МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Убивства українських політичних і культурних діячів

09/22/2006 | olexandr

Убивства українських політичних і культурних діячів

Оце зараз, згадуючи раніше чи пізніше убитих українських політичних
і культурних діячів, виявилося, що серед відомих мені тих убивств,
авторство яких було встановлено - з досить таки давніх часів - я не знаю
жодного такого убивства, яке було б учинене не московськими спецслужбами.

А підозрілі передчасні смерті, починаючи принаймні з Петра Сагайдачного
і Богдана Хмельницького до сьогодні, дуже добре вписуються в ті шеренги
убивств, московське авторство яких точно відоме.

Деколи вбивці ставали відомими в результаті розслідування, проведеного
країнами, на території яких вони були вчинені - як, наприклад, убивство
Петлюри в 1926, а деколи - в результаті опублікування мемуарів виконавцем
убивства багато років по тому. Після багаторазової зміни осіб, само собою
на вершині московської державної ієрархії. Як це, наприклад, сталося
з убивством Євгена Коновальця в 1938 в Роттердамі, про авторство і спосіб
учинення якого стало відомо тільки після опублікування мемуарів виконавця
даного московського убивства, Павла Судоплатова, на початку 90-х років.

Однак, особливо показовими, особливо з точки зору розуміння процесів
гальмування розслідування усіх резонансних убивств, учинених протягом
останніх 15 років тут, на українській землі, є московські вбивства, вчинені
в 1957 і 1959 роках - Лева Ребета і Степана Бандери відповідно - а особливо,
звичайно, останнє з них, убивство Степана Бандери.

Не зупиняючись на самих цих убивствах, учинених агентом КГБ Богданом
Сташинським - інформація стосовно них в мережі є - розглянемо питання про
те, а яким же чином реагують московські вбивці на загрозу розкриття та
оприлюднення вчинених ними, на найвищому державному рівні, вбивств.

Отже, 12 серпня 1961 року, Сташинський з дружиною в НДР вислизнули
з-під нагляду КГБ.

На виявлення факту втечі, передачу повідомлення про це в Москву
та прийняття московського рішення на найвищому рівні про перекриття
можливих шляхів втечі цього безпосереднього виконавця вбивства
Степана Бандери, Сташинського, пішло кілька годин.

Цих кількох годин Сташинському вистачило, щоб встигнути перетнути лінію
розділу Західного та Східного Берліну.

Через якісь години чи хвилини по тому лінія була перекрита і вже зранку
наступного дня, 13 серпня 1961 року, була готова тимчасова, яка скоро
перетворилась в стаціонарну, всім відому бетонну Берлінську стіну.

Оскільки про вбивство Бандери і про втечу його вбивці, керованому
безпосередньо з Кремля - який пив шампанське з Хрущовим і Шелепиним -
тоді ніхто не знав, то громадськістю, звичайно що, були знайдені інші причини
для пояснення таких раптових, різких і, як на перший погляд, не зовсім
адекватно до поточної ситуації рішучих московських дій по зведенню
Берлінської стіни. Саме ті причини і наводяться за інерцією й досі.

Звичайно, що на цьому діло не могло так просто скінчитися. Попереду було
слідство і суд. Хоч воно суд був ніби як над Сташинським, але насправді
той суд був, усім це було зрозуміло, над його безпосередніми кремлівськими
керівниками.

І при тому, зауважимо, зовсім не над тими кремлівськими керівниками, які
залишились десь в минулому і на яких уже сміливо можна вішати усіх собак -
а над тими, які прямо зараз сиділи - в своїх кремлівських кабінетах.

Наявність потреби потурбуватися, і то негайно, про ліквідацію наслідків
усього цього досить таки очевидна, чи не так.

На фізичну ліквідацію самого джерела правдивої інформації про московських
убивць, тобто агента Сташинського в німецькій тюрмі, навряд чи покладались
надто великі надії. А невдалі інформаційні операції типу брехливих публікацій в
підлеглій московським убивцям пресі, чи прес-конференції різних московських
сексотів - вони лише тільки посилювали негативні наслідки даного величезного
витоку правдивої інформації про кремлівських убивць.

Отже, оскільки сам витік правдивої інформації, це було ясно, що зупинити не
вдасться, і навіть поставити навіть під маленький сумнів її правдивість теж
не вийде, то мабуть не залишалось більше нічого, аніж спробувати заглушити
резонанс від цього всього чимось іншим, але не менш серйозним.

І коли розглянути події, які трапилися під час проведення розслідування
московських убивств, виконавцем яких був Сташинський; під час суду над
Сташинським; і особливо негайно ж одразу, після винесення судового вироку -
тобто коли очікуваний резонанс стосовно злочинних дій московських убивць
мав бути найбільшим, то ми одразу ж побачимо так звану Карибську кризу,
розвиток якої (підготовка) відбувався паралельно зі слідством, а кульмінація
по часу точно співпала з винесенням вироку.

Невідповідність московських дій з розкрутки і гальмування Карибської кризи,
яка поставила світ на грань термоядерної війни, іншим тогочасним подіям
вже тоді усім впадала в очі: "Компромисс не удовлетворил никого. При этом
он явился особенно острой дипломатической неловкостью для Хрущёва
и Советского Союза, которые выглядели дающими задний ход в ситуации,
которую сами же и создали".
http://ru.wikipedia.org/wiki/Карибский кризис

Не доводиться сумніватися, що належні висновки на майбутнє з того
величезного московського проколу були зроблені - тобто, що тепер усі,
причетні до резонансних убивств, негайно фізично ліквідовуються.

Наприклад, доводилось бачити інформацію кілька років тому, що з вертикалі
керівників московських концтаборів, причетних до того табору, де в 1985
році був убитий Василь Стус, вже давно жодного не залишилося серед живих.

Що ж до безлічі резонансних відвертих убивств і несвоєчасних смертей
з сумнівними обставинами українських політичних і культурних, перш за все
масмедійних діячів останніми роками на українській землі, криваві сліди від
яких усіх ведуть прямо в Москву, Кремль, то треба відверто зізнатися, що їх
справжнє розслідування наразі повністю виключене, а повна безкарність убивць
і надалі цілком забезпечена. З огляду на величезну рішимість московських
убивць забезпечувати свій особистий вигляд ніби як нормальних людей,
не зупиняючись ні перед чим - будь-якими засобами.

Принаймні доти, доки Україна не стане дійсним учасником НАТО.

Олександр Франчук
http://www.geocities.com/olexandr

Відповіді

  • 2006.09.22 | толя дейнека

    так, НАТО - це шоколад. Вирішення всіх наших особистих проблем

    хоча не все так просто. Приміром, Петлюру вбив і був згодом за це виправданий французським судом жид Шварцбард. Нині він герої Ізраїля, його рештки привезли з ПАР і перепоховали.

    Також слід згадати, що й американці, хоч і члени НАТО, є великі цінувальники політичних вбивств. Одних замахів на Фіделя було кількадесят.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2006.09.22 | olexandr

      Убивства українських політичних і культурних діячів

      22-09-2006 14:38, толя дейнека
      >
      > так, НАТО - це шоколад. Вирішення всіх наших особистих проблем
      > хоча не все так просто. Приміром, Петлюру вбив і був
      > згодом за це виправданий французським судом жид Шварцбард.
      > Нині він герої Ізраїля, його рештки привезли з ПАР
      > і перепоховали.
      > Також слід згадати, що й американці, хоч і члени НАТО,
      > є великі цінувальники політичних вбивств. Одних замахів
      > на Фіделя було кількадесят.

      Тут йдеться про убивства _українських_ політичних і
      культурних діячів, шановний толя дейнека.

      А московські версії, учинених ними убивств - які Ви
      черпаєте на московьсих сайтах - вони навряд чи можуть
      не відрізнятися від того, що було насправді. Немосковські
      ж версії даного московського убивства мають зовсім інший
      вигляд:

      -----------------------------------------
      Так само як і за Гією Гонгадзе, за Петлюрою спочатку
      велося "зовнішнє спостереження", метою якого було
      виявити маршрути пересування й звички вибраної жертви.
      25 травня 1926 року в Парижі агент ГПУ Самуїл Шварцбард
      всадив у Петлюру сім куль.
      Слідство у справі вбивства Петлюри виявило зв’язок між
      вбивцею і радянською розвідкою.
      ++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++
      http://ua.pravda.com.ua/news/2004/10/15/12678.htm

      Олександр Франчук
      http://www.geocities.com/olexandr
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2006.09.23 | толя дейнека

        Re: тверезо дивитися на речі

        я навів ті два приклада, щоб показати, що небезпека смертю не зосереджена лише в москві, як осередку Зла. Насправді, концентрація негідників, які мислять зле, досить рівномірна і в москві, і в вашингтоні, і в парижі, і в варшаві, і в стамбулі. Питання лише в доступних можливостях, і це частіше виходить на першу видиму сторону. Але навіть в питаннях можливостей москва зараз не чемпіон.

        якщо Шварцбард і був агентом ГПУ, то дуууже вже вільнонаємним, з огляду на його пересування і незалежну від москви біографію. Проте, в той час безроздільного панування в москві жидо-більшовиків провести рису між справами жидівськими і більшовицькими - даремна справа.
        Як би там не було, але саме паризький суд підтвердив, що на вулицях Парижа жиди можуть безкарно вбивати тих, хто їм не сподобався.
        Як би там не було, Шварцбарда посмертно визнано героєм Ізраїлю, а от про Петлюру ми й нині в незалежній україні констатуємо, що він для україни ніхто, так збоку притика.

        я розумію, що тут на ВФ посилено пропагується думка, що все зле назавжди прописане в москві, і навіть здогадуюся, що частково це роблять спрямовано за планом, хоча звісно є психологічно слабкі і неврівноважені.
        але це - далеко не єдина точка зору. І навіть можу сказати більше - вона не має значних шансів на успіх загалом.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2006.09.23 | olexandr

          Убивства українських політичних і культурних діячів

          23-09-2006 03:39, толя дейнека Re: тверезо дивитися на речі
          >
          > я навів ті два приклада, щоб показати, що небезпека смертю не зосереджена
          > лише в москві, як осередку Зла. Насправді, концентрація негідників,
          > які мислять зле, досить рівномірна і в москві, і в вашингтоні, і в парижі,
          > і в варшаві, і в стамбулі. Питання лише в доступних можливостях,
          > і це частіше виходить на першу видиму сторону. Але навіть в питаннях
          > можливостей москва зараз не чемпіон.
          > якщо Шварцбард і був агентом ГПУ, то дуууже вже вільнонаємним, з огляду
          > на його пересування і незалежну від москви біографію. Проте, в той час
          > безроздільного панування в москві жидо-більшовиків провести рису між
          > справами жидівськими і більшовицькими - даремна справа.
          > Як би там не було, але саме паризький суд підтвердив, що на вулицях
          > Парижа жиди можуть безкарно вбивати тих, хто їм не сподобався.
          > Як би там не було, Шварцбарда посмертно визнано героєм Ізраїлю,
          > а от про Петлюру ми й нині в незалежній україні констатуємо, що він для
          > україни ніхто, так збоку притика.
          > я розумію, що тут на ВФ посилено пропагується думка, що все зле назавжди
          > прописане в москві, і навіть здогадуюся, що частково це роблять спрямовано
          > за планом, хоча звісно є психологічно слабкі і неврівноважені.
          > але це - далеко не єдина точка зору. І навіть можу сказати більше - вона не
          > має значних шансів на успіх загалом.

          Наведіть хоч один кокретний приклад убивства українського політичного
          чи культурного діяча, в мирний час, стосовно якого ясно установлено,
          що воно організовано урядовими структурами Вашингтону, Парижу,
          Варшави, Стамбула, чи ще якоїсь іншої країни.

          Інакше Ваші потуги перекласти вину з традиційних, сьогодні діючих
          московських оргструктур, призначення яких - убивати українців,
          на когось іншого, набувають ну дуже вже специфічного, вдавано
          нетверезого московського вигляду.

          Олександр Франчук
          http://www.geocities.com/olexandr
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2006.09.24 | толя дейнека

            Re: Убивства українських політичних і культурних діячів

            питання не зовсім коректне. Протягом довгого часу українські національні сили були в прямій конфронтації з москвою, часто в війні. Останніми роками ця національна боротьба використовувалася вашингтоном в його протистоянні з москвою. Тож втрачених життів з нашого саме від росіян боку чимало. Але це жодним чином не доводить, що в в вашингтоні сидять менші мерзотники, ніж в москві. І що вони ніби остерігаються використовувати політичні вбивства в своїй практиці.

            В 1975-76 сенатор-демократ Черч проводив розслідування діяльності ЦРУ, і і в звіті перед обома палатами повідомив, що "ЦРУ від момента утворення в 1947 була причетна до гибелі щонайменше п'яти закордонних лідерів, причому змови навмисно було організовано так, щоб було важко встановити, на якому рівні приймалися рішення і на кому конкретно лежить відповідальність". Це тільки державних діячів, за рамками такі подвиги, як організація банд наймитів-головорізів для дестабілізації незручних режимів. Там мова йде вже про тисячі загиблих, але кому ц цікаво?
            Звісно, поза метою протистояння москві, на заході нема ніякого особливого піїтета до українців. Так, Автрія та Канада свого часу влаштовували для українців концтабори саме за етнічними ознаками, і наскільки я знаю, досі не вибачилися.

            Відповідальність за вбивство Петлюри безсумнівно лежить на державних структурах Франції, що виправдали нахабне і цинічне вбивство, - і україні слід підняти питання про скасування цієї ганьби з боку франції. Лежить на Ізраїлі, який визнав Шварцбарда національним героєм. Тут питання піднімати не варто, бо це клініка, і там всі їхні терористи потрапляють в герої або навіть в прем'єри. Що стосується ГПУ, воно безсумнівно доклало зусиль для виправдання і певно організації вбивства. Але те що Шварцбард був агентом ГПУ малоймовірно, з огляду на його подальшу біографію.

            Що стосується вбивства Бандери і Ребета, то після провалу трьох поспіль агентів у Німеччині, москва відчула весь біль своїх хибних кроків. Перелякані європейці погодилися на розміщення військових баз НАТО і осередків ЦРУ, а москва потрапила в ізоляцію. Відділ КГБ по вбивствах, який щойно відновив Хрущов, був розігнаний і москва утримувалася від політичних вбивств за кордоном аж до 1979 року, штурма палацу Аміна в Кабулі.
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2006.09.24 | olexandr

              Re: Убивства українських політичних і культурних діячів

              24-09-2006 07:14, толя дейнека
              >
              > Відповідальність за вбивство Петлюри безсумнівно лежить на державних
              > структурах Франції

              Ну звичайно :)
              Ті, хто підготували і учинили убивство, на них відповідільність не лягає :)

              Чимраз більше схоже на те, що кадрові проблеми московських брехунів,
              на яких покладена стандартна московська задача, а саме намагатись
              робити з чорного біле, суттєво ускладнилися. Котрі розумніші, ті
              намагаються облишити, усіма можливими способами, свою участь в
              злочинних московських структурах, і в них не залишається нікого,
              окрім таких, як шановний толя дейнека.

              > Що стосується вбивства Бандери і Ребета, то після провалу трьох поспіль
              > агентів у Німеччині, москва відчула весь біль своїх хибних кроків

              Аяяй, яка московська біль. Убивали, убивали собі, всьо било так харашо,
              а тут бац, відкрилося на весь світ. Це так сумно :-( Усі тут Вам ну дуже
              співчувають, шановний толя дейнека :-(

              Олександр Франчук
              http://www.geocities.com/olexandr
              згорнути/розгорнути гілку відповідей
              • 2006.09.24 | толя дейнека

                Re: Убивства українських політичних і культурних діячів

                olexandr пише:
                > окрім таких, як шановний толя дейнека.
                добре, ви вже почали ображати, на рівному місці. Звичайно виховані люди відвідують форуми, що поділитися своїми думками-інформацією і послухати може хтось щось розумне скаже :) Але схоже в вас є одна домінанта - "московські вбивці", такої сили що вж вилиці зводить. Звісно, якщо хтось не підхоплює це автоматом, одразу зараховується до ворогів.
                В принципі я навіть готовий розглянути таку концепцію, якщо вона нестиме хоч якийсь конструктив для нинішньої україни. Поки що я не бачу навіть проблеску.

                > Аяяй, яка московська біль. Убивали, убивали собі, всьо било так харашо,
                тут я винний, в живому спілкуванні не завжди знаходиш потрібні формули і слова. Звісно треба було сказати: Хрущов болісно опікся на європейську реакцію, для імперської москви всі можливі сумнівні виграші було значно перевершено негативами викритих убивств і вбивць. Аж до того, що практика політичних убивств за кордоном була припинена на десятиріччя.
                Решта сказаного лишається, включно з тим, що ви прогнорували, бо сказане вам не до вподоби.
                згорнути/розгорнути гілку відповідей
                • 2006.09.24 | olexandr

                  Re: Убивства українських політичних і культурних діячів

                  24-09-2006 15:40, толя дейнека Re: Убивства українських політичних і культурних діячів
                  > olexandr пише:
                  >>
                  >> окрім таких, як шановний толя дейнека.
                  >
                  > добре, ви вже почали ображати, на рівному місці.

                  Я не збирався Вас ображати, шановний толя дейнека. Просто факт
                  очевидного ідіотизму називання винними в убивстві Петлюри парижських
                  властей, з Вашого боку, він дійсно мав місце, що поробиш. Речі слід називати
                  своїми іменами, бо інакше зійти з мертвої точки відсутності розуміння
                  навколишньої дійсності, жодних шансів нема, як на мою скромну думку.
                  А розуміння, хто саме убиває українців, українцям потрібне, якщо Ви
                  не проти. Он скільки убивств, і всі вони не розкриті.

                  > Звичайно виховані люди
                  > відвідують форуми, що поділитися своїми думками-інформацією і послухати
                  > може хтось щось розумне скаже :) Але схоже в вас є одна домінанта -
                  > "московські вбивці", такої сили що вж вилиці зводить. Звісно, якщо хтось не
                  > підхоплює це автоматом, одразу зараховується до ворогів.
                  > В принципі я навіть готовий розглянути таку концепцію, якщо вона нестиме
                  > хоч якийсь конструктив для нинішньої україни. Поки що я не бачу навіть
                  > проблеску.
                  >
                  >> Аяяй, яка московська біль. Убивали, убивали собі, всьо било так харашо,
                  >
                  > тут я винний, в живому спілкуванні не завжди знаходиш потрібні формули
                  > і слова. Звісно треба було сказати: Хрущов болісно опікся на європейську
                  > реакцію, для імперської москви всі можливі сумнівні виграші було значно
                  > перевершено негативами викритих убивств і вбивць. Аж до того, що практика
                  > політичних убивств за кордоном була припинена на десятиріччя.
                  > Решта сказаного лишається, включно з тим, що ви прогнорували, бо сказане
                  > вам не до вподоби.

                  Мене цікавить питання політичних і культурних, в тому числі масмедійних
                  убивств в Україні. А що Ви не змогли, при всьому Вашому бажанні, навести
                  _жодного_ прикладу таких убивств, в Україні і поза її межами, відповідальність
                  за які лежить не на московських оргструктурах, то це - факт.

                  Можна, звичайно, за вашим московським звичаєм - Ви ж тут показуєте
                  московську точку зору, чи не так? намагатись розповідати в Україні байки про
                  США і Пуерто-Ріко, [Re: до теми, з сьогоднішньої стрічки новин толя дейнека ®.
                  24-09-2006 16:18] а в Пуерто-Ріко і США - про Україну (чи аналогічно, євреям
                  і полякам, про поганих українців, а українцям - про поганих євреїв та поляків),
                  але факт, від якого у Вас "вж вилиці зводить" - що в Україні протягом значного
                  історичного проміжку часу, убивають українців московські, і тільки московські
                  служби - він залишається фактом.

                  А конструктив, в називанні речей своїми іменами - як стосовно московських
                  убивств, так і інших речей - полягає в тому, що коли є реальна небезпека
                  повторення московських убивств, то нема нічого гіршого, аніж намагатись
                  заплющувати очі на дану небезпеку. Якщо Ви звісно не заперечуєте.

                  Олександр Франчук
                  http://www.geocities.com/olexandr
                  згорнути/розгорнути гілку відповідей
                  • 2006.09.25 | толя дейнека

                    Re: Убивства українських політичних і культурних діячів

                    olexandr пише:
                    > Я не збирався Вас ображати, шановний толя дейнека. Просто факт
                    > очевидного ідіотизму називання винними в убивстві Петлюри парижських
                    > властей, з Вашого боку, він дійсно мав місце, що поробиш.
                    я досить чітко написав в чому я винувачу французську владу - у виправданні вбивці. Я би подивився, якби когось із французських діячів на київському бульварі поклав кулею якийсь алжирець, і український суд виправдав би вбивцю. Я навіть не можу уявити реакцію.

                    > Речі слід називати своїми іменами, бо інакше зійти з мертвої точки відсутності розуміння
                    > навколишньої дійсності, жодних шансів нема, як на мою скромну думку.
                    називати речі своїми іменами - справа добра. От тільки мені мало схоже на правду виголошення тез-гасел з позараціональними поясненнями. Жонглювання ірраціональними поясненнями не приведуть до розуміння і опанування дійсністю як не крути.
                    Вбивство Бандери відбулося не само по собі, а як відгук національно-визвольної війни на Західній Україні з десятками тисяч жертв переважно серед самих українців. Збройний спротив УПА щойно був придушений і кремлівська влада мстилася тим, кого вважала провідниками і прапором руху. Мені видається, що на такі зухвалі нахабні кроки кремль не пішов би, якби українці мали адекваьні легальні засоби відповісти. Простіше кажучи, українців вбивали тому, що вони були слабкі і підлеглі.
                    Чи продовжується ця кгб-шня традиція сьогодні? Без сумніву так. Недавнє розкриття вбивць З.Яндарбієва однозначно свідчить про це, і про те що Москва аніскільки не розкаялася в таких засобах. ле протистояти тому можна дієвіше не виголошенням гасел, а професіональною діяльністю правоохороних органів. Все ж таки я думаю, що сама українська влада крівно не зацікавленна в перебуванні вбивць на своїй території, і має в руках всі засоби щоб покрасти тому край.
                    Але я не розумію вашої однобокості. Основна логіка протидії злочину - протидіяти йому, звідки б він не походив. Однаково засуджені мають бути і вбивці від москви, і вбивці від вашингтону.

