МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

До Михайла Свистовича. Що буде з Ірпенем?

03/19/2007 | лікар
Коли лікарі почули, що Мирослава Богданівна нарешті звільнила начальника відділу охорони здоров’я Сичука, ми всі зітхнули з великим полегшенням. За шість років роботи цей “тракторист” вгробив систему охорони здоров’я, яка в Приірпінні чи не сама гірша на всю область. Його попередник Глінський, як би йому справедливо не дорікали, все-таки не лише крав, але й роботу робив. Сичука ж притягла сюди рідна жінка з села Рубежівка, де Сичук завідував по суті фельдшерським пунктом, хоч той і носив назву сільської лікарні. Люди здивовано питали у Скаржинського, нащо ти його взяв, а той відповідав, що це - моя маріонетка. Ми вже грішним ділом подумали, що тепер він маріонетка Мирослави Богданівни, коли вона спочатку взялась його звільняти, а потім попустила. Але коли він вийшов на пенсію, і вона не продовжила йому контракт, ми перехрестились з полегшенням, що так погано подумали про неї.

Але зараз ми дізналися, що депутати виставили їй ультиматум: залишити Сичука на посаді. І не просто виставили, а й пішли далі за підтримкою бютівського керівництва й отримали її на рівні когось з депутатів Верховної Ради. В світлі останніх подій, коли ці ненормальні просто так без підстав розігнали виконком, бо їм так просто захотілось, ми боїмось, що Сичука залишать. Ми зрозуміємо вашу дружину, що це - необхідний компроміс, але все це дуже і дуже сумно. Виходить, що містом править якесь збіговисько пацієнтів деяких наших колег, що не думає ні про людей, ні про майбутнє, а тільки купається у променях власної вседозволеності. Тим часом проблеми не лише у медицині заганяються вглиб, і жоден міський голова у такій ситуації їх не вирішить. А що буде з містом? Отак всі п’ять років?

Між лікарями зараз ходить копія листа депутатів на підтримку Сичука. Я просто вражений цинізмом та ультимативним тоном, в якому він написаний. Рука так і тягнеться до пістолета. Не того, що з кулями, а медицинського, яким роблять прививки. Щоб привити їх від вірусу зарозумілості, цинізму та інтриганства. Адже під листом підписи тих, хто ще вчора про Сичука доброго слова не сказав, хто знає, як він за кошти відділу охорони здоров’я будував свою хату, хто знає про інші їх махінації. Дивують депутати Бархоленко і Куцебаценко, які пройшли за списком блоку “За чесну владу”. Сьогодні вони зрадили Мирославу Богданівну, перекинулися на іншу сторону, але навіщо захищати Сичука? Ще більша дивує Вітя Гурін. Я вважав його принциповою людиною. Але побачив і його підпис. А він же добре знає, хто такий Сичук. Радує, що не підписалися лікарі-бютовці з депутатської комісії. Підпис Романенка не в щот. Він з іншої комісії та його авторитет серед лікарів як депутата невисокий.. Узіст він кваліфікований, але ні як людина, ні як депутат авторитетом не користується. Робив би своє УЗІ та не плів би політичні інтриги.

Робіть що-небудь зараз, бо завтра знайдеться крутелик, який скупить усіх депутатів. Те, що принципових там нема - вже зрозуміло. Звертайтесь напряму до Юлі, знайдіть кінці у “Нашій Україні”, хто там зараз керує, поговоріть з Мельником, він хоч і загрібає під себе, але ж намагався і щось робити для міста. То хай вплине на депутатів, бо застій нікому не на руку. Розкажіть депутатам, що залишення Сичука - це їх величезний мінус в очах громадськості. Бо лікарі - це не лише люди в білих халатах. Це і члени їх сімей, це і хворі, яких вони лікують. Невже цим депутатам треба така слава? Ми так чекали, коли він піде. Ми ще коли Жовтяку став губернатором сподівалися на це, ми відразу пішли з листом до нового начальника управління охорони здоров’я Басистюка, а віз і нині там. Тепер сподіваємось на вашу дружину, ніби дочекалися і тут депутати. Такого ми не чекали.

Відповіді

  • 2007.03.19 | пан Roller

    "лікарі - це не лише люди в білих халатах. Це і члени їх сімей"

    лікар пише:
    > Коли лікарі почули, що Мирослава Богданівна нарешті звільнила начальника відділу охорони здоров’я Сичука, ми всі зітхнули з великим полегшенням. За шість років роботи цей “тракторист” вгробив систему охорони здоров’я, яка в Приірпінні чи не сама гірша на всю область. Його попередник Глінський, як би йому справедливо не дорікали, все-таки не лише крав, але й роботу робив. Сичука ж притягла сюди рідна жінка з села Рубежівка, де Сичук завідував по суті фельдшерським пунктом, хоч той і носив назву сільської лікарні. Люди здивовано питали у Скаржинського, нащо ти його взяв, а той відповідав, що це - моя маріонетка. Ми вже грішним ділом подумали, що тепер він маріонетка Мирослави Богданівни, коли вона спочатку взялась його звільняти, а потім попустила. Але коли він вийшов на пенсію, і вона не продовжила йому контракт, ми перехрестились з полегшенням, що так погано подумали про неї.
    >
    > Але зараз ми дізналися, що депутати виставили їй ультиматум: залишити Сичука на посаді. І не просто виставили, а й пішли далі за підтримкою бютівського керівництва й отримали її на рівні когось з депутатів Верховної Ради. В світлі останніх подій, коли ці ненормальні просто так без підстав розігнали виконком, бо їм так просто захотілось, ми боїмось, що Сичука залишать. Ми зрозуміємо вашу дружину, що це - необхідний компроміс, але все це дуже і дуже сумно. Виходить, що містом править якесь збіговисько пацієнтів деяких наших колег, що не думає ні про людей, ні про майбутнє, а тільки купається у променях власної вседозволеності. Тим часом проблеми не лише у медицині заганяються вглиб, і жоден міський голова у такій ситуації їх не вирішить. А що буде з містом? Отак всі п’ять років?
    >
    > Між лікарями зараз ходить копія листа депутатів на підтримку Сичука. Я просто вражений цинізмом та ультимативним тоном, в якому він написаний. Рука так і тягнеться до пістолета. Не того, що з кулями, а медицинського, яким роблять прививки. Щоб привити їх від вірусу зарозумілості, цинізму та інтриганства. Адже під листом підписи тих, хто ще вчора про Сичука доброго слова не сказав, хто знає, як він за кошти відділу охорони здоров’я будував свою хату, хто знає про інші їх махінації. Дивують депутати Бархоленко і Куцебаценко, які пройшли за списком блоку “За чесну владу”. Сьогодні вони зрадили Мирославу Богданівну, перекинулися на іншу сторону, але навіщо захищати Сичука? Ще більша дивує Вітя Гурін. Я вважав його принциповою людиною. Але побачив і його підпис. А він же добре знає, хто такий Сичук. Радує, що не підписалися лікарі-бютовці з депутатської комісії. Підпис Романенка не в щот. Він з іншої комісії та його авторитет серед лікарів як депутата невисокий.. Узіст він кваліфікований, але ні як людина, ні як депутат авторитетом не користується. Робив би своє УЗІ та не плів би політичні інтриги.
    >
    > Робіть що-небудь зараз, бо завтра знайдеться крутелик, який скупить усіх депутатів. Те, що принципових там нема - вже зрозуміло. Звертайтесь напряму до Юлі, знайдіть кінці у “Нашій Україні”, хто там зараз керує, поговоріть з Мельником, він хоч і загрібає під себе, але ж намагався і щось робити для міста. То хай вплине на депутатів, бо застій нікому не на руку. Розкажіть депутатам, що залишення Сичука - це їх величезний мінус в очах громадськості. Бо лікарі - це не лише люди в білих халатах. Це і члени їх сімей, це і хворі, яких вони лікують. Невже цим депутатам треба така слава? Ми так чекали, коли він піде. Ми ще коли Жовтяку став губернатором сподівалися на це, ми відразу пішли з листом до нового начальника управління охорони здоров’я Басистюка, а віз і нині там. Тепер сподіваємось на вашу дружину, ніби дочекалися і тут депутати. Такого ми не чекали.
  • 2007.03.20 | Михайло Свистович

    Завтра постараюсь відповісти. Сьогодні вже вмираю, хочу спати.

    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2007.03.20 | Михайло Свистович

      Вибачте, сьогодні цілий день провів у справах Луценка

      Тож доведеться знову відкласти пояснення.
  • 2007.03.26 | Михайло Свистович

    Я відповім словами бацька Лукашенкі

    Ірпінчани будуть жити погано, але не довго :)

    А тепер поясню. Вже для великої кількості людей не секрет, що депутати, які правлять бал в Ірпінській міськраді (решта ж просто або обдурена ними, або залякана імперативним мандатом, або керується стадним інстинктом з надією отримати якісь крихти для себе), мають на меті або підпорядкувати мера собі для використання влади в меркантильних цілях, або показати, що мер - поганий, бо в місті нічого не робиться. Для цього вони обрали спосіб як гальмування будь-яких неприбуткових для них ініціатив щодо розвитку, так і вплив на кадрову політику. Про місто ніхто не думає, а тому все намагаються залишити як було. В тому числі старі кадри. Тому пропонують їм слухняність в обмін на захист. І найбільше бояться, що апарат виконкому нарешті ефективно запрацює. Тому і розпустили виконком саме в той момент, коли Мирослава змінила систем преміювання та нарешті підійшла до цілої низки важливих кадрових змін, які, через наше законодавство, зробити швидко було не так просто. При цьому найбільше нападають з нової влади на тих, хто дійсно працює.

    Сичук був далеко не першим чиновником старої влади, якого захищали наші депутати. Може Ви знаєте, що Мирослава вже дуже давно запропонувала Сичуку звільнитися. Той категорично сказав, що не звільниться, і на сесії заявив, що причиною вимоги його звільнення є його колишнє членство у Партії регіонів. Все це була туфта, оскільки Мирослава нікого за політику не переслідувала, і зараз у виконкомі працює купа людей, які значно більше за Сичука працювали і на регіони, і на стару владу. Та навіть члени Партії регіонів з числа старих чиновників працюють, і тих, хто працює нормально (наприклад, начальник відділу МНС, член ПР Малиш), вона навіть захищає від наїздів області. До Сичука вона мала претензії саме в професійному плані. І не те щоб аж такі великі претензії (він останнім часом почав старатися), а просто людина (може й не зі своєї вини, може через брак навичок чи досвіду) дійсно не відповідає посаді такого рівня. Але на сесії голова фракції БЮТ Олег Сотніков заявив, що це нагадує цькування, хоча на той момент його не те що ніхто не цькував (як і взагалі не цькували), але й не думав (Мирослава вирішила, що не варто витрачати час на ловлі Сичука на недоліках, щоб звільнити, бо часу не вистачало на більш серйозні речі). Йому просто вказали на недоліки в роботі.

    Після того, як Сичук зрозумів, що його не звільнять, він став працювати краще та був надзвичайно лояльним до Мирослави. Однак, вона оцінює людей з точки зору професіоналізму, а тому залишається при своїй думці - начальником відділу охорони здоров’я має бути краща кандидатура. Тому, коли Сичук вийшов на пенсію, вона не продовжила з ним контракт попри його лояльність. Більше того, вона запропонувала йому посаду заступника цього відділу або будь-яку іншу посаду, щоб він безболісно звільнив місце молодшому, кваліфікованішому, енергійнішому. Однак він не схотів і кинувся за підтримкою до депутатів і вище. Депутати ж, аби просто цинічно продемонструвати Мирославі „кто в домє хазяїн”, вирішили підтримати Сичука в ультимативній формі, хоча це кадрове призначення - виключно її, а не їх прерогатива. Особливо вражає цинізм Сотнікова, який не раз божився (особливо, коли Мирослава просила його дати якусь кандидатуру чи, навпаки, щоб допомогти їй звільнити поганого не лише з її, а й з точки зору депутатів, чиновника, наїхати на такого чиновника через сесію), що ніколи не дозволить собі втручатися у її кадрову політику. На сьогодні навіть Комітет Верховної Ради (о, працюють люди заміст того, щоб ділом зайнятися) написав Мирославі листа на підтримку Сичука, але вона стоятиме на своєму. Не зважаючи навіть на те, що її просить за Сичука її ж хороша знайома з БЮТ, яка нам допомагає в іншому Ірпінському питанні. І стоятиме не тому, що вперта, а тому, що медицина в нас дійсно в загоні, і що Сичук не підійме її.

    Взагалі підтримка депутатами саме Сичука була їхньою помилкою, як і помилкою інших його захисників, так і помилкою самого Сичука. Бо це вже аж занадто тупий шантаж і цинізм (наші депутати чудово знають, що Сичук не такий, як вони його описують), тому ми використаємо всі способи, щоб довести свою правоту, і це сильно вдарить і по захисниках, і по самому Сичуку. Чого б це не коштувало Мирославі. Навіть посади. Бо нащо така посада, на якій ти не лише лялька, а лялька, яку змушують робити погані для громади вчинки. Але намагання перетворити її на таку ляльку дістануть відсіч у вигляді тотальної війни з нашого боку, яка закінчиться цілковитим знищенням імені цих „воїнів”, скільки б років нам для цього не знадобилося (і для цього посада мера не потрібна і навіть шкідлива). Тому „воїнам” краще попуститися і співпрацювати з Мирославою нормально. Бо нам доведеться вихлюпнути все, що ми (і не тільки ми) знаємо про Сичука, будуть документи і свідчення, і навряд чи депутати захочуть такого підтримувати далі. От тільки Сичук потім заміст спокійної пенсії дістане такі докори з боку суспільства, що сам буде не радий. Тому йому краще таки просто піти. Бо насправді дуже не хочеться його навіть справедливо паплюжити. На це просто шкода часу. Але якщо змушують - доведеться.

    лікар пише:
    >
    > Виходить, що містом править якесь збіговисько пацієнтів деяких наших колег, що не думає ні про людей, ні про майбутнє, а тільки купається у променях власної вседозволеності. Тим часом проблеми не лише у медицині заганяються вглиб, і жоден міський голова у такій ситуації їх не вирішить. А що буде з містом? Отак всі п’ять років?

    Ні, так не буде. Бо нема сенсу так далі жити. І тому ми проводимо роботу в напрямку не лише вироблення механізму прийнятних для громади компромісів мера з депутатами, але й в іншій площині. Нам нема чого приховувати, тому діємо відверто і прямо. Наприклад, залучаємо в якості арбітрів якомога більше авторитетів, ставлячи таким чином Ірпінь під спостереження потужних українських та міжнародних організацій, чия думка є небайдужою для бютівських верхів хоча б тому, що всі знають: ці організації не лише не дозволять собі бути необ’єктивними, але й є своєрідними цеглинками формування думки в певних колах і не тільки в Україні (до речі, Майдан також є такою цеглинкою для формування думки в Соцінтерні, Європарламенті, деяких діючих в Україні міжнародних організаціях, і трохи (значно менше, ніж у вказаних) в ПАРЄ). Навряд чи через маленький Ірпінь великому БЮТу потрібні хай може і не такі великі, але все ж значно більші за Ірпінь проблеми. Мовчати ж заради рейтингу БЮТ нема сенсу навіть для рейтингу БЮТ. Бо, як нам сказала на днях дуже близька безпосередньо до самої Юлі людина, саме такі депутати на місцях і знижують цей рейтинг найбільше. Тому ми працюємо з багатьма бютівськими верхами, і ця людина є однією з них, а тому порадила, як краще туди доносити інформацію, щоб її сприйняли по суті без зайвої води. Врешті решт імперативний мандат має зіграти позитивну, а не негативну, як досі, роль.

    Також залучаємо до спостереження та участі всіх і вся, в тому числі державні органи. Не дають заробити грошей для бюджету - вилізатимемо на пілотних проектах з державним та грантовим фінансуванням, коли на розподіл грошей не впливатиме ні мер (щоб не могли нічого закинути), ні депутати (щоб не могли перешкоджати). Шукатимемо й інші способи, але позитивних змін доб’ємося.

    >
    > Дивують депутати Бархоленко і Куцебаценко, які пройшли за списком блоку “За чесну владу”. Сьогодні вони зрадили Мирославу Богданівну, перекинулися на іншу сторону, але навіщо захищати Сичука?

    Мене вони вже не дивують. Ці двоє, як кажуть росіяни, „пошли по наклонной”. І чим далі, тим більше вони матимуть справу з людьми, яких самі нещодавно вважали відвертими покидьками (і навряд чи щось дізналися про них хороше, щоб змінити свою думку). Так буває з усіма акцентованими людьми одностороннього мислення, яким акцентація просто не дає проводити аналіз. Поступово вони самі стануть такими самими, і навіть неможлива ще вчора підтримка цими двома неморальних земельних рішень, це лише квіточки у порівнянні з тим, що буде з ними далі. Врешті решт вони нічого не здобудуть для себе і втратять будь-яку повагу з боку людей. Бо що можна казати про людину, яка не поважає сама себе. Адже зараз має спільну справу з людьми, які писали і розповсюджували про нього ось таку „інформацію”:

    „Бархоленко давно уже пошел кривой тропинкой нарушителя действующего законодательства. Однако раньше он имел несколько приводов за хулиганство в пьяном виде. Но увещевания участковых и милиции действия не возымели. А безнаказанность только усилила антисоциальные наклонности этого милого человека с вечно уставшими и заплывшими от постоянного пьянства глазами. На последнем заседании ТИК эта пьяная скотина несколько раз сделала попытки напасть на главу ТИК Наталью Ганах”.

    „Только по средам отныне можно записаться на прием к Мирославе Свистович. Затем колбуновские прихвостни рассматривают заявление и принимают решении стоит ли пускать человека к такому важному человеку, как Свистович, или можно все порешать самим. Как правило принимается второе решение. По крайней мере, к двум обратившимся с просьбой о встрече, уже поступило предложение от Бархоленко, суть которого заключается в том, что он может все «порешать» и сам. Разумеется, не просто так…”

    „Дело в том, что накануне суда, человек похожий на депутата ирпенского совета Бархоленко, объехал всех владельцев земли, выделенной последними решениями старого ирпенского совета. Каждый землевладелец получил предложение от которого нельзя отказаться. А именно: или решение о землеотводе аннулируется судом, или необходимо уплатить небольшой штраф. Отметим, сравнительно небольшой: Бархоленко затребовал от $2000.”

    „Как бы депутат горсовета Бархоленко (итоги выборов в горсовет также официально не подведены) вчера начал активную подготовку к пятнице (еще бы! среда – маленькая пятница) и всем приятным вещам, которые сопровождают этот важный в жизни каждого алкаша день: шашлыкам, водке, девкам и т.д. В рамках подготовительных мероприятий, условно народный избранник (баллотировавшийся, как все наверно уже догадались, от блока Мирославы Свистович) слегка перестарался. Если быть совсем объективным, то нажрался до потери пульса.”

    „Михаил Свистович и ее любовник Виктор Бархоленко лично пришли на вокзал, чтобы получить экземпляр газеты у распространителей. Затем сладкая парочка отправилась ее читать. Такое усилие не обошлось без последствий – Свистович и Бархоленко немедленно нажрались водки с пивом.”

    „Наталья Матвийчук разбила машину председателя ирпенского исполкома, возвращаясь домой после пьянки с Мирославой Свистович. Характерно, что для машины это не первое подобное испытание: минувшим летом ее разбил другой соратник, а по совместительству и любовник Мирославы Свистович, - Виктор Бархоленко. Впрочем, недавно эта вечна бухая скотина ушла в глухую оппозицию к Мирославе Свистович – что не может не радовать.”


    >
    > Ще більша дивує Вітя Гурін. Я вважав його принциповою людиною. Але побачив і його підпис. А він же добре знає, хто такий Сичук.

    Я теж вважав. І теж дивуюсь. Хоча не дуже і дивуюсь. Просто ще один не зміг протистояти системі. Хоча цей Вітя може ще одумається. Бо інший Вітя навряд чи.

    >
    > Робіть що-небудь зараз, бо завтра знайдеться крутелик, який скупить усіх депутатів.

    Не хвилюйтесь. Робимо. В т.ч. завдяки допомозі тут присутніх відвідувачів.


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2018. Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua