Технології геноциду.
11/24/2007 | rais
5-тий канал про моральні аспекти питання голодомору.
Левченки, грачи та голуби вже відчувають подих Нюрнбергу -2.
Інформаційна війна комунобандитського режиму проти України триває.
Скільки нас залишилося за останні 16 років? Які умови були штучно створені комуністичною номенклатурою для фізичного знищення українців в період 1991 - 2007 роках? Хто озолотився за ці роки в Україні?
Питання сучасного геноциду(за Кравчуком це еволюція) невідємне від минулого.
Пропоную для обговорення розглянути технології геноциду.
Левченки, грачи та голуби вже відчувають подих Нюрнбергу -2.
Інформаційна війна комунобандитського режиму проти України триває.
Скільки нас залишилося за останні 16 років? Які умови були штучно створені комуністичною номенклатурою для фізичного знищення українців в період 1991 - 2007 роках? Хто озолотився за ці роки в Україні?
Питання сучасного геноциду(за Кравчуком це еволюція) невідємне від минулого.
Пропоную для обговорення розглянути технології геноциду.
Відповіді
2007.11.24 | rais
Тиша навкруги?
2007.11.25 | Михайло Свистович
Сплять в росі луги
2007.11.25 | Михайло Свистович
Re: Технології геноциду.
rais пише:>
> Пропоную для обговорення розглянути технології геноциду
Вас цікавить їх практичне застосування?
2007.11.25 | stefan
Технології геноциду: ХХХL
Михайло Свистович пише:> rais пише:
> >
> > Пропоную для обговорення розглянути технології геноциду
>
> Вас цікавить їх практичне застосування?
=========
???
ХХХ
2007.11.25 | rais
Re: Технології геноциду.
Технології геноциду. Так, Михайле, мене як і всіх нормальних людей повинно цікавити і турбувати це питання. Людство для застереження та запобігання завжди приділяло увагу вивченню подібних явищ і трагедій. Декларація про попередження та запобігання злочинів геноциду визначає зокрема геноцид, як створення таких умов життя, які ведуть до повного або часткового фізичного знищення груп людей за будь якими ознаками. Де зароджуються злочинні плани знищення людства, як вони починають реалізовуватися, виконавці, замовники, мета? Словоблуддя щодо холокосту та голодомору є черговою спробою поділити людство на табори. Людство єдине і Закони розвитку суспільства не залежать від злочинних ідеологій або юридичного обслуговування та прикриття владоможців. Голодомор є лише окремим елементом геноциду. Терор це теж елемент геноциду і доречі дуже технологічний. Згадайте Ленінський червоний терор. Примусова колективізація. Переслідування та репресії відносно "інакомислячих". Знищення культури і історії. Системне знищення мови. Газові камери та топки Бухенвальду. Концентраційні табори, ГУЛАГ. Камбоджа, Вьетнам, Корея… Нелюді при владі озброєні злочинною комуністичною ідеологією з 1917 року розпочали системне знищення народів не лише в середині своєї країни. Ця система отримала назву системи державного терору. І це потужний елемент геноциду.В сучасній Україні, де досі не засуджена злочинна комуністична ідеологія, де при владі ще й досі безпокарані нащадки ідеологічного клану минулого, а правоохоронна система лише намагається відмежуватися від сталінської репресивної машини, планомірно знищуються люди. 8 мільойнів за 16 років. Ким і як створювалися такі умови життя, які призвели до фізичного знищення людей в сучасній Україні? Когось цікавить лише Ірпінь. Хтось намагається розіграти карту меншовартості та принизити український нарід. Словоблуддя щодо визначення термінологій знищення людей. Все це димова завіса прикриття і не бажання бачити ознаки злочини сучасного геноциду. Пильніше аналізуйте та досліджуйте те що діється довкола вас не чекайте за Табачником поки мене ще 100 років.
2007.11.26 | Михайло Свистович
Re: Технології геноциду.
rais пише:> Так, Михайле, мене як і всіх нормальних людей повинно цікавити і турбувати це питання
Я не вважаю нормальними людей, яких цікавить практичне застосування технологій Голодомору, оскільки вважаю, що морити людей голодом негарно.
2007.11.26 | rais
Re: Технології геноциду.
Михайле, уважніше, б.л.. А то так всіх слідчих ненормальними зробиш. Навіть тих з ким чаював. "Тчатільнєє", як кажуть на Брайтоні та в Одесі, і уважніше треба читати не лише за Ірпінь. За київськими околицями вся Україна.2007.11.26 | Михайло Свистович
Re: Технології геноциду.
rais пише:> Михайле, уважніше, б.л.. А то так всіх слідчих ненормальними зробиш.
Не зроблю. Вони ж не вивчають технології задля практичного застосування.
2007.11.27 | rais
Re: Технології геноциду.
Нормальні слідчі вивчають всі елементи злочину з метою попередження і запобігання подібного у майбутньому, з'ясовують обставини і мотиви, вимальовуючи загальний портрет злочинця. Це я про ваших старців-комуністів, яких ви багато років захищаєте, як беззахистних виконавців злої волі своїх іднологів.Аналіз елементів технології злочинів геноциду був мною запропонований в цій гілці задля того щоб привернути увагу до подій, які розгортаються в Україні сьогодні. Аналіз, профілактика, запобігання. Елементи сучасного геноциду страусів не цікавлять?
2007.11.27 | Михайло Свистович
Re: Технології геноциду.
rais пише:> Це я про ваших старців-комуністів, яких ви багато років захищаєте, як беззахистних виконавців злої волі своїх іднологів
Мої старці чесно працювали на заводах, а не виконували чиюсь волю. А Ви не розводьте воду навколо мого простого питання, на яке можна відповісти так або ні.
2007.11.27 | rais
Re: Технології геноциду.
Руками генетично неспроможних чинити опір холуїв розбудовувалася система комуністичного державного терору. Комуністичного терору - важливої складової геноциду.2007.11.25 | пан Roller
Маленьким все велико. Голодомор это Холокост? Нет это Геоцид.
rais пише:> Питання сучасного геноциду(за Кравчуком це еволюція) невідємне від минулого.
> Пропоную для обговорення розглянути технології геноциду.
Кравчук внес новую лепту в развитие темы великого голода.
Тема величия сегодня актуальна как никогда. Великие украинцы, великий голод...У маленьких украинцев, все большое.
На жаль я не нашел стенограмы на сайте Интер, что можно было сделать на сайте ICTV. Но, свидетельства Кравчука очень итересны.
Он, в частности, сообщил о введении (ИМ,его командой), понятия голодомор, которое появилось относительно недавно. И оно должно было означать мор голодом в великий голод.
Он так же сообщил что Голодомор это Геноцид, по украински. Если я правильно воспринял, это прозвучало как перевод, с украинского. То есть смысл геноцида передает слово "Мор"- насильственное умерщвление.
Треба еще привыкнуть к смыслу, который вкладывается в фразу "Голодомор это геноцид, ты сука признаешь это?"
Шо они мают на вазе? Вы поняли? Неужели в украинской мове нет слова обозначающего геноцид. Чем хуже великий голод, или голодомор-геноцида. Понятно о чем речь?
Люди в селе вряд ли знают такое иностранное слово геноцид.Голод знают, не по наслышке.
-Холокост это геноцид?
- Геноцид.
- А Голодомор?
-И голодомор тоже.
Не знаю как в украинской свидомости, но существительное "геноцид" и "голодомор" предметно должны означать тоже самое,что существительное холокост.
Если голодомор это А
Геноцид B
Холокост С
из того что А=B=C
вытекает что А=С
То есть Голодомор, это Холокост.А Холокост это Великий голод.
Разве не вправе люди спросить так?
Что бы им разъяснили? Что геноцид понятие более высокого порядка чем голодомор.Но этого не может быть. Ведь голодомор это геноцид,не отрицай, а то посадят.
Коммуняки как всегда запутали.Что бы под одним и тем же понимали разное.
Что характерно, так это то, что 3-я годовщина, не первая, майдана припала на годовщину голодомора.
Случайно ли нет? Но 2-ю Йусченко праздновал сам. А третью вообще пропустил.Совсем плохой стал.Где они оранжевые шарфики, и белые воротнички?
2007.11.25 | saha
Re: Маленьким все велико. Голодомор это Холокост? Нет это Геоци
Если человек принадлежит к роду приматов и орангутанг принадлежит к роду приматовто пан роллер - орангутанг. Вот так построена ваша логика.
2007.11.25 | пан Roller
Ласковое теля две титьки сосет.jpg
saha пише:> Если человек принадлежит к роду приматов и орангутанг принадлежит к роду приматов
> то пан роллер - орангутанг. Вот так построена ваша логика.
Так построена ваша логика.
Моя построена иначе.
----------------------
Ласковое теля две титьки сосет.
2007.11.25 | jz99
І правда, для великих це незначна, майже непомітна подія
пан Roller пише:> -Холокост это геноцид?
> - Геноцид.
> - А Голодомор?
> -И голодомор тоже.
>
> Не знаю как в украинской свидомости, но существительное "геноцид" и "голодомор" предметно должны означать тоже самое,что существительное холокост.
>
> Если голодомор это А
> Геноцид B
> Холокост С
>
> из того что А=B=C
> вытекает что А=С
>
> То есть Голодомор, это Холокост.А Холокост это Великий голод.
>
> Разве не вправе люди спросить так?
>
> Что бы им разъяснили? Что геноцид понятие более высокого порядка чем голодомор.Но этого не может быть. Ведь голодомор это геноцид,не отрицай, а то посадят.
Дуб є дерево.
Клен — теж дерево.
Дерево B
Клен С
из того что А=B=C
вытекает что А=С
То есть Дуб, это Клен.А Клен это Великий дуб.
Разве не вправе люди спросить так?
Что бы им разъяснили? Что дерево понятие более высокого порядка чем дуб.Но этого не может быть. Ведь дуб это дерево,не отрицай, а то посадят.
2007.11.25 | igorg
Для початку буде непогано дати трактування геноциду
Ось як трактують юридичні документи http://www.preventgenocide.org/ua/konventsia.htmКонвенція про запобігання злочину геноциду і покарання за нього
Прийнято і запропоновано для підписання, ратифікації чи приєднання резолюцією 260 А (III) Генеральної Асамблеї від 9 грудня 1948 року
ВСТУП У СИЛУ: 12 січня 1951 року у відповідності зі статтею XIII
Стаття II У даній Конвенції під геноцидом розуміються наступні дії, чинені з наміром знищити, цілком чи частково, яку-небудь національну, етнічну, расову чи релігійну групу як таку:
a) убивство членів такої групи;
b) заподіяння серйозних тілесних ушкоджень чи розумового розладу членам такої групи;
c) навмисне створення для якої-небудь групи таких життєвих умов, що розраховані на повне чи часткове фізичне знищення її;
d) міри, розраховані на запобігання дітородіння в середовищі такої групи;
e) насильницька передача дітей з однієї людської групи в іншу.
Стаття III Карні наступні діяння:
a) геноцид;
b) змова з метою здійснення геноциду;
c) пряме і публічне підбурювання до здійснення геноциду;
d) замах на здійснення геноциду;
e) співучасть у геноциді.
Стаття IV Особи, що чинять геноцид чи які-небудь інші з перерахованих у статті III діянь, підлягають покаранню, незалежно від
того, чи є вони відповідальними по конституції правителями, посадовими чи приватними особами.
Юридичний коментар http://www.readbookz.com/book/171/5390.html
Геноцид (ст. 442). Безпосередній об'єкт злочину — безпека існування національних, етнічних, расових і релігійних груп.
Об'єктивна сторона цього злочину характеризується як діяння, спрямоване на повне або часткове знищення будь-якої національної, етнічної, расової чи релігійної групи шляхом:
1) позбавлення життя членів такої групи;
2) заподіяння їм тяжких тілесних ушкоджень;
3) створення для групи життєвих умов, розрахованих на повне чи часткове її фізичне знищення;
4) скорочення дітонародження чи запобігання йому в такій групі;
5) насильницька передача дітей з однієї групи в іншу.
Аналогічне визначення геноциду передбачене у Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього від 9 грудня 1948 р.
Створення для групи життєвих умов, розрахованих на повне чи часткове її фізичне знищення, може виражатися у позбавленні групи продуктів харчування чи інших життєво важливих засобів існування, обмеженні або позбавленні медичної допомоги, створенні небезпечних для життя екологічних умов, насильницькому переселенні в місця, не придатні для проживання тощо.
Скорочення дітонародження чи запобігання йому в такій групі — це насильницька стерилізація, кастрація або контрацепція, заборона шлюбних союзів між членами однієї групи, примушування до аборту або створення життєвих умов, які сприяють збільшенню кількості вимушених абортів тощо.
Насильницька передача дітей з однієї групи в іншу означає їх передачу в іншу національну, етнічну, расову чи релігійну групу, вчинену всупереч волі батьків або осіб, які їх замінюють, і поєднану із застосуванням фізичного або психічного насильства.
Кваліфікація геноциду не залежить від того, вчинений він у мирний чи у військовий час.
Цей злочин вважається закінченим: у перших двох формах — з моменту настання наслідків у вигляді відповідно біологічної смерті та тяжких тілесних ушкоджень, а в інших формах — коли вчинені зазначені діяння. Однак у будь-якому випадку розв'язання цього питання не залежить від того, чи наступили фактично наслідки у вигляді знищення національної, етнічної, расової чи релігійною групи як такої.
Суб'єктивна сторона цього злочину характеризується прямим умислом і метою повного або часткового знищення будь-якої національної, етнічної, расової чи релігійної групи.
Суб'єктом злочину може бути будь-яка особа.
У частині 2 ст. 442 передбачена відповідальність за публічні заклики до геноциду, а також виготовлення матеріалів із закликами до геноциду з метою їх розповсюдження або розповсюдження таких матеріалів.
Основні поняття у цьому складі злочину визначаються аналогічно пропаганді війни (ст. 436).
Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 442 — позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічне позбавлення волі; за ч. 2 ст. 442 — арешт на строк до шести місяців або позбавлення волі на строк до п'яти років.
______________________________________________________________________
Отже, якщо розглянути суть процесів, що відбувалися в СССР то все це абсолютно точно підпадає під означення геноциду. Геноцид є органічною і невідємною сутністю будь-якої комуністичної ідеї та її втілення. І саме у звязку з цим має бути засуджений, як був засуджений націонал-соціалізм.
В чім проблема? Чому такий шалений опір, які контраргументи?
Основна формальна зачіпка в самому означенні:
"... під геноцидом розуміються наступні дії, чинені з наміром знищити, цілком чи частково, яку-небудь національну, етнічну, расову чи релігійну групу як таку."
А саме в переліку слів національну, етнічну, расову чи релігійну.
Так, нищили. Так, селян! Так, знищили мільйони. Так є всі ознаки від а до е.
Але ж не тільки українців і не за національною етнічною чи релігійною ознакою, а тому, що були селяни - класові вороги, які не хотіли безумовно підкорятися владі і залишалися єдиними приватними власниками. Тоді це не геноцид. Бо нищили якщо коротко - як клас!
Що ж означає оте КЛАС? Походить воно з латинського Classis — група. На класи можна ділити по-різному. Однак комуністи ділять стосовно до власності. Пролетаріат (нім. «Proletariat» від лат. «proletarius» — неимущие) і селянство, що відрізняється від попереднього лише тим, що є власником.
87.5% українців були селянами, це офіційна статистика з монографії про український народ 1916 року. Ще 3.5% були чорноробами, 2% будівельниками та інше.
Тобто цілком можна стверджувати, що не всі селяни були українцями, але всі українці були селянами. Отже нищили селян = українців. Наразі очевидні й наслідки, які легко відслідкувати за переписами - дуже суттєве зменшення чисельності українців та території їх розселення, яке неможливо пояснити природніми причинами чи процесами. Невже цього мало?
Чому відсутнє слово КЛАС в означенні геноциду? Можливо хтось підкаже історію цього документу. Але й так зрозуміло, якою мала б бути на це реакція одного з основних членів ООН, якого це слово автоматично ставило б у розряд злочинців
Однак це не є проблемою. Ось як розглядають це питання скажімо ось тут http://www.preventgenocide.org/genocide/officialtext.htm
Key Terms
The crime of genocide has two elements: intent and action. “Intentional” means purposeful. Intent can be proven directly from statements or orders. But more often, it must be inferred from a systematic pattern of coordinated acts.
Intent is different from motive. Whatever may be the motive for the crime (land expropriation, national security, territorrial integrity, etc.), if the perpetrators commit acts intended to destroy a group, even part of a group, it is genocide.
The phrase "in whole or in part" is important. Perpetrators need not intend to destroy the entire group. Destruction of only part of a group (such as its educated members, or members living in one region) is also genocide. Most authorities require intent to destroy a substantial number of group members – mass murder. But an individual criminal may be guilty of genocide even if he kills only one person, so long as he knew he was participating in a larger plan to destroy the group.
Жахливий геноцид класовий затінює інші види геноциду, не менш поширені. Зокрема за релігійною ознакою. За поділом віруючий (або релігійний) чи атеїст. Але це вже дрібязок, хоча до речі, селяни були до того ж і тотально християнами (принаймні релігійними).
2007.11.25 | rais
Re: Для початку буде непогано дати трактування геноциду
100 відсотків!Пропоную всім визначити ознаки сучасного геноциду в Україні, що триває з 1991 по 2007 рік, внаслідок створення для 90 відсотків населення таких умов життя, що є загрозою для їх життя. Ця тема мною піднімалася неодноразово ще з 1996 року на різноманітних сайтах.
2007.11.25 | igorg
Певною проблемою для багатьох буде
ідентифікація геноциду з нинішньою владою.А в мене перед очима старенька українка, яку вчора показали на котромусь із каналів. Так от що вона сказала(приблизно): "... нема правди, вони нас нищили тоді, вони нас нищать і зараз".
Певно, що вона дивиться на світ власними очима, а не через криві дзеркала ЗМІ.
А одним із механізмів геноциду є національна деідентифікація. Себто коли кажуть, а яка різниця якої ти нації чи віри чи племені. На загал то так, але в нормальному суспільстві, де правда і воля? Та чи є такі? Ось в чому питання.
Це нагадує цигана, який казав напарнику(українському селянину), коли вони їли рідку юшку: ти свою частину тримай ложкою, а я тим часом їстиму
2007.11.25 | rais
"... нема правди, вони нас нищили тоді, вони нас нищать і зараз"
Ключеве слово ВОНИ. Слова цієї бабусі повинні стати преамбулою сучасних звинуваченнь проти комунобандитів і іх нащадків.2007.11.25 | Сергей ГРУЗДОВ
вони нас нищили тоді, вони нас нищать і зараз
Чому "вони" в контексті - це не "можновладці" тоді і зараз?2007.11.25 | rais
Re: вони нас нищили тоді, вони нас нищать і зараз
Тому що ВОНИ це як правило уламки та нащадки комунобандитів, які весь життєвий ресурс держави привласнили за рахунок життя мільйонів ними знищених як в минулому та к і зараз!2007.11.25 | rais
Re: вони нас нищили тоді, вони нас нищать і зараз
2007.11.25 | rais
Знищення заради заволодіння територіями та добробутом людей.
Заволодіння землею та майном - мета гідна загарбника. Це головна мета заради якої, озброєні комуністичною ідеологією злочинці, різними технологічними засобами знищували і продовжують нищити мільйони людей.2007.11.25 | Сергей ГРУЗДОВ
Re: вони нас нищили тоді, вони нас нищать і зараз
С такой постановкой вопроса согласен. И нация тут не прозвучала. И объект для СЕГОДНЯШНЕЙ борьбы понятен.Причем, это не нынешние коммунисты, а ВСЕ властьимущие, которые используют властные полномочия в собственных, антинародных целях.
При таком взгляде и методика борьбы становится более ясной. Кстати, нация тут так же не доминирует.
2007.11.25 | rais
Re: вони нас нищили тоді, вони нас нищать і зараз
Маленьке зауваження - все це відбувається на Україні!2007.11.25 | Сергей ГРУЗДОВ
Re: вони нас нищили тоді, вони нас нищать і зараз
Безусловно. Что это меняет в корне?2007.11.25 | rais
Re: вони нас нищили тоді, вони нас нищать і зараз
Змінює багато. По справжньому захищати свою землю, добробут і право на гідні умови життя будуть лише ті, хто повністю ідентифікує себе з землею своїх прадідів з історією, мовою, з ненавістю до катів свого народу.2007.11.25 | Сергей ГРУЗДОВ
Re: вони нас нищили тоді, вони нас нищать і зараз
А вот это уже досужий вымысел. Контрпример - Американские штаты.2007.11.25 | rais
Re: вони нас нищили тоді, вони нас нищать і зараз
Невдалий приклад. У США прибульці зі всьго світу через сутички намагалися розбудувати державність за власним розсудом (відтисняючі та знищуючі при цьому коренне населення). Тут дійсно може бути проведена повна аналогія із звільненням територій і переселення на Україну росіян (Крим, Північ, Схід, Захід, Південь України).2007.11.25 | Сергей ГРУЗДОВ
"Вони нас, а ми їх". Протиставлення не є конструктивним.
2007.11.25 | rais
Re: "Вони нас, а ми їх". Протиставлення не є конструктивним.
Не по христіянські?2007.11.25 | Сергей ГРУЗДОВ
Не по громадянські. Не цивілізовано. Не по-правовому.
2007.11.25 | rais
Re: Не по громадянські. Не цивілізовано. Не по-правовому.
Це ви до ревізії фіналу другої світової? За кров і смерть, за зруйновані міста і села за закатованих і принижених... Це ми з ними на той час "не по Европейські", кажете? І з подібними не по людські якось. Вони ж визнали свої помилки - викинули біля прапорці, почали каятися. А ми їм Нюрнбергський процес. Дійсно не по христіаньсі якось вийшло.2007.11.25 | Сергей ГРУЗДОВ
Передергивание темы. Без комментариев.
2007.11.25 | rais
Re: Передергивание темы. Без комментариев.
Тема єдина - злочин і відповідальність за нього. Голодомор як технологічний елемент геноциду є злочином проти людства. Велике бажання спригнути з цієї теми, як і слабкість вашої аргументації відверті. Створений відповідний комітет і комісії у США та Ізраїлі до цього часу переслюдують злочинців, які скоїли злочини проти людства.Але головним технологічним елементом геноциду в є багаторічне гальмування державності незалежної України. Саме для цього у найвищому державному органі знаходяться багато людей які працюють проти України.
2007.11.25 | Сергей ГРУЗДОВ
Кого вибирає народ України, ті там і знаходяться.
2007.11.25 | rais
Re: Кого вибирає народ України, ті там і знаходяться.
Там нажаль знаходяться і ті кого вибрали гроши і за ким плачуть нари.Саме таким чином дискридитується українська незалежність, саме через це так працюють Закони та закладки під Закони. І це є також елементом геноциду що знекровлює нарід України підриває його віру. Тільки бездіяльність служб, відповідних за безпеку держави, які повинні відстоювати національні інтереси України як зовні так і в середині, на протязі 16 років дозволяє злочинцям і зрадникам штовхати державу до прірви соціального вибуху. Що теж є елементом геноциду, спрямованим на фізичне знищення нації.
2007.11.25 | Сергей ГРУЗДОВ
Re: Кого вибирає народ України, ті там і знаходяться.
Тогда как объяснить соотношение внимания, пропагандистских и организационных усилий Президента в сфере наведения порядка в современных правоохранительных органах и в сфере уважения к трагическим событиям 30-х годов прошлого века? Какая из сфер требует более острого реагирования Гаранта Конституции? Какая из них более конструктивна для единства населения Украины? Какая, в конце-концов, более трудна?2007.11.25 | rais
Re: Кого вибирає народ України, ті там і знаходяться.
Більш важка робота це дійсно позбавитися в керівних, правоохоронних та судових органах злочинців і зрадників. Вони є головною загрозою національної безпеки незалежної України.2007.11.25 | Сергей ГРУЗДОВ
100%
2007.11.25 | igorg
Розуйте очі, може побачите українців
Бо та українка, то голос саме України. То та Україна, яку так старанно зачищали і зачищають. Таке не побачите й не почуєте ніде інде. Це екстракт української ментальності. Це не ненависть, це жаль, це скорбота, це констатація того що є. Жаль за правдою й волею. Й очікування вже іншого, жаль до нас з вами. Без тіні ненависті.І як контраст маю в ці дні нагоду чути сичання й шипіння навколо з приводу роковин голодомору. Тільки й того що піна те точиться. "А сегодня разве не голодомор? Вспомнил Ющ через 70 лет! Бандера! Кому єто нужно ...". Це - інші, мене вони впізнають нараз. З ними не варто сперечатись, ба навіть зупинятися? Бо та ненависть вдаряє хвилями.
2007.11.25 | rais
Re: Розуйте очі, може побачите українців
Саме для цього я й підняв цю тему. Тему технологій геноциду. Геноциду проти українського народу, який триває і досі. Наполягаю що індикатором впровадження геноциду є масове порушення прав людини в Україні напротязі останніх 16 років. Наполягаю що цей сучасний геноцид є системним і різноманітним за технологією. До цього геноциду безпосередньо причетна залишена і безпокарана комуністична номенклатура(або їх нащадки), яка і досі обіймає більшисть найважливіших державних та господарських посад.16-річне гальмування створення незалежної держави, вкрадений інформаційний простір. Підштовхування країни до межі соціального вибуху, присутність у ВР криміналітету. Все це складові технології тривалого геноциду проти Украіни.
2007.11.25 | igorg
Якщо практика вчить, що чим маштабніший злочин тим
менша відповідальність, то чого хочемо?Піднята Вами тема без цього буде бумерангом. Це саме той аргумент, який використовують сьогодні проти самого визнання геноциду та відповідальності за нього.
І друге. Дуже легко підмінити геноцид поняттям безпека життя. Але це абсолютно різні речі. Мова йде про ЗУМИСНЕ, СВІДОМЕ створення умов. Я ж знайшов коментар. Гляньте, будь-ласка. Це звісно для юристів-фахівців, але абсурд видно й неозброєним оком.
2007.11.25 | rais
Re: Якщо практика вчить, що чим маштабніший злочин тим
Як дозволите почну з другого.Сама конвенція одним з пунктів визначає геноцид, як штучне створення таких умов життя, які ведуть до часткового або повного фізичного знищення людей. Тоб то загроза життя безпосередньо людині або через обмеження її життєвих функції.
А по першому питанню дійсно комуністи зараз роблять все щоб униктнути відповідальності за системні злочини проти людства.
2007.11.25 | rais
Re: Якщо практика вчить, що чим маштабніший злочин тим
І ще. Ви мабуть чули виступ Президента підчас акції "Засвіти свічку". Він закликав Україну надіти нову незаплямовану сорочку. Відносно цього хочу сказати, що нову сорочку завжди одягають на чисте тіло. Тому пам'ять за загиблими в Україні через системний і тривалий геноцид вимагає активізувати механізм притягнення до відповідальності за цей злочин проти людства по перше, і по друге позбавитися, очистити від комунобандитів та їх нащадків всю ситему господарства та державної влади в Україні. Саме цих вболювальників та нащадків системи комуністичного державного терору і мала на увазі та сама бабуся коли казала - " ... вони нас знищували тоді, вони знищуютьнас і зараз".2007.11.25 | igorg
А гляньте сюди.
http://maidan.org.ua/static/news/2007/1196010421.htmlДля оцих http://www.dzr.dp.ua/prod04.htm Голодомор є свідченням того чиї вони діти також ...
2007.11.25 | rais
Re: А гляньте сюди.
Ми бачимо все.2007.11.25 | один_козак
І на нас ще й вину намагаються скласти.
Їхні викохані нащадки, прикрившись нашим прапором, перекачали збудоване на крові наших дідусів і бабусь у свої кишені, а тепер намагаються подати це зло як справу рук націоналістів.2007.11.25 | rais
Re: І на нас ще й вину намагаються скласти.
А я повсюди чую, що достаток 20 родинних кланів в Україні це наслідок їх успішності у бізнесі. Отакий виходить у нас на 90 відсотків не успішний нарід.2007.11.25 | igorg
А безумовно! Вину прийнято перекладати на
тих хто став жертвою. Традиція така-Чого народ нищили?
-А чого ж він опирався? Ми ж тільки заради його добра! Що ж нам залишалося?
Це абсолютно чітко прослідковується. Бо на тих хто опирається чіпляють як мінімум ярлики бандитів: бандерівські бандити, банди націоналістів, банди петлюрівців і т.п. Так заведено.
На тих хто вже не опирається взагалі виливають все лайно яке є. За те що може думали опиратися, або може помагали, або не так подивилися.
Ось сюди загляньте http://www.hro.org:80/editions/karta/nr2829/koreya1.php?printv=1
Це ідел комуністичного суспільства, яке вдалося досить повно втілити у вигляді ленісько-сталінської моделі. Вибудувано саме представниками цієї школи
А ось тут фоторепортаж. Все як в нас 32-33. http://radulova.livejournal.com/817276.html
2007.11.25 | rais
Re: А безумовно! Вину прийнято перекладати на
Безумовно, розглядаючи чинники та складові технології геноциду можна прийти до узагальнення. Пояснюю. Головним правом людини є право на життя і право на його захист. В країнах де не дотримуються Прав людини випестується джерело соціального вибуху. Тероризм є екстремальним проявом порушення прав людини. Система комуністичного державного терору в Україні повністю продубльована. В Україні з 1991 року масово порушуються права людини і зокрема право на гідні умови життя. Україна позбавлена права на власний інформаційний простір. Нам пояснюють про зменшення населення в тому же дусі як це робилося за часів Сталіна. Еволюція - люди не хочуть народжувати, працювати даром, жити. Все судочинство спрямоване на унеможливлення захистити свої права. Зрозуміло що коріння комунобандитських злочинів лише припудрене примарливістю змін. Нас не вводять в оману зміна прапорів і призвищ. Багаторічна безпокараність породжує рецидиви. Права людини в Україні порушуються і далі. Право жити в безпечній країні в нас відібрали. І головне право на життя. Небезпечний стан комунікацій, шахт, доріг. Небезпечний Суд, Прокуратура, уповноважений з прав людини. Небезпечний Уряд.2007.11.25 | jz99
Історія документу на вікіпедії та в газеті "День" (/)
http://en.wikipedia.org/wiki/GenocideIn 1933, Lemkin made a presentation to the Legal Council of the League of Nations conference on international criminal law in Madrid, for which he prepared an essay on the Crime of Barbarity as a crime against international law. The concept of the crime, which later evolved into the idea of genocide, originated with the experience of the Assyrians[2] massacred in Iraq on 11 August 1933. To Lemkin, the event in Iraq evoked "memories of the slaughter of Armenians" during World War I.[2] He presented his first proposal to outlaw such "acts of barbarism" to the Legal Council of the League of Nations in Madrid the same year. The proposal failed, and his work incurred the disapproval of the Polish government, which was at the time pursuing a policy of conciliation with Nazi Germany.[2]
In 1944, the Carnegie Endowment for International Peace published Lemkin's most important work, entitled Axis Rule in Occupied Europe, in the United States. This book included an extensive legal analysis of German rule in countries occupied by Nazi Germany during the course of World War II, along with the definition of the term genocide.[3] Lemkin's idea of genocide as an offense against international law was widely accepted by the international community and was one of the legal bases of the Nuremberg Trials (the indictment of the 24 Nazi leaders specifies in Count 3 that the defendants "conducted deliberate and systematic genocide – namely, the extermination of racial and national groups..."[4]) Lemkin presented a draft resolution for a Genocide Convention treaty to a number of countries in an effort to persuade them to sponsor the resolution. With the support of the United States, the resolution was placed before the General Assembly for consideration. Defining genocide in 1943, Lemkin wrote:
Дефініції геноциду:
http://en.wikipedia.org/wiki/Genocide_definitions
1975, Vahakn Dadrian
1976, Irving Louis Horowitz
1981, Leo Kuper
1982, Jack Nusan Porter
1988, Henry Huttenbach
1988, Barbara Harff and Ted Gurr
1990, Frank Chalk and Kurt Jonassohn
1990, John L. P. Thompson and Gail A. Quets
1994, Steven T. Katz
1994, Israel Charny
1996, Irving Louis Horowitz
Стаття Дж.Мейса, "День" №170, 25 вересня 2003
http://www.day.kiev.ua/36903/
Урок геноциду
Професор Джеймс МЕЙС, консультант «Дня»
Як, імовірно, пам’ятають наші постійні читачі, наша газета неодноразово публікувала матеріали про найбільшу трагедію українського народу — Голодомор 1932 — 1933 рр. Лише цього року ми ініціювали дві акції «Дня», що стосуються різних аспектів цієї проблеми. Першою з них була «Свічка у вікні» — заклик до всіх українців у День пам’яті жертв Голодомору (четверту суботу листопада) запалити свічку у вікні, щоб висловити свою скорботу за мільйонами загиблих співвітчизників. Ми виступили із цим закликом ще в січні 2003 року, а минулого тижня нагадали читачам про цю акцію. Друга акція — підтримка кампанії за анулювання Пулітцерівської премії Уолтера Дюранті, журналіста «Нью-Йорк таймс», який зумів увести весь світ в оману стосовно подій, що відбувалися в Україні, стверджуючи, що жодного голоду не існує. 16 липня «День» опублікував статтю професора Джеймса Мейса, одного з найвідоміших дослідників Голодомору, з докладною розповіддю про Дюранті та його антипода — Гаррета Джонса, журналіста, завдяки якому Захід усе ж дізнався правду, й відрізний талон-листівку, яким читачі могли проголосувати за відкликання премії Дюранті. Тоді ж ми розіслали листа членам Пулітцерівського комітету та до редакції «Нью-Йорк таймс», у якому висловили своє ставлення до діяльності Дюранті й закликали анулювати його премію. На жаль, ми не отримали жодної відповіді на цей лист, як і відгуку та підтримки від українських колег з інших видань…
Чи був Голодомор геноцидом? Хто винен у тому, що сталося з українцями? Як нам подолати наслідки цієї трагедії, які, як і раніше, даються взнаки? На ці запитання спробував відповісти професор Мейс у своїй новій статті, яку ми пропонуємо вашій увазі сьогодні.
Проект резолюції, що визнає Голодомор 1933 року в Україні, поданий до Сенату Сполучених Штатів, зустрів енергійні заперечення російських дипломатів у Вашингтоні, повідомляє радіо «Свобода». Резолюція, яку представив 28 липня 2003 року сенатор від штату Колорадо Бен Найтхорс Кемпбелл, співголова американської Гельсинської Комісії, пропонує Сенату визнати, що Голодомор 1932—1933 рр. в Україні був актом геноциду згідно з визначенням, поданим у Конвенції про геноцид Організації Об’єднаних Націй, і підтримати зусилля уряду та Верховної Ради України стосовно отримання ширшого визнання цієї трагедії. Окрему резолюцію з цього питання було також представлено в американській Палаті представників. Обидві резолюції мають підтримку в Конгресі, та їх активно лобіює українська діаспора в Америці.
Американська Комісія з питань Голодомору — зведена комісія, до якої входили члени обох палат Конгресу, представники президента й американської громадськості загалом і виконавчим директором якої я був, — раніше дійшла висновку, що Голодомор справді був актом геноциду. Проте жодна з інших гілок американського уряду не визнала цього офіційно, незважаючи на наявність рішення Конгресу та президентської заяви.
Згідно з повідомленням радіо «Свобода», прес-секретар російського Посольства у Сполучених Штатах має цілком протилежний погляд на проблему: «Політика колективізації та голод в Україні в тридцятих роках жодним чином не підпадають під визначення геноциду. У російської сторони розуміння одне: ми не згодні з формулюванням ситуації в Радянському Союзі в тридцятих роках, голоду в Україні та процесів, які відбувалися в період колективізації, та з трактуванням усіх цих подій як геноциду».
Відповідаючи на запитання радіо «Свобода», прес-секретар російського посольства у Вашингтоні Євген Хоришко сказав: «Ми категорично не згодні з такою оцінкою голоду, який мав місце в Україні в 30-х роках. Багато аспектів втілення у життя радянської політики під керівництвом Сталіна у ті роки були трагічними для багатьох народів СРСР, не тільки для українців, а й для росіян, естонців, чеченців, казахів, кримських татар і багатьох інших».
Справді, не можна заперечувати, що народи Прибалтики, чеченці і кримські татари також були жертвами геноциду. З казахами і росіянами все трохи інакше, хоч їхні страждання також заслуговують на те, щоб про них пам’ятали. Тут мені хотілося б відіслати читача до моєї статті «Геноцид у СРСР», яка вийшла у збірнику «Геноцид: критичний огляд бібліографії», виданому 1988 року в Лондоні під редакцією Ізраїля Чарного.
Нині роблять спроби прийняти щось на кшталт резолюції Кемпбелла в Організації Об’єднаних Націй, і слід очікувати, що у російських дипломатів можуть знову виникнути заперечення. Це було б нещастям і для росіян, і для українців, оскільки, якщо російські партнери беруть на себе завдання захищати Сталіна, який не був росіянином, хоч і використав зі своєю метою їхні особливості, тим самим вони неминуче беруть на себе провину за те, у чому він очевидно винен. В українців завжди була своя історія, у росіян — своя, навіть коли вони були об’єднані в одній державі. Найкращий спосіб встановити дружбу між цими народами — це, ймовірно, спроба проаналізувати їхні схожості та відмінності.
Раніше у дещо зваженішій заяві російський Посол в Україні Віктор Черномирдін заявив, що Росія не приноситиме вибачення Україні за Голодомор, але не дав жодних коментарів стосовно того, чи було це актом геноциду з боку сталінського режиму. Тоді як деякі українці, особливо в еміграції, вважали його заяву недоречною (справді, вона показувала певну бездушність), ніхто не вимагає вибачень від Росії, оскільки Радянський Союз не був, строго кажучи, російською державою. Він поступово ставав більш російським, зокрема й стаючи менш українським, що, як ми побачимо, і становить суть геноциду. Але Росія — не Радянський Союз, і ми можемо тільки вітати незалежність Росії від України та навпаки. Обговоренню підлягає те, чому посол Черномирдін мав слушність, а його колеги-дипломати у Сполучених Штатах помиляються.
Щоб з’ясувати, чи був український Голодомор геноцидом, слід відповісти на два запитання: «Яке визначення геноциду?» і «Чи підпадає те, що сталося в Україні, під це визначення?»
ЩО ТАКЕ ГЕНОЦИД?
Світ виявився готовим прийняти ідею геноциду як злочину проти людства тільки тоді, коли став очевидним характер окупаційної політики нацистської Німеччини під час Другої світової війни. Тоді Уїнстон Черчилль назвав це злочином, якому немає імені. Та була людина, яка була готова дати цьому ім’я, і вона особисто написала проекти міжнародних документів, що визначають геноцид як злочин, який завжди існував і тепер отримав своє ім’я. Його звали Рафаель Лемкін, і щоб осмислити, що таке геноцид, потрібно зрозуміти, що він мав на увазі й в чому зумів переконати міжнародну спільноту.
Єврейський адвокат із Польщі, Рафаель Лемкін написав і лобіював через Організацію Об’єднаних Націй два документи: Резолюцію Генеральної асамблеї ООН 1:96 у 1946 роцi та Конвенцію Організації Об’єднаних Націй із питань покарання і запобігання злочину геноциду в 1948 роцi. Проте насправді ця ідея з’явилася раніше: у 1933 році він запропонував вважати тих, хто з ненависті до групи людей шкодив членам цієї групи, винними у варварстві, а тих, хто знищував культурні скарби такої групи з ненависті до них, — у вандалізмі, затримувати таких людей, хоч би де вони були, судити і карати. Модель того, що він пізніше назвав геноцидом і з чим переконав міжнародну спільноту погодитися, базувалася на тому, що Гітлер зробив з окупованими народами в Європі: калічити їх так, щоб німці були відносно сильнішими, а ті, кого вони завоювали, відносно слабшими, незалежно від результату війни. Його визначення мало на увазі не тільки Голокост, хоч знищення європейського єврейства можна було б назвати найбільшим геноцидом усіх часів, а й ширше поняття — спроби збіднити людство, позбавивши його «інших» і залишивши тільки «своїх». Оскільки Лемкін визнавав, що найбільші досягнення цивілізації стали можливими завдяки внеску всіх культурних спільнот, він розглядав знищення або насильне скорочення чисельності такої спільноти як збідніння людства загалом. Коли міжнародна спільнота обговорювала цю концепцію після Другої світової війни, представники різних націй, які об’єдналися у нещодавно створену Організацію Об’єднаних Націй, говорили про те, як вони самі були жертвами геноциду, і про те, що це ніколи не повинне повторитися. Таким чином, щоб визначити, чи є щось геноцидом, слід порівнювати його не з Голокостом — унікальною плямою на історії людства, — а з тим, що Гітлер зробив із окупованими народами, як це викладене в документах, що визначають геноцид як принцип вічного і незмінного універсального закону.
ЩО СТАЛОСЯ В УКРАЇНІ?
Геноцид здебільшого розуміють як спробу знищити або завдати шкоди якій-небудь національній, етнічній, расовій або релігійній групі з метою злочинно змінити національний характер деякого регіону засобами, перерахованими у Конвенції про геноцид: вбивством членів цієї групи і навмисним створенням для неї таких життєвих умов, які розраховані на цілковите або часткове фізичне знищення її. Конвенція включає й інші засоби, але вищезазначені найважливіші у випадку України. Навіть у 80-х, коли західні вчені могли тільки працювати з українською пресою й опитувати людей, які втікали з України, від чого саме вони втікали, було зрозуміло, що у 1932 — 1933 рр. в Україні одночасно проводили дві кампанії. Одна з них мала на меті заморити людей голодом до смерті, забираючи у них продовольство, друга — завдати шкоди їхній культурі, забороняючи її здобутки і репресуючи тих, хто створював її (друга кампанія була тривалішою і проводили її з 1929 по 1939 рр.). З цієї причини американська Комісія з питань Голодомору в Україні дійшла висновку, що українці були жертвами геноциду.
Ми сьогодні знаємо набагато більше. Українські історики мали більше десяти років, щоб попрацювати в архівах, а документи, які залишилися невивченими, здебільшого зберігаються в закритих архівах Москви. Та навіть ці архіви поступово відкривають, і картина стає повнішою з кожною новою історичною роботою. Мій друг і колега Станіслав Кульчицький заслуговує на найбільшу повагу за те, що першим розкрив зачинені двері. Він, на той час вiрний солдат Комуністичної партії, переконав владу тоді ще радянської України, що вже так багато вийшло назовні, що необхідно хоч щось сказати на офіційному рівні. Він переконав тогочасного першого секретаря КПУ Володимира Щербицького згадати у своїй промові від 25 грудня 1987 року, що 1933 року справді був голод у деяких областях України. Станіслав Владиславович опублікував низку статей, настільки обережних, як того вимагав час, але двері почали відчинятися — спочатку трохи, потім ширше.
Українські письменники також приєдналися до боротьби. Пізніше я дізнався, що Іван Драч вперше публічно вимовив слово «Голодомор» на З’їзді письменників 1986 року, але тільки 18 лютого 1988 р. (за збігом, на мій день народження) Олекса Мусієнко згадав це слово в пресі — в «Літературній Україні». І тут тоненька цівка перетворилася на повінь. Спілка письменників призначила комісію з вивчення 1933 року, й Володимиру Маняку доручили скласти народну книгу пам’яті. Кульчицькому дали доручення опублікувати запитання до читачів у газеті «Сільські вісті» — як Комуністична партія намагалася врятувати людей під час Голодомору і покращити ситуацію. Для відповідей дали адресу Маняка. 6000 чоловік відповіли, і в результаті з’явилася книга «Голодомор-1933: народна книга пам’яті», літературний редактор якої, моя дружина, розповіла про створення цієї книги у попередньому номері «Дня». «Літературна Україна» оголосила про формування оргкомітету міжнародного симпозіуму з питань Голодомору. Комітет спочатку очолював Олесь Гончар, потім Іван Драч. Мене запросили приїхати на Україну, я взяв участь в організації симпозіуму, і зусилля зарубіжних дослідників підхопили і перевершили українці.
Виявилося, що Центральний комітет наказав історикам партії переглянути архіви і був приголомшений тим, що вони виявили. Мене запросили виступити, коли 26 січня 1990 року партія визнала, що голод існував і що це був злочин, скоєний Сталіним та його підручними. Вони наказали видати документи, і до кінця 1990 року перше зібрання було опубліковане. Воно одразу стало бібліографічною рідкістю, оскільки деякі члени ЦК наполягли на скороченні накладу із заявлених 25000 до лише 1500. У вересні 1990 відбувся симпозіум, який організували Драч, Маняк та я. Потім з’явилися документи з державних архівів. Українські історики почали переглядати сховища документів, які були закриті протягом багатьох десятиріч. Студент Кульчицького, Василь Марочко, їздив до кожної області України в пошуках документів. Юрій Шаповал почав працювати з документами КДБ щодо репресій, а пізніше — в приватних архівах Молотова і Кагановича, яким було дане персональне доручення організувати ті жахливі злочини, які творилися в Україні та на Кубані. Українські історики в Україні почали відновлювати свою національну історію самостійно.
11 серпня 1932 року Сталін написав у листі Кагановичу, що Україна могла бути втрачена і її слід перетворити на найбільш невідчужувану радянську республіку. Був тільки один спосіб зробити це — вичавити з радянської України український національний зміст, який комуністи були вимушені допустити, щоб стабілізувати ситуацію десятиріччям раніше. 22 жовтня Молотова і Кагановича призначили відповідальними за конфіскацію зерна в Україні та на Кубані. 18 листопада Молотов проштовхнув рішення, згідно з яким колгоспи, які «зловмисно» не мали достатньої кількості хліба, щоб його можна було забрати, заносили до чорного списку (в них закривали магазини, а керівництво розганяли), а селян-одноосібників штрафували. 14 грудня Комуністичну партію України звинуватили у тому, що вона не змогла знайти неіснуюче зерно, тому що до її лав нібито проникли націоналісти. Так розпочався терор. Наступного дня було видано наказ покінчити з українізацією та закрити українські установи поза Україною скрізь, де українці жили у Радянському Союзі. У січні опублікували обвинувачення проти Комуністичної партії України, Павла Постишева призначили другим секретарем, а фактично — диктатором, і розпочався терор навіть проти комуністичної інтелігенції. Україну насильно деукраїнізували, а селянство, яке Сталін вважав основним резервом національного руху, буквально прорідили. Ми можемо сперечатися про те, скільки мільйонів померло, але те, що мільйони померли, безперечно. Також безперечне й те, що українців позбавили власних найбільших культурних цінностей і пам’яті про їхніх творців протягом багатьох десятиріч. У 1928 році було опубліковано результати опитування, проведеного серед читачів бібліотек. Виявилося, що після Шевченка найбільше читають таких українських авторів, як Володимира Винниченка і Миколу Хвильового. У 1933 році обох заборонили. Заборонили навіть і ту орфографію, якою вони користувалися, — не спитавши думки тих, хто за нею писав.
ХТО ВИНЕН?
Час від часу лунають безвідповідальні голоси тих, хто хоче вибачень або репарацій від росіян. Сталін не був росіянином, але він не був особливо поблажливий і до своїх грузинських співвітчизників. Він справді використав усе російське як клей, що скріпляє імперію, яку він будував під лозунгом радянського патріотизму, але радянський патріотизм не був ідентичний російському націоналізму. А Радянський Союз, хоч і ставав згодом більш російським, ніколи не був справді російською державою. Ті люди в Росії, хто вказує, що росіяни також постраждали, цілком мають слушність, хоч вони постраждали задля побудови російськоцентристської, але в жодному разі не російської у повному розумінні слова держави. Історики не люблять виступати як судді, але вони неминуче стають інструментами своїх народів, котрі прагнуть зрозуміти, хто були їхні батьки і якими вони хотіли б бачити своїх дітей. Україна пройшла через агонію як частину її власної історії. Ті, хто визнає це, — друзі України, а ті, хто заперечує, — просто заперечують право України на власну історію й ніколи не зможуть її зрозуміти. Про це повинні пам’ятати ті, хто намагається заперечувати законну вимогу України визнати її страждання.
Звичайно, існували незлічені комуністи-українці, які брали участь у кампанії з навмисного знищення мільйонів українських селян і цвіту української інтелігенції, навіть якщо перед ними стояв вибір — розділити їхню долю чи підкоритися наказам Москви. Чи можна винуватити колабораціоніста в тому, що він вважав за краще стати таким, замість того щоб бути розстріляним і ризикувати своєю сім’єю? Ми не можемо винуватити росіян у тому, що Молотов був росіянином, так само як не можемо винуватити євреїв за те, що Каганович був євреєм, а грузинів за те, що Сталін належав до їхньої нації. Можна тільки обвинуватити систему, що покалічила багато народів колишнього СРСР, і намагатися подолати всі погані наслідки для обтяжених цією спадщиною народів. Нехай нав’язаний Радами міф про дружбу народів зміниться на справжнє і добровільне видужанням від поганої радянської спадщини через дружбу і взаємне розуміння.
№170, четвер, 25 вересня 2003
2007.11.25 | один_козак
А мені взагалі "сподобався" "з'їзд" ригів до юридичного
"ни пришйош!"Не знаю як кому, а в моїх очах воно вигладало як де-факто зізнання. Це як нахабний і "підкований" бандюк перед слідчим. Деякі міліціонери розповідали, що таке буває, що зухвалий бандюк хизується, особисто пееред слідчим не заперечуючи, що факт злочинної дії був, радіючи, що коректно довести це і притягти юридично підкованого та такого кручаного злочинця до відповідальності не можливо. Слова міліціонера: "И вот видишь, что уходит гад, а ничего не можешь сделать".
Бо відтак уже мова починає йти не про факт (був він чи не був і чи саме такий він був), а про те, як винним у злодіянні уникнути засудження за цей факт. І тут вже більше має значення не те, в чому правда, а те, за яким словом у тексті документу яка кома чи крапка стоїть.
2007.11.25 | rais
Re: А мені взагалі "сподобався" "з'їзд" ригів до юридичного
Дуже це хибна думка. При наявності національних правоохоронних та судових органів в Україні, політичної волі справжнбого провідника нації незабаром пролунає - Стояти! Вже ні хто, нікуди не їде.2007.11.25 | Степан
Пропоную розглянути складові технології сучасного геноциду.
Вважаю цю тему актуальною особливо в сучасному контексті розвитку подій. Кожна свічка в наших вікнах це пам'ять за минуле, але ми повинні думати як виживають українці сьогодні, як будуть жити наші діти завтра. Чому покарання за злочини проти людства підмінюється якимось ліцимірним вибаченням за невдалий менеджмент комуністів?2007.11.28 | Евгений
Re: Технології геноциду.
Мероприятие закончено. Галочки проставлены. Все в будку!2007.11.29 | rais
Ну і хто це озвався?
2007.12.01 | Степан.
Це мабуть хтось з старих наставників сучасного СБУ не утримався.
2007.12.01 | rais
Справа не в дискусіях.
Знов по колу.АК пише: -"Ось офіційне юридичне означення зафіксоване в конвенції ООН:
In the present Convention, genocide means any of the following acts committed with intent to destroy, in whole or in part, a national, ethnical, racial or religious group, as such:
( a ) Killing members of the group;
( b ) Causing serious bodily or mental harm to members of the group;
( c ) Deliberately inflicting on the group conditions of life calculated to bring about its physical destruction in whole or in part;
( d ) Imposing measures intended to prevent births within the group;
( e ) Forcibly transferring children of the group to another group.
Перекладаю лише те, що безпосередньо стосується Голодомору:
У цій Конвенції слово геноцид означає будь-яку з названих нижче акцій скоєних з наміром знищити, повністю чи частково, національну, етнічну, расову чи рилігійну групу як таку:
(c) Навмисне створення таких умов життя групи щоб викликати її фізичне знищення повністю чи частково.
================================================================
Як бачимо, той факт, що знищенню підлягали лише селяни, а терор у містах обмежився лише репрересіями проти української інтелігенції теж не є аргументом проти визнання Голодомору геноцидом. Бо геноцидом може бути й часткове знищення етнічної чи національної групи як такої.
Як бачимо цим означенням не передбачено, що намір повністю або частково знищити етнічну групу має бути продекларовано в якихось офіційних документах.
То ж визнайте краще свою неправоту і припиніть безглузді дискусії!"
Справа не в дискусіях. Комунобандити їх спадкоємці та прихільники не бажають визнавати провину за системний і тривалий геноцид проти українського народу. Не дискусії а покарання за злочини проти людства повинні поставити логічну крапку в Світовій Історії.
2007.12.01 | Квітослава.
Цілком погоджуюся.
2007.12.02 | Микола Дмитренко
Re: Технології геноциду.
Геноцид в Україні здійснювався лукавими завжди планомірно,широкомасштабно і комплексно.Тільки здорова,повноцінна нація та її провідники здатні навести лад в країні.
Величезна кількість партій та релігійних конфесій - від лукавих.
....Розділяй і володарюй....
Їх наявність та відкрита злочинна діяльність - це очевидна поразка українців, як нації.
Найменші спроби що-небудь змінити на краще лукавими ліквідовуються в зародку.
Як приклад - історія патріотичної життєдіяльності братів Дмитренків. Див. інформацію на сайтах за адресами.
Терор, корупція, рейдерство та багатопартійність,
як засоби управління державою в Україні та продовження геноциду українців.
http://kpk.org.ua/2007/05/28/teror_korupcja_rejjderstvo_ta_bagatopartjjnst.html
Звернення голови Київської міської спілки споживачів Світоч
http://kpk.org.ua/2007/05/14/do_proukranskikh_patrotichnikh_sil.html
Адрес статті Голос громадськості
http://www.holos.org.ua/appeals/35747.html
Форум свобода
http://www.forum.vosvoboda.info/viewtopic_917.php
Харків. Форум правової організації Чергове повідомлення
http://www.ois.org.ua/cgi-bin/frm?frm=0001&tema=5&page2=1
Деякі думки уголос. Позиція для опозиції. Для Аратти
http://www.aratta-ukraine.com/text_ua.php?id=227
Відкритий, неприхований геноцид лукавими роду Дмитренків із застосуванням державних інститутів - очевидний.
Як і в 33-му році,суспільні сили до цих фактів байдужі...
Відповідно, яке майбутнє може чекати такий народ....????
Ініціатор об"єднання здорових суспільних сил навколо спільної мети -Програми розвитку Спільна дія, активний та послідовиний прихильник Президента В.А.Ющенка, жорстоко покараний лукавими
Микола Дмитренко
2007.12.02 | rais
Націю потрібно виховувати на перемогах над злочинцями!
Василь пише - "З кожним роком люди, що стоять при кермі української держави, все більше роздмухують питання Голодомору 1932-1933 років. Але чомусь висвітлення цих трагічних подій іде лише в негативному руслі. Нам розказують, як українці вмирали з голоду, як у деяких родинах їли дітей, які жахи терпіли нещасні люди… Але ми ні слова не чуємо про ті селянські повстання, що були на всіх теренах України!Нам розповідають лише про тих, хто мовчки вмирав, але мовчать про тих, хто до останньої краплі крові захищав себе і свою родину. Нам розповідають про тих, хто помирав з голоду в хатах, але ні словом не згадують про тих, хто помирав від куль і багнетів на бойовищах.
Навіщо замість того, щоб встановлювати пам’ятники Героям, які чинили опір антиукраїнським силам, всю Україну, наче цвинтар, заставляти поминальними хрестами?
Кому вигідно виховувати молоде покоління на поразках, а не на перемогах? Кому вигідні люди, що будуть тихо вмирати з голоду, а не боронити свої права до останньої краплі крові?
Не треба робити з голодомору культ «голодоморщини». Націю необхідно розбудовувати на перемогах, а не на поразках!"
2007.12.05 | rais
Питання та відповді.
Хто винен? Чипонесуть винні покарання? Хто буде судити?ОРИШКА пише:
"Вопрос висит и колет очи тех и этих. И без решения этого вопроса консенсуса ни тута ни тама не будет. И вопрос этот - от эмоций или от прагматических расчетов?
а вопрос вот какой - так их садить нужно ( докопаться до преступлений можно, было бы желание), или с ними сотрудничать? А?
Они - это..(впрочем, каждый знает)
Это есть главный и основной вопрос, подвешенный за ребро. Не, это мы, пожалуй, подвешены и изображаем робкие танцевальные па вокруг. А вопрос стоит колом в горле и поперек будущего.
Извиняйте за штиль - маленькое мозговое переутомление среднестатистической девицы от прочтения ваших вумнейших дискурсов"