МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Евтаназія?

07/14/2005 | Георгій
Цікаво було б почути, хто з учасників цього форуму що думає про евтаназію.

У США зараз іде кінофільм під назвою "Цяця вартістю в мільйон" ("Million Dollar Baby"), поставлений Клінтом Іствудом. (Це знаменитий кіноактор, який завоював славу у 1970-і роки у серії фільмів про поліцейського інспектора Келлегeна, також відомого як "Брудний Гаррі," а зараз, будучи вже стареньким, експериментує як режисер.) Цей фільм був удостоєний премії Оскара за кращу режисуру, кращу головну жіночу роль (яку дійсно блискуче зіграла Гілларі Свенк), і кращу повнометражну художню кінокартину 2004 року.

Сюжет цього фільму дуже простий. Меггі Фіцджеральд (яку грає Свенк) - не першої молодості жіночка з самісінького соціального дна американського суспільства, дуже самітня, не особливо гарна, дочка вічно безробітної, абсолютно безалабеної, патологічно лінивої і емоційно отупілої 150-кілограмової мамаші з Богом забутої глибинки південно-західної частини штату Міссурі - кидає свою роботу офіціантки і починає займатися боксом.

Меггі не марнославна, але любить цей спорт і бачить в ньому останню для себе надію бути в житті хоч кимось, зробити хоч щось, побачити світ і людей, самоствердитися. Під керівництвом свого тренера Френкі Данна (якого грає Іствуд) вона поступово стає дійсно дуже хорошим жіночим боксером. Але в зеніті її слави трапляється трагедія.

Меггі ламає собі шийні хребці. В неї розвивається параліч усіх скелетних м"язів, окрім мімічних і жувальних. Повна нерухомість ускладнюється пролежнями, а потім гангреною, так що лікарі змушені ампутувати кінцівки. Меггі залишається при цьому у повній свідомості, але відчуває все страшніший і страшніший фізичний біль і моральний відчай. Проте її постійно накачують анальгетиками і киснем. У відчаї вона відкушує собі язика, маючи надію, що нарешті помре від кровотечі, але і тут лікарі рятують її таке небажане їй самій життя.

Кінець-кінцем Меггі просить Френкі по-справжньому допомогти їй, тобто взяти на себе сміливість відключити апарат, який підтримує її дихання. Френкі Данн - дуже віруюча людина, римо-католик - не може собі уявити, як же він робить таку річ, і іде на сповідь до свого священика, о. Горвака (невеличка, але дуже цікава роль, яку, на мій погляд, дуже добре зіграв прекрасний молодий актор Брайєн О"Берн). Між ними відбувається дуже драматична розмова. О. Горвак, звичайно ж, категорично проти евтаназії. Він вмовляє Френкі ні в якому разі не робити цієї жахливої речі і каже йому, "один цей гріх переважить усі ті гріхи, які ти мав, маєш, і матимеш на своїй совісті. Зроби це, і ти навіки пропав, ти загублений і тобі нема вороття до Бога." Але Френкі каже, "хай це все так, але ж Меггі просить не Божої допомоги, а МОЄЇ." Після страшних вагань він таки бере на себе роль людини, яка обриває жахливі муки нещасної Меггі, і потім, очевидно сам у стані страшних душевних мук, зникає у невідомому напрямку.

Що ви, дорогі форумчани, думаєте? Чи ви змогли б узяти на себе роль здійснювача евтаназії? Чи морально відмовляти в евтаназії людині, яка терпить дійсно жахливі муки і не має рівно ніякої надії на те, що ці муки можна припинити чи послабити будь-якім іншим способом, окрім смерті?

Відповіді

  • 2005.07.15 | Анатолій

    Re: Евтаназія?

    З огляду на те, що людина приходить в цей світ за досвідом, а також, що всі її вчинки знаходяться в залежності від її діяльності у попередніх життях, себто карми, евтаназія - це злочин. Адже після евтаназії людина знову втілиться у цьому речовинному світі і буде змушена допрацьовувати ті завдання, що поставила їй її карма, які вона недовиконала через штучне переривання попереднього життя. То ж головне у цьому житті - зрозуміти, що ти живеш за Законами Всесвіту і не підкорятися їм, а знайти в себе духовні сили, розум, знання для того, щоб зробити те ЩОСЬ, що виведе тебе з цього магічного кола, або як кажуть на Сході - вийти з колеса Сансари. При цьому релігійність тут є тільки гальмом.
    Це ЩОСЬ на сході називають САТОРІ, або Просвітлення.
    Це ЩОСЬ Социст називає Осягненням Єдності.
    Але кожен САМ має знайти це своє ЩОСЬ.
    Шануймося!
    Анатолій
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2005.07.15 | Георгій

      Re: Евтаназія?

      Анатолій пише:
      > З огляду на те, що людина приходить в цей світ за досвідом, а також, що всі її вчинки знаходяться в залежності від її діяльності у попередніх життях, себто карми, евтаназія - це злочин. Адже після евтаназії людина знову втілиться у цьому речовинному світі і буде змушена допрацьовувати ті завдання, що поставила їй її карма, які вона недовиконала через штучне переривання попереднього життя.
      (ГП) А може моє завдання від карми саме і полягає в тому, щоби допомогти людині, яка мучиться? Ну от візьміть ситуацію, коли під час бойових дій десь у лісовій гущавині солдата поранено у живіт. Везти його у лікарню неможливо. Що робити - кинути його, хай він повільно вмирає у страшних муках від перітоніту, чи застрелити? Історія знає багато випадків, коли такі поранені солдати просили своїх друзів, щоби ті їх застрелили, і друзі виконували таке прохання. А у японських самураїв, які всі були буддистами і дуже добре знали все про карму, це взагалі вважалося законом честі. Муки людини, в якої розірваний спинний мозок на рівні шийних хребців, нічим не кращі за муки людини з перітонітом, тільки у випадку переламу шийних хребців смерть настає значно пізніше (за умови апаратного дихання смерть може не настати і через багато місяців чи навіть років, а муки тривають). Я особисто просто не знаю, чи я знайшов би у собі сили відмовити такій людині, якби вона попросила мене натиснути на кнопку і припинити її штучне дихання.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2005.07.15 | Анатолій

        Re: Евтаназія? Георгієві!

        > (ГП) А може моє завдання від карми саме і полягає в тому, щоби допомогти людині, яка мучиться? Ну от візьміть ситуацію, коли під час бойових дій десь у лісовій гущавині солдата поранено у живіт. Везти його у лікарню неможливо. Що робити - кинути його, хай він повільно вмирає у страшних муках від перітоніту, чи застрелити? Історія знає багато випадків, коли такі поранені солдати просили своїх друзів, щоби ті їх застрелили, і друзі виконували таке прохання. А у японських самураїв, які всі були буддистами і дуже добре знали все про карму, це взагалі вважалося законом честі. Муки людини, в якої розірваний спинний мозок на рівні шийних хребців, нічим не кращі за муки людини з перітонітом, тільки у випадку переламу шийних хребців смерть настає значно пізніше (за умови апаратного дихання смерть може не настати і через багато місяців чи навіть років, а муки тривають). Я особисто просто не знаю, чи я знайшов би у собі сили відмовити такій людині, якби вона попросила мене натиснути на кнопку і припинити її штучне дихання.

        Справа у тому, пане Георгію, що в попередньому постингові Ви говорили про тяжке та безвихідне життя особи, і я Вам відповів саме на цей випадок. Дуже дивно, між іншим, що Ви мою відповідь сприйняли без цитування Тори. Невже Ви мейк саксесфул? Навіть не віриться...
        Хоча, як казали суфії - Не змінюється тільки дурень і мудрець!!
        Щодо тих випадків, які Ви описали вище. Справа у тому, що коли людина приймає рішення перервати комусь життя - це її величезна відповідальність, а також її величезне кармічне напрацювання. І коли ця людина приймає рішення щодо припинення життя того, хто страждає, це також її досвід. І ця людина ОБОВ"ЯЗКОВО в тій ситуації прийме ЄДИНО ПРАВИЛЬНЕ ДЛЯ НЕЇ рішення щодо припинення-неприпинення життя страждаючого. Адже в такий критичний час людина більше діє підсвідомо, а не свідомо. А, як відомо, підсвідомість, або Душа, якщо бажаєте, не помиляється. Особисто я, з огляду на Ваш постинг, також не знаю, чи натиснув би кнопку, а чи ні. Але у такій життєвій ситуації Я ЗНАЮ, що я прийму єдине ДЛЯ СЕБЕ, правильне рішення, і це мені дає наснаги.
        Шануймося,
        Анатолій
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2005.07.16 | P.M.

          Re: Евтаназія? Георгієві!

          В принципі, згоден з дописом пана Анатолія.

          Хотів би добавити, що узаконення евтаназії є великим злом.
          Одна справа, -- на полі бою, де немає виходу.
          Інша, у лікарні, де є всі необхідні можливості якось призупинити муки страждаючого.

          Згідно християнським канонам, той хто помер насильницькою смерттю, уже спокутував свої гріхи.
          Стосовно ж того, хто заподіяв смерть, -- набагато складніше.
          Тут потрібен ДОЗВІЛ. Дозвіл Того, Хто наказав. "Не вбивай!"
          Такий дозвіл не можна регламетувати світськими законами. Це подія НАДЗВИЧАЙНА, яка стосується лише того хто убив, того хто був убитим і Самого Бога.

          А прихильники узаконення евтаназії, -- це тіж раскольнікови, які вважають, що мають право вирішувати замість Бога.

          Тільки АБСОЛЮТНА БЕЗЗАСТЕРЕЖНА БЕЗАПЕЛЯЦІЙНА СЛІПА віра в Бога, що фактично є реальним контактом з Ним, може упередити людину від помилки.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2005.07.16 | Социст

            Цікавий абсурд.

            Пан P.M. пише:

            > Тільки АБСОЛЮТНА БЕЗЗАСТЕРЕЖНА БЕЗАПЕЛЯЦІЙНА СЛІПА віра в Бога, що фактично є реальним контактом з Ним, може упередити людину від помилки.

            Цікаво, яким же чином бог зможе Вам допомогти зберегти життя, коли у нього самого немає потягу бути живим?
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2005.07.16 | P.M.

              Re: Цікавий абсурд.

              Социст пише:
              > Цікаво, яким же чином бог зможе Вам допомогти зберегти життя, коли у нього самого немає потягу бути живим?
              А чому Ви вважаєте, що жити, це обов'язково перебувати у фізичному тілі?.
              Навіть сама суть слова життя заперечує смерть, а фізичне тіло є конечним.

              Краще задумайтеся і постарайтеся дати відповідь, куди ж дівається людська свідомість, коли людина помирає.
              згорнути/розгорнути гілку відповідей
              • 2005.07.18 | Социст

                Re: Цікавий абсурд.

                Пан P.M. пише:

                > Социст пише:
                > > Цікаво, яким же чином бог зможе Вам допомогти зберегти життя, коли у нього самого немає потягу бути живим?
                > А чому Ви вважаєте, що жити, це обов'язково перебувати у фізичному тілі?.

                А хто Вам сказав, що потяг до життя тотожний перебуванню у фізичному тілі? Навпаки, потяг є зняттям фізичного тіла, ніякого фізичного тіла потяг не вимагає, бо він вимагає життя, а не тіла!
                згорнути/розгорнути гілку відповідей
                • 2005.07.19 | Социст

                  Re: Цікавий абсурд. 2.

                  Те, що життя не є тілом, ми можемо побачити, порівнявши труп з живим організмом. Перший відрізняється від другого саме відсутністю життя. Відтак потяг до життя має своїм предметом життя, а не тіло. Тому дуже помиляються ті, що ототожнюють потяг до життя з тілом. Навпаки, потяг до життя є нічим іншим як первинним духом життя, а хто немає потягу до життя, того вже покинув дух життя. Хоч дух і не зводиться до потягу, а лише починається, бере з нього свій власний початок...
                • 2005.07.20 | P.M.

                  Re: Цікавий

                  Социст пише:
                  > А хто Вам сказав, що потяг до життя тотожний перебуванню у фізичному тілі? Навпаки, потяг є зняттям фізичного тіла, ніякого фізичного тіла потяг не вимагає, бо він вимагає життя, а не тіла!
                  А хто ж тоді вимагає тіла???
                  згорнути/розгорнути гілку відповідей
                  • 2005.07.20 | Социст

                    Re: Цікавий

                    Пан P.M. пише:

                    > Социст пише:
                    > > А хто Вам сказав, що потяг до життя тотожний перебуванню у фізичному тілі? Навпаки, потяг є зняттям фізичного тіла, ніякого фізичного тіла потяг не вимагає, бо він вимагає життя, а не тіла!
                    > А хто ж тоді вимагає тіла???

                    Той, хто стверджує, що життя – це тіло. А робить він це, щоб спекулювати слабкістю людей для завоювання чи збереження влади над ними. Ви скажіть, як його слід називати...
          • 2005.07.17 | Анатолій

            РМові..., знову насмішив...

            P.M. пише:
            > В принципі, згоден з дописом пана Анатолія.

            Дякую, РМе, але я писав Георгієві і Ваша згода мені якось ні до чого!!

            > Тільки АБСОЛЮТНА БЕЗЗАСТЕРЕЖНА БЕЗАПЕЛЯЦІЙНА СЛІПА віра в Бога, що фактично є реальним контактом з Ним, може упередити людину від помилки.

            Сліпа Віра, це перш за все, ХВОРА ВІРА!!! Вибачайте, панове, ще ніколи ніяка хвороба не допомагала ні в чому людину упередити. А коли ще ця хвороба душевна, то це вже зовсім повний пісєц!!!
            Декілька постулатів для розумово нормальних:
            1. Немає релігії вищої за істину!
            2. Найкраща релігія - це релігія ЗНАНЬ.
            3. Найвища Віра, це віра у себе.
            Висновок:
            Вже другому треба радити - "Хворий, терміново на укол"!!
            Анатолій
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2005.07.18 | P.M.

              Re: РМові..., знову насмішив...

              Анатолій пише:
              > > (P.M.) В принципі, згоден з дописом пана Анатолія.
              > Дякую, РМе, але я писав Георгієві і Ваша згода мені якось ні до чого!!
              Я всього лише висловив свою думку, і тільки.

              > > (P.M.) Тільки АБСОЛЮТНА БЕЗЗАСТЕРЕЖНА БЕЗАПЕЛЯЦІЙНА СЛІПА віра в Бога, що фактично є реальним контактом з Ним, може упередити людину від помилки.

              > Сліпа Віра, це перш за все, ХВОРА ВІРА!!!
              Але ж віра не може бути іншою!
              ВІРА, не переВІРЯється.
              Віра, -- це спийняття не залежне від наших органів відчуттів.
              Не думаю, що віра це хвороба. Просто, в одних вона є, а в інших її немає.

              > Декілька постулатів для розумово нормальних:
              > 1. Немає релігії вищої за істину!
              Істина -- у Бога.

              > 2. Найкраща релігія - це релігія ЗНАНЬ.
              Усе -- знати неможливо.

              > 3. Найвища Віра, це віра у себе.
              Особистостей багато, а істина одна. З вашого ж постулату виходить, що вір може бути багато.
              згорнути/розгорнути гілку відповідей
              • 2005.07.18 | Анатолій

                Re: РМові..., знову насмішив... ще більше...

                P.M. пише:
                > > Сліпа Віра, це перш за все, ХВОРА ВІРА!!!
                > Але ж віра не може бути іншою!
                > ВІРА, не переВІРЯється.
                > Віра, -- це спийняття не залежне від наших органів відчуттів.
                > Не думаю, що віра це хвороба. Просто, в одних вона є, а в інших її немає.

                Кожна нормальна людина розуміє, що віра - це, перш за все, бездоказове сприйняття інформації. То ж тут Ви праві, будь-яка віра - це сліпота, а віра у бога - це духовна сліпота. Не дарма Сковорода казав - пізнай бога в собі, а Сократ - пізнай себе і ти надбаєш світ. Тобто, той, хто має сліпу віру у бога, є сліпим і НІКОЛИ ніякого світу не надбає. Якщо хочете, то бога можна тільки пізнати і почати його пізнавати треба з себе. Тобто, повертаємося віж жидівства до українства і знову згадуємо Григорія Савича Сковороду - ПІЗНАЙ БОГА В СОБІ!!

                > > Декілька постулатів для розумово нормальних:
                > > 1. Немає релігії вищої за істину!
                > Істина -- у Бога.

                Де Істина, це інша справа, тут говориться про релігію, яка є ниццю щодо Істини.

                > > 2. Найкраща релігія - це релігія ЗНАНЬ.
                > Усе -- знати неможливо.

                Треба йти шляхом знань, пізнавати якомога більше, розуміючи, що твій розум обмежений. АЛЕ ТРЕБА ЙТИ ТІЛЬКИ ШЛЯХОМ ЗНАНЬ. Іншого шляху немає!!!

                > > 3. Найвища Віра, це віра у себе.
                > Особистостей багато, а істина одна. З вашого ж постулату виходить, що вір може бути багато.

                Віра може бути тільки одна і це ВІРА у самого себе. Все інше, то розумова обмеженність. Істина ж одна - це беззаперечно.

                Пане РМе, моя Вам остання порада - прийдіть до розуму і звільніться від зомбування. Будете в Україні, я готовий допомогти Вам, я знаю психологічні практики, які допоможуть Вам розшоритися. Ну а коли вже не бажаєте, тоді прощавайте навіки.
                Анатолій
                згорнути/розгорнути гілку відповідей
                • 2005.07.18 | P.M.

                  Re: смійтеся на здоров'я..

                  Анатолій пише:
                  > Кожна нормальна людина розуміє, що віра - це, перш за все, бездоказове сприйняття інформації. То ж тут Ви праві, будь-яка віра - це сліпота, а віра у бога - це духовна сліпота.
                  Усі ми тут на землі є сліпцями, бо багато чого є закритим для нас.
                  Що би не заблудитися, треба довірятися не своєму обмеженому розумові, а МУДРОМУ ПОВОДИРЮ, Котрий любить нас і готовий привести нас до СВІТЛА.

                  > Не дарма Сковорода казав - пізнай бога в собі, а Сократ - пізнай себе і ти надбаєш світ. Тобто, той, хто має сліпу віру у бога, є сліпим і НІКОЛИ ніякого світу не надбає.
                  Пізнати себе, -- це знайти ВІРУ в Бога у собі.

                  > Якщо хочете, то бога можна тільки пізнати і почати його пізнавати треба з себе. Тобто, повертаємося віж жидівства до українства і знову згадуємо Григорія Савича Сковороду - ПІЗНАЙ БОГА В СОБІ!!
                  Без віри, -- не пізнаємо. Людського розуму для цього недостатньо.

                  > Треба йти шляхом знань, пізнавати якомога більше, розуміючи, що твій розум обмежений. АЛЕ ТРЕБА ЙТИ ТІЛЬКИ ШЛЯХОМ ЗНАНЬ. Іншого шляху немає!!!
                  Та хіба ж Ви не бачите заперечень у тому, що пишете? "Треба йти шляхом знань, розуміючи, що твій розум обмежений". Навіщо йти ОБмеженим шляхом!.
                  Ідучи дорогою знань, людина обмежує себе вічним життям, прирікаючи себе на смерть.
                  Вічність, це і є БЕЗмежність, котра осягається вірою в БЕЗМЕЖНОГО Бога.

                  > Віра може бути тільки одна і це ВІРА у самого себе. Все інше, то розумова обмеженність. Істина ж одна - це беззаперечно.
                  Знову ж таки, немає логіки.
                  Якщо віра може бути тільки в самого себе, а таких "самих себе" є багато і вони є різні, то виходить що й вір є багато і вони є різними. Але ж, істина, як Ви самі стверджуєте, є одна! Отже й вірити ми маємо всі ОДИНАКОВО! То у Кому ж ми можемо згуртуватись, як не в Богові?.

                  > Пане РМе, моя Вам остання порада - прийдіть до розуму і звільніться від зомбування. Будете в Україні, я готовий допомогти Вам, я знаю психологічні практики, які допоможуть Вам розшоритися. Ну а коли вже не бажаєте, тоді прощавайте навіки.
                  Дякую за готовність допомогти. Я в скорому часі планую вибратися додому, можливо буду у Києві, і єдина допомога котра мені буде потрібна, так це інформація про нерухомість.
                  згорнути/розгорнути гілку відповідей
                  • 2005.07.20 | Анатолій

                    Re: смійтеся на здоров'я.. Дякую, насмішив...

                    P.M. пише:

                    > Усі ми тут на землі є сліпцями, бо багато чого є закритим для нас.
                    > Що би не заблудитися, треба довірятися не своєму обмеженому розумові, а МУДРОМУ ПОВОДИРЮ, Котрий любить нас і готовий привести нас до СВІТЛА.

                    Навчіться говорити за себе. Говоріть - я сліпець. Тоді всім все буде зрозумілим. А Ви, як той жид, всіх до купи...

                    > Пізнати себе, -- це знайти ВІРУ в Бога у собі.

                    Пізнати себе, це ПІЗНАТИ СЕБЕ, себто пізнати бога в собі, а не віру, про яку Ви торочите...
                    >

                    > Без віри, -- не пізнаємо. Людського розуму для цього недостатньо.

                    Ще раз повторюю. Говоріть за себе. Говоріть - мого розуму для цього недостатньо, і все буде зрозумілим!!!

                    > Та хіба ж Ви не бачите заперечень у тому, що пишете? "Треба йти шляхом знань, розуміючи, що твій розум обмежений". Навіщо йти ОБмеженим шляхом!.

                    Говоріть за своє обмеження.

                    > Ідучи дорогою знань, людина обмежує себе вічним життям, прирікаючи себе на смерть.

                    Вічне життя відкидає смерть.

                    > Вічність, це і є БЕЗмежність, котра осягається вірою в БЕЗМЕЖНОГО Бога.

                    До чого тут міліція, коли грім порося вбив?

                    > Якщо віра може бути тільки в самого себе, а таких "самих себе" є багато і вони є різні, то виходить що й вір є багато і вони є різними. Але ж, істина, як Ви самі стверджуєте, є одна! Отже й вірити ми маємо всі ОДИНАКОВО! То у Кому ж ми можемо згуртуватись, як не в Богові?.

                    Віра в себе не говорить про однаковість, бо ми всі різні. А отже віра кожного в себе є різною.

                    > > Пане РМе, моя Вам остання порада - прийдіть до розуму і звільніться від зомбування. Будете в Україні, я готовий допомогти Вам, я знаю психологічні практики, які допоможуть Вам розшоритися. Ну а коли вже не бажаєте, тоді прощавайте навіки.

                    Моя пропозиція залишається, бо в разі нероззомбування Вам допоможе тільки одна нерухомість, яка зветься могилою. Не дарма кажуть в народі - горбатого могила виправить.
                    Анатолій
                    згорнути/розгорнути гілку відповідей
                    • 2005.07.20 | P.M.

                      Re: смійтеся на здоров'я.. Дякую, насмішив...

                      Анатолій пише:

                      > > (P.M.) Усі ми тут на землі є сліпцями, бо багато чого є закритим для нас.
                      > > (P.M.) Що би не заблудитися, треба довірятися не своєму обмеженому розумові, а МУДРОМУ ПОВОДИРЮ, Котрий любить нас і готовий привести нас до СВІТЛА.
                      > Навчіться говорити за себе. Говоріть - я сліпець. Тоді всім все буде зрозумілим. А Ви, як той жид, всіх до купи...
                      А я й говорю за себе, що віра відкрила мені очі.

                      > > (P.M.) Пізнати себе, -- це знайти ВІРУ в Бога у собі.
                      > Пізнати себе, це ПІЗНАТИ СЕБЕ, себто пізнати бога в собі
                      Без віри в собі можна пізнати хіба що чорта.

                      > > (P.M.) Без віри, -- не пізнаємо. Людського розуму для цього недостатньо.
                      > Ще раз повторюю. Говоріть за себе. Говоріть - мого розуму для цього недостатньо, і все буде зрозумілим!!!
                      Так я й постійно про це говорю! З вірою приходить мудрість.

                      > > (P.M.) а хіба ж Ви не бачите заперечень у тому, що пишете? "Треба йти шляхом знань, розуміючи, що твій розум обмежений". Навіщо йти ОБмеженим шляхом!.
                      > Говоріть за своє обмеження.
                      В даному випадку Ви самі говорили про обмеженість людського розуму.

                      > > (P.M.) Ідучи дорогою знань, людина обмежує себе вічним життям, прирікаючи себе на смерть.
                      > Вічне життя відкидає смерть.
                      Вірно. Але людський розум осягнути це не в змозі. Для цього потрібна ВІРА.

                      > > (P.M.) Вічність, це і є БЕЗмежність, котра осягається вірою в БЕЗМЕЖНОГО Бога.
                      > До чого тут міліція, коли грім порося вбив?
                      Не знаю при чому тут поросята з міліцією. Видно Вам не завадило б сходити на прийом до психотерапевта.

                      > > (P.M.) Якщо віра може бути тільки в самого себе, а таких "самих себе" є багато і вони є різні, то виходить що й вір є багато і вони є різними. Але ж, істина, як Ви самі стверджуєте, є одна! Отже й вірити ми маємо всі ОДИНАКОВО! То у Кому ж ми можемо згуртуватись, як не в Богові?.
                      > Віра в себе не говорить про однаковість, бо ми всі різні. А отже віра кожного в себе є різною.
                      Різність породжує суперечки. Єдність -- дарована Богом.

                      > Пане РМе, моя Вам остання порада - прийдіть до розуму і звільніться від зомбування. Будете в Україні, я готовий допомогти Вам, я знаю психологічні практики, які допоможуть Вам розшоритися. Ну а коли вже не бажаєте, тоді прощавайте навіки.
                      > Моя пропозиція залишається, бо в разі нероззомбування Вам допоможе тільки одна нерухомість, яка зветься могилою.
                      Усі там будемо, і невідомо хто скоріше.

                      Ви, фальшивий чоловік, пане Анатолію.
                      Не допомога людям для вас є головним, а самоствердження.
                      Ви й пальцем не ворухнете, як що ніхто Вас не похвалить.

                      > Не дарма кажуть в народі - горбатого могила виправить.
                      Народ завжди правий.
                    • 2005.07.20 | P.M.

                      Re: смійтеся на здоров'я.. Дякую, насмішив...

                      Анатолій пише:

                      > > (P.M.) Усі ми тут на землі є сліпцями, бо багато чого є закритим для нас.
                      > > (P.M.) Що би не заблудитися, треба довірятися не своєму обмеженому розумові, а МУДРОМУ ПОВОДИРЮ, Котрий любить нас і готовий привести нас до СВІТЛА.
                      > Навчіться говорити за себе. Говоріть - я сліпець. Тоді всім все буде зрозумілим. А Ви, як той жид, всіх до купи...
                      А я й говорю за себе, що віра відкрила мені очі.

                      > > (P.M.) Пізнати себе, -- це знайти ВІРУ в Бога у собі.
                      > Пізнати себе, це ПІЗНАТИ СЕБЕ, себто пізнати бога в собі
                      Без віри в собі можна пізнати хіба що чорта.

                      > > (P.M.) Без віри, -- не пізнаємо. Людського розуму для цього недостатньо.
                      > Ще раз повторюю. Говоріть за себе. Говоріть - мого розуму для цього недостатньо, і все буде зрозумілим!!!
                      Так я й постійно про це говорю! З вірою приходить мудрість.

                      > > (P.M.) а хіба ж Ви не бачите заперечень у тому, що пишете? "Треба йти шляхом знань, розуміючи, що твій розум обмежений". Навіщо йти ОБмеженим шляхом!.
                      > Говоріть за своє обмеження.
                      В даному випадку Ви самі говорили про обмеженість людського розуму.

                      > > (P.M.) Ідучи дорогою знань, людина обмежує себе вічним життям, прирікаючи себе на смерть.
                      > Вічне життя відкидає смерть.
                      Вірно. Але людський розум осягнути це не в змозі. Для цього потрібна ВІРА.

                      > > (P.M.) Вічність, це і є БЕЗмежність, котра осягається вірою в БЕЗМЕЖНОГО Бога.
                      > До чого тут міліція, коли грім порося вбив?
                      Не знаю при чому тут поросята з міліцією. Видно Вам не завадило б сходити на прийом до психотерапевта.

                      > > (P.M.) Якщо віра може бути тільки в самого себе, а таких "самих себе" є багато і вони є різні, то виходить що й вір є багато і вони є різними. Але ж, істина, як Ви самі стверджуєте, є одна! Отже й вірити ми маємо всі ОДИНАКОВО! То у Кому ж ми можемо згуртуватись, як не в Богові?.
                      > Віра в себе не говорить про однаковість, бо ми всі різні. А отже віра кожного в себе є різною.
                      Різність породжує суперечки. Єдність -- дарована Богом.

                      > Пане РМе, моя Вам остання порада - прийдіть до розуму і звільніться від зомбування. Будете в Україні, я готовий допомогти Вам, я знаю психологічні практики, які допоможуть Вам розшоритися. Ну а коли вже не бажаєте, тоді прощавайте навіки.
                      > Моя пропозиція залишається, бо в разі нероззомбування Вам допоможе тільки одна нерухомість, яка зветься могилою.
                      Усі там будемо, і невідомо хто скоріше.

                      Ви, фальшивий чоловік, пане Анатолію.
                      Не допомога людям для вас є головним, а самоствердження.
                      Ви й пальцем не ворухнете, як що ніхто Вас не похвалить.

                      > Не дарма кажуть в народі - горбатого могила виправить.
                      Народ завжди правий.
                      згорнути/розгорнути гілку відповідей
                      • 2005.07.20 | Анатолій

                        Re: смійтеся на здоров'я.. Дякую, насмішив...

                        P.M. пише:

                        > > Навчіться говорити за себе. Говоріть - я сліпець. Тоді всім все буде зрозумілим. А Ви, як той жид, всіх до купи...
                        > А я й говорю за себе, що віра відкрила мені очі.

                        Як на мене, то, вибачайте, зробила сліпцем!
                        >
                        > > > (P.M.) Пізнати себе, -- це знайти ВІРУ в Бога у собі.
                        > > Пізнати себе, це ПІЗНАТИ СЕБЕ, себто пізнати бога в собі
                        > Без віри в собі можна пізнати хіба що чорта.

                        Це Ви говорите саме за себе! Дякую за відвертість. Я також так про Вас думав.

                        > > > (P.M.) Без віри, -- не пізнаємо. Людського розуму для цього недостатньо.
                        > > Ще раз повторюю. Говоріть за себе. Говоріть - мого розуму для цього недостатньо, і все буде зрозумілим!!!
                        > Так я й постійно про це говорю! З вірою приходить мудрість.

                        Щось ніхто чомусь цього не побачив...

                        > > > (P.M.) а хіба ж Ви не бачите заперечень у тому, що пишете? "Треба йти шляхом знань, розуміючи, що твій розум обмежений". Навіщо йти ОБмеженим шляхом!.
                        > > Говоріть за своє обмеження.
                        > В даному випадку Ви самі говорили про обмеженість людського розуму.

                        Ще раз повторюю - говоріть за себе. Так, я говорив, що все пізнати не можливо, але шлях розумного - це йти до все більшого пізнання. Не дарма в народі говорять - всіх дівчат неперетрахаєш, але йти до цього треба.


                        > > > (P.M.) Ідучи дорогою знань, людина обмежує себе вічним життям, прирікаючи себе на смерть.

                        > > Вічне життя відкидає смерть.

                        > Вірно. Але людський розум осягнути це не в змозі. Для цього потрібна ВІРА.
                        >
                        > > > (P.M.) Вічність, це і є БЕЗмежність, котра осягається вірою в БЕЗМЕЖНОГО Бога.
                        > > До чого тут міліція, коли грім порося вбив?
                        > Не знаю при чому тут поросята з міліцією. Видно Вам не завадило б сходити на прийом до психотерапевта.

                        Якщо я Вас правильно зрозумів, то ТОЧНІСТЬ - це також БЕЗмежність, але котра осягається вірою у БЕЗМЕЖНИЙ ШТАНГЕЛЬЦИРКУЛЬ, Чи, скажемо, ВОЛЬТМЕТР!!

                        > > Віра в себе не говорить про однаковість, бо ми всі різні. А отже віра кожного в себе є різною.
                        > Різність породжує суперечки. Єдність -- дарована Богом.

                        Тобто ПЕДЕРАСТИ У НАС ВІД БОГА??? А я думав від душевних хвороб!!!
                        Мабуть таки комусь треба йти кудись.

                        > > Пане РМе, моя Вам остання порада - прийдіть до розуму і звільніться від зомбування. Будете в Україні, я готовий допомогти Вам, я знаю психологічні практики, які допоможуть Вам розшоритися. Ну а коли вже не бажаєте, тоді прощавайте навіки.
                        > > Моя пропозиція залишається, бо в разі нероззомбування Вам допоможе тільки одна нерухомість, яка зветься могилою.
                        > Усі там будемо, і невідомо хто скоріше.
                        >
                        > Ви, фальшивий чоловік, пане Анатолію.
                        > Не допомога людям для вас є головним, а самоствердження.
                        > Ви й пальцем не ворухнете, як що ніхто Вас не похвалить.

                        Дякую за надану мені характеристику. Як на мене, то -Немає друзів, Немає ворогів, Є тільки всі вчителі один одному!!! А Ваші та інші хвали мені це, як кажуть, до дупииииии!
                        А щодо допомоги Вам, то я не відмовляюсь надати її Вам навіть тоді, коли Ви звертаєтеся до хамства.

                        > > Не дарма кажуть в народі - горбатого могила виправить.
                        > Народ завжди правий.
                        Анатолій
                        згорнути/розгорнути гілку відповідей
                        • 2005.07.22 | P.M.

                          Re: смійтеся на здоров'я..

                          Анатолій пише:
                          > Так, я говорив, що все пізнати не можливо, але шлях розумного - це йти до все більшого пізнання.
                          Більше пізнання, менше пізнання, все одно воно буде НЕповним.
                          Віруюча людина прагне досконалості. "Отож, будьте досконалі, як досконалий Отець ваш Небесний!" (Матвія 5:48)

                          > Не дарма в народі говорять - всіх дівчат неперетрахаєш, але йти до цього треба.
                          Про де-кого в народі кажуть, "очима виграв, носом спустив" :(
                          згорнути/розгорнути гілку відповідей
                          • 2005.07.22 | Анатолій

                            Re: смійтеся на здоров'я.. А я й сміюся...

                            P.M. пише:
                            > Анатолій пише:
                            > > Так, я говорив, що все пізнати не можливо, але шлях розумного - це йти до все більшого пізнання.
                            > Більше пізнання, менше пізнання, все одно воно буде НЕповним.
                            > Віруюча людина прагне досконалості. "Отож, будьте досконалі, як досконалий Отець ваш Небесний!" (Матвія 5:48)

                            Ну щодо того, хто є Ваш отець, і я, і Ісус вже Вам говорив. Я ні в якому разі не зрівнююся з Ісусом, але те що юдо-християни є засліпленими - то факт безсумнівний. Коли Ви цього не розумієте, то варто, все ж, почухати потилицю та відкрити очі. А щодо досконалості, то факт також беззаперечний (без посилання на Матвіїв, Мойш та Іциків) - віруюча людина прагне повторювати кимось сказане (приклад цьому - РМ та Георгій), себто своєї власної думки та розуму вона не має; а також виконувати кимось складені канони, себто свого власного щляху вона не має.
                            А щодо більше-менше, то тут також безсумнівно, що як більше, то й ближце до мудрості. А Ви запрошуєте до тупості? Хіба не так?

                            > > Не дарма в народі говорять - всіх дівчат неперетрахаєш, але йти до цього треба.
                            > Про де-кого в народі кажуть, "очима виграв, носом спустив" :(

                            І так говорять. І правильно говорять.
                            То ж як я зрозумів, всі інші мої відповіді Ви прийняли до виконання?
                            Чекаю в Києві.
                            Анатолій
          • 2005.07.18 | Георгій

            Re: Евтаназія? Георгієві!

            P.M. пише:
            > Хотів би добавити, що узаконення евтаназії є великим злом. Одна справа, -- на полі бою, де немає виходу. Інша, у лікарні, де є всі необхідні можливості якось призупинити муки страждаючого.
            (ГП) Але ж насправді і в лікарні іноді нема таких можливостей. Анальгетики і навіть наркотики, опіати, у певних випадках просто перестають діяти, і фізичний біль мучить людину постійно, а лікарі тільки продовжують качати у цю людину кисень. Виходить навпаки - все, чого лікарі досягають, це продовження мук.

            > А прихильники узаконення евтаназії, -- це тіж раскольнікови, які вважають, що мають право вирішувати замість Бога.
            (ГП) Ну. ні... Ніхто ж не агітує за евтаназію без згоди того, хто мучиться, якщо цей хтось знаходиться у свідомості. Подивіться "Million Dollar Baby" - там як раз саме такий випадок. Меггі Фіцджеральд просить, молить, щоби хтось просто припинив закачувати в неї кисень. Коли вона бачить, що лікарі не роблять того, про що вона їх просить (адже закон забороняє...), вона відкушує собі язика (уявіть собі біль), в надії швидко вмерти від кровотечі, але і це їй не вдається.

            > Тільки АБСОЛЮТНА БЕЗЗАСТЕРЕЖНА БЕЗАПЕЛЯЦІЙНА СЛІПА віра в Бога, що фактично є реальним контактом з Ним, може упередити людину від помилки.
            (ГП) А може Він як раз того і хоче, щоби ми у деяких випадках схаменулися і по-справжньому допомогли таким, як Меггі? А ми кисень качаємо. Все морально... :(
  • 2005.07.15 | Тестер

    Колись ішов цікавий фільм "Загнаних коней пристрілюють, ..."

    чи не так?"
    Карма, це для "любителів фатальних цифр і дат...". А також для тих хто не вміє грати в карти ;)
    А прийняти особисте рішення відносно "помогти людині припинити її фізичні страдання, а заодно і життя" це справа чисто особиста. І на таке впливають, як біопсихічні якості людини, так і виховання, і соціум у якому ця людина живе. Хтось наводив приклади самураїв, там традиції і виховання, а також приклад поранення у воєнних діях.
    Як на мене, напевне є ситуації, коли дійсно нічим допомогти вже неможливо. Тоді рішення однозначне. Але коли є певний сумнів людина починає думати "А може???".
    Звичайно, як би людина, що страждає могла сама з собою покінчити то це був би її вибір. А якщо ні, вважаю, що треба помогти, як це не важко було б.


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2018. Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua