МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Лупайте сю скалу!!!

08/27/2006 | технолог
Вітаю всіх українців з святим днем.
Немає потреби розповсюджуватись з цього приводу, нагадаю лише ті Франкові слова, які досі є актуальними...

КАМЕНЯРI

Я бачив дивний сон. Немов передо мною
Безмiрна, та пуста, i дика площина,
I я,прикований ланцем залiзним, стою
Пiд височенною гранiтною скалою,
А далi тисячi таких самих, як я.

У кождого чоло життя i жаль порили,
I в оцi кождого горить любовi жар,
I руки в кождого ланцi, мов гадь, обвили,
I плечi кождого додолу ся схилили,
Бо давить всiх один страшний якийсь тягар.

У кождого в руках тяжкий залiзний молот,
I голос сильний нам згори, як грiм, гримить:
"Лупайте сю скалу! Нехай нi жар, нi холод
Не спинить вас! Зносiть i труд, i спрагу, й голод,
Бо вам призначено скалу сесю розбить."

I всi ми, як один, пiдняли вгору руки,
I тисяч молотiв о камiнь загуло,
I в тисячнi боки розприскалися штуки
Та вiдривки скали; ми з силою розпуки
Раз по раз гримали о кам'яне чоло.

Мов водопаду рев, мов битви гук кривавий,
Так нашi молоти гримiли раз у раз;
I п'ядь за п'ядею ми мiсця здобували;
Хоч не одного там калiчили тi скали,
Ми далi йшли, нiщо не спинювало нас.

I кождий з нас те знав, що слави нам не буде,
Нi пам'ятi в людей за сей кривавий труд,
Що аж тодi пiдуть по сiй дорозi люди,
Як ми проб'єм її та вирiвняєм всюди,
Як нашi костi тут пiд нею зогниють.

Та слави людської зовсiм ми не бажали,
Бо не герої ми i не богатирi.
Нi, ми невольники, хоч добровiльно взяли
На себе пута. Ми рабами волi стали:
На шляху поступу ми лиш каменярi.

I всi ми вiрили, що своїми руками
Розiб'ємо скалу, роздробимо гранiт,
Що кров'ю власною i власними кiстками
Твердий змуруємо гостинець i за нами
Прийде нове життя, добро нове у свiт.

I знали ми, що там далеко десь у свiтi,
Який ми кинули для працi, поту й пут,
За нами сльози ллють мами, жiнки i дiти,
Що други й недруги, гнiвнiї та сердитi,
I нас, i намiр наш, i дiло те кленуть.

Ми знали се, i в нас не раз душа болiла,
I серце рвалося, i груди жаль стискав;
Та сльози, анi жаль, нi бiль пекучий тiла,
Анi прокляття нас не вiдтягли вiд дiла,
I молота нiхто iз рук не випускав.

Отак ми всi йдемо, в одну громаду скутi
Святою думкою, а молоти в руках.
Нехай проклятi ми i свiтом позабутi!
Ми ломимор скалу, рiвняєм правдi путi,
I щастя всiх прийде по наших аж кiстках.

Відповіді

  • 2006.08.27 | Адвокат ...

    !

  • 2006.08.27 | stefan

    Іван Франко - почесний Майданівець.

    Настільки актуально в "Каменярах" описана наша теперішня ситуація, що аж
    мурашки бігать під шкірою.
    ***
    Виходить, що за 100 років у справі "незалежності" та "свободи духу" - побудові громадянського суспільства, ми, практично, стоїмо на "точці замерзання."
    ***
    З 150 річчям з Дня Народження "Великого Каменяра"!
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2006.08.27 | Хвізик

      Франко також писав неперевершену лірику

      мені Франко подобається
  • 2006.08.27 | Роман ShaRP

    Вот за этот вирш мой папа и не любил Франка.

    Возможно, он просто не умел его готовить, а возможно, считал что надо уметь не только "лупати скалу", а еще и головой думать, но так или иначе "великий каменяр" у него звучало приблизительно также, как "великий вождь пролетариата".
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2006.08.27 | stefan

      батько Шарпа сприймав "Каменярі" буквально

      Франко писав цей вірш метафорично.
      І по життю він був далеко не такий прямолінійний, як комусь здається.
      До відома, хто не знає:
      Повне зібрання творів Івана Франка - більше 50 томів було видане ще в 70 роках при СССР.
      Це ті твори, що пройшли цензуру.
      А скільки творів не пройшли цензуру.
      ***
      Тай, взагалі, вклад І.Франка в розвиток української і світової літератури і культури дуже мало вивчений і оцінений.
      Геній Шевченка не можна применшувати.
      Але І.Франко - НМД, не менш талановитий, доктор філос.наук.
      Пушкін, наприклад, закінчив тільки ліцей(середня освіта).
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2006.08.27 | Сергій Вакуленко

        Саме так: неповне "повне" зібрання творів...

        stefan пише:

        > Повне зібрання творів Івана Франка - більше 50 томів було видане ще в 70 роках при СССР.
        > Це ті твори, що пройшли цензуру.
        > А скільки творів не пройшли цензуру.
        > ***
        > Тай, взагалі, вклад І.Франка в розвиток української і світової літератури і культури дуже мало вивчений і оцінений.

        > Але І.Франко - НМД, не менш талановитий, доктор філос.наук.

        У Віденському університеті є велика й гарна Франкова меморіяльна дошка. Принаймні австріяки знають, що то був за чоловік.

        До речі, й остання велика книжка про Франка (на 446 стор.) з-під пера віденського автора вийшла:

        Stefan Simonek
        Ivan Franko und die "Moloda Muza": Motive in der westukrainischen Lyrik der Moderne. – Köln; Weimar; Wien: Böhlau, 1997.

        Принаймні, так здається (радий був би помилитися).
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2006.08.27 | Kronk

          Re: Саме так: неповне "повне" зібрання творів...

          Сергій Вакуленко пише:

          > > Повне зібрання творів Івана Франка - більше 50 томів було видане ще в 70 роках при СССР.
          > > Це ті твори, що пройшли цензуру.
          > > А скільки творів не пройшли цензуру.
          > > ***
          Ющ щось заікнувся сьогодні про 100-томне видання творів
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2006.08.27 | Роман ShaRP

            Відповідаю цитатою з мого брата.

            Kronk пише:
            > Ющ щось заікнувся сьогодні про 100-томне видання творів

            - Морфей, вона менi сказала... - почав Нео.
            - А мене не *бе, що сп***iла ця стара курва, - вiдрiзав Морфей.


            Повний текст на http://www2.maidan.org.ua/n/oldculture/1053561305
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2006.08.27 | Kronk

              Re: Відповідаю цитатою з мого брата.

              Роман ShaRP пише:
              > Kronk пише:
              > > Ющ щось заікнувся сьогодні про 100-томне видання творів
              >
              > - Морфей, вона менi сказала... - почав Нео.
              > - А мене не *бе, що сп***iла ця стара курва, - вiдрiзав Морфей.

              >
              > Повний текст на http://www2.maidan.org.ua/n/oldculture/1053561305

              На щастя, від самого Ющенка питання видання творів мало залежить :)
              згорнути/розгорнути гілку відповідей
              • 2006.08.27 | Роман ShaRP

                Якщо від цієї старої курви мало чого залежить...

                то навіщо взагалі його згадувати?
      • 2006.08.27 | Мим

        Re: батько Шарпа сприймав "Каменярі" буквально


        "Признаюсь до гріха, який мені багато "патріотів" уважають за смертельний: не люблю українців... Так мало поміж ними знайшов я характерів, а так багато дрібничковості, тісної заскорузлості, дволичності і пихи... Чи, може, маю любити Україну як расу, ту расу обважнілу, розгнуздану, сентиментальну, позбавлену гарту і сили волі, так мало здібну до політичного життя на власному смітнику, а таку плодючу на перевертнів найрізноманітнішого роду".

        Іван Франко у вступі до "Образки галиційські"

        Він, таки знав, що казав...
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2006.08.28 | Георгій

          Інша цитата на цю тему

          З романа Богдана Лепкого "Мотря":

          " "Багато тут (у книзі Рабле. -ГП) блазенства, скомороства, багато усяких небилиць, а навіть усякого гріха, але яке воно живе, якою розкішною мовою написане, скільки тут розуміння людської вдачі, людських хиб і недостатків. А порівняй тую книгу з нашими "Рифмологіонами," "Обідами і вечерями душевними," навіть з "Владимиром, славено-российських сртан князем и повелителем," котрого мені підніс наш знаменитий і дійсно розумний Теофан Прокопович (...). Там Рабелє, Мольєр, Франсуа Ренар де ля Фонтен, молодий Руссо і багато других, а тут? Який дар обсервації у Монтеня, яка сила думки в Декарта, скільки душі у Паскаля, а в наших що? Середньовічна схоластика, переливання з пустого в порожнє, перемелювання торішньої полови... Шекспір, Мільтон і Сервантес, Коперник, Галілей, Кеплер, Ньютон, Бекон і Лейбніц ще не народилися в наших. Наші лисицями пісок орють, виноград з базнику зривають і цапів доять. ТА ДЛЯ МОСКВИ, БАЧИШ, І ВОНИ ЩЕ ЗАМУДРІ (виділено мною. --ГП)."
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2006.08.28 | Сергій Вакуленко

            Німці-протестанти дуже шанували Прокоповича як богослова

            Ба й видали тричі наприкінці XVIII ст. його «Православне богослів'я» по-латині.

            А загалом протиставлення "схоластика — модерна філософія" не зовсім коректне, бо переважно являє собою виплід уяви пізніших істориків філософії.

            Скажімо, Ляйбніц неабияк шанував іберійську схоластику XVI-XVII ст. і писав десь у спогадах, що міг її читати ночами, наче романи, ще в хлоп'ячому віці.

            Теперішні дослідження показують, що він ізвідти багато чого запозичив (зокрема, в онтології).

            Його доктрину систематично виклав Крістіан Вольф. Якби хтось узявся зробити ґрунтовне зіставлення Вольфових писань з працями схоластів, не думаю, що між ними знайшлися б дуже великі розбіжності в істоті речі. Иншим був лише стиль викладу.

            А той-таки Прокопович Вольфа хвалив, але цікаво, як: мовляв, дуже гарний філософ Вольф, особливо для початківців.
    • 2006.08.28 | Адвокат ...

      Ви,-- "вилітий папа". Шкода, що "нє в бронзє".



Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2019. Сайт розповсюджується згідно GNU Free Documentation License.
Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua