10/07/2008 | 123

Багато які політики і так звані політологи та експерти сьогодні заявляють про шкідливість або навіть катастрофічність позачергових парламентських виборів для суспільства. Наскільки такі заяви є справедливими, якщо виходити з пріоритету інтересів "простого" громадянина, для якого не йдеться ані про загрозу через дострокові вибори втратити мандат, ані про незаплановані витрати заради утримання власного політпроекту при владі?

Загалом ясно, що вибори є чи не єдиним практичним механізмом реального впливання громадян на чиновників в широкому сенсі цього слова, тобто людей, яким громадяни довірили та доручили розпоряджатися спільним майном та реалізовувати спільні права - звісно ж, на користь суспільства. Також очевидно, що залежність чиновника від громадянина є тим більшою, чим частішими є вибори і чим реальнішим ("альтернативнішим") є вибір.

Отже, часті вибори із забезпеченням якнайякіснішого асортименту для вибирання з нього є очевидним базовим інтересом громадянина, зацікавленого в тому, щоб чиновники залежали від нього, пам'ятали про необхідність при керуванні спільною власністю і правами виходити з інтересів громадянина, а не власних.

Попри вигідність виборів для громадянина ясно, що є й зворотний бік медалі. Коли політики змушені змагатися за владу надто часто, коли уряди змінюються надто швидко - тоді уряд втрачає можливість втілити в життя стратегічні положення своєї програми. Для цього, як правило, уряду потрібно лишатися при владі відносно тривалий час, так щоб встигнути реалізувати багатоетапні плани і не боятися короткотермінової втрати популярності внаслідок загалом суспільно-корисних, але непопулярних реформ. Відповідно, за умови частих виборів відносно масштабні реформи, особливо ті, на які погляди різних політичних сил є відмінними, мають мало шансів на реалізацію, натомість втілюються популістичні ініціативи, які можуть конвертуватися у негайну підтримку виборців, навіть і попри їхню стратегічну некорисність або навіть шкідливість.

Прикладаючи ці загально відомі та очевидні міркування до поточної ситуації, можна легко оцінити плюси і мінуси від проведення позачергових виборів в наших умовах, оцінивши реальну корисність від переваг, які вони надають, та реальні втрати від недоліків, які з них випливають.

Наскільки актуальними є для України збільшення залежності владців від громадян? Для нас це надзвичайно актуально - навряд чи багато є країн з претензіями на демократичність, де політики настільки відірвані від реалій та захоплені вирішенням власних проблем без оглядки на суспільні інтереси і навіть за їхній рахунок.

Чи будуть вибори такими, що дають можливість зробити реальний вибір? Принаймні, асортимент політпроектів буде ширший ніж був, ЗМІ є достатньо вільними, опозиція є різноманітною і потужнішою ніж влада, та й сама влада є неоднорідною, різні її сегменти жорстко конкурують між собою.

Розглянемо тепер, наскільки реальними в наших умовах є негативи, які несуть часті вибори. Чи багато втратить суспільство від того, що унеможливленими виявляються довготермінові стратегічно-спрямовані реформи? Взагалі нічого не втратить, бо таких реформ не існує навіть в проектах. Чинний уряд практично не ініціював таких реформ, які було б шкода не провести внаслідок його зміни. Навіть і те, що було задекларовано - як, наприклад, приєднання до Плану дій щодо членства в НАТО - зі всією очевидністю не може бути реалізовано чинним урядом, бо політичні сили, які його утворили, недвозначно демонструють відсутність чіткої єдиної позиції з цього приводу.

Чи істотною є загроза політиканського популізму? Так, популізм несе небезпеку для суспільства, але навряд чи можна казати про можливість його зростання. Українські політики не здатні до чогось іншого, окрім популізму, тож вони постійно використовують його незалежно від виборів до Верховної Ради. До того ж сталося так, що основні політичні гравці відчувають себе в активній фазі президентської виборчої кампанії - і діють відповідно, збільшуючи градус популізму незалежно від близькості парламентських виборів.

Як бачимо, за наших умов позитиви, які несуть позачергові вибори, є актуальними, тоді як притаманні позачерговим виборам негативи в сьогоднішній Україні практично не проявляються.

Отже, всі на вибори!