                    > А розуміння, хто саме убиває українців, українцям потрібне, якщо Ви
                    > не проти. Он скільки убивств, і всі вони не розкриті.
                    > Мене цікавить питання політичних і культурних, в тому числі масмедійних
                    > убивств в Україні. А що Ви не змогли, при всьому Вашому бажанні, навести
                    > _жодного_ прикладу таких убивств, в Україні і поза її межами, відповідальність
                    > за які лежить не на московських оргструктурах, то це - факт.
                    вами названі конкретно вбивства Петлюри, Коновальця, Ребета, Бандери, Стуса. Які ще вбивства передусім останнього часу, ви відносите на рахунрк московських оргструктур. Я так розумію, в вас є нахил все нерозкрите списувати на них?

                    > Можна, звичайно, за вашим московським звичаєм - Ви ж тут показуєте
                    > московську точку зору, чи не так? намагатись розповідати в Україні байки про
                    > США і Пуерто-Ріко, [Re: до теми, з сьогоднішньої стрічки новин толя дейнека ®.
                    > 24-09-2006 16:18] а в Пуерто-Ріко і США - про Україну (чи аналогічно, євреям
                    > і полякам, про поганих українців, а українцям - про поганих євреїв та поляків),
                    > але факт, від якого у Вас "вж вилиці зводить" - що в Україні протягом значного
                    > історичного проміжку часу, убивають українців московські, і тільки московські
                    > служби - він залишається фактом.
                    > А конструктив, в називанні речей своїми іменами - як стосовно московських
                    > убивств, так і інших речей - полягає в тому, що коли є реальна небезпека
                    > повторення московських убивств, то нема нічого гіршого, аніж намагатись
                    > заплющувати очі на дану небезпеку. Якщо Ви звісно не заперечуєте.
                    небезпеки є різні, важливо відповідати на всі з них, не заплющуючі очі на жодну. От наприклад я зараз бачу небезпеку з намагання зробити з українців гарматне м'ясо в Афганістані - чим не небезпека?
                    згорнути/розгорнути гілку відповідей
                    • 2006.09.25 | olexandr

                      Re: Убивства українських політичних і культурних діячів

                      25-09-2006 09:35, толя дейнека Убивства українських політичних і культурних діячів
                      > olexandr пише:
                      >> Я не збирався Вас ображати, шановний толя дейнека. Просто факт
                      >> очевидного ідіотизму називання винними в убивстві Петлюри парижських
                      >> властей, з Вашого боку, він дійсно мав місце, що поробиш.
                      >
                      > я досить чітко написав в чому я винувачу французську владу - у виправданні
                      > вбивці.

                      Ви дуже чітко написали: "Відповідальність за вбивство Петлюри безсумнівно
                      лежить на державних структурах Франції".
                      Ви так скоро забуваєте, шановний толя дейнека :-(

                      > Я би подивився, якби когось із французських діячів на київському
                      > бульварі поклав кулею якийсь алжирець, і український суд виправдав би вбивцю.
                      > Я навіть не можу уявити реакцію.
                      >
                      >> Речі слід називати своїми іменами, бо інакше зійти з мертвої точки відсутності розуміння
                      >> навколишньої дійсності, жодних шансів нема, як на мою скромну думку.
                      >
                      > називати речі своїми іменами - справа добра. От тільки мені мало схоже на правду
                      > виголошення тез-гасел з позараціональними поясненнями. Жонглювання
                      > ірраціональними поясненнями не приведуть до розуміння і опанування дійсністю
                      > як не крути.
                      > Вбивство Бандери відбулося не само по собі, а як відгук національно-визвольної
                      > війни на Західній Україні з десятками тисяч жертв переважно серед самих українців.

                      Не думаю, що Ваша шановна особиста інтерпритація причин фактів московських
                      убивств українських діячів, учинених на найвищому кремлівському рівні, когось
                      дуже цікавить.

                      > Збройний спротив УПА щойно був придушений і кремлівська влада мстилася тим,
                      > кого вважала провідниками і прапором руху. Мені видається, що на такі зухвалі
                      > нахабні кроки кремль не пішов би, якби українці мали адекваьні легальні засоби
                      > відповісти. Простіше кажучи, українців вбивали тому, що вони були слабкі і підлеглі.
                      > Чи продовжується ця кгб-шня традиція сьогодні? Без сумніву так. Недавнє
                      > розкриття вбивць З.Яндарбієва однозначно свідчить про це, і про те що Москва
                      > аніскільки не розкаялася в таких засобах. ле протистояти тому можна дієвіше
                      > не виголошенням гасел, а професіональною діяльністю правоохороних органів.
                      > Все ж таки я думаю, що сама українська влада крівно не зацікавленна в перебуванні
                      > вбивць на своїй території, і має в руках всі засоби щоб покрасти тому край.
                      > Але я не розумію вашої однобокості. Основна логіка протидії злочину - протидіяти
                      > йому, звідки б він не походив. Однаково засуджені мають бути і вбивці від москви,
                      > і вбивці від вашингтону.
                      >
                      >> А розуміння, хто саме убиває українців, українцям потрібне, якщо Ви
                      >> не проти. Он скільки убивств, і всі вони не розкриті.
                      >> Мене цікавить питання політичних і культурних, в тому числі масмедійних
                      >> убивств в Україні. А що Ви не змогли, при всьому Вашому бажанні, навести
                      >> _жодного_ прикладу таких убивств, в Україні і поза її межами, відповідальність
                      >> за які лежить не на московських оргструктурах, то це - факт.
                      >
                      > вами названі конкретно вбивства Петлюри, Коновальця, Ребета, Бандери, Стуса.
                      > Які ще вбивства передусім останнього часу, ви відносите на рахунрк московських
                      > оргструктур. Я так розумію, в вас є нахил все нерозкрите списувати на них?
                      >
                      >> Можна, звичайно, за вашим московським звичаєм - Ви ж тут показуєте
                      >> московську точку зору, чи не так? намагатись розповідати в Україні байки про
                      >> США і Пуерто-Ріко, [Re: до теми, з сьогоднішньої стрічки новин толя дейнека ®.
                      >> 24-09-2006 16:18] а в Пуерто-Ріко і США - про Україну (чи аналогічно, євреям
                      >> і полякам, про поганих українців, а українцям - про поганих євреїв та поляків),
                      >> але факт, від якого у Вас "вж вилиці зводить" - що в Україні протягом значного
                      >> історичного проміжку часу, убивають українців московські, і тільки московські
                      >> служби - він залишається фактом.
                      >> А конструктив, в називанні речей своїми іменами - як стосовно московських
                      >> убивств, так і інших речей - полягає в тому, що коли є реальна небезпека
                      >> повторення московських убивств, то нема нічого гіршого, аніж намагатись
                      >> заплющувати очі на дану небезпеку. Якщо Ви звісно не заперечуєте.
                      >
                      > небезпеки є різні, важливо відповідати на всі з них, не заплющуючі очі на жодну.
                      > От наприклад я зараз бачу небезпеку з намагання зробити з українців гарматне
                      > м'ясо в Афганістані - чим не небезпека?

                      Якби Ви знайшли хоч один приклад убивства українських політичних та
                      культурних діячів, учинений не московськими, а урядовими службами інших
                      країн, в мирний час, протягом сотень останніх років, то були б підстави
                      підозрівати когось іще.

                      Однак поруч з величезною кількістю убитих московськими службами
                      українських політичних і культурних діячів, ми бачимо тільки ті ж самі
                      московські спецслужби, і не бачимо жодних ознак зміни московських
                      намірів продовжувати далі, розпочате раніше, тобто убивати українців.
                      Якщо звісно Ви не наведете таких московських ознак, які б свідчили про
                      зміну московських намірів, на користь припинення убивств українців.

                      Іншими словами кажучи, якщо спеціально не заплющувати очей на
                      факти, то при всьому бажанні, ніяк не виходить хоч трішки підозрівати
                      в учиненні усіх резонансних убивств, учинених в Україні за останні
                      15 років - а їх є значна кількість, і жодне з них досі не розслідуване
                      - іще когось іншого, окрім традиційних московських убивць.

                      Олександр Франчук
                      http://www.geocities.com/olexandr
                      згорнути/розгорнути гілку відповідей
                      • 2006.09.25 | толя дейнека

                        Re: тоді питання

                        olexandr пише:
                        > Ви дуже чітко написали: "Відповідальність за вбивство Петлюри безсумнівно лежить на державних структурах Франції". Ви так скоро забуваєте, шановний толя дейнека :-(
                        це шахрайський спосіб дискусії. Ви перервали речення на комі, після якої стоїть те, в чому саме винні французські структури.

                        > Не думаю, що Ваша шановна особиста інтерпритація причин фактів московських убивств українських діячів, учинених на найвищому кремлівському рівні, когось дуже цікавить.
                        а це вже хамство. Якщо ви прийшли на публічний форум із своїми сентенціями, будьте ласкаві брати до уваги інші точки зору.

                        > Якби Ви знайшли хоч один приклад убивства українських політичних та культурних діячів, учинений не московськими, а урядовими службами інших країн, в мирний час, протягом сотень останніх років, то були б підстави підозрівати когось іще.
                        ви повторюєтеся, я це вже чув. Відповідь моя така: якщо ми рішуче відійшли від одних імперських негідників, це зовсім не значить, що ми маємо одразу кинутися в обійми іншим імперським мерзотникам. Який тоді смисл вистражденої незалежності і самостійності?

                        > Однак поруч з величезною кількістю убитих московськими службами українських політичних і культурних діячів, ми бачимо тільки ті ж самі московські спецслужби, і не бачимо жодних ознак зміни московських намірів продовжувати далі, розпочате раніше, тобто убивати українців. Якщо звісно Ви не наведете таких московських ознак, які б свідчили про зміну московських намірів, на користь припинення убивств українців.
                        приклад навести дуже просто. Досить подивитися на особовий склад номенклатури НКВД під час розкуркулення і голодомору, які сукупно принесли україні мільйони жертв, включно з розстріляними і закатованими діячами культури. Наведу цей список вчергове, мо' ви його якось оминули.

                        БАЛИЦКИЙ ВСЕВОЛОД АПОЛЛОНОВИЧ
                        БЛАТ ИОСИФ (ИОСЬ-ГЕРШ) МИХАЙЛОВИЧ (МИХЕЛЕВИЧ) киев харьков донецк
                        ГОВЛИЧ (ГОВБИНДЕР) МАРК (МАРКУС) ИЛЬИЧ (ИЛЬЕВИЧ) днепр
                        ЗАПАДНЫЙ (КЕССЕЛЬМАН) СЕМЕН ИЗРАИЛЕВИЧ
                        ИВАНОВ ВАСИЛИЙ ТИМОФЕЕВИЧ
                        КАГАН МОИСЕЙ АРОНОВИЧ
                        КАРЛСОН КАРЛ МАРТЫНОВИЧ
                        КАЦНЕЛЬСОН ЗИНОВИЙ БОРИСОВИЧ
                        КОРНЕВ (КАПЕЛЮС) МАРК БОРИСОВИЧ винница николаев полтава донецк киев чернигов
                        КРИВЕЦ ЕФИМ ФОМИЧ киев днепр чернигов
                        ЛЕВОЦКИЙ ВАСИЛИЙ ЯКОВЛЕВИЧ винница полтава
                        ЛЕОНЮК ФОМА АКИМОВИЧ одеса
                        ЛЕПЛЕВСКИЙ ИЗРАИЛЬ МОИСЕЕВИЧ
                        МАЗО СОЛОМОН САМОЙЛОВИЧ
                        МИРОНОВ (КОРОЛЬ) СЕРГЕЙ (МИРОН) НАУМОВИЧ (ИОСИФОВИЧ)
                        ПЕТЕРС (ЗДЕБСКИЙ) АНДРИАН АЛЕКСАНДРОВИЧ винница одеса днепр
                        РЕЙХМАН ЛЕВ ИОСИФОВИЧ
                        РЕССИН ИЛЬЯ ЗАЛМАНОВИЧ харьков днепр
                        РОЗАНОВ (РОЗЕНБАРДТ) АЛЕКСАНДР (АБРАМ) БОРИСОВИЧ польава киев
                        РОМЕЙКО (АСМУС) МИХАИЛ (ЛЕОНИД) КАЗИМИРОВИЧ (АЛЕКСАНДРОВИЧ) киев луганск
                        САПИР АБРАМ ВЛАДИМИРОВИЧ киев одеса днепр
                        СОКОЛИНСКИЙ ДАВИД МОИСЕЕВИЧ киев винница молдавия, потом днепр донецк
                        ФИШЕР ИОСИФ БОРИСОВИЧ донецк
                        ШАРОВ (ШАВЕР) НИКОЛАЙ ДАВЫДОВИЧ

                        з москви процесами керували
                        ЯГОДА ГЕНРИХ (ЕНОХ) ГРИГОРЬЕВИЧ (ГЕРШЕНОВИЧ)
                        АГРАНОВ ЯКОВ (ЯНКЕЛЬ) САУЛОВИЧ (ШМАЕВИЧ, ШЕВЕЛЕВИЧ)
                        ПРОКОФЬЕВ ГЕОРГИЙ ЕВГЕНЬЕВИЧ
                        БЕРМАН МАТВЕЙ ДАВЫДОВИЧ
                        ФРИНОВСКИЙ МИХАИЛ ПЕТРОВИЧ
                        БЕЛЬСКИЙ (ЛЕВИН) ЛЕВ (АБРАМ) НИКОЛАЕВИЧ (МИХАЙЛОВИЧ)
                        ВЕЙНШТОК ЯКОВ МАРКОВИЧ
                        МОЛЧАНОВ ГЕОРГИЙ АНДРЕЕВИЧ
                        ГАЙ (ШТОКЛЯНД) МАРК ИСАЕВИЧ (ИСААКОВИЧ)
                        ГЕНКИН ЯКОВ МИХАЙЛОВИЧ
                        ПЛИНЕР ИЗРАИЛЬ ИЗРАИЛЕВИЧ

                        з огляду на викладене ми маємо всі підстави говорити про безпрецендентну і безжалісну війну жидівства проти українського народу, війну, після якої ми досі не оговтаємося.

                        > Іншими словами кажучи, якщо спеціально не заплющувати очей на факти, то при всьому бажанні, ніяк не виходить хоч трішки підозрівати в учиненні усіх резонансних убивств, учинених в Україні за останні 15 років - а їх є значна кількість, і жодне з них досі не розслідуване - іще когось іншого, окрім традиційних московських убивць.
                        я готовий прийняти ваші докази і гаряче підтримати в вашім викритті московських вбивць, але "нерозслідуване вбивство" або "досі нерозслідуване вбивство" аж ніяк не є серйозним аргументом.
                        згорнути/розгорнути гілку відповідей
                        • 2006.09.26 | olexandr

                          Re: тоді питання

                          25-09-2006 17:08, толя дейнека Убивства українських політичних і культурних діячів
                          > olexandr пише:
                          >>
                          >> Не думаю, що Ваша шановна особиста інтерпритація причин фактів
                          >> московських убивств українських діячів, учинених на найвищому кремлівському
                          >> рівні, когось дуже цікавить.
                          >
                          > а це вже хамство. Якщо ви прийшли на публічний форум із своїми сентенціями,
                          > будьте ласкаві брати до уваги інші точки зору.

                          Інша точка зору, на факти дійсності - мене звичайно що цікавить. А чиясь точка
                          зору, навіть коли вона Ваша, на висмоктані Вами з власного пальця фантазії - ні.

                          Це ж не факт, чи не так, що нібито "Вбивство Бандери відбулося не само
                          по собі, а як відгук національно-визвольної війни"?

                          Чи звідки Ви взяли, що "кремлівська влада мстилася тим, кого вважала
                          провідниками і прапором руху"?

                          Якщо Ви не з кремлівських архівів надсилаєте сюди свої листи, то те, що Ви
                          намагаєтесь видати за дійсність, є не чим іншим, як висмоктаними Вами з
                          власного пальця фантазіями, які не думаю, що когось дуже цікавлять. А коли
                          ж Ви пишете сюди з кремлівських архівів, то будьте добрі покажіть усім хоч
                          документи, з яких Ви вичитуєте наведене тут Вами.

                          >> Якби Ви знайшли хоч один приклад убивства українських політичних та культурних
                          >> діячів, учинений не московськими, а урядовими службами інших країн, в мирний час,
                          >> протягом сотень останніх років, то були б підстави підозрівати когось іще.
                          >
                          > ви повторюєтеся, я це вже чув. Відповідь моя така: якщо ми рішуче відійшли від
                          > одних імперських негідників, це зовсім не значить, що ми маємо одразу кинутися
                          > в обійми іншим імперським мерзотникам. Який тоді смисл вистражденої
                          > незалежності і самостійності?

                          Це така Ваша московська оцінка - я маю на увазі Ваше "інших імперських
                          мерзотників" - стосується, очевидно, США. Розкажіть тоді, чому Ви думаєте,
                          що досягти того рівня взаємин з США, на якому вже десятки років перебувають
                          десятки європейських країн, це значить "кинутися в обійми іншим імперським
                          мерзотникам". Чи може у Вас є хоч один приклад, стосовно хоч одної з десятків
                          даних європейських країн, яким би Ви зуміли проілюструвати Вашу шановну оцінку
                          США, як імперських мерзотників?

                          А інакше Ваша голослівна московська оцінка США, як імперських мерзотників, має
                          вигляд єдиного, що Ви збираєтесь протиставити цілком установленим численним
                          фактам московських убивств, протягом сотень років, великої кількості українських
                          політичних і культурних діячів.

                          Про неодноразові московські голодоморні убивства, щоразу в абсолютно мирний час,
                          щоразу мільйонів одних тільки українських дітей, щоразу під повним тоталітарним
                          контролем московських служб - про них я, зауважте, досі навіть і не згадував.

                          >> Однак поруч з величезною кількістю убитих московськими службами українських
                          >> політичних і культурних діячів, ми бачимо тільки ті ж самі московські спецслужби,
                          >> і не бачимо жодних ознак зміни московських намірів продовжувати далі, розпочате
                          >> раніше, тобто убивати українців. Якщо звісно Ви не наведете таких московських ознак,
                          >> які б свідчили про зміну московських намірів, на користь припинення убивств українців.
                          >
                          > приклад навести дуже просто. Досить подивитися на особовий склад номенклатури
                          > НКВД під час розкуркулення і голодомору, які сукупно принесли україні мільйони жертв,
                          > включно з розстріляними і закатованими діячами культури. Наведу цей список
                          > вчергове, мо' ви його якось оминули.
                          >
                          > БАЛИЦКИЙ ВСЕВОЛОД АПОЛЛОНОВИЧ
                          > БЛАТ ИОСИФ (ИОСЬ-ГЕРШ) МИХАЙЛОВИЧ (МИХЕЛЕВИЧ) киев харьков донецк
                          > ГОВЛИЧ (ГОВБИНДЕР) МАРК (МАРКУС) ИЛЬИЧ (ИЛЬЕВИЧ) днепр
                          > ЗАПАДНЫЙ (КЕССЕЛЬМАН) СЕМЕН ИЗРАИЛЕВИЧ
                          [...]
                          > з москви процесами керували
                          > ЯГОДА ГЕНРИХ (ЕНОХ) ГРИГОРЬЕВИЧ (ГЕРШЕНОВИЧ)
                          > АГРАНОВ ЯКОВ (ЯНКЕЛЬ) САУЛОВИЧ (ШМАЕВИЧ, ШЕВЕЛЕВИЧ)
                          > ПРОКОФЬЕВ ГЕОРГИЙ ЕВГЕНЬЕВИЧ
                          > БЕРМАН МАТВЕЙ ДАВЫДОВИЧ
                          [...]
                          >
                          > з огляду на викладене ми маємо всі підстави говорити про безпрецендентну і безжалісну
                          > війну жидівства проти українського народу, війну, після якої ми досі не оговтаємося.

                          Наведені Вами прізвища навіть і якось віддалено не схожі на навіть якусь маленьку
                          ознаку того, що московські наміри і методи діяльності, тобто убивства, на українській
                          землі, і поза її межами, справді відійшли в минуле. І не були б схожі на таку ознаку
                          - навіть якби Ви доповнили свої списки 70-річної давності, сучасними списками, щоб
                          їх можна було порівнювати.

                          Ви забули додати до свого списку Лазаря Кагановича, участь якого в московських
                          убивствах на українській землі, мабуть що значно більш вагома, аніж будь-кого
                          іншого з тих, кого Ви не забули навести. І який в повному пачотє і уваженіі дожив
                          до 1990 чи 1991 року, передаючи свій багатий досвід організації і учинення убивання
                          українців - як і інші цілком ідентифіковані московські убивці - наступним поколінням
                          московських убивць. І який, будучи за етнічним походженням євреєм, зовсім і не
                          голослівно заявляв, що в нього нема національності - він довів це усим своїм життям.

                          Інтереси народів, з яких вироджуються усі ці покидьки, щоб стати московськими
                          убивцями, не мають для них жодного значення. Це досить таки очевидно, і є повно
                          цілком установлених фактів, які однозначно свідчать про те, що усі ті, хто пішов
                          служити московським убивцям, перестають належати до своїх народів, і тому їхні
                          злочини лягають не на народи, будь це єврейський, російський, український,
                          грузинський, латвійський, чи іще якісь інші народи, з яких дані покидьки виродилися,
                          а на ту спільноту, яка успішно продовжує зараз далі існувати, в незмінному вигляді,
                          інтересами якої вони почали жити - спільноту московських убивць.

                          >> Іншими словами кажучи, якщо спеціально не заплющувати очей на факти, то при всьому
                          >> бажанні, ніяк не виходить хоч трішки підозрівати в учиненні усіх резонансних убивств,
                          >> учинених в Україні за останні 15 років - а їх є значна кількість, і жодне з них досі
                          >> не розслідуване - іще когось іншого, окрім традиційних московських убивць.
                          >
                          > я готовий прийняти ваші докази і гаряче підтримати в вашім викритті московських
                          > вбивць, але "нерозслідуване вбивство" або "досі нерозслідуване вбивство" аж ніяк не
                          > є серйозним аргументом.

                          Існує таке поняття, як прецедент, аргумент якого частенько, в найбільш розвинених
                          правових системах, відіграє а чи не вирішальну роль в правових процесах.

                          Мільйони, чи десятки мільйонів таких аргументів - навіть якщо не згадувати про
                          московське убивство Степана Бандери - зараз лежать, у вигляді трупів українців,
                          нещодавно убитих московськими убивцями - головним чином українських дітей,
                          в забутих безіменних могильниках всюди на українській землі. Усі ці московські
                          убивства, на відміну від резонансних нерозслідуваних убивств останніх років, дуже
                          добре і ясно установлені, хоч точну цифру їх мільйонів, московські убивці досі
                          і приховують.

                          А опудало, зроблене з трупа убивці номер один всіх часів і народів, в час перебування
                          якого на вершині московської їєрархії, було задумане і заподіяне перше з цих підлих
                          гігантських московських убивств, і який безпосередньо керував голодоморним
                          убивством 1921-23, опудало Владимира Ульянова - так само зараз - експонується
                          на весь світ, на найпочеснішому місці в самісінькому цетрі Москви. Рештки решту,
                          дещо дрібніших московських убивць, з найвищими урядовими почестями, закопані
                          поруч з мавзолеєм, в якому експонується опудало Владимира Ульянова, чи вмуровані
                          в кремлівську стіну.

                          Олександр Франчук
                          http://www.geocities.com/olexandr
          • 2006.09.24 | толя дейнека

            Re: до теми, з сьогоднішньої стрічки новин (/)

            В Пуэрто-Рико прошла антиамериканская демонстрация. Митингующие требовали независимости от США. Демонстранты выкрикивали "Янки, убирайтесь!" и "ФБР - убийцы!". Основное недовольство участников акции протеста было вызвано убийством агентами ФБР США 23 сентября 2005 года одного из лидеров пуэрториканкской оппозиции Филиберто Охеды Риоса. В августе 2006 года суд признал действия агентов ФБР правомерными.
            В акции протеста приняли участие не менее 2 тысяч человек.

            http://podrobnosti.ua/society/2006/09/24/351246.html
  • 2006.09.23 | stefan

    ОГПУ-НКВД-МГБ-КГБ вбивали хитро

    українських політичних і культурних діячів.
    Як правило конкретні виконавці вбивства -кіллери були не етнічні росіяни:
    1.Степана Бандеру вбив Богдан Сташинський, галичанин з-під Львова.
    2.Лева Ребета вбив Богдан Сташинський.
    3.Симона Петлюру вбив Самуїл-Шльома Шварцбард, гебрей з Ізмаїла.
    4.Євгена Коновальця вбив Павло Судоплатов, мабуть росіянин.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2006.09.23 | stefan

      Самуїл-Шльома Шварцбард

      Шварцбард Самуїл-Шльома
      http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%86%D0%B1%D0%B0%D1%80%D0%B4_%D0%A1%D0%B0%D0%BC%D1%83%D1%97%D0%BB-%D0%A8%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%BC%D0%B0
      Шварцбард Самуїл-Шльома (Шалом; 1886 - 1935) — єврейський анархіст, убивця С.Петлюри.

      Народився у Смоленську. Згодом з батьками переїхав у м. Балту Подільської губ. Вижив під час антиєврейського погрому у м. Балті в 1905. У 1905 нелегально емігрував до Румунії. У 1908 заарештований у Відні за спробу пограбувати ресторан. Після відбуття 4-місячного ув'язнення переїхав у Будапешт, де був заарештований за такий же злочин і висланий з Угорщини. Свої злочини виправдовував анархістськими переконаннями. У 1910-14 жив у Парижі. На поч. Першої світової війни 1914-18 вступив у французький іноземний легіон. У 1916 внаслідок поранення був демобілізований. У серпні 1917 повернувся у Росію.
      Після жовтневого перевороту Шварцбард вступив до Червоної армії, брав участь у військових операціях в Україні. У 1920 повернувся в Париж, де відкрив магазин для продажу годинників та ювелірних виробів. Продовжував брати участь в анархокомуністичній організації. 25.5.1926 застрелив у Парижі С.Петлюру. Судовий процес, який проходив у жовтні 1927 у Парижі, завершився виправданням Шварцбарда (див. Шварцбарда процес 1927). У 1934 надрукував спогади "Іnеm Loyf fun Yoren" ("Життя героя").

      Шварцбард Самуїл-Шльома (Шалом; 1886 - 1935) — єврейський анархіст, убивця С.Петлюри.
      Народився у Смоленську. Згодом з батьками переїхав у м. Балту Подільської губ. Вижив під час антиєврейського погрому у м. Балті в 1905. У 1905 нелегально емігрував до Румунії. У 1908 заарештований у Відні за спробу пограбувати ресторан. Після відбуття 4-місячного ув'язнення переїхав у Будапешт, де був заарештований за такий же злочин і висланий з Угорщини. Свої злочини виправдовував анархістськими переконаннями. У 1910-14 жив у Парижі. На поч. Першої світової війни 1914-18 вступив у французький іноземний легіон. У 1916 внаслідок поранення був демобілізований. У серпні 1917 повернувся у Росію.
      Після жовтневого перевороту Шварцбард вступив до Червоної армії, брав участь у військових операціях в Україні. У 1920 повернувся в Париж, де відкрив магазин для продажу годинників та ювелірних виробів. Продовжував брати участь в анархокомуністичній організації. 25.5.1926 застрелив у Парижі С.Петлюру. Судовий процес, який проходив у жовтні 1927 у Парижі, завершився виправданням Шварцбарда (див. Шварцбарда процес 1927). У 1934 надрукував спогади "Іnеm Loyf fun Yoren" ("Життя героя").
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2006.09.23 | SpokusXalepniy

        Муму запитує

        stefan пише:
        > Судовий процес, який проходив у жовтні 1927 у Парижі, завершився виправданням Шварцбарда
        Чому?
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2006.09.23 | толя дейнека

          Re: відповідає .. Аріель Шарон!

          ніхто в світі не має права судити жидів
          жиди мають право судити всіх
          - Аріель Шарон в інтерв'ю БіБіСі

          Шварцбард виправдовувався тим, що він вважав Петлюру винним в єврейських погромах на Україні протягом визвольної війни (або громадянської війни). До цього за звичною схемою підключилися всі жидівські і ліві організації, підняли хай.
          Такий от узаконений законом ходить по вулиці - прокурор, суддя і кат в одній особі.
          Ресторан пограбувати, людину вбити - будь ласка.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2006.09.24 | stefan

            толя дейнека, мабуть, правий

            гебреї давно відвоювали собі право на "геноцид під час 2-ї світової війни".Німеччина виплатила і продовжує виплачувати великі кошти "жертвам
            геноциду" - жидам.
            Українцям, які не менш постраждали в роки війни, ФРН виплатила якісь мізерні кошти одноразово і - кінець.
            Мій батько 4 роки відбув в таборі та на примусових роботах в Австрії так і ні пфенінга не одержав компенсації, помер раніше ніж почали виплачувати.А діти не мають права одержати компенсацію: "лихо закручен сюжет".
            А чому таку слабу мають українці компенсацію?
            -Бо дуже слабоактивні на міжнародній арені.
            Якби українські нардепи,дипломати та журналісти підняли "хай" на весь світ, як жиди, то і результат був би "на ліцо".
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2006.09.24 | толя дейнека

              Re: скоріше не погоджуся

              хоч я не фахівець у цих питаннях, але мені зовсім не до вподоби робити з війни гешефт заднім числом на жидівський манер.

              раз така біда як війна сталася і закінчилася, найкрищим виходом було б найскоріше перегорнути ті сторінки, і підписати в стислий термін мирні угоди, щоб жити і рухатися далі. Мирний договір має накладати умови на сторони, але не весіти зашморгом на шиї, як Версальська угода, яка зрештою вийшла боком ініціаторам. А ідеальним завершенням війни була публічна страта паліїв війни Гітлера, Сталіна, Черчиля і Рузвельта. Щоб надалі жодній собаці війни неповадно було.
              згорнути/розгорнути гілку відповідей
              • 2006.09.24 | stefan

                Re: скоріше не погоджуся

                толя дейнека пише:
                > А ідеальним завершенням війни була публічна страта паліїв війни Гітлера, Сталіна, Черчиля і Рузвельта. Щоб надалі жодній собаці війни неповадно було.
                ***
                Черчиль і Рузвельт палії війни?
                в одній купі з Сталіном і Гітлером...
                ???
                згорнути/розгорнути гілку відповідей
                • 2006.09.24 | толя дейнека

                  Re: так, погоджуся зкорегувати

                  Рузвельт встиг померти своєю смертю наприкінці, але Трумен встиг заслужити на шибеницю навіть за такий короткий час.
                  Не треба робити круглі очі, і Британія і США переслідували у війні свої імперські цілі, там нема чого шукати янголів.
                  до речі, ви знаєте, що _основною_ умовою вступу США у війну на боці Британії був розпуск колоніальної імперії після війни? Американським хижакам було вже тісно в Америках і вони прагнули весь світ.

                  Якби всі чильники світових держав одержали по мотузці на шиї за розв'язану ними війну з мільйонами загиблих, світ став би кращим. І тіж самі імперські персонажі не вели б нескінчених воєн по тому.
        • 2006.09.24 | stefan

          Шварцбарда процес

          Шварцбарда процес
          http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%86%D0%B1%D0%B0%D1%80%D0%B4%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81

          Шварцбарда процес, відбувся 18 — 26.10. 1927 перед трибуналом Сени у Парижі проти Самуїла-Шльоми Шварцбарда (Samuel-Sholom Schwarzbard), вбивника С. Петлюри. Шварцбард (1886 — 1938), єврей родом з Ізмаїлу (Бесарабія, сам твердив, що родом з Смоленську), під час першої світової війни був у франц. Чужинецькому Леґіоні, 1917 повернувся на Україну, вступив до Червоної ґвардії в Одесі. У 1920 повернувся до Парижу, де 25. 5. 1926 убив С. Петлюру під претекстом помсти за погроми.
          Ш. п. євр. сторона перетворила на оскарження українців у антисемітизмі, а Армію УНР у погромах, що мали місце на Україні, роблячи відповідальним за них Гол. Отамана С. Петлюру. Євр. комітет видав документи про погроми: «Les Pogromes en Ukraine sous les Gouvernements Ukrainians (1917 — 1920). Apergu historique et documents» (Париж, 1927), за ред. Л. Моцкіна, І. Шехтмана, І. Черіковера й Н. Цацкіса, а тенденційна кн. Б. Лекаша (В. Lecache, «Quand Israël meurt...», 1927) сприяла поширенню антиукр. настроїв у Франції. Укр. сторона опублікувала документи («Documents sur les pogromes en Ukraine et l'assassinat de Simon Petlura a Paris. 1917 — 1921 — 1926», 1927), підготовані комісією на чолі з В. Прокоповичем і А. Яковлевим, в яких на основі розпорядків, наказів і проклямацій С. Петлюри представлено його ставлення до єврейського питання, зокрема до погромів. Обидві кн. документів були часто цитовані на процесі.
          Вирішальну ролю у процесі відограв своєю аґресивною поставою оборонець Шварцбарда — адвокат А. Торез (Torres). Свідками оборони були Ж. Кесел, Л. Блюм, І. Черіковер, Шльосберґ, А. Ревуцький. Проти обвинувачення С. Петлюри виступали адвокати А. Вілльм, В. Кампінчі, Познанський, а також свідки: В. Прокопович, О. Шульгін, Я. Токаржевський-Карашевич, Микола Шаповал, О. Удовиченко, М. Шумицький, О. Доценко. Свідки боронили тезу, що Шварцбард був знаряддям большевиків і виконав замах при допомозі больш. агентів; прихильні Петлюрі свідчення подали С. Ґольдельман, А. Марґолін, Жаботинський. Гол. прокурор Рейно (Raynaud) об'єктивно представив події на Україні за доби революції. Під тиском штучно витвореної дезінформації у пресі й на процесі присяжні відповіли на питання гол. суду, що «Шварцбард не винен у тому, що стріляв у С. Петлюру й поранив його». Шварцбард був звільнений. Помер у Півд. Африці.
          Більшість євреїв уважали Шварцбарда за нац. героя, месника за кривди, що їм вчинено на Україні. Однак є також багато євреїв, які згідні з українцями, що Шварцбард був зброєю в руках большевиків, а акція довкруги вбивства С. Петлюри викликала ворожнечу між євр. й укр. народами. Цей процес став поштовхом до заснування у Франції Міжнародної ліґи проти расизму й антисемітизму (Ligue Internationale contre le Racisme et l'Antisémitisme).

          Література: Sténogramme Cour d'Assises de la Seine. Audiences du 18 Octobre 1927 au 26 Octobre 1927. Presidence de M. le Conseiller Flory. Fascicules № 1-11.

          А. Жуковський
  • 2006.09.23 | stefan

    Історія (Форум) поставив лінк(л)

    Убивства українських політичних і культурних діячів
    http://www2.maidan.org.ua/news/view.php3?bn=maidan_hist&key=1158992435&first=1158992435&last=1139791166
  • 2006.09.24 | Олег

    Це факт. Проти України чиниться терор і геноцид!

  • 2006.09.24 | kotygoroshko

    Скнилів

    чи маєте якусь інформацію про відношення спецслужб Росії до падіння літака, внаслідок чого було порізано на шматки близько 70 людей?
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2006.09.25 | olexandr

      Re: Скнилів

      24-09-2006 23:54, kotygoroshko Скнилів
      >
      > чи маєте якусь інформацію про відношення спецслужб Росії до падіння літака,
      > внаслідок чого було порізано на шматки близько 70 людей?

      У мене нема ніякої такої інформації, до якої б не мали доступу усі бажаючі.

      Олександр Франчук
      http://www.geocities.com/olexandr


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2019. Сайт розповсюджується згідно GNU Free Documentation License.
Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua