МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Луценку! Кому потрібна безпритульна дитина?

10/13/2006 | Юрій Київський
Багато нам доводиться чути і бачити з засобів масової інформації, пафосні заклики про те, щоб зверталися до міліції, що міліція прийде на допомогу, щоб повідомляли міліцію про порушення законів, як це прийнято в цивілізованих країнах.

Що відбувається на справді? Чуємо лише обіцянки міністра, та бачимо, як слова розходяться з ділом. Якщо на початку роботи нинішнього міністра Луценка були зрушення, була надія на позитивні зміни, коли з своїх посад тікали перевертні на пенсію, звільнялися з органів за власним бажанням, сідали на лави підсудних, то зараз, як кажуть „все вернулось на круги своя”. В країні безвладдя, та беззаконня. Але не тільки про міліцію зараз.

Є в Києві декілька досить незвичайних нічних закладів відпочинку. Різниця цих нічних клубів від інших, полягає в тому, що це клуби для публіки з нестандартною сексуальною орієнтацією. І може, хай би вони були, як вони є в інших країнах, якби не одне но... Ширмою, за якою ховається нібито звичайний клуб, на справді відбуваються страшні речі. І, напевно, те що стало відомо мені, мабуть далеко не все, що в дійсності там є.

З приватних джерел, до мене, надійшла жахлива інформація, про те, що в одному з таких закладів (в Києві їх три), та біля нього знаходяться хлопчики від 14 до 16 років, з якими можна про все домовитися.

Вирішивши перевірити цю інформацію, близько 22 – ї години в п’ятницю, я прийшов за наданою мені адресою: вул.. Марії Заньковецької, 6, клуб нетрадиційної сексуальної орієнтації „Помада”, та побачив все своїми очима.

Центр Києва. П’ятдесят метрів від Пасажу. На вулиці, біля, з першого погляду, непримітних скляних дверей, за якими дзеркальні сходи у підвальне приміщення будинку за вищевказаною адресою, стояв просто вдягнутий хлопчинка років 15, та розмовляв про щось з чоловіком. Обминувши їх, я спустився вниз. За аркою, мене зустрів міцної статури охоронець, та запитав, чи знаю я що це за клуб. Відповів що знаю і він показав, що я можу проходити далі.

Декілька великих залів, слабке освітлення, музика. Людей ще не багато, сидять за столиками, спілкуються. Більшість приходить сюди пізніше, десь з дванадцятої. Найбільше всього людей з п’ятниці на суботу, та з суботи на неділю. Саме в ці дні найчастіше, знаходяться біля клубу, та проходять до клубу неповнолітні. За одним з столиків помічаю, що сидить один хлопчинка не більше 15 років, на столі стоїть коктейль, напевно, алкогольний, лежать дорогі цигарки. Вирішив поспілкуватися з адміністратором. Декілька загальних запитань, дізнаюсь, що адміністратора звати Анатолій, показую на хлопчину, та питаю, хто це. Відповідь вразила: „Та вони тут частенько”. Не витримався, та питаю: „Що він тут робить? Це ж дитина. Йому навіть 16 немає”. Анатолій вже з підозрою подивився на мене і каже: „У нас нічний клуб, фейс контроль, але паспорт ми ні в кого не перевіряємо”.

- „А що хіба не видно що це дитина? Хіба дозволено перебування дітей такого віку у нічних клубах, та продавати їм спиртні напої?”. „А якщо міліція прийде?”- запитую в нього.

- „Ми найдемо, що сказати”, - дратливо відповідає Анатолій, та мовчки відходить від мене. Через хвилину, охоронець, що впустив мене до клубу, сказав щось хлопцю і той пішов у напрямку до виходу.

Хлопчина, піднявшись дзеркальними сходами, зупинився біля входу в клуб, проводжаючи поглядами кожного, хто заходив в клуб. Лишив цей заклад і я. Хлопця, що стояв п’ятнадцятьма хвилинами раніше, вже не було.

Підійшовши до нього, питаю, що він тут робить. Хлопчина оживився, зконцентрував свою увагу на мені, та відповів, що він тут знайомиться з геями, спілкується, бо йому це цікаво, майже всіх постійних відвідувачів знає, та всі знають його. Ми розговорилися. Той розповів, що має батьків, але вже декілька років не живе вдома. Що найчастіше, приходить сюди в ніч з п’ятниці на суботу, та з суботи на неділю. Найбільше людей саме в ці дні, та приходять забезпечені люди, хто в будні зайнятий, в будні таких мало. Але, буває, що він приходить сюди і серед тижня. На пропозицію піти звідти, запитав, чи дам я йому гроші, коли почув, що нагодую його в кафе, категорично відмовився від пропозиції і сказав, що у нього тут важливі справи, він не голодний зараз і має дочекатися потрібну для нього людину.

Далі мене вразила міліція. Я подзвонив в міліцію, та розповів, що біля гей-клубу знаходяться неповнолітні. Вислухавши мене, черговий міліціонер, який дуже нерозбірливо представився, запитав у мене: „А хто їх звідти буде забирати?!”.

- „А що, хіба то не ваш обов’язок? Ви ж в усіх засобах масової інформації просите повідомляти про безпритульних дітей, про злочини, про порушення законів”. Після цього, міліціонер відповів, що міліція буде. Через 30 хвилин підішли двоє ППСників, попросили хлопця пройти з ними, відвели хлопчину в сторону метрів за 100 в напрямку відділку міліції, який до речі знаходиться поруч, хвилин 5 пішки, поговорили, та пішли далі. Хлопець повернувся знову до входу в клуб, та через 30-40 хвилин вже сідав в таксі з чоловіком.

Я розумію, що наше суспільство дедалі більше втрачає принципи елементарної порядності та моралі, що молодь деградує під впливом алкоголю та наркотиків, але ті враження, що мені довелося побачити того вечора в п’ятницю, дуже важко передати нормативними словами. Хто хоче переконатися сам, може прийти на вул.. Марії Заньковецької, 6 з п’ятниці на суботу, або з суботи на неділю, та побачити, як відбувається розпуста в серці міста. Шановні колеги журналісти! Не лишайтеся осторонь. Не проходьте повз цього місця в самому центрі Києва, не мовчить.

Пане Луценку! Вже багато було сказано про роботу міліції, але, розумієте, нічого не змінилося.

З того ж приватного джерела, я дізнався більше про цей клуб. Виявляється, що бармени та офіціанти там працюють не тільки нелегально (серед обслуговуючого персоналу є громадяни близького зарубіжжя, без дозволу на роботу в Україні), в них навіть немає санітарних книжок. І це закономірно. Оскільки нехтується Закон в одному, якщо адміністрація клубу вбачає вигоду, або зберігає мовчазну згоду з присутністю неповнолітніх в закладі, де Законом забороняється присутність осіб до 21 року, то там обов’язково присутня ціла низка порушень. А можливо там все набагато складніше і адміністрація сприяє в розпусті, або в тому є їхній інтерес. Хто прийде вночі перевіряти легальність роботи цього закладу, та законність того, що взагалі в ньому відбувається? Звичайно, що є органи яки саме призначені для нагляду та контролю. Але про роботу одного з таких органів вже згадано мною вище. Можливо, хтось з працівників цих органів ходить туди, але хто ж може відкрито про те сказати.

Дивіться пильно за своїми дітьми, тому що поки, розраховувати на дотримання законності, та належний контроль збоку відповідних установ за діяльністю цих „бізнесменів”, ми не можемо!

Відповіді

  • 2006.10.13 | Bogdan

    Re: Луценку! Кому потрібна безпритульна дитина?

    Kolu v Ukrayina budwe dotrumuvatusya zakoniv? Te, pro shyo napusav avtor statti- ye jahluvo. Zdorovum gluzdom ne zrozumilo, dlya chogo ta miliciya v Ukraini isnuye?


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2018. Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua