Недавно у Львові появилися три книги Соловія Михайла, відомого сертифікованого аудитора, під цікавою назвою: „Взяв” - „Дав”.

Приведу кілька витягів із цих книг та книги, що готується до видання, аби ви, шановні читачі, могли зрозуміти, про що в них йдеться та буде йтися.

„…Даною книгою хочу ще раз наголосити, що існує інша теорія бухгалтерського обліку ніж та, яку сьогодні нав’язали українцям чужинці та котру скорочено можна назвати словами: „Дебет” – „Кредит”. Як показує практика, цю неукраїнську теорію бухгалтерського обліку можуть збагнути лише спеціалісти, котрі мають спеціальну освіту. Але навіть і це до них дуже пізно доходить – приблизно тоді, коли їх самих, десь так майже за податковий період (календарний квартал), мають вже класти на катафалк.

Отож, ця інша теорія має назву „ВЗЯВ” – ”ДАВ” і називається: УКРАЇНСЬКИМ РАХІВНИЦТВОМ. Вона побудована на менталітеті українця, головного виконавця всіх господарських операцій у себе вдома на українській землі…”

Наступний витяг. „…Процитуємо К. Безкровного. „…Підприємство, що має на меті одержання зиску, провадить торговельно-промислові або комерційні обороти чи операції. Кожний оборот складається з того, що підприємство одну цінність одержує, а другу віддає навзамін. Отже оборот є не що інше, як вимін, що складається з двох окремих чинів: одержання та віддання…”. Ось як думає українець.!!!

До слова, і я так думаю. А тепер поміркуймо, якщо не буде одержання та віддання, то і не буде обороту, то і не буде підприємства. Пасувало би добавити і таке: що одержання і віддавання повинні проходити одночасно (моментально). Отже: раз є одержання та віддання, то є оборот, і є підприємство. Повірте, іншого крім одержання та віддавання на підприємстві нема і не буде. І це так зване одержання і віддавання (І НЕ ЩО ІНШЕ !!!) повинно бути відображено на рахунках у рахівництві. Шановні читачі, повірте та усвідомте, що ІНШОЇ РЕЧІ НІЖ ОДЕРЖАННЯ І ВІДДАННЯ НА ПІДПРИЄМСТВАХ СПОКОН ВІКІВ І ДО СКІНЧЕННЯ СВІТУ НЕ БУЛО, НЕМА І НЕ БУДЕ!!! КРІМ ТОГО, КОЛИ Я ВЗЯВ, ТО МУШУ ОДНОЧАСНО І ДАТИ НАВЗАМІН. ТОБТО, ЦІ ДІЇЇ МУСЯТЬ ПРОХОДИТИ МОМЕНТАЛЬНО!!!

Ставимо питання: - А якими ж словами ми повинні відобразити ті одержання і віддання у рахівництві?

Відповідь напрошується сама: - Та ж тими українськими і не інакшими словами як „Взяв” і „Дав”. А звідси вислід, що кожний рахунок складається тільки з двох частин, лівої і правої, які називаються „Взяв” і „Дав”, і це є українською зрозумілою правдою. Для любителів теперішньої бухгалтерії, це є аналогічно таке саме, як слова „Дебет” і „Кредит”. Між іншим, їх суть можуть збагнути тільки спеціалісти із спеціальною освітою і то лише за квартал до того, коли їх вже самих мають класти на катафалк. Але вернімося до наших слів. Слово ВЗЯВ - воно має чіткий конкретний зміст і за ним відчувається однозначна в трактуванні дія. Крім того, навіть в „економічному” значенні воно менше на одну букву від слова ДЕБЕТ. А слово ДАВ, то взагалі - воно аж на три букви менше від слова КРЕДИТ.

У принципі, так як кожна дія на підприємстві повинна бути вчинена чітко, зрозуміло, так і слово, котре її описує, повинно бути таким самим. Якщо я взяв цемент, то цю дію й опишу словами „ВЗЯВ ЦЕМЕНТ”, а якщо я дав цеглу, то опишу цю дію словами „ДАВ ЦЕГЛУ”. Просто, доступно, по-домашньому (українському) – у своїй хаті, своя правда…”

А зараз – витяг із майбутньої книги, яка готується автором. ЇЇ електронний варіант незабаром буде поданий на одному з Інтернет сайтів.

„…Наказ № 1. Направити керівника відділу матеріально-технічного постачання у відрядження до міста Самбора на дебетування цегли від продавця. Між іншим, таке випливає із теперішньої бухгалтерії, гасло якої Дебет і Кредит.

Думаю, що такий наказ і відповідні дії по ньому – дурість вищого ґатунку.

Наказ № 2. Направити керівника відділу матеріально - технічного постачання у відрядження до міста Самбора для отримання цегли від продавця. Або ще простіше напишемо: зробити обмін грошей на цеглу.

Дії по цьому наказу прості та зрозумілі: потрібно взяти цеглу у продавця. Рахункове проведення таке саме зрозуміле як і фактичні дії: „Взяв” рахунок „Цегли”, а „Дав” рахунок „Продавця” і без всяких „геніально-розумних” неукраїнських викрутасів. Або: „Взяв” рахунок „Цегли”, а „Дав” рахунок „Грошей”.

Шановні, для того аби збагнути рахункові проведення, які є на підприємстві, потрібно добре зрозуміти тільки одне: що підприємство взяло, а що підприємство дало. Якщо кожну господарську операцію поділити на дії „Взяти” і „Дати”, то ви знання рахівника здобудете дуже швидко…”

На завершення друкую уривок моєї розмови з паном Михайлом, котрого я зустрів в одному унікальному барі міста Львова, що має назву: „Криївка”. Між іншим, туди пускають тільки українців. На вході потрібно пройти спеціальне тестування аби доказати що ти свій !!!

– Слава Україні!

– І героям!

Книгу Михайла Соловія „Дав-Взяв”, я мав честь тримати в руках і навіть придбав її для своєї дружини, тому до автора у мене було ряд запитань:

– Пане Міську, чому майбутню книгу про українське рахівництво, Ви присвячуєте практикам ?

– Практик є головним у рахівництві. Із його практики повстала теорія рахівництва. Не буде першого, то і не буде останнього. Не забувайте, що виробник годує державу, а не навпаки. Держава-влада, то є апарат гноблення. І тому я ніколи у своїх публікаціях та книгах не звеличував, не звеличую і не буду ніколи звеличувати гнобителів. Я шаную і захищаю тільки підприємця, бо і сам ним є.

– Чи маєте якісь відгуки про видані Вами книги, що описують українське рахівництво ?

– Відгуків забагато, але то є не головне. Найважливішим на мою думку є ось що: дану теорію я використовую на практиці, тобто консультую всіх своїх клієнтів. Крім того, на рахункових курсах, яких є хмари у Львові, моєю теорією навчають тих, хто хоче опанувати рахівництво. Про це мені кажуть вчителі, з якими я спілкуюсь. Результат – взірцевий.

– Скільки років займаєтесь рахівництвом ?

– Скажу Вам точно: із 1975 року по цю хвилю.

– Серед людей у Львові ходить чутка, що Ви вчилися з теперішнім президентом України.

– Ні, то неправда. Бо то не я з ним вчився, а він зі мною. Коханий пане, президент є найманцем у людей. Найманець і в Африці найманець. Головний - засновник, НАРОД !!! Мені, наприклад, принизливо бути найманцем.

Шановні читачі, далі ми вам пропонуємо виклад майбутньої книги про рахівництво „Взяв” - „Дав” та спеціальні консультації засновника кількох аудиторських фірм Соловія Михайла. Консультації носитимуть винятковий характер. Початкова їх назва буде наступна: „Тупий закон навмисне”.

Миросько Рахунковий

P.S. З питань придбання книги Михайла Соловія „Дав-Взяв” звертатися:

за телефоном у Львові 8(032)297-54-91;

адреса: Україна, Львів, площа Ринок 14, 2-й поверх, офіс 8;

e-mail: nupress@ukr.net

Відповіді

• 2007.10.09 | pro1

  Re: Що таке українське рахівництво

  Дуже цікава тема. Принаймі стає зрозумілим, що трориться в тій "бухгалтерії", от знову помилився Рахівництві, а то вже ті "Дєбєт" і "Крєдіт" дістали.