МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Анонс: Молебень за Українську Державу

04/27/2007 | Майдан-ІНФОРМ
29 квітня 2007 р. на Софіївській площі, біля пам’ятника Б.Хмельницькому о 13.00 відбудеться Молебень за Українську Державу. Після молебну буде організована хода. Подія приурочена до 89-ї річниці утворення Української Держави Павла Скоропадського. Ініціатором став Молодіжний осередок “Союзу Гетьманців-Державників”.

29 квітня 1918 р. на Софіївській площі на Гетьмана України було миропомазано Павла Скоропадського. Розпочалась 8-ми місячна історія нової України. Гетьманат визнали 24 країни світу. Була встановлена міцна валюта, відкривались наукові та освітянські заклади. Держава Скоропадського об’єднала майже всі етнічні землі. Проте, молода Держава не встояла в умовах назріваючої анархії.

Відновивши в 1991 р. українську незалежність було створене прецедент “перерозподілу” на “своїх” і “не своїх”. Своїми стали Грушевський, Винниченко та Петлюра. Відповідно Гетьман Скоропадський опинився на боці “не своїх”. Проте, забути про існування Української Держави – ми не маємо права.

Контактна особа: Олександр Алфьоров
тел. 8 (066) 225-05-06; hetmanec-АТ-ukr.net

Відповіді

  • 2007.04.27 | привид Романа ShaRP'а

    Да-да, не забудем.

    Майдан-ІНФОРМ пише:
    > Проте, забути про існування Української Держави – ми не маємо права.

    Ну естественно не забудем! Не забудем, к чему приводит одиозный ретроград-монархизм, проданность заграничным и капиталистическим интересам, и, мягко говоря, общая недальновидность Скоропадского.

    Очень яркая иллюстрация ситуации "Лучше с умным потерять, чем с дураком найти".

    Если что-то из изложенного на http://uk.wikipedia.org/wiki/Скоропадський_Павло_Петрович - неправда, то поправьте их, пожалуйста. :)
  • 2007.04.27 | Jaderko

    Лівий та розумний -- дві речі не сумісні!

    Існує розгорнута апологетика монархізму проти демократії.

    Найцікавіше, що цю апологію найкраще проілюструвати сучасною українською історією.

    Отже головна перевага монарха в тому, що його влада від Бога і не людям її забирати. Здається архаїчно?

    В чому проблема сучасної України? В тому, що ніяка політична сила не має достатньої легітимності, бо вибори усі приречені завершитися результатом 50%-50% відсотків і за таких умов жодна з сторін не визнає своєї поразки, а буде і надалі дестабілізувати ситуацію, щоб переграти вибори заново.

    Монарх у такій ситуації міг би узяти владу на себе, бо він відповідальний за державу і народ перед Богом, а не Конституційним Судом, а Бог хабарів не бере.

    Тому і не варто відкидати хоча б і невдалий досвід Гетьманщини 1918 року. Цілком можливо, що впровадження монархії мало б позитивний наслідок.

    На царство можна було б запросити якогось нащадка Габсбургів, Романових або Рюріків.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2007.04.27 | привид Романа ShaRP'а

      "Лягушки, просящие царя". Классика. (/)

      http://www.litera.ru/stixiya/authors/krylov/lyagushkam-stalo-ne.html

      ЛЯГУШКИ, ПРОСЯЩИЕ ЦАРЯ

      Лягушкам стало не угодно
      Правление народно,
      И показалось им совсем не благородно
      Без службы и на воле жить.
      Чтоб горю пособить,
      То стали у богов Царя они просить.
      Хоть слушать всякий вздор богам бы и не сродно,
      На сей, однако ж, раз послушал их Зевес:
      Дал им Царя. Летит к ним с шумом Царь с небес,
      И плотно так он треснулся на царство,
      Что ходенем пошло трясинно государство:
      Со всех Лягушки ног
      В испуге пометались,
      Кто как успел, куда кто мог,
      И шепотом Царю по кельям дивовались.
      И подлинно, что Царь на диво был им дан:
      Не суетлив, не вертопрашен,
      Степенен, молчалив и важен;
      Дородством, ростом великан,
      Ну, посмотреть, так это чудо!
      Одно в Царе лишь было худо:
      Царь этот был осиновый чурбан.
      Сначала, чтя его особу превысоку,
      Не смеет подступить из подданных никто:
      Со страхом на него глядят они, и то
      Украдкой, издали, сквозь аир и осоку;
      Но так как в свете чуда нет,
      К которому б не пригляделся свет,
      То и они сперва от страху отдохнули,
      Потом к Царю подползть с преданностью дерзнули;
      Сперва перед Царем ничком;
      А там, кто посмелей, дай сесть к нему бочком;
      Дай попытаться сесть с ним рядом;
      А там, которые еще поудалей,
      К царю садятся уж и задом.
      Царь терпит все по милости своей.
      Немного погодя, посмотришь, кто захочет,
      Тот на него и вскочит.
      В три дня наскучило с таким Царем житье.
      Лягушки новое челобитье,
      Чтоб им Юпитер в их болотную державу
      Дал подлинно Царя на славу!
      Молитвам теплым их внемля,
      Послал Юпитер к ним на царство Журавля.
      Царь этот не чурбан, совсем иного нраву;
      Не любит баловать народа своего;
      Он виноватых ест: а на суде его
      Нет правых никого;
      Зато уж у него,
      Что завтрак, что обед, что ужин, то расправа.
      На жителей болот
      Приходит черный год.
      В Лягушках каждый день великий недочет.
      С утра до вечера их Царь по царству ходит
      И всякого, кого ни встретит он,
      Тотчас засудит и - проглотит.
      Вот пуще прежнего и кваканье и стон,
      Чтоб им Юпитер снова
      Пожаловал Царя инова;
      Что нынешний их Царь глотает их, как мух;
      Что даже им нельзя (как это ни ужасно!)
      Ни носа выставить, ни квакнуть безопасно;
      Что, наконец, их Царь тошнее им засух.
      "Почто ж вы прежде жить счастливо не умели?
      Не мне ль, безумные, - вещал им с неба глас, -
      Покоя не было от вас?
      Не вы ли о Царе мне уши прошумели?
      Вам дан был Царь?- так тот был слишком тих:
      Вы взбунтовались в вашей луже,
      Другой вам дан - так этот очень лих:
      Живите ж с ним, чтоб не было вам хуже!"
      <1809>



      Абсолютизм не оправдал себя на практике, и поэтому практически вся Европа от абсолютизма отказалась, сменив его на нечто более демократическое. Главная проблема абсолютизма и тоталитаризма в том, что в случае попадания на трон *плохого человека* ситуация в стране легко ухудшается и плохо исправляется.

      Демократия в аналогичной ситуации дает возможность "отката", перевыборов. Монархия - нет. Терпите, пока царь не сдохнет.


      У демократии тоже есть масса недостатков, и она далеко не универсальна - однако абсолютизм дал настолько много очевидных примеров своей несостоятельности, что считать монархистов (в т.ч. и гетьманистов) рационально мыслящими людьми у меня не получается.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2007.04.27 | Jaderko

        Re: "Лягушки, просящие царая". Классика.

        > У демократии тоже есть масса недостатков, и она далеко не универсальна - однако абсолютизм дал настолько много очевидных примеров своей несостоятельности, что считать монархистов (в т.ч. и гетьманистов) рационально мыслящими людьми у меня не получается.

        А Скоропадський був абсолютним монархом?

        Усі ліві готові з пінов у рота захищати якогось "демократа" на кштиб Кім Ір Сена або Федуля Кастрато але завжди будуть плюватися на адресу Його Величності Гетьмана Скоропадського.

        Во істину, легше Леніну пролізти через отвір голки, ніж лівому бути українцем!

        Демократія не дає достатньої легітимації владі, бо завжди будуть підстави стверджувати, що людина прийшла до влади нечесно. І у нас зараз саме така ситуація. Ну будуть вибори, ну виграють помаранчі з результатом 50%+"minimum minimorum"...

        Інша сторона такої перемоги не визнає. І знову вибори, і знову КС, і знову, і знову... Ніякого результату.

        А монарх має владу від Бога і тому йому не треба за неї боротися. Обмежена монархія могла б стати виходом для України.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2007.04.27 | привид Романа ShaRP'а

          И много вы знаете верующих в помазанство? Я - 0.

        • 2007.04.27 | один_козак

          Розкажіть, будьте ласкаві, яким шляхом

          монарх отримує владу від Бога? І як, враховуючи слова апостола про те, що "немає влади, як не від Бога, і влади існуючі встановлені від Бога", розуміти існування безбожних держав?

          Я ставлю ці питання для того, щоб наштовхнути вас на не ідеологічне, а певне теологічне трактування цих питань. Якщо вже ви зачіпаєте такі питання, то давайте розберемося в їх сутності, аби не втрапляти у людські тенета, які поставлені для того, щоб ловити ягнят і насолоджуватися владою над ними.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2007.04.27 | Jaderko

            Все простіше простого.

            > Монарх отримує владу від Бога? І як, враховуючи слова апостола про те, що "немає влади, як не від Бога, і влади існуючі встановлені від Бога", розуміти існування безбожних держав?

            Дитина не обирає батьків. Так і монарх не обирав де йому народитися, а за нього це вирішив Господь. А отже і влада цієї людини від Бога, як ми усі по Божій волі діти наших батьків.

            В основі будь-якої влади лежить послух дітей перед батьками. Тобто діти коряться батькам саме тому, що вони їхні Богом дані батьки. Але ж і будь-яка влада означає лише те, що народ виконує ті настанови властей, які йому не подобаються. Коли кожен чинить тільки те, що подобається, то це ніяка не влада. І кожен чудово розуміє, що можна не коритися будь-якій владі.

            Але Господь дає людям послух. Саме це і є суть тези про владу від Бога.

            Я не знаю зараз держав, де б влада не визнавала Бога. Навіть в Північній Кореї нещодавно дозволили деякі релігійні культи. Ваше питання про безбожні держави, нагадало інше питання. Якщо усі люди приходять у світ волею Божою, то звідкіля беруться атеїсти? І чому Господь не повбиває їх в одну мить?
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2007.04.27 | один_козак

              Скоропадський же не народився монархом.


              Jaderko пише:
              > Дитина не обирає батьків. Так і монарх не обирав де йому народитися, а за нього це вирішив Господь. А отже і влада цієї людини від Бога, як ми усі по Божій волі діти наших батьків.

              Скоропадський же не народився монархом. І не зміг ним бути. А лиш таким собі, кажуть, маріонетковим диктатором. Хоча, кажуть, і непоганим.

              Тепер, я можу якось сприйняти ваше пояснення для ситуації, коли в якійсь країні монархія є давно традиційною, і діти монархів народжуються кандидатами в монархи. Але вже ж, коли ми кажемо не про єдину дитину в монаршій сім'ї, то якимось чином саме певний нащадок царя-короля має стати "саме тим", обраним, помазаним. От як відбувається це помазання і чим таке набуття влади в духовному сенсі відрізняється від набуття влади обраним Президентом?

              А я вам скажу трохи пізніше.

              > В основі будь-якої влади лежить послух дітей перед батьками.

              Фантастично. Ви впевнені, що саме так хотіли сказати? Або що лежало в основі влади, наприклад, російського царя над народами Північного Кавказу? Або влади турецького султана над рабами-галерниками? Невже той самий синівський послух? Тобто, вираз "будь-якої влади" тут якось не пасує.

              > Тобто діти коряться батькам саме тому, що вони їхні Богом дані батьки. Але ж і будь-яка влада означає лише те, що народ виконує ті настанови властей, які йому не подобаються.

              Чому "і"? Вам вбачається, що з першого твердження випливає друге? І чому лише ті настанови, які не подобаються? Може, ви хотіли сказати, що народ виконує не лише ті настанови, які подобаються?
              З іншого боку, природнім для нормальних батьків щодо їхніх дітей є бажання дітям добра. Не кожен батько й не кожна мати так само бажають добра чужим дітям, як своїм власним. А в монархів, як ми бачимо на безлічі історичних прикладів, часто буває відношення до своїх підданих таке, як до своєї власності, і не більше. Як до майна, наданого їм у користування. Ви будете казати, що вам більше до вподоби обмежена монархія? Для чого ж обмеження? Щоб "діти" виконували тільки ті настанови, які їм подобаються?
              І ще одне. Якщо ми народилися в СРСР, то чи не було гріхом боротися проти влади, що існувала в СРСР?

              > І кожен чудово розуміє, що можна не коритися будь-якій владі.
              Тут я, щиро кажучи, не зрозумів. Ви мали на увазі, що кожен має таке право перед Богом чи фізичну можливість? Чи що?

              > Але Господь дає людям послух. Саме це і є суть тези про владу від Бога.

              То чи не мусили апостоли, пророки, християнські мученики, тощо, слухатися базбожних настанов Ірода, Нерона, тощо, замість того, щоб суперечити їх монаршій волі? От "не виступав" би св.Іоан Христитель проти Ірода, то й голову б йому не відрізали... По-синівському так лагідно любив би того царя... А інші не ховали б Ісуса, а послухалися та й видали його цареві... Але тоді питання виникає: Якщо людина виявляє синівський послух до таких царів, то ким така людина є у відношенні Бога?

              > Я не знаю зараз держав, де б влада не визнавала Бога.
              А Куба - нє? Але чому ви берете тільки зараз, а не вчора і завтра? Була ж не одна держава атеїстів. Один наш СРСР чого вартий! А буде ще царювання антихриста. Хочете собі такого "тата"? "Помазаника" такого. Нє? Але ж за поглядами, які ви тут викладаєте, громадяни тієї держави не матимуть перед Богом права не коритися антихристові... І шо робити?

              > Ваше питання про безбожні держави, нагадало інше питання. Якщо усі люди приходять у світ волею Божою, то звідкіля беруться атеїсти? І чому Господь не повбиває їх в одну мить?

              Я маю відповіді на обидва ці питання. А ви?
              згорнути/розгорнути гілку відповідей
              • 2007.04.27 | Jaderko

                Загально про монархію.

                Вибірково.

                > От як відбувається це помазання і чим таке набуття влади в духовному сенсі відрізняється від набуття влади обраним Президентом?

                Благословення (помазання) це лише підтвердження влади, а не її встановлення. Монарх набуває влади лише після смерті своїх попередників. Подібно до того, яко сини обіймають спадщину батька по його смерті. Народження і смерть -- суть в результаті Божого Промислу. Президент же набуває влади в наслідок процедур. І в цьому є суттєва різниця. Ми можемо не погоджуватися з монархом, але морально набагато важче не прийняти його владу, ніж владу президента.

                > Або що лежало в основі влади, наприклад, російського царя над народами Північного Кавказу?

                Перемога у війні. Царь не втручався у внутрішнє життя цих народів, які жили за своїми звичаями і релігією. Тут треба вміти прийняти волю Божу.

                > З іншого боку, природнім для нормальних батьків щодо їхніх дітей є бажання дітям добра.

                Про добро. Модель держави де метою є добро представив Платон. Добро ж у Платона можна обійняти раціонально. Усяка розумна людина поступає лише добре, а не добрі вчинки є наслідком недостатньої освіти. Всі добре пам'ятають риси тої держави. А ми ще й бачили їх за Совка.

                Добро Боже не можна осягнути розумом. І тому монархія не будується на засадах платонівського раціонального добра. І саме тому люди і коряться поганому монарху, бо нікому не дано знати, що таке добро.

                > Якщо людина виявляє синівський послух до таких царів, то ким така людина є у відношенні Бога?

                Людиною, сином або донькою. Терплячість -- традиційна християнська цнота.

                > Була ж не одна держава атеїстів.

                Отут і виражається істина християнства, яке вчить, що Господь не дає святиню на поругання. Усяка спроба знищити Церкву і віру -- дурні.

                > Один наш СРСР чого вартий!

                Ніколи СРСР остаточно не забороняв церкви і віри.

                > А буде ще царювання антихриста.

                Це інша історія.
                згорнути/розгорнути гілку відповідей
                • 2007.04.27 | один_козак

                  100% тенета. От знайду час та викладу

                  тут інший, християнський погляд на ці питання. Той, що грунтується на Святому Письмі та знаходить підтвердження у Переданні.

                  А те, що викладаєте ви - то навіть не "опіум для народа", а хирургія над душами без наркозу. Кайдани для людських душ з метою використання їхніх тіл для пожитку обмеженому колу осіб.
                  згорнути/розгорнути гілку відповідей
                  • 2007.04.27 | Jaderko

                    Дякую за ярличок.

                    згорнути/розгорнути гілку відповідей
                    • 2007.04.27 | один_козак

                      Ярличок?

                      То була спроба висловити ставлення, сприйняття.
                      І не до вас, а до певної концепції організації суспільства.
        • 2007.04.27 | один_козак

          Чим кучмізм гірший за обмежену монархію?

          Кучмізм може бути обмежений і необмежений. Монархія - також. Але обмеження - це питання проблемне для народу, що не шанує порядку та Закону. Монарх буде прагнути бути необмеженим, а народ - необтяженим.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2007.04.27 | Jaderko

            Re: Чим кучмізм гірший за обмежену монархію?

            А Кучму хіба не народ обирав?

            А взагалі я був "кучмістом" до 2001 року. І я вважаю, що українство зробило фантастичну помилку, коли відштовхнуло від себе Кучму через справу з Гонгадзе. Саме через цю справу нам нав'язали дурацьку конституційну рехворму різні ліві дебіли.

            Антикучмістом я став тоді, коли "кучмізм" набув яскраво антиукраїнських рис.
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2007.04.27 | один_козак

              Не помітили основного:

              Але обмеження - це питання проблемне для народу, що не шанує порядку та Закону. Монарх буде прагнути бути необмеженим, а народ - необтяженим.

              Це - проблема як для монарха, так і для народу, з монархом чи без монарха.
    • 2007.04.27 | keymaster

      Запросити короля на царство в Україні - це буде весело

      У мене зразу асоціяції з Олельком Другим - городським сумасшедшим Львова, який, щоправда, покинув наше королівське місто на користь Нової Каховки. Зрадив, падла!

      У нього титул був, від якого я тащуся й досі:

      Лицар-командор-капелан,
      єпископ Карпатський і Африканський,
      Божою Милістю Король України-Руси
      Олелько Другий

      В миру - Орест Карелін-Романишин-Русин
      З ним у Львові було весело

      Мабуть, щоб в Україні не було сумно, варто було б якогось короля таки запросити :)
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2007.04.27 | Jaderko

        Олельку був супер! Жаль зараз нікого нема.

        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2007.04.27 | один_козак

          Був не так давно у Києві такий собі князь Міхаіл Вовк-

          Карачаєвський. "Сед сторі"...
        • 2007.04.27 | keymaster

          Я не зрозумів. Вам цирку в державі мало? Городской сумасшедшій

          національного маштабу Вам потрібен? Бракує?

          Ну, в схеми того, що зараз розігрується, справді для розваги якраз короля олелька бракує. Але, боюсь, не поймуть :(


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".