Гапкін-штрас&Піжон-стріт: співчувати, сміятися чи прибирати?
04/06/2007 | Киянка
А знаєте, чим відрізняється локальний міський пейзаж в районі Хрещатика сьогодні від того, що був на початку минулого століття, коли кияни іронічно охрестили свій забудований вулицею Хрещатий яр - “Гапкін-штрас&Піжон-стріт”?
На новому Хрещатику з нижнього боку (де Козине болото :) ) були недорогі магазинчики, контори (зокрема місцевих німців) та цирюльні, й прогулювалися там переважно заклопотані чи празні рядові міщани та гості міста, із знаменитим Галохвастовим включно :) . На вищому боці – були дорогші магазини, банки, представництва й салони, й дефілювали там Галохвастови рангом повище, та гості міста, які намагалися стати його господарями.
Але і Гапкін-штрасе, й Піжон-стріт були значно чистіші, акуратніші, оскільки як хозяйновиті Гапки, так і веселі шалопаї Галохвастові були все ж українці, визнавали вони це чи одягалися у спінджак з карманАми :) , й навіть останні ще не розгубили українську совість. А Галохвастови рангом повище й навіть ті багаті гості столиці все ж хотіли бути добрими господарями (а не агресивними завойовниками чи байдужими осадниками), вони поважали Місто й визнавали його унікальний грунт.
Бідні Гапкін-штрасе та Піжон-стріт :) . Вони, які відродилися після мін безжалісних варварів “партизан” та німецьких бомбардувань часів другої світової війни, які зберегли, хоч і спотворені радянським реалізьмом, київський дух, які топталися громадянами, чий адрес нє дом і нє уліца, які вдячно надавали у 2004 році потужну енергію своїм кревним дітям та рідним їм по духу, - тепер бачать пришельців з іншого світу.
Київ – місто гостинне. Частково – вимушено :(, частково – в силу християнського спадку та невтраченої інтелігентності. Пришельців – шкода, але кожен за будь-яких умов має нести відповідальність за свої дії. І не треба – про недостаток в них правдивої інформації, вимушений приїзд, наміри просто прогулятися столицею. Все це є. Але – чи багато скористалися можливістю розібратися з тих людей, хто приїздив під такими ж прапорами в Київ під час Помрев? Але – в Київ і за радянських часів, коли це було дуже небезпечно, приїздили з різних куточків УРСР інші люди, які розшукували підпільні українські десидентські клуби. Але – тоді правдиву інформацію добувати було куди важче.
Гостинність проявляють до запрошених гостей, якщо вони чемно поводяться. Не випадково тепер кияни не поспішають нести чай з пиріжками на Майдан, й лише одиниці на порівняння з 2004 роком виходять розмовляти. Більшість – позбулися ілюзій. Господарі починають сердитися…
На новому Хрещатику з нижнього боку (де Козине болото :) ) були недорогі магазинчики, контори (зокрема місцевих німців) та цирюльні, й прогулювалися там переважно заклопотані чи празні рядові міщани та гості міста, із знаменитим Галохвастовим включно :) . На вищому боці – були дорогші магазини, банки, представництва й салони, й дефілювали там Галохвастови рангом повище, та гості міста, які намагалися стати його господарями.
Але і Гапкін-штрасе, й Піжон-стріт були значно чистіші, акуратніші, оскільки як хозяйновиті Гапки, так і веселі шалопаї Галохвастові були все ж українці, визнавали вони це чи одягалися у спінджак з карманАми :) , й навіть останні ще не розгубили українську совість. А Галохвастови рангом повище й навіть ті багаті гості столиці все ж хотіли бути добрими господарями (а не агресивними завойовниками чи байдужими осадниками), вони поважали Місто й визнавали його унікальний грунт.
Бідні Гапкін-штрасе та Піжон-стріт :) . Вони, які відродилися після мін безжалісних варварів “партизан” та німецьких бомбардувань часів другої світової війни, які зберегли, хоч і спотворені радянським реалізьмом, київський дух, які топталися громадянами, чий адрес нє дом і нє уліца, які вдячно надавали у 2004 році потужну енергію своїм кревним дітям та рідним їм по духу, - тепер бачать пришельців з іншого світу.
Київ – місто гостинне. Частково – вимушено :(, частково – в силу християнського спадку та невтраченої інтелігентності. Пришельців – шкода, але кожен за будь-яких умов має нести відповідальність за свої дії. І не треба – про недостаток в них правдивої інформації, вимушений приїзд, наміри просто прогулятися столицею. Все це є. Але – чи багато скористалися можливістю розібратися з тих людей, хто приїздив під такими ж прапорами в Київ під час Помрев? Але – в Київ і за радянських часів, коли це було дуже небезпечно, приїздили з різних куточків УРСР інші люди, які розшукували підпільні українські десидентські клуби. Але – тоді правдиву інформацію добувати було куди важче.
Гостинність проявляють до запрошених гостей, якщо вони чемно поводяться. Не випадково тепер кияни не поспішають нести чай з пиріжками на Майдан, й лише одиниці на порівняння з 2004 роком виходять розмовляти. Більшість – позбулися ілюзій. Господарі починають сердитися…
Відповіді
2007.04.06 | VOL
Що, так "дістали"?
Чорнопузі та червонопузі і піднігтевомастильні (від вугільної та рудної пилюки і автомобільних масел) зашорені російськомовні захисники кризової "каоліції" зі Сходу України.Якщо не будете противитися і проголосуєте на виборах за "проффесорів" з академіками і рецедивістами від донецького ухватившого цапа за бороду бидлоеліти, то дочекаєтеся не тільки сміття та "мін" життєдіяльності людини на вулицях Київа, а й поразки в правах і свободах.