МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Кожному майданівському дописувачу - повний абзац...

10/22/2006 | SpokusXalepniy
... хто буде почувати себе спроможнім кількома реченнями пояснити що це таке - рабська ідеологія.
Бо такий термін досить часто вживають, але, здається, кожен має своє розуміння що він означає.
Іншими словами, чого саме, яких рис, мали позбутися євреї на протязі життя одного покоління, коли Моісей очолив тур похід по пустелі?

Чи так - які риси заважають бувшому рабу адаптуватися в безрабському суспільстві?

Відповіді

  • 2006.10.22 | Юрій Шеляженко

    Аксіоми рабського світогляду

    1. Наді мною є Господар, від якого залежить моє життя, смерть, щастя та журба.
    2. Я зобов'язаний Йому все, Він мені не зобов'язаний нічого.
    3. Воля Господаря для мене закон, за ослухання я маю бути покараний.
    4. Нема нікого мудрішого за Господаря.
    5. Від мене нічого не залежить, я є ніщо, гідне тільки слугувати Господарю.
    6. У мене нема власності, все, що я створюю або народжую в муках, належить Йому, і Він завжди може відібрати у мене найбільш дороге за своїм свавільним бажанням.
    7. За суперечку з господарем, чи навіть просто за сумнів у його правоті, або за спробу уявити себе на місці Господаря - я маю бути винятково жорстоко покараний, бо сумнів у вищості Господаря є найгіршою провиною.

    Інакше кажучи, рабська психологія - це повне підкорення зовнішнім силам, відмова від відповідальності за себе та абсолютна аморальність.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2006.10.22 | НТВ

      Re: Аксіоми рабського світогляду

      Спокус не мучайтесь.Добро пожаловать на Донбасс-там вам все подробно расскажут.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2006.10.22 | один_козак

        Не кожен, мабуть. А тільки ті, хто схильний шукати волі.

        Бо раб не може оцінити свого рабського становища, перебуваючи в ньому. Зате, постулюючи свої погляди на влаштування суспільства, вони цю рабську психологію чудово ілюструють.
      • 2006.10.29 | дідусь

        Re: Аксіоми рабського світогляду

        НТВ пише:
        > Спокус не мучайтесь.Добро пожаловать на Донбасс-там вам все подробно расскажут.


        Причом тут Донбас, "ідейних рабів" і тут хватає.
        Рабський світогляд - це світогляд "особі" яка не впевнена сама у собі, а тому надіється не на себе, а на доброго царя.
        "Ідейний раб" - це раб, що не мріє про волю - він її боїться і навіть ненавидить (відміна кріпосного права була для багатьох лакеїв - трагедією - ну як же тепер своїм умішком без пана)- він мріє лиише про доброго царя.
        У наш час "ідейного раба" можна досить чітко помітити по лютій ненависті до ліберальних свобод, до демократії - це люди які не просто несприймають свободу - вони її ненавидять. ДАЙОШ ЦАРЯ!
        На цьому форумі таких також немало тих хто живе мрією "про доброго президента" - долой політреформу - вєрнітє власть царю-надьожє!!
        (Надьожи з нього правда, як з козла молока).
        Я не заперечую існуючі недоліки політреформи, але звідки у нас українців таке підсвідоме бажання "доброго пана", віра у те, що досить тільки його мати і все буде гут - вся надія тільки на нього - от би лише пану влади побільше - от тоді він нас холопів жаловать буде, корміть і сєчь нє вєліт.
        Звідки це в нас? - можливо від того, що майже всі ми сучасні українці - нащадки кріпаків? І генетично схильні надіятись і вірити лише в "доброго пана".
    • 2006.10.22 | SpokusXalepniy

      Вы не поняли. Надо объяснить психологию б/у рабов.

      Вы объяснили психологию раба.
      Но ведь Моисей водил евреев сорок лет по пустыни, чтобы вытравить остатки той идеологии, которая мешает ТЕКУЩЕЙ, нерабской(!!!) жизни.
      Ведь в его туристской группе не было, и не могло быть отношений раб-хозяин, т.к. уже не было хозяев и рабов.

      Итак, задача объяснить идеологию БЫВШЕГО раба в системе нерабовладельческих отношений.

      Выявленные же вами все психологические особенности значимы только при "живых" (действующих) хозяевах и рабах. Согласны?
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2006.10.22 | S.D.

        1. Поиски нового хозяина. 2. Подмена духовного материальным

    • 2006.10.22 | stefan

      Re: Аксіоми рабського світогляду

      Де-факто 100%, а де-юре майже 100%, це було в часи "направляючої ролі"
      КПСС.
    • 2006.10.22 | Вячеслав Хаврусь

      Я начальнік, ти - дурак; ти начальнік - я дурак

      Повністю погоджуюся з описом, даним Шелею, і можу ще додати від себе властивість рабської ідеології: "Я начальнік, ти - дурак; ти начальнік - я дурак". Тобто якщо я підлеглий - я сиджу в своєму лайні і не маю права вякати для користі справи, а лише приносити начальнику блага, і при цьому співати оди своєму видатному начальнику, що він дозволив працювати з ним. При цьому я потроху збираю компромат на начальника, і за вдалого збігу обставин роблю так, щоб його киданути, а самому сісти на його місце. З іншого боку, начальник теж спостерігає за своїми підлеглими і має вчасно передбачити, від кого можна очікувати підсиджування і відповідно від нього позбавитися. Цю систему я постійно спостерігаю на просторах нашої славетної НАНУ з віце-президентом-академіком Литвином на додачу, за якого проголосували 75% академіків. Тобто вони такі ж, як він. Тошнить, чесно кажучи.

      Ось в такому виді "добору" полягає основа живучості рабської системи: "побеждает подлейший".
  • 2006.10.22 | Дядя Вова

    А если можно, то добавьте своё объяснение термина «янычары»,

    чи «янучари», якщо українською. Мне тоже интересно, а то разбрасываются этим словом направо и налево. Но кто такие исторические янычары – известно, хочется узнать, что вкладываете в этот термин вы.

    Я так понимаю, что это человек, отказавшийся от культуры предков из-за страха перед новыми хозяевами.

    Но тогда в нынешней Украине – это та часть русскоязычного населения, которая добровольно и ещё повиливая при этом хвостом, переходит на украинский язык. А потом на форуме набрасывается на вчерашних «своих», либо даже проще: начинает давать интервью на улицах по-украински, в опросах записывает свою семью в украиноязычные, «как бы чего не вышло».

    Я к тому, что СЕЙЧАС использование этого термина украинскими националистами смешно и нелогично imho.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2006.10.22 | SpokusXalepniy

      Вы вышли из парадигмы.

      Дядя Вова пише:
      > чи «янучари», якщо українською.
      Насколько мне видно, на этом форуме слово "янучары" вообще не имеет первоначального значения.
      Это чисто ФОНЕТИЧЕСКИЙ сленг для обзывания команды Януковича каким-либо сокращенным (но не возвышенным) термином.
      Не очень-то этот термин и прижился. И правильно! Глуповатый и не отражает суть. Короче, уличная дразнилка, характерная для бедных кварталов. Меткости - ноль, хотя в краткости этому слову не откажешь.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2006.10.22 | ОРИШКА

        Re: Вы вышли из парадигмы.

        Биться с другими рабами не на живот, а на смерть

        Втоптать в грязь своего господина, почувствовав, что тот уже не способен властвовать.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2006.10.22 | ОРИШКА

          Ответ на замечание Спокуса

          Оп-па!

          Тогда - гулявшие с Моисеем должны были:

          а) научиться выживать и думать самим
          б) избавиться от трусости - что, в принципе, входит в а.
          в) осознать новые мотивы объединения - выживать вместе.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2006.10.22 | один_козак

            Вообще-то история о Моисее - это немножко совсем о другом.))

            Это уже политики просто образ на свой лад эксплуатируют. Хотя и не беспочвенно. Но они делают основой акцент не на том, на чем автор Исхода и Второзакония.
    • 2006.10.22 | один_козак

      Вижу, пренебрегли вы моим советом

      не ограничивать свои познания в истории поучениями "знакомых историков".

      Янычары (те самые, турецкие, исторические) служили султану не из страха, а из великого почтения. В том-то и ужас, и мерзость этого явления. Турки комплектовали войско мальчиками из сопредельных земель. Отнимали их малышами у родителей, растили "у Золотого Порога", воспитывали в них любовь к султану, к исламу, к государству, которое отняло их у матери и, возможно, убило их родителей. А по достижению определенных кондиций эти мальчики направлялись на кровавые дела в разных направлениях, зачастую - в край, где их выкрали или отняли у родных. Так отурченный парень мог встретиться в бою со своим отцом или братом, мог убить собственную мать или сестру, не помня родства.

      Так что здесь проблема лежит не в плане гордости и покорности. Тут проблема исторической памяти, памяти о корнях и родстве. Теперь понимаете, почему "свидомые" называют янычарами витренков и симоненков, которые возлюбили соседский язык и работают на удушение украинского этноса в пользу разрастания России? К стати, вы, говорят, тоже когда-то были украинцем? Не помните?
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2006.10.23 | DoctorZ

        Re: Вижу, пренебрегли вы моим советом

        У тех самых янычар в Османской империи был очень высокий социальный статус. Примерно как в Европе - дворяне, причем не какие-то захолустные, а имеено служащие королевского двора, приближнные к Высочеству. Ну а делом таких людей традиционно была война, почему-то связанная с дурацкой необходимостью иногда расплачиваться собственной жизнью за право смотреть сверху вниз на простолюдина - турецкого крестянина или там купца. Такая себе искуственно выращенная военная элита, верная правительству хотя бы потому что корней у них нет и оперется не на кого, стало быть интересы султана - их интересы.

        Меня всегда прикалывало, когда таких вот дядь-вов именуют янычарами. Те хоть и не помнят дома/корней, но все-таки ну никак не носители рабской иделогии.
    • 2006.10.22 | один_козак

      Да! Забыл о янУчарах.))

      Дядя Вова пише:
      > чи «янучари», якщо українською.

      ЯнУчары - это что українською, что по-русски. Прозвище сторонников Януковича с намёком на то же, характерное для многих из них, янЫчарство.
  • 2006.10.22 | Ukropithecus (robustus)

    Re: Кожному майданівському дописувачу - повний абзац...

    SpokusXalepniy пише:
    > Іншими словами, чого саме, яких рис, мали позбутися євреї на протязі життя одного покоління, коли Моісей очолив тур похід по пустелі?

    Коли вони стали вільними, то на них звалилась купа проблем, тому вони хотіли повернутись назад до Єгипту у рабство. Тобто хотіли проміняти свободу на гарантовану тарілку помиїв. Ось цього вони і повинні були позбутись.
  • 2006.10.22 | galarina

    "Вимагаюча поведінка" психологічна сутність

    Рабську психологію можна розглянути в таких поняттях як "соціальний паразитизм", "споживатство", "утриманство".

    Соціальний паразитизм– здатність існувати за рахунок інших. В психологічному плані прикладом соціального паразитизму може слугувати намагання самоствердитися через приниження інших;
    Споживацтво– люди, що мають подібну психологію лише використовують те, що зроблено іншими, нездатні до творчості, до продуктивної діяльності. Споживачі, зазвичай, чимось „оплачують” те, чим користуються: грошима, ресурсами, добрим ставленням, любов’ю, або навпаки, коли така людина одержала те, чого вимагала, почувається приниженою і починає мстити тому, хто їй ту послугу зробив;
    Утриманство-одна людина працює і забезпечує того або тих, хто не може цього зробити сам. Негативного відтінку утриманство набуває, коли цілком працездатна і дієздатна людина не бажає нічого робити сама і вимагає, щоб її забезпечували інші люди, держава, суспільство.

    Маю дуже велике бажання дослідити цей феномен на загальноукраїнських просторах=), шукаю грантодавця=)
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2006.10.22 | igor

      Рекомендую почитати "Цитадель" Екзюпері

      Ще "Психология влияния" Чалдини Р., "Люди в концлагере" Бруно Беттельхейма, "Психология народов и масс" Г.Лебона. Пошукайте на vapp.ru

      Як на мене то найкращий образ рабської психології є у вірші Анчар Пушкіна. Це не можна пояснити самим лише страхом. Страх є лише складовою у формуванні богоподібного образу ХАЗЯЇНА. В християнському сенсі це є великий гріх, бо відбувається підміна Бога, що поєднує безмежну могутність з безмежною любовю, пустим замінником, ідолом.
      Для натурального раба є лише одна заповідь - поклоніння і служіння ХАЗЯЇНУ. Власне саме це й виривається з християнського контексту і підноситься як абсолют.

      Важливою складовою сьогоднішнього натурального рабства є на мою думку наступні фактори і методи
      1) Економічна залежність, в сенсі відсутності засобів та навичок для самодостатнього існування протягом тривалого часу. Практично від зарплати до зарплати з дуже вузьким колом навичок і вмінь.
      2) Відсутність критичного мислення. Це формується сучасною системою освіти, орієнтованою не на розвиток процесів мислення, а на їх блокування, забивання величезними обсягами інформації.
      ЗМІ та розваги орієнтовані на стимулювання найпростіших рефлексів.
      Історична ізоляція: дітей від батьків, дідів; родини від громади; громади від нації.
      3) Формування заниженої самооцінки. Начастіше здібну людину навантажують до межі фізіологічних можливостей, уводять у стесовий стан і доводять до психологічного виснаження (детальніше читайте про моббінг і буллінг та психологічне насильство). Далі дуже просто. "Смотрите, умника строил, а сам ни на что не годен, элементарного не может"
      4) Демонстрація негативних наслідків непокори і проявів самодурства ХАЗЯЇНА. В системі рабства завжди є обєкт для такої демонстрації. Якщо непокори немає, то її просто вигадують чи притягують (не так розмовляє, вітається, дивиться). І навпаки, як правило стимулюються і ласкаються люди нікчемні, негідні, некомпетентні, що не заслуговують цього своєю діяльністю, але саме це має підкреслювати сваволю ХАЗЯЇНА. Як правило такі обєкти періодично і хаотично змінюються. Важливою ознакою таких проявів є демонстрація настрою начальників і обізнаності у цій сфері підлеглих.
      5) Ізоляція нонконформістів, обмеження їх соціального впливу, витіснення, маргіналізація.

      Звісно це лише сприяючі фактори. Конформізм чи нонконформізм значною мірою визначається генетично. Тому не зважаючи на всі балачки про перевиховання, насправді всі тоталітарні системи, а комуністична особливо і масово, знищувала нонконформістів фізично. Відбору і концентрації натуральних рабів сприяє примітивне масове колективне виробництво: шахти, сировинні виробництва, колгоспи, плантації. Цьому також сприяє відсутність конкуренції і необхідності швидкого розвитку, що дозволяє мати малоефективне управління.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2006.10.23 | galarina

        Re: Рекомендую почитати "Цитадель" Екзюпері

        Судячи зі стилю викладу, Ви займаєтесь або, принаймні, цікаветесь цим питанням? У Вас є тексти чи дослідження?

        до перелічених проявів рабської психології, думаю, можна віднести - показовий, "демонстративний" нонконформізм, коли людина на словах демонструє незгоду (критику влади, керівництва, оточення), проте в поведінковому прояві спостерігається конформність, тобто людина діє так, як сказали "розумні", керівництво (пояснюючи свою поведінку так, що "все одно від нього нічого не залежить").
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2006.10.23 | igor

          Re: Рекомендую почитати "Цитадель" Екзюпері

          Я науковець, але суто технічного напрямку. Підняте питання мене цікавить досить давно і я потрошку цим цікавлюся. Втім якихось публікацій чи систематичних досліджень немаю. В основному перетин власного досвіду, спостережень, з публікаціями. Радий що Ви цікавитесь професійно. Якщо зможу чимось бути корисним ICQ 289-505-927.
          Взагалі це тема для обговорення скоріше на форумі Філософія
  • 2006.10.22 | vvkornilov

    Re: Кожному майданівському дописувачу - повний абзац...


    У світі є лише пани і раби, немає ніяких нерабських суспільств, ніколи не існувало, і не існуватиме.

    Демократизм -- просто ще одна ідеологія.

    Больше шума и словесной мишуры, больше непонятного и наукообразного. Пусть ломают голову в поисках рациональных зерен в наших идеях, пусть ищут и находят в них то, чего там нет. Завтра мы дадим новую пищу их примитивным мозгам.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2006.10.22 | ОРИШКА

      Re: Кожному майданівському дописувачу - повний абзац...

      Глубоко-ажаемый непреметифный мосх, каждый судит из своей раковины. Не всем дано вылезть и рабства и увидеть, что это хорошо.
  • 2006.10.22 | Забойщик

    Почему именно абзац???

    Чи так - які риси заважають бувшому рабу адаптуватися в безрабському суспільстві?

    Если он БЫВШИЙ раб,то есть УЖЕ НЕ раб,то ничто ему не мешает адаптироваться в нерабском обществе.

    Однако НЕ рабское общество(имею в виду отсутствие в обществе ДОБРОВОЛЬНЫХ рабов) - это не более,чем фикция.В любом обществе этих самых ДОБРОВОЛЬНЫХ рабов хоть пруд пруди.И именно они мешают жить свободному человеку.
    Сколько у нас рабов чужого мнения (а ЧТО обо мне скажут).Одна из разновидностей - это рабы какого-либо кружка.Ещё Толстой высмеивал чувство исключительности членов какого-либо кружка (обратная сторона - добровольное рабство мнения членов этого кружка). Члены этого кружка считают своё мнение правильным, а мнения членов иных кружков - ошибочным.Хороший пример тому ВФ Майдана(да и форумов других политсайтов).Мнения коммунистов,социалистов,прушников здесь ,на ВФ,априори считаются неверными и подлежат как минимум оспариванию.А лучше осмеянию.

    Есть рабы дружбы (что очень похоже на кружковщину),рабы самоцензуры..........Перечень почти неограничен.

    Для человека свободного голос его совести важнее и слышнее,чем все иные "голоса".Поэтому у свободного человека врагов больше чем друзей.Кажется у Ф.Кривина была такая сказка:"Ньютон разложил белый свет на семь цветов.И кол-во его врагов увеличилось в семь раз.А затемь он семь цветов свёл в один пучёк и получил белый свет.Кол-во его врагов увеличилось ещё в семь раз".Такова судьба свободных людей! :(
  • 2006.10.22 | Персефона

    ви задали дуже важливе запитання

    може я таки візьму і напишу маленьку статтю, або кілька статей - от тільки весь час роботою завалена по вуха, а так - то вже кілька тижнів ношуся з думками. якщо напишу - перша буде про Гегеля, і саме про те, що ви ото запитуєте :-)

    все класно із визначенням рабської свідомості, от тільки дуже плоско. бо основна проблема - це не так визначити власне рабську свідомість, як визначити її гм... рудименти. Рудименти ці полягають в реакції, чи так званому відкиданні своєї "рабської свідомості". Насправді ж, вона продовжує працювати, просто заганяється в підпілля - де її ща важче знайти, а отже позбутися. Це цілком природний процес. Динаміку розвитку такого процесу і подолання рудиментів (на відміну від простого заперечення) дуже гарно можна прослідкувати на розвитку, на приклад, пост-колоніалізму, або навіть на різних етапах розвитку феміністичної теорії. Дуже повчально. Нам ще вчитися і вчитися.

    Мораль загалом така: меж досконалости не існує, завжди знаходяться нові і нові елементи рабської свідомості, яких треба позбуватися, і це по-своєму чудово.

    Може таки розпишу. У вівторок. Або в четвер...
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2006.10.22 | Забойщик

      Хорошее слово "рудименты"! Точное!

      Я Вам желаю удачи! Но спешить не стоит.Вопрос очень непростой.

      Вслушайтесь в себя.Нет ли у Вас такого "рудимента".Если он есть,то это не страшно,если только знаешь что ОН есть и в чём он проявляется!
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2006.10.22 | Забойщик

        P.S.Вспомним Чехова:"ПО КАПЛЕ выдавливал из себя раба."

      • 2006.10.22 | Персефона

        та в мене їх відро тих рудментів. чи вагон.

        Забойщик пише:
        > Я Вам желаю удачи! Но спешить не стоит.Вопрос очень непростой.

        А я і не поспішаю. Я вже кілька тижнів конкретно про це думаю. А загально - так вже кілька місяців :-)

        > Вслушайтесь в себя.Нет ли у Вас такого "рудимента".Если он есть,то это не страшно,если только знаешь что ОН есть и в чём он проявляется!

        Див сабдж. Вони у всіх нас є. І в мене їх є багато. І неусвідомлених значно більше, ніж усвідомлених, бо усвідомлених я намагаюся поступово позбуватися :-).
        І у Вас вони є. І в Майдану як спільноти, і в окремих майданівців. Деякі спільні, деякі протилежні, деякі просто різні...

        Тут Спокус таку золотоносну жилу надколупав, що о-го-го. :-)
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2006.10.22 | Забойщик

          Re: та в мене їх відро тих рудментів. чи вагон.

          І у Вас вони є.
          Обязательно! Никто не ангел! Я,кстати,давно занимаюсь этими рудиментами.Учился быть свободным учась смеяться над собой.И ,как мне кажется,другого пути нет. В жизни я намного насмешливее над собой,чем на Майдане. Наверное мешает отсутствие непосредственной и полной (мимика,жесты,интонации) реакции на слова.

          І в Майдану як спільноти, і в окремих майданівців. Деякі спільні, деякі протилежні, деякі просто різні...

          100%
  • 2006.10.22 | один_козак

    Якщо про Мойсея,

    то в Старому Заповіті це ясно видно. Там йшлося про "хай буде так, аби не було гірше". І кожне випробування на шляху свободи, як от м'яса давно не їли, а все тільки манну, спонукало вчорашніх рабів сумувати за Сов... Пардон, Єгиптом.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2006.10.22 | vvkornilov

      Re: Якщо про Мойсея,

      Радянський Союз -- історія. У нього були свої пани та раби.
      Я до СРСР не хочу. Хочу мати плантацію із рабами з племен-бурякоїдів:)))
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2006.10.22 | один_козак

        Знаєте, не дивує. До СДПУ(о),"Славутича",тощо, маєте відношення?

  • 2006.10.23 | DoctorZ

    Попробую пояснить

    Человек ждет, что кто-то сделает ему "хорошо": отремонтирует дороги, проведет газ/тепло. Даст ему работу. Воспитает его детей ("куда смотрит школа?"). Словом, организует его жизнь.
    Если этот "кто-то" не выполняет эти обязанности - будет втихушку ругать его, но сам не займется "барским делом". ("тебе что, больше всех надо?").

    Не, если человек не умеет организовать свою жизнь - это совсем не значит, что он раб. И сами по себе организаторы деятельности - это неплохо, ничего против них не имею. Когда их нанимают работать за деньги.
    Но взамен человек предает этому "кому-то" право распоряжаться им. (причем не в исключительных ситуациях, а всегда) - "начальству виднее". Право выбирать чем он будет заниматься и даже нужно ли ему жить.
    Вот именнно за это иностранцы, познакомишиеся как следует с психолгией "советских людей", и считают их рабами. А как еще назвать человека, кторый перкладывает ответсвенность за себя на других?

    >Чи так - які риси заважають бувшому рабу адаптуватися в безрабському суспільстві?
    Да вот те же самые -не умеет он организовать свою жизнь. Точнее даже не то, что не умеет - просто не понимет, что он должен делать это сам. Или, если проще - не отвечает за себя.
  • 2006.10.23 | DoctorZ

    Киплинг о рабах и их мышлении

    ГРЕБЕЦ ГАЛЕРЫ

    Хороша была галера: румпель был у нас резной,
    И серебряным тритоном нос украшен был стальной.
    Кандалы нам терли ноги, воздух мы хватали ртом,
    Полным ходом шла галера. Шли акулы за бортом.

    Белый хлопок мы возили, слитки золота и шерсгь,
    Сколько ниггеров отменных мы распродали - не счесть.
    Нет, галеры лучше нашей не бывало на морях,
    И вперед галеру гнали наши руки в волдырях.

    Как скотину, изнуряли нас трудом. Но в час гульбы
    Брали мы в любви и в драке все, что можно, у Судьбы
    И блаженство вырывали под предсмертный хрип других
    С той же силой, что ломали мы хребты валов морских.

    Труд губил и женщин наших, и детей, и стариков.
    За борт мы бросали мертвых, их избавив от оков.
    Мы акулам их бросали, мы до одури гребли
    И скорбеть не успевали, лишь завидовать могли.

    Но - собратья мне порукой - в мире не было людей
    Крепче, чем рабы галеры и властители морей.
    Если с курса не сбивались мы при яростных волнах -
    Человек ли, бог ли, дьявол, - что могло внушить нам страх?

    Шторм? Ну что ж, на предков наших тоже шли валы стеной,
    Но галера одолела самый страшный шторм земной.
    Скорбь? Недуги? Смерть?.. Оставьте! Да почли бы за позор
    Даже дети на галере отвечать на этот вздор.

    Но сегодня - все. С галерой счеты кончены мои.
    Имя от меня осталось - там, на бимсе, у скамьи.
    Ну а мне - свобода видеть, как с соленой синевой
    Бьются люди, [b]что свободны, кроме весел, от всего.[/b]

    Но глаза мои слезятся: непривычен яркий свет
    Лишь клеймо я заработал и оков глубокий след,
    От плетей рубцы и язвы, что вовек не заживут.
    [b]Но готов за ту же плату я продолжить тот же труд.[/b]

    И пускай твердят все громче, что недобрый час настал,
    Что накрыть галеру должен с Севера идущий вал.
    Если бунт поднимут негры, кровью палубы залив,
    Дрогнет кормчий, и галера врежется в прибрежный риф,

    Не спускайте флаг на мачте, не расходуйте ракет:
    С моря к ней придут на помощь все гребцы минувших лет
    И себя привяжут люди, чья награда - цепь и кнут,
    К оскопившей их скамейке и с веслом в руках умрут.

    Войско сильных и увечных, ссыльных, нанятых, рабов -
    Все дворцы, лачуги, тюрьмы выставят своих бойцов
    В день, когда дымится небо, палуба в огне дрожит
    И у тех, кто тушит пламя, стиснуты в зубах ножи.

    Я молю, чтоб в эту пору быть в живых мне повезло:
    Пусть дерется тот, кто молод, я приму его весло.
    И горжусь я, оставляя труд и муку за спиной,
    Что мужчины разделяли эту каторгу со мной.

    Перевод Е. Дунаевской
  • 2006.10.23 | ОРИШКА

    А я вот еще о чем подумала..

    Чем еще отличаются у нас те, кто по западную и восточную сторону от Збруча (очень условно)- разница - на одно поколение вторые дольше под Сов'єтами, а идеология КПСС гораздо более крепко засела. Первые же не считают себя преемниками морали коммунистов, Продержись СССР еще 20 лет....
    Или еще глубже смотреть, и большевизм в России просто органично наложился на "мировой уклад" и рабство так и не исчезало из голов-умов?
    А Польшу Россия особо не давила?
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2006.10.23 | igor

      Re: А я вот еще о чем подумала..

      ===================================================================
      Чем еще отличаются у нас те, кто по западную и восточную сторону от Збруча (очень условно)- разница - на одно поколение вторые дольше под Сов'єтами, а идеология КПСС гораздо более крепко засела. Первые же не считают себя преемниками морали коммунистов, Продержись СССР еще 20 лет....
      ===================================================================
      Історична память передається через три покоління. Діди - діти - внуки. Якщо рветься цей звязок то місце памяті і досвіду займають міфи чи безпамятство. Найкращими ліками від такого є прямі і відверті спогади і свідчення близьких людей. Вони просто кажуть "Не вір внучку, вони брешуть. Бо було це так ...". На західній Україні цього не сталося. А на східній пошукайте хто згадає про Махно і Отаманів, голод чи про підпільників УПА.
      ===================================================================
      Или еще глубже смотреть, и большевизм в России просто органично наложился на "мировой уклад" и рабство так и не исчезало из голов-умов?
      ===================================================================
      Вельми раджу прочитати Астольф де Кюстин "Николаевская Россия".
      Будете вражені, як мало змінилося суспільство. Звісно є проблема різної ментальності росіян і українців. В Україні село було осередком волі. Саме воно дало і козаччину і гетьманщину і махновську вольницю і УПА. Натомість російське село було опорою рабства. Бо фактично російський селянин не був кріпаком. Він був 100% рабом, що повністю був у волі свого хазяїна. На той час були навіть випадки виморювання кріпаків голодом. Річ неможлива в Україні. А от із українською знаттю, елітою були великі проблеми. В більшості вона продалася в рабство за захист від власного народу, за преференції.
      ===================================================================
      А Польшу Россия особо не давила?
      ===================================================================
      Там була шляхта, інша віра (католицька), інше письмо (латиниця) й тривала повноцінна державність. Знать і народ через збіднілу шляхту дуже тісно переплелися. З іншого боку були обширні й тісні родинні звязки з Європою, значно тісніші ніж із Росією. Прочитавши О.Кониського "Тарас Шевченко-Грушівський" був здивований тим, що в центральній Україні мовою знаті була не російська і не французька, а польська мова.
      Цікаво читати виступи Столипіна в думі з приводу політики в західних областях. Дуже відверті й прямі характеристики.
  • 2006.10.23 | пан Roller

    Re: що це таке - рабська ідеологія.

    SpokusXalepniy пише:
    > ... хто буде почувати себе спроможнім кількома реченнями пояснити що це таке - рабська ідеологія.
    > Бо такий термін досить часто вживають, але, здається, кожен має своє розуміння що він означає.
    >

    > Чи так - які риси заважають бувшому рабу адаптуватися в безрабському суспільстві?

    В древнем Риме разделяли рабов и свободных граждан Рима.Рабы являлись объектом купли продажи.Средняя стоимость раба составляла на сегодняшние цены порядка $10000. Рабы были лишены избирательного права и были обеспечены работой.

    В нынешних терминах рабская идеология описывается такими терминами как работодавец, дешевая рабочая сила (Кушнарев), популяция (Путин), занятость, рабочее место (Ющенко)

    Отличие состоит в том,что в демократическом обществе рабам предоставляются некие гражданские права, не все, а некая часть, или их видимость, оранжевая урна, и эти права гарантируются конституцией.

    Главным работодавцем выступает государство. Оно устанавливает цену рабского прожиточного минимума, то есть ценз, который определяет среднюю планку продолжительности жизни рабов.Берет на себя гарантии так званого бесплатного медицинского обеспечения, беспатного обучения, трудодня.

    Рабы не вправе рассчитывать на иные уровни оплаты кроме тех, которые им устанавливает государство.Это могут быть и просто отметки в ведомости, или купоны, отгулы.В отличие от Римского рабства государство не берет на себя отвествености за обеспечение рабов кровом, бараком, камерой.

    Задача государства поддержание рабского уровня жизни. Достигается это дифицитом работы. То есть, в обществе для рабов всегда оставляют выбор,(место для подвига), стабильный рабский труд, или отсутствие такового, отсутствие рабочих мест.

    Во многом рабский труд сегодня выполняют автоматы, роботы. Рабы заменяют роботов только на тех операциях, которые пока не роботизированы.И число таковых стремительно сокращается.В розряд рабских теперь переносятся и творческие профессии, журналист, писатель, политик, художник, идеолог, священнослужитель.Эту работу могут выполнять программы, им достаточно задать начальные условия.

    То есть, необходимость в рабском труде постепенно отмирает, поэтому число рабов, популяция, стремительно сокращается.И она, вцелом, легко регулируется, примерно как на фермерском хозяйстве, с поголовьем.

    Понятие рабская идеология подразумевает двухсторонность. То есть представление о рабстве самих рабов и тех кто ими владеет.Все это комуфлируется разними идеологическими пилюлями.В разных странах рабских труд оплачивается по разному. Это создает иллюзию выбора.

    То есть того, что раб, в демократическом обществе, свободен в выборе размеров оплаты, своего одного и того же самого труда.Что есть рабы богаче, а есть беднее.

    Что раб богатого работодавца может быть богаче иного бедного работодавца.Что есть малоимущие рабы, а есть многоимущие, которые помогут первым.

    По большому счеты и те и другие не вправе выбирать, просто в разных странах отношение к рабам разное, это зависит от исторической развитости страны и ее ресурсов.

    Материально он может быть богаче, раб. Но духовно никогда.Раб лишен испытать чувств разочарования, банкротства. Он лишен ощущения риска.

    Распоряжаться своей судьбой он не вправе.Он не вправе даже сам умереть.Этим правом владеют другие. Его судьбой, за него,всегда распоряжается кто-то другой,обезличеный, отдел кадров, центр занятости, президент, парламент, премьер, профсоюз, бандит, коммунист, националист.


    Brgds
  • 2006.10.23 | НеДохтор

    Три абзаци.

    SpokusXalepniy пише:
    > ... хто буде почувати себе спроможнім кількома реченнями пояснити що це таке - рабська ідеологія.
    > Бо такий термін досить часто вживають, але, здається, кожен має своє розуміння що він означає.
    > Іншими словами, чого саме, яких рис, мали позбутися євреї на протязі життя одного покоління, коли Моісей очолив тур похід по пустелі?
    >
    > Чи так - які риси заважають бувшому рабу адаптуватися в безрабському суспільстві?




    1. Рабу заважає його минуле.
    Звичайно і серед рабів, бувають виняткові особистості, але у своїй більшості раби залишаються рабами до кінця свого віку.
    І навіть в "безрабському" суспільстві у них буде зберігатись пошук умов наближених до рабських. Саме цей потяг до покори і можна використати для викорінення рабства через покоління.

    2. Нове рабство - бути нерабом.
    Вивести рабів з рабства можуть або нераби, або ті винятки котрих ми згадали в першому абзаці. Зробити вони це можуть саме скориставшись "рабською ідеологією" рабів, тобто рабів потрібно підкорити, примусити 40 років бути нерабами. Раби виконають свою звичайну роль - послушно будуть підкорятись волі поводирів, котрі будуть їх заставляти поводити себе так, наче вони насправді нераби.

    3. Нераби народжують вільних.
    За ці 40 років має "дозріти" нове покоління, котре не бачило своїх предків рабами. Тільке це нове покоління може неповернутись до "рабської ідеології".
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2006.10.23 | igor

      Ви намалювали картину побудови світлого

      комуністичного майбутнього :)
      Для Вас цей експеримент не є переконливим?
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2006.10.23 | НеДохтор

        Re: Ви намалювали картину побудови світлого

        igor пише:
        > Ви намалювали картину побудови світлого
        > комуністичного майбутнього :)
        > Для Вас цей експеримент не є переконливим?




        дійсно, не всяк просвітитель веде до світлого майбутнього.

        експеримент з побудови світлого комуністичного ...
        якраз вимагав великої кількості рабів і рабської праці,
        а "ми - не раби" використовувалось тільки як агітація рабів
        до рабської праці.
        тобто в цьому експерименті - повна відсутність примусу бути нерабом.


        в тих абзацах скоріш йшлося про одну із схем виходу з рабства,
        котра, як саме життя, дає шанс, а не гарантії

        і згаданий Спокусом, приклад Мойсея може бути переконливим
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2006.10.23 | igor

          Насильницька система принципово породжує

          і виховує рабство. Якраз комуністичний експеримент і є типовою спробою реалізації такої ідеї. В теорії все гарно (загляньте в маніфест і це не лукавство, це на повному серйозі), а на практиці повний пшик. Навіть Мойсей не застосовував насильницький метод. Йому довелося покластися на тривалий природній процес. Власне для цього не потрібне насилля. Бо вільна людина має масу переваг перед рабом і якщо не заважати й не винищувати вільних людей то рабство швидко втрачає переваги й стає недоречним. Лише питання часу. Тому системи, що грунтуються на рабстві докладають великих зусиль для стримування й нищення вільних людей. Наприклад у Спарті вся державна машина була лише на це й спрямована. На відміну від вільних суспільств. Саме тому й іде в Україні боротьба за Європейський вибір на противагу Азійському.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2006.10.24 | НеДохтор

            Так. Але примус буває і ненасильницьким... (+)


            Ви самі наводите приклад

            igor пише:
            > ... Саме тому й іде в Україні боротьба за Європейський вибір на противагу Азійському.


            "боротьба за Європейський вибір" - це і є пошук ненасильницького примусу,
            це спроба заставити рабів бути нерабами через входження в систему, яка буде більше примушувати (законами, громадською думкою, нормами поведінки, стандартами, пропагандою, рекламою, ....) поводити себе так як поводять себе нераби.
            Можливо через одне покоління після формального входження в Європу, рабів (і в народі, і в "еліті") стане набагато менше.


            P.S.
            Ми живемо в сучасному світі, де для примусу зовсім не обов'язковим є насилля. Примус став витонченим і для досягнення мети бити по голові не потрібно.
            Зверніть увагу, наприклад, як просто (формування світогляду та потреб через рекламу) майже всіх примусили користуватись засобами для миття посуду, хоча запросто можна обходитись як і раніше - вимити содою та висушити (бактерій на посуді залишиться не більше, ніж після якого-небудь "засобу_номер_1").
    • 2006.10.23 | Персефона

      саме так :-)

      НеДохтор пише:
      > 1. Рабу заважає його минуле.
      > Звичайно і серед рабів, бувають виняткові особистості, але у своїй більшості раби залишаються рабами до кінця свого віку.
      > І навіть в "безрабському" суспільстві у них буде зберігатись пошук умов наближених до рабських. Саме цей потяг до покори і можна використати для викорінення рабства через покоління.
      >

      угу. ви читаєте мої думки. :-)

      > 2. Нове рабство - бути нерабом.
      > Вивести рабів з рабства можуть або нераби, або ті винятки котрих ми згадали в першому абзаці. Зробити вони це можуть саме скориставшись "рабською ідеологією" рабів, тобто рабів потрібно підкорити, примусити 40 років бути нерабами. Раби виконають свою звичайну роль - послушно будуть підкорятись волі поводирів, котрі будуть їх заставляти поводити себе так, наче вони насправді нераби.
      >

      угу. не-рабу теж заваджає його минуле :-). як давно-минуле, себто рабське, так і недоминуле, себто анти-рабське.

      > 3. Нераби народжують вільних.
      > За ці 40 років має "дозріти" нове покоління, котре не бачило своїх предків рабами. Тільке це нове покоління може неповернутись до "рабської ідеології".

      зі всім згодна, тільки хочеться оте поняття поколінь розуміти не лише дослівно, але й метафорично - нехай як різні покоління самоусвідомлення, себто як динаміку розвитку ідентичності - поетапну, але яка не обов'язково вимірюється фізичними поколіннями... бо ж чекати ще 40 років - так більість з нас можуть і не дочекатися, а як і дочекаються - то вже буде пізно :-).
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2006.10.23 | igor

        Проблема не в рабській ідеології народу

        основна проблема в рабській ідеології політичної і бізнесової еліти. Подивіться, як спрацьовують рабські інстинкти по типу: та що там ми зі своєю країною, нам би хоч щось перепало зі столу великих. І це в одній із найбільших країн Європи з 40 млн населенням і невичерпними природними ресурсами. Дрібні хитренькі жадібні і брехливі раби, що не можуть вибрати чию дупу краще облизувати. За що власне й гризуться.
  • 2006.10.24 | НеДохтор

    > Энциклопедия заблуждений: мы не рабы, рабы не мы (л)

    навіяло

    після питання Спокуса, що таке "рабська ідеологія"

    захотілось також знайти хто такий "раб Божий",
    та чи не сприяє християнська релігія "рабській ідеології"


    цікаво було прочитати це:


    http://www.st-tatiana.ru/index.html?did=2750
    (Сайт храма мученицы Татианы
    Московского государственного университета им. М. В. Ломоносова)

    ------------------------------------------------------------
    Энциклопедия заблуждений: мы не рабы, рабы не мы
    Агафья Логофетова


    Мы не рабы, рабы не мы — гордо писали наши дедушки и бабушки в своих прописях. «Человек – это звучит гордо!» висело в классных комнатах наших родителей. И вот, на пороге XXI века их дети и внуки приходят в храм, и что они слышат? «Спаси от бед раби твои, Богородице…» Как же так?! Этот «человек, лишенных всех прав и средств производства и являющийся полной собственностью владельца», этот «зависимый, угнетенный человек» (словарь С. И. Ожегова и Н. Ю. Шведовой, 4-ое издание, 1999 г.) – я? Что это значит? Вот-вот, давайте разберемся: кого библейские и богослужебные тексты называют «рабом»?

    Согласно этимологическому словарю Фасмера, слово «раб» заимствовано руссским языком именно из церковнославянского. В древнерусском языке оно имело форму «роб», «робя», откуда до сих пор встречающаяся в диалектах форма множественного числа «робята». В дальнейшем в результате некоторых фонетических процессов корень «роб» превратился в «реб». Откуда современное «ребенок», «ребята» и проч.

    Теперь обратимся собственно к церковнославянскому слову: откроем словарь церковнославянского языка, например, самый популярный на сегодняшний день Полный словарь прот. Г. Дьяченко. Словом РАБЪ переводятся 2 оригинальных греческих слова (а свв. Кирилл и Мефодий и их ученики переводили именно с греческого текста Библии): οικέτης (oikėtes) и παĩς (pais). Oikėtes значит, во-первых, «домашний, домочадец» (того же корня, что и oikos «дом»); а во-вторых – «раб, слуга», во множественном числе также «челядь». Слово pais тоже имеет 2 значения: 1) в зависимости от артикля «мальчик/девица», «отрок, юноша/девушка», «сын/дочь»; 2) «мальчик, слуга, раб» (см. также словарь древнегреческого языка Вейсмана). Но вернемся к церковнославянскому слову: «рабъ, — читаем у прот. Г. Дьяченко, — обитатель, житель; слуга, невольник, раб… Иногда… сын, дочь; мальчик, юноша; молодой невольник, слуга; ученик (например, Исход гл. 21, строфа 2)». Таким образом, одним церковнославянским словом переводится целый спектр значений: от «ребенка» до «слуги» или «раба».

    Оторвемся на время от чистой лингвистики и обратимся к историко-филологическому анализу текста Библии: кто называет себя «рабом», «рабом Божиим»? Нередко подчиненные, не являющиеся собственно рабами, например, профессиональные воины (1 Царств 17: 8). Чаще – люди, хотевшие подчеркнуть свою лояльность, преданность начальнику или царю (напр., 3 Царств 1: 26; Числа 31: 49). Но в особенности «рабами Божиими» именовали себя те, кто хотел показать свою преданность не за страх, так сказать, профессиональный, а за совесть, обозначить свою готовность к послушанию (Деяния 4: 29). Так, рабом Божиим называл себя пророк Моисей (Числа 11: 11) и знаменитый царь Давид (1 Пар. 17: 16—18). Последние, потрясающие строки мне хотелось бы привести: они показывают не только отношение «раба Божия» к своему Господу, но и живую, горячую любовь Бога к своим рабам: «И пришел царь Давид, и стал пред лицем Господним, и сказал: кто я, Господи Боже, и что такое дом мой, что Ты так возвысил меня? Но и этого еще мало показалось в очах Твоих, Боже; Ты возвещаешь о доме раба Твоего вдаль, и взираешь на меня, как на человека великого, Господи Боже! Что еще может прибавить пред Тобою Давид для возвеличения раба Твоего? Ты знаешь раба Твоего!»

    И, наконец, памятуя о том, что не этимологии и разборы убеждают человека, а вдохновенное слово, приведу несколько строк из апостола Павла:

    «Ибо раб, призванный в Господе, есть свободный Господа; равно и призванный свободным, есть раб Христов» (1 Коринф. 7: 22). Христиане прошлого просто по-другому употребляли это слово – их менталитет, говоря сегодняшним языком, был другим. Поэтому и не было такой богословской проблемы «раб я или право имею?» Потому и не найти у Отцов Церкви толкований слов «раб Божий»: «византийской интеллигенции» (по меткому выражению коллег академика Сказкина, см. «История Византии», 1967 г.) была незнакома данная проблема. Ибо если «[Господь], будучи образом Божиим не почитал хищением быть равным Богу, но уничижил Себя Самого, приняв образ раба, сделавшись подобным человекам и по виду став как человек…» (Филип. 2: 6—7), то воистину «раб Божий» звучит гордо!


    --------------------------------
  • 2006.10.24 | Navigator

    Деякі ознаки: всі раби - велосипедисти

    Рабська ідеологія: вкрасти, а не заробити, збрехати, а не сказати правду, чекати чужого наказу, а не вирішувати самому, чекати допомоги від когось, а не допомагати іншим, підкорятись обставинам, а не творити їх, насмітити, а не прибрати, вірити в приємні байки, а не в неприємні факти,робити тонкий голос перед начальством, а не перед підлеглими, ширше - бути велосипедистом - давити знизу і кланятись зверху.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2006.10.28 | igor

      Невеличкі ілюстрації із життя

      В плацкарті їде дядько із кучою якихось клунків, в міру затяганий, мало доглянутий, років семидесяти віку. Житель центральної України, орієнтовно Полтавщини. Дядько реагує на новини з динаміка. Що так турбує дядька? Назалежність України. Не дослівно, але близько до тексту. Опустивши обривки інших думок.

      "Бач, незалежні стали. Думали відділяться і все буде, і нагодують і вдінуть. Шо-оо нагоду-ва-ли, наїлися! Порядку нема, робить не хочуть. Он на заході. Все покидали і на заробки поїхали. Робить не хочуть. Землі покидали, все буряном і аж деревами поросло. Не хочуть робить.
      А хочуть шоб УПА признали. Я там у 50-х служив. На посту стоїш і не знаєш чи до ранку достоїш. Убивали вони наших. До поляків хочуть. Да ті поляки такі як і вони бєздєльники. Нічого в них нема, голі й босі. То їх і прийняли у Європу. Я за бандитов голосував! За того, Януковича. Вони порядок наведуть, робить заставлять!"

      Було цікаво це слухати. Бо саме й було яскравою ілюстрацією рабської ідеології. Втім у розмову не вмішувався бо то річ марна. А слова за себе найкраще говорили самі. Обривки тих думок були на 90% пропагандистьськими штампами, що вбивалися протягом багатьох років. До болю знайомі янековські штампи, що сипалися з тих, що підходили до наметів на майдані.
      Був я недавно на західній Україні. І порадувався за людей. За кавярні в яких можна посидіти із родиною, з дітьми. За чистоту в містах, за впорядкованість, за привітність, за гарні будинки. Бо в нас, в центральній і східній Україні такі будують лише бандити. Бо чомусь наш люд, що на 80% любить бандитів, вважає за вершину крутості викинути сміття в підвал підїзду чи просто в двері ліфта, вже не кажучи про подвіря. Бо грубість стала загальною нормою як і зеківський сленг.
      Люди не надіючись на державу, на владу, на когось, їдуть чесно заробити гроші. На пристойне житло, на навчання дітей, на прожиток сімї. Їдуть в Європу, в Америку, в Москву. Легко знаходять роботу, бо працьовиті, бо майстри, бо репутація. Й везуть в Україну гроші. Гроші котрі держава не рахує. Але це гроші народу. Не отой ВНП, що на 90% складаються з мільярдів Ахметів, Пінчуків, Суркісів та іншої братви. Але саме ці гроші, зароблені важкою працею, роблять із них господарів, не рабів. Не хочуть вони за копійки працювати на братків, работать. Бо є праця а є работа. Й мій однокласник десь в Москві працює, вчить сина, годує сімю. Інший однокласник в Ню-Йорку на будівництві заробив на будинок. Майстрові люди в ціні у світі. Інший однокласник бандитом був, бандитом й залишився. В школі у бандитській шайці гроші у людей віднімав, виріс, вивчився й став грабувати по великому. Має великі статки. Та й при владі. З ПРУ.
      Крим. Рай регіонський. Нещодавно показали кримський сюжет. Три Ахмети знайшли новітній спосіб найму. Заїжджали в селище, хапали людей і заставляли тиждень чи два на них працювати в кафешці. Як людина виснажувалася її проганяли й ловили наступну. Платою були побої. 21 століття, Україна. Зарвалися. Впіймали заїжджих. Родичі підняли шум, скандал. Отримав Ахмет аж два роки умовно. Погрожує своїм жертвам.
      Цікаво дивитися на місцевих, що там поработали. Важко щось знайти жалюгідніше. Тінь людей. Повна втрата достоїнства. Раб, работник. Ловили, вирвався, втік у двір до сестри. Й туди забігли. Побили, вкинули в машину. Работав поки не відпустили. Це не дивує й не обурює. Погано що били й не годували.
      Розмовляв на західній з людиною у котрої родичі на Донеччині. Він у них був у гостях. Дивується. Як вони живуть? Хіба ж це життя! Це ж жах. Й щиро за бандітов! Розказую, пояснюю, нічому не вірять. Дивина дивна.
      Бандитський порядок. Бандитська влада. Ніхто не бузить. Всі задоволені. Всі єдині. Стабілізець.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2006.10.28 | SpokusXalepniy

        В скрижалі !

      • 2006.10.28 | Дядя Вова

        Стоп-стоп-стоп! А Вы не из ЦЕНТРАЛЬНОЙ Украины, случайно?

        igor пише:
        > Був я недавно на західній Україні. І порадувався за людей. За кавярні в яких можна посидіти із родиною, з дітьми. За чистоту в містах, за впорядкованість, за привітність, за гарні будинки.
        Смею Вас заверить, что на восточной Украине, где я живу, точно ТО ЖЕ САМОЕ. Если Вы помните, то именно Я возмущался на ВФ «рогулями», которые «бросают бумажки от мороженного себе под ноги». Я подразумевал при этом и центральноукраинцев, и западенцев. Но, признаюсь честно, что на западе Украины я давно не был. Из Вашего сообщения понял, что я должен извиниться перед западенцами. Что, с огромной радостью за них, сейчас и делаю.

        > Бо грубість стала загальною нормою як і зеківський сленг.
        Назовите мне другого человека, кроме меня, :) кто начал открытую борьбу с грубостью здесь, на ВФ. Не потому, что я такая святая добрая личность, а потому, что это сильно отличается от стиля общения в моём родном восточноукраинском городе.

        > Люди не надіючись на державу, на владу, на когось, їдуть чесно заробити гроші. На пристойне житло, на навчання дітей, на прожиток сімї. Їдуть в Європу, в Америку, в Москву.
        Да, было и ЗДЕСЬ такое, но при... Кравчуке. 80% моих однокурсников слиняло тогда на пресловутый Запад. Сейчас даже «рыть канаву» в нашем городе стОит $250...1000 в месяц. Иногда я немного завидую нынешней нашей нынешней молодёжи, т.к. в начале перестройки я начинал с $15 в месяц, и считал тогда это чуть ли не за счастье.

        > Крим. Рай регіонський. Нещодавно показали кримський сюжет.
        Согласен. Если следить за криминальными хрониками в газете «Факты», которую я выписываю, то 90% преступлений в Украине происходят либо на юге, либо... в правобережье и Киеве. Очень хочется иметь более объективную статистику, может, кто-то из ВФ-овцев ею обладает и даст сюда ссыку?

        > Стабілізець.
        По-моему, это дурацкое слово. Я думаю об этом каждый раз, когда захожу на «обложку» maidan.org.ua. Почему imho оно «дурацкое»? Потому, что не ёмкое. Оно применимо почти к любому правительству в мире. Закройте глаза, вспомните правление Юли и мягко так произнесите про себя «ста-бі-лі-зець», разве не подходит? Я понимаю, это дело вкуса, ради Бога, пусть оно уж живёт, раз кому-то нравится.


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2018. Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua