МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Двомовність? Дволикість? Злочинність!

09/09/2006 | Віктор Рог
Парад „регіональної двомовності”, що прокотився з ініціативи локомотивів „п’ятої колони” (ПР, ПСПУ, КПУ) в деяких областях України починає давати результати. Яскравим прикладом є Донецьк, де особливо яскраво проявляється, м’яко кажучи, скептичне і своєрідне ставлення чиновників до української мови як державної і до українського законодавства загалом.
Українець Андрій Швидь із Донбасу, який опинився у складній ситуації через неправомірні дії донецьких посадовців, звертається до українських організацій з надією отримати правову допомогу.

Все почалося з критики Андрієм дій керівників підприємств, які восени 2004 року протиправно змушували людей брати участь у мітингах за “єдиного” кандидата у президенти Віктора Януковича. І почалися пошуки причини, щоб звільнити “неправильного робітника”. І її “знайшли”. Виявилося, що Андрій Швидь “порушив” ч. 1 ст. 136 КЗоТ Російської Федерації. В акті так і зазначено (звісно російською мовою): “В соответствии с ч. 1 ст. 136 КЗоТ РФ было предложено представить письменное объяснение по поводу… на что он ответил отказом, мотивируя тем, что нет оснований для написания объяснительной”. Відмовив саме тому, що написати пояснювальну записку запропонували на підставі законодавства Росії. Та виявляється, в нашій державі проти українського робітника можна застосувати закони чужої держави.
“Мені не дає спокою той факт, – наголошує він, що я в рідній державі вимушений боронити свої конституційні права від законодавства РФ, яким керувалися посадові особи вугільного підприємства України. Найдивовижніше те, що суд не скасував цього рішення. Тобто мене як громадянина України звільнили з підприємства України на підставі російських законів. Звичайно, я подав позов до Добропільського міськрайоного суду, і що ви думаєте? Суд на мої вимоги скасувати дію документа, який став підставою для звільнення, не реагує. Більше того, суд постановив відмовити мені в поновленні на роботі, бо акт, мовляв, було складено “відповідно”. На питання, чому його політичні опоненти посилаються на статті РФ, Андрію скрізь відповідали: “Какая тєбє разніца”?

У пошуках справедливості Андрій Швидь подав протест до апеляційного суду міста Донецька. Але, не маючи коштів найняти адвоката, він навряд чи може розраховувати на перемогу над лукавими промосковськими “гачкотворцями”.

А ось нещодавно засоби масової інформації поширили інформацію про ситуацію, в яку потрапив інший житель Донеччини, Юрій Литвин. За використання української (державної!) мови в діловиробництві підприємства, на якому він працює, його понизили на посаді, урізали зарплатню і „заклєймілі позором” на загальних зборах. Керівник підприємства навіть відмовився підписати Юрію Литвину заяву про надання відпустки у зв’язку з тим, що вона була написана українською мовою. Але пан Юрій вирішив не здаватися і подав у суд за порушення своїх конституційних прав.
„Після подій у Сіверодонецьку я був шокований і вирішив, що якісь сили хочуть мене використати. Я почав спілкуватися українською мовою, щоб хоч таким чином підтримати свою державу”, - зазначає Юрій Литвин. Зрештою, відстоювання своїх прав привело його, як і Андрія Швидя, до суду, та ось не дає спокою вічне грибоєдовське „А судді хто?”.

Наочно бачимо, як лукаві гасла про захист прав „русскоязичних”, посилання на Хартію, волання про „демократію” і „права людини” насправді торують дорогу банальному російському імпершовінізму, змітаючи навіть поодинокі вкраплення українського в регіоні. Скажіть мені, де і хто бачив скажімо в Донецьку, Одесі, Харкові, Луганську, Криму реальну „двомовність”. Там і понині безроздільно „розділяє і владарює” „вєлікій і могучій” російський мат. І ворожі чинники хочуть, щоб це панування було вічним, для чого й інспіруються різноманітні пікети, заяви та антиконституційні рішення. І хоча прокурори ці дії намагаються опротестувати, дайте відповідь, скільки кримінальних справ відкрито і скільки порушників належно покарано?

