львов. Там на улицах, если почувствуют, что их украинский ненастоящий, побьют камнями. И кроме меня, этому никто здесь не улыбается.
    даже меня, с моим российским происхождением, и с моим ужасным произношением - не побили :D
    зато в Западной Украине я отвык от вида молодых девушек с дымящимися сигаретами и пивными бутылками в руках! это к вопросу о культуре поведения.

    > Вот, где наша беда! Пока украинская культура будет визуально ассоциироваться... с бескультурьем... а российская с утонченностью, изяществом и талантом, то никакая ругань, набрасывание с кулаками, плач о тяжелом детстве и логические построения не помогут повысить престиж украинства в нашей стране или на ВФ.
    удивительно, это что, у вас на Востоке такие ассоциации? странно. у меня совершенно обратные ассоциации, или я недостаточно долго живу в Украине.
    давайте не будем сравнивать горожан и селян, столичных жителей и провинциалов, университетских профессоров и рыночных торговцев. в среднем украинцы культурнее россиян, правда, не намного. Россия выигрывает за счёт Москвы и Питера, зато культурный уровень провинциалов и сельских жителей в Украине заметно выше. это моё очень скромное наблюдение, я не претендую на абсолютную истину. просто я 35 лет прожил в России, я могу сравнивать не глядя в телевизир.

    не побоюсь применить метафору - для меня разницу между культурами Украины и России наглядно демонстрируют самые знаменитые попсовые певицы наших стран - Ротару и Пугачёва! :) как говорится, почувствуйте эту разницу! :D

    > То же и с литературой. ГДЕ замечательное современное произведение на украинском языке, чтобы я читал его взахлёб? Есть же у россиян пелевины, акунины, донцовы и многие-многие другие. >
    о, нет, я не обвиню вас в "излишней рафинированности"! :) наоборот! вы что, ЭТО читаете??? ЭТО же вопиющие образцы современного российского бескультурья! понимаю, вы не хотите читать Забужко, ладно, читайте тогда Харуки Мураками, Джона Фаулза, Стивена Фрая, Патрика Зюскинда... кого угодно, только не Донцову! уважайте же себя хоть немного!

    > Глупый разозлится, умный задумается.
    недеюсь, не разозлитесь :)
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2006.08.19 | Дядя Вова

      Re: О проблемах «симметрии»

      Ghost пише:

      > удивительно, это что, у вас на Востоке такие ассоциации? странно. у меня совершенно обратные ассоциации, или я недостаточно долго живу в Украине.
      В первой части заметки я сравнивал только жителей и гостей СВОЕГО города, а не Россию и Украину. Т.к. тезис был о причинах «зверхнього ставлення».

      > о, нет, я не обвиню вас в "излишней рафинированности"! :) наоборот! вы что, ЭТО читаете??? ЭТО же вопиющие образцы современного российского бескультурья!
      Из своего списка я только Донцову и не читаю. Но это я не оправдываюсь, я назвал ее отнюдь не зря. Мне кажется, что подобный автор может сделать для пропаганды чтения на украинском больше, чем психоделический Пелевин или вычурный Акунин. Кстати, только что добавил в этот список Лимонова.

      А я ведь ничего еще не сказал про наших замечательных русскоязычных земляков: Олди, Дьяченко и других, раз Вы любите фэнтези. С удивлением узнал, что харьковский фантаст признан самым читаемым в Европе, а мы (я тоже :) ) в Украине даже фамилию его не знаем или не помним.

      > недеюсь, не разозлитесь :)
      Сдержался. :)
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2006.08.19 | Ghost

        я не люблю фэнтези

      • 2006.08.22 | Timeo

        русскоязьічньіх

        Дядя Вова пише:
        > А я ведь ничего еще не сказал про наших замечательных русскоязычных земляков:
        > Олди

        Ось нещодавно читав їхню книгу "Пасербки восьмої заповіді" (http://www.artvertep.dp.ua/shop/books/206/2332.html)

        > Дьяченко

        Останнє, що читав - "Шрам" (http://www.artvertep.dp.ua/shop/books/196/3017.html)

        > и других, раз Вы любите фэнтези. С удивлением узнал, что харьковский фантаст признан самым читаемым в Европе, а мы (я тоже :) ) в Украине даже фамилию его не знаем или не помним.

        Ви просто скажіть, хто саме - Харків багатий на фантастів :)
  • 2006.08.19 | Ukropithecus (robustus)

    Дядя Вова,

    скажіть, чому те, що у американців називається body building, у кацапів називається культуризмом?
  • 2006.08.20 | пан Roller

    -1 КГ/А?

  • 2006.08.20 | Ukrod

    Re: О проблемах «симметрии»

    Дядя Вова, шановний.

    Причина цієї несиметрії, про яку я писав, у тому, що українці на Сході, не сприймають україномовних, як своє. Як частину своєї культури.
    Тому як можна, зі справедливістю, казати про привабливість, чи ні української культури, коли для Вас вона повинна бути на рівні кращих світових зразків, щоби Ви її сприйняли. А весь той російський ширвжиток Ви читаєте просто так, не аналізуючи чи варто, бо це Ваше, це близьке Вам. Це схоже на відношення батьків до своєї дитини, коли вона виступає-змагається десь перед аудиторією. Свому поблажка автоматично, бо ж воно своє, ще й мале, мо з нього шось вийде.
    І я не маю надії, що щось швидко зміниться на краще, бо ставлення до українськості на Сході не нейтрально-зацікавлене, як до інших культур, а у переважній більшості відверто зневажливе. Тому ніхто не зацікавиться такою культурою, еге ж ?
    Ви навіть своїх же великих українців, у більшості випадків, не знаєте. Я оце недавно з трьома донецькими проїзджав вулицею Сосюри у Києві. Ця назва викликала у них зовсім ниці асоціації і відповідну реакцію.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2006.08.20 | Мартинюк

      Не можу погодитися.

      Ukrod пише:

      > Причина цієї несиметрії, про яку я писав, у тому, що українці на Сході, не сприймають україномовних, як своє. Як частину своєї культури.

      Це не відповідає дійсності. Завжди спілкуюся українською - де б не був. Не помічав ворожого ставлення, ні Криму ні тим більше в Донеччині.
      Дійсно україномовність викликає зацікавлення, і часто бажання поговорити чи навіть подискутувати. Однак якщо нічого не вимагати у співрозмовників, а просто з ним розмовляти, то ніяких конфліктів не виникає( до Вашого відома - у Криму я мандрував не тільки з українською мовою, але й з помаранчевим шарфом. За три дні лише задерикувата репліка малоліток "Во - аранжевой!"

      > І я не маю надії, що щось швидко зміниться на краще, бо ставлення до українськості на Сході не нейтрально-зацікавлене, як до інших культур, а у переважній більшості відверто зневажливе. Тому ніхто не зацікавиться такою культурою, еге ж ?

      Це міф, який підтримують "русские патриоти". Ставлення до українського - ніяке бо яке може бути ставлення до того чого там нема? ( маю на увазі до преси, літератури, музики).

      Аби воно (позитивне ставлення) там появилося потрібні тривалі і добре продумані і профінансовані кампанії рекламні кампанії, ну і звичайно самі ці книжки, фільми та записи.

      > Ви навіть своїх же великих українців, у більшості випадків, не знаєте. Я оце недавно з трьома донецькими проїзджав вулицею Сосюри у Києві. Ця назва викликала у них зовсім ниці асоціації і відповідну реакцію.

      Опитайте яку небудь бригаду шткатурів з Галичини про пана Сосюру - і ви отримаєте той сам результат.

      Мені здається що ви забагато наслухалися ідей галицької "відокремішнішості" поширюваних росіським консульством у Львові.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2006.08.20 | Ukrod

        Тим більше не можу погодитися.

        Не спрощуйте, пане Мартинюк !

        І не обзивайте мене галичанином, бо я ним не є. І ніякий я не окремішний.

        По-перше : Крим - не приклад. Українців там набачилися з відомих причин. І ця толерантність, описана Вами, дуже замішана на гроші.

        По-друге : Українська культура на Сході є. Не буду про Сосюру, хоча я мав на увазі те, що місцеві свого не знають, а не якісь там галичани. У галичан свої є. Для прикладу мені дуже подобається дніпропетровський Гурт мандрівних дяків "Вертеп", а 90% місцевих про нього і не чули. Я багато українських книжок купив в Криму і на Сході, бо там їх ніхто не читає і знайти їх легше.

        Я хочу сказати, що для того, щоб стати україно-культурним, треба хотіти цього, відчувати це своїм. І те, що на Вас, з Вашою українською, дивляться з зацікавленням (як на марсіанина), не означає, що визнають Вас своїм.
  • 2006.08.22 | Михайло Свистович

    Про проблеми в деякого з головою

    Дядя Вова пише:
    >
    > Если совсем честно, то над носителем украинского языка здесь могут посмеяться некоторые бестактные люди, но совсем по другой причине. Как это ни прискорбно, но в 70-90% случаев такого носителя видно за сто метров, даже если он глухонемой.

    Брехати не гарно. Не видно. І навіть носія англійської теж не видно.

    >
    > То же и с литературой. ГДЕ замечательное современное произведение на украинском языке, чтобы я читал его взахлёб?

    В книгарнях.

    >
    > Глупый разозлится, умный задумается

    А хворий на голову вилікується.
  • 2006.08.22 | один_козак

    Брехати - негарно. Але...

    Дядя Вова пише:
    > Так часто нарываюсь на знаменитый стереотип: «На востоке Украины нельзя говорить по-украински, засмеЮт», что захотелось раз и навсегда покончить с ним. По крайней мере, на ВФ.

    Добрий ніби намір. Хто проти? Це щирий намір?

    > Точно так же жители СССР были уверены, что в США нельзя выходить в темное время суток на улицу, сразу нападут бандиты и застрелят.
    От це я мав на увазі, кажучи, що брехати - не гарно. Співставлення зовсім некоректне. От я, наприклад, ніколи не був у США ні в темну пору, ні у світлу. Тому мені можна забивати баки тим, що "у них" за життя. Але щодо наїздів за українську мову - то комусь іншому збрешете. При чому мій ВЛАСНИЙ досвід - здебільшого КИЇВСЬКИЙ, рідностоличний...

    > А мои друзья боятся ехать во Львов. Там на улицах, если почувствуют, что наш украинский ненастоящий, побьют камнями. И кроме меня, этому никто здесь не улыбается.
    Ото хай менше всяких кушнарьових слухають. А більше хай слухають вас, "улибчатого"))

    > Если совсем честно, то над носителем украинского языка здесь могут посмеяться некоторые бестактные люди, но совсем по другой причине. Как это ни прискорбно, но в 70-90% случаев такого носителя видно за сто метров, даже если он глухонемой.

    Чудовенько. А чи ви не помічали, що в Україні станом на 1985 рік природнь українською мовою в УРСР розмовляли на публіці майже ВИКЛЮЧНО такі категорії людей:
    1.Селяни та частина вихідців з села.
    2."Западенці".
    3.ОКРЕМІ дивакуваті представники інтелігенції.
    Що б це означало, га?

    Зазначу навіть, що коли я в старших класах спробував був поговорити українською з моєю вчителькою укр.мови й літератури, дійсною потріоткою(!) поза уроком, то вона не підтримала розмову українською а говорила російською. Що б це означало?

    І що, вам не спадало на думку, що це було від фобії бути моментально записаним або в "жлоби", або в "буржуазні націоналісти"? А чи такі фобії наслідуються генетично? Чи прищеплюються тим середовищем, яке ви нам пробуєте змалювати рожевою ароматизованою фарбою?

    > А если этот «носитель» еще и вышиванку надел из бабушкиного сундука, а не нормальную, долларов за 50?
    Трохи офтоп, але (ІМНО) антикварна вишиванка - це особливий "стьоб"))
    Та хай собі. Повертаючись до контексту розмови, хто міг ходити вулицею в 70-80-ті у вишиванці? Артист, що чомусь не перевдягнувся або "буржуазний націоналіст".

    > Понимаю, что внешне мои слова выглядят оскорбительно для украиноязычных, для некоторых незаслуженно, но эта проблема ЕСТЬ.
    О, кто бы спорил! ))

    > И если мы будем о ней фарисейски молчать, то только дальше будем загонять болезнь вглубь. А ведь можно и нужно ее лечить.
    Тільки давайте перед лікуванням нормалні діагнози ставити.

    > Чтобы меня не обвинили в фантазиях или излишней рафинированности, приведу простой пример. КОГО начинают изображать наши эстрадные звёзды, когда им нужно изобразить «типичного украинца». Например, Владимир Данилец. Или Верка Сердючка.

    Себе, хохла-жлобака! :lol:

    > Вот, где наша беда! Пока украинская культура будет визуально ассоциироваться... с бескультурьем... а российская с утонченностью, изяществом и талантом, то никакая ругань, набрасывание с кулаками, плач о тяжелом детстве и логические построения не помогут повысить престиж украинства в нашей стране или на ВФ.

    Так ви з ЦІЄЇ причини виступали за "двоязичіє", щоб так все й лишалося?

    > То же и с литературой. ГДЕ замечательное современное произведение на украинском языке, чтобы я читал его взахлёб?

    А ви пробували поцікавитися цим не риторично, а реально?

    > Глупый разозлится, умный задумается.
    Знаєте, думаю про цю проблему років з 7-ми, як не раніше. Мабуть, дуже вумний я...


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2019. Сайт розповсюджується згідно GNU Free Documentation License.
Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua