МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Книжкові новинки 2006 року від “Всесвіту”!

01/10/2007 | Майдан-ІНФОРМ
http://www.vsesvit-journal.com

1. Співак, Гаятрі Чакраворті. В інших світах. Есеї З питань культурної політики / З англ. пер. Р. Ткачук, І. Супрунець, А. Кулаков. — К.: Вид. дім “Всесвіт”, 2006. — 480 с. (ISBN 966-8439-01-5)

Сучасна літературна теорія — це фотонний реактор, описаний у творах Дж. Оруела чи С. Лема. У світі сьогодні функціонують камарильї систем інтерпретацій тексту. Маємо, “конфлікт інтерпретацій”, за словами блискучого Поля Рікера. Або й навпаки: деякі американські теоретики виступають категорично проти будь-яких текстуальних трансформацій, зокрема С’юзен Зонтаг у книжці “Проти інтерпретацій”. Літературна теорія під новою науковою оптикою переглядає літературні канони, течії, стилі та напрями. Так уже було піддано сумнівам і критиці реалізм як стиль (праці Компаньйона та Женета), на авансцену літературознавчих розмислів було виведено “Над-Я”, несвідоме. Нові літературознавчі школи працюють із категорією іншого. Фактично ця бінарна опозиція чужого та свого тягнеться від античності, Середньовіччя... І аж дотепер, у добу інформаційного суспільства. Дослідження того, що на перший погляд видається несуттєвим, маргінальним, іншим — насправді потребує значних знань, інтерпретаторських вмінь, адже тексти дуже часто приховують глибинний зміст, те, що Р. Якобсон називає intrinsic values. Інколи літературні інтерпретації автори спрямовують на досягнення ефекту шоку, епатажу, екстравагантності. І лише одиниці через критичний текст дають можливість подивитися на твір в окулярах, що допомагають подорожувати за власним маршрутом “в інших світах”. Саме таким літературним критиком є американська дослідниця індійського походження Ґаятрі Чакраворті Співак (Gayatri Chakravorty Spivak), професорка Колумбійського університету (Нью-Йорк, США).
У 2006 році у видавництві “Всесвіт” нарешті з’явилась її книга “In Other Worlds” — “В інших світах”. З англійської її переклали Руслам Ткачук, Ірина Супрунець та Андрій Кулаков. Авторка передмови до видання та науковий редактор тому — Світлана Шліпченко, кандидат філософських наук. Як зазначено в анотації, “Ґаятрі Чакраворті Співак у цій праці аналізує взаємовідносини Мови, Жінки й Культури в контексті сучасної західної й незахідної цивілізацій. Вона розглядає механізм інтеґрацїї могутніх методологій XX ст. — деконструкції, марксизму й фемінізму, — переводячи ці нові моделі у площину вивчення літератури й культури. Авторка торкається широкого спектру філософських і соціальних питань, зокрема щодо становища жінки у світі, її ролі в суспільстві й сім’ї, психологічних і соціальних аспектів сексуального життя, і не вагається вступати у безпосередні дискусії з провідними постатями сучасного критицизму, такими як політичні філософи Габермас й Альтюсер, психоаналітик Юлія Кристева, теоретик права Рональд Дворкін, літературні й соціальні критики Едвард Саїд, Вейн Бут, Дональд Дейві, Єлен Сиксу та Жан-Жозеф Ґу. Праця Ґ. Ч. Співак аналізує з погляду фемінізму також літературні тексти Данте, Єйтса, Водсворта, Колріджа, Вірджинії Вулф, Маргарет Драббл та індійської письменниці Магасвети”. Словом, цей літературно-теоретичний фоліант на 480 сторінок — безцінний інструмент для гуманітарія у вивченні сучасної культури Заходу, Сходу та Півдня.
У своєму вступному слові до українських читачів Ґ. Ч. Співак сказала, “Переклад в Україні книжки «В інших світах» є для мене важливою й водночас повчальною подією. Той факт, що в пост-колоніальній теорії своєрідною метафорою постали Балкани, означає, що в нашому світі відбувся кардинальний поворот; для мене «В інших світах» знаменує перехід від суворого і досить обмеженого академічними рамками вишколу в галузі англійської літератури та компаративістики до пост-колоніальної теорії як такої. Мабуть, вам варто було б також переказати своє розуміння цієї праці для мене, щоб мені принаймні вдалося не відстати й простежити, як пост-колоніальна теорія, знімаючись з якоря і відриваючись від своїх не зовсім чітко нами ж окреслених начал, трансформує сама себе у цьому процесі. Кожна така “пост-колоніальність” є вкоріненою в певний контекст, а тому й характеризується своїми відмінностями. Есеї, що увійшли до збірки «В інших світах» відбивають переміщення або дрейф поняття: колоніальна влада починає асоціюватися з американським нео-колоніалізмом”.
Це видання підтримав Фонд OSI-Zug спільно з Центром видавничого розвитку Інституту відкритого суспільства (Будапешт) та Міжнародним фондом «Відродження» (Київ).
Мабуть, генетична належність авторки до іншої культури таки вийшла на поверхню, у форматі її наукових розмислів. Побачити нерівності великої поверхні може лише та людина, яка довгий час відчувала цю нерівність, перебувала в ній. Складається відчуття, що авторка пережила на власному досвіді те, про що вона говорить. Соціальний детермінізм? Приклад психоаналізу? Не знаю, але, попри все, її дослідження та моделі бачення літератури та канону — це не штучні конструкти, не продукт відірваної реальності, а щось дуже близьке, відчуте. Принаймні, так здається, коли читаєш цю працю. Українська культура століттями оберталася між імперським та провінційним, центральним та маргінальним. Цей досвід бачення Іншого, Ґ. Співак міг би стати в нагоді для нашого літературознавства, щоб нарешті здійснити ревізію текстів, власне українських, російських (українських), польських (українських) творів. Свого часу за імперії Україні було нав’язана маску, образ дурнуватого хохла-балагура, який мав потішати великоросів. Пропонована “В інших світах” методологія здатна на деконструкцію і в українській ситуації.

Книгу можна придбати в редакції журналу “Всесвіт”. Ціна видання: 30 грн.


2. Дроздовський, Дмитро. Код майбутнього. — К.: Вид. дім “Всесвіт”, 2006. — 192 с. (ISBN 966-8439-03-1)

У видавництві “Всесвіт” у 2006 році коштом ґранту Президента України для молодих письменників та літературознавців вийшла книжка Дмитра Дроздовського, студента Національного університету “Києво-Могилянська академія”, редактора відділу критики та публіцистики журналу “Всесвіт”, автора матеріалів у “Дзеркалі тижня”, газетах “Без цензури”, “День” тощо.
Книжка має назву “Код майбутнього”, складається з двох розділів і становить спробу філософсько-літературознавчої інтерпретації українського шістдесятництва на тлі західноєвропейських трансформацій середини ХХ сторіччя. Це пошук філософського та естетичного коду, спроба вивести українське шістдесятництво на рівень культурної епістеми на тлі ідеологічного фальшу та історичної кризи. “Історія ХХ століття... Наскільки буття духу цієї історії та її культури, важкої, багаторівневої, психологічно напруженої відповідає реальному буттю людини? Аналізуючи це співвідношення, багато любомудрів, письменників, науковців сходилися на думці, що европейська культура та цивілізація переживають тотальну кризу у ХХ сторіччі. Маючи величезні технологічні та інформаційні досягнення, вони не можуть забезпечити щасливого і гармонійного життя людини, єднання людини із природою. Екзистенційні пошуки призвели до повної деструкції людського “я” у зв’язку з цивілізаційними змінами ХХ століття. І нові технологічні системи, створені для полегшення існування людини, тільки цьому посприяли. Попри все, людина так і не забезпечила себе свободою, а головне, так і не здобула омріяного щастя... того щастя, яке шукали в усі епохи — від античності до модернізму. Криза релігії, криза світогляду і криза технології охопили весь часопростір “ювілейного” ХХ сторіччя. Чи є ці кризи фінальними для людства? Чи це все ж таки знову лише перехідні портали на іншу спіраль розвитку свідомості?”
У книжці йдеться про осмислення філософії доби, в якій відбувся екзистенційний вибух. Історичний час у дослідженні постає як неоднорідна структура, що складається з багатьох мікроісторій. Однією з домінантних, на думку автора, була історія кризи. “Загроза культурі криється саме в матеріальних досягненнях цивілізації, які не враховують суті самої культури. Цивілізаційна людина втрачає почуття власної свободи, а це зумовлює розчинення індивідуальності. Важливо зрозуміти, що матеріальні досягнення — це ще не культура, навіть якщо вони й допомагають у розв’язанні проблеми вдосконалення суспільства. Але людина, засліплена успіхами теоретичного пізнання, не замислюється над перспективою "гедонізму". Замість того, щоб сформулювати ідеали і модель перетворення дійсності відповідно до законів природи, у ХХ сторіччі було створено модель тотальної кризи культури». Але, з іншого боку, “криза — це лише знак перехідного стану, результат пошуку, що дає зрозуміти, що наш світ — лише безмежний витвір еволюції, але саме в такий еволюційний спосіб людина має пізнавати себе, щоб у внутрішньому дзеркалі побачити істину (пізнати себе, щоб зрозуміти божественну суть — так учив Григорій Сковорода в діалозі “Наркіс”)”.
Автор осмислює парадигму історії культуру, вказуючи на вузлові проблеми, подаючи власне бачення історичної спіралі на відстані десятиліть як носій уже іншої системи мислення. Якою ж була реальність ХХ сторіччя? “Динамічний індустріальний розвій ХIХ століття був причиною становлення нової наочної реальності в ХХ столітті. Якщо в момент народження самого поняття “культура” філософи позначили в такий спосіб іншу природу, рукотворну, що існує разом із природою нерукотворною, то в ХХ столітті “друга природа” вже давно була і першою, й останньою. Нерукотворна природа на Землі опинилася в резервації — в заповідниках і національних парках, "червоних книгах" і зоопарках. Невже ми самі розпочали часовий відлік навпаки, відлік, спрямований до часу Ч? Довкола людини залишилася тільки природа наочного світу, що розростається з неймовірною швидкістю, породжуючи нові й нові псевдоістини. А чи бачить Людина суті речей, їх внутрішній зміст? Невже за дві тисячі років ми так і не вийшли з печери власного не-знання?”.

Книгу можна придбати в редакції журналу “Всесвіт”. Ціна видання: 10 грн.

Редакція журналу “Всесвіт”
вул. М. Грушевського, 34/1
Київ
01021
Україна

+(380-44) 253-27-10; 253-06-13
http://www.vsesvit-journal.com


Ціні — від видавця, тобто на третину нижчі, ніж у книгарнях:))

Відповіді

  • 2007.01.11 | Inna

    Re: Книжкові новинки 2006 року від “Всесвіту”!

    Цікаво!!!


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2018. Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua