МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Мартинюк від імені України відмовив у підтримці друзям-грузинам

10/16/2006 | Мінор
Прикро, але скандал відбувся на засіданні ГУАМ, організації, яка була створена саме для взаємної допомоги України, Грузії, Азербайджану і Молдови за умов економічного та політичного тиску з боку Росії. І хоч таке формулювання завдань не прописано у жодному із установчих документів, та всі розуміли, що в рамках ГУАМ Україна організовує своєрідну „самооборону” від зазіхань Москви.

Комуніст, віце-спікер Адам Мартинюк говорив від імені України в організації, яка була утворена не його партією і нібито діяв за межами своєї компетенції. Однак оскільки мова йшла саме про реакцію саміту ГУАМ, де українську делегацію очолював саме Мартинюк, він зробив усе щоб показати Ющенку його місце і скористатися своїми тимчасовими можливостями у зовнішньополітичній сфері.

Грузинський спікер Ніно Бурджанадзе закликала ГУАМ схвалити заяву, яка б засуджувала вияви ксенофобії проти грузинів на території Росії. У відповідь наші парламентарії послались на складну економічну ситуацію, - розповідає БіБіСі.

Що ж, більш ганебного і принизливого формулювання для України годі й шукати. Чимось це нагадує небажання союзників Чехії виступити на її підтримку після анексії Судетської області Гітлером у 1938 році. Але тоді все ж таки мова йшла про таємну Мюнхенську змову і західні союзники не розписувалась у власному безсиллі публічно. Тепер - Україна відмовилася підтримати союзників на Кавказі, заявивши привселюдно про обмін національних інтересів на ковбасу.

„Спробуй вино свободи, - грузинське вино заборонене у Росії”, - така реклама грузинських вин і досі висить у Києві вже понад півроку, з‘явившись напередодні візиту грузинського Президента Саакашвілі. Як виявляється дружні поплескування по плечу, презентація книги його дружини, море посмішок і початок бізнесових контрактів – все це може бути перекреслене на догоду представника партії, яка ледве подолала 3% бар‘єр і має найменше представництво в парламенті.

Чи буде мовчати український Президент у ситуації, коли віце-спікер Верховної Ради дозволив собі демарш, який перекреслює політику цілої держави?

Тим часом, не викликає сумнівів, що рішення української делегації на ГУАМ є наслідком протистояння між парламентом і Президентом, яке переживає Україна в останні дні.

Варто нагадати, що питання, хто буде контролювати зовнішню політику України, було ключовим для нинішнього спікера Олександра Мороза ще у 1994 році, коли під його керівництвом парламент уперше схвалив Основи зовнішньої політики. Пізніше, після прийняття Конституції в редакції 1996 року, керівництво у зовнішньополітичній сфері повністю відійшло до компетенції Президента.

В акурат перед відкриттям Самміту ГУАМ в Кишиневі, ряд депутатів правлячої коаліції розпочали дискусію на тлі грузино-російських подій, вирішуючи хто головніший в Україні в питаннях зовнішньої політики. Те, що нібито розрізнені виступи в пресі є скоординованою компанією підтвердила заява Віктора Януковича у Донецьку від 29 вересня: „Зараз у парламенті створено коаліцію, що взяла на себе відповідальність за формування основ внутрішньої і зовнішньої політики держави. У найближчий час ці питання будуть розглядатися в парламенті, і основи внутрішньої і зовнішньої політики будуть визначені”.

Як бачимо, Адам Мартинюк діяв в межах одного сценарію - перетягування до парламенту ще одного кусня президентської влади. Зрештою, навіть, якщо Основи зовнішньої політики схвалюються в парламенті, то це ще не значить, що до парламенту переходить і оперативний контроль.

Але Президента позбавляють влади з методичністю відбійного молотка, який щосекунди гамселить у напрямку слабких місць.

Це відбувається без огляду на те, що згідно статті 106 Конституції України саме Президент координує зовнішньо-політичну діяльність. Такий підхід дозволяє зберегти стабільність (тяглість) зовнішньо-політичного курсу незалежно від результатів парламентських виборів та приходу нового уряду. Тим часом після утворення Антикризової коаліції з

Відповіді

  • 2006.10.17 | Мінор

    Відредагований варіант статті та коментар учасника подій

    Мартинюк від імені України відмовив у підтримці друзям-грузинам

    Віктор Уколов

    Прикро, але скандал відбувся на засіданні ГУАМ, організації, яка була створена саме для взаємної допомоги України, Грузії, Азербайджану і Молдови за умов економічного та політичного тиску з боку Росії. І хоч таке формулювання завдань не прописано у жодному із установчих документів, та всі розуміли, що в рамках ГУАМ Україна організовує своєрідну „самооборону” від зазіхань Москви.

    Спікер грузинського парламенту Ніно Бурджанадзе звернулася із закликом засудити факти ксенофобії по відношенню до грузинів в Росії: „Сегодня это грузины. Вчера это были евреи. Завтра это могут быть молдаване, азербайджанцы или украинцы. Мы должны адекватно ответить на эту ситуацию. Я думаю, что Российская Федерация должна в первую очередь решить проблему ксенофобии. Это многонациональная страна”. У відповідь, Бюро Парламентської Асамблеї ГУАМ відмовило лідеру грузинського парламенту у підтримці. За Україну у цьому органі голосував Адам Мартинюк.

    Діючи від імені України в організації, яка була утворена не його партією, комуніст, віце-спікер Адам Мартинюк нібито діяв за межами своєї компетенції. Однак мова йшла саме про реакцію Парламентської асамблеї ГУАМ, де він очолював українську делегацію, то ж наш віце-спікер зробив усе щоб скористатися своїми тимчасовими можливостями у зовнішньополітичній сфері.

    Ганебно, але відмовляючи у підтримці грузинським друзям, парламентарії послались на складну економічну ситуацію в переддень початку зими.

    Що ж, більш принизливого формулювання для України годі й шукати. Чимось це нагадує небажання союзників Чехії виступити на її підтримку після анексії Судетської області Гітлером у 1938 році. Але тоді все ж таки мова йшла про таємну Мюнхенську змову і західні союзники не розписувалась у власному безсиллі публічно. Тепер - Україна відмовилася підтримати союзників на Кавказі, заявивши привселюдно про обмін національних інтересів на ковбасу.

    „Спробуй вино свободи, - грузинське вино заборонене у Росії”, - така реклама грузинських вин і досі висить у Києві вже понад півроку, з‘явившись напередодні візиту грузинського Президента Саакашвілі. Як виявляється дружні поплескування по плечу, презентація книги його дружини, море посмішок і початок бізнесових контрактів – все це може бути перекреслене на догоду представника партії, яка ледве подолала 3% бар‘єр і має найменше представництво в парламенті.

    Чи буде мовчати український Президент у ситуації, коли віце-спікер Верховної Ради дозволив собі політичний демарш, який перекреслює політику цілої держави?

    Тим часом, не викликає сумнівів, що рішення керівника української делегації на ГУАМ є наслідком протистояння між парламентом і Президентом, яке переживає Україна в останні дні.
    Варто нагадати, що питання, хто буде контролювати зовнішню політику України, було ключовим для нинішнього спікера Олександра Мороза ще у 1994 році, коли під його керівництвом парламент уперше схвалив Основи зовнішньої політики. Пізніше, після прийняття Конституції в редакції 1996 року, керівництво у зовнішньополітичній сфері повністю відійшло до компетенції Президента.

    В акурат перед відкриттям Самміту ГУАМ в Кишиневі, ряд депутатів правлячої коаліції розпочали дискусію на тлі грузино-російських подій, вирішуючи хто головніший в Україні в питаннях зовнішньої політики. Те, що нібито розрізнені виступи в пресі є скоординованою компанією підтвердила заява Віктора Януковича у Донецьку від 29 вересня: „Зараз у парламенті створено коаліцію, що взяла на себе відповідальність за формування основ внутрішньої і зовнішньої політики держави. У найближчий час ці питання будуть розглядатися в парламенті, і основи внутрішньої і зовнішньої політики будуть визначені”.

    Як бачимо, що Адам Мартинюк діяв в межах одного сценарію - перетягування до парламенту ще одного кусня президентської влади.
    Зрештою, навіть, якщо Основи зовнішньої політики схвалюються в парламенті, то це ще не значить, що до парламенту переходить і оперативний контроль. Але Президента позбавляють влади з методичністю відбійного молотка, який щосекунди гамселить у напрямку слабких місць.

    Це відбувається без огляду на те, що згідно статті 106 Конституції України саме Президент координує зовнішньополітичну діяльність. Такий підхід дозволяє зберегти стабільність (тяглість) зовнішньополітичного курсу незалежно від результатів парламентських виборів та приходу нового уряду. Тим часом після утворення Антикризової коаліції зовнішня політика перетворилася на поле для з‘ясування стосунків між Урядом та Президентом.

    Перша пташка, брюссельська заява Януковича, вже коштувала Україні запрошення на прибалтійський самміт Альянсу. Теперішній демарш віце-спікера не тільки йде у розріз з попередніми заявами Президента, але й може серйозно послабити і Україну, і сам ГУАМ, продемонструвавши відсутність взаємовиручки серед країн, що до нього входять.

    Ще більш тривожним дзвінком таке рішення України відлунить в Тбілісі, який очевидно розраховував на підтримку Києва. Тепер Росія отримала своєрідну публічну сатисфакцію і може і далі складати списки грузинських дітей в школах, грузинського бізнесу у податкових та пояснювати, що кавказців не люблять навіть у Києві, а не тільки в Москві.

    Розповідає член української парламентської делегації Роман Забзалюк (БЮТ):

    Рішення про підтримку заяви Ніно Бурджанадзе взагалі не виносилося на голосування Парламентської Асамблеї. Бюро Асамблеї, до якого входять керівники делегацій (від України був Адам Мартинюк) вирішило відхилити це питання без голосування. Ми зробили все що змогли – я та два депутати від Нашої України у подальших дебатах на одному комітетів Асамблеї заявили про свою особливу думку.
  • 2006.10.17 | Нестор

    А який ідіот дозволив йому виступати від імені України?



Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2018. Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua