ще раз про середній клас.ua. Прошу в панства коментарів
06/15/2007 | ziggy_freud
http://ua.korrespondent.net/main/76985
До середнього класу можна зарахувати тільки 10% українців
Кореспондент.net
15 Червня 2007, 10:51
За особистим відчуттям до середнього класу себе зараховують уже більше половини українців. Водночас, на думку соціологів, за матеріальним становищем характером зайнятості й освітою, до середнього класу можна зачислити лише 8,9% мешканців країни.
Соціологи досі не можуть дати точних характеристик українському середньому класові, пише у своєму свіжому номері український тижневик Корреспондент.
Олена Давідюк, заввідділом проблем соціальної безпеки Центру перспективних досліджень Міністерства праці та соціальної політики і НАНУ, вважає, що в країні, де 60% економіки в тіні, говорити про нижню риску прибутку, що характеризує цей прошарок, неможливо.
Однак працівники київського Інституту проблем управління імені Горшеніна вважають, що їм це вдалося. За їхніми даним, до середнього класу - за матеріальним становищем, характерові зайнятості й освітою - можна зарахувати лише 8,9% мешканців країни.
Це жителі великих міст із зарплатою в кілька тисяч доларів, власними машинами і квартирами і, іноді, з дипломом про вищу освіту.
За особистим відчуттям до середнього класу себе зараховують уже більше половини українців
Вітчизняні вчені склали портрет типового представника середнього класу: чоловік у віці до 49 років, що живе у великому місті. Він фахівець з вищою освітою, офісний службовець або представник сфери торгівлі або послуг. Також він може бути власником малого або середнього підприємства або працювати керівником на будівництві.
Влада не сприяє середньому класові і б’є по ньому в першу чергу багатьма економічними реформами. Але і сам прошарок, на думку Костя Бондаренка, директора інституту Горшеніна, не схвалює політичні проекти, які підтримують саме середній клас.
Відповідно до опитування Українського центру економічних і політичних досліджень імені Разумкова, за особистим відчуттям до середнього класу себе зараховують уже більше половини українців. "Ця частка може збільшитися, якщо в країні буде стабільна економічна ситуація", - прогнозує Олена Сімончук, старший науковий співробітник відділу соціальних структур Інституту соціології НАНУ.
Як показує досвід європейських країн, завдяки активності середнього класу, можна подолати бідність, підняти економіку країни і досягти політичної стабільності. "Крім того, цей прошарок суспільства знімає регіональні протиріччя. Коли розвивається малий бізнес, що приносить прибуток, країну не розділяють багаті та бідні регіони в залежності від кількості природних ресурсів", — перелічує плюси середнього класу політолог Вадим Карасьов.
До середнього класу можна зарахувати тільки 10% українців
Кореспондент.net
15 Червня 2007, 10:51
За особистим відчуттям до середнього класу себе зараховують уже більше половини українців. Водночас, на думку соціологів, за матеріальним становищем характером зайнятості й освітою, до середнього класу можна зачислити лише 8,9% мешканців країни.
Соціологи досі не можуть дати точних характеристик українському середньому класові, пише у своєму свіжому номері український тижневик Корреспондент.
Олена Давідюк, заввідділом проблем соціальної безпеки Центру перспективних досліджень Міністерства праці та соціальної політики і НАНУ, вважає, що в країні, де 60% економіки в тіні, говорити про нижню риску прибутку, що характеризує цей прошарок, неможливо.
Однак працівники київського Інституту проблем управління імені Горшеніна вважають, що їм це вдалося. За їхніми даним, до середнього класу - за матеріальним становищем, характерові зайнятості й освітою - можна зарахувати лише 8,9% мешканців країни.
Це жителі великих міст із зарплатою в кілька тисяч доларів, власними машинами і квартирами і, іноді, з дипломом про вищу освіту.
За особистим відчуттям до середнього класу себе зараховують уже більше половини українців
Вітчизняні вчені склали портрет типового представника середнього класу: чоловік у віці до 49 років, що живе у великому місті. Він фахівець з вищою освітою, офісний службовець або представник сфери торгівлі або послуг. Також він може бути власником малого або середнього підприємства або працювати керівником на будівництві.
Влада не сприяє середньому класові і б’є по ньому в першу чергу багатьма економічними реформами. Але і сам прошарок, на думку Костя Бондаренка, директора інституту Горшеніна, не схвалює політичні проекти, які підтримують саме середній клас.
Відповідно до опитування Українського центру економічних і політичних досліджень імені Разумкова, за особистим відчуттям до середнього класу себе зараховують уже більше половини українців. "Ця частка може збільшитися, якщо в країні буде стабільна економічна ситуація", - прогнозує Олена Сімончук, старший науковий співробітник відділу соціальних структур Інституту соціології НАНУ.
Як показує досвід європейських країн, завдяки активності середнього класу, можна подолати бідність, підняти економіку країни і досягти політичної стабільності. "Крім того, цей прошарок суспільства знімає регіональні протиріччя. Коли розвивається малий бізнес, що приносить прибуток, країну не розділяють багаті та бідні регіони в залежності від кількості природних ресурсів", — перелічує плюси середнього класу політолог Вадим Карасьов.
Відповіді
2007.06.15 | Tatarchuk
тому що (с)оціолохи
Кілька зовсім різних понятть змішано не тількі в голові "абиватілєй" але й соціологів.Що вони хотіли дізнатися? Хто вважає себе середнім класом? Ну от дізналися.
А якщо вони не соціологи-запитувачи (останнім часом крен взяли тількі на опитування), а соціологи-дослідники, то мали б вже давно самі чітко уявляти чим середній клас відрізняється наприклад від поняття "пересічний українець", "середньостатистичний українець", "типовий українець", "більшість укранців" і так далі - натомість в них в голові є вперте плутання у ціх поняттях
2007.06.15 | ziggy_freud
вони отримали просту, вичерпну і малокорисну відповідь
Tatarchuk пише:> Що вони хотіли дізнатися? Хто вважає себе середнім класом? Ну от дізналися.
8,9% є середнім класом з точки зору аффтарів.
50% вважають себе середнім класом.
ким з точки зору аффтарів є 41,1%, що становлять різницю?
> натомість в них в голові є вперте плутання у ціх поняттях
еге-ж. Тема середнього класу ніраскрита.
2007.06.15 | Shooter
Була не так давно цікава стаття Юхновського
Про бі-модальність ("латиноамерканський варіант") та моно-модальність - ("золотий мільярд", середній клас домінуючий) суспільства.І один такий цікавий висновок: єдина можливість стати частиною "золотого мільярду" в сенсі харакетру суспільства - (громадянському) суспільству "заставити державу" зайнятися "регулювально-перерозподілюючою" функцією (через податки, звісно).
2007.06.15 | raw_stick
Re: Була не так давно цікава стаття Юхновського
Shooter пише:> І один такий цікавий висновок: єдина можливість стати частиною "золотого мільярду" в сенсі харакетру суспільства - (громадянському) суспільству "заставити державу" зайнятися "регулювально-перерозподілюючою" функцією (через податки, звісно).
До речі, дуже правильно підмічено. Щойно хтось стає бодай трохи багатший, за "абсолютного" лібералізму (за решти рівних умов) він буде далі багатіти, інші - бідніти.
Вважаю, що тут можна провести паралель і з мовно-культурною ситуацією: якщо дати всім "рівні права" без жодного втручання держави, абсолютно домінуватиме та сторона, яка вже має перевагу (якими способами здобуту - інше питання). Тому варнякання Табачника і його однодумців про "вільну конкуренцію" - цинічна підміна понять.
2007.06.15 | Shooter
Лінк на саму статтю (л)
http://www.dt.ua/2000/2020/56406/2007.06.15 | ziggy_freud
Оні слішком много зарабативают :-\
спасибі, вже читав. багато в чому погоджуюсь.Дійсно, замість нормального (математично і в побутовому сенсі) розподілу, у нас вийшла пара сотень дуже багатих сімей і пара мільйонів дуже бідних. За рахунок планомірної державної політики. Номенклатурники можуть бути непослідовними в чому завгодно, тільки не в гнобленні незалежного від них бізнесу.
Хто "виріс великий", до пари мільйонів статку і вище, той молодець. А хто не встиг, того загнобили. Оні слішком много зарабативают (с) Нікалай Пахло
2007.06.15 | Daisy
Коментарів стосовно чого?
Критеріїв визначення, ролі, наявності середнього класу? Чи стосовно чого?2007.06.15 | ziggy_freud
хоча б чогось одного з перерахованого вами
2007.06.15 | igorg
А чому цей клас називають середнім не задумувалися?
Це випливає із закону розподілу доходів. По осі х середній річний дохід на людину, а по y число людей з таким доходом. Можна взяти 25% ліворуч - це бідні, 25% праворуч це багаті, а інші 50% - середній клас. Країни без середнього класу мають глибокий провал, розрив між основною масою ліворуч і малим числом праворуч. Оскільки в Україні знайти реальну статистику про фактичний майновий стан населення та реальні доходи неможливо, то й особливо довіряти таким дослідженням не варто. За офіційними даними житловими субсидіями користується 1.6 млн.родин. Де ти середній клас? Та й ці цифри брехливі, бо субсидію у нас може отримувати й мільйонер, а може не отримувати й пенсіонер що має 400 грн доходу через надлишок житлової площі або через купу інших приколів.Значно цікавіше ось це:
Азаров і Папієв змусять українців танцювати ламбаду
Ігор Орленко,для ЕП, 12.06.2007, 12:25
Втім, не поспішайте радіти, навіть якщо Ви дуже любите запальні латиноамериканські танці. Адже окрім танго, самби і румби південноамериканський континент асоціюється і з іншими особливостями. Наприклад, моделлю економічного розвитку, що так і назвали – латиноамериканською. Суть її полягає в тім, що багаті рік від року стають багатшими, а бідні – біднішими.
Перших, зрозуміло, таке положення речей влаштовує. Інших... Та хто їх взагалі питатиме? Як там, у класика: "народ мовчить".
Звичайно, при всьому своєму бажанні головний стратег нинішніх економічних реформ, перший віце-прем'єр і по сумісництву міністр фінансів Микола Азаров не здатен виростити в Україні бананові пальми. Однак для повної подібності в розвитку України з яким-небудь Уругваєм або Перу це і не потрібно.
Досить, наприклад, просто знизити податок на дивіденди акціонерів з 15 до 5%, одночасно піднявши ставку податку з доходів фізичних осіб (тобто "пересічних" громадян) з 13 до 15%.
За даними головної служби соціально-економічного розвитку при Секретаріаті Президента в 2005 р. в Україні у вигляді дивидендів було виплачено 1,7 млрд грн. При цьому 151 особа одержала 64% від цієї суми, або 1,088 млрд грн. За січень-вересень 2006 р. 60 щасливчиків отримали 830 млн грн в якості дивідендів.
Хто вони – кожний може здогадатися самотужки. Цих персон виборці мають щастя регулярно бачити на телеекранах і читати про них на сторінках газет. Запитувати кожного з вищезгаданих 151 акціонера, чи задоволений він ініціативою уряду втроє полегшити для нього податкове навантаження, уявляється, щонайменше, недоречним.
Так само, як і в будь-якого "пересічного" платника податків не варто цікавитися, як він ся має через те, що тепер замість 13% прибуткового податку буде платити 15%. А що поробиш, треба ж якось закрити діру, що неминуче виникне в бюджеті при зниженні платежів по дивідендах!
Отже, перша теза про "бананізацію" української економіки, за якої бідні стають біднішими, а багаті – багатшими, вже знайшла підтвердження в "інноваційному" держбюджеті-2007.
Однак цим зусилля "антикризових" економічних стратегів не обмежуються. Відчувши приплив нових повноважень й ентузіазму після прийняття закону "Про Кабінет міністрів", чільник фінансового відомства заявив, що прийняття Податкового кодексу – не за горами. За його словами, воно відбудеться вже в першій половині 2007 р. (хоча раніше термінами його прийняття називали 2009 і навіть 2010 р.).
Разом з Кодексом планується проголосувати і закон "Про єдиний соціальний внесок", що стане ще одним етапом наближення до латиноамериканських стандартів. Яким чином? Про це розповів міністр праці і соціальної політики Михайло Папієв, виступаючи вчора на слуханнях у парламентському комітеті з фінансів і банківської діяльності.
Почав Михайло Миколайович з того, що ситуація в нас критична. Пенсійний фонд має багатомільярдний дефіцит плюс несприятливу демографічну ситуацію. До відома: на одного працюючого в Україні припадає один пенсіонер. Якого цьому працюючому доводиться утримувати. І в середньостроковій перспективі, років за 10-15, це співвідношення стане 1:1,5.
У таких умовах, за словами міністра, про зниження фіскального навантаження на фонд оплати праці не може бути і мови. А воно зараз складає 40,5%. З них 38% платить роботодавець, 2,5% - працівник.
Зрозуміло, що при такій планці соціальних відрахувань у бюджет будь-який роботодавець – чи то хазяїн заводів-газет-пароплавів, чи то господар в звичайному ларьку на ринку – абсолютно не зацікавлений у виплаті "білої" зарплати. Гроші передаються з рук у руки, в конвертах.
Відтак, згідно наданій бухгалтерській звітності фінансовий директор великого торгового дому в Києві живе на 930 грн на місяць, чарівним чином примудряючись їздити при цьому на "Фольксваген-Туарег" вартістю 250 тис. грн.
Така ситуація характерна і посилюється тим, що високопоставлені співробітники податкової інспекції, маючи зарплати, порівняні з зарплатою нашого фінансового директора, теж їздять на автомобілях, що знаходяться в даній ціновій категорії. Трапляється, що іноді стають сусідами по паркінгу. А Пенсійний фонд, нагадаємо, зяє дірами...
Що в такій ситуації пропонує зробити уряд? Перерозподілити існуюче фіскальне навантаження. Відповідно до урядового законопроекту "Про єдиний соціальний внесок" 20,5% відрахувань у Пенсійний фонд буде платити роботодавець і 20% - працівник. Шляхом нескладних обчислень одержуємо результат: майже подвійне зниження фіскального тиску на власника заводів-пароплавів (з 38% до 20,5%) і, відповідно, більш ніж подвійне підвищення навантаження на багатостраждального "пересічного" українця – з 15,5% (з урахуванням податку на прибуток) до 35%.
Причому йому, котрий наразі теж трохи обманює державу, сплачуючи відрахування з "білої" мінімальної зарплати, на відміну від свого роботодавця, не вдасться уникнути податкового пресу. Адже рівень соцвідрахувань у 20,5%, як показує світовий досвід, цілком влаштовує бізнес.
І він, напевно, воліє відмовитися від практики "чорної зарплати" в обмін на спокійний сон. Тому що сьогодні, як не крути, у підприємця будь-якого масштабу є всі підстави для дискомфорту з появою в офісі податкових інспекторів. Не говорячи вже про те, що з урахуванням суми "чорної зарплати" приблизно на ті ж 20,5% він сьогодні і виходить. Ну а з працівника усі відрахування проводяться в автоматичному режимі.
Знову ж, не треба бути астрологом, щоб пророчити – Пенсійний фонд таки наповниться. Фінансові потоки туди підуть. От тільки бідний українець при цьому стане біднішим. І навряд чи його втішить думка, що одночасно нечисленний прошарок багатих співгромадян зможе приписати ще пару нулів до суми свого статку.
Щоправда, уряд великодушно обіцяє про бідних подбати. Агов, хто ще не чув про 2,5 млрд грн, що у 2007 р. додатково одержить відомство М.Папієва на видачу різних субсидій, допомог і компенсацій?
Якщо в грудні 2006 р. житлові субсидії в Україні одержували 450 тис. родин, то вже в січні 2007 р., за даними Мінпраці і соцполітики, цей показник досяг 1,6 млн родин.
Мінфін рапортує про цьому бадьоро, з непідробленою гордістю, що так і лізе з міжрядкового простору офіційних прес-релізів. От, мовляв, збільшилася кількість громадян, яким уряд буде допомагати. Це чи не доказ його соціальної спрямованості?
Хоча, якщо вдуматися, дані цифри зайвий раз указують на латиноамериканський вектор розвитку, обраний для країни коаліційними економічними стратегами. Ну, стало в нас більше на 1,15 млн родин, що не в змозі самотужки сплатити за житлово-комунальні послуги. Чому ж тут, запитується, радіти?
Як відомо з не такої вже й далекої радянської історії, колись перший секретар ЦК КПРС М.С. Хрущов на повному серйозі мав намір вирощувати пшеницю за Полярним колом. Нам же залишається шкодувати, що в прагненні до "бананізації" України її нинішні керівники не спрямовують свої зусилля до культивування пальмових плантацій де-небудь на Донеччині.
2007.06.15 | alx_1904
Ооо, у нас 2 млн. жителей получают по несколько штук баксов в
месяц.ziggy_freud пише:
>за матеріальним становищем характером зайнятості й освітою, до середнього класу можна зачислити лише 8,9% мешканців країни.
>до середнього класу - за матеріальним становищем, характерові зайнятості й освітою - можна зарахувати лише 8,9% мешканців країни.
>
> Це жителі великих міст із зарплатою в кілька тисяч доларів, власними машинами і квартирами і, іноді, з дипломом про вищу освіту.
Я плакалъъъъъот таких сохциологов.
2007.06.15 | ziggy_freud
плакаль разом з вами, і не тільки через соціологів
alx_1904 пише:> Я плакалъъъъъот таких сохциологов.
громадяни скоріше мають плакать через роботодавців та їх ставлення до найманих працівників.
в Києві посада початкового рівня в деяких конторах досі оцінюється в 2000-2500 гривень, на держслужбі і того менше. Мабуть, розраховують, що службовці будуть красти і брати хабарі.
звичайно, _дехто_ показує білу зарплату в 2000 і більше у.о., але це дуже рідкісні пташки. НМД, навіть 1000 у.о. "білими" має менше 10% населення. І що за підрахуй займався у них статистикою?
2007.06.16 | Shooter
Re: плакаль разом з вами, і не тільки через соціологів
ziggy_freud пише:> НМД, навіть 1000 у.о. "білими" має менше 10% населення. І що за підрахуй займався у них статистикою?
Думаю - дай Боже щоб 5 мало.
2007.06.16 | alx_1904
+1
Shooter пише:> Думаю - дай Боже щоб 5 мало.
Ооочень сильно подозреваю что гоораздо меньше, это и для Киева ооочень неплоха, а Киев дааалеко не вся Украина.
2007.06.16 | ziggy_freud
статистєга по зарплаті
http://www.nrcu.gov.ua/index.php?id=4&listid=3057203-07-2006 13:07 У травні середня зарплата в Україні перевищила тисячу гривень
Таку заяву розповсюдила сьогодні прес-служба Міністерства праці та соціальної політики України.
"Номінальна заробітна плата у травні 2006 року порівняно з травнем 2005 року зросла на 31,2% і становила 1002,88 грн., що на 102,2% перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи по Україні (496 грн.)", - заявляє прес-служба з посиланням на першого заступника міністра Павла Розенка.
__________________________________________
або за рік 1000 гривень перетворилась на тисячу євро, або аффтари "соціологічного дослідження" погано пожартували про 8,9%. Назад в середню школу, вчиццо аріфмєтєгє! Науковці, блін.
а ось обіцянка-цяцянка, вона ж дурневі радість:
__________________________________________
http://www.dcz.gov.ua/control/uk/publish/article;jsessionid=881B76238025CE402BD6F757022FC19B?art_id=43886&cat_id=364661
15.05.2007 версія для друку
До кінця року середня зарплата в Києві складе 2400 грн.
До кінця поточного року середня заробітна плата в Києві зросте до 2400 гривень на місяць. Про це заявив перший заступник голови Київської міської державної адміністрації Денис Басс.
Вже в першому кварталі цього року середня зарплата підвищилася на 30,3% і становить у цей час 1960,60 грн. на місяць. Найбільше зростання відбулось у промисловості, на будівництві, транспорті та зв'язку, у торгівлі, державному управлінні, в освіті тощо.
2007.06.16 | ziggy_freud
а це аццкій отжиг від кабміну, за червень 2007го
малєнькіє українци зарабативают нємного, но достаточно, чЬтоби Пахло давілся жабой по поводу їх доходовhttp://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/news_article?art_id=82613898&cat_id=35884
Згідно з прийнятим нещодавно законом з 1 січня 2009 року мінімальна зарплата наздожене прожитковий мінімум для працездатних осіб.
Заробітна плата штатних працівників за період з липня 2006 року по квітень 2007 року зросла на 13,5% і становила у квітні 2007 року 1224 грн. проти 1078 грн. в липні 2006 року і 837 грн. – у липні 2005 року.
Мінпраці й надалі обіцяє надавати усім бажаючим об’єктивну статистику щодо стану справ в соціальній сфері. Також міністерство сподівається, що політичні опоненти Уряду відтепер будуть використовувати лише перевірену статистику та факти з першоджерел, перш ніж робити висновки та офіційні заяви щодо соціально-економічної ситуації в країні.