01/16/2007 | Горицвіт

Недавно говорив з двома бізнесменами середнього масштабу, які тісно знають політико-економічну кухню в одному з регіонів (не східної, але і не західної України). Розказували, яка власність кому належить, кому явно, кому - через підставних осіб. Виявляється, все це добре відомо в цих колах. Діяч К., страшний ліберал, має купу підприємств і землі, записаних на таких і таких, діяч М., більш соціально-орієнтованої риторики, має інші скупочно-експортні фірми і відповідні ліцензії і т.д. Все поділено. Причому одні діячі приписані до "коаліції", інші до "опозиції". На рівні депутатів різниці нема. І всі прізвища відомі.

І зверніть увагу, що при всій позірній їхній боротьбі ми не чує постійних звинувачень, що ти вкрав те, ти незаконний монополіст там-то, ти закулісний власник того-то і т.п. Зрідка прориваються неясні натяки. Є конвенції, очевидно, що ГОЛОВНОГО в політ. боротьбі зачіпати не можна. Стараються не бити одне одного нижче пояса, не нагадувати, хто що вкрав (-ла).

Мені здається, що не всі тут розуміють ці реалії.