Але не думаймо, що їх цікавить мовна проблема, це, за задумом, є лише першим кроком на шляху до ліквідації української державності.
Нещодавно з Росії, з таборового вишколу, який проводило так зване „Євразійскоє двіженіє” Алєксандра Гєльєвіча Дугіна повернулася потужна „українська” делегація на чолі з Наталею Вітренко, Олександром Свистуновим та Олександром Бахтіяровим. Неважко здогадатись, чому навчали старанних учнів московські спеціалісти з ГРУ та інших спецслужб, тим більше, що деяка інформація просочилась таки в ЗМІ. Напевно не лише нові знання і навики, інструкції і розпорядження привезли в Україну „захисники слов’янської єдності та канонічного православ’я”, а отже слід сподіватися чергового сплеску активності й радикалізації підривних структур. Ми ж нагадаємо нашим читачам деякі фундаментальні ідеї Дугіна, висловлені в програмовій праці „Основи геополітики” (Москва, 1997).
„Существование русского народа как органической исторической общности немыслимо без имперостоительного. Континентального созидания. Русские останутся народом только в рамках Новой Империи.
Эта Империя, по геополитической логике, на этот раз должна стратегически и пространственно превосходить предшествующий вариант (СССР). Следовательно, Новая Империя должна быть евразийской, великоконтинентальной, а в перспективе – Мировой.
Битва за мировое господство русских не закончилась».

Про Україну російський геополітик-метафізик висловився ще конкретніше: „Суверенитет Украины представляет собой настолько негативное для русской геополитики явление, что, в принципе, легко может спровоцировать вооруженный конфликт». А отже «существование Украины в нынешних границах и с нынешним статусом «суверенного государства» тождественно нанесению чудовищного удара по геополитической безопасности России, равнозначно вторжению на ее территорию».

СБУ, МВС, прокуратура далі «ловлять гав», або продовжують переслідувати українських патріотів. Чи довго ще всі вони будуть випробовувати наше терпіння? Невже вважають, що воно безкінечне?

Віктор Рог

Відповіді

  • 2006.09.09 | Симпатик

    Re: Двомовність? Дволикість? Злочинність!

    щоб ви не сумнівались в тому, що ці підарюки перебуваючи в УКРАЇНІ вже користуються законодавством ЧУЖОЇ КРАЇНИ і не думали що це помилка просто чи ще щзось наведу вам витяг з КЗпП (КЗоТ по-їхньому) України. :

    Цитата:
    Стаття 136. Порядок покриття шкоди, заподіяної
    працівником

    Покриття шкоди працівниками в розмірі, що не перевищує
    середнього місячного заробітку, провадиться за розпорядженням
    власника або уповноваженого ним органу, керівниками підприємств,
    установ, організацій та їх заступниками - за розпорядженням
    вищестоящого в порядку підлеглості органу шляхом відрахування із
    заробітної плати працівника.
    Розпорядження власника або уповноваженого ним органу, або
    вищестоящого в порядку підлеглості органу має бути зроблено не
    пізніше двох тижнів з дня виявлення заподіяної працівником шкоди і
    звернено до виконання не раніше семи днів з дня повідомлення про
    це працівникові. Якщо працівник не згоден з відрахуванням або його
    розміром, трудовий спір за його заявою розглядається в порядку,
    передбаченому законодавством.
    У решті випадків покриття шкоди провадиться шляхом подання
    власником або уповноваженим ним органом позову до районного,
    районного у місті, міського чи міськрайонного суду.
    Стягнення з керівників підприємств, установ, організацій та
    їх заступників матеріальної шкоди в судовому порядку провадиться
    за позовом вищестоящого в порядку підлеглості органу або за заявою
    прокурора.
    ( Стаття 136 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 1616-09
    від 24.12.76, N 6237-10 від 21.12.83, N 2444-11 від 27.06.86,
    Законом N 762-IV ( 762-15 ) від 15.05.2003 )


    як бачимо в ч.1 ст.136 КЗпП України йдеться про відрахування із з/п працівника за завдану ним матеріальну шкоду, а не про якісь там пояснювальні записки. ОТЖЕ! Ті сцуки справді В УКРАЇНІ КОРИСТУЮТЬСЯ ЧУЖИМ ЗАКОНОДАВСТВОМ ЧИМ ПОРУШУЮТЬ ОСНОВИ КОНСТИТУЦІЙНОГО УСТРОЮ Й ПОИННІ ЗА ЦЕ БУТИ ВЗАГАЛІ ДО КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ПРИТЯГНЕНІ!....

    такого нахабства я ще не зустрічав чесно кажучи... от вам , блять, наслідки попустительства до сєвєродонецької язви.... гангрена вже пішла по тілу...
    Віктор Рог пише:
    > Парад „регіональної двомовності”, що прокотився з ініціативи локомотивів „п’ятої колони” (ПР, ПСПУ, КПУ) в деяких областях України починає давати результати. Яскравим прикладом є Донецьк, де особливо яскраво проявляється, м’яко кажучи, скептичне і своєрідне ставлення чиновників до української мови як державної і до українського законодавства загалом.
    > Українець Андрій Швидь із Донбасу, який опинився у складній ситуації через неправомірні дії донецьких посадовців, звертається до українських організацій з надією отримати правову допомогу.
    >
    > Все почалося з критики Андрієм дій керівників підприємств, які восени 2004 року протиправно змушували людей брати участь у мітингах за “єдиного” кандидата у президенти Віктора Януковича. І почалися пошуки причини, щоб звільнити “неправильного робітника”. І її “знайшли”. Виявилося, що Андрій Швидь “порушив” ч. 1 ст. 136 КЗоТ Російської Федерації. В акті так і зазначено (звісно російською мовою): “В соответствии с ч. 1 ст. 136 КЗоТ РФ было предложено представить письменное объяснение по поводу… на что он ответил отказом, мотивируя тем, что нет оснований для написания объяснительной”. Відмовив саме тому, що написати пояснювальну записку запропонували на підставі законодавства Росії. Та виявляється, в нашій державі проти українського робітника можна застосувати закони чужої держави.
    > “Мені не дає спокою той факт, – наголошує він, що я в рідній державі вимушений боронити свої конституційні права від законодавства РФ, яким керувалися посадові особи вугільного підприємства України. Найдивовижніше те, що суд не скасував цього рішення. Тобто мене як громадянина України звільнили з підприємства України на підставі російських законів. Звичайно, я подав позов до Добропільського міськрайоного суду, і що ви думаєте? Суд на мої вимоги скасувати дію документа, який став підставою для звільнення, не реагує. Більше того, суд постановив відмовити мені в поновленні на роботі, бо акт, мовляв, було складено “відповідно”. На питання, чому його політичні опоненти посилаються на статті РФ, Андрію скрізь відповідали: “Какая тєбє разніца”?
    >
    > У пошуках справедливості Андрій Швидь подав протест до апеляційного суду міста Донецька. Але, не маючи коштів найняти адвоката, він навряд чи може розраховувати на перемогу над лукавими промосковськими “гачкотворцями”.
    >
    > А ось нещодавно засоби масової інформації поширили інформацію про ситуацію, в яку потрапив інший житель Донеччини, Юрій Литвин. За використання української (державної!) мови в діловиробництві підприємства, на якому він працює, його понизили на посаді, урізали зарплатню і „заклєймілі позором” на загальних зборах. Керівник підприємства навіть відмовився підписати Юрію Литвину заяву про надання відпустки у зв’язку з тим, що вона була написана українською мовою. Але пан Юрій вирішив не здаватися і подав у суд за порушення своїх конституційних прав.
    > „Після подій у Сіверодонецьку я був шокований і вирішив, що якісь сили хочуть мене використати. Я почав спілкуватися українською мовою, щоб хоч таким чином підтримати свою державу”, - зазначає Юрій Литвин. Зрештою, відстоювання своїх прав привело його, як і Андрія Швидя, до суду, та ось не дає спокою вічне грибоєдовське „А судді хто?”.
    >
    > Наочно бачимо, як лукаві гасла про захист прав „русскоязичних”, посилання на Хартію, волання про „демократію” і „права людини” насправді торують дорогу банальному російському імпершовінізму, змітаючи навіть поодинокі вкраплення українського в регіоні. Скажіть мені, де і хто бачив скажімо в Донецьку, Одесі, Харкові, Луганську, Криму реальну „двомовність”. Там і понині безроздільно „розділяє і владарює” „вєлікій і могучій” російський мат. І ворожі чинники хочуть, щоб це панування було вічним, для чого й інспіруються різноманітні пікети, заяви та антиконституційні рішення. І хоча прокурори ці дії намагаються опротестувати, дайте відповідь, скільки кримінальних справ відкрито і скільки порушників належно покарано?
    >
    > Але не думаймо, що їх цікавить мовна проблема, це, за задумом, є лише першим кроком на шляху до ліквідації української державності.
    > Нещодавно з Росії, з таборового вишколу, який проводило так зване „Євразійскоє двіженіє” Алєксандра Гєльєвіча Дугіна повернулася потужна „українська” делегація на чолі з Наталею Вітренко, Олександром Свистуновим та Олександром Бахтіяровим. Неважко здогадатись, чому навчали старанних учнів московські спеціалісти з ГРУ та інших спецслужб, тим більше, що деяка інформація просочилась таки в ЗМІ. Напевно не лише нові знання і навики, інструкції і розпорядження привезли в Україну „захисники слов’янської єдності та канонічного православ’я”, а отже слід сподіватися чергового сплеску активності й радикалізації підривних структур. Ми ж нагадаємо нашим читачам деякі фундаментальні ідеї Дугіна, висловлені в програмовій праці „Основи геополітики” (Москва, 1997).
    > „Существование русского народа как органической исторической общности немыслимо без имперостоительного. Континентального созидания. Русские останутся народом только в рамках Новой Империи.
    > Эта Империя, по геополитической логике, на этот раз должна стратегически и пространственно превосходить предшествующий вариант (СССР). Следовательно, Новая Империя должна быть евразийской, великоконтинентальной, а в перспективе – Мировой.
    > Битва за мировое господство русских не закончилась».
    >
    > Про Україну російський геополітик-метафізик висловився ще конкретніше: „Суверенитет Украины представляет собой настолько негативное для русской геополитики явление, что, в принципе, легко может спровоцировать вооруженный конфликт». А отже «существование Украины в нынешних границах и с нынешним статусом «суверенного государства» тождественно нанесению чудовищного удара по геополитической безопасности России, равнозначно вторжению на ее территорию».
    >
    > СБУ, МВС, прокуратура далі «ловлять гав», або продовжують переслідувати українських патріотів. Чи довго ще всі вони будуть випробовувати наше терпіння? Невже вважають, що воно безкінечне?
    >
    > Віктор Рог
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2006.09.09 | Следопыт

      Если бы Ющенко был патриотом

      Если бы Ющенко был настоящим патриотом, а не приспособленцем, все бы эти "рускоязычные" и донецкие давно были бы не у дел. Но Ющенко трус и подлец, а поэтому пятая колонна на коне. Ну что ж подождем немного, пока донецкие окончательно не накалят обстановку в Украине, и количество недовольного народа не приблизится к критической черте (как перед Майданом), а потом одним ударом сметем всю эту нечисть в историческую помойку. Слава Украине! Героям Слава!
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2006.09.09 | Адвокат ...

        Правда Ваша.

        Савок не піде в історію просто. Не в го звичках таке. "Памірать,-- так скопом, чтоп ні страшно било".

        "Данєцкіє", бажають вони того, чи не бажають, наступлять на граблі ще один раз. Бо оминути ті граблі,-- їм "в падлу". Доля в них така,-- савкі. Себто,-- гарматне м'ясо. І кіко їх по Гарвардах не вчи, все'дно,-- іншими вони не стануть. В основній своїй масі.
  • 2006.09.09 | Роман ShaRP

    Обыкновенный рогизм.

    Не все сторонники предоставления русскому языку регионального или государственного статуса являются сторонниками присоединения Украины к России (хотя такие есть), точно также как не все украинские националисты являются фашистами или шовинистами (хотя такие тоже встречаются).

    Подобные Роговским попытки стричь всех под одну гребенку, эти пропагандистские вопли с пеной на устах в стиле "бый москалив" (или "бый жыдив"), создают украинским националистам и патриотам, которые от таких попыток не отмежевываются, тот самый столь желанный российскими СМИ образ "озверевшего украинского фашиста|шовиниста". Этакий "один из потомоков вурдарлака Тараса Шевченко, о котором мы вам уже рассказывали".

    Имхо, ничего, кроме радости у провокаторов и врагов, и отвращения у *нормальных* людей такие заявочки вызвать не могут.

    *Нормальные* люди прекрасно знают, что можно говорить и на русском, и на украинском, и не становится от этого врагом Украины и "пятой колонной". Поэтому в ответ на такие вопли и сопли они вздыхают, в очередной раз крутят пальцем у виска, и продолжают заниматься своими делами, даже не думая поддерживать Рогов, Илляшей, Черваков, Тягнибоков и т.д.

    Пользы нет, а вред есть. Украина и украинское в сознании тех, кто такое читает или кому это цитируют, начинает ассоциироваться с Рогами, Илляшами, Черваками, Тягнибоками и т.п - людьми неприятными и чужими. Каковы последствия, я думаю, догадаться несложно - дискредитация *украинской идеи* вообще как таковой.

    Уже опять в который раз цитирую Липинского:
    http://www.ukrhistory.narod.ru/lypynsky-1.htm

    Коли Ви хочете, щоб була Українська Держава – Ви мусите бути патріотами, а не шовіністами. Що це значить?

    Це значить, перш за все, що Ваш націоналізм мусить спиратися на любов до своїх земляків, а не ненависть до них, за те, що вони не українські націоналісти. Для Вас, наприклад, мусить бути ближчий український москвофіл чи польонофіл (оцій, як Ви його звете: Малорос і Русин), аніж чужинець, який Вам мав би помогти визволитися від Москви чи від Польщі. Ви мусите все своє почуття і весь свій розум зосередити на тому, щоб найти розуміння, найти спільну політичну мову з місцевим москвофілом чи польонофілом – іншими словами: сотворити з ними разом на Українській Землі окрему державу, а не на то, щоб поза межами України знайти союзника, який би допоміг Вам знищити місцевих москвофілів і польонофілів.

    Шовініст робить все навпаки: він завжди во ім’я націоналізму порозуміється з чужинцем проти свого земляка. Приклад: галицькі москвофіли, які їздять до Варшави просити помочі проти місцевих галицьких ’’поляків’’. такого роду націоналізм унеможливлює існування Української Держави, бо налякані союзом ’’українців’’ з чужинцями місцеві москвофіли і польонофіли завжди покличуть з далеко більшим успіхом чужинців проти ’’українців’’ і знищать державну незалежність України.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2006.09.09 | Адвокат ...

      Хрю-хрю, рОМОЧЬКА, знов,-- "німаґу малчать,

      буду хрюкать і мичать!"?
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2006.09.09 | Мірко

      Помиляється ваш автор

      Липинський в цитаті пише
      >Націоналізм буває двоякий: державотворчий і державоруйнуючий – такий, що сприяє державному життю нації і такий, що це життя роз’їдає. Прикладом першого може бути націоналізм англійський; другого – націоналізм польський, український. Перший є націоналізм територіальний, другий – націоналізм екстериторіальний і віросповідний. Перший називається патріотизмом, другий – шовінізмом.<
      http://www.ukrhistory.narod.ru/lypynsky-1.htm

      Помішав ваш автор патріотизм із шовінізмом. Власне націоналізм в анґлійців це екстериторіяльний прояв шовінізму. Вистачить цитата з фільму The Usual Suspects - "in English please". Таку вимогу ставлять цілому світові. Власне в українців та поляків націоналізм є територіяльний, - вимагають свою мову лише в межах своїх держав. От різниця між імперіялізмом - московським, анґлійським (а колись і французьким від чого слово шовінізм якраз походить), а націоналізмом.
    • 2006.09.09 | Дядя Вова

      Вот так просто и доходчиво обломили Рога.

      А с другой стороны, каким же это идиотом (в прямом смысле, а не как попытка обидеть) нужно быть, чтобы не понимать тех простых истин, про которые говорит Роман. Чтобы так упираться рогами уже 15 лет.

      Нынче даже не предмет темы вызывает сочувствие, а чисто по-человечески жаль наивных самому-себе-вредителей, эту тему ОПЯТЬ муссирующих. Как жаль ребёнка, который ВАМ НАЗЛО лезет пальцами в штепсель.
  • 2006.09.09 | Предсказамус

    Безпорадність

    Ось ключевий момент:
    Віктор Рог пише:
    > У пошуках справедливості Андрій Швидь подав протест до апеляційного суду міста Донецька. Але, не маючи коштів найняти адвоката, він навряд чи може розраховувати на перемогу над лукавими промосковськими “гачкотворцями”.
    1. Які б лукаві гачкотворці не були, довести, шо в Україні діє законодавство Росії, вони не зможуть ніколи. Тобто, якщо суддя апеляційного суду в здоровому глузді, програти процес неможливо.
    2. Участь адвоката у цій справі не може коштувати більше 500 гривень. Невже в Донецьку немає навіть десяти патріотів, що скинулися б по 50 гривень? Те, що там жодного патріотичного адвоката, я вже зрозумів.
    3. З тієї ж причини вимушений констатувати, що в Донецьку немає української організаціі, здатної витратити цю жахливу суму на захист прав людини від суддів-москвофілів.
    Зрозуміло, що виникає закономірне питання - або, хлопці-патриоти, ви є у природі - то чому не допомагаєте? Або ви вмієте тільки статті на "Майдан" відправляти - то вважайте, що вас немає.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2006.09.09 | Мірко

      Що тут незрозумілого?

      Судді москвофіли, адвокати москвофіли, директори підприємств москвофіли, діють на території закони Московщини, 9 мільйонів виборців голосували за москвофільську партію, - може це не та країна? Може Донецько-Луганська резервація є така ж Україна як і Кубань? Може так як на Кубані, рідній землі Петлюри, від 1933-го року України там вже нема? Хтось може думав що можна 7 мільйонів вимордувати - і нічого не змінити?
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2006.09.09 | Предсказамус

        Мені все зрозуміло

        Ви не те що статтю - навіть мою цитату з неї не читали. Спробуйте щє раз.
    • 2006.09.10 | Andrij

      Re: Безпорадність

      Предсказамус пише:
      > 1. Які б лукаві гачкотворці не були, довести, шо в Україні діє законодавство Росії, вони не зможуть ніколи. Тобто, якщо суддя апеляційного суду в здоровому глузді, програти процес неможливо.
      > 2. Участь адвоката у цій справі не може коштувати більше 500 гривень. Невже в Донецьку немає навіть десяти патріотів, що скинулися б по 50 гривень? Те, що там жодного патріотичного адвоката, я вже зрозумів.

      Саме так! Але процес програють.

      > 3. З тієї ж причини вимушений констатувати, що в Донецьку немає української організаціі, здатної витратити цю жахливу суму на захист прав людини від суддів-москвофілів.

      Нема.

      > Зрозуміло, що виникає закономірне питання - або, хлопці-патриоти, ви є у природі - то чому не допомагаєте? Або ви вмієте тільки статті на "Майдан" відправляти - то вважайте, що вас немає.

      Чому це повинні робити "хлопці-патріоти"? Скажімо, наймуть вони адвоката, аби той довів, що закони РФ не розповсюджуються на Донецьку область. Кого це врятує? Українську державу, котра спостерігає над наругою над власними законами? Здається, знущання з українського в Донецьку зайшло надто далеко.
  • 2006.09.09 | Мірко

    Re: Двомовність? Дволикість? Злочинність!

    Дивує мене сліпота українських національних ідеалістів які цього не бачуть. Спокійно чекають на день коли зійдуть на малоросів вогненні язички і раптом від Сяну по Кавказ всі заговорять українською мовою? Може кістяки семеро мільйонів стануть з могил і побудують Україну на землях де її вже 73 років нема? Не хочуть бачити що в політичних межах держави живуть 2 окремі взаємно-ворожі народи. Якщо не бажаємо йти шляхом чеченської розв'язки, або на Донбасі або на Галичині, тоді мусимо усвідомити себе вибором або-або. Україна не Московщина, тому або Україна або Московщина. Якщо воліємо демократичний спосіб цього тоді пропоную
    http://www2.maidan.org.ua/news/view.php3?bn=maidan_arch2006&trs=-1&key=1148695715
    бо алтернативний, Шевченківський спосіб не всім до смаку
    Як понесе з України
    У синєє море
    Кров ворожу...
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2006.09.10 | Степан

      Допоки Україною будуть керувати комунобандити українська

      державність буде в небезпеці. Так писав не лише Сергій Кабуд. Інформаційний простір не належить Україні 15 років. То про яке невтручання в наши справи може йти мова? Зболванене і знедолене населення - легка здобич ворога. Ворог зсередини зневажає І.Багряного, його дратують слова В.Симоненко про міцьні і волелюбні жили українців. То ж вибачте, як можна знищувати себе самостійно через мовні та тереторіальні референдуми? Мовне питання - верхівка айсбергу. Ситуація на Україні під проводом комунобандитів погіршується. Тихою сапою за 15 років знищено 7 мільйонів українців.
  • 2006.09.09 | Shooter

    Багатомовність.

    При державній українській.
    Багатосторонність. Різноманістність. етс.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2006.09.10 | Мірко

      Re: Багатомовність.

      Шутер пише
      >При державній українській.<
      >Багатосторонність. Різноманістність. етс.<

      Бачимо як далеко за 15 років дійшла Україна своєю "багатосторонністтю". Це браунійський рух на політичному рівні.
      Не боюся різноманітности. На свобідній Україні маю право вільного вибору мови, - але не розмови. Маю право на самім Хрещатику вголос промовляти хититською мовою, але не маю права вимагати щоби хтось мене розумів, щоби хтось мені по-хититськи відповідав, щоби мент на роздоріжжі та перекупка на базарі обслуговували мене по-хититськи. В Україні де державна мова українська, можу вимагати лише щоби українською мені служили. Але в реалі українець в Україні і того права не має. Більше не співаємо слова "Ще не Вмерла Україна" бо по великій частині цеї держави ці перші слова національного славеня є брехнею.
      Але саме язикове питання в Україні це лише заслона за якою сусідна імперія відвойовує страчений простір. І на це відповідної відповіді ми чомусь не можемо знайти.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2006.09.10 | Роман ShaRP

        Служить вам тут никто не будет. Не дождетесь.

        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2006.09.10 | Andrij

          Потім дивуємось, чого влада плює на громадян? А ось пояснення ^^

          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2006.09.10 | Роман ShaRP

            Я не влада, Мирко - гражданин Канады.

            В Ванкувере, писал, живет.

            Кстати-кстати:
            http://www.vancouver.ru/
            Русский информационный портал Ванкувера

            Интересно, существует ли украинский? Сомневаюсь.
      • 2006.09.12 | Степан

        Re: Багатомовність.

        Не можемо знайти відповіді через те, що злочинці мають захисників. Наш простір завойовується ворогами зсередини. Сімь мільйонів, які б на референдумі сказали ворогові ні - знищені фізично за 15 років. Їм на зміну прийшли перелякані холуї, згодні на багатомовність і толерантність до катів свого Народу. Злочинна бездіяльність Ющенка обернеться трагедією для України.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2006.09.12 | Зверопупс

          Re: Степан, звязывайте с ЛСД.

          Только под таким могучим препаратом можно было родить кровавый мираж о выборочном уничтожении 7 миллионов украинскоговорящих патриотов за 15 лет независимости Украины))) Если развивать Вашу логику, так и Украину сделали государством исключительно с целью массового геноцида украинцев)) Так на хрена ж тогда такая страна? Немедленно восстанавливайте СССР))
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2006.09.27 | rais

            Re: Степан, звязывайте с ЛСД.

            Гадаю Степан має на увазі саме геноцид з боку спадкоємців комуністичної системи державного терору, які залишилися при владі. Тому дійсно така комунобандитська система влади повинна бути засуджена і покарана. А ось вам разом з Л.М.Кравчуком ні в якому разі не треба зав'язувати, бо лише під таким кайфом не пригадуються голодомор, геноцид і репресії на Україні.


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2019. Сайт розповсюджується згідно GNU Free Documentation License.
Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua