А офтальмолога викликали?
10/18/2006 | Богдан Казка
Спершу процитую це унікальне повідомлення повністю:
"На Софийской площади в Киеве прошла акция, посвященная 64-ой годовщине создания Украинской патриотической армии. Организаторы акции призвали всех участников акции принять в воскресенье участие в панихиде по одному из активистов УПА Степану Бандере".
Ви, звичайно, подумаєте, що це - чи московський, чи, швидше, новисибірський сайт, тобто такий, який робиться людьми, котрі щось знають про Україну тільки з переказів та книжок (називав же один красноярський автор борців за незалежність України з очевидним співчуттям до до них "Пётр Мазепа" та "Семён Бандера"). Ні, це сайт зі славним ім`ям "Кияни", який входить у групу сайтів "Обоз". І про "Украинскую патриотическую армию" та "активиста УПА Степану Бандеру" (КИЯНИобоз) пишуть люди, які є громадянами України, які вважають себе журналістами і які працюють задля того, щоб подати мешканцям столиці об`єктивну інформацію!!!
Хоча, звичайно, це зробив безіменний журналіст, завжди можна сказати, що перед компьютером сиділа дівчинка-стажистка, яка ще нічого не навчилася (хоча як людина з бодай однією клепкою в голові може не знати, як розшифровується словосполучення "УПА", якщо розмови про цю армію у ці дні точаться по всіх теле- та радіоканалах, я уявити не можу). Але коли у тих же "Киянах" публікується стаття відомого журналіста Володимира Заманського про події 14 жовтня у Києві під назвою "СС Галичина" і "СМЕРШ" зійшлися у вуличному бою" (КИЯНИобоз), дуже хочеться голосно покликати офтальмолога. Не до себе, а до видавців і редакторів сайту. Бо ж у людей очевидна аберрація зору.
Найперше, до цього дня абревіатура СМЕРШ завжди і всюди писалася без лапок - як НКВД-НКВС, КГБ-КДБ, ГПУ, ЧК і так далі. Якщо людина написала це слово в лапках, вона тим самим уже виявила свою абсолютну некомпетентність у тому предметі, про який пише. Що і підтверджує весь текст Володимира Заманського. Заздалегідь прошу вибачення за великі цитати, але вони тут потрібні:
"Скільки люди пам'ятатимуть про УПА і КПРС, стільки вони по-різному будуть оцінювати їхню роль у своїй історії. Бо якщо для нас Чингісхан персонаж негативний, то для Монголії він народний герой. І скільки б ми не ворушили історичні документи, обов'язково знайдеться яйцеголовий мудрець, який на пальцях доведе, що оцей був не кат, а жертва, а отой – навпаки. Правда полягає в тому, що 14 жовтня ветерани УПА і КПРС мали б сидіти вдома, аби не виходили на Хрещатик чотири тисячі міліціонерів, яким треба злодіїв та хуліганів ловити, а не розбороняти войовничих пенсіонерів".
Що не речення - то відверта нісенітниця. Для кого це "для нас" Чингісхан персонаж негативний? Що він зробив нам і нашим предкам? Він до Русі не дійшов, міст наших пращурів не палив, у рабство не продавав. Чінгісхан виступає "ворогом народу" у російській імперській та радянській - не менш імперській - міфології, а до української історії він має відношення не більше, ніж, припустимо, Морган, Дрейк, Флінт та інші уславлені пірати. Правда, була битва на Калці, де руські князі зазнали тяжкої поразки від Чингісових полководців Джебе та Субуде. Але хто винен у тій поразці? Пихаті князі, які не могли домовитися, хто з них головний начальник і не дуже напружували себе у бою. Та й битва відбулася поза територією Русі, у половецькому степу. Руські ж міста значно успішніше за зовнішніх ворогів палили і грабували свої...
І, до речі, при чому тут аналогія з Чінгісханом? Якщо прийняти її, то вийде, що Україні живе два народи: одні власне українці, другі - чи то монголи, чи то баргути, чи то тувинці. Для одного народу герої "червоні", для іншого - "жовто-блакитні". Так? І як можна порівнювати УПА з КПРС, армію з партією? Це все одно, що ставити запитання: хто сильніший, слон чи кит? Ну, а стосовно того, що ветерани УПА мусять сидіти дома 14 жовтня, у день свого свята, то чи напише Володимир Заманський, що комуністи мусять сидіти вдома 7 листопада, члени профспілок - 1 травня, а православні - 7 січня?
Що ж стосується "яйцеголових мудреців", то не так давно комісія при президенті Росії на чолі з покійним уже академіком Олександром Яковлєвим довела на основі величезного числа радянських документів, що більшовики, себто "свої", знищили 928 тисяч червоноармійців - за вироками трибуналів, вогнем загороджувальних загонів, розстрілами на полі бою за небажання виконувати божевільні накази командування і так далі. Тобто більшовики вбили у сто разів більше червоноармійців, ніж українські націоналісти. Можна, звичайно, "довести", що всі ці люди розстріляні в ім`я перемоги, але для людей, які не побували в психіатричці, тут усе зрозуміло.
Тим часом Володимир Заманський пише далі:
"А коли на Хрещатику стало пусто, російське телебачення негайно повідомило, що українська міліція захищала бандерівців. Нема жодного сумніву, що протилежна сторона так само звинуватила міліцію в тому, що вона захищала комуняк. Щоправда, технічні і творчі можливості телебачення протилежної сторони в ніякого порівняння зі стороною московською не витримують. Отже, аргументи Москви виглядали вагомішими".
За цією логікою, треба сидіти тихо, як миші під мітлою, щоб Москва не мала жодного приводу на нас образитися. Але чи стане нормальна людина, нормальна нація, нормальна країна добровільно плазувати перед ким би то не було?
"Пробачити Бабин Яр, голодомор і репресії 30-х років, пробачити мільйони життів, загублених у війнах, які треба було і можна було не допускати, – пробачити ріки невинної крові неможливо. Як неможливо пробачити й тих, хто надів німецький мундир і з німецького шмайсера стріляв у жінок і дітей". Правильно. Не можна. Але при чому тут УПА? Йдеться про німецьку поліцію. Так, були в УПА й ті, хто перед тим служив у цій поліції, можливо, і з гріхами на душі. Та значно більше колишніх поліцаїв у другій половині війни подалися до червоних партизан. Чи є це підставою для того, щоб усіх червоних партизан - як військово-політичне явище - прирівняти до есесівців?
І, до речі, не давали шмайсера поліцаям. Надто мало автоматичної зброї випускала хирлява німецька промисловість. За всю війну - близько мільйона пістолетів-кулеметів та автоматичних гвинтівок. Тому поліцаям давали звичайні гвинтівки. І воякам Вермахту в основній масі теж. А вони вже в бою добували радянські ППШ та ППД, які високо цінували.
Володимир Заманський вважає "влучним" і "ретельно продуманим", більше того - таким, що "спонукає до роздумів" запитання, яке поставили на теледиспуті на 5-му каналі українцям представники Росії: "Чи могли б українці пробачити катам Бабиного Яру, як пробачили вони колишнім бандерівцям?" Що тут "влучного"? Хіба що свідчення того, що у представлених на 5-му каналі московських головах суцільна полова. Чому це українці повинні "пробачати колишнім бандерівцям"? Що пробачати? Те, що ті боролися за незалежну Україну (а з літа 1943 року - ще й чітко визначивши, що така Україна має бути демократичною) у часи Другої світової війни? І причому кати Бабиного Яру до УПА? Одна річ - німецька поліція з етнічних українців, інша річ - українські націоналісти, яких німецька служба безпеки вже у 1941 році наказала виловлювати і страчувати (до речі, роблячи останнє і в Бабиному Яру). Речі загальновідомі (для тих, звичайно, хто вміє читати і читає не тільки "Комсомольскую правду в Украине" чи "Сегодня"). Але, схоже, на "Киянах" людей, котрі вміють читати, немає.
"Сьогодні від війська УПА, так само, як і від частин НКВС, залишилася купка старих немічних людей. Дехто відсидів своє, когось покарали безвинно, хтось покарання уник. В цьому ми будемо розбиратися роками і навряд чи будь-коли встановимо всю правду", - пише далі Володимир Заманський. І знову виявляє свою кричущу некомпетентність. У різноманітних збройних формуваннях НКВС на момент перейменування цієї установи (1946 рік) перебувало понад мільйон осіб. В УПА у 1946 році - у сто разів менше. Запитання: чи й справді від добре оснащених і добре годованих "чекістських" військ залишилася тепер тільки "купка" людей? Особливо, якщо врахувати, що український закон про ветеранів війни вважає: до категорії учасників бойових дій, котрі користуються найвищими статусними пільгами, належать "колишні військовослужбовці, особи вільнонайманого складу, а також колишні бійці винищувальних батальйонів, взводів і загонів захисту народу та інших формувань, що брали безпосередню участь у бойових операціях по ліквідації диверсійно-терористичних груп фашистської Німеччини та інших незаконних формувань і груп на території колишнього Союзу РСР". Іншими словами, ті, хто придушував повстання зеків у Воркуті, Норильську чи Кенгірі (1953-54 роки) - це за українським (???) законом - ветерани війни, а ті, кого вони тоді недобили і хто дожив до сьогодні - ні. Володимир Заманський прирівнює перших та других, не роблячи між ними різниці. Тих, проти кого було спрямоване сталінсько-беріївське "правосуддя", чи можна ставити на одну дошку з вірними сталінцями? Чи ж це не блюзнірство, коли пишеться: "Дехто відсидів своє, когось покарали безвинно, хтось покарання уник". Крім кількох десятків високопоставлених чекістів, котрі свого часу розстрілювали високопоставлених комуністів (і за це одержали по голові в часи Хрущова), покарання уникли всі енкаведисти, які тільки у повоєнні роки знищили сотні тисяч ні в чому не винних людей. Я не кажу, що в УПА всі були ангелами. Але ж асиметрія очевидна, чи не так?
І чому УПА порівнювати з НКВС? В УПА була своя служба безпеки, от давайте вести мову про неї, якщо вже говорите про чекістів. А УПА слід порівнювати з Червоною армією, і ні з ким іншим.
"Поки що ж ясно одне: нечесно й непорядно шукати правду не в тиші архівів, а у вуличній бійці, до того ж організованій з огляду на майбутні вибори. Нечесно й непорядно залучати до цієї бійки молодих людей, яким треба ще довго вчитися, аби одержати право сказати своє слово у суперечці поколінь". А це про кого говорить Володимир Заманський? Якщо про комуністів та вітренківців, то вірно. А ще, здається, билися скінхеди-нацисти (дуже підозрюю, що вони на утриманні ФСБ, бо надто вже театрально кричали "хайль"!). Ніхто інший не бився 14 жовтня. Але чому б не назвати "героїв" поіменно? Не хочеться ображати "червоних"? То так і скажіть. І немає тут жодної "суперечки поколінь". Тут фактом є зіткнення ідеологій. Більше того: прихильності до свободи і ворожості до неї.
І, нарешті, апофігей: "Адже йдеться не про те, щоб колишній есесівець і колишній смершівець обнялися у братньому пориві. Від них вимагається лише припинити колишню війну". Пане Заманський, ви до офтальмолога не зверталися? При чому тут есесівці до УПА?
І тільки не кажіть, що кількасот вояків УПА перед тим, як піти в ліс, набували бойовий вишкіл у дивізії "Галичина". Десятки тисяч упівців служили свого часу у Війську Польському, то за такою логікою існують куди більші підстави назвати УПА "польською армією". До речі, не менше, ніж дивізійників, було в УПА й колишніх вояків Червоної армії...
Й останні речення, резюме статті: "Не несіть квіти на могили німців, похованих у нашій землі. Але й не паплюжте їхні могили".
Справді: в городі бузина, у Києві дядько.
І тут уже потрібен не офтальмолог, а психоаналітик. А той й психіатр.
До речі, а як щодо тих німецьких саперів, які у вересні 1941 року врятували хоча б частину центру Києва, включно з історичними спорудами, знявши з ризиком для життя встановлені більшовиками міни? Хто заслуговує на нашу більшу повагу - Герой Радянського Союзу Іван Кудря, котрий висаджував у повітря будинки в цьому центрі, вбивши сотні киян, чи німецькі сапери, котрі рятували людей і місто?
"На Софийской площади в Киеве прошла акция, посвященная 64-ой годовщине создания Украинской патриотической армии. Организаторы акции призвали всех участников акции принять в воскресенье участие в панихиде по одному из активистов УПА Степану Бандере".
Ви, звичайно, подумаєте, що це - чи московський, чи, швидше, новисибірський сайт, тобто такий, який робиться людьми, котрі щось знають про Україну тільки з переказів та книжок (називав же один красноярський автор борців за незалежність України з очевидним співчуттям до до них "Пётр Мазепа" та "Семён Бандера"). Ні, це сайт зі славним ім`ям "Кияни", який входить у групу сайтів "Обоз". І про "Украинскую патриотическую армию" та "активиста УПА Степану Бандеру" (КИЯНИобоз) пишуть люди, які є громадянами України, які вважають себе журналістами і які працюють задля того, щоб подати мешканцям столиці об`єктивну інформацію!!!
Хоча, звичайно, це зробив безіменний журналіст, завжди можна сказати, що перед компьютером сиділа дівчинка-стажистка, яка ще нічого не навчилася (хоча як людина з бодай однією клепкою в голові може не знати, як розшифровується словосполучення "УПА", якщо розмови про цю армію у ці дні точаться по всіх теле- та радіоканалах, я уявити не можу). Але коли у тих же "Киянах" публікується стаття відомого журналіста Володимира Заманського про події 14 жовтня у Києві під назвою "СС Галичина" і "СМЕРШ" зійшлися у вуличному бою" (КИЯНИобоз), дуже хочеться голосно покликати офтальмолога. Не до себе, а до видавців і редакторів сайту. Бо ж у людей очевидна аберрація зору.
Найперше, до цього дня абревіатура СМЕРШ завжди і всюди писалася без лапок - як НКВД-НКВС, КГБ-КДБ, ГПУ, ЧК і так далі. Якщо людина написала це слово в лапках, вона тим самим уже виявила свою абсолютну некомпетентність у тому предметі, про який пише. Що і підтверджує весь текст Володимира Заманського. Заздалегідь прошу вибачення за великі цитати, але вони тут потрібні:
"Скільки люди пам'ятатимуть про УПА і КПРС, стільки вони по-різному будуть оцінювати їхню роль у своїй історії. Бо якщо для нас Чингісхан персонаж негативний, то для Монголії він народний герой. І скільки б ми не ворушили історичні документи, обов'язково знайдеться яйцеголовий мудрець, який на пальцях доведе, що оцей був не кат, а жертва, а отой – навпаки. Правда полягає в тому, що 14 жовтня ветерани УПА і КПРС мали б сидіти вдома, аби не виходили на Хрещатик чотири тисячі міліціонерів, яким треба злодіїв та хуліганів ловити, а не розбороняти войовничих пенсіонерів".
Що не речення - то відверта нісенітниця. Для кого це "для нас" Чингісхан персонаж негативний? Що він зробив нам і нашим предкам? Він до Русі не дійшов, міст наших пращурів не палив, у рабство не продавав. Чінгісхан виступає "ворогом народу" у російській імперській та радянській - не менш імперській - міфології, а до української історії він має відношення не більше, ніж, припустимо, Морган, Дрейк, Флінт та інші уславлені пірати. Правда, була битва на Калці, де руські князі зазнали тяжкої поразки від Чингісових полководців Джебе та Субуде. Але хто винен у тій поразці? Пихаті князі, які не могли домовитися, хто з них головний начальник і не дуже напружували себе у бою. Та й битва відбулася поза територією Русі, у половецькому степу. Руські ж міста значно успішніше за зовнішніх ворогів палили і грабували свої...
І, до речі, при чому тут аналогія з Чінгісханом? Якщо прийняти її, то вийде, що Україні живе два народи: одні власне українці, другі - чи то монголи, чи то баргути, чи то тувинці. Для одного народу герої "червоні", для іншого - "жовто-блакитні". Так? І як можна порівнювати УПА з КПРС, армію з партією? Це все одно, що ставити запитання: хто сильніший, слон чи кит? Ну, а стосовно того, що ветерани УПА мусять сидіти дома 14 жовтня, у день свого свята, то чи напише Володимир Заманський, що комуністи мусять сидіти вдома 7 листопада, члени профспілок - 1 травня, а православні - 7 січня?
Що ж стосується "яйцеголових мудреців", то не так давно комісія при президенті Росії на чолі з покійним уже академіком Олександром Яковлєвим довела на основі величезного числа радянських документів, що більшовики, себто "свої", знищили 928 тисяч червоноармійців - за вироками трибуналів, вогнем загороджувальних загонів, розстрілами на полі бою за небажання виконувати божевільні накази командування і так далі. Тобто більшовики вбили у сто разів більше червоноармійців, ніж українські націоналісти. Можна, звичайно, "довести", що всі ці люди розстріляні в ім`я перемоги, але для людей, які не побували в психіатричці, тут усе зрозуміло.
Тим часом Володимир Заманський пише далі:
"А коли на Хрещатику стало пусто, російське телебачення негайно повідомило, що українська міліція захищала бандерівців. Нема жодного сумніву, що протилежна сторона так само звинуватила міліцію в тому, що вона захищала комуняк. Щоправда, технічні і творчі можливості телебачення протилежної сторони в ніякого порівняння зі стороною московською не витримують. Отже, аргументи Москви виглядали вагомішими".
За цією логікою, треба сидіти тихо, як миші під мітлою, щоб Москва не мала жодного приводу на нас образитися. Але чи стане нормальна людина, нормальна нація, нормальна країна добровільно плазувати перед ким би то не було?
"Пробачити Бабин Яр, голодомор і репресії 30-х років, пробачити мільйони життів, загублених у війнах, які треба було і можна було не допускати, – пробачити ріки невинної крові неможливо. Як неможливо пробачити й тих, хто надів німецький мундир і з німецького шмайсера стріляв у жінок і дітей". Правильно. Не можна. Але при чому тут УПА? Йдеться про німецьку поліцію. Так, були в УПА й ті, хто перед тим служив у цій поліції, можливо, і з гріхами на душі. Та значно більше колишніх поліцаїв у другій половині війни подалися до червоних партизан. Чи є це підставою для того, щоб усіх червоних партизан - як військово-політичне явище - прирівняти до есесівців?
І, до речі, не давали шмайсера поліцаям. Надто мало автоматичної зброї випускала хирлява німецька промисловість. За всю війну - близько мільйона пістолетів-кулеметів та автоматичних гвинтівок. Тому поліцаям давали звичайні гвинтівки. І воякам Вермахту в основній масі теж. А вони вже в бою добували радянські ППШ та ППД, які високо цінували.
Володимир Заманський вважає "влучним" і "ретельно продуманим", більше того - таким, що "спонукає до роздумів" запитання, яке поставили на теледиспуті на 5-му каналі українцям представники Росії: "Чи могли б українці пробачити катам Бабиного Яру, як пробачили вони колишнім бандерівцям?" Що тут "влучного"? Хіба що свідчення того, що у представлених на 5-му каналі московських головах суцільна полова. Чому це українці повинні "пробачати колишнім бандерівцям"? Що пробачати? Те, що ті боролися за незалежну Україну (а з літа 1943 року - ще й чітко визначивши, що така Україна має бути демократичною) у часи Другої світової війни? І причому кати Бабиного Яру до УПА? Одна річ - німецька поліція з етнічних українців, інша річ - українські націоналісти, яких німецька служба безпеки вже у 1941 році наказала виловлювати і страчувати (до речі, роблячи останнє і в Бабиному Яру). Речі загальновідомі (для тих, звичайно, хто вміє читати і читає не тільки "Комсомольскую правду в Украине" чи "Сегодня"). Але, схоже, на "Киянах" людей, котрі вміють читати, немає.
"Сьогодні від війська УПА, так само, як і від частин НКВС, залишилася купка старих немічних людей. Дехто відсидів своє, когось покарали безвинно, хтось покарання уник. В цьому ми будемо розбиратися роками і навряд чи будь-коли встановимо всю правду", - пише далі Володимир Заманський. І знову виявляє свою кричущу некомпетентність. У різноманітних збройних формуваннях НКВС на момент перейменування цієї установи (1946 рік) перебувало понад мільйон осіб. В УПА у 1946 році - у сто разів менше. Запитання: чи й справді від добре оснащених і добре годованих "чекістських" військ залишилася тепер тільки "купка" людей? Особливо, якщо врахувати, що український закон про ветеранів війни вважає: до категорії учасників бойових дій, котрі користуються найвищими статусними пільгами, належать "колишні військовослужбовці, особи вільнонайманого складу, а також колишні бійці винищувальних батальйонів, взводів і загонів захисту народу та інших формувань, що брали безпосередню участь у бойових операціях по ліквідації диверсійно-терористичних груп фашистської Німеччини та інших незаконних формувань і груп на території колишнього Союзу РСР". Іншими словами, ті, хто придушував повстання зеків у Воркуті, Норильську чи Кенгірі (1953-54 роки) - це за українським (???) законом - ветерани війни, а ті, кого вони тоді недобили і хто дожив до сьогодні - ні. Володимир Заманський прирівнює перших та других, не роблячи між ними різниці. Тих, проти кого було спрямоване сталінсько-беріївське "правосуддя", чи можна ставити на одну дошку з вірними сталінцями? Чи ж це не блюзнірство, коли пишеться: "Дехто відсидів своє, когось покарали безвинно, хтось покарання уник". Крім кількох десятків високопоставлених чекістів, котрі свого часу розстрілювали високопоставлених комуністів (і за це одержали по голові в часи Хрущова), покарання уникли всі енкаведисти, які тільки у повоєнні роки знищили сотні тисяч ні в чому не винних людей. Я не кажу, що в УПА всі були ангелами. Але ж асиметрія очевидна, чи не так?
І чому УПА порівнювати з НКВС? В УПА була своя служба безпеки, от давайте вести мову про неї, якщо вже говорите про чекістів. А УПА слід порівнювати з Червоною армією, і ні з ким іншим.
"Поки що ж ясно одне: нечесно й непорядно шукати правду не в тиші архівів, а у вуличній бійці, до того ж організованій з огляду на майбутні вибори. Нечесно й непорядно залучати до цієї бійки молодих людей, яким треба ще довго вчитися, аби одержати право сказати своє слово у суперечці поколінь". А це про кого говорить Володимир Заманський? Якщо про комуністів та вітренківців, то вірно. А ще, здається, билися скінхеди-нацисти (дуже підозрюю, що вони на утриманні ФСБ, бо надто вже театрально кричали "хайль"!). Ніхто інший не бився 14 жовтня. Але чому б не назвати "героїв" поіменно? Не хочеться ображати "червоних"? То так і скажіть. І немає тут жодної "суперечки поколінь". Тут фактом є зіткнення ідеологій. Більше того: прихильності до свободи і ворожості до неї.
І, нарешті, апофігей: "Адже йдеться не про те, щоб колишній есесівець і колишній смершівець обнялися у братньому пориві. Від них вимагається лише припинити колишню війну". Пане Заманський, ви до офтальмолога не зверталися? При чому тут есесівці до УПА?
І тільки не кажіть, що кількасот вояків УПА перед тим, як піти в ліс, набували бойовий вишкіл у дивізії "Галичина". Десятки тисяч упівців служили свого часу у Війську Польському, то за такою логікою існують куди більші підстави назвати УПА "польською армією". До речі, не менше, ніж дивізійників, було в УПА й колишніх вояків Червоної армії...
Й останні речення, резюме статті: "Не несіть квіти на могили німців, похованих у нашій землі. Але й не паплюжте їхні могили".
Справді: в городі бузина, у Києві дядько.
І тут уже потрібен не офтальмолог, а психоаналітик. А той й психіатр.
До речі, а як щодо тих німецьких саперів, які у вересні 1941 року врятували хоча б частину центру Києва, включно з історичними спорудами, знявши з ризиком для життя встановлені більшовиками міни? Хто заслуговує на нашу більшу повагу - Герой Радянського Союзу Іван Кудря, котрий висаджував у повітря будинки в цьому центрі, вбивши сотні киян, чи німецькі сапери, котрі рятували людей і місто?
Відповіді
2006.10.18 | Нестор (Львів)
Re: А офтальмолога викликали?
Дуже файна стаття. Грунтовна й логічна, кожне твердження доводиться. Шкода лишень, що цю статтю на тих же Киянах не опубліковано. Аби всі хто прочитав Заманського мав змогу прочитати дану статтю. І порівнюючи, окрім очевидної користі збагатити свій "інструментарій" належного прочитання й аргументованої критики прочитаного. А багатьом це навіть за фахом потрібно вміти.2006.10.19 | Rurik
Re: А офтальмолога викликали?
А мені, навпаки, цей лист не сподобався. Жовчний такий, недобрий і часто некорректний. Ось хоча б на початку: "активиста УПА Степану Бандеру". А де ж це автор вичитав таке? Я такого не побачив. Нормальний відмінок: панихида по Степану, а по кому ж іще?І чого ображати журналіста?
Далі. Напевне, зайве коментувати і твердження, що по відсутності лапок в тексті можна судити про компетентність (!) опонента в предметі дискусії.
З логіки автора також випливає, що якщо Бін Ладен особисто нам, українцям, нічого поганого не зробив, то він, може, і незла людина. Може й нам потанцювати на вулицях, коли його люди черговий теракт в Америці зроблять?
А тут автор і взагалі "не догнав". Наступний абзац: "Щоправда, технічні і творчі можливості телебачення протилежної сторони в ніякого порівняння зі стороною московською не витримують. Отже, аргументи Москви виглядали вагомішими" - є очевидною іронією. І якщо вже такий нюанс не уловлюється, тут справді можна говорити про професійну некомпетентність.
Я розділяю позицію автора по відношенню до злочинців з ЧК/НКВД/КГБ: ані прощення, ані амністії, ані строків давності оті недолюдки не заслуговують.
Але в якійсь мірі я погоджуюсь і з твердженням отієї оригінальної статі, що "шукати правду... (треба) в тиші архівів". В розумінні, що правда не має бути нав'язана українській нації ані указами Президента, ані рішеннями Верховної Ради, ані тиском багатотисячних маршів сторонників однієї чи іншої сторони. Яка правда? А ота, що не "всі в УПА були ангелами", і "можливо, і з гріхами на душі". Або ота, що поодинокі грішники не в змозі затьмарити слави і подвигу патріотів - борців за визволення України. Особисто мені ясно: єдино об'єктивним рішенням проблеми буде організація міжнародної наукової комісії за участю як мінімум українців, німців, поляків і британців (оскільки Армія Крайова керувалася ними). Фахівці-історики пориються і в архівах, і опитають останніх уцілілих свідків, а далі обнародують здобутки для "всенародного обговорення" (смішно мені, пам'ять підкинула забутий совковий штамп, але нічого кращого не підвертається). І по тому - плебісцит і крапка.
Не спішіть з висновками про руку Москви, добродію, зачекайте хвильку. Коли суспільство пройде таке випробування демократією, негайно на хвилі цього успіху слід провести для паритету аналогічне дослідження КПСС/КПУ. Тут результат сумнівів не викликає: заборона шовіністичної організації, винної в геноциді і смертях мільйонів людей, пройде на ура. Пропоную читачам самим вирішити, яка є вигода від рознесення в часі двох плебісцитів.
Ну і наприкінці дозволю собі власну оцінку ситуації з визнанням УПА. Промоутери бездарно зформулювали ідею. Визнати учасниками другої світової війни? Даруйте! Визнати б і можна, але тоді доведеться визнати учасниками ... з тієї, іншої, сторони. Та ні, не повторюю я московської пропаганди! Я аналітик і тут промовляє проста логіка. Відомо, що ворог мого ворога - є мій друг. Ослабляли ж дії УПА тили Червоної Армії, хіба не так? Ну і якій воюючій стороні це було вигідно?
Тобто з учасниками війни - очевидний нонсенс. Ще більшою помилкою є претензія на визняння УПА не лише героями світової війни, але ЄДИНИМИ її героями, що є очевидним плюванням в обличчя ветеранів Червоної Армії, в купі з хамським закидом: це ще треба розібратися, яку-таку "родіну" вони захищали.
Моя думка така:
Українська Повстанська Армія в книжках по історії України має претендувати на зайняття чільного місця в розділі героїчної національно-визвольної боротьби українського народу, всіх часів. Нічого більше видумляти не слід.
Але я переконаний, це лише при умові, якщо увесь український народ переконається в тому, що такою виявилася історична Правда. А його можна переконати тільки фактами. Довго? Марудно? Легше дотиснути, пригрозити, проштовхнути через "свого" Президента чи "свій" Парламент, чи не так?
- Не так! Бо у слів "визвольна" (боротьба) і "волевиявлення" (народу) корінь - один: воля. Це саме те, за що боролись патріоти.
2006.10.18 | Большой Брат
Re: А офтальмолога викликали?
Ой, не делайте мне смешно. 1 миллион "шмайсеров" ,вернее, МР 40. На много миллионный вермахт.Гыыы! И не надо делать из уз УПА белых и пушистых. Также, как и ГэБэшников. "Ты- погань, и ты-погань" (с). Знаю не понаслышке -одного деда грохнули ГБшники, другого- бандеровцы. Ни-за-что!