МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Чи прозора земля в Україні?

10/14/2008 | stas ignatev
На перший погляд – банальне питання, але однозначною відповіді на нього не можуть дати ані державні службовці, ані незалежні експерти, ані пересічні громадяни, що хоча б раз стикались з процедурою оформлення право установчих документів на земельну ділянку. Отже, запитання не таке просте, як початково виглядає.

Для пошуку відповідей на дане запитання та забезпечення дійсно прозорих умов використання земель в Україні розпочала роботу коаліція громадських організацій з однойменною назвою «Прозора земля». Коаліція об’єднує 5 професійних громадських організацій з різних областей України, що мають вагомі «історії успіху» у регулюванні земельних відносин.

Для більшості стали звичними повідомлення з екранів телебачення та у пресі щодо чергового земельного скандалу або розкриття корупційної схеми щодо незаконного обігу земельних ділянок. Ми зустрічаємо такі повідомлення з вітчизняних ланів, як вісті з полів бойових дій: шахраї підробили державний акт – бабуся залишилася без засобу існування; службовці райдержадміністрації незаконно передали у власність 19 гектар земель рекреаційного призначення; прокуратурою виявлено факт самовільного зайняття 214 га земель сільськогосподарського призначення комерційною структурою. Як цунамі подібні повідомлення швидко розкотились від столичних околиць до української глибинки, руйнуючі на своєму шляху традиційний життєвий уклад сільського громадянина та заповнюючи шпальти інформаційного простору ЗМІ: від місцевих до національних.

Не секрет, що земельне питання, останнім часом, на рівні із мовним є широким полем для політичних спекуляцій, передвиборчих обіцянок та чергових фінансово-політичних афер. Разом з тим, земельне питання є настільки популярним в Україні, що немає жодного засобу масової інформації, що про нього не писав, немає жодного політика, що їм би не користувався.

Але, не секрет, що Україна має одну з найкращих земельну законодавчу базу, що ґрунтується на Конституції України, Земельному кодексі України, та спускається до рішень і розпоряджень на рівні сільських і селищних рад. При цьому земельне законодавство порушували і будуть продовжувати порушувати. Сумна статистика демонструє, що більшість порушень стосується саме земель сільськогосподарського призначення державної власності.

Здійснити громадський моніторинг відносин із землями сільськогосподарського призначення державної власності намагається коаліція громадських організацій «Прозора земля». Коаліція об’єднує громадські організації з п’яти регіонів України, а саме: «Департамент молодіжних ініціатив» з Харківщини, Чернівецький «Центр соціального партнерства», «Всесвіт» з Криму, «Асоціація розвитку Радехівщини» зі Львівщини, Луганська археологічна спілка. Діяльність коаліції підтримана антикорупційни м проект ом “Гідна Україна.”. Нагадаємо, що ця програма працює вже 2 роки у рамках угоди між урядами нашої країни та Сполучених Штатів Америки, і метою її є зниження рівня корупції в Україні. Протягом найближчих 7 місяців коаліція детально дослідити процес передачі сільськогосподарських земель в оренду, постійне користування, власність, після чого розробити спільну стратегію досягнення реальних та дієвих змін ситуації – впровадити нову реформу в земельних відносинах. Реформа, яка розпочнеться на рівні сільських громад та перейде у національну. Реформу не для службовців, а реформу – для людей.

Перші кроки громадського моніторингу, що впроваджується коаліцією «Прозора земля», дозволили виявити чисельні порушення законодавства у галузі використання земель сільськогосподарського призначення. Порушується законодавство грубо та безсистемно: лише в Україні можна запросто побудувати автозаправну станцію на особливо цінних землях, що до того ж, мають і природоохоронне призначення. Запросто можна розорати вільну земельну ділянку, мотивуючі це законодавчо врегульованим «вжиттям заходів щодо боротьби з бур’янами». «Чи немає в державного контролю в галузі використання сільськогосподарських угідь?» - запитаєте Ви, шановний читачу. Звісно є, але це вигідно багатьом гравцям земельних відносин, особливо щодо земель сільськогосподарського призначення. Для корумпованих чиновників це джерело прибутку (до того ж чималого). Представники бізнесу, що звикли сплачувати «неформальні платежі» при рішенні будь-якого питання з службовцем, розмірковують, що простіше сплатити чиновнику і от римати документи тут і сьогодні, ніж внести платіж (який є на порядки меншим від попереднього) у бюджет і чекати місяці, коли земля простоює.

«Вартість питання коливається від 500 гривень до 3 000 або придбання комп’ютерної техніки», - розповідає під час інтерв’ю Ігор, підприємець з Харківщини, що обрав шлях малого аграрного бізнесу – «але я гарантовано отримаю рішення райдержадміністрації вже сьогодні: з підписом та печаткою, не чекаючи місяця чергового засідання земельної комісії та 2 місяці проведення аукціону».

«Корупційна проблема в земельних відносинах полягає у тому, що підприємці самі постійно пропонують винагороду», - наголошує у інтерв’ю державний службовець однієї з райдержадміністрацій Харківської області, відповідальний за земельні відносини – «не бажаючі чекати місяцями розробки проектів відводу земельних ділянок, вмовляючи занизити суму орендної плати, внести спеціальні умови у договір оренди тощо». При цьому, службовець не відповідає на запитання про розміри хабара та свій корупційний досвід…

«Я хотів отримати земельну ділянку сільськогосподарського призначення в оренду для створення малого фермерського господарства, але процес отримання настільки важкий, незрозумілий та ускладнений ходінням із кабінету в кабінет: в яких тебе відправляють за черговим папірцем, чекати на отримання протягом невизначеного часу» - говорить безробітний Іван Шаржиченко, з с. Слатине Харківської області.

Отже, ми, шановні громадяни, залишаємось єдиною незацікавленою стороною у даному «ігровому полі». При чому, відповідно до Конституції України, земля – є основним національним багатством. А чи повинно спільне багатство бути прозорим та рівно доступним для всіх його користувачів?

«Ясна річ, що повинне! І саме діяльність коаліції громадських організацій «Прозора земля» спрямована на просування національної реформи щодо забезпечення прозорості відносин у системі влада-громадськість-бізнес в галузі надання в оренду та власність земель сільськогосподарського призначення державної власності» - стверджує Станіслав Ігнатьєв, координатор коаліції «Прозора земля».

«Об’єднання зусиль фахових експертів, представників органів влади та представників бізнесу дозволить дійсно забезпечити прозорі земельні відносини.», – зазначає місцевий експерт коаліції, депутат районної ради, Віктор Стиценко, та додає – «при цьому важливо, щоб діяльність коаліції підтримав Український Уряд».

Зацікавився роботою коаліцією і Український Уряд, а саме Державний комітет України із земельних ресурсів. Слід нагадати, що сьогодні Деркомзем розробляє та впроваджує ряд реформ у галузі земельних відносин. При комітеті створено громадську раду, що розглядає рекомендації громадян із покращання законодавства. І на пропозицію про співробітництво із боку новоствореної коаліції представники У ряду відгукнулися із зацікавленістю.

Сьогодні проблема, що склалась у надання в оренду та власність земель сільськогосподарського призначення є достатньо складною. Але сподіваємось, що завдяки реформі, яку впроваджує коаліція «Прозора земля» вже через півроку земля стане частково прозорою.

Прес-служба коаліції «Прозора земля»

Відповіді

  • 2008.10.15 | Олександр Дядюк

    Як можна залучитись до співпраці?

    Я також займаюсь земельними питаннями, є певний досвід.
    Можливо була б цікавою співпраця, якщо є на те Ваша згода? і потреба у активістах - юристах.
  • 2008.10.15 | странник

    Привіт від ГО "Наша земля"

    Тут про нас:
    http://www2.maidanua.org/news/view.php3?bn=maidan_free&trs=-1&key=1221226049&first=&last=
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2008.10.15 | странник

      ГО "Наша земля" готує пропозиції

      ГО "Наша земля" готує пропозиції про необхідні зміни щодо деяких процедур які стосуються земельних питань.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2008.10.15 | Олександр Дядюк

        Можна ознайомитись

        на рецензування :)
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2008.10.15 | странник

          Re: Можна ознайомитись

          Завтра вивішу.
          Це буде спільний меморандум, від об'єднаних антирейдерських груп.
  • 2008.10.18 | dyi

    Re: Чи прозора земля в Україні?

    Доброго дня!

    Дякуємо за обговорення даної теми!

    До речі, коаліція "Прозора земля" 27 жовтня в Пущі-Водиці буде обговорювати результати громадського моніторингу.

    Запрошуємо до участі! Детально: dyi@ukr.net

    З повагою,
    Станіслав Ігнатьєв
    координатор коаліції "Прозора земля"
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2008.10.18 | dyi

      Прозора земля - лист до Кабміну

      До Кабміну направлено звернення від коаліції «Прозора земля» та депутатів місцевих рад з Харківщини.
      У зверненні наголошується, що існуюча юридична неузгодженість призводить до ускладнення процедури оформлення, реєстрації та користування земельними ділянками, а також до необґрунтованого збільшення фінансових витрат на оформлення документації на право користування земельними ділянками.
      «На жаль, склався такий порядок, - зазначають депутати, - що для оформлення документів та реєстраційних карток, які виготовляють органи державного земельного кадастру, виконавець робіт повинен звертатися до обласних структур, які територіально знаходяться на відстані до 200 км від районного центру, але не делегували ці повноваження своїм місцевим підрозділам. При цьому оформлення документів не гарантує обов'язковості реєстрації на місці, а потребує повернення до районного центру в відділ земельних ресурсів, після чого знову необхідно звертатися до обласних структур. Тому така процедура потребує неодноразових поїздок для оформлення документів. Крім того, в усіх структурах існують черги, відсутні строки прийняття та реєстрації документів, а також відбувається повторна реєстрація, за яку вже сплачені кошти.
      Загальна сума по кожному договору оренди, враховуючи всі витрати, становить 200-250 гривень за один договір за одну земельну ділянку. Якщо адміністративний район має в оренді 700 орендодавців, сума витрат становить 175 тис. грн., що негативно впливає на економічно-фінансову діяльність громадян та підприємств-орендарів, сторюючи перепони до рівного доступу громадян до земель сільськогосподарського призначення державної власності. Крім того, доцільним є направлення цих коштів до місцевих бюджетів.
      Враховуючи, що Земельний кодекс по-різному трактує статті 125, 126 та статтю 106-1, ми пропонуємо:
      1. Всю реєстрацію проводити на місцях, тобто районним ДЗК та сільських радах.
      Відповідно до пункту "г" статті 15, статті 204 Земельного кодексу України ведення державного земельного кадастру, у тому числі державної реєстрації земельних ділянок, належить до повноважень центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин.
      Згідно зі статтею 202 Земельного кодексу України державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у складі державного реєстру земель. Державний реєстр земель складається з двох частин: а) книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок; б) Поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку.
      Указом Президента України від 17 лютого 2003 року № 134/2003 "Про заходи щодо створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру" функції з державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру покладено на Державний комітет України по земельних ресурсах.
      Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1088 "Про створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру", наказом Держкомзему України від 23.05.2003 № 135 "Про створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру та удосконалення структури державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" та іншими нормативно-правовими актами України повноваження з реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них, договорів оренди землі, а також забезпечення створення і ведення автоматизованої системи державного земельного кадастру (далі - АС ДЗК) покладено на Центр державного земельного кадастру (далі - Центр ДЗК).
      Згідно з пунктом 3 розділу IX Прикінцевих положень Земельного кодексу України закони та інші нормативно-правові акти, прийняті до набуття чинності цим Кодексом, діють у частині, що не суперечить йому.
      Тому, положення підпункту 2 пункту "б" частини першої статті 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" про те, що реєстрація суб'єктів права власності на землю, реєстрація права користування землею і договорів оренди землі, видача документів, що посвідчують право власності і право користування землею, належить до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, не діють, оскільки суперечать статті 12, підпункту "г" статті 15, статті 202 та статті 204 Земельного кодексу України.
      Враховуючи зазначене, реєстрація державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди (суборенди) землі відноситься до компетенції Центру ДЗК.
      На сьогодні державна реєстрація земельних ділянок здійснюється відповідно до Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, затвердженого наказом Держкомзему України від 02.07.2003 № 174 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.07.2003 за № 641/7962 (далі - Тимчасовий порядок).
      Згідно з абзацом 11 підпункту 1.2 Тимчасового порядку реєстратори державного реєстру земель - це структурні підрозділи Центру ДЗК, які мають доступ та вносять відомості до АС ДЗК, ведуть Поземельну книгу, здійснюють видачу та реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди (суборенди) землі, а також ведуть книгу реєстрації.
      Крім того, Тимчасовим порядком визначено порядок взаємодії між територіальними органами земельних ресурсів, структурними підрозділами Центру ДЗК та виконавцями робіт при веденні державного реєстру земель.
      Підпунктом 1.2 Типового положення про районний (міський) відділ регіональної філії Центру ДЗК (далі - філія Центру ДЗК), схваленого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 31.10.2003 № 279, визначено, що Відділ є структурним підрозділом філії Центру ДЗК.
      Пунктом 2 Типового положення встановлені обов'язки Відділу, а саме: здійснювати ведення Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі (далі - Книга реєстрації), Поземельних книг; здійснювати приймання, перевірку та систематизацію документів, поданих на реєстрацію земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них; здійснювати видачу і реєстрацію правовстановлюючих документів на земельні ділянки та нерухоме майно і надання витягів з державного земельного кадастру.
      Отже, реєстрація правовстановлюючих документів на земельні ділянки здійснюється структурними підрозділами філії Центру ДЗК, що є обласним структурним підрозділом Держкомзему України.
      2. В договір оренди включати декілька ділянок, за необхідності.
      Пунктом 1.9 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, яка затверджена наказом Держкомзему України від 04.05.1999 № 43, зареєстрований в Мінюсті України 04.06.1999 за № 354/3647 встановлено, що при розташуванні земельної ділянки, що надається у постійне користування (в тому числі на умовах оренди) або в оренду, на території кількох адміністративно-територіальних одиниць (сіл, селищ, міст), договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) або договір оренди укладається окремо на кожну частину земельної ділянки, розташовану на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (сіл, селищ, міст).
      3. Не вносити повторно в базу даних по формі Ін-4 щодо земельних ділянок, якщо вони вже зареєстровані.
      Підпунктом 3.6 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності щодо проведення землевпорядних та землеоціночних робіт, затверджених наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Державного комітету України по земельних ресурсах від 13.02.2001 № 28/18, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.02.2001 за № 174/5365, встановлено, що суб'єкт господарювання, який здійснює провадження господарської діяльності щодо виконання землевпорядних та землеоціночних робіт, зобов'язаний представляти результати вказаних робіт в електронному вигляді на магнітних носіях.
      Підпунктом 1.3 Вимог до структури, змісту та формату файла обміну даними результатів землевпорядних робіт в електронному вигляді на магнітних носіях, які затверджені наказом Держкомзему України від 23.05.2003 № 136, визначено, що обмінній файл - це уніфікована структура земельно-кадастрових даних, яка містить результати виконаних землевпорядних робіт, в електронному вигляді.
      Відповідно до підпункту 2.1 Тимчасового порядку виконавець робіт формує та надає реєстратору обмінний файл разом із технічною документацією.
      Підпунктом 2.2 Тимчасового порядку встановлено, що реєстратор здійснює процедуру перевірки та приймання обмінного файла, у тому числі порівняння з технічною документацією. У разі відповідності обмінного файла відомостям, які наведено у технічній документації, та вимогам до структури, змісту і формату обміну даними за результатами перевірки та приймання реєстратором робиться відмітка на титульному аркуші технічної документації про приймання обмінного файла, після чого заповнюється реєстраційна картка.
      Також зазначаємо, що при реєстрації договору оренди землі необхідно внести зміни до Поземельної книги та виконати процедуру державної реєстрації шляхом внесення запису щодо договору оренди земельної ділянки до розділу 4 Книги реєстрації, що збільшує вартість оформлення оренди земельної ділянки щонайменше вдвічі.
      4. Не перевищувати плату за реєстрацію земельних ділянок сільськогосподарського призначення в розмірі 5 гривень, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2001 № 97/298/124.
      Пунктом 2 наказу Державного комітету України по земельних ресурсах від 19.02.2003 № 35 "Про скасування наказу Комітету від 29.12.2002 № 230 та дотримання вимог Указу Президента України від 3 грудня 1999 р. № 1529" наказано голові Рескомзему АР Крим, начальникам обласних, Київського і Севастопольського міських управлінь земельних ресурсів, генеральному директору Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України під час виконання землевпорядних робіт та послуг неухильно дотримуватись Розмірів оплати земельно-кадастрових робіт та послуг, затверджених спільним наказом Держкомзему України, Мінфіну України, Мінекономіки України від 15.06.2001 № 97/298/124 "Про затвердження Розмірів оплати земельно-кадастрових робіт та послуг" (далі - Розміри оплати), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 10.08.2001 за №579/5770.
      Пунктом 1 таблиці 6.1 Розмірів оплати, реєстрація державних актів на право власності на землю, на право постійного користування землею та договорів оренди в державному реєстрі земель для фізичних осіб становить 5 грн.
      Нами виявлено факти, що відповідними структурними підрозділами ДЗК дана сума завищується до 600 грн. за кожну земельну ділянку. Дані кошти стягуються з місцевих землекористувачів за землі територіальних громад, але надходять до державного бюджету. Чи не доцільніше було б дотримуватись Постанови Кабінету Міністрів України від 15.06.2001 № 97/298/124, а зазначені заздалегідь завищені суми направляти на розвиток місцевих громад?»

      Прес-служба коаліції «Прозора земля»
  • 2008.11.23 | dyi

    ХТО ВОЛОДІЄ ЗЕМЛЕЮ, ТОЙ ВОЛОДІЄ …

    ХТО ВОЛОДІЄ ЗЕМЛЕЮ, ТОЙ ВОЛОДІЄ …

    З Вашого дозволу, ми спробували перефразувати відомий вислів, але так і не змогли підібрати йому закінчення. Оскільки, на погляд коаліції «Прозора земля», володар землі, хоча б і формальний, отримує ряд преференцій: від фінансового заохочення, до поваги та «прогинання» з боку цілої армії чиновників.

    Коаліція громадських організацій «Прозора земля» продовжує інформувати про результати громадського моніторингу в сфері надання в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності на території АР Крим, Львівської, Луганської, Чернівецької та Харківської областей.

    «Вони, кляті, тримають під сукном не лише папери, а цілі лани», - жаліється представнику прес-служби коаліції громадських організацій «Прозора земля» Валентина Грищенко, фермер-одноосібник з Харківщини. За словами жінки, за плечима якої не лише колишня посада агронома колгоспу-мільйонника, але й складне буття працівника лану, що орендує земельну ділянку у держави. «Ми хотіли отримати земельну ділянку поруч з нашою», - продовжує розповідати жінка, - «яка, на сьогодні стоїть забур’янена, тобто найвірогідніше за все – вільна від орендаря». Однак, службовець місцевої державної адміністрації відповідає, як під час особистого прийому, так і письмово, що вільних земельних ділянок сільськогосподарського призначення в районі немає. Щодо прохання жінки-фермера знайти особу, яка «не вживає заходів щодо боротьби з бур’янами» (що, до-речі, регламентується відповідною Постановою Кабінету Міністрів України), то вона отримала відповідь: «адміністрація не є уповноваженим органом, який повинен розшукувати громадян». «Але ж я впевнена, що земельна ділянка вільна», - запевняє Валентина Андріївна, - «це саме підтверджують землевпорядники і сільської ради, і місцевого аграрного підприємства». Отже, можна зробити логічний висновок, або місцеве управління земельних ресурсів не зацікавлене у виконанні своїх обов’язків щодо нагляду за станом земельних ресурсів, або чиновники місцевої адміністрації не зацікавлені у передачі вільних земельних ділянок громадянам в оренду. Але точно можна бути впевненим, що не виграють від подібної ситуації орендарі, які мають бажання обробляти більше землі, та місцеві бюджети (особливо, сільських рад), які наповнюються, переважно, за рахунок надходжень плати за землю.

    Подібних історій, представники коаліції громадських організацій «Прозора земля» зібрали в п’яти областях України – сотні. До прес-служби подібні повідомлення надходять майже не щодня, і в кожному з них йдеться про порушення прав громадян на користування земельними ділянкам сільськогосподарського призначення державної власності з боку корумпованих службовців. Top HIT серед корупційних скандалів займають повідомлення, що пов’язані з наданням громадянам інформацію про вільні земельні ділянки. Розглянемо декілька з них, та можливі економічні наслідки для місцевих бюджетів.

    Надання інформації по-Кримські

    «Вам необхідна інформація? Немає проблем! Але, спочатку … надайте інформацію нам» - за таким принципом діє місцева влада у Ленінському районі, стверджує Аркадій Шарапов, співробітник молодіжної громадської організації «Всесвіт», співкоординатор роботи коаліції «Прозора земля» в Криму. Так, на звернення громадян щодо надання інформації про вільні земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, голова райдержадміністрації Петро Іванович Проценко відповів: «Для надання громадській організації інформації про вільні земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, районна державна адміністрація просить вас надати завірену копію статуту». Розуміючі, що статутні документи ні в якому разі не пов’язані з процесом надання земельних ділянок в оренду, громадська організація «Всесвіт» повторно направили, попередньо доопрацювавши, петицію на 3 друкованих аркушах з роз’ясненням права громадян на інформацію та посадових обов’язків голови райдержадміністрації. На що РДА «прикрилась» листом директора проекту «Гідна Україна» Юхані Гросмана, начебто діяльність МГО «Всесвіт» спрямована на громадський моніторинг дій органів державної влади щодо надання інформації про вільні земельні ділянки. Виходячи з цього, чиновники не бачать спільних рис між громадським моніторингом надання інформації, і відповіді по суті, фактично, на запит про надання інформації…
    Парадоксально, але службовці не надають інформацію про землі, що можна взяти в оренду, отримуючи, до речі, зарплатню з державного бюджету, який наповнюється, зокрема за рахунок надходжень орендної плати за землі державної власності, зокрема сільськогосподарського призначення.
    Незалежним експертом Ігорем Вірченко підраховано, що в Ленінському районі АР Крим залишається вільними 2 684,2 га, що призводить до втрат державного, місцевого бюджетів та бюджетів сільських рад в розмірі щонайменше 428 680 грн. на рік. А це, до речі, еквівалентно витратам на фінансування роботи райдержадміністрації, або дорівнює 2 сучасним газовим енергозберігаючим котельням «Термо» (разом із проектною документацією та монтажем «під ключ»), кожна з яких може опалити сільську школу, клуб, бібліотеку та ФАП.

    Розподіл «вільних» земель на Луганщині

    13-17 листопада 2008 року координатор проекту «Сватівська земля – Сватівській громаді» у Сватівському районі Наталія Кузовеніна і менеджер зі зв’язків з громадськістю Юлія Красій, учасники коаліції «Прозора земля», провели ряд виїзних консультацій для землевпорядників тринадцяти сільських рад району. Під час моніторингу доступу населення до інформації про вільні земельні ділянки, працівники кількох сільських рад озвучили проблеми, через які сільські бюджети зазнають шкоду.
    По-перше, за словами землевпорядників ряду сіл, вільних земельних ділянок на їх територіях немає, бо вся земля розпайована або передана у оренду.
    По-друге, працювати із власними паями фермерам вигідніше, ніж із орендованою землею, бо за паї сплачується лише податок на землю, а за орендовану землю треба платити до бюджету більш вагомі суми. Тому багато фермерських господарств, як вдалося з’ясувати у приватних бесідах, роками працюють за наступною схемою.
    Розпайовуючи землю, сільрада проводить жеребкування, щодо розподілення порядкових номерів земельних паїв, відповідно до схеми землевпорядкування сільської ради. Після цього селяни обмінюються між собою паями і обирають найзручніший для себе варіант. Переважно, селяни здійснювали міну номерами, обираючи, щоб земельні ділянки родичів знаходилися поруч. Тоді земельні ділянки здаються у, фактично, у оренду одному господарю, а він користується земельними ділянками (паями), єдиним масивом. Фактично, це є порушенням «перехідних положень» Земельного кодексу України. Отже, оренда 3-4 паїв єдиним масивом, значно вигідніше (у економічному відношенні), ніж оренда масиву земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності. Посудіть самі, оренда земельного паю коштує фермеру максимально 723 грн., при чому, середній розмір паю становить 4,3 га (близько 168 грн. за гектар), для Луганської області, а оренда рілля 1103,36 грн. за гектар.
    Тому, така схема набагато вигідніша, ніж орендувати землю сільськогосподарського призначення у держави і при цьому сплачувати великі кошти до держаного, районного бюджетів і бюджетів сільських рад.
    По-третє, при розподілі орендної плати за користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності, лише 25% потрапляє до бюджету сільської ради. При цьому, сільські ради не мають впливу на використання земельних ділянок, які територіально приналежні до місцевих громад. Характерною рекомендацією, що надають незалежні експерти, в даному випадку, є створення регіональних фондів розвитку соціальної сфери, що наповнюються за рахунок коштів, які потрапляють до районних бюджетів за рахунок оренди земель сільськогосподарського призначення державної власності.
    Крім того, із приватних бесід із керівниками фермерських господарств, з’ясувалося, що на початку їх діяльності голова РДА сам пропонував фермерам землі сільгосппризначення у користування. Тобто ще кілька років тому землі були розподілені між кількома десятками фермерів, які досі ними користуються.
    Тим самим, «дрібніші» фермери, що хочуть розширити своє господарство, тепер не мають змоги взяти у оренду вільні земельні ділянки, віддаленість одна від одної яких є економічно виправданим, бо їх майже не залишилося у районі.

    Отже, з вищевикладеного стає зрозумілим, що не лише той хто володіє землею, але і той, хто володіє інформацію про вільні земельні ділянки, володіє світом на рівні адміністративних районів України.

    Але ті реформи, що впроваджує коаліція громадських організацій «Прозора земля», разом з її партнерами, за підтримки проекту «Гідна Україна», дозволить забезпечити дійсно прозорі умови прозорої землі, зокрема, надання громадянам інформації про вільні земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності.

    Прес-служба коаліції «Прозора земля»
  • 2008.11.23 | Sean

    непрозора

  • 2008.11.23 | Taras-ods

    Хто фінансує проект «Гідна Україна»?

    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2008.11.23 | Адвокат ...

      Ви не знаєте? То не є тайна для людини, що "в Тирнеті"

  • 2008.11.23 | velotrek

    Re: Чи прозора земля в Україні?

    В вопросе земельных отношений, в Украине конечно же туговато налаживается обстановка. Хочется отметить тот факт, что махинации и земельный передел или беспредел продолжается до сих пор, с легкой подачи кабмина Тимошенко.
  • 2008.11.23 | Адвокат ...

    Вапрос, канєшна,-- інтєрєсний! Як що згадать, що Україна ==

    чорноземи...

    "Чорне",-- за визначенням,-- "не прозоре"!

    Читайте Тлумачний словник Української Мови. Ще раджу почитати з хвізики,-- про "чорне тіло". ;)
  • 2008.11.25 | dyi

    Большой скандал на большой сессии Харьковского горсовета. 50 гек

    50 гектаров земли, среди которой земли как лесного фонда так и сельскохозяйственного назначения (питомник-розсадник Харьковского государственного ботанического сада) предоставлено в частную собственность фиктивным фирмам - городские чиновники убеждают - решение принимала бывшая власть, однако, голосование проходило накануне на сессии горсовета. Перспектива вырубки деревьев и застройки особенно ценных сельхоз земель, находящихся по охраной государства, в лесопарке привела к панике среди земельщиков и экологов - они уверены - нарушение законодательства и коррупционные действия - очевидны.
    50 гектаров земли в лесопарке в собственность частным фирмам. Очередная сессия горсовета снова отличилась земельным скандалом. Проект решения не поддержали 4 из 10 профильных комиссий. По мнению депутата Андрея Руденко, факты махинаций здесь очевидны. По его словам, фирмы, которым выделены участки в лесу, зарегистрированы на подставных лиц. В действительности же земля будет принадлежать высшим чиновникам горисполкома
    Андрей Руденко, депутат горсовета: «Я прекрасно понимаю, что есть какие-то внутренние течения и со многими здесь разговаривали перед сессией городского совета, чтобы поддержали данный проект решения, но я уверен, что каждый из вас в душе не готов поддерживать данный проект решения и отдавать 50 га лесопарка в руки одной семьи!»
    Однако, чиновники, которые подписывали проект решения о предоставлении земли в частную собственность, убеждают - все законно. Тем более, что строительство, которое развернется на месте поля и леса, интересно многим. Вместе с тем уже готовиться решение о целевом изменении назначения участков – с земли сельскохозяйственного назначения и лесного фонда на земли общественной застройки.
    Геннадий Кернес, секретарь горсовета: «В соответствии с действующим законодательством, имеем мы право принять такое решение, чтобы были созданы кооперативы для того, чтобы больше привлечь людей, которые бы участвовали своими инвестициями - не один инвестор - а сразу несколько. В данном случае мы говорим про землю под застройки, потому что это строится не для одного, а для многих».
    По словам городского головы Михаила Добкина, фактически земля была в пользовании новоиспеченных владельцев несколько лет подряд. Право аренды - убеждает мэр - предоставила бывшая власть - поэтому львиная доля ответственности не может приходиться на сегодняшних чиновников.
    Михаил Добкин, мэр Харькова: «Вы должны поднять решение 2004-2003 годов, которыми данная земля была отдана в аренду, мы только разрешили арендаторам, у которых эта земля находится с 2004 и 2003 года, сделать определенные шаги по освоению данной территории».
    Почему после смены власти участки отобрали у пользователей и не выставили на аукцион, как это сделали со многими другими землями, мэр не объяснил. Неизвестным осталось и то, каким образом фирмы, зарегистрированные только в этом году, могли пользоваться землей 5 лет подряд. Но даже сегодня по адресам, где зарегистрированы новоиспеченные собственники земли, фирм нет. На улице Мироносицкой, где, по документам, должны быть аж 2 офиса, арендатор площади убеждает - около 3 лет он - единственный пользователь помещения.
    Леонид, владелец офиса: (корреспондент: У цьому офісі розташовані фірми «Булат» та «Надійне житло» - будівельні фірми?) Нет - первый раз слышу.. ( На втором этаже ) Это наш офис, он частный - боюсь вас ввести в заблуждение - или 3 года или что-то так, не меньше».
    Такой же ответ и на первом этаже дома.
    - Тут знаходяться фірми «Булат» та «Надійне житло»?
    - Понятия не имею...
    - Вони зареєстровані на цю адресу
    - Не знаю - извините - здесь находится другая фирма.
    Адрес, по которому будто бы находится другая фирма, вообще - обычная многоэтажка с обычными квартирами, жильцы которых на вопрос об арендаторах лишь высказывают недоумение.
    - Добрий день. На цю адресу зареєстрована фірма «Муромець». Це житлова квартира?
    - Никакой фирмы тут нет совершенно.
    - Тут фірми немає?
    - Ну, в нашей квартире - нет!
    - На вашу адресу зареєстрована фірма
    - Да вы что!
    - Це житлова квартира?
    - Конечно!
    - Тобто ви тут давно мешкаєте і фірми тут не було?
    - Я 30 лет тут живу - какая фирма!
    Кто будет застраивать лесопарк, выяснить не удалось. Для экологов это не так важно - массово вырубать деревья в городе категорически недопустимо - считают они. Подобные проекты, по условиям Орхусской конвенции, к которой присоединилась Украина, не могут быть воплощены без согласия общественности - рассказывает член эко-группы "Печенеги" Олег Перегон
    Олег Перегон, экологическая группа "Печенеги": «Мало того, что не было ни круглых столов, ни общественных слушаний, ни экологической экспертизы этого проекта... То есть как можно принимать решение не осознав его последствия для природы Харькова!».

    Пресс-служба коалиции «Прозрачная земля»,
    по материалам агентства новостей «АТН»
  • 2008.11.28 | dyi

    Кому потрібна "прозора земля"?

    Кому потрібна реформа для забезпечення «прозорої землі»?

    Прес-служба коаліції громадських організацій «Прозора земля», провела бесіду з ексміністром екології Сергієм Курикіним, Володимиром Черненко, помічником народного депутата України із комітету аграрної політики, Тетяною Ковтун, незалежного експерта в галузі використання земель сільськогосподарського призначення, Юрієм Палехою, керівником базового центру геоінформаційних систем в Харківській області.

    Нововиданий Закон України «Про ринок землі» досі успішно відігравав роль Рубікону, який так і не перейдено, хоча і Президент, і парламент, і уряд усіляко демонструють свою прихильність до реформ в галузі відносин із землями сільськогосподарського призначення. Утім, можливо, зміни нарешті відбудуться, хоча б тому, що 2008 рік в Україні проголошено Роком села. Нині реалізується 17 державних програм в агропромисловому комплексі, а на фінансування села у цьогорічному бюджеті передбачено 8 мільярдів гривень, що більше, ніж за останні три роки разом узяті. Але якими б значними не були субсидії, аграрії ще не дочекалися тієї щасливої днини, коли б земля стала товаром і стала активним чинником економічного зростання. Поки що гарантовано одне: за наполяганням Віктора Ющенка, ключовою позицією для держави залишається компенсація процентів за кредитними ставками для сільгоспвиробників.

    Крокодил над ріллям

    Хоча проект Закону «Про ринок землі» прийнято Верховною Радою за основу 17 червня 2004 року, він до цього часу не пройшов остаточне читання. Здавалося б, попри це зволікання та вже згаданий мораторій на продаж ріллі, можна було б просуватися вперед на інших фронтах. Проте, крім законодавчих перепон, виникли й суто бюрократичні, отож виявляється, над рiллею проливають крокодилячi сльози. Скажімо, у бюджеті-2008 передбачено отримання коштів від продажу земельних ділянок на земельних торгах, однак видатки з бюджету на підготовку земельних торгів у державному кошторисі відсутні, крім того, діє мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення. Ще одна перепона: Кабінет Міністрів запропонував Верховній Раді відмовитися від ідеї створення Державного земельного (іпотечного) банку України, хоча зробити це належало у відповідності до Земельного кодексу. Мінфін, пошкодувавши кошти для банку, вирішив покластися на Державну іпотечну установу (ДІУ), а там, у свою чергу, радо вітали цю ініціативу. Попередня оцінка іпотечного ринку землі, за даними першого заступника голови правління ДІУ Сергія Святка, — понад 10 мільярдів гривень.
    Він також нарікнув, що інформація про те, як банкіри працюють із земельною іпотекою, є закритою, відповідна статистика відсутня, нічого не відомо про «дефолти», а тому неможливо будувати бізнес-прогнози. Отож земля могла б «працювати», не будучи проданою. Звичайно, зрозуміло, чому цей варіант використання землі банкіри не бажають афішувати. За такою схемою, при «дефолтах» із боку власників ділянок добрячі клини ріллі, теоретично, можуть переходити у власність банків. Це при тому, що діє мораторій (пункт 14 «Перехідних положень» Земельного кодексу України, який набув чинності 1 січня 2002 року). Тобто передбачається заборона на внесення до статутних фондів господарських товариств земельних часток (паїв). На такий же термін передбачено дію мораторію на продаж і відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення.
    Експерти не раз підкреслювали, що не прийнятий Закон «Про ринок землі» є першопричиною дії мораторію. Економісти вважають, що негатив від мораторію величезний. Міністерство економіки України виступає за зняття законодавчих обмежень на купівлю-продаж землі, а також за створення прозорого земельного ринку. «У разі відсутності інвестицій і дальшої тінізації ринку землі може виникнути загроза стагнації сільського господарства і буде поставлено на карту продовольчу безпеку країни», — вважає голова Держкомзему.
    Яким би пречудовим не був намір Держкомзему розгорнути дискусію на цю тему, він, мабуть, є небезгрішним, власне, перед селянином. З кого ж інакше питати, якщо й досі триває процес приватизації землі? Цей процес має бути терміново завершений до кінця цього року, наголосив глава держави під час наради з адміністративно-господарським активом Сумської області. За словами Президента, сьогодні ще 900 тисяч українських громадян не отримали державні акти на право володіння земельними паями і працюють лише за тимчасовими сертифікатами. Це становить загрозу для селян і держави, оскільки за таких умов можлива втрата землі, зазначив Віктор Ющенко. І уточнив: Держкомзему дано доручення оформити для селян земельні сертифікати на державні акти на землю, причому за державний рахунок. Крім того, Президент дав доручення закінчити формування Єдиного реєстру землі до жовтня 2006 року…

    А власник хто?

    Дивний парадокс: формальною причиною запровадження мораторію послужила відсутність належної законодавчої бази для формування ринку землі, але відтоді минуло багато часу, а такої бази досі не створено, за винятком окремого законопроекту про використання державних земель несiльськогосподарського призначення з метою випуску iпотечних цiнних паперiв. Що ж до вищезгаданого законопроекту «Про ринок землі», то він потребує доопрацювання. Отож ринок землі у нас залишився без керма і без вітрил, зате в тіні. «Ми сьогодні повинні відверто сказати, що в Україні земля купується й продається, — заявив Арсеній Яценюк. — Інше питання, що, згідно з законом, виявляється, ніби в нас заборонена приватизації землі, і як такого ринку немає». Держкомзем офіційно підтверджує: так, питання порядку проведення земельних торгів та організації аукціонної діяльності залишається невирішеним, заблоковано ліцензування юридичних осіб, які мають проводити торги.
    Насправді ж це тільки уявна терра інкогніта. За словами керівника базового центру геоінформаційних систем в Харківській області, Юрія Палехи, якщо говорити про ціни на землі несільськогосподарського призначення, то вони відомі. У столиці та Харкові – вони найвищі. Порівняно з деякими областями ціна землі в Києві більша в 30 разів, а в деяких випадках різниця сягає 100 разів. «Це є сильним викривленям, якщо не сказати більше, тим паче що ми намагаємося рівнятися на загальносвітову практику. У Швеції, зокрема, максимальний розрив вартості в різних регіонах землі не перевищує 4,5 раза» - зазначає Станіслав Ігнатьєв, координатор коаліції громадських організацій «Прозора земля».
    Представнику прес-служби розповідає заступник голови Державного комітету України із земельних ресурсів, Галина Яцишина: «Парадокси українського земельного ринку побажали виправити деінде в областях. Зокрема, таку ініціативу проявило Одеське обласне головне управління земельних ресурсів. Це відомство видало накази, якими регламентувало порядок проведення земельних торгів та атестування спеціалізованих підприємств, яким надавалося право організовувати аукціони. Головуправління також затвердило результати атестації десяти таких підприємств і уклало з ними відповідні генеральні угоди».
    Землі сільгосподарського призначення потребують надзвичайно уважного ставлення. Вони, за словами пана Палехи, так само, як ліс і акваторії, на практиці не мають системи оцінювання. Певно, це, з-поміж іншого, й тому, що мало зроблено для створення святая святих — об'єктів заповідного фонду. Така ситуація, на думку ексміністра екології Сергія Курикіна, призводить до злочинного розподілу земель. Він наполягає на запровадженні мораторію на продаж землі до того часу, поки рівень зарезервованої землі не сягне 20 відсотків. Міністр зазначає, що середній показник зарезервованих земель у країнах ЄС становить до 18,5 відсотка, тоді як в Україні аналогічний показник — лише 4.
    Власне, відсутність заходів з оптимізації земель не є секретом. Так, Володимир Черненко визнав, що досі не встановлено нормативи щодо економічного впливу на питання подрібнення земельних ділянок, запобігання створення латифундій та заохочення викупу деградованих та малопродуктивних земель сільськогосподарського призначення. Це можна було зробити законодавчим шляхом. Скажімо, народний депутат України четвертого скликання Генадій Руденко, голова парламентського комітету з питань екології, пропонує законопроект про обмеження земельних ділянок для продажу 100 гектарами. Але це, на думку незалежних експертів, не буде мати ніяких наслідків для тих, хто прагнув сконцентрувати багато землі в одних руках. Такі підозри викликала, зокрема, поява так званих сільських товариств, які, за словами пана Черненко, скуповуватимуть землю, «тому нам треба визначити своє ставлення до них».
    А з реєстрацією права власності на землю вийшов цілковитий провал. Займатися цим, у принципі, повинно було Міністерство юстиції. Тодішній керівник відомства Роман Зварич у на офіційному сайті Міністерства пояснив, що в державі повинен існувати Єдиний реєстр права власності на нерухомість, щоб не було можливостей будь-яких махінацій iз власністю. На практиці це не вдалося зробити з багатьох причин, насамперед через те, що в Україні не розвинені механізми реалізації прав власника земельної ділянки. А відсутність цих механізмів напряму пов'язана з тіньовими операціями на ринку землі. Проте, Володимир Черненко прямо заявив: «Ми не знаємо ні реальних цін на землю, ні того, якими будуть покупці, і не отримуємо надходжень від продажу ділянок». У свою чергу, Держкомзем звертає увагу коаліції «Прозора земля» на те, що немає й Кадастру, одна з характеристик якого — це зазначення власника землі. «Тепер спробуй дізнатися, чия то земля — ніде того не записано».

    «Дорожня карта» до терра інкогніта

    Політикум дуже стурбований політичними інсинуаціями навколо питань створення ринку землі. Мораторій на продаж землі двічі подовжувався, а правове забезпечення виходу з мораторію — катма, віз і нині там. Це тому, зазначив Станіслав Ігнатєв (координатор коаліції «Прозора земля»), що проблему загнано в політичну площину. «Проте політична обстановка у Верховній Раді змінилася, і є значно більше підстав фахово рухати цю проблему», — переконаний пан Черненко. В той же час, Сергій Курикін зазначає :«Президент наполягає, щоб був рух у напрямі ринку землі. Давайте напрацюємо технологію просування у Верховній Раді законів щодо ринку землі. Можливо, слiд спочатку прийняти Закон «Про ринок земель сільськогосподарського призначення». Треба виробити «дорожню карту» у вигляді пропозицій до Верховної ради зусиллями академічних кіл та громадськості, реальна тут роль і «Прозорої землі».
    Слід зазначити, що рекомендації, ще до 1 січня 2007 року, щодо розв'язанням цього питання повинна була надати створена в секретаріаті Президента робоча група. То чи повинні громадські організації, зокрема учасники коаліції «Прозора земля», виконувати роботу державних службовців. «Вважаю, що необхідно напрацьовувати рекомендації та передавати їх на розгляд органів влади, оскільки, на сьогодні, ніхто більш ефективно не представляє інтереси населення, чим громадські організації», - заявляє Станіслав Ігнатьєв, і додає – «головною складовою діяльністю громадських організацій, є просування кампаній адвокасі, щодо контролю за прийняттям органами влади рекомендацій, що надають громадські організації, до виконання».

    «Скуплять усю Україну», — це кричать ті сили, які не пройшли до парламенту. «Вас не допустять до річки, озера, морського узбережжя», — кажуть вони. Але в усьому світі користуються важелями впливу на подібні ситуації — цінова політика, оподаткування тощо», — нагадує пан Черненко. Водночас він визнає, що в Україні дуже погано досліджують ці проблеми і мало закладають у закон норми, які дають відповідь на запитання тих, хто залякує ринком землі. Кажуть, що для його розвитку немає інфраструктури. Але ж є ринок нерухомості, і якщо п'ять років тому на ньому працювало лише кілька великих ріелтерських фірм, то тепер їх десятки. Ці процеси є паралельними. При цьому треба дуже обережно провести межу між первинним і вторинним ринком землі, застеріг Тетяна Ковтун. Іноземці, за її словами, можливо, не мають права брати участь у первинному ринку, особливо, коли йдеться про землі сільськогосподарського призначення. А втім тактика обмежень на будь-якому ринку, зрештою, обертається для нього великими втратами.
    Склалося таке враження, що можновладці відносять проблеми, пов'язані з ринком земель сільськогоподарського призначення, до дальшої перспективи. Як зазначив Сергій Курикін, треба виокремити Закон України «Про землі сільськогосподарського призначення». Причому суто технологічні подробиці, процедурні моменти не становлять для фахівців жодної проблеми. «Держава повинна здійснити перші трансакції на ринку землі й викласти на вторинний ринок неподільні шматочки землі. А також закон має обмежити апетити тих, хто забирає велику частку прибутку від продажу землі». На жаль, пан Курикін не назвав, хто ж тi суб'єкти тіньового ринку, які в такий спосіб поводяться з державою.

    Сьогодні проблема, що склалась у надання в оренду та власність земель сільськогосподарського призначення є достатньо складною. Але сподіваємось, що завдяки реформі, яку впроваджує коаліція «Прозора земля» вже через півроку земля стане частково прозорою.

    Прес-служба коаліції «Прозора земля»
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2008.12.22 | dyi

      Мораторій на продаж землі: втрати бюджету чи голод фермерів?

      В Верховній Раді України 2 грудня 2008 р. зареєстрований законопроект №3425 щодо продовження мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення державної та приватної власності до 1 січня 2012 року. Головною мотивацією законотворців є недоцільність продажу земель без відповідних законів України «Про земельний кадастр» та «Про ринок земель». Нагадаємо, що проект закону України «Про земельний кадастр» розглядається верховною радою з 2006 р.

      Станіслав Ігнатьєв, координатор коаліції громадських організацій «Прозора земля», стверджує, що близько 3% площі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності залишаються досі не облікованими. Підстави для такого твердження дає громадський моніторинг процесу надання в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, проведений коаліцією у Луганській, Львівській, Харківській, Чернівецькій областях та АР Крим.
      Напевно, місцевим службовцям вигідно залишати лани по за обліком, оскільки, в такому випадку, не можливо нарахувати штраф за використання земельних ділянок без право установчих документів, а крім того, фактично, немає за що платити оренду плату у місцевий бюджет. Такий сценарій є достатньо вигідним, оскільки тоді, «зручними» фермерськими господарствами надаються «додаткові» земельні ділянки для товарного сільськогосподарського виробництва. Так, для одного з районів Харківської області, збиток місцевого бюджету від використання «не облікованих» земель становить близько 174 240 грн. на рік. Дана сума еквівалентна вартості повної заміни дерев’яних вікон на склопакети у трьоповерховій сільській школі, або встановлення сучасної двоконтурної модульної котельні для опалення сільської школи, дитячого садочку та ще й фельдшерського пункту.
      Тому, з одного боку, ініціатива депутатів є вчасною, але з іншого все ж таки затримується процес створення єдиного державного земельного кадастру. Крім того, спільна колегія Держкомзему та Мінагрополітики (інформує «Ліга») наполягає на негайній розробці та прийнятті законопроектів «Про реєстрацію земельних ділянок державної власності», «Про облік земель сільськогосподарського призначення». До того ж, громадський моніторинг коаліції «Прозора земля», показує, що в адміністративних районах майже відсутня інформація про якісний склад земель сільськогосподарського призначення.
      Слід зазначити, що переважна більшість місцевих службовців, які працюють у галузі земельних відносин, використовують для розрахунку вартості земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності дані нормативної грошової оцінки земель, що здійснена у 1992-1995 р.р. у камеральних (офісних) умовах. Подібна оцінка відображає вартість земель за принципом «середня температура за лікарнею», оскільки представляє собою середню вартість земель за категоріями в рамках колишніх радгоспів та колгоспів.
      «Експертна грошова оцінка земель – розкіш, яка практично відсутня для земель сільськогосподарського призначення державної власності», - зазначає Станіслав Ігнатьєв. «До цього», - пояснює прес-службі коаліції «Прозора земля» економіст Харківської земельної групи Валентин Купріянов, - «майже ніхто з нас (авт. – економістів) не уявляє собі прозорий та вільний від корупції механізм здійснення економічної, хай буде, навіть, експертної, оцінки земель. Просто в Україні немає такої кількості професійних, неупереджених оцінювачів. А крім того, вартість робіт з оцінки земель дорівнює вартості розробки проекту землеустрою даної земельної ділянки». Зрозуміло стає, що на даний момент в державній скарбниці не знайдеться коштів для забезпечення процесу оцінки земель сільськогосподарського призначення, особливо, державної власності, для формування цінової політики.
      Принцип «платить за оцінку земель той, хто її купує», пропонований службовцями, є звичайним для держави, але не є панацеєю. Оскільки, можливі такі ситуації, коли людина оцінює земельну ділянку власним коштом, але її вартість не влаштовує покупця. Подібні ситуації можуть стати родючим грунтом для проявів корупції серед оцінювачів та службовців: «плати в кишеню щоб набагато менше заплатити за землю до бюджету!».
      Іван Томич, голова Асоціації фермерів та приватних землевласників, зазначає: «Вимоги фермерів: якщо завтра парламент мораторій не продовжить, почнуть голодати та бастувати під стінами Верховної Ради доки, поки не досягнуть своєї мети!».
      Отже, не продовження мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення призведе не лише до втрат бюджету, які й зараз значні, а й до голоду фермерів і дрібних землевласників…

      Прес-служба
      коаліції громадських організацій «Прозора земля»
  • 2008.11.30 | dyi

    Прозора земля вартує 330 трильйонів гривень


    Комітет Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин недавно на своїх комітетських слуханнях з питання законодавчого забезпечення ринку землі в Україні рекомендував парламенту прийняти законопроект про ринок земель до 1 листопада цього року. Як кажуть, чекали довше - почекаємо ще трішки...
    Разом з тим, в Україні діє коаліція громадських організацій «Прозора земля», що діє в рамках проекту «Гідна Україна», який реалізується Менеджмент Сістемс Інтернешнл. Ми ведемо бесіду з головою «Прозорої землі», директором харківської громадської організації «Департамент молодіжних ініціатив» Станіславом Ігнатьєвим.
    Станіславе Євгеновичу, на недавньому засіданні громадської ради Держкомзему Ви заявили, що дуже важливо зараз перевести всі земельні відносини у публічну площину?
    - Так... І тоді буде менше тіньових схем, проявів корупці і менше підозр як з боку чиновників, так і з боку громадян. Я хочу, щоб усі зрозуміли, що для коаліції громадських організацій «Прозора земля» виловлювання корупціонерів за руку не є самоціллю. Мета – забезпечити дійсно прозорі земельні відносини в галузі оренди сільськогосподарських угідь державної власності, особливо в умовах капіталізація земельних ресурсів. Експерти оцінюють земельні ресурси України в 330 трильйонів гривень. І цей колосальний ресурс держава, перепрошую, державні службовці, сьогодні використовують неефективно. Громадський моніторинг, що провели громадські організації, які входять до коаліції «Прозора земля», виявили, що місцеві бюджети (особливо, бюджети сільських рад) недоотримують велику кількість коштів, які повинні сплачуватись у якості орендної плати. Дана сума обраховується мільйонами. Шлях до прозорості один – владі прислухатись до рекомендацій громадських організацій, створити правила гри, інструменти, які б регулювали процедури передачі в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності. Адже земля - особливий товар, бо це обмежений ресурс, вартість якого з кожним роком тільки зростає.
    - Сьогодні ні для кого не секрет, що в Україні існує й успішно діє нелегальний земельний бізнес, тіньові схеми, навіть уже й після прийняття закону щодо заборони продажу земель сільськогосподарського призначення до прийняття відповідних законодавчих актів. Який тут вихід?
    - Треба відсторонити чиновника від контактів потенційних землекоритсувачів. А це можна зробити лише шляхом переведення земельних відносин у площину єдиних дозвільних центрів. Причому не лише у галузі дозвільних процедур, а й оренди землі. Коаліція громадських організацій «Прозора земля» вже має позитивний досвід переведення у єдиний дозвільний центр процедури оренди землі (поки що за власним бажанням землекористувача). Однак, ми уважно спостерігаємо за тими особами (а їх небагато), що продовжують звертатись безпосередньо до районної адміністрації, оскільки даний процес є складнішим, ніж через дозвільний центр. Зрозуміло, що в даному випадку заявник має або брата, або свата в органі влади, або ж буде намагатись «обійти» законодавство через дачу хабара.
    - Більшість місцевих бюджетів сьогодні формуються саме за рахунок оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення. Що робить очолювана вами організація для надання реальної інформації про вільні земельні ділянки та встановлення ринкової вартості земельних ділянок, яка б дозволила максимально поповнити бюджет?
    - Цьому передусім сприяє прийнятий Закон України «Про оцінку земель». Щоб забезпечити громадський контроль за організацією оціночної діяльності, Держкомзем надав статус саморегульованої організації оцінювачів трьом громадським організаціям: ВГО «Спілка оцінювачів землі», ВГО «Ліга оцінювачів земель» - на території всієї України. Колектив цих організацій об'єднують понад 1000 професійних оцінювачів з усієї України.
    Крім того, нами, в партнерстві з інститутом землеустрою, створюється перший в Україні вільний реєстр земельних ділянок, який буде розміщено в мережі Інтернет із щомісячним оновленням. Громадянин може легко переглянути пропозиції щодо оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності та подати заяву до відповідного єдиного дозвільного центру райдержадміністрації, що за принципом «бюро єдиного замовника» надасть всі послуги щодо оформлення право установчих документів. І все це – лише завдяки проекту «Гідна Україна», за що йому велика подяка від землевласників Харківщини, та, сподіваюсь, України в цілому.

    Прес-служба коаліції «Прозора земля»

    Інтерв’ю здійснене в рамках проекту «Громадська антикорупційна ініціатива «Прозора земля».
    Даний проект «Громадська антикорупційна ініціатива «Прозора земля» виконується в рамках проекту «Сприяння активній участі громадян у протидії корупції в Україні «Гідна Україна», що виконується Менеджмент Сістемс Інтернешнл (MSI) завдяки підтримці Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та Корпорації Виклики Тисячоліття (МСС).
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2008.11.30 | Via

      Що сказати - піндоси не дрімають :(

      То ваша проамериканська "Прозора" вже про відкриття кадастру також подумала? :)
  • 2008.11.30 | velotrek

    Re: Чи прозора земля в Україні?

    Элиты позиционируются лишь как статусные социальные группы. Да, собственно, и сами представители элитных групп считают статус и его иерархические возможности ключевым признаком и функцией элитарности. Тонкая работа духа не в почете, вот и распродают нашу землю всем кому ни попадя. А потом Юлька конечно же свалит всю вину на кого-нибудь другого.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2008.12.30 | dyi

      КОМУ НАЛЕЖИТЬ КЕРМО ДЛЯ УПРАВЛІННЯ ЗЕМЛЯМИ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАСНОСТІ?

      19 грудня 2008 р. у Державному комітеті України із земельних ресурсів у рамках громадського обговорення проекту Закону України «Про управління землями державної власності» відбувся «круглий стіл» за участю провідних фахівців Держкомзему, представників міністерств і відомств, центральних органів виконавчої влади, науковців, громадських організацій, журналістів. У засіданні «круглого столу» взяв участь заступник Голови Держкомзему Володимир Кулініч. Презентував законопроект Перший заступник Голови Держкомзему, член-кореспондент УААН, доктор економічних наук, професор Антон Третяк.

      Презентуючи проект Закону широкому колу фахівців, Антон Третяк наголосив, що мета заходу – проаналізувати основні положення законопроекту, обговорити його ключові нововведення та базові принципи. Виокремлюючи серед них головні, Антон Миколайович підкреслив, що: пропонується створити систему, яка включає підсистему управління земельними ресурсами, у тому числі спеціальний фонд для оптимізації землекористування та підсистему управління землекористуванням; управління землями, які належать державі, повинно стати більш упорядкованим та ефективним; повноваження державних органів у сфері управління земельними ресурсами повинні чітко розмежовуватись; в Україні мають бути створені єдиний Реєстр земель державної власності та спеціальний Фонд земель державної власності, а також підсистема управління правами на землю, яка на сьогодні відсутня; ухвалення закону дасть можливість більш ефективно та раціонально управляти земельними ресурсами держави.
      Слід зазначити, що сьогодні, управління землями державної власності здійснюється цілою низкою органів влади. Зокрема, землями сільськогосподарського призначення державної власності, площа яких є найбільшою, керують районні державні адміністрації. Так, громадський моніторинг, який впроваджений коаліцією недержавних організацій «Прозора земля», дає підстави для ствердження, що адміністрації землями розпоряджаються не ефективно. Зокрема, визначено високий рівень невиконання місцевих бюджетів за рахунок сплати оренди за землі державної власності, а також використання земельних ділянок без правоустановчих документів.
      Павло Залужний, виконавчий директор громадської організації «Агенція розвитку Радехівщини», який був присутній на нараді голови Радехівської райдержадміністрації (Львівська область) щодо забезпечення вчасної сплати за оренду землі державної власності, зазначає, що нинішня виконавча влада району не вчить керівників господарств що і коли сіяти, а керівників підприємств, яку продукцію виробляти, але буде більш вимогливіше ставитися до неплатників. Голова Радехівської райдержадміністрації Б. Карплюк наголонує, що це - "Питання особливої ваги. Якщо не буде виконано прибуткову частину районного бюджету, то, звісно, не буде профінансовано ті видатки, які заплановано у поточному році. Та все ж у нас є всі підстави, щоб виконати видаткову частину бюджету стовідсотково. Однак керівники окремих сільгосппідприємств, користуючись нашою землею (кор. – землями державної власності), отримуючи відповідні прибутки, не бажають вчасно проводити оплату за орендовані землі».
      Отже і виходить, що, нібито, землі сільськогосподарського призначення мають господаря у вигляді районних державних адміністрацій, але механізмів прозорих відносин, які забезпечують раціональне використання земель та своєчасну сплату орендної плати немає.
      Крім того, в Україні існує державна земельна інспекція, що накладає штрафи на неплатників та осіб, які використовують земельні ділянки без правоустановчих документів або за нецільовим призначенням. Однак, штрафи не порівняно мізерні у співвідношенні до прибутків, що отримують землекористувачі.
      Так і виходить, що господар один, а кермо управління землями державної власності крутить кожен, ще й у свій бік.
      Для мінімізації зазначеної проблеми, коаліція громадських організацій «Прозора земля» запропонувала місцевим адміністраціям до прийняття нормативно-правовий акт «Порядок передачі в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності». Даний документ дозволяє забезпечити максимально прозорі земельні відносини як з боку землевласника (районної державної адміністрації), так і з боку землекористувачів (приватних осіб і фермерських господарств). Документ готові прийняти ціла когорта районних органів влади, а саме Сторожинецький районі Чернівецької області приймає «Порядок…» на найближчій сесії районної ради, розглянуто документ Радехівською райдержадміністрацією Львівської області та готується до затвердження, Сватівська районна державна адміністрація Луганської області готує документ до затвердження на колегії, та багато інших.
      Отже, слід зауважити, що землі державної власності сільськогосподарського призначення повинні бути у розпорядженні тих громад, що їх використовують, і саме тому діяльність громадських організацій, які входять до коаліції «Прозора земля», спрямована на надання громадам важелів для керування (прозорих та вільних від корупції). Саме тому, впровадження у адміністративних районах «Порядку передачі в оренду земельних ділянок державної власності сільськогосподарського призначення» є кроком на зустріч до прийняття Закону України «Про управління землями державної власності». Надавши кермо управління землями державної власності сільськогосподарського призначення місцевим громадам, ми разом зможемо досягнути єдиної мети – побудувати основу для дійсно прозорої землі.

      Прес-служба коаліції «Прозора земля»
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2009.01.13 | dyi

        У Новий рік без корупції у земельних відносинах!

        Під таким гаслом в Харківській області стартувала інформаційна акція коаліції громадських організацій «Прозора земля». Публічний захід спрямовано на нагадуванням на початку першого робочого тижня нового 2009 року державним службовцям, що готують та приймають рішення в галузі земельних відносин, про необхідність дотримання своїх посадових обов’язків, вільних від корупції.

        Нагадаємо, що коаліція громадських організацій «Прозора земля» об’єднує 5 громадських організацій з Луганської, Львівської, Харківської, Чернівецької областей та АР Крим. Головною задачею спільної діяльності організацій є розробка та впровадження регіональних та національної реформ, що спрямована на подолання корупції в галузі надання в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності. Коаліційна ініціатива підтримана проектом «Сприяння активній участі громадян у протидії корупції в Україні «Гідна Україна».

        Дана акція, за словами координатора коаліції Станіслава Ігнатьєва, є доречною для Харківської області. Оскільки, в рамках громадського моніторингу, що впроваджувався наприкінці минулого року, було виявлено низку фактів відхилення від норм права діючого законодавства.

        Актуальність антикорупційних заходів на Харківщині підтверджують й інформаційні повідомлення місцевих правоохоронних органів. Так, наприклад за інформацією відділу зв’язків з громадськістю УМВС України в Харківській області, наприкінці жовтня минулого року до працівників УДСБЕЗ надійшла заява від мешканки м. Харкова про те, що один з держслужбовців управління Держкомзему в Дегачівському районі вимагає від неї хабара за прискорення розгляду заяви щодо передання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Дергачівського району та прийняття зазначеним управлінням позитивного рішення про передачу у власність даної ділянки. 28 жовтня 2008 року працівниками правоохоронних органів було затримано «на гарячому» при одержанні хабара вищезазначеного держслужбовця.

        Саме подібні факти, надихнули громадські організації зробити своєрідний подарунок держслужбовцям Харківщини, що працюють у районних підрозділах Держкомзему. Їм було надіслано останні редакції Наказу Головного управління державної служби України «Про затвердження Загальних правил поведінки державного службовця» та Закон України «Про боротьбу з корупцією». Сподіваємось, що у перший робочий тиждень нового року службовці знайдуть час розпакувати та оглянути «новорічні подарунки».

        Коаліція громадських організацій «Прозора земля» має надію на те, що новий 2009 рік принесе якісні зміни на шляху до дійсно прозорих земельних відносин в Україні.

        Прес-служба
        коаліції громадських організацій «Прозора земля»
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2009.01.13 | странник

          Re: У Новий рік без корупції у земельних відносинах!

          dyi пише:
          > Коаліція громадських організацій «Прозора земля» має надію на те, що новий 2009 рік принесе якісні зміни на шляху до дійсно прозорих земельних відносин в Україні.

          Навряд. Чого б це щось мало змінитися на краще?? Хіба ми щось змінили у системі влади?
  • 2009.01.19 | dyi

    ЗЕМЛЯ ДОРОЖЧАЄ! А ЧИ ВИГРАЮТЬ ВІД ЦЬОГО УКРАЇНСЬКІ ФЕРМЕРИ?

    З 1 січня 2009 року в Україні збільшився коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, що, врешті-решт, призвело до збільшення вартості земельних ділянок сільськогосподарського призначення. Однак, коаліція громадських організацій «Прозора земля» запевняє, що українським фермерам поспішати підраховувати прибутки ще зарано. Так само зарано й планувати збільшення надходжень до місцевих бюджетів.

    Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів від 12 травня 2000 р. № 783 «Про порядок проведення індексації грошової оцінки земель», нормативну грошову оцінку земель станом на 01.01.2009 за 2008 рік необхідно індексувати на коефіцієнт індексації 1,152, який розраховано виходячи з середньорічного індексу інфляції за 2008 рік – 125,2%. Слід наголосити, що грошова оцінка сільськогосподарських угідь, яка проведена станом на 01.07.1995, підлягає індексації станом на 01.01.2009 на коефіцієнт 3,022, який визначається виходячи з добутку коефіцієнтів індексації за 1996 рік – 1,703, 1997 рік – 1,059, 1998 рік – 1,006, 1999 рік – 1,127, 2000 рік – 1,182, 2001 рік – 1,02, 2005 рік – 1,035, 2007 рік – 1,028 та за 2008 рік – 1,152. Нагадаймо, що нормативна грошова оцінка земель за 2002, 2003, 2004 та 2006 роки не індексувалась.

    Отже, в першому приближенні маємо зростання вартості земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що за словами багатьох державних службовців, виграють землевласники, що надають землі в оренду. Однак, при цьому, не слід забувати, що зростає й сума податку, що відраховується від отриманої орендної плати. Так, за словами громадських експертів коаліції «Прозора земля», що працює в чотирьох областях України (Луганській, Львівській, Харківській та Чернівецькій) та АР Крим,більшість розрахунків із землевласниками здійснюється в натуральній формі та відпрацюванні. Тому, збільшується податкове навантаження на самих землевласників – звичайних громадян – власників земельних паїв, або ж на фермерів, що, іноді, сплачують податок за орендарів. Тому, підраховувати прибутки від підвищення вартості земельних ділянок сільськогосподарського призначення громадянам і фермерам ще зарано.

    Поряд з цим слід й індексувати нормативну грошову оцінку земель сільськогосподарського призначення державної власності, більшість з яких перебуває в оренді громадян. Тобто, відповідно до закону України «Про оренду землі» слід або вносити зміни у договори оренди між районними державними адміністраціями та землекористувачами, або ж надсилати повідомлення до громадян-орендарів про збільшення орендної плати. Так, очікується, що надходження до місцевих бюджетів від плату за землю сільськогосподарського призначення державної власності зросте на 1,15 рази. Нескладні математичні підрахунки дозволяють визначити, що при середніх надходжень до районних бюджетів 750-1 200 тис. грн. на рік для 2008 р. (за даними організацій-партнерів коаліції «Прозора земля»), у 2009 р. місцеві бюджети отримають відповідно 860-1 380 тис. грн. При цьому, за даними громадського моніторингу, проведеного коаліцією «Прозора земля», в аграрних регіонах восени 2008 р. підвищилась кількість випадків розірвання договорів оренди та припинення права оренди земель сільськогосподарського призначення (у 2,8 рази більше за аналогічний період 2007 р.). Отже, виникає питання, чи оправданим є збільшення надходжень в порівнянні з відмовою від оренди. Напевно, що ні!

    Тому, виникає проблема забезпечення впровадження районних політик, що спрямовані на збільшення кількості орендарів аграрних угідь державної власності. В першу чергу, на думку коаліції «Прозора земля», впевненими кроками повинна здійснюватись заходи щодо надання громадянам інформації про вільні земельні ділянки, які можна отримати в оренду. А також, забезпечити прозорі, вільні від корупції та зрозумілі кожному умови оформлення правоустановчих документів щодо оренди земель сільськогосподарського призначення. Саме тому, представники коаліції запропонували 10 головам районних державних адміністрації розглянути та прийняти проект документу «Методичні рекомендації «Порядок передачі в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності». Сподіваємось, що дані рекомендації дозволять забезпечити дійсно прозорі земельні відносини на районному рівні.

    Прес-служба коаліції «Прозора земля»
  • 2009.01.19 | Боровик

    Re: Чи прозора земля в Україні?

    У вас земля скоріше не прозора, а віртуальна...
    Земля коштує стільки скільки за неї дають.
    Можна посприяти зміні цієї величини в ту чи іншу сторону, але неможливо її встановити чи зафіксувати.


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2018. Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua