МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Саддама Хусейна повісили

12/30/2006 | stefan
Саддама Хусейна казнили
«Я предлагаю себя в жертву. Если всемогущий Аллах того желает, моя душа будет там, куда он прикажет»
Бывший президент Ирака казнен 30 декабря 2006, 06:45
Фото: Reuters
Текст: Василий Печко


В Багдаде в субботу казнен бывший президент Ирака Саддам Хусейн. В ближайшее время прессе будет представлена видеохроника казни Саддама Хусейна. Как сообщили представители иракских властей, все этапы исполнения смертного приговора были задокументированы одним оператором и одним фотографом. Факт смертной казни официально уже подтвердило министерство иностранных дел Ирака

В районе шести часов утра по местному времени (совпадает с московским) бывший президент страны был повешен за пределами «зеленой зоны» - тщательно охраняемого района Багдада, где расположены правительственные учреждения и иностранные посольства. Казнь состоялась в присутствии семи представителей властей Ирака, духовенства и судей.

В Багдаде приняты беспрецедентные меры безопасности, в город стянуты дополнительные силы правоохранительных органов и коалиционных войск, в небе над столицей барражируют вертолеты.

Сейчас по всему Багдаду слышна интенсивная стрельба. По свидетельствам очевидцев, десятки иракцев стреляют в воздух, выражая, по заведенной в Ираке традиции, свою радость. Еще несколько часов назад на улицах шиитского пригорода Багдада Мадинат-Садр начали собираться люди, чтобы первыми услышать важную для них новость.

Экс-президент был приговорен Высшим иракским уголовным трибуналом 5 ноября к казни через повешение по делу об убийстве большой группы жителей иракской деревни, где было совершено неудачное покушение на него в 1982 году.

Напомним, что в начале декабря Садам Хусейн подал апеляцию на решение суда, вынесшего ему смертный приговор. Однако во вторник, 26 декабря, апелляционный суд оставил смертный приговор в силе.

Бывшая правящая иракская партия «Баас» против казни экс-президента и обещает отомстит за бывшего иракского лидера. Данные угрозы не лишены оснований, потому что костяк иракского сопротивления оккупационным американским властям составляют бывшие офицеры-сунниты иракской армии, упраздненной в 2003 году временной американской администрацией.

Против казни бывшего лидера Ирака выступали не только сподвижники Хусейна, но представители европейских государств. «Мы против смертной казни как итальянцы и как европейцы», - сказал глава МИД Италии Массимо Д'Алема. Вместе с тем, он подчеркнул, что «не хочет преуменьшать ответственность Хусейна за репрессии, убийства и пытки». «Моя речь не направлена на его защиту, тем не менее, я защищаю принцип неприемлемости смертной казни и продолжаю надеяться, что этот приговор не будет приведен в исполнение», - так прокомментировал глава МИД Италии решение апелляционного суда.

Изначально казнь должна была состояться в пятницу, однако, передача Хусейна иракским властям затянулась и казнь была отложена на неопределенный срок. На скорейшем повешении экс-президента настаивал премьер-министр Ирака Нури аль-Малики, который рассчитывал завершить эпоху бывшего диктатора еще в завершающемся году.

Однако сам экс-президент уже попрощался с народом. В четверг, 28 декабря, в Интернете было опубликовано прощальное письмо бывшего диктатора.

Самое главное
Бывший президент Ирака Саддам Хусейн казнен

«Я предлагаю себя в жертву. Если всемогущий Аллах того желает, (моя душа) будет там, куда он прикажет, и будет с мучениками», – пишет Хусейн. - «Я призываю вас не питать ненависти, потому что ненависть не позволяет человеку быть справедливым, она ослепляет вас и не дает мыслить. Я также призываю вас не испытывать ненависти к людям из других стран, которые напали на нас и разделили нас, и к тем, кто ими правит». Но при этом бывший президент страны призвал иракцев оставаться сплоченными «перед лицом врага».

В тоже время специальный докладчик ООН по вопросу о независимости судей и адвокатов Леандро Депуи призвал власти Ирака отказаться от казни Саддама Хусейна. Он подчеркнул, что судебное разбирательство над Хусейном не отвечало международным стандартам и принципам осуществления справедливого правосудия. В первую очередь были нарушены права обвиняемых и подсудимых на проведение независимого следствия и независимого судебного разбирательства и право на адекватную защиту.

Последствия казни Саддама Хусейна пока невозможно даже спрогнозировать. Их может не быть вообще, либо они выльются в настоящую резню в Ираке между суннитами и шиитами и побоище американцев. Оба варианта возможны.
______________________________

В 21 столітті, НМД, смертна кара, та йще через повішання, здається анахронізмом.
Дали би краще Саддаму довічне ув"язнення.

Відповіді

  • 2006.12.30 | Sych

    Сподіваюсь, наступним буде Буш. На його руках крові на порядок

    більше.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2006.12.30 | ilia25

      Ага, а тепер ще й кров Хусейна додалась

      Sych пише:
      > більше.

      Хлопці, ви спочатку зі своєю країною розберіться, яку вам Америка, до речі, виборола у холодній війні. А потім вже будете лаяти її лідерів.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2006.12.30 | DoctorZ

        Ілля, не заважайте людям

        згаянти лють на Бушеві.
        А то, згонить лють, полає піндосів - й на власну країну уваги не звертатиме. Ляпота!
      • 2006.12.30 | Михайло Свистович

        Re: Ага, а тепер ще й кров Хусейна додалась

        ilia25 пише:
        >
        > Хлопці, ви спочатку зі своєю країною розберіться, яку вам Америка, до речі, виборола у холодній війні

        Якщо Ви не виборювали українську незалежність, то не треба думати, що всі тут такі ;)
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2006.12.30 | stefan

          Може ще й Колумбу нам завдячити, що маємо Україну

          > ilia25 пише:
          > >
          > > Хлопці, ви спочатку зі своєю країною розберіться, яку вам Америка, до речі, виборола у холодній війні
          >
          > Якщо Ви не виборювали українську незалежність, то не треба думати, що всі тут такі ;)
          -----------------

          1.Якщо Ви, ilia25, не виборювали українську незалежність, то не треба думати, що всі тут такі ;)
          2.А при чім тут Америка?
          Може ще і Колумбу нам завдячити, що маємо Україну.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2006.12.30 | ilia25

            Колумб теж з совєтамі воював?

            stefan пише:
            > > ilia25 пише:
            > > >
            > > > Хлопці, ви спочатку зі своєю країною розберіться, яку вам Америка, до речі, виборола у холодній війні
            > >
            > > Якщо Ви не виборювали українську незалежність, то не треба думати, що всі тут такі ;)
            > -----------------
            >
            > 1.Якщо Ви, ilia25, не виборювали українську незалежність, то не треба думати, що всі тут такі ;)

            Свистович тупо перекручує мої слова, а ви ведетесь. Я не казав, що за Україну одна Америка боролася. Але саме вона досягла успіху.

            > 2.А при чім тут Америка?
            > Може ще і Колумбу нам завдячити, що маємо Україну.

            При тім, що Америка, на відміну від Колумба, свідомо намагалась завдати поразку комунізму та захистити вільний світ від червоної чуми. Америка у принциповому конфлікті не дозволила тоталітарним режимам знищити демократичні, і це врешті решт мало наслідком і розпад СРСР.

            Ви цього не розумієте, як не розумієте, що американці намагаються досягти в Іраці.
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2006.12.30 | Михайло Свистович

              Re: Колумб теж з совєтамі воював?

              ilia25 пише:
              >
              > Свистович тупо перекручує мої слова, а ви ведетесь. Я не казав, що за Україну одна Америка боролася. Але саме вона досягла успіху.

              Брехати не гарно. Успіху досяг український народ, а Америка заперечувала нашу незалежність і попереджала, щоб Україна не відділялася. Через це вперше в історіх США українська діаспора, яка завжди майже одноголосно голосувала за республіканців, прокинула Буша-старшого на виборах.

              >
              > При тім, що Америка, на відміну від Колумба, свідомо намагалась завдати поразку комунізму та захистити вільний світ від червоної чуми.

              І Гітлер намагався завдати поразки комунізму. Нам і йому дякувати?

              >
              > Ви цього не розумієте, як не розумієте, що американці намагаються досягти в Іраці.

              Ірак - не срака, а розумієте все лише один Ви, звичайно :)
              згорнути/розгорнути гілку відповідей
              • 2006.12.30 | Нестор

                Re: Колумб теж з совєтамі воював?

                Михайло Свистович пише:
                > Брехати не гарно. Успіху досяг український народ, а Америка заперечувала нашу незалежність і попереджала, щоб Україна не відділялася. Через це вперше в історіх США українська діаспора, яка завжди майже одноголосно голосувала за республіканців, прокинула Буша-старшого на виборах.

                Угу. був такий епізод, за що Буш потім неодноразово вибачався. Але правда таки в тому, що розвалила СССР і зробила українців незалежними саме Америка. Бо вона примусила емірати обвалити ціни на нафту і гонкою озброєнь добила москалів. Українці на той час або сиділи по тюрмах або в переважно тримаючи дулю в кишені розказували віршики про Леніна.

                > І Гітлер намагався завдати поразки комунізму. Нам і йому дякувати?

                Ні йому дякувати не треба, бо його спроба була невдалою. А якби таки комунізм добив, то треба було б подякувати. Хоча пропонував він на заміну той же комунізм.

                Ну і за те що повісили виродка Хусейна Америці треба подякувати окремо.
                згорнути/розгорнути гілку відповідей
                • 2006.12.30 | Чучхе

                  П2ять копійок про Америку й Україну

                  Без сумніву, їх ставлення початку 90-х щодо ідеї незалежності України було гидотним.

                  але підтримкою процесів демократизації в 2004-му році вони повністю реабілітувались
                • 2006.12.31 | Михайло Свистович

                  Re: Колумб теж з совєтамі воював?

                  Нестор пише:
                  >
                  > Угу. був такий епізод, за що Буш потім неодноразово вибачався.

                  Це був не епізод, а політика Америки, спрямована на збереження СРСР.

                  >
                  > Але правда таки в тому, що розвалила СССР і зробила українців незалежними саме Америка. Бо вона примусила емірати обвалити ціни на нафту і гонкою озброєнь добила москалів.

                  Те. що Україна скористалася боротьбою двох ворогів, щоб вийти з-під рабства одного при тому, що другий цього не бажав, то це не означає, що ми зобов"язані дякувати за звільнення від рабства другому.

                  >
                  > Українці на той час або сиділи по тюрмах або в переважно тримаючи дулю в кишені розказували віршики про Леніна.

                  Ні, українці в той час проводили масові демонстрації, голодували на Майдані, мітингували тощо.

                  >
                  > Ні йому дякувати не треба, бо його спроба була невдалою. А якби таки комунізм добив, то треба було б подякувати.

                  М-дя, ну і логіка :(
                  згорнути/розгорнути гілку відповідей
                  • 2007.01.01 | Нестор

                    Re: Колумб теж з совєтамі воював?

                    Михайло Свистович пише:
                    > Це був не епізод, а політика Америки, спрямована на збереження СРСР.

                    Ні саме епізод, бо інакше Буш не вибачався б за свої слова.

                    > Те. що Україна скористалася боротьбою двох ворогів, щоб вийти з-під рабства одного при тому, що другий цього не бажав, то це не означає, що ми зобов"язані дякувати за звільнення від рабства другому.

                    Фіг би вона скористалася, якби Америка не заборонила сабіраніє зємєль русскіх після епізодів в Прибалтиці та Грузії.

                    > Ні, українці в той час проводили масові демонстрації, голодували на Майдані, мітингували тощо.

                    І який процент українців голодував на Майдані? :) Здається раніше українців в лісах було набагато більше, але без Америки вони нічого не досягли. Якби Америка не поставила за мету розвал СССР, то голодували б досі
                    згорнути/розгорнути гілку відповідей
                    • 2007.01.01 | Михайло Свистович

                      Re: Колумб теж з совєтамі воював?

                      Нестор пише:
                      >
                      > Ні саме епізод, бо інакше Буш не вибачався б за свої слова.

                      Ні, саме цілеспрямована позиція США на збереження СРСР, оскільки проти розвалу СРСР і Буш, і інші високопоставлені члени адміністрації Білого Дому висловлювалися неодноразово. А вибачався тому, що, всупереч позиції США, Україна таки здобула незалежність, і це стало фактом. З новою державою слід було налагоджувати стосунки, тому впиратися вже після розвалу СРСР Бушу якось не випадало.

                      >
                      > Фіг би вона скористалася, якби Америка не заборонила сабіраніє зємєль русскіх після епізодів в Прибалтиці та Грузії.

                      Що значить заборонила? Після яких епізодів?

                      >
                      > І який процент українців голодував на Майдані?

                      Невеликий. Але я писав також про тих, хто мітингував і демонстрував. Наприклад, одного дня на підтримку голодуючих на мАйдані прийшло 400 тис. народу.
              • 2006.12.30 | ilia25

                А Гітлер теж мав на меті встановлення демократії?

                Михайло Свистович пише:
                > ilia25 пише:
                > >
                > > Свистович тупо перекручує мої слова, а ви ведетесь. Я не казав, що за Україну одна Америка боролася. Але саме вона досягла успіху.
                >
                > Брехати не гарно. Успіху досяг український народ, а Америка заперечувала нашу незалежність і попереджала, щоб Україна не відділялася.

                То не брешіть. Нестор вам пояснив -- ніби ви самі того не знали -- яким був вклад українців у перемогу в холодній війні.

                > > При тім, що Америка, на відміну від Колумба, свідомо намагалась завдати поразку комунізму та захистити вільний світ від червоної чуми.
                >
                > І Гітлер намагався завдати поразки комунізму. Нам і йому дякувати?

                Дякуйте, якщо у вас в голові концепція демократії вже не вміщується.

                > > Ви цього не розумієте, як не розумієте, що американці намагаються досягти в Іраці.
                >
                > Ірак - не срака, а розумієте все лише один Ви, звичайно :)

                Ці ваші спроби нав"язувати вашу дивну уяву щодо української, справді дуже смішні. Купіть вже словник, нарешті, якщо вас в школі не навчили.
                згорнути/розгорнути гілку відповідей
                • 2006.12.31 | Михайло Свистович

                  Ми говорили про незалежність, а не про демократію

                  ilia25 пише:
                  >
                  > То не брешіть

                  Я й не брешу

                  >
                  > Нестор вам пояснив -- ніби ви самі того не знали -- яким був вклад українців у перемогу в холодній війні

                  До чого тут холодна війна? Українці брали участь не в чужих війнах, а в боротьбі за незалежність. І те, що чужі війни (в т.ч. і напружені стосунки між КНР та СРСР) допомогли нам незалежність здобути, не зобов"язує нам кому-небудь дякувати.

                  >
                  > Дякуйте, якщо у вас в голові концепція демократії вже не вміщується

                  Так це ж Ви дякувати вимагаєте всіляким чужинцям, які українців бачили в носі. Не я ;)

                  >
                  > Ці ваші спроби нав"язувати вашу дивну уяву щодо української, справді дуже смішні. Купіть вже словник, нарешті, якщо вас в школі не навчили.

                  В мене повно словників. Купіть собі і Ви, зазирніть туди і не ганьбіться ;)
                  згорнути/розгорнути гілку відповідей
                  • 2007.01.02 | ilia25

                    Незалежність стала наслідком американскої боротьби за демократію

                    Михайло Свистович пише:
                    > ilia25 пише:
                    > > Нестор вам пояснив -- ніби ви самі того не знали -- яким був вклад українців у перемогу в холодній війні
                    >
                    > До чого тут холодна війна?

                    До того, що метою холодної війни було в тому числі надання свободи народам СРСР та його сателітів. А українці просто скористались цією свободою для створення незалежної держави.

                    > Українці брали участь не в чужих війнах, а в боротьбі за незалежність.

                    Якщо це війна і за твою свободу, то називати її чужею може лише дуже недалека і дуже невдячна людина.
                    згорнути/розгорнути гілку відповідей
                    • 2007.01.02 | Раціо

                      Незалежність є наслідком української боротьби за незалежність

                      ilia25 пише:
                      > До того, що метою холодної війни було в тому числі надання свободи народам СРСР та його сателітів. А українці просто скористались цією свободою для створення незалежної держави.

                      Метою другої світової було в тому числі звільнння народів СССР від гніту большевиків, про що є море офіційної німецької пропаганди. Тоді українцям просто не вдалося скористатися цією свободою для створення незалежної держави. А якби вдалося, чи повинні ми були б на вияв вдячности ставити пам'ятники визволителю Гітлеру? Списавши арешт Бандери як невелике непорозуміння на зразок "chicken Kiev"?

                      > > Українці брали участь не в чужих війнах, а в боротьбі за незалежність.
                      >
                      > Якщо це війна і за твою свободу, то називати її чужею може лише дуже недалека і дуже невдячна людина.

                      Війна Гітлера проти СССР була війною і за звільнення людей зі сталінських концтаборів. Щодо мого діда, наприклад, ця мета була досягнута. Якби Гітлер вчасно не напав на СССР, мій дід найімовірніше загинув би, бо середня тривалість життя в тому таборі була місяців зо три. Чи повинен я почувати глибоку вдячність до Гітлера?

                      Якщо це чужа війна, то називати її чужою може будь-яка людина зі здоровим глуздом і без комплексів американського неофіта, а-ля "та ти ващє хто такий судити самИх американців".
                      згорнути/розгорнути гілку відповідей
                      • 2007.01.02 | ilia25

                        Re: Незалежність є наслідком української боротьби за незалежність

                        Раціо пише:
                        > ilia25 пише:
                        > > До того, що метою холодної війни було в тому числі надання свободи народам СРСР та його сателітів. А українці просто скористались цією свободою для створення незалежної держави.
                        >
                        > Метою другої світової було в тому числі звільнння народів СССР від гніту большевиків, про що є море офіційної німецької пропаганди.

                        Если бы это была вся правда, если бы Гитлер был бы приверженцем демократии и прав человека, -- то да, почему бы ему не быть благодарным? Только он таким не был.

                        На самом деле, Гитлер хотел оставить украинцев рабами, только не у Сталина, а у немцев. И тому в подтверждение есть море архивных документов.

                        > Тоді українцям просто не вдалося скористатися цією свободою для створення незалежної держави.

                        Им "не удалось воспользоваться" потому, что никакой свободы у них не было. Были только лживые обещания официальной немецкой пропаганды.

                        > Списавши арешт Бандери як невелике непорозуміння на зразок "chicken Kiev"?

                        Вы сравнили Буша, высказавшего свое мнение, и Гитлера, который силой проводил свою волю.

                        >
                        > > > Українці брали участь не в чужих війнах, а в боротьбі за незалежність.
                        > >
                        > > Якщо це війна і за твою свободу, то називати її чужею може лише дуже недалека і дуже невдячна людина.
                        >
                        > Війна Гітлера проти СССР була війною і за звільнення людей зі сталінських концтаборів. Щодо мого діда, наприклад, ця мета була досягнута. Якби Гітлер вчасно не напав на СССР, мій дід найімовірніше загинув би, бо середня тривалість життя в тому таборі була місяців зо три. Чи повинен я почувати глибоку вдячність до Гітлера?

                        Я только знаю, что нормальные люди не могут чувствовать благодарность к выродку, для корого уничтожение и порабощение миллионов людей было целью жизни.

                        Америка перед собой никогда таких целей не ставила. Поэтому сравнивать ее с Гитлером но один серьезный человек не будет.
                    • 2007.01.02 | Михайло Свистович

                      Повторюю: Україна скористалася бороитьбою двох ворогуючих

                      між собою держав, жодна з яких не хотіла її незалежності. То чого ми маємо дякувати комусь?

                      ilia25 пише:
                      >
                      > До того, що метою холодної війни було в тому числі надання свободи народам СРСР та його сателітів.

                      Зокрема українцям в рамках СРСР, про що не раз заявляв Буш-старший та інші чільники Білого Дому.

                      >
                      > Якщо це війна і за твою свободу, то називати її чужею може лише дуже недалека і дуже невдячна людина.

                      Це була війна за американські інтереси, головним з яких була стабільність на території СРСР після повалення комунізму. Тому США і не хотіли розпаду Радянського Союзу, про що прямо заявляли напередодні його розвалу. За мене і мою свободу ніхто не воював, я виборював її сам.
                      згорнути/розгорнути гілку відповідей
                      • 2007.01.02 | ilia25

                        Неправда. Украина воспользовалась победой в борьбе за демократию

                        Михайло Свистович пише:
                        > між собою держав, жодна з яких не хотіла її незалежності. То чого ми маємо дякувати комусь?

                        Мы должны благодарить Америку за то, что она ставит борьбу за свободу и демократию выше всего остального.

                        Пэтому для Америки демократизация была в 1000 раз важнее, чем сохранение СССР. И Америка была готова принять любые последствия этой политики, в том числе и распад СССР. Даже если в то время она не считала это наилучшим вариантом.

                        >
                        > ilia25 пише:
                        > >
                        > > До того, що метою холодної війни було в тому числі надання свободи народам СРСР та його сателітів.
                        >
                        > Зокрема українцям в рамках СРСР, про що не раз заявляв Буш-старший та інші чільники Білого Дому.

                        Право украинцев на самоопределение никогда не ставилось под сомнение ни Бушем, ни кем либо еще в администрации США. Они публично сомневались в пользе для самих украинцев от реализации этого права. Но Америка никогда не ставила под сомнение, что это должно быть собственным решением самих украинцев, и только их.

                        > > Якщо це війна і за твою свободу, то називати її чужею може лише дуже недалека і дуже невдячна людина.
                        >
                        > Це була війна за американські інтереси, головним з яких була стабільність на території СРСР після повалення комунізму.

                        Америка всегда считала, что только демократическиая страна может быть по настоящему стабильной. Поэтому и стабильность на территории СССР означала именно демократизацию, а не сохранение этой территории в составе одной страны.

                        И если демократизация приведет к распаду СССР -- то так тому и быть, и Америка пальцем не пошевелила, чтобы этому помешать. Потому, что какая же это тогда была бы демократия?
                        згорнути/розгорнути гілку відповідей
                        • 2007.01.03 | Михайло Свистович

                          Re: Неправда. Украина воспользовалась победой в борьбе за демократию

                          ilia25 пише:
                          >
                          > Мы должны благодарить Америку за то, что она ставит борьбу за свободу и демократию выше всего остального.

                          Американські інтереси вона, як і будь-яка держава, ставить понад усе. Бо щось не поспішає демократизувати, наприклад, Саудівську Аравію.

                          >
                          > Право украинцев на самоопределение никогда не ставилось под сомнение ни Бушем, ни кем либо еще в администрации США. Они публично сомневались в пользе для самих украинцев от реализации этого права. Но Америка никогда не ставила под сомнение, что это должно быть собственным решением самих украинцев, и только их.

                          Слова, слова, слова...

                          >
                          > Америка всегда считала, что только демократическиая страна может быть по настоящему стабильной. Поэтому и стабильность на территории СССР означала именно демократизацию, а не сохранение этой территории в составе одной страны.

                          Тим не менше Буш говорив про необхідність збереження єдиної країни ;) Через що і втратили республіканці голоси купи українців.

                          >
                          > И если демократизация приведет к распаду СССР -- то так тому и быть, и Америка пальцем не пошевелила, чтобы этому помешать.

                          Це було не в її силах.
                          згорнути/розгорнути гілку відповідей
                          • 2007.01.03 | ilia25

                            Re: Неправда. Украина воспользовалась победой в борьбе за демократию

                            Михайло Свистович пише:
                            > ilia25 пише:
                            > >
                            > > Мы должны благодарить Америку за то, что она ставит борьбу за свободу и демократию выше всего остального.
                            >
                            > Американські інтереси вона, як і будь-яка держава, ставить понад усе. Бо щось не поспішає демократизувати, наприклад, Саудівську Аравію.

                            Американские интересы заключаются в продвижении демократии. Это укрепляет ее безопасность и делает ее богаче.

                            И Саудовскую Аравию Америка пытается демократизировать тоже. В этом одна из настоящих причин войны в Ираке -- Америка хотела, чтобы у всех арабов слюнки текли при виде демократического и процветающего Ирака, и требовали от своих правительств реформ.

                            > > Право украинцев на самоопределение никогда не ставилось под сомнение ни Бушем, ни кем либо еще в администрации США. Они публично сомневались в пользе для самих украинцев от реализации этого права. Но Америка никогда не ставила под сомнение, что это должно быть собственным решением самих украинцев, и только их.
                            >
                            > Слова, слова, слова...

                            Можно подумать, что у Америки дела с этими словами расходились.

                            > > Америка всегда считала, что только демократическиая страна может быть по настоящему стабильной. Поэтому и стабильность на территории СССР означала именно демократизацию, а не сохранение этой территории в составе одной страны.
                            >
                            > Тим не менше Буш говорив про необхідність збереження єдиної країни ;)

                            Потому, что с его точки зрения, демократический СССР был бы ничем не хуже. Собственно это и сейчас справедливо в отношении многих стран СНГ, в которых ситуация с демократией намного печальнее даже российской.

                            > > И если демократизация приведет к распаду СССР -- то так тому и быть, и Америка пальцем не пошевелила, чтобы этому помешать.
                            >
                            > Це було не в її силах.

                            Конечно, если американцы десятилетиями боролись за то, чтобы это не было ни в чьих силах.
                            згорнути/розгорнути гілку відповідей
                            • 2007.01.03 | Михайло Свистович

                              Re: Неправда. Украина воспользовалась победой в борьбе за демократию

                              ilia25 пише:
                              >
                              > И Саудовскую Аравию Америка пытается демократизировать тоже

                              Щось не видно

                              >
                              > В этом одна из настоящих причин войны в Ираке -- Америка хотела, чтобы у всех арабов слюнки текли при виде демократического и процветающего Ирака, и требовали от своих правительств реформ.

                              З Саудівською Аравією в США давно теплі і дружні стосунки, і нічого США не робили для її деократизації, а війна з Іраком почалася лише тоді, коли той окупував такий самий недемократичний, але лояльний до американців Кувейт.

                              >
                              > Можно подумать, что у Америки дела с этими словами расходились.

                              Звичайно, Буш же не хотів незалежності України.

                              >
                              > Потому, что с его точки зрения, демократический СССР был бы ничем не хуже

                              На здоров"я, але ця його точка зору розходилась з інтересами України.

                              >
                              > Конечно, если американцы десятилетиями боролись за то, чтобы это не было ни в чьих силах.

                              Конєчно
            • 2006.12.30 | Раціо

              Найсмішніше, що американці справді поняття зеленого не мають

              чого вони намагаються досягти в Іраку.

              ilia25 пише:
              > як не розумієте, що американці намагаються досягти в Іраці.
              згорнути/розгорнути гілку відповідей
              • 2006.12.30 | ilia25

                Мають, і вони цієї мети ніколи не приховували

                Раціо пише:
                > чого вони намагаються досягти в Іраку.
                >

                Мета та ж сама, що і під час холодної війни. Завдання поразки тоталітарному режиму та заміну його на демократичний.
                згорнути/розгорнути гілку відповідей
                • 2006.12.31 | Раціо

                  Ага, то те що зараз відбувається в Іраку - це демократія

                  Вот ти какой, сєвєрний алєнь. Та й із холодною війною щось не тойво: Московія - просто взірець демократії, демократичніший хіба що Туркменістан.

                  Я знайомий із американським професором, який був свого часу радником Єльцина. Я плакаль, коли він мені розказував, що він радив - абсолютне незнання поезії Тютчеффа, там де про аршин. В Іраку мабуть теж є поети.
                  згорнути/розгорнути гілку відповідей
                  • 2006.12.31 | ilia25

                    Нет, но это не то, что американцы планировали

                    Слишком многие иракцы понимают под свободой свободу убивать друг друга. Американцы не расчитывали на такую ментальность.


                    Раціо пише:
                    > Вот ти какой, сєвєрний алєнь. Та й із холодною війною щось не тойво: Московія - просто взірець демократії, демократичніший хіба що Туркменістан.

                    Зато очень даже тойво получилось с Восточной Европой, Прибалтикой, и даже в Украине дела налаживаются. Лучше чем ничего -- я уже не говорю про другие восможные альтернативы, типа описанной в "1984".
                    згорнути/розгорнути гілку відповідей
                    • 2006.12.31 | Shooter

                      В тому й то проблема, що адміністрація Буша інтелектом...

                      ...не є обтяжена.

                      І "рецепт", який спрацював в постсоц Європі, однозначно не є "універсальним лікарством" для всіх, більше того - для такої відсталої країни як Ірак.
      • 2006.12.31 | mala

        Re: Ага, а тепер ще й кров Хусейна додалась

        ilia25 пише:

        > Хлопці, ви спочатку зі своєю країною розберіться, яку вам Америка, до речі, виборола у холодній війні. А потім вже будете лаяти її лідерів.

        :lol: А Ви я бачу історик!! :lol:
    • 2006.12.30 | Чучхе

      А на руках Рузвельта - кров невинноубієнного Герінга і Гімлера

      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2006.12.30 | Sych

        Ні. На його руках кров 6000 американців та 120000 іракців.

        Саддам нівсчот.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2006.12.30 | Чучхе

          Останній раз я чув про 3000 американців, хоча може Ви

          додали ще полеглих у Всесвітньому торговому центрі?

          А іракців переважно винищують іракці ж, а не Буш. Вони цим завжди займалися, і при Хуссейні також - це їхня любима забава
      • 2006.12.30 | Sych

        І взагалі, ви пам"ятаєте "офіційні" причини війни в Іраці?

        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2006.12.30 | Чучхе

          А хто пам"ятає, що (а тим більш-навіщо) Хуссейн окупував Кувейт?

          А вже за те, що замордував якогось кувейтського принца, я взагалі мовчу
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2006.12.30 | Sych

            Так чому його у першу війну і не взяли???

            А причини останньої війни ви невели неправильно.
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2006.12.30 | Чучхе

              Тобто, якби його повісили тоді, Ви б згодились ?

              Sych пише:
              > А причини останньої війни ви невели неправильно.

              Мене дуже тішить, що Ви знаєте їх правильно.
              згорнути/розгорнути гілку відповідей
              • 2006.12.30 | Sych

                Звичайно.

                А "офіційними" причинами, нагадую, було
                "доведений" зв"язок з Осамою бін Ладеном та 911 плюс гори зброї массового винищення які ось ось перетворяться у десятки 911ів.
                згорнути/розгорнути гілку відповідей
                • 2006.12.30 | Нестор

                  Угу. А Аль-Капоне посадили за несплату податків. І що?

                  Будемо добиватися реабілітації мафії через неспівпадіння офіційних причин з реальними злочинами?
                  згорнути/розгорнути гілку відповідей
                  • 2006.12.30 | Sych

                    А при чому тут реабілітація?

                    Собаці собача смерть. Просто є собаки й погірше за Саддама. Які ніколи не будуть покарані по справедливості.
                    згорнути/розгорнути гілку відповідей
                    • 2007.01.01 | Нестор

                      То чого волати про несправедливість?

                      Sych пише:
                      > Собаці собача смерть. Просто є собаки й погірше за Саддама.

                      Авжеж.

                      > Які ніколи не будуть покарані по справедливості.

                      Чому ж? Сподіваюся, що скоро старого маразматика Кастро і собаку Кіма також скоро привітають в пеклі. Американці довго не запрягають
                      згорнути/розгорнути гілку відповідей
                      • 2007.01.01 | Sych

                        По-перше ніхто не "волав". По-друге, якщо вже америкоси такі

                        демократи, то треба було дотриматись всіх процедур, а не нахрапом повісити і все.

                        А чим вам маразматик Кастро завадив? В нього багато крові на руках? Приклади в студію.

                        Власне, я мав на увазі уродів типу Буша, Вольфовіца, Перла та Блеєра які ніколи не будуть покарані.
                        згорнути/розгорнути гілку відповідей
                        • 2007.01.03 | Нестор

                          Ви волали які американоси несправедливі

                          Sych пише:
                          > демократи, то треба було дотриматись всіх процедур, а не нахрапом повісити і все.

                          А якщо вашого сусіда вбиватимуть, то ви також будете дотримуватися всіх процедур? Чи просто гахнете вбивцю кийком по голові?

                          > А чим вам маразматик Кастро завадив? В нього багато крові на руках? Приклади в студію.

                          Дуже багато. Про жінок в білому чули? Їхні діти загинули від рук маразматика Кастро. А ще повно люду пливе від цього маразматика на всьому що плаває.

                          > Власне, я мав на увазі уродів типу Буша, Вольфовіца, Перла та Блеєра які ніколи не будуть покарані.

                          Авжеж не будуть, бо діють строго з законом і нищать всяку погань типу Мілошевича і Хусейна, за що нормальними громадянами (які не мають сентиментів перед диктаторами) завжди будуть підтримувані.
                          згорнути/розгорнути гілку відповідей
                          • 2007.01.03 | Sych

                            Re: Ви волали які американоси несправедливі

                            Нестор пише:

                            > А якщо вашого сусіда вбиватимуть, то ви також будете дотримуватися всіх процедур? Чи просто гахнете вбивцю кийком по голові?

                            Вбивав він з подачі та за згодою Штатів. Питаю ще раз: чому Хусейна не взяли за жопу у першу війну? Він тоді душив курдів, а америкоси літали над тим побоїщем та насолоджувалися видовищем. І ні чир-чирк.
                            І за що в останню війну загинуло 120 000 (за деякими даними 600000) іракців???

                            >
                            > Дуже багато. Про жінок в білому чули? Їхні діти загинули від рук маразматика Кастро. А ще повно люду пливе від цього маразматика на всьому що плаває.

                            Не чув. Ссилочку будь-ласка.
                            А з України теж біжуть не гірше ніж з Куби, так що не тре ля ля.


                            >
                            > > Власне, я мав на увазі уродів типу Буша, Вольфовіца, Перла та Блеєра які ніколи не будуть покарані.
                            >
                            > Авжеж не будуть, бо діють строго з законом і нищать всяку погань типу Мілошевича і Хусейна, за що нормальними громадянами (які не мають сентиментів перед диктаторами) завжди будуть підтримувані.

                            "Нормальні громадяни" це хто? І у якій країні? А "ненормальних" у топку? Шановний, Америкою зараз править типово фашистський уряд, по якому шибениця плаче.

                            Відкрийте очі.

                            http://en.wikipedia.org/wiki/Fascism

                            Fascism is a political ideology and mass movement that seeks to place the nation, defined in exclusive biological, cultural, and/or historical terms, above all other sources of loyalty, and to create a mobilized national community.[1] Many different characteristics are attributed to fascism, but the following elements are usually seen as its integral parts: authoritarianism, nationalism, militarism, corporatism, anti-liberalism, and anti-communism.

                            P.S. До речі, як вам отаке: Дідусь теперішнього Буша був персональним банкіром Гітлєра. Цікаво, правда?
                            згорнути/розгорнути гілку відповідей
                • 2007.01.03 | Чучхе

                  Як писав культовий поет Юрко Позаяк

                  Якщо тебе розстріляли
                  Дарма - хай кати лютують!
                  Пройде десь років із трпидцять
                  Тебе - реабілітують!

                  http://pozayak.narod.ru/propala.html

                  Тобто в Іраці настав час "повішаного відродження"
        • 2006.12.31 | ilia25

          Замена тоталитарного режима на демократический

          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2006.12.31 | Gemini

            wmd

            кстати, а когда в Чили к власти "демократически" пришел Пиночет, почему США не поспешили объявить ему войну? И когда будут освобождать Саудовскую Аравию, не подскажете?
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2006.12.31 | ilia25

              Нет, WMD были лишь одной из причин для смены режима

              Gemini пише:
              > кстати, а когда в Чили к власти "демократически" пришел Пиночет, почему США не поспешили объявить ему войну? И когда будут освобождать Саудовскую Аравию, не подскажете?

              Борьба за демократию не сводится к тупому обьявлению войны каждому недемократическому режиму. Ибо результат такой прямолинейности может получиться обратный желаемому. Вот как в Ираке, например.
              згорнути/розгорнути гілку відповідей
              • 2006.12.31 | stefan

                та й з екс - Югославією далеко не все гаразд

                > Gemini пише:

                > Борьба за демократию не сводится к тупому обьявлению войны каждому недемократическому режиму. Ибо результат такой прямолинейности может получиться обратный желаемому. Вот как в Ираке, например.
                ----------------
                і з Афганістаном також.
                згорнути/розгорнути гілку відповідей
                • 2006.12.31 | ilia25

                  В Юголавии все намного лучше, чем было (и было бы)

                  stefan пише:
                  > > Gemini пише:
                  >
                  > > Борьба за демократию не сводится к тупому обьявлению войны каждому недемократическому режиму. Ибо результат такой прямолинейности может получиться обратный желаемому. Вот как в Ираке, например.
                  > ----------------
                  > і з Афганістаном також.

                  Афганистан нельзя приравнивать к Ираку. В случае с Афганистаном у Америкаи не было выбора, поэтому у той войны и поддержка была намного более широкой. Многие страны, которые отказались поддержать интервенцию в Ираке и теперь помогают войсками в Афганистане (Германия, Канада).
                • 2006.12.31 | Shooter

                  З екс-Югославією було би все гаразд, якби НАТО/США...

                  ...ще на самих початках "заспокоїли" гарячих південних хлопців.

                  І всі країни пост-Югославії були би вже сьогодні в ЄУ.
              • 2006.12.31 | Gemini

                был бы благодарен,

                если бы вы мне показали ХОТЬ ОДИН официальный американский источник, который в 2003-м объявил бы "смену тоталитарного режима на демократический" как причину начала войны в Ираке.
                згорнути/розгорнути гілку відповідей
                • 2006.12.31 | ilia25

                  Смеетесь? Этот закон еще Клинтон подписал

                  Iraq Liberation Act of 1998 http://thomas.loc.gov/cgi-bin/query/z?c105:H.R.4655.ENR:

                  "It should be the policy of the United States to support efforts to remove the regime headed by Saddam Hussein from power in Iraq and to promote the emergence of a democratic government to replace that regime."


                  И любая речь Буша этим заканчивалась.

                  Просто у некоторых выработалась настолько стойкая привычка считать подобные доводы пустыми словами, что у них в голове уже на них стоит автоматический фильтр.

                  Например, речь Буша в ООН в сентябре 2002-го, черным по белому:

                  "Events can turn in one of two ways: If we fail to act in the face of danger, the people of Iraq will continue to live in brutal submission. The regime will have new power to bully and dominate and conquer its neighbors, condemning the Middle East to more years of bloodshed and fear. The regime will remain unstable -- the region will remain unstable, with little hope of freedom, and isolated from the progress of our times. With every step the Iraqi regime takes toward gaining and deploying the most terrible weapons, our own options to confront that regime will narrow. And if an emboldened regime were to supply these weapons to terrorist allies, then the attacks of September the 11th would be a prelude to far greater horrors.

                  If we meet our responsibilities, if we overcome this danger, we can arrive at a very different future. The people of Iraq can shake off their captivity. They can one day join a democratic Afghanistan and a democratic Palestine, inspiring reforms throughout the Muslim world. These nations can show by their example that honest government, and respect for women, and the great Islamic tradition of learning can triumph in the Middle East and beyond."
                  згорнути/розгорнути гілку відповідей
                  • 2006.12.31 | Gemini

                    Re: Смеетесь? Этот закон еще Клинтон подписал

                    ilia25 пише:
                    > Iraq Liberation Act of 1998 http://thomas.loc.gov/cgi-bin/query/z?c105:H.R.4655.ENR:
                    >
                    > "It should be the policy of the United States to support efforts to remove the regime headed by Saddam Hussein from power in Iraq and to promote the emergence of a democratic government to replace that regime."

                    Вы дурачком не притворяйтесь-то. Разницу между поддержкой оппозиции и объявлением войны вы не ощущаете?

                    >
                    >
                    > И любая речь Буша этим заканчивалась.
                    >
                    > Просто у некоторых выработалась настолько стойкая привычка считать подобные доводы пустыми словами, что у них в голове уже на них стоит автоматический фильтр.


                    Да нет, просто на языке дипломатии Клинтон всегда предельно четко выступал за стратегию сдерживания. Если для вас подобные азбучные истины не очевидны, это говорит лишь о вашей относительной малограмотности ;).

                    >
                    > Например, речь Буша в ООН в сентябре 2002-го, черным по белому:
                    >
                    > "Events can turn in one of two ways: If we fail to act in the face of danger, the people of Iraq will continue to live in brutal submission. The regime will have new power to bully and dominate and conquer its neighbors, condemning the Middle East to more years of bloodshed and fear. The regime will remain unstable -- the region will remain unstable, with little hope of freedom, and isolated from the progress of our times. With every step the Iraqi regime takes toward gaining and deploying the most terrible weapons, our own options to confront that regime will narrow. And if an emboldened regime were to supply these weapons to terrorist allies, then the attacks of September the 11th would be a prelude to far greater horrors.
                    >
                    > If we meet our responsibilities, if we overcome this danger, we can arrive at a very different future. The people of Iraq can shake off their captivity. They can one day join a democratic Afghanistan and a democratic Palestine, inspiring reforms throughout the Muslim world. These nations can show by their example that honest government, and respect for women, and the great Islamic tradition of learning can triumph in the Middle East and beyond."

                    ОСНОВНЫМИ причинами начала войны были ВМД и поддержка Саддамом международного терроризма. Дар демократии иракскому народу был лишь риторическим отступлением от основной темы, и не мог быть причиной начала войны по той простой причине, что никогда не воспринялся бы в Америке как достаточное основание для начала боевых действий. Опять же, если вы беретесь оспаривать подобные азбучные истины, не вижу смысла что-то с вами обсуждать.
                    згорнути/розгорнути гілку відповідей
                    • 2007.01.01 | ilia25

                      Re: Смеетесь? Этот закон еще Клинтон подписал

                      Gemini пише:
                      > ilia25 пише:
                      > > Iraq Liberation Act of 1998 http://thomas.loc.gov/cgi-bin/query/z?c105:H.R.4655.ENR:
                      > >
                      > > "It should be the policy of the United States to support efforts to remove the regime headed by Saddam Hussein from power in Iraq and to promote the emergence of a democratic government to replace that regime."
                      >
                      > Вы дурачком не притворяйтесь-то. Разницу между поддержкой оппозиции и объявлением войны вы не ощущаете?

                      Так а это не закон о поддержке оппозиции. Он лишь устанавливает цель американской политики, оставляя полную свободу действий. И принят он был, кстати, для поддержки военной операции против Ирака в 98-м.

                      > Да нет, просто на языке дипломатии Клинтон всегда предельно четко выступал за стратегию сдерживания.

                      Да здрасте, у Клинтона никогда не было проблем с применеием военной силы, и против Ирака в том числе. О каком сдерживании вообще можно говорить если целью официально провозглашена смена режима?

                      > > Например, речь Буша в ООН в сентябре 2002-го, черным по белому:
                      > >
                      > > "Events can turn in one of two ways: If we fail to act in the face of danger, the people of Iraq will continue to live in brutal submission. The regime will have new power to bully and dominate and conquer its neighbors, condemning the Middle East to more years of bloodshed and fear. The regime will remain unstable -- the region will remain unstable, with little hope of freedom, and isolated from the progress of our times. With every step the Iraqi regime takes toward gaining and deploying the most terrible weapons, our own options to confront that regime will narrow. And if an emboldened regime were to supply these weapons to terrorist allies, then the attacks of September the 11th would be a prelude to far greater horrors.
                      > >
                      > > If we meet our responsibilities, if we overcome this danger, we can arrive at a very different future. The people of Iraq can shake off their captivity. They can one day join a democratic Afghanistan and a democratic Palestine, inspiring reforms throughout the Muslim world. These nations can show by their example that honest government, and respect for women, and the great Islamic tradition of learning can triumph in the Middle East and beyond."
                      >
                      > ОСНОВНЫМИ причинами начала войны были ВМД и поддержка Саддамом международного терроризма. Дар демократии иракскому народу был лишь риторическим отступлением от основной темы

                      Ну так, простите, кто вам виноват, если вы принципиальную и многократно декларируемую цель американской политики считаете риторическим отступлением?

                      Вот Саддам, кстати, тоже так считал -- и за это поплатился. Он тоже думал, что WMD -- это настоящая причина, и раз у него их нет, то и бояться ему нечего. А оказалось, что причина в нем самом, а WMD -- это лишь повод до него добраться.
                      згорнути/розгорнути гілку відповідей
                      • 2007.01.01 | Gemini

                        Re: Смеетесь? Этот закон еще Клинтон подписал

                        ilia25 пише:

                        > Так а это не закон о поддержке оппозиции. Он лишь устанавливает цель американской политики, оставляя полную свободу действий. И принят он был, кстати, для поддержки военной операции против Ирака в 98-м.

                        еще раз- не валяйте дурку. Интернет сейчас есть у всех, и суть любого закона установить не составляет никаких проблем. Существенные моменты таковы:

                        SEC. 8. RULE OF CONSTRUCTION.

                        Nothing in this Act shall be construed to authorize or otherwise speak to the use of United States Armed Forces (except as provided in section 4(a)(2)) in carrying out this Act.

                        Ссылка идет только на это:

                        SEC. 4. ASSISTANCE TO SUPPORT A TRANSITION TO DEMOCRACY IN IRAQ.

                        (a) AUTHORITY TO PROVIDE ASSISTANCE- The President may provide to the Iraqi democratic opposition organizations designated in accordance with section 5 the following assistance:

                        (2) MILITARY ASSISTANCE- (A) The President is authorized to direct the drawdown of defense articles from the stocks of the Department of Defense, defense services of the Department of Defense, and military education and training for such organizations.

                        http://thomas.loc.gov/cgi-bin/query/z?c105:H.R.4655.ENR:

                        Комментарий к закону Клинтона:


                        October 31, 1998


                        STATEMENT BY THE PRESIDENT

                        Today I am signing into law H.R. 4655, the "Iraq Liberation Act of 1998." This Act makes clear that it is the sense of the Congress that the United States should support those elements of the Iraqi opposition that advocate a very different future for Iraq than the bitter reality of internal repression and external aggression that the current regime in Baghdad now offers.

                        http://www.library.cornell.edu/colldev/mideast/libera.htm
                        згорнути/розгорнути гілку відповідей
                        • 2007.01.01 | ilia25

                          Re: Смеетесь? Этот закон еще Клинтон подписал

                          Gemini пише:
                          > ilia25 пише:
                          >
                          > > Так а это не закон о поддержке оппозиции. Он лишь устанавливает цель американской политики, оставляя полную свободу действий. И принят он был, кстати, для поддержки военной операции против Ирака в 98-м.
                          >
                          > еще раз- не валяйте дурку. Интернет сейчас есть у всех, и суть любого закона установить не составляет никаких проблем. Существенные моменты таковы:
                          >
                          > SEC. 8. RULE OF CONSTRUCTION.
                          >
                          > Nothing in this Act shall be construed to authorize or otherwise speak to the use of United States Armed Forces (except as provided in section 4(a)(2)) in carrying out this Act.

                          Хорошо, не будем спорить о деталях этого закона. В любом случае, это не отменяет мой исходный тезис -- что курс на смену режима был обявлен задолго до войны. И необходимость интервенции в 2003-м прямо обосновывалась необходимостью скорейшего создания демократии в Ираке.
  • 2006.12.30 | DoctorZ

    Re: Саддама Хусейна повісили

    Васскарбім па невиннаубієнаму Хуссейну, замученаму подлимі піндасами. К сонму святих мучєнікаф - Нікалаю-2, Мілашевічу і Сталіну - дабавілся єщйо адін. Абєденітєль Ірака бил апасен піндасам, паєтаму ані єво і засудилі. А на самам дєлє он нікакіх мірних жітєлєй не убівал, ета фсьо враньйо! даколє? даколє? фафудья! фафудья!

    Люди, здається, подуріли, що будь яке рішення розглядають з точки зору "а нащо це зробили, а до чого це приведе". А те, що просто злодій повинен сидіти, а вбивця лежати, нікому на думку не спадає?.

    > В 21 столітті, НМД, смертна кара, та йще через повішання, здається анахронізмом.
    Ви проїдтеся по тим країнам - вам там ще багато речей здадуться анахронізмом. Але Ви живетете не там. Що ж до аборигенів, то вони чомусь від усіх цих анахронізмів (й смерної кари у тому разі) вімовлятися не хочуть. Що поробити, дикуни вони . Не згодні з єврпопкйцями-ліваками й лібералами. Не розуміють кайфу.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2006.12.30 | stefan

      смерть людини - це подарунок Аллаху

      як більшість мусульман думають.
      І ще кожен рік треба Аллаху барана віддавати в жертву.
      Це - ніби відкуп на рік від подорожі до Аллаха.
      ---------------
      "Восток - дело тонкое, Петруха"
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2006.12.30 | DoctorZ

        Re: смерть людини - це подарунок Аллаху

        stefan пише:
        Re: смерть людини - це подарунок Аллаху
        > як більшість мусульман думають.
        Дйцсно так? Й Ви опитали усіх?
        То ввімнкіть BBС, подивітся на реакцію шиїтів. Реакцію курдів не бачив, але теж здогадуюся.
        Мабуть, не усіх опитали.

        Я розумію, вам це здається якимось кривавим фарсом. Можливо, це фарсом й є. Буш поганий режисер. Але не забувайте: Хусейн, незважаючи на всеь цей фарс - цілком реальний вбивця. Й отримав якраз те, на що заслуговував.

        > І ще кожен рік треба Аллаху барана віддавати в жертву.
        > Це - ніби відкуп на рік від подорожі до Аллаха.
        Перебються. Кров пити корисно лише час від часу ;)
  • 2006.12.30 | Людмила Коваль

    Дикі азіати. (-)

    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2006.12.30 | DoctorZ

      Дякую освічній мемсахіб з Києва

      Звичайно, як не ліберали й не ліваки - то азіати й дикуни-с.
  • 2006.12.30 | Хвізик

    молодці іракці. Якби ми були такими, то принаймні Кучмо вже давн

    давно би понесло заслужену кару
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2006.12.30 | stefan

      румуни також молодці були в 1989

      коли розстріляли Миколу і Олену Чаушеску.
      ---------
      Парадокс в тому, що і Трибунал і виконавці розстрілу - браття по партії
      з сім"єю Чаушеску
  • 2006.12.30 | Нестор

    Собаці - собача смерть

    Могли звичайно і довічно в ямі тримати, як Хусейн своїх жертв, але небезпека втечі мабуть була велика.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2006.12.30 | BROTHER

      Re: Собаці - собача смерть

      Нестор пише:
      > Могли звичайно і довічно в ямі тримати, як Хусейн своїх жертв, але небезпека втечі мабуть була велика.
      **********************************************

      Точно, але ще якийсь собака намагається на цьому заробити. Та що там намагається, вже заробив. Хусейн мав отримати покарання, скоріше за все мав, але те, як це роблять Сполучені Штати, виглядає не на їхню користь. Юристи жартують: злодій у злодія кийок украв. Мені здається Буш дуже захопився ідеєю "світової демократії", але робить він це собі на користь і за чужі гроші. Благими намірами... ;) Через меркантильні інтереси родини Бушів нафта сягнула свого максимуму за всю історію видобудку, а Масква підняла нам ціни на газ. Кремль заробив стільки грошей, шо може купити собі всю Верховну Раду януковичів. А всі без винятку нафтові компанії США у 2005 показали надприбутки, 2006 буде ще гарнішим для них.

      Запитання: яку ціну українский народ бажає заплатити росіянам за нафту, точно знаючи, що Путін на ті гроші купить собі нового Алу Алханова або Януковича-2?

      Я взагалі вважаю, що середня ціна нафти за весь час спостереженнь (близько $20/барель) - це справедлива ціна. Розумієте, вони (Буш і Саддам) конкуренти за біснесом у першу чергу, а демократія - це справа другорядна. Тепер ще одна "нова" ідея: Буш і президнет Ирану теж конкуренти з бізнесу. Що маємо? Маємо нову ціль... Не зараз, але через 5-10 років, вони (Буши) його (Махмуда Ахмадінеджада) вб'ють, як Саддама, а намагатимуться вбити весь час, починаючи відтепер. Бо вони по-пацанські разбіраюцца у тому великому бізнесі, яким є торгівля дешевою енергією.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2006.12.31 | Shadow

        Re: Собаці - собача смерть

        > Я взагалі вважаю, що середня ціна нафти за весь час спостереженнь (близько $20/барель) - це справедлива ціна.

        А я вважаю, що тре злазити с нафтової голки. З подальшим зростанням споживання нафти та вичерпанням найпростіших (найдешевших) в розробці свердловин ціна на нафту БУДЕ зростати (з коливаннями туди-сюди звичайно). З цим НІЧОГО не можна зробити, це закон економіки.

        Тому тре горуватися до життя без нафти. Оно в Бразилії вже всі автівки на спирту бігають! Та це ж золоте дно для нашого сільського господарства.
  • 2006.12.30 | Ґольдмунд

    Re: Саддама Хусейна повісили

    Саддама Хусейна повісилию Це звичайна чи нагла провокація.

    Америка - далеко, ідіотів, які на тому думають якусь копійку заробити - багато, але розхльобувати ту юшку прийдеться мільйонам людей у світі.

    Принципи дій США у Іраку ті самі, що раніше були в Україні - "чим гірше, тим краще".

    Бо коли зле, людина шукає ворога поряд, а не заокеаном і вона не думає про високі матерії, а бере, як загнаний звір будь-яку подачку з рук і дякує за це.

    Це ті самі принципи, які сповідувалися у совєтах, тільки басис інший: "Хто не п"є, той ворог!"

    Голодний, бідний чи алік думають одинаково - у першу чергу задовільнити голод, найелементарніші потреби у консументі і в алкоголі, а потім вже політика. Це найкраща біомаса для політичних маніпуляцій.

    Саме така вже вивелася у Донбасі і викорінити її шансів не має.
  • 2006.12.30 | harnack

    Хто породив Саддама? - Отой і повісив!

    Robert Fisk: A dictator created then destroyed by America

    http://news.independent.co.uk/world/fisk/article2112555.ece
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2006.12.31 | Георгій

      Точно. Я б тепер повісив Чейні, Рова, Рамсфельда і Райс

      ... тільки не на мотузці, щоб шию давила, а на гумці, щоб побовталися (тому що я взагалі проти смертної кари :) ).
  • 2006.12.31 | Soft

    Когда будем вешать Ахметова?

  • 2006.12.31 | Gemini

    замечательно, но к чему такая спешка?

    После вынесения первоначального приговора, западные газеты в один голос писали что процесс аппеляции может растянуться на месяцы, если не на годы. Почему Саддама казнили без соблюдения каких-либо минимальных формальностей? Может, все дело в том, что кому-то очень не хотелось открытого и всестороннего рассмотрения дела по травле курдов химическим оружием? Были там очень интересные моменты по поддержке Саддама Америкой в этом благородном начинании.

    И есть ли смысл говорить о справедливом суде для Саддама, адвокатов которого убивали пачками?
  • 2006.12.31 | Sych

    Цікавий пост англійською. Саме цікаве виділене наприкінці.(л)

    http://electioncentral.tpmcafe.com/blog/michaelroston/2006/dec/30/saddam_and_the_cellphones

    Saddam and the cellphones
    By Michael Roston | bio

    By now, millions of people have viewed the hanging of Saddam Hussein. Not just Al Iraqiya's pornographic tease of America's old pit bull just prior to his necktie party. No, I mean millions have watched Saddam actually hang. Take a look at the video up at this website Live Leak, a YouTube clone (Hat tip to No Quarter; you probably don't *really* want to follow this link). How many views? When I clicked it was 134,205 times it had been watched. Meanwhile, the people at Boing Boing found 4 more of these clips at Google Video, guaranteeing that millions more casual internet users will watch Iraq's dead president swing. And I'm sure it will be no time at all before these videos are pressed to a million VCD's sitting on the floor of marketplaces across the Middle East to be viewed as short films prior to one's at home screening of a pirated copy of Dreamgirls.

    Clearly, the location of Saddam Hussein's execution was one of the most secure settings for an execution ever constructed. So, why are we finding on the move about this planet a bunch of viral, unrestricted and uncensored videos of what is probably the most controversial execution ever carried out?

    Newsweek provided an interesting interview with Ali Al Massedy, the "official videographer" tasked with producing the official record of the execution. He usually does this job for Iraq's Prime Minister Nuri al-Maliki. Presumably, they brought him in to shoot the film so that there would only be one version of the execution, and the government would then be able to tightly control its distribution. Ali says as much:

    Ali said the videotape lasts about 15 minutes. When NEWSWEEK asked to see a copy, Ali said he had already handed the tape over to Maliki's chief of staff. "It is top secret," he said. He would not give the names of officials in attendance, though he estimates there were around 20 observers....He also said that government officials had not decided whether or not to release the videotape.

    Well, I guess they decided. It was so top secret that they let multiple men out of that limited group of 20 bring in cellphones with video functions, and then allowed them to record the execution. I bet you couldn't smuggle a gun into that execution chamber. But apparently you could smuggle a cell phone with a video camera into those gallows, and stand out in plain sight 15 feet from the platform and shoot that video of this "top secret event" to your heart's desire.

    And just as our fair president raced to wake up Saturday morning and issue a statement about what had been done in Iraq, several of those 20 attendees raced home or to their offices to upload videos of a hanged Saddam Hussein so everyone in the world could see this secretive execution carried out.

    What a sham it has been. Pretending at the time of Saddam's capture that now was the time for a trial, and pretending at the time of his sentence that now was the time to order his execution, and pretending at the time of his execution that now was the moment he had to hang, and then pretending that it was a secret act carried out with discretion to avoid antagonizing any of Iraq's population.

    Here we are seeing 21st century psychological operations. It's hard to know who is directing this internet traffic, but it can be concluded there were elements within America's government and/or military, working in concert with Iraq's current scarecrow power-holders, who wanted as many people as possible in the world to see Saddam hang. And from that rope hanged not just that bearded old man, but whatever was left of our culture that hasn't been degraded by the 7 years of 'leadership" we've been dragging around with us.
    michaelroston's blog | login or register to post comments
    Dec 31, 2006 -- 02:33 AM EST
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2006.12.31 | Sych

      Ось ще цікавіше(л):

      http://www.salon.com/opinion/feature/2006/12/30/saddam/index_np.html

      Saddam: The death of a dictator

      Through the bumbling of the U.S.-backed regime, justice becomes revenge, and a despot becomes a martyr.

      By Juan Cole

      The body of Saddam, as it swung from the gallows at 6 a.m. Saturday Baghdad time, cast an ominous shadow over Iraq. The execution provoked intense questions about whether his trial was fair and about what the fallout will be. One thing is certain: The trial and execution of Saddam were about revenge, not justice. Instead of promoting national reconciliation, this act of revenge helped Saddam portray himself one last time as a symbol of Sunni Arab resistance, and became one more incitement to sectarian warfare.

      Saddam Hussein was tried under the shadow of a foreign military occupation, by a government full of his personal enemies. The first judge, an ethnic Kurd, resigned because of government interference in the trial; the judge who took his place was also Kurdish and had grievances against the accused. Three of Saddam's defense lawyers were shot down in cold blood. The surviving members of his defense team went on strike to protest the lack of protection afforded them. The court then appointed new lawyers who had no expertise in international law. Most of the witnesses against Saddam gave hearsay evidence. The trial ground slowly but certainly toward the inevitable death verdict.

      Це все називається демократією???
  • 2007.01.01 | Людмила Коваль

    Перш ніж схвалювати страту, пригадайте собі як усе було.

    У своєму архіві знайшла підборку матеріалів про Хусейна.
    Робити статтю лінь, але хочу сказати, по-перше, що Саддама використали і ліквідували як відпрацьований матеріал, що його страта немає нічого спільного зі справедливістю. По-друге, ще раз повторюю - страта людини в ХХІ столітті - це варварство.

    Жахливо, що політики ряду країн вважають страту Хусейна рухом до демократії (цей перл Буш видав), або запанованою справедливістю (ця "геніальна" думка належить міністру закордонних справ Британії Маргарет Беккет). Особисто мені страшно від американського розуміння демократії і британського розуміння справедливості.

    Розміщений нижче текс узятий не з російського джерела.

    _________________________________________

    В 1957 году Саддам Хусейн, молодой человек из деревни под городом Тикрит в центральной части Ирака, вступил в новообразованную партию Баас, проповедовавшую идеи панарабского национализма с социалистическим оттенком.
    С 1920 по 1932 годы по мандату Лиги Наций Ираком управляла Великобритания, у которой и впоследствии остались мощные политические и военные рычаги давления на эту страну. В связи с этим в Ираке стали нарастать антизападные настроения.
    Молодой Саддам Хусейн участвовал в организации двух провалившихся переворотов. Один был направлен на свержение установленной Британией иракской монархии в 1956 году, другой ставил целью убийство бригадного генерала Абделя Карима Касима, захватившего власть в 1958 году.
    После неудавшегося покушения на генерала Касима Саддам Хусейн бежал в Египет, затем, когда в 1963 году партия Баас совершила переворот, вернулся - но уже через несколько месяцев был посажен в тюрьму вернувшимися к власти сторонниками генерала Касима.
    В 1966 году он бежал и был избран заместителем генерального секретаря партии, которая в 1968-м организовала еще один - на этот раз успешный - переворот. К власти тогда пришел генерал Ахмад Хасан аль-Бакр, тоже выходец из Тикрита, к тому же родственник Саддама Хусейна, которому в то время был 31 год.
    Они стали близкими соратниками и доминирующей силой в партии Баас, хотя Саддаму постепенно удалось оттеснить генерала от власти.

    1968-1979.
    На посту заместителя болезненного генерала аль-Бакра Саддам Хусейн провел масштабные реформы и создал жесткий аппарат госбезопасности.
    Деятельность этого политического дуэта уже с самого начала вызывала беспокойство Запада.
    В 1973 году, в разгар холодной войны, Ирак подписал 15-летний договор о сотрудничестве с Советским Союзом.
    Кроме того, Багдад национализировал компанию Iraqi Petroleum, которая была основана в годы правления британской администрации и продавала Западу дешевую нефть.
    Резкое увеличение потока нефтедолларов после топливного кризиса 1973 года позволило иракским властям вкладывать значительные средства как в саму нефтяную отрасль, так и в образование и в здравоохранение, благодаря чему уровень жизни в Ираке стал одним из самых высоких во всем арабском мире.
    В 1974 году живущие на севере страны курды подняли восстание. Их финансировал шах Ирана, которого, в свою очередь, поддерживали Соединенные Штаты.
    Багдад сел за стол переговоров, в результате которых подписал соглашение, по которому ирано-иракская граница была установлена по середине русла реки Шатт аль-Араб. Шах прекратил финансирование курдов, и восстание было подавлено.
    Саддам Хусейн, между тем, укреплял свою власть, продвигая на ключевые роли в правительстве и бизнесе родственников и союзников.
    В 1978 году вступление в ряды оппозиционных партий стало караться смертной казнью.
    А в следующем году Саддам Хусейн вынудил генерала Бакра подать в отставку - официально в связи с состоянием здоровья. В результате Хусейн стал главой государства.
    В течение нескольких дней после прихода к власти он казнил десятки своих соперников.


    Война с Ираном 1980-1988.
    После иранской исламской революции 1979 года отношения между Тегераном и Багдадом заметно ухудшилиь.

    В сентябре 1980 года, после ряда пограничных стычек, Ирак начал масштабное наземное наступление на богатую нефтью и населенную арабами иранскую провинцию Хузестан.
    К концу месяца Ирак аннулировал подписанное в 1975 году соглашение и объявил своим все русло реки Шатт аль-Араб. Обе стороны начали массированные бомбардировки друг друга.
    В результате иранской революции поддерживавшийся Западом шах Реза Пехлеви был смещен; его место занял аятолла Рухолла Хомейни, представитель радикального шиитского движения.
    Аятолла решил распространить свою идеологию на другие страны региона, включая и Ирак, в котором правящая суннитская элита на протяжении длительного времени подавляла шиитское большинство.
    Воодушевленные поддержкой Хомейни, иракские шииты восстали. Их активизация привела в апреле 1980 года к покушению на жизнь вице-премьера Тарика Азиза.
    Тем не менее, обозреватели расходятся во мнениях, было ли вызвано вторжение Ирака на территорию Ирана продиктовано необходимостью подавить восстание собственных шиитов, желанием остановить продвижение радикальной идеологии Хомейни или надеждой на то, что ослабленный революцией Иран не окажет серьезного сопротивления и легко отдаст спорную территорию.


    Удар Израиля 7 июля 1981.
    На фоне эскалации ирано-иракской войны израильская авиация разбомбила строившийся неподалеку от Багдада ядерный реактор.
    Несмотря на явную антисионистскую направленность исламистского режима аятоллы Хомейни, Израилю война двух арабских соседей была на руку.
    В 1970-х Израиль пытался купить у Франции ядерный реактор, аналогичный тому, что использовался при создании французского ядерного оружия. Париж отказал - и в то же время согласился на продажу и содействие в строительстве 40-мегаваттного реактора "Оcирак" в ядерном центре Эль-Тувайта под Багдадом.
    Израиль заявил тогда, что Ирак разрабатывает оружие массового поражения.
    Опасаясь того, что со временем Ирак может нацелиться и на Израиль, премьер-министр Менахем Бегин направил несколько боевых самолетов F-16 на реактор "Оcирак". Буквально за несколько секунд от сооружения остались одни обломки.
    Израильские военные заявили, что предпринятый ими рейд "загнал ядерного джина Багдада обратно в бутылку".
    Однако против бомбардировки (уже постфактум) выступил в то время практически весь мир. Даже традиционный союзник Израиля Соединенные Штаты поддержали осуждавшую действия Израиля резолюцию ООН.


    Химическая война 1983-1988.
    В 1986 году эксперты ООН подтвердили, что Ирак использовал химическое оружие против Ирана - в нарушение Женевской конвенции.
    Известно, что, начиная с 1983 года, Ирак использовал горчичный газ, а с 1985 года - убивающий буквально за несколько минут нервно-паралитический газ табун. В то время Иран применял в войне так называемые "человеческие волны" и использовал плохо обученных, но преданных режиму добровольцев.
    В 1988 году Багдад применил на севере Ирака химическое оружие против курдских повстанцев, которые поддержали иранское наступление.
    16 марта 1988 года иракская авиация сбросила на курдский город Халабджа бомбы с горчичным газом, а также отравляющими веществами зарин и табун. По неофициальным данным, погибли от 3200 до 5000 мирных жителей; многие выжившие до сих пор страдают от респираторных заболеваний.
    Химическое оружие использовалось также и во время иракского наступления "Анфаль" - семимесячной кампании, во время которой проводилась тактика выжженной земли. Тогда погибли или пропали без вести от 50 до 100 тысяч жителей курдских деревень. Сотни населенных пунктов были уничтожены.
    ООН приняла резолюцию, осуждавшую использование Ираком химического оружия. Однако правительства США и других западных стран продолжали поддерживать Багдад как в политическом, так и в военном отношении практически до самого конца войны.


    Поддержка Запада 1983-1988.
    Во время войны отношения Запада с Ираком заметно потеплели.
    Запад опасался роста радикального исламизма аятоллы Хомейни и делал все возможное, чтобы предотвратить победу Ирана.
    В 1982 году США вывели Ирак из списка стран, поддерживающих терроризм. Два года спустя были восстановлены двусторонние дипломатические отношения, прерванные во время арабо-израильской войны 1967 года.
    При этом Ирак продолжал оставаться союзником СССР и получать от него вооружения. Однако и несколько западных стран, в том числе Великобритания, Франция и США, тоже поставляли Багдаду оружие и военную технику, а Вашингтон даже делился с режимом Саддама Хусейна разведывательной информацией.
    Но скандал "Иран-контра", в результате которого выяснилось, что США тайно продавали оружие Ирану, надеясь на освобождение заложников в Ливане, вызвал резкое ухудшение отношений между Вашингтоном и Багдадом.
    В последние месяцы войны и Иран, и Ирак повернули оружие против коммерческих нефтеналивных танкеров в Персидском заливе, стремясь подорвать экспортные поступления друг друга.
    В залив были направлены американские, британские и французские боевые корабли. Нескольким кувейтским танкерам, которым грозило нападение со стороны Ирана, был предоставлен американский флаг и американское же военное сопровождение.
    Параллельно с эскалацией "танкерной войны" американские военные уничтожили несколько иранских нефтяных платформ и - случайно, по утверждениям Вашингтона, - сбили иранский самолет с 290 гражданскими пассажирами на борту.


    Мир и долги август 1988.
    18 июля 1988 года Иран принял предложенные ООН условия мира перед лицом продолжающегося иракского наступления.
    Прекращение огня вступило в силу через месяц, 20 августа, и в район боевых действий были направлены миротворцы ООН.
    К концу войны ирано-иракская граница не претерпела значительных изменений, однако обе стороны понесли огромные человеческие и экономические потери.
    По неподтвержденным данным, в результате конфликта погибли в общей сложности 400 тысяч человек, еще 750 тысяч получили ранения. Останки погибших находили вплоть до 2001 года.
    По некоторым оценкам, война обошлась обеим сторонам более чем в 400 миллиардов долларов. В эту сумму входит не только непосредственный ущерб, но и недополученные нефтяные прибыли.


    Вторжение в Кувейт 2 августа 1990
    В 2 часа ночи по местному времени иракские войска перешли границу Кувейта и захватили столицу Эль-Кувейт.
    Сопротивление относительно малочисленных вооруженных сил богатого нефтью государства было легко сломлено.
    Правитель Кувейта шейх Джабер аль-Ахмед аль-Сабах бежал в Саудовскую Аравию.
    Саддам Хусейн заявил, что вторгся в Ирак, чтобы поддержать планировавшееся восстание против эмира. При этом, однако, были широко распространены убийства сопровтивлявшихся кувейтцев.
    Несколько сот иностранных журналистов оказались в положении живого щита на иракских и кувейтских промышленных предприятиях и военных базах, однако были освобождены до начала союзнической операции против Ирака.
    Нападение на Кувейт Ирак предпринял на фоне тяжелого экономического кризиса, ставшего результатом огромных долгов, в которые Багдад вынужден был залезть во время войны с Ираном.
    Саддам Хусейн обвинил Кувейт в нефтяном демпинге и в том, что Кувейт выкачивает из совместных с Ираком месторождений больше сырья, чем положено ему по квоте ОПЕК.
    Ирак никогда не признавал установленную Британией границу между двумя странами, в соответствии с которой Кувейт был выделен в отдельное государство.
    Саддам Хусейн потребовал от Кувейта отказаться от претензий на получение иракского долга. Когда Кувейт с этим требованием не согласился, на его территорию вторглись иракские войска.
    Совет Безопасности ООН ввел в отношении Ирака экономические санкции и принял серию резолюций, осуждавших действия Багдада.
    Была сформирована международная коалиция. Сотни тысяч солдат перебрасывались в регион. Пентагон предложил план боевой операции, возглавил которую американский генерал Норман Шварцкопф.
    В ноябре 1990 года дипломатические усилия по урегулированию кризиса окончательно провалились. ООН установила срок, в который Ирак должен был уйти из Кувейта, и дала добро на принятие "любых необходимых мер", которые способствовали бы выполнению требований мирового сообщества.


    «Буря в пустыне» январь-февраль 1991
    17 января 1991 года силы США, Великобритании и других стран начали массированную ракетно-бомбовую операцию.
    Президент Джордж Буш-старший объявил: "Мы победим!"
    Саддам Хусейн заявил: "Началась мать всех войн!"
    Впервые в реальных боевых условиях были применены крылатые ракеты. Их запускали стоявшие в Персидском заливе американские корабли.
    Видеокадры, снятые камерами, установленными на головках ракет, направлявшихся к своим целям, обошли телеэкраны всего мира.
    Экипажи истребителей, бомбардировщиков, боевых вертолетов США, Великобритании и Садовской Аравии получили задания на уничтожение сотен целей.
    В их числе были военные штабы и аэродромы, мосты и правительственные здания, коммуникационные центры и электростанции.
    В последовавшие полтора месяца союзническая авиация совершила более 116 тысяч боевых вылетов и сбросила в общей сложности около 85 тонн боеприпасов. Около 10% из них были так называемыми "умными бомбами", которые находили цель по лазерному лучу, направлявшемуся другим самолетом.

    Ракеты «Скад» январь-февраль 1991
    17 января Ирак нанес по Тель-Авиву и Хайфе первый удар ракетами "Скад" советского производства.
    Другой "Скад" был выпущен по американским военным в Саудовской Аравии. Эта ракета была сбита установкой "Патриот". Это был первый противоракетный перехват.
    Израильтяне заявили, что не будут наносить ответного удара. Власти страны стали спешно размещать на своей территории американские установки "Патриот".
    Одновременно Ирак запустил по Израилю и американским солдатам еще несколько "Скадов", а Пентагон начал форсированную операцию по выявлению и уничтожению неизвестного числа мобильных пусковых установок.
    Самый тяжелый удар пришелся на 25 февраля, когда "Скад" поразил здание на американской базе Дархан в Саудовской Аравии. Погибли 28 служащих армии США.
    По Израилю в общей сложности было выпущено 39 "Скадов", которые нанесли серьезный материальный ущерб, но жертв было немного.


    Сопутствующие потери. Январь-февраль 1991
    Союзническая авиация наращивала число боевых вылетов, и параллельно увеличивалось количество жертв среди мирных жителей Ирака. США называли это "сопутствующими потерями".
    Напуганные войной беженцы прибывали на иракско-иорданскую границу и рассказывали о многочисленных жертвах среди мирного населения, о перебоях в энерго- и водоснабжении Багдада.
    В связи с уничтожением одного из заводов случился скандал: Ирак заявил, что это был завод по производству детского молочного питания. Однако, по словам тогдашнего председателя объединенного комитета начальников штабов американской армии Колина Пауэлла, США были уверены: удар нанесен по предприятию, производившему биологическое оружие.
    В среду 13 февраля американский бомбардировщик-"стелс" сбросил две бомбы с лазерным наведением на объект, который, как считали союзники, был командно-контрольным бункером. Оказалось, однако, что в этом убежище во время авианалетов скрывались мирные иракцы. По меньшей мере 315 человек были убиты, 130 из них - дети.
    Саддам Хусейн с одной стороны активно использовал ошибки Запада в пропагандистских целях, с другой - все чаще размещал на ключевых военных и промышленных объектах в Ираке мирных кувейтцев, применяя их в качестве живого щита.


    Наземная операция 24-28 февраля 1991
    24 февраля 1991 года союзники начали комбинированное наземное, воздушное и морское наступление. Сопротивление иракской армии было сломлено всего за 100 часов.
    Накануне истек срок ультиматума, установленного мировым сообществом для вывода иракских войск из Кувейта. Кроме того, были подожжены сотни кувейтских нефтяных скважин.
    Союзники высаживались в Ираке и Кувейте в нескольких точках вдоль саудовской границы. Сотни танков направились на север, где их уже ждала Республиканская гвардия Ирака.
    Другие подразделения взяли под свой контроль дорогу от Басры к Кувейту и отрезали поставки нефти находившимся в Кувейте иракским войскам. Одновременно морские пехотинцы и ведомые саудовцами коалиционные войска вошли непосредственно в эмират.
    К 26 февраля Ирак объявил, что выводит свои силы из Кувейта, однако по-прежнему отказывался принимать условия всех относящихся к этому вопросу резолюций ООН.
    Иракские танки, БМП, грузовики и пехота, бежавшие от союзнического наступления, образовали громадные пробки на главной магистрали, ведущей от Кувейта к Басре.
    Союзники бомбили их с воздуха. Тысячи иракских солдат погибли прямо в машинах. Трасса получила тогда название "дорога смерти".
    Только во время наземной операции погибли от 25 до 30 тысяч


    Прекращение огня 1991
    27 февраля 1991 года восторженные кувейтцы приветствовали вошедшие в их столицу войска союзников.
    Первыми шли специальные подзразделения, затем кувейтские солдаты, и следом - американские морские пехотинцы.
    В 21:00 по вашингтонскому времени президент Джордж Буш-старший объявил, что с 4:00 следующих суток вступает в силу прекращение огня.
    К этому времени союзнические войска взяли в плен десятки тысяч иракских солдат. Многие из них были голодны, измотаны и деморализованы и сдавались почти без сопротивления. По американским оценкам, около 150 тысяч иракских солдат дезертировали.
    В ходе операции союзники потеряли 148 солдат; еще 145 человек погибли вне зоны военных действий.
    Данные о потерях с иракской стороны разнятся - от 60 до 200 тысяч погибших солдат. Многие тела были погребены в братских могилах в пустыне.
    2 марта Совет Безопасности ООН принял резолюцию, подтверждающую условия мира.
    В соответствии с документом Ирак должен был прекратить все военные действия, аннулировать аннексию Кувейта, обнародовать данные обо всех имеющихся химических и биологических вооружениях, освободить всех иностранных заключенных и принять ответственность за жертвы и материальный ущерб, нанесенный в результате оккупации Кувейта.
    На следующий день в ходе встречи с американскими военными в палатке на захваченной иракской военной базе Савфан иракское командование официально приняло условия мира.
    Саддам Хусейн при этом не присутствовал.


    Восстание. Март 1991
    Практически сразу с принятием Ираком условий прекращения огня на севере и юге страны начались восстания.
    Шиитское население Басры, Наджафа и Карбалы на юге страны устроило массовые уличные демонстрации против режима Саддама Хусейна.
    На севере курды убедили солдат перейти на свою сторону. Первым крупным городом, оказавшимся под их контролем, стал Сулейманех. В течение недели курды контролировали Курдский автономный район и находящийся неподалеку нефтяной город Киркук.
    В середине февраля президент США Джордж Буш-старший призвал иракские народ и армию "взять ход событий в свои руки".
    Однако надежды восставших на американскую поддержку не оправдались. Вместо нее в районы волнений прибыли иракские боевые вертолеты.
    Организация INDICT, выступающая за предание иракского лидера суду за военные преступления, утверждает, что начались казни на месте мирных жителей, которых власти подозревали в сочувствии к восставшим. Больницы, школы, мечети, храмы и колонны беженцев обстреливались с воздуха и земли.
    По данным США, было убито от 30 до 60 тысяч человек.
    Сам Вашингтон, между тем, подвергался в то время жесткой критике за то, что не лишил Саддама Хусейна возможности использовать боевые вертолеты.
    На севере Ирака 1,5 миллиона курдов бежали через горы в Иран и Турцию. События грозили вылиться в полномасштабную гуманитарную катастрофу, и ООН начала операцию по воздушной переброске продовольствия для беженцев.


    Удар по екологии после 1991
    Наследие войны 1991 года - одна из самых тяжелых в мировой истории экологических катастроф.
    Когда союзнические войска бомбили Ирак, оккупационные силы Саддама Хусейна открыли кувейтские нефтяные скважины, и в Персидский залив вылилось около 8 миллионов баррелей нефти (более 1 миллиона тонн).
    Кроме того, иракцы подожгли по меньшей мере 600 скважин, и над Кувейтом образовалось огромная дымовая завеса.
    На то, чтобы потушить пожары и прекратить неконтролируемый выход нефти из скважин, специальным бригадам потребовалось более полугода. Но даже после этого в пустыне осталось 320 нефтяных озер. На их "высыхание" ушло почти все последовавшее десятилетие.
    Жертвами катастрофы оказались морские птицы, коралловые рифы и редкие черепахи.
    Кроме того, кувейтские врачи подозревают, что вдыхание нефтяного дыма вызвало значительный рост числа случаев рака, сердечных и респираторных заболеваний в Кувейте.
    В Ираке говорят о загрязнении окружающей среды, вызванном применением союзническими войсками боеприпасов с обедненным ураном. Багдад утверждает, что радиоактивная пыль, поднимающаяся при взрыве таких бомб и снарядов, привела к девятикратному увеличению случаев раковых заболеваний в Басре.
    Некоторые из ветеранов войны в Персидском заливе, считают, что обедненный уран подорвал и их здоровье. Эти подозрения, правда, пока не доказаны.


    Синдром войны в заливе после 1991
    Десятки тысяч ветеранов войны в Персидском заливе жалуются на здоровье. Большинство из них раньше чувствовали себя великолепно.



    Первые сообщения в средствах массовой информации о недуге появились осенью 1991 года. С тех пор ветераны бьются за то, чтобы их симптомы были официально признаны в качестве особого "синдрома войны в Заливе".
    Основные симптомы - хроническое утомление, головные боли, рассеянность, боли в мышцах и суставах, тошнота, лихорадка.
    Дебаты на эту тему были подхвачены прессой; в газетах появлялась масса сообщений как за, так и против аргументов ветеранов.
    Кто-то считает, что причина плохого самочувствия бывших солдат - в вакцинах, которые они получали, чтобы защититься от химического и биологического оружия. Другие указывают на обедненный уран и органофосфатные инсектициды, применявшиеся для борьбы с клещами и другими насекомыми.
    Министерство здравоохранения Великобритании говорит, что в отдельных случаях "прослеживается отчетливая связь со службой в Заливе", однако не признает "синдром войны в Заливе" в качестве заболевания.
    Пентагон утверждает, что его исследования "не обнаружили никаких особых случаев таких заболеваний".


    Пропавшие безвести после 1991
    Около 600 человек, в основном кувейтцы, до сих пор считаются пропавшими без вести во время войны в Персидском заливе.
    Большинство этих людей - гражданские. Полагают, что они были схвачены во время иракского вторжения в Кувейт или во время самой войны.
    Багдад утверждает, что потерял следы иностранных заключенных во время восстания на юге страны в марте 1991 года, и добавляет, что более тысячи граждан самого Ирака тоже считаются пропавшими.
    Однако представители Красного Креста, инспектировавшие кувейтские тюрьмы, обнаружили в них лишь 40 иракцев, и все они - обычные уголовники.
    Больше чем через 10 лет после прекращения боевых действий семьи пропавших кувейтцев продолжают жить надеждой. Очевидцы говорят, что видели некоторых из пропавших людей в Ираке, причем много позже окончания войны.


    Политика сдерживания после 1991
    Запретные для полетов иракской авиации зоны стали - наряду с санкциями ООН - одним из рычагов сдерживания, как называют это американцы и британцы.
    Первая операция инспекционного совета Unscom прошла в июне. За ней последовали семь лет наблюдений. За это время было уничтожено либо выведено из строя немалое количество запрещенных вооружений и производственных мощностей.
    Инспектора обнаружили предприятия, существование которых иракские власти прежде отрицали, а также запрещенные виды вооружений, которые Багдад пытался скрыть.
    Запретная зона на севере Ирака была учреждена в марте 1991 года, после подавления режимом Саддама Хусейна восстания курдов. Установление зоны было призвано защитить курдское население северных провинций Ирака.
    На юге аналогичная зона была учреждена в 1992 году, чтобы положить конец продолжавшемуся наступлению иракских властей на живущих в этом районе мусульман-шиитов.
    С того времени обе зоны патрулируют британские и американские самолеты, нанося бомбовые удары по иракским радарным установкам в случае, если последние пытаются их засечь.
    В 1996 году, после разгрома иракцами одной из двух соперничавших друг с другом курдских группировок, северная запретная зона была расширена.
    В июне 1993 года президент США Билл Клинтон приказал нанести авиаудар по штаб-квартире иракской разведки - в ответ на предпринятую двумя месяцами ранее в Кувейте попытку покушения на Джорджа Буша-старшего.
    Покушение было организовано с использованием напичканного взрывчаткой автомобиля. По некоторым сообщениям, отдельные арестованные по этому делу подозреваемые признались в том, что работали на иракские спецслужбы.


    Нефть в обмен за продовольствие после 1995
    Программа "нефть в обмен на продовольствие" была принята ООН с целью снизить остроту проблем, с которыми сталкивались простые иракцы из-за санкций.
    Ущерб, нанесенный санкциями стране, которая еще не оправилась от последствий боевых действий, был огромным. Однако оценить, какая именно доля ответственности за обнищание населения Ирака после войны в Заливе лежит на режиме санкций, очень нелегко.
    Детский фонд ООН Юнисеф утверждает, что в 1999 году показатели детской смертности в Ираке были вдвое выше, чем до 1991 года.
    При этом сообщения о детях, умирающих в плохо оснащенных больницах, становятся мощным пропагандистским оружием в руках Саддама Хусейна. При этом элита страны живет в роскоши, да и иракские военные по-прежнему имеют возможность практически ни в чем себе не отказывать.
    В 1991 году ООН впервые разрешила Ираку продавать небольшое количество нефти в обмен на гуманитарные поставки. Однако Саддам Хусейн не принимал этого предложения вплоть до 1995 года, когда рамки соглашения были расширены до 2 миллиардов долларов.
    Программа была нацелена на то, чтобы дать возможность простым иракцам получать хотя бы базовый продовольственный рацион, однако на деле первая поставка прибыла в страну лишь в марте 1997 года.
    В 1998-м координатор программы Денис Халлидей оставил свой пост, заявив, что санкции провалились как концепция и бьют лишь по невинным людям.
    Его преемник Ханс фон Шпонек ушел в 2000 году, сказав, что режим санкций привел к "настоящей человеческой трагедии".
    В 1999 году квота на экспорт иракской нефти была снята полностью, но были сохранены жесткие ограничения на ввоз в страну товаров и продуктов "двойного назначения" - тех, что в принципе могут использоваться для производства запрещенных видов вооружений.


    «Лиса в пустыне» 16-19 декабря 1998
    В декабре 1998 года Соединенные Штаты и Великобритания провели в Ираке трехдневную бомбардировочную кампанию.

    В предшествовавшие месяцы наблюдалась эскалация кризиса в отношениях между военными инспекторами ООН (Unscom) и иракскими властями.
    Багдад чинил препятствия инспекторам, не давал им доступа в так называемые президентские дворцы и отказывался сотрудничать. Кроме того, Ирак постоянно обвинял инспекторов в том, что они шпионят в пользу США и Израиля. Впоследствии ООН признала, что инспектора передавали информацию американским спецслужбам.
    В середине декабря глава Unscom Ричард Батлер объявил, что Ирак продолжает мешать деятельности инспекторов. В последовавшие часы сотрудники ООН были эвакуированы из Багдада, и началась военная операция.
    Ракетно-бомбовому обстрелу подверглись около 100 целей на территории Ирака. Цель операции, как было объявлено, состояла в "снижении возможностей" режима Саддама Хусейна по созданию оружия массового поражения.
    Кроме объектов, связанных, по словам западных военных, с производством химического и биологического оружия, в число целей попали и штаб-квартиры иракской секретной полиции и элитной Республиканской гвардии, а также оборонные объекты и нефтеперерабатывающее предприятие в Басре.
    Вице-премьер иракского правительства Тарик Азиз сказал, что погибли 62 военнослужащих и 180 получили ранения.
    Скептики обвинили президента США Билла Клинтона в том, что ракетно-бомбовую операцию он предпринял с целью отвлечь внимание публики и прессы от набиравшего обороты скандала по поводу его отношений с практиканткой Белого дома Моникой Левински.


    Невозвращение инспекторов 1998-2002
    Через несколько дней после окончания операции "Лиса в пустыне" Багдад заявил, что не позволит инспекторам Unscom вернуться.
    Все громче раздавались призывы к реструктуризации команды оружейных инспекторов ООН или к смене ее персонального состава, поскольку члены Unscom оказались замешанными в скандале с передачей информации американским и другим западным спецслужбам.
    В июне 1999 года глава Unscom Ричард Батлер ушел со своего поста: его контракт истек.
    Через шесть месяцев была создана организация Unmovic, которой перешли функции Unscom, но и ее представителям Багдад отказал в праве въезда.
    Ввиду отсутствия военных инспекторов на иракской территории в мире росла обеспокоенность возможностью возвращения Багдада к работе над программами вооружений.
    В ноябре 2000 года президентом США стал Джордж Буш-младший, с самого начала давший понять, что намерен проводить в отношении Ирака жесткую политику, и побещавший "вдохнуть новую жизнь" в режим санкций.
    Он продолжил начатое Биллом Клинтоном финансирование иракских оппозиционных группировок, в частности, работающего в изгнании Иракского национального конгресса, надеясь таким образом подорвать власть Саддама Хусейна.
    В начале 2002 года администрация США публично объявила, что целью ее иракской политики является "смена режима".
    ______________________________

    Ну далі ви пам"ятаєте що було, бо це було не так давно.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2007.01.01 | Shooter

      Re: Перш ніж схвалювати страту, пригадайте собі як усе було.

      Людмила Коваль пише:
      >по-перше, що Саддама використали і ліквідували як відпрацьований матеріал

      точно так самісінько, як Садам "використав" допомогу Заходу у війні з Іраном, а потім "кинув" Захід.

      > його страта немає нічого спільного зі справедливістю.

      Точно. Масові вбивства мирного населення (його, доречі, формалльно стратили за вбивство кількох сотень мирних жителів в містечку, в якому на нього був вчинений замах) чи застосування хімічної зброї і, як наслідок, великі втрати серед мирного населення - є "гуманні акти", ніщо інакше. Тому засудження Хусйена за ці злочини "немає нічого спільного зі справедливістю".

      >
      > Жахливо, що політики ряду країн вважають страту Хусейна рухом до демократії (цей перл Буш видав), або запанованою справедливістю (ця "геніальна" думка належить міністру закордонних справ Британії Маргарет Беккет). Особисто мені страшно від американського розуміння демократії і британського розуміння справедливості.

      Гм...себто, Ви вважаєте, що іракський суд був "несправедливий" до Хусейна?

      Не обгрутнтуєте?
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2007.01.01 | Людмила Коваль

        Re: Перш ніж схвалювати страту, пригадайте собі як усе було.

        Shooter пише:
        > Людмила Коваль пише:
        > >по-перше, що Саддама використали і ліквідували як відпрацьований матеріал
        >
        > точно так самісінько, як Садам "використав" допомогу Заходу у війні з Іраном, а потім "кинув" Захід.
        >
        Тобто жодна зі строін не була білою й пухнастою. Але повісили Хусейна.

        > > його страта немає нічого спільного зі справедливістю.
        >
        > Точно. Масові вбивства мирного населення (його, доречі, формалльно стратили за вбивство кількох сотень мирних жителів в містечку, в якому на нього був вчинений замах) чи застосування хімічної зброї і, як наслідок, великі втрати серед мирного населення - є "гуманні акти", ніщо інакше. Тому засудження Хусйена за ці злочини "немає нічого спільного зі справедливістю".
        >
        Надмірна жорстокість покарання - це теж порушення прав людини. Ніхто не має права відбирати у людини життя. Навіть матір, яка його дала дитини. І вже тим більше не суди. Не повинно існувати покарання смертю. Нехай пожиттєве ув"язнення, але не вбивство.
        Судді, за рішенням яких вбивають не відрізняються від злочинців, які вбивають.

        > >
        > > Жахливо, що політики ряду країн вважають страту Хусейна рухом до демократії (цей перл Буш видав), або запанованою справедливістю (ця "геніальна" думка належить міністру закордонних справ Британії Маргарет Беккет). Особисто мені страшно від американського розуміння демократії і британського розуміння справедливості.
        >
        > Гм...себто, Ви вважаєте, що іракський суд був "несправедливий" до Хусейна?
        >
        > Не обгрутнтуєте?
        Запросто.
        1. Адвокати Хусейна не були ознайомлені з матеріалами справи. Їм її просто не давали.
        2. Адвокатам не надавали зустрічі з підзахисним. За весь час адвокати тільки двічі бачилися з підзахисним.
        3. Обвинувачений був позбавлений права допитувати свідків обвинувачення, що є суттєвим порушенням принципу правосуддя.
        4. Адвокатам захисту не було надано можливості перехресного допиту свідків звинувачення, а судді коментували почуте, звинувачуючи Саддама, що свідчить про упередженість суду.
        5. Адвокатам блокували можливість подати апеляцію не надаючи потрібних їм матеріалів по справі.

        Критичну оцінку судового процесу над Хусейном оприлюднила Міжнародна група правозахисників Х'юман Райтс Вотч. Я не маю підстав їм не вірити (це не Ніна Карпачова).
        Якби це був не Хусейн, то усіх вище перелічених порушень при відправлені правосуддя з горою би вистачило для того. щоб виграти справу в Євросуді з прав людини.
        Прошу зрозуміти. Я не вдаю, що Хусенй непорочна діва. Я стверджую, що міра покарання була надмірно жорстокою, а рішення суду сумнівне, враховуючи допущені порушення принципів правосуддя.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2007.01.01 | Нестор

          Re: Перш ніж схвалювати страту, пригадайте собі як усе було.

          Людмила Коваль пише:
          > Тобто жодна зі строін не була білою й пухнастою. Але повісили Хусейна.

          Хм.. Пухнастість і массове застосування хімічної зброї це трохи різні речі. За таке треба негайно бити по руках, щоб неповадно було. Єдиний хто зміг вдарити - це НАТО і США.

          > Надмірна жорстокість покарання - це теж порушення прав людини. Ніхто не має права відбирати у людини життя. Навіть матір, яка його дала дитини. І вже тим більше не суди. Не повинно існувати покарання смертю. Нехай пожиттєве ув"язнення, але не вбивство.

          Тут згоден. Тре було в яму посадити і тримати довічно, як Хусейн своїх жертв. Але і іракців теж можна зрозуміти. Вічно боятися, що фанатики звільнять виродка ...

          > 1. Адвокати Хусейна не були ознайомлені з матеріалами справи. Їм її просто не давали.
          > 2. Адвокатам не надавали зустрічі з підзахисним. За весь час адвокати тільки двічі бачилися з підзахисним.
          > 3. Обвинувачений був позбавлений права допитувати свідків обвинувачення, що є суттєвим порушенням принципу правосуддя.
          > 4. Адвокатам захисту не було надано можливості перехресного допиту свідків звинувачення, а судді коментували почуте, звинувачуючи Саддама, що свідчить про упередженість суду.
          > 5. Адвокатам блокували можливість подати апеляцію не надаючи потрібних їм матеріалів по справі.

          Я плакав. Бідний Хусейн. А може ми трохи погорячилися з визнанням голодомору? Га? Ну там не дали допитати адвокатам виродків, які вбили 10 мільйонів українців їхніх дітей? Чи не дали можливості комуністам подати касаційну скаргу. А отак відразу взяли і визнали. Не демократично якось вийшло :( Що про нас отой Вотч подумає :(

          > Якби це був не Хусейн, то усіх вище перелічених порушень при відправлені правосуддя з горою би вистачило для того. щоб виграти справу в Євросуді з прав людини.

          Сильно сумніваюсь. Мулошевич був невинним немовлям порівняно з Хусейном, а хрена лисого там виграв.

          > Прошу зрозуміти. Я не вдаю, що Хусенй непорочна діва. Я стверджую, що міра покарання була надмірно жорстокою, а рішення суду сумнівне, враховуючи допущені порушення принципів правосуддя.

          В країні де смертна кара є узаконена - рішення суду більш ніж законне. Бо при всій фантазії важко собі уявити людину, яка б більш відповідала цій мірі покарання.

          Так що рішення суду не гуманне (з цим можна погоджуватися і дискутувати), але законне воно на 100 %
        • 2007.01.02 | Shooter

          Re: Перш ніж схвалювати страту, пригадайте собі як усе було.

          Людмила Коваль пише:
          > Shooter пише:
          > > Людмила Коваль пише:
          > > >по-перше, що Саддама використали і ліквідували як відпрацьований матеріал
          > >
          > > точно так самісінько, як Садам "використав" допомогу Заходу у війні з Іраном, а потім "кинув" Захід.
          > >
          > Тобто жодна зі строін не була білою й пухнастою. Але повісили Хусейна.

          Виключно його проблеми.

          > > > його страта немає нічого спільного зі справедливістю.
          > >
          > > Точно. Масові вбивства мирного населення (його, доречі, формалльно стратили за вбивство кількох сотень мирних жителів в містечку, в якому на нього був вчинений замах) чи застосування хімічної зброї і, як наслідок, великі втрати серед мирного населення - є "гуманні акти", ніщо інакше. Тому засудження Хусйена за ці злочини "немає нічого спільного зі справедливістю".
          > >
          > Надмірна жорстокість покарання - це теж порушення прав людини. Ніхто не має права відбирати у людини життя. Навіть матір, яка його дала дитини. І вже тим більше не суди. Не повинно існувати покарання смертю. Нехай пожиттєве ув"язнення, але не вбивство.
          > Судді, за рішенням яких вбивають не відрізняються від злочинців, які вбивають.

          То є Ваші переконання, які не мають нічого спільного з іракською системою правосуддя.

          > > > Жахливо, що політики ряду країн вважають страту Хусейна рухом до демократії (цей перл Буш видав), або запанованою справедливістю (ця "геніальна" думка належить міністру закордонних справ Британії Маргарет Беккет). Особисто мені страшно від американського розуміння демократії і британського розуміння справедливості.
          > >
          > > Гм...себто, Ви вважаєте, що іракський суд був "несправедливий" до Хусейна?
          > >
          > > Не обгрутнтуєте?
          > Запросто.
          > 1. Адвокати Хусейна не були ознайомлені з матеріалами справи. Їм її просто не давали.

          Гм...як же ж вони подали апеляцію?

          > 2. Адвокатам не надавали зустрічі з підзахисним. За весь час адвокати тільки двічі бачилися з підзахисним.

          Проте бачилися.

          > 3. Обвинувачений був позбавлений права допитувати свідків обвинувачення, що є суттєвим порушенням принципу правосуддя.
          > 4. Адвокатам захисту не було надано можливості перехресного допиту свідків звинувачення, а судді коментували почуте, звинувачуючи Саддама, що свідчить про упередженість суду.
          > 5. Адвокатам блокували можливість подати апеляцію не надаючи потрібних їм матеріалів по справі.

          Але ж апеляція таки була подата.

          > Критичну оцінку судового процесу над Хусейном оприлюднила Міжнародна група правозахисників Х'юман Райтс Вотч. Я не маю підстав їм не вірити (це не Ніна Карпачова).
          > Якби це був не Хусейн, то усіх вище перелічених порушень при відправлені правосуддя з горою би вистачило для того. щоб виграти справу в Євросуді з прав людини.

          Можливо. Проте, якщо Ви ще не зауважили, скажімо, хімічну зброю в Європі останній раз застосовували майже 100 років тому, а проти мирного населення, наскільки мені відомо, ніколи.

          Хусейн однозначно БУВ ВИНУВАТИЙ в цих (та інших) злочинах. Які він здійснював в зовсім іншій системі координат ніж тій, за якою діє правосуддя в Європі. Відповідно, і був покараний саме за "стандартами" цієї іншої системи.

          Абсолютно справедливо був покараний.

          Доречі, спробуйте провести аналогію: Нюрнберзький процес взагалі був протиправний, оскільки його рішення, ,де-факто, не мали жодної формальної правової бази.

          Як Ви вважаєте - він теж був "несправедливий"?


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2018. Